Як уникнути eskape патогенів використовуючи екстракти їстівних рослин

The aim of the work was to determine the content of biologically active substances, namely polyphenols and anthocyanins, in the extracts of cherryplum, blueberries, jostaberry, sweet cherries, plums, red and black currants, and to study the effect of these extracts on the growth and biofilm formation of clinical isolates of ESKAPE Pathogens in vitro.Materials and methods. The antibiotic resistance of the following clinical isolates: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae was determined by the Kirby-Bauer diffusion method. The bioactive substances content was determined with a thin layer chromatography method. The effect of berry extracts on the above-mentioned isolates was studied by the method of compatible cultivation. The capacity of clinical isolates to form a biofilm was studied by a spectrophotometric method, using gentian violet.Results. Having analyzed the results of the antibiotic sensitivity of clinical isolates, it was found, that they were resistant to all antimicrobials used. The analysis of the content of bioactive substances of berry extracts showed that they contain a large amount of anthocyanins and polyphenols. It was revealed, that clinical isolates are capable of forming biofilms, and the selected berry extracts had the ability to inhibit the formed biofilms with isolates of clinical origin, such as Klebsiella pneumoniae and Pseudomonas aeruginosa.Conclusions. Researching the antibacterial properties of anthocyanins and polyphenols, extracted from berries, we can conclude, that they are capable of inhibiting the growth of not only planktonic strains forms, selected by us, but also inhibit the biofilms, formed by themЦелью работы было определение содержания биологически активных веществ, а именно полифенолов и антоцианов, в экстрактах плодов алычи, черники, йошты, черешни, сливы, красной и черной смородины, и исследование влияния экстрактов плодов этих растений на рост и биопленкообразование клинических изолятов «возбудителей ESKAPE» in vitro.Материалы и методы. Антибиотикорезистентность штаммов клинического происхождения, а именно Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae определяли методом диффузии Кирби-Бауэра. Состав биологически активных веществ определяли методом тонкослойной хроматографии. Влияние экстрактов на вышеупомянутые изоляты изучали методом их совместного культивирования. Способность клинических изолятов к образованию биопленки изучали с помощью спектрофотометрического метода с использованием кристаллического фиолетового, в качестве красителя.Результаты. Проанализировав результаты чувствительности к антибиотикам клинических изолятов, было установлено, что они устойчивы ко всем антимикробным препаратам. Анализ содержания биологически активных веществ экстрактов ягод показал, что они содержат большое количество антоцианов и полифенолов, и обладают антибактериальными свойствами. Было установлено, что изоляты клинического происхождения способны к формированию биопленок, а отобранные нами экстракты ягод обладают способностью ингибировать сформированы биопленки изолятами клинического происхождения, а именно: Klebsiella pneumoniae и Pseudomonas aeruginosa.Выводы. Исследуя антибактериальные свойства антоцианов и полифенолов, экстрагированных из ягод, можно сделать вывод, что они способны ингибировать рост не только выделенных нами планктонных форм штаммов, но и подавляют образованные ими биопленкиМетою роботи було визначення вмісту біологічно активних речовин, а саме поліфенолів та антоціанів,в екстрактах плодів аличі, чорниці, йошти, черешні, сливи, червоної та чорної смородини, та дослідження впливу екстрактів плодів цих рослин на ріст та біоплівкоутворенняклінічних ізолятів "збудників ESKAPE"in vitro.Матеріали і методи. Антибіотикорезистентність штамів клінічного походження, а саме Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae визначали методом дифузії Кірбі-Бауера. Вміст біологічно активних речовин визначали методом тонкошарової хроматографії. Вплив ягідних екстрактів на вищезгадані ізоляти вивчали методом їх сумісного культивування. Здатність клінічних ізолятів до утворення біоплівки вивчали за допомогою спектрофотометричного методу з використанням кристалічного фіолетового, в якості барвника.Результати. Проаналізувавши результати чутливості до антибіотиків клінічних ізолятів, було встановлено, що вони стійкі до всіх антимікробних препаратів. Аналіз вмісту біологічно активних речовин екстрактів ягід показав, що вони містять велику кількість антоціанів та поліфенолів, та володіють антибактеріальними властивостями. Було встановлено, що ізоляти клінічного походження здатні до біоплівкоутворення, а відібрані нами екстракти ягід володіють здатністю інгібувати сформовані біоплівки ізолятами клінічного походження, а саме: Klebsiella pneumoniae та Pseudomonas aeruginosa.Висновки. Досліджуючи антибактеріальні властивості антоціанів та поліфенолів, екстрагованих з ягід, можна зробити висновок, що вони здатні гальмувати ріст не лише виділених нами планктонних форм штамів, але й пригнічують утворені ними біоплівк

ЯК унИкнутИ Eskape патогеніВ вИкорИстовуючИ екстрактИ їстівниХ рослиН

Метою роботи було визначення вмісту біологічно активних речовин, а саме поліфенолів та антоціанів,в екстрактах плодів аличі, чорниці, йошти, черешні, сливи, червоної та чорної смородини, та дослідження впливу екстрактів плодів цих рослин на ріст та біоплівкоутворенняклінічних ізолятів "збудників ESKAPE"in vitro.Матеріали і методи. Антибіотикорезистентність штамів клінічного походження, а саме Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae визначали методом дифузії Кірбі-Бауера. Вміст біологічно активних речовин визначали методом тонкошарової хроматографії. Вплив ягідних екстрактів на вищезгадані ізоляти вивчали методом їх сумісного культивування. Здатність клінічних ізолятів до утворення біоплівки вивчали за допомогою спектрофотометричного методу з використанням кристалічного фіолетового, в якості барвника.Результати. Проаналізувавши результати чутливості до антибіотиків клінічних ізолятів, було встановлено, що вони стійкі до всіх антимікробних препаратів. Аналіз вмісту біологічно активних речовин екстрактів ягід показав, що вони містять велику кількість антоціанів та поліфенолів, та володіють антибактеріальними властивостями. Було встановлено, що ізоляти клінічного походження здатні до біоплівкоутворення, а відібрані нами екстракти ягід володіють здатністю інгібувати сформовані біоплівки ізолятами клінічного походження, а саме: Klebsiella pneumoniae та Pseudomonas aeruginosa.Висновки. Досліджуючи антибактеріальні властивості антоціанів та поліфенолів, екстрагованих з ягід, можна зробити висновок, що вони здатні гальмувати ріст не лише виділених нами планктонних форм штамів, але й пригнічують утворені ними біоплівк

Біохімічний склад листків черешні залежно від способу утримання ґрунту в органічному саду

EN:Conducting sustainable agriculture involves not only increasing the productivity of crops and increasing the volume of crop production, but also preserving ecosystems. Mulching the soil in orchards is one of the ways to preserve the natural balance of agricultural landscapes. But the effect of competition with grasses on the biochemical composition of fruit tree tissues has not yet been definitively elucidated. The purpose of this study was to determine the influence of soil retention under mulching (compared to pure steam) on the biochemical composition of cherry leaf tissues. The research was conducted in an organic cherry orchard (Prunus avium L. / Prunus mahaleb) during 2017-2019 in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. A significant decrease in the content of ascorbate, glutathione, sugars, total reducing activity and activity of antioxidant enzymes was established under conditions of prolonged drought and an increase in the content of titrated acids. The total reducing activity under mulching conditions tended to increase. A gradual increase in the content of titrated acids, ascorbate, sugars, phenolic substances, and glutathione was recorded in the leaves of cherry trees from the flowering phase to November. In the autumn phase, a significant increase in sugars and phenolic substances was established in cherry leaves under the conditions of mulching in 2017, and in 2018 – phenolic substances; in 2019 – phenolic substances and ascorbate. An increase in the content of malondialdehyde (MDA) and the activity of antioxidant enzymes was found during the growing season of cherries in both variants of the experiment. In the November phase only in 2019, the MDA content was significantly higher by 14% under the condition of mulching. Under mulching conditions, a significant increase in ascorbate peroxidase (by 28-30%) and polyphenol oxidase (by 45-46%) was determined. In 2018 and 2019, a 2.4-fold increase in peroxidase activity in cherry leaves was determined. Research results help to understand the mechanisms of adaptation of fruit plants to stress factors (drought, competition with natural grasses) and can be used as an argument in favour of mulching in organic cherry orchards. /////// UA: Ведення сталого сільського господарства передбачає не лише підвищення продуктивності культур і збільшення обсягів виробництва рослинницької продукції, але й збереження екосистем. Задерніння ґрунту у плодових садах є одним із шляхів збереження природної рівноваги агроландшафтів. Але вплив конкуренції з травами на біохімічний склад тканин плодових дерев наразі остаточно не з’ясований. Метою досліджень було встановити вплив утримання ґрунту під задернінням (порівняно з чистим паром) на біохімічний склад тканин листків черешні. Дослідження проводили у органічному саду черешні (Prunus avium L./Prunus mahaleb) впродовж 2017–2019 рр. в умовах Південного Степу України. Встановлено істотне зменшення умісту аскорбату, глутатіону, цукрів, загальної редукуючої активності та активності антиоксидантних ферментів за умов тривалої посухи та збільшення умісту титрованих кислот. Загальна редукуюча активність за умов задерніння мала тенденцію до збільшення. У листках дерев черешні від фази цвітіння до листопаду зафіксовано поступове збільшення умісту титрованих кислот, аскорбату, цукрів, фенольних речовини і глутатіону. У фазі листопаду у листках черешні за умов задерніння встановлено достовірне збільшення у 2017 р. цукрів і фенольних речовин, у 2018 р. – фенольних речовин; у 2019 р. – фенольних речовин і аскорбату. Упродовж вегетації черешні на обох варіантах досліду встановлено збільшення умісту малонового діальдегіду (МДА) та активності антиоксидантних ферментів. У фазі листопаду лише у 2019 р. вміст МДА був достовірно більшим на 14 % за умови задерніння. За умов задерніння визначено достовірне збільшення аскорбатпероксидази (на 28–30 %) і поліфенолоксидази (на 45–46 %) У 2018 і 2019 р. встановлено збільшення у 2,4 рази активності пероксидази у листках черешні. Результати досліджень допомагають зрозуміти механізми адаптації плодових рослин до стресових факторів (посухи, конкуренції з природними травами) і можуть бути використані як аргумент на користь задерніння у органічних садах черешні