ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДИЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В УКРАЇНІ

The analysis of basic descriptions of the medical information systems which are offered nowadays at the market is conducted. Key factors which influence on efficiency of the use of medical information systems in practice of healthcare are selected. The most perspective approaches to introduction and realization of functioning the basic subsystems of application software in the field of informatization of diagnostic and therapeutic process are represented. Advantages of domestic medical information systems “TherDep” are considered as the means of automatization management of medical document for doctors.Проведен анализ основных характеристик медицинских информационных систем, представленных сегодня на рынке Украины. Выделены ключевые факторы, влияющие на эффективность использования медицинских информационных систем в практике здравоохранения. Приведены наиболее перспективные подходы к внедрению и реализации функционирования основных подсистем прикладного программного обеспечения в сфере информатизации лечебно-диагностического процесса. Рассмотрены преимущества авторской медицинской информационной системы «TherDep» как средства автоматизированного ведения медицинской документации для врачей.Проведено аналіз головних характеристик медичних інформаційних систем, що представлені сьогодні на ринку України. Визначені ключові фактори, що впливають на ефективність використання медичних інформаційних систем у практиці охорони здоров’я. Наведено найбільш перспективні підходи до впровадження та реалізації функціонування основних підсистем прикладного програмного забезпечення в галузі інформатизації лікувально-діагностичного процесу. Розглянуті переваги авторської медичної інформаційної системи «TherDep» як засобу автоматизованого ведення медичної документації для лікарів.

Токсичність МАРК у карциномах щитоподібної залози. Механізми пригнічення сигнального каскаду (огляд літератури та власних даних)

The aim of the work: to study the activity and expression of the main effector protein kinase cascade in tumors of thyroid gland. There is a strong evidence that the Ras/Raf/MEK/ERK (МАРК) signaling cascade promotes cell proliferation and malignancy by stimulating cell growth and division, as well as inhibiting apoptosis. The mitogenic MAPK cascade associates growth factor signals at cell surface receptors with the transcription factors AP-1, NF-κB, Ets, leading to the induction of c-Fos, cyclin D1 and c-Myc. These factors regulate the expression of genes that control survival, angiogenesis, growth, proliferation, and cell motility. However, the hyperactivity of this cascade in tumor tissues can lead to sensescence, growth retardation, apoptosis or increased autophagy. This phenomenon was called "oncogenic toxicity".Цель работы: исследование в опухолях щитовидной железы активности и экспрессии главной эффекторной протеинкиназы каскада – ERK1/2. Получены убедительные доказательства того, что сигнальный каскад Ras/Raf/MEK/ERK (МАРК) способствует пролиферации и злокачественной трансформации клеток путем стимуляции клеточного роста и деления, а также подавления апоптоза. Митогенный МАРК-каскад связывает сигналы факторов роста на рецепторах клеточной поверхности с транскрипционными факторами АР-1, NF-κB, Ets, что приводит к индукции с-Fos, циклина D1 и с-Мус. Эти факторы регулируют экспрессию генов, контролирующих выживание, ангиогенез, рост, пролиферацию и подвижность клеток. Однако гиперактивность этого каскада в опухолевых тканях может привести к сенесценции, задержке роста, апоптозу или усилению аутофагии. Этот феномен назвали “токсичностью онкогенов”.Мета роботи: дослідження в пухлинах щитоподібної залози (ЩЗ) активності та експресії головної ефекторної протеїнкінази каскаду – ERK1/2. Отримано переконливі докази того, що сигнальний каскад Ras/Raf/MEK/ERK (МАРК) сприяє проліферації і злоякісній трансформації клітин шляхом стимуляції клітинного росту і ділення, а також пригнічення апоптозу. Мітогенний МАРК-каскад пов’язує сигнали факторів росту на рецепторах клітинної поверхні з транскрипційними факторами АР-1, NF-κB, Ets, що приводить до індукції с-Fos, цикліну D1 і с-Мус. Ці фактори регулюють експресію генів, що контролюють виживання, ангіогенез, ріст, проліферацію і мобільність клітин. Однак гіперактивність цього каскаду в пухлинних тканинах може привести до сенесценції, затримки росту, апоптозу або посилення автофагії. Цей феномен назвали “токсичністю онкогенів”

Impact of uncertainties in exposure assessment on estimates of thyroid cancer risk among Ukrainian children and adolescents exposed from the chernobyl accident

The 1986 accident at the Chernobyl nuclear power plant remains the most serious nuclear accident in history, and excess thyroid cancers, particularly among those exposed to releases of iodine-131 remain the best-documented sequelae. Failure to take dose-measurement error into account can lead to bias in assessments of dose-response slope. Although risks in the Ukrainian-US thyroid screening study have been previously evaluated, errors in dose assessments have not been addressed hitherto. Dose-response patterns were examined in a thyroid screening prevalence cohort of 13,127 persons aged <18 at the time of the accident who were resident in the most radioactively contaminated regions of Ukraine. We extended earlier analyses in this cohort by adjusting for dose error in the recently developed TD-10 dosimetry. Three methods of statistical correction, via two types of regression calibration, and Monte Carlo maximum-likelihood, were applied to the doses that can be derived from the ratio of thyroid activity to thyroid mass. The two components that make up this ratio have different types of error, Berkson error for thyroid mass and classical error for thyroid activity. The first regression-calibration method yielded estimates of excess odds ratio of 5.78 Gy-1 (95% CI 1.92, 27.04), about 7% higher than estimates unadjusted for dose error. The second regression-calibration method gave an excess odds ratio of 4.78 Gy-1 (95% CI 1.64, 19.69), about 11% lower than unadjusted analysis. The Monte Carlo maximum-likelihood method produced an excess odds ratio of 4.93 Gy-1 (95% CI 1.67, 19.90), about 8% lower than unadjusted analysis. There are borderline-significant (p= 0.101-0.112) indications of downward curvature in the dose response, allowing for which nearly doubled the low-dose linear coefficient. In conclusion, dose-error adjustment has comparatively modest effects on regression parameters, a consequence of the relatively small errors, of a mixture of Berkson and classical form, associated with thyroid dose assessment

Gene rearrangement and Chernobyl related thyroid cancers

The increase in thyroid carcinoma post-Chernobyl has been largely confined to a specific subtype of papillary carcinoma (solid/follicular). This subtype is observed predominantly in children under 10 in unirradiated populations, but maintains a high frequency in those aged 10–15 from those areas exposed to fallout from the Chernobyl accident. The aim of this study was to link morphology with molecular biology. We examined 106 papillary carcinomas from children under the age of 15 at operation. All were examined for rearrangements of the RET oncogene by reverse transcription polymerase chain reaction (RT-PCR); a subset of these cases were also examined for mutations of the three ras oncogenes, exon 10 of the thyroid stimulating hormone receptor, associated more usually with a follicular rather than papillary morphology, and exons 5, 6, 7 and 8 of the p53 gene, commonly involved in undifferentiated thyroid carcinoma. Rearrangements of the RET oncogene were found in 44% of papillary carcinomas in which we studied fresh material; none of the tumours examined showed mutation in any of the other genes. The two rearrangements resulting from inversion of part of chromosome 10 (PTC1 and PTC3) accounted for the majority of RET rearrangements identified, with PTC1 being associated with papillary carcinomas of the classic and diffuse sclerosing variants and PTC3 with the solid/follicular variant. © 2000 Cancer Research Campaig

I-131 Dose Response for Incident Thyroid Cancers in Ukraine Related to the Chornobyl Accident

Background: Current knowledge about Chornobyl-related thyroid cancer risks comes from ecological studies based on grouped doses, case–control studies, and studies of prevalent cancers

Absence of a specific radiation signature in post-Chernobyl thyroid cancers

Thyroid cancers have been the main medical consequence of the Chernobyl accident. On the basis of their pathological features and of the fact that a large proportion of them demonstrate RET-PTC translocations, these cancers are considered as similar to classical sporadic papillary carcinomas, although molecular alterations differ between both tumours. We analysed gene expression in post-Chernobyl cancers, sporadic papillary carcinomas and compared to autonomous adenomas used as controls. Unsupervised clustering of these data did not distinguish between the cancers, but separates both cancers from adenomas. No gene signature separating sporadic from post-Chernobyl PTC (chPTC) could be found using supervised and unsupervised classification methods although such a signature is demonstrated for cancers and adenomas. Furthermore, we demonstrate that pooled RNA from sporadic and chPTC are as strongly correlated as two independent sporadic PTC pools, one from Europe, one from the US involving patients not exposed to Chernobyl radiations. This result relies on cDNA and Affymetrix microarrays. Thus, platform-specific artifacts are controlled for. Our findings suggest the absence of a radiation fingerprint in the chPTC and support the concept that post-Chernobyl cancer data, for which the cancer-causing event and its date are known, are a unique source of information to study naturally occurring papillary carcinomas

Клінічні та біохімічні маркери ураження суглобів у хворих на цукровий діабет

 The aim of our work was to study the COMP level in the blood serum of patients with type 1 and type 2 diabetes with arthropathy and to determine the relationship with functional indices characterizing the clinical manifestations of joint damage in patients with diabetes mellitus.Materials and methods. The study involved 87 patients (35 men and 52 women) with diabetes. Patients were divided into groups depending on the type of diabetes and the presence of arthropathy. Patients were examined using a visual analogue scale, Lequesne’s index and WOMAC scale. Cartilage oligomeric matrix protein (COMP) was determined by enzyme immunoassay.Results. The presence of diabetic arthropathy was found in 78 % of patients with type 1 diabetes and in 80 % of patients with type 2 diabetes. In the vast majority of patients (20 with type 1 diabetes and 30 with type 2 diabetes), the joints of the upper extremities were involved in the pathological process. We found an increase in functional indices in patients with arthropathy in both types of disease: Lequesne’s index – t = -5.5, P = 0.001 – in patients with type 1 diabetes, t = -6.9, P = 0.001 – in patients with type 2 diabetes, WOMAK index (t = -5.4, P = 0.001), (t = -7.8, P = 0.001); visual analogue scale (t = -6, P = 0.001), (t = -6.9, P = 0.001), respectively. Average COMR values significantly increased with the arthropathy stage progression (t = -3.4, P = 0.005; t = -2.4, P = 0.0023; t = -3.2, P = 0.006) in patients with type 1 diabetes. In patients with type 2 diabetes, the significance of differences was found between the control group and patients with stage 1 (t = 3.4, P = 0.001), between stages 1 and 2 (t = -4.1, P = 0.001). A direct correlation was established between the presence of arthropathy and the COMP level (r = 0.76, P = 0.001), between the presence of arthropathy and the Lequesne’s index (r = 0.76, P = 0.001), the visual analogue scale (r = 0.88, P = 0.001) and WOMAC (R = 0.88, P = 0.001).Conclusions. The results suggest that arthropathy in patients with type 1 and type 2 diabetes is characterized by an increase in the cartilage degradation marker directly related to the severity and the number of joints affected. Цель работы – изучение уровня COMP в сыворотке крови больных сахарным диабетом (СД) 1 и 2 типа с артропатией и определение взаимосвязи с функциональными индексами, которые характеризуются клиническими проявлениями поражений суставов у больных сахарным диабетом.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 87 пациентов (35 мужчины и 52 женщины) с СД. Пациентов поделили на группы в зависимости от типа СД и наличия артропатии. Пациентов обследовали с использованием визуальной аналоговой шкалы (ВАШ), индекса Лекена и WOMAK. Олигомерный матриксный белок хряща (СОМП) определяли иммуноферментным методом.Результаты. Установлено наличие диабетической артропатии у 78 % больных СД 1 типа и у 80 % больных СД 2 типа. У большинства больных (20 с СД 1 типа и 30 с СД 2 типа) в патологический процесс вовлечены суставы верхних конечностей. Повышение функциональных индексов обнаружили у больных с артропатиями при обоих типах заболевания. Индекс Лекена составлял t =  -5,5, p = 0,001 у больных СД 1 типа, t = -6,9, p = 0,001 у больных СД 2 типа; индекс WOMAK – t = -5,4, p = 0,001 и t = -7,8, p = 0,001; ВАШ – t = -6, p = 0,001 и t = -6,9, p = 0,001 соответственно. Средние показатели СОМР достоверно увеличивались с прогрессированием стадии артропатии (t = -3,4, р = 0,005; t = -2,4, р = 0,0023; t = -3,2, р = 0,006) у больных СД 1 типа. У больных СД 2 типа достоверность отличий установлена между контрольной группой и пациентами с 1 стадией (t = -3,4, p = 0,001), между 1 и 2 стадиями (t = -4,1, p = 0,001). Отмечена прямая корреляционная зависимость между наличием артропатии и уровнем COMP (r = 0,76, p = 0,001), между наличием артропатии и индексом Лекена (r = 0,76, p = 0,001), шкалой ВАШ (r = 0,88, p = 0,001) и WOMAK (r = 0,88, р = 0,001).Выводы. Результаты дают возможность утверждать, что артропатия у больных сахарным диабетом 1 и 2 типа характеризуется повышением маркера деградации хряща в прямой зависимости от тяжести и количества пораженных суставов.  Мета роботи – дослідити рівень COMP у сироватці крові хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 і 2 типу з артропатіями та визначити взаємозв’язок із функціональними індексами, що характеризують клінічні прояви ураження суглобів у хворих на цукровий діабет.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 87 пацієнтів (35 чоловіків і 52 жінки) із ЦД. Пацієнтів поділили на групи залежно від типу ЦД і наявності артропатії. Хворих обстежили, використовуючи візуальну аналогову шкалу (ВАШ), індекс Лекена та WOMAK. Олігомерний матриксний білок хряща (COMP) визначали імуноферментним методом.Результати. Встановили наявність діабетичної артропатії у 78 % хворих на ЦД 1 типу, а також у 80 % хворих на ЦД 2 типу. У більшості хворих (20 осіб із ЦД 1 типу і 30 із ЦД 2 типу) у патологічний процес залучені суглоби верхніх кінцівок. Підвищення функціональних індексів виявили у хворих з артропатіями при обох типах захворювання. Індекс Лекена становив t = -5,5, p = 0,001 у хворих на ЦД 1 типу, t = -6,9, p = 0,001 у хворих на ЦД 2 типу; індекс WOMAK – t = -5,4, p = 0,001 та t = -7,8, p = 0,001; ВАШ – t = -6, p = 0,001 та t = -6,9, p = 0,001 відповідно. Середні показники COMP вірогідно збільшувалися з прогресуванням стадії артропатії (t = -3,4, p = 0,005; t = -2,4, p = 0,0023; t = -3,2, p = 0,006) у хворих на ЦД 1 типу. У хворих на цукровий діабет 2 типу вірогідні зміни визначили між відсутністю артропатії та її 1 стадією (t = -3,4, p = 0,001), а також між 1 та 2 стадіями (t = -4,1, p = 0,001). Встановили пряму кореляційну залежність між наявністю артропатії та рівнем COMP (r = 0,76, p = 0,001). Сильної сили прямий кореляційний зв’язок визначили між наявністю артропатії та індексом Лекена (r = 0,76, p = 0,001), шкалою ВАШ (r = 0,88, p = 0,001) та WOMAK (r = 0,88, p = 0,001).Висновки. Результати дають підстави стверджувати, що артропатія у хворих на цукровий діабет 1 та 2 типу характеризується підвищенням маркера деградації хряща в прямій залежності від тяжкості та кількості уражених суглобів.