Foresight for sustainable energy policy in Egypt: results from a Delphi survey

International audienceThis paper presents energy opportunities, particular areas of high potential and reflections on energy challenges in Egypt by the year 2040. Energy foresight significantly contributes in the effective review and formulation of national energy policies and strategies. In this work, 350 experts participated in real-time Delphi survey and responded to a set of structured and cross-linked questionnaires that aim to assess and provide future dimension to the energy sector in Egypt. Priorities are presented across 14 energy cluster-areas with 180 identified topics. The two-round Delphi study with an iterative process was performed to determine and measure the expectations of the different stakeholders with specific emphasis on the prospects of renewable energy and energy efficiency. The designed cross-linkages between survey components allowed the systematic pooling and convergence of knowledge in addition to the technical insights and different perspectives. About 50% of Egypt's energy demand was foresighted to be met by renewable energies around 2030. The results showed that all types of energy would not only provide economic and environmental benefits but also improve living standards. This work demonstrates that involving large diversity of expertise and different stakeholders, comprising heterogeneous groups, in foresight studies would potentiate the forecasting power, reduce the polarization effect, and enhance the reliability of the foresight exercise

TEMATIZANDO O ENSINO RELIGIOSO – IDENTIDADE E DES-IDENTIFICAÇÕES

In this study, the authors have investigated the determination of the most suitable legal form for the development of the cluster management activities. In each particular case the developers of the cluster have to assess the objectives of the cluster, the principal aspects of the mutual partnership, the risks that could be provoked, and in accordance with the derived decisions. The choice of the cluster legal activity form depends on the objectives and on the branch in which the cluster is operating, on the number of the cluster participants, on the type of the activities of the cluster, on the openness or closeness to new members, type of the contributions of the partners and the other factors. The most reliable solution regarding the choice of the model of the functioning and management of the cluster has to be derived as well legal regulation of the legal form of the activity discussed. The advantages and disadvantages of two models of the cluster formation discussed. During experimental evaluation, the significance of criteria was determined and the expert evaluation on legal form for the development of clusters activities was performed. Foundation and management of the clusters are determined firstly by the fact that in one case a new established legal person performs the functions of the cluster coordinator while in another case one of the cluster participants performs the functions and partners legal cooperation determined by Agreement on Partnership. Article analyses the multi-criteria decisions-making to establish the cluster with the certain type of juridical form of legal person or to develop cluster management activities by the Partnership Agreement. The recommendations presented by application of MCDM calculus methods with aspect of percentage

Revealing Renewable Energy Perspectives via the Analysis of the Wholesale Electricity Market

The wholesale electricity and capacity market constitute the backbone of the Russian power industry. It is in this market that large suppliers and buyers operate, and its entire turnover is consequently transmitted to the retail market. Our paper presents a theoretical overview of the main tools for forming the cost of electricity and capacity in the wholesale market in Russia (depending on the regional affiliation), the type of end users, and the degree of state participation. We consider the specifics of the formation of the cost of electricity and capacity in the price and non-price wholesale markets of Russia, which differ in territorial, climatic, and economic characteristics, as well as the established structure of generation. In the empirical part of the paper, we carry out a structural analysis of the volumes of trade in electricity and capacity in the price and non-price zones of the market. Furthermore, we explain the reasons for the current dynamics of prices in the wholesale market. Using the obtained results, we calculate the maximum annual effect of the solar power plant operation in various zones of the Russian wholesale market, as well as in the retail market. In addition, we estimate the economic incentive for the transition of the functioning of power facilities from the wholesale to the retail market. Our results can be of considerable practical importance and might be used for improving the strategy for the development of the electric power industry at the regional level both in Russia and in the other countries. © 2022 by the authors. Licensee MDPI, Basel, Switzerland.This work was supported by a grant from the President of the Russian Federation (MK-4549.2021.2)

Problems of measuring country's financial security

The aim is to define the key issues ensuring financial security of a country. The studies propose a technique to calculate a country's quality management index for a financial as a weighted average of the country's overall compliance with key international standards, rules and principles in the sector. The study uses statistical information from the Consultative Group to Assist the Poor, the World Bank Database and the Organization for Economic Co-operation and Development, to study financial security of the population in 142 countries with different levels of economic development. 47 variables, grouped into 10 aggregates, were included in the study: Disclosure of information upon opening a deposit account, Disclosure of information upon opening a credit account, Disclosure of general information, Periodic disclosure upon opening deposit accounts, Periodic disclosure Monitoring, Enforcing, Fair treatment, Recourses, Standards for complaints resolution. Analysis of the results show that the levels of financial security in the studied countries have a wide variation from the minimum to the maximum values. We see that among the countries with high levels of economic development, the leaders are Italy, Canada and Puerto Rico. Transition economies include Venezuela, Argentina and Mexico; among developing countries, we can mention Armenia, Azerbaijan and Uzbekistan

Кластеры, инновации и энергоэффективность: есть ли взаимосвязь

In the presented paper specific aspects of clusters’ role in energy security enhancement are being discussed. An assumption of role of clusters as driving force of smart growth with respective effect on service sector development is being raised and discussed. It is claimed, that smart growth will contribute to expansion of service sector; i.e. will accelerate the processes observed now. The analytical part of the paper is devoted to long range forecasting (until year 2050) of energy intensity of service sector in selected countries of different development. The aim of such forecasting is to reveal if energy intensities in service sector will diminish and converge as result of innovative processes affected by clustering of stakeholders, which are business companies, universities, state and society. We claim that clustering of listed stakeholders through technology and consumption culture transfer affect energy intensity change trends in service sector and push it down. We argue that interrelationships among clusters, smart growth and energy security (through diminishing energy intensity in service sectors of differently developed countries) could be traced. We assume that indicated interrelationship does not depend of level of countries’ development; anyway less developed European countries benefit more from clustering phenomenon.У цій статті обговорюються конкретні аспекти ролі кластерів в підвищенні енергетичної безпеки. Піднімається і обговорюється припущення про роль кластерів в якості рушійної сили інтелектуального зростання з відповідним впливом на розвиток сектора послуг. Стверджується, що розумне зростання сприятиме розширенню сфери послуг; тобто прискорить процеси, що спостерігаються. Аналітична частина статті присвячена довгостроковому прогнозуванню (до 2050 року) енергоємності сектора послуг в окремих країнах різного розвитку. Мета такого прогнозування – виявити, чи буде зменшуватися і сходитися інтенсивність енергоспоживання в секторі послуг в результаті інноваційних процесів, що торкаються кластери зацікавлені сторони, які є бізнес-компаніями, університетами, державою і суспільством. У статті автори стверджують, що кластеризація перерахованих учасників за допомогою передавання технологій і культури споживання впливає на тенденції зміни енергоємності в секторі послуг і підштовхує їх. Також в статті відмічено, що можна простежити взаємозв'язок між кластерами, розумним зростанням і енергетичною безпекою (за рахунок зниження енергоємності в секторах послуг в різних розвинених країнах). Передбачається, що зазначена взаємозв'язок не залежить від рівня розвитку країн; у будь-якому разі, менш розвинені європейські країни більше виграють від явища кластеризації.В этой статье обсуждаются конкретные аспекты роли кластеров в повышении энергетической безопасности. Поднимается и обсуждается предположение о роли кластеров в качестве движущей силы интеллектуального роста с соответствующим воздействием на развитие сектора услуг. Утверждается, что разумный рост будет способствовать расширению сферы услуг; то есть ускорит наблюдаемые процессы. Аналитическая часть статьи посвящена долгосрочному прогнозированию (до 2050 года) энергоемкости сектора услуг в отдельных странах разного развития. Цель такого прогнозирования – выявить, будет ли уменьшаться и сходиться интенсивность энергопотребления в секторе услуг в результате инновационных процессов, затрагиваемых кластерами заинтересованных сторон, которые являются бизнес-компаниями, университетами, государством и обществом. В статье авторы утверждают, что кластеризация перечисленных участников посредством передачи технологий и культуры потребления влияет на тенденции изменения энергоемкости в секторе услуг и подталкивает их. Также в статье замечено, что можно проследить взаимосвязь между кластерами, умным ростом и энергетической безопасностью (за счет снижения энергоемкости в секторах услуг в разных развитых странах). Предполагается, что указанная взаимосвязь не зависит от уровня развития стран; во всяком случае, менее развитые европейские страны больше выигрывают от явления кластеризации

Кластеры, инновации и энергоэффективность: есть ли взаимосвязь

In the presented paper specific aspects of clusters’ role in energy security enhancement are being discussed. An assumption of role of clusters as driving force of smart growth with respective effect on service sector development is being raised and discussed. It is claimed, that smart growth will contribute to expansion of service sector; i.e. will accelerate the processes observed now. The analytical part of the paper is devoted to long range forecasting (until year 2050) of energy intensity of service sector in selected countries of different development. The aim of such forecasting is to reveal if energy intensities in service sector will diminish and converge as result of innovative processes affected by clustering of stakeholders, which are business companies, universities, state and society. We claim that clustering of listed stakeholders through technology and consumption culture transfer affect energy intensity change trends in service sector and push it down. We argue that interrelationships among clusters, smart growth and energy security (through diminishing energy intensity in service sectors of differently developed countries) could be traced. We assume that indicated interrelationship does not depend of level of countries’ development; anyway less developed European countries benefit more from clustering phenomenon.У цій статті обговорюються конкретні аспекти ролі кластерів в підвищенні енергетичної безпеки. Піднімається і обговорюється припущення про роль кластерів в якості рушійної сили інтелектуального зростання з відповідним впливом на розвиток сектора послуг. Стверджується, що розумне зростання сприятиме розширенню сфери послуг; тобто прискорить процеси, що спостерігаються. Аналітична частина статті присвячена довгостроковому прогнозуванню (до 2050 року) енергоємності сектора послуг в окремих країнах різного розвитку. Мета такого прогнозування – виявити, чи буде зменшуватися і сходитися інтенсивність енергоспоживання в секторі послуг в результаті інноваційних процесів, що торкаються кластери зацікавлені сторони, які є бізнес-компаніями, університетами, державою і суспільством. У статті автори стверджують, що кластеризація перерахованих учасників за допомогою передавання технологій і культури споживання впливає на тенденції зміни енергоємності в секторі послуг і підштовхує їх. Також в статті відмічено, що можна простежити взаємозв'язок між кластерами, розумним зростанням і енергетичною безпекою (за рахунок зниження енергоємності в секторах послуг в різних розвинених країнах). Передбачається, що зазначена взаємозв'язок не залежить від рівня розвитку країн; у будь-якому разі, менш розвинені європейські країни більше виграють від явища кластеризації.В этой статье обсуждаются конкретные аспекты роли кластеров в повышении энергетической безопасности. Поднимается и обсуждается предположение о роли кластеров в качестве движущей силы интеллектуального роста с соответствующим воздействием на развитие сектора услуг. Утверждается, что разумный рост будет способствовать расширению сферы услуг; то есть ускорит наблюдаемые процессы. Аналитическая часть статьи посвящена долгосрочному прогнозированию (до 2050 года) энергоемкости сектора услуг в отдельных странах разного развития. Цель такого прогнозирования – выявить, будет ли уменьшаться и сходиться интенсивность энергопотребления в секторе услуг в результате инновационных процессов, затрагиваемых кластерами заинтересованных сторон, которые являются бизнес-компаниями, университетами, государством и обществом. В статье авторы утверждают, что кластеризация перечисленных участников посредством передачи технологий и культуры потребления влияет на тенденции изменения энергоемкости в секторе услуг и подталкивает их. Также в статье замечено, что можно проследить взаимосвязь между кластерами, умным ростом и энергетической безопасностью (за счет снижения энергоемкости в секторах услуг в разных развитых странах). Предполагается, что указанная взаимосвязь не зависит от уровня развития стран; во всяком случае, менее развитые европейские страны больше выигрывают от явления кластеризации

Warunki wstępne zrównoważonej przedsiębiorczości : ocena wpływu scenariuszu Brexit na środowisko makroekonomiczne

Sustainability of entrepreneurial activities is determined on array of factors. Smart, skillful management remains among the most important preconditions of successful development of financially healthy business enterprise. Ability to foresee and react to changing external environment remains one of the most important functions of management. In order properly react to changes in external environment, those changes have to be perceived, alternative scenarios taken into account. This paper is devoted to analysis of impact of Brexit on macroeconomic environment of UK and other countries, which inevitably are related to UK in this globalized word. There is a lot attention to Brexit implications in the recent literature (e.g. (Tol 2018; Oliver and Williams 2018; Henökl 2018; Aristeidis and Elias, 2018; Brakman et al., 2018; Bergin et al., 2017; Bachtler and Begg, 2018; Samitas et al., 2018). In the presented research we distinguish and focus on two alternative scenarios: Light Brexit and No-deal Brexit. “Light Brexit” assumptions are as follows: “Under pressure from more pro-EU factions in parliament and growing concerns over the costs of a hard Brexit, the British government softens its negotiating positions on immigration control; the EU agrees to some UK restrictions on immigration from Eastern Europe for a few more years, while preserving all rights of existing EU citizens in the UK and eventual restoration of free movement from the EU to the UK; this allows for a compromise, in which the UK retains access to the common market and financial sector rights. UK citizens also retain full EU movement and immigration rights. Estimated probability varies between 5-15%” (Passport 2018). The second, “No-deal Brexit” scenario is being based on the following assumptions: “Negotiations between the EU and the UK break down, and the UK leaves the EU in 2019 without reaching a trade agreement; trade relations with the EU default to World Trade Organization (WTO) conditions; heightened uncertainty and lower labor productivity lead to a long-term decline in UK real GDP of around 3% relative to the baseline forecast. Estimated probability is between 25-35%” (Passport 2018). Impact of each scenario on real GDP growth, disposable income of various income groups of UK is being provided, juxtaposed and economically interpreted. The paper provides insights, which may have both, theoretical and practical implications, and be of interest to policy makers, practitioners and business companies, operating within and outside of UK.Trwałość działań przedsiębiorczych określana jest na podstawie szeregu czynników. Inteligentne, umiejętne zarządzanie pozostaje jednym z najważniejszych warunków pomyślnego rozwoju finansowego zdrowego przedsiębiorstwa. Możliwość przewidywania i reagowania na zmieniające się otoczenie zewnętrzne pozostaje jedną z najważniejszych funkcji zarządzania. Aby właściwie reagować na zmiany w otoczeniu zewnętrznym, należy te zmiany postrzegać, brać pod uwagę alternatywne scenariusze. Artykuł poświęcony jest analizie wpływu Brexitu na otoczenie makroekonomiczne w Wielkiej Brytanii i innych krajach, które nieuchronnie są związane z Wielką Brytanią w tym zglobalizowanym świecie. W najnowszej literaturze poświecono wiele uwagi Brexitowi (na przykład Tol 2018; Oliver oraz Williams 2018; Henökl 2018; Aristeidis oraz Elias, 2018; Brakman i inni, 2018; Bergin i inni, 2017; Bachtler oraz Begg, 2018; Samitas i inni, 2018). W prezentowanych badaniach skupiono się na dwóch alternatywnych scenariuszach: jasny Brexit i brak poruzumienia w sprawie Brexitu. „Jasny Brexit” założenia są następujące: „pod presją bardziej pro-europejskich ugrupowań w parlamencie i rosnącej obawy o koszty twardego Brexitu, brytyjski rząd łagodzi swoje stanowisko negocjacyjne w sprawie kontroli imigracyjnej, UE zobowiązuje się do pewnych ograniczeń w Wielkiej Brytanii w sprawie imigracji z Europy Wschodniej przez kilka lat, zachowując wszystkie prawa obowiązujących obywateli UE w Wielkiej Brytanii i ewentualne przywrócenie swobodnego przepływu z UE do Wielkiej Brytanii, co pozwala na kompromis, w którym Zjednoczone Królestwo zachowuje dostęp do wspólnego rynku i praw sektora finansowego obywatelom brytyjskim, tak że zachowują one pełne prawa ruchu i imigracyjnej UE, szacowane prawdopodobieństwo waha się między 5-15%” (Passport 2018). Drugi scenariusz, „Brak porozumienia w sprawie Brexitu”, jest oparty na następujących założeniach: „negocjacje między UE z Wielką Brytanią załamują się i Wielka Brytania pozostaje w UE do 2019 roku bez osiągnięcia porozumienia handlowego; stosunki handlowe z niewywiązaniem się UE z warunków Światowej Organizacji Handlu (WTO); podwyższona niepewność i niższa wydajność pracy prowadzą do długoterminowego spadku realnego PKB w Wielkiej Brytanii o około 3% w stosunku do prognozy bazowej. Oszacowano, że prawdopodobieństwo wynosi między 25-35%” (Passport 2018). Wpływ każdego scenariusza na wzrost realnego PKB, dochody rozporządzalne różnych grup dochodowych Wielkiej Brytanii są dostarczane, zestawiane i interpretowane ekonomicznie. Scenariusze są przedstawione za pomocą narzędzi udostępnianych przez bazę danych Passport, obsługiwanych przez firmę Euromonitor International Company (korzystanie z narzędzia do modelowania jest przeznaczone dla subskrybowanych użytkowników). Po porównaniu implikacji dwóch przeciwstawnych scenariuszy Brexitu dotyczących gospodarki Wielkiej Brytanii oszacowanych na podstawie realnego wzrostu PKB, przeanalizowano wpływ tych scenariuszy na inne kraje europejskie. W szczególności analizowane są przypadki Niemiec, Litwy i Rumunii. Wpływ Brexitu na wzrost realnego PKB po roku, dwóch latach i trzech latach ekspozycji jest prezentowany i interpretowany. Artykuł przedstawia poglądy, które mogą mieć zarówno teoretyczne, jak i praktyczne implikacje i mogą być interesujące dla decydentów, praktyków i firm biznesowych działających w Wielkiej Brytanii i poza nią

Cluster Performance: An attempt to evaluate the Lithuanian case

Abstract. The article takes place in the research area of the ongoing European project ‘Cluster Development Med’ (Horizon 2020) regarding the innovation and technology in the sustainable development field. Authors suggest a model, which allows to identify the most successful clusters and make comparisons between and within them. The analysis defines where they perform a positive or negative trend in the area examined. The model embraces three dimensions of cluster activity, so called, “Resources, Activities, Processes”. They have been determined on the work of the Lithuanian association “Knowledge Economy Forum”, called “Cluster Analysis”. Data for practical evaluation purposes were obtained through two stage process. First, an interview on site with the coordinators of the Lithuanian clusters for data collection was done through a questionnaire survey, developed in collaboration with the Science and Innovation Agency of the Lithuanian Government. Secondly, the data have been aggregated by applying one of multi-criteria methods, specifically, Simple Additive Weighting method. Finally, the multi-criteria analysis results were used to estimate the efficiency of the clusters. The results were compared through suggested benchmarking. Suggested model can be used for evaluation of performance of different clusters

Uwarunkowania bezpieczeństwa gospodarczego strefy euro : w jaki sposób przezwyciężyć ryzyko płynności i kosztowej niewydolności wiodących banków Wielkiej Brytanii i Niemiec

Among many factors affecting economic security of the Eurozone, performance of banks play especially important role. The aim of this study is to investigate factors influencing performance of banking sector in UK and Germany. Performance is being estimated using indicators of liquidity and cost efficiency in the biggest banks of both indicated countries. For analysis data of eight banks from each country have been used, two periods of years 2009-2010, and 2012-2014 have been distinguished. Fixed effect model has been employed. The obtained results revealed some significant relationships. Specifically, liquidity is negatively influenced by interest margin in banking sector of both countries during both considered periods, what initiated more active lending. That, in its turn, reduced banks’ liquidity and conditioned lower margins. Bank size did affect liquidity (loan to asset ratio) neither in UK, nor in Germany. Obtained results can be used for respective policy implications directed to sustaining better performance of banks, and therefore for increased economic security of the Eurozone economies.Wśród wielu czynników wpływających na bezpieczeństwo ekonomiczne strefy euro szczególną rolę odgrywają wyniki banków. Celem niniejszgo badania jest analiza czynników wpływających na wyniki sektora bankowego w Wielkiej Brytanii i Niemczech. Wyniki są szacowane na podstawie wskaźników płynności i efektywności kosztowej w największych bankach obu wskazanych krajów. Do analizy wykorzystano dane z ośmiu banków z każdego kraju, wyróżniono dwa okresy z lat 2009-2010 i 2012-2014. Wykorzystano model poprawionego efektu. Uzyskane wyniki ujawniły kilka istotnych związków. W obu krajach, w obu okresach szczególnie negatywny wpływ na płynność ma marża odsetkowa w sektorze bankowym, co zapoczątkowało aktywniejszą akcję kredytową. To z kolei zmniejszyło płynność banków i uwarunkowało niższe marże. Wielkość banku nie wpłynęła na płynność (stosunek kredytów do aktywów) ani w Wielkiej Brytanii, ani w Niemczech. Uzyskane wyniki mogą być wykorzystane do odpowiednich implikacji politycznych ukierunkowanych na utrzymanie lepszych wyników banków, a tym samym do zwiększenia bezpieczeństwa ekonomicznego gospodarek strefy euro