Еколого-аксіологічна рефлексія концепції сталого розвитку як основи здоров'язберігаючої компетентності вчителя фізкультури.

The article on the basis of the ecological value of reflection the concept of sustainable development and Hellenistic concepts is conceptual and methodological improvement of health saving competence of Physical Education teachers in the conditions of post-graduate education.There are presented methodological ways of greening of health and fitness technologies and identified opportunities for ecologically oriented their use by the teacher.Based on ecophilic interpretation of Hellenistic ideas are developed methodological concepts “Tellusantropo convergence” of the “Arete of the earth”, “Tellusantropo harmonization”, “Astoria of the Earth”, “Tellusantropo reflection”. Cultural, educational and technological sense of these concepts is existential axi-ological and ecophilic-oriented representation and interpretation the idea of sustainable development with the aim of using them as a Physical Education teacher in the educational health saving and fitness technologies and practices. In order to form a value relation to the Earth, to develop the “Areteof the Earth” and to unveil the “Existential of the Earth”, we used the value-oriented reflexive technique of the “Epistrophe of the Earth”. The method of “Epistrophe of the Earth” with its further improvement and testing can be used to form a valuable attitude to the Earth, actualization of environmental issues, formation of psychological health of participants in the educational process and actualization of the concept of sustainable development.У статті на основі екологічної цінності відображення концепції сталого розвитку та елліністичних концепцій дано концептуальне і методологічне вдосконалення здоров'язберігаючої компетентності вчителів фізичної культури в умовах післявузівської освіти. Представлені методичні шляхи екологізації здоров'я. і фітнес-технологій та виявлено можливості екологічно орієнтованого їх використання вчителем. На основі екофільной інтерпретації елліністичних ідей розроблено методологічні концепції «Теллусантропо конвергенція» «Арета землі», «Теллусантропо гармонізація», «Асторія Землі», «Віддзеркалення Теллусантропо». Культурний, освітній та технологічний сенс цих концепцій полягає в екзистенційному аксіологічному і екофільной-орієнтованому поданні та інтерпретації ідеї сталого розвитку з метою використання їх в якості вчителів фізкультури в освітніх технологіях і практиках збереження здоров'я та фітнесу. Щоб сформувати ціннісне ставлення до Землі, розвинути «Арею Землі» і розкрити «Екзистенціальне Землі», ми використовували ціннісно-рефлексивну техніку «епістрофей Землі». Методика «епістрофей Землі» з її подальшим вдосконаленням і апробацією може бути використана для формування ціннісного ставлення до Землі, актуалізації екологічних проблем, формування психологічного здоров'я учасників освітнього процесу і актуалізації концепції сталого розвитку

Neuropsychological Bases of Self-Improvement of Own Physical Health of Future Teachers in the Course of University Education

The article says that despite the decline in health as a professional value and self-realization, future teachers have neurobiological inclinations for self-improvement and reflection. In this regard, new pedagogical conditions and stages of the formation of students 'readiness for physical self-improvement are proposed, namely: students' awareness of the importance of health as a necessary prerequisite for personal and professional self-realization; their mastery of diagnostic techniques, reflective analysis and practical skills to improve their own physical condition; providing pedagogical support for students in physical self-improvement. The experimental stage used a set of methods and techniques: step ergometry, Rufier's and Cooper's tests, watching movies, photos, test tasks, observations, interviews, questionnaires, expert assessments and etc. The number of students being at the local reflexive level increased from 12.2% to 22.2% and at the adaptive algorithmic level – from 28.1% to 41.3%. The percentage of students at the directive empirical level of competency in physical self-improvement decreased from 52.4% to 21.4%. The effectiveness of the designed methodology for developing students’ competency in physical self-improvement was verified by the formative experiment. The hypothesis of the study, which was the subjective neurobiological basis of motivation to improve and reflect on future teachers, was also confirmed, which contributed to the choice of the appropriate profession in order to implement and transmit these personal values.</p

Міжкультурна компетентність вчителя нової української школи – важливий чинник ефективної педагогічної діяльності

The article substantiates the urgency of the problem of increasing the level of intercultural competence of teachers of the new Ukrainian school in the conditions of diversity of the ethno-cultural space. The multifunctionality and many dimensions of the teacher's intercultural competence have been proved; structural components and criteria for determining their formation are substantiated: value-ethical (value attitude to pedagogical activity, understanding of peculiarities of ethno-cultural communities, worldview position, adherence to ethical norms of pedagogical activity, person / child-centrism); theoretical-cognitive (special professional knowledge, ability to think (thinking), intellectual ability); personality-psychological (professionally important qualities of the personality - attentiveness, observability, sensitivity to the emotional state of the interlocutor, empathy, emotional stability, altruism, consistency, justice, demandingness); linguistic and communicative (linguistic, communicative, cultural, personality listening and hearing, tolerance, tact); procedural activity (mastery of teaching methods, skills and competences, organizational abilities, speed of reaction and decision making, responsiblity, capacity for reflection and self-improvement).The vision of the teacher's intercultural competence as a special integrative internal education is defined, which ensures the teacher's readiness for the professional activity in the conditions of modern ethno-cultural diversity of the educational environment and is based on humanistic, moral-ethical, spiritual values, epistemological and philosophical positions.The question of formation of the intercultural competence of teachers in higher education institutions and its improvement in institutions of postgraduate pedagogical education is considered in the context of ideas of self-education, self-development on the basis of fundamental approaches: systemic; cultural; the ways and methods of increasing the effectiveness of pedagogical activities are outlined.It is also noted, that the level of development of the intercultural competence of specialists’ personality not only increases the efficiency of their professional activity in Ukraine, but also increases the likelihood of labor migration of highly-qualified specialists.The ways of minimizing, if not preventing, the "brain drain", labor migration from our Ukraine in connection with the processes of civilization globalization of the world space are offeredВ статье обоснована актуальность проблемы повышения уровня межкультурной компетентности учителей новой украинской школы в условиях разнообразия этнокультурного пространства. Раскрыто понятие: межкультурной компетентности личности, межкультурной компетентности специалиста, межкультурной компетентности учителя новой украинской школы как составляющих профессиональной культуры; проанализированы их особенности, обусловленные спецификой профессиональной деятельности. Доказаны многофункциональность и многомерность межкультурной компетентности педагога; обоснованы структурные компоненты и критерии определения их сформированности: ценностно-этический (ценностное отношение к педагогической деятельности, понимание особенностей этнокультурных сообществ, мировоззренческая позиция, соблюдение этических норм педагогической деятельности); теоретико-когнитивный (специальные профессиональные знания, способность к умственной (мыслительной) деятельности, интеллектуальные способности); личностно-психологический (профессионально важные качества личности - внимательность, наблюдательность, чувствительность к эмоциональному состоянию собеседника, эмпатия, эмоциональная устойчивость, альтруизм, последовательность, справедливость, требовательность); культурно-коммуникативный (языковая, коммуникационная культуры, лингвистические способности, умение слушать и слышать, толерантность, тактичность); процессуально-деятельностный (владение методикой преподавания предмета, умения и навыки, организаторские способности, скорость реакции и принятия взвешенного решения, ответственность, способность к рефлексии и саморазвитию).Определено собственное виденье межкультурной компетентности учителя как особого интегративного внутреннего содержания, которое обеспечивает готовность педагога к профессиональной деятельности в условиях современного этнокультурного разнообразия образовательной среды и основывается на гуманистических, нравственных, духовных ценностях, гносеологических и мировоззренческих позициях.Рассмотрены вопросы формирования межкультурной компетентности учителей в учреждениях высшего образования и ее усовершенствование в учреждениях последипломного педагогического образования в контексте идей самообразования, саморазвития на основе основополагающих подходов: системном; компетентностном; культурологическом; поликультурном. Обозначены пути и способы повышения эффективности педагогической деятельности.Также отмечено, что уровень сформированности межкультурной компетентности личности специалистов способствует не только повышению эффективности их профессиональной деятельности в Украине, но и увеличивает вероятность трудовой миграции высококвалифицированных специалистов. Предложены способы, если не предотвращения, то минимизации "утечки мозгов", трудовой миграции с Украины в связи с процессами цивилизационной глобализации мирового пространстваВ статті обґрунтовано актуальність проблеми підвищення рівня міжкультурної компетентності вчителів нової української школи в умовах розмаїття етнокультурного простору. Розкрито поняття: міжкультурної компетентності особистості, міжкультурної компетентності фахівця, міжкультурної компетентності вчителя нової української школи як складових професійної культури; проаналізовано їх особливості, зумовлені специфікою професійної діяльності. Доведено багатофункціональність та багатовимірність міжкультурної компетентності педагога; обґрунтовано структурні компоненти та критерії визначення їх сформованості: ціннісно-етичний (ціннісне ставлення до педагогічної діяльності, розуміння особливостей етнокультурних спільнот, світоглядна позиція, дотримання етичних норм педагогічної діяльності, людино/дитиноцентризм); теоретико-когнітивний (спеціальні фахові знання, здатність до розумової (мисленнєвої) діяльності, інтелектуальні здібності); особистісно-психологічний (професійно важливі якості особистості- уважність, спостережливість, чутливість до емоційного стану співрозмовника, емпатія, емоційна стійкість, альтруїзм, послідовність, справедливість, вимогливість); мовно-комунікативний (мовна, комунікаційна культури, лінгвістичні здібності, уміння слухати та чути, толерантність, тактовність); процесуально-діяльнісний (володіння методикою викладання предмету, уміння та навички, організаторські здібності, швидкість реакції та прийняття виваженого рішення, відповідальність, здатність до рефлексії та самовдосконалення).Визначено власну візію щодо міжкультурної компетентності вчителя як особливого інтегративного внутрішнього утворення,що забезпечує готовність педагога до професійної діяльності в умовах сучасного етнокультурного розмаїття освітнього середовища та ґрунтується на гуманістичних, морально-етичних, духовних цінностях, гносеологічних та світоглядних позиціях.Розглянуто питання формування міжкультурної компетентності вчителів у закладах вищої освіти та її удосконалення у закладах післядипломної педагогічної освіти в контексті ідей самоосвіти, саморозвитку на підґрунті основоположних підходів: системному; компетентнісному; культурологічному; полікультурному. Окреслено шляхи та способи підвищення ефективності педагогічної діяльності.Також зазначено, що рівень сформованості міжкультурної компетентності особистості фахівців сприяє не тільки підвищенню ефективності їхньої фахової діяльності в Україні, але й збільшує вірогідність трудової міграції висококваліфікованих фахівців.Запропоновано способи, якщо не запобігання, то мінімізації “витікання мізків”, трудової міграції з України у зв’язку з процесами цивілізаційної глобалізації світового простор