Our sad but useful experience of conducting practical classes with international students under harsh conditions of reconstruction: how did we cope dust, dirt, limitations and interference?

ИНОСТРАННЫЕ СТУДЕНТЫИНОЯЗЫЧНОЕ ОБРАЗОВАНИЕОБУЧЕНИЕ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВПРАКТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИУЧЕБНЫЙ ПРОЦЕС

How adequate is our curriculum?

УЧЕБНЫЕ ПЛАНЫБОЛОНСКИЙ ПРОЦЕССУЧЕБНЫЕ ПРОГРАММЫМЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВООБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕВЫСШЕЕ МЕДИЦИНСКОЕ ОБРАЗОВАНИ

Application of methods of students active practical study in the system of modern higher medical education

ВЫСШЕЕ МЕДИЦИНСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИПРАКТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯМЕТОДИКА ПРЕПОДАВАНИЯОБУЧЕНИ

The clinically relevant diabetic foot syndrome morphology

Objective: to evaluate the morphological changes in diabetic foot syndrome emphasizing the ultrastructural cellular changes.Material and methods. Biopsies of the chronic lesions in 120 diabetic foot patients following necessary preparatory stages were studied by histological, histochemical and electron microscopy methods.Results. The inflammatory infiltration and destruction and involving all layers of skin and soft tissue, the phenomena of vacuolation, apoptosis or karyolysis; tissue edema, diffuse infiltration by neutrophils, vascular plethora with stasis, thrombosis, and necrosis were observed. Microcirculatory tract thrombosis exacerbated tissue ischemia, contributing to the progression of pathology. The macrophages' cytoplasm characterized by the presence of phagocytosed and digested microorganisms often intact inside them. The changes in the status of nuclear and perinuclear material were accompanied by compression and dehydration of the cell, which ended in its fragmentation and the formation of tightly contacting bodies of various shapesConclusions. Morphological changes in diabetic foot syndrome are diverse and uneven, occurring not only on tissue and cellular level but involves subcellular and molecular structures, encouraging further research in this field. Foci of destruction and lysis of the newly formed epithelium are characteristic for diabetic foot, which is not observed in the normal wound process

Associations of BCL-2 (RS17759659), CTLA-4 (RS231775), APO-1/FAS (RS2234767) genes polymorphisms with activity of proliferation and apoptosis in thyroid tissue of patients with nodular forms of goiter combined with autoimmune thyroiditis and thyroid adenoma

The study of apoptosis and proliferative activity in the thyroid gland (TG) tissue of patients with nodular goiter and autoimmune thyroiditis (NGAIT) and thyroid adenoma (TA) is based on the expression/density of Fas/FasL, BCL-2, p53, and Ki-67 markers assessment depending on the genetic polymorphisms of BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775) and APO-1/Fas (rs2234767) genes.Several mechanisms of thyroid cells' programmed killing are activated in NGAIT and TA with domination of Fas-induced apoptosis, which strongly associates with the BCL-2 gene's (rs17759659) promoter (F=25.33; p<0.001) and almost six fold weaker associates with the CTLA-4 gene's (rs231775) promoter (F=4.23, p=0.017). Factors that decrease the likelihood of NGAIT and TA regardless of the CTLA-4 (rs231775) and APO-1/Fas (rs2234767) genes' genotypes are the high Ki-67 density and reduction of cells containing p53 or BCL-2 proteins (OR=0.07-0.17; 95% CI OR: 0.03-0.36; p<0.001, and OR=0.08-0.11; 95% CI OR: 0.02-0.31; p<0.001, re­spectively). High expression of surface Fas and FasL in lymphoid infiltration and de­struction of thyroid cells (stronger in GG-genotype carriers of the BCL-2 gene by 18.54% (pAA=0.043) and 36.18% (pAG=0.018), respectively) indicates the initiation of the external pathway of apoptosis through the caspase mechanism (effector caspase- 8)

Ендоваскулярні оперативні втручання для корекції критичної ішемії нижніх кінцівок при синдромі стопи діабетика

The aim of the work: to analyze the possibilities of endovascular correction of stenotic-occlusive lesions of the arteries of the popliteal-ankle-foot segment with diabetic foot syndrome and critical lower limb ischemia. Materials and Methods. The study is based on the analysis of the results of clinical observation and treatment of 87 patients with diabetic foot syndrome with stenotic-occlusive lesions of the arteries of the popliteal and foot-segment and development of critical limb ischemia (mean age (67.3±8.35 years). The main indication for endovascular arterial intervention was lower limb ischemia degree 4 by Fontaine. The criterion for evaluating the effectiveness of surgery in this study was considered to be residual stenosis less than 30. Results and Discussion. The use of endovascular interventions for stenotic-occlusive lesions of the arteries of the lower leg leads to the restoration of patency of the arteries and immediate clinical success in 94.3 % of observations. Adverse factors affecting the clinical outcome of the operation are the combined lesion of the arteries of the lower leg and the length of the lesions of the arteries more than 5 cm. pathology, lack of plastic material or common trophic changes in the affected limb.Цель работы: проанализировать возможности эндоваскулярной коррекции стенотически-окклюзионных поражений артерий подколенно-голенно-стопового сегмента при синдроме стопы диабетика и критической ишемии нижних конечностей. Материалы и методы. Исследование базируется на анализе результатов клинического наблюдения и лечения 87 больных с синдромом стопы диабетика с стенотически-окклюзионным поражением артерий подколенно-голенно-стопового сегмента и развитием критической ишемии нижних конечностей (средний возраст (67,3 ± 8,35) года). Основным показанием к выполнению эндоваскулярных артериальных вмешательств была ишемия нижней конечности IV ст. по Fontaine. Критерием оценки эффективности оперативного вмешательства в данном исследовании считали остаточный стеноз менее 30. Результаты исследований и их обсуждение. Применение эндоваскулярных вмешательств при стенотически-окклюзионных поражениях артерий голени приводит к восстановлению проходимости артерий и непосредственного клинического успеха в 94,3 % наблюдений. Неблагоприятными факторами, влияющими на клинический исход операции, является комбинированное поражение артерий голени и протяженность поражения артерий более 5 см. Показания к выполнению баллонной ангиопластики могут быть расширены при многоуровневых окклюзиях артерий у больных с ишемической формой стопы диабетика в случаях невозможности выполнения открытой реконструкции из-за тяжелой сопутствующей патологии, отсутствии пластического материала или распространенных трофических изменениях пораженной конечности.Мета роботи: проаналізувати можливості ендоваскулярної корекції стенотично-оклюзійних уражень артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента при синдромі стопи діабетика та критичній ішемії нижніх кінцівок. Матеріали і методи. Дослідження базується на аналізі результатів клінічного спостереження та лікування 87 хворих на синдром стопи діабетика з стенотично-оклюзійним ураженням артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента та розвитком критичної ішемії нижніх кінцівок (середній вік хворих (67,3±8,35) року). Основним показанням до виконання ендоваскулярних артеріальних втручань була ішемія нижньої кінцівки IVст. за Fontaine. Критерієм оцінки ефективності оперативного втручання у даному дослідженні вважали залишковий стеноз менше 30. Результати досліджень та їх обговорення. Застосування ендоваскулярних втручань при стенотично-оклюзійних ураженнях артерій гомілки призводить до відновлення прохідності артерій і безпосереднього клінічного успіху в 94,3 % спостережень. Несприятливими чинниками, що впливають на клінічний результат операції, є комбіноване ураження артерій гомілки та протяжність ураження артерій більше 5 см. Показання до виконання балонної ангіопластики можуть бути розширені при багаторівневих оклюзіях артерій у хворих з ішемічною формою стопи діабетика у випадках неможливості виконання відкритої реконструкції через тяжку супутню патологію, відсутність пластичного матеріалу або поширених трофічних змінах ураженої кінцівки

Одержання акрилової кислоти альдольною конденсацією оцтової кислоти з формальдегідом у присутності B–P–W–V–Oх каталізаторів на мезопористих носіях

The purpose of the work was to determine the influence of different mesoporous carriers: SiO2, TiO2 anatase of TiO (OH), ZrO2, SnO2-TiO2, Al2O3 on their efficiency in the process of aldol condensation of acetic acid with formaldehyde with the formation of acrilyc acid. To achieve this goal, the following tasks must be solved. Firstly, it is necessary to investigate the ability of the developed catalyst to intensify the process of acrylic acid production and to determine the optimal parameters of the process. Secondly, we should establish dependence of selectivity, yield of acrylic acid and conversion of reagents from temperature. The catalysts were prepared by impregnating the carrier with a saturated solution of the active phase components. The atomic ratio of components in catalyst B:P:(W+V) is 3:1:0.3; atomic ratio is W:V=2:3. The catalytic properties of the obtained catalysts were investigated in the reaction of aldol condensation of acetic acid with formaldehyde at the temperature range from 573 to 673 K, the contact time of 8 s with the equimolar ratio of the initial reagents. B – P–W – V–Ox catalysts that were applied on SiO2, TiO2 anatase of TiO(OH), ZrO2, SnO2-TiO2 and Al2O3 carriers with a size of pore about 10 nm showed high efficiency. At the same time, the yield of the product as well as the selectivity of its formation were different when various different carriers were used, indicating the influence of carrier nature on the catalytic properties of the carrier. The effect of the process conditions (temperature and contact time) on the parameters of condensation of acetic acid with formaldehyde has been determined. The optimum temperature for carrying out the process is 648 K and a contact time – 8 seconds. Under these conditions it was possible to achieve 49 % acrylic acid yield with a selectivity of 94 % and conversion of acetic acid 52 % using catalyst TiO2 anatase with TiO(OH). It has been demonstrated that the catalysts based on carriers with different nature and pore size near 10 nm allows acrylic acid synthesis with high yield and selectivity. The comparison of the catalytic activity of the optimal catalyst with silica gel and the TiO2 anatase carrier with TiO(OH) were shown.Досліджено вплив різних типів мезопористих носіїв для B–P–W–V–Oх каталізаторів, а саме: SiO2, TiO2, ZrO2, SnO2-TiO2 та Al2O3 на їх ефективність у процесі альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом з утворенням акрилової кислоти. Каталізатори готували методом просочення носія насиченим розчином компонентів активної фази. Каталітичні підготовано одержаних каталізаторів досліджено в реакції альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом у температурному діапазоні від 573 до 673 К, часі контакту 8 с за еквімолярного співвідношення вихідних реагентів. Встановлено вплив умов здійснення процесу (температури та часу контакту) на параметри процесу конденсації оцтової кислоти з формальдегідом; визначено оптимальні умови здійснення процесу. Оптимальними умовами здійснення процесу конденсації оцтової кислоти з формальдегідом в акрилову кислоту є температура 648 К та час контакту 8 с на каталізаторі з використанням носія TiO2 анатаз з TiO(OH). У зазначених умовах вдалося досягти виходу акрилової кислоти 49 % за селективності її утворення 94 % та конверсії оцтової кислоти 52 %. Показано, що каталізатори на основі носіїв різної природи з розміром пор близько 10 нм дає змогу одержувати акрилову кислоту з високим виходом та селективністю. Водночас, вихід цільового продукту, як і селективність його утворення під час використання різних носіїв, відрізняється, що свідчить про вплив природи носія на каталітичні властивості

Погляд на проблему – Відновлення безперервності кишечника в умовах перитоніту

The aim of the work: to develop the effective methods of surgical treatment of the pathology of hollow organs in conditions of peritonitis by protecting intestinal sutures and methods of preventing the progression of peritonitis.Materials and Methods. The analysis of surgical interventions in the intestine in 149 patients under conditions of peritonitis with the restoration of its continuity was carried out. 109 patients made a control group, where traditional methods of restoration of intestinal restoration were carried out, and 40 – the main group, which protected the line of seams from the inside of the gut and outside. In all patients, decompression of the intestine through the rectum was performed. The rehabilitation of the abdominal cavity was carried out using solutions of antiseptics according to the developed technique. The effectiveness of the rehabilitation was controlled microbiological characteristics of the contents of the abdominal cavity before and after the rehabilitation.Results and Discussion. The results of the study indicate that the use of resorption endoprosthesis and protection of the intestine gut line by adhesive-sucking compositions made it possible to significantly reduce the number of inadequacies of anastomosis sutures and, consequently, reduce the mortality rate. The most optimal protection of intestinal sutures in conditions of peritonitis is the supply from the lumen of the colon of biological resorption endoprosthesis to the glue, and on top of the anasto mosis of strengthening the line of seams with glue-sealant composition. Inflammation and trauma of tissues in the conditions of peritonitis dramatically increases (up to 76 %) the thrombosis of the interstitial vessels, which enhances the probability of inability of seams of intestinal anastomoses, in order to prevent the use of intravenous galvanophoresis with intravenous administration of drug mixtures, including large doses of antibiotics.Цель работы: разработать эффективные методы хирургического лечения патологии полых органов в условиях перитонита путем защиты кишечных швов и методов предупреждения прогрессирования перитонита.Материалы и методы. Проведенный анализ хирургических вмешательств на кишечнике в 149 больных в условиях перитонита с восстановлением его непрерывности. 109 больных составили контрольную группу, где проводились традиционные методы восстановления непрерывности кишечника и 40 – основную, у которых проводили защиту линии швов со стороны просвета кишки и снаружи. У всех больных проводилась декомпрессия кишечника через прямую кишку. Санация брюшной полости проводилась растворами антисептиков по разработанной методике. Эффективность санации контролировалась микробиологическойхарактеристикой содержимого брюшной полости до и после санации.Результаты исследований и их обсуждение. Результаты исследования свидетельствуют, что использование рассасывающего эндопротеза и защита линии швов кишки клее-сальниковых композициями позволило значительно уменьшить количество несостоятельности швов анастомоза и, как следствие, снизить показатель летальности. Наиболее оптимальной защитой кишечных швов в условиях перитонита является подведение со стороны просвета кишкибиологического рассасывающего эндопротеза на клею, а поверх анастомоза укрепление линии швов клее-сальниковой композицией. Воспаление и травматизация тканей в условиях перитонита резко повышает (до 76%) тромбирование внутристеночных сосудов, повышает вероятность несостоятельности швов кишечных анастомозов, для предотвращения чего целесообразно применять внутритканевой гальванофорез с введением лекарственных смесей, включая большие дозы антибиотиков.Мета роботи: розробити ефективні методи хірургічного лікування патології порожнистих органів в умовах перитоніту шляхом захисту кишкових швів і методів попередження прогресування перитоніту.Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічних втручань на кишечнику у 149 хворих в умовах перитоніту з відновленням його безперервності. 109 хворих склали контрольну групу, де застосовували традиційні методи відновлення безперервності кишечника, і 40 – основну, у котрих проводили захист лінії швів з боку просвіту кишки та ззовні. Усім хворим проводили декомпресію кишечника через пряму кишку. Санацію черевної порожнини проводили розчинами антисептиків за розробленою методикою. Ефективність санації контролювали мікробіологічною характеристикою вмісту черевної порожнини до і після санації.Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження свідчать, що використання розсмоктувального ендопротезу та захист лінії швів кишки клейово-сальниковими композиціями дало змогу значно зменшити кількість нездатності швів анастомозу і, як наслідок, знизити показник летальності. Найбільш оптимальним захистом кишкових швів в умовах перитоніту є підведення зі сторони просвіту кишки біологічного розсмоктувального ендопротезу на клею, а поверх анастомозу укріплення лінії швів клейово-сальниковою композицією. Запалення і травмування тканин в умовах перитоніту різко підвищує (до 76 %) тромбування внутрішньостінкових судин, що підвищує ймовірність нездатності швів кишкових анастомозів, для запобігання чому доцільно застосовувати внутрішньотканинний гальванофорез з внутрішньовенним введенням лікарських сумішей, включно великі дози антибіотиків

Індивідуалізована хірургічна тактика при синдромі діабетичної стопи

The aim of the work: to develop an individualized algorithm for surgical treatment of patients with diabetic foot syndrome (DFS). Materials and Methods. The comprehensive clinical study covers 123 cases of surgical treatment of DFS (patients of various degrees according to the PEDIS classification, I–V stages according to F. Wagner, with mild, moderate, severe infection according to IDSA). The development of the algorithm of surgical activity in DFS was carried out according to the recommendations of the Institute for Algorithmic Medicine (Houston, USA), using software (HTML/XML/GMT) package Document Exploration and Linking Tool/ ddons (DELTA) developed by Vienna University of Technology, Institute of Software Technology and Interactive Systems, Information Angi­neering Group, Vienna, Austria. Results and Discussion. Angiographic or technical success of endovascular interventions, which leads to a significant increase in the lumen of the vessel in the area of ​​stenosis or occlusion, was obtained in 94.3 % of cases. The technical success of balloon angioplasty was observed in almost all cases; the slightly worse angiographic results were obtained with interventions on several arteries of the shin – 55.0–94.1 % of successful angioplasties. In ischemic and mixed neuroischemic forms, most patients were able to compensate for critical ischemia by performing vascular interventions. The proposed algorithm of surgical interventions for DFS requires further study under conditions of greater randomization and expansion of the cohort of patients.Цель работы: разработать индивидуализированный метод хирургического лечения больных синдромом диабетической стопы (СДС). Материалы и методы. Комплексное клиническое исследование охватывает 123 случая хирургического лечения СДС (больные различной степени по классификации PEDIS, I–V стадий за F. Wagner, с легкой, умеренной, тяжелой инфекцией с IDSA). Разработку алгоритма хирургической активности при СДС осуществляли согласно рекомендациям Institute for Algorithmic Medicine (Хьюстон, США) с использованием программного (HTML / XML / GMT) пакета Document Exploration and Linking Tool / Addons (DELTA) разработанного Vienna University of Technology, Institute of Software Technology and Interactive Systems, Information Engineering Group, Vienna, Austria. Результаты исследований и их обсуждение. Ангиографический или технический успех эндоваскулярных вмешательств, что приводит к существенному увеличению просвета сосуда в зоне стеноза или окклюзии, был нами получен в 94,3 % наблюдений. Технический успех баллонной ангиопластики наблюдался практически во всех случаях, несколько хуже ангиографические результаты получены при вмешательствах на нескольких артериях голени – 55,0–94,1 % успешных ангиопластики. При ишемической и смешанной нейроишемической формах у большинства больных удавалось компенсировать критическую ишемию выполнением сосудистых вмешательств. Предложенный алгоритм хирургических вмешательств при СДС требует дальнейшего изучения в условиях большей рандомизации и расширения когорты пациентов.Мета роботи: розробити індивідуалізований алгоритм хірургічного лікування хворих на синдром діабетичної стопи (СДС). Матеріали і методи. Комплексне клінічне дослідження охоплює 123 випадки хірургічного лікування СДС (хворі різних ступенів за класифікацією PEDIS, І-V стадій за F. Wagner, з легкою, помірною, тяжкою інфекцією за IDSA). Розробку алгоритму хірургічної активності при СДС здійснювали згідно з рекомендаціями Institute for Algorithmic Medicine (Гʼюстон, США), з використанням програмного (HTML/XML/GMT) пакету Document Exploration and Linking Tool / Addons (DELTA), розробленого Vienna University of Technology, Institute of Software Technology and Interactive Systems, Information Engineering Group, Vienna, Austria. Результати досліджень та їх обговорення. Ангіографічний або технічний успіх ендоваскулярних втручань, що призводить до істотного збільшення просвіту судини в зоні стенозу або оклюзії, ми отримали в 94,3 % спостережень. Технічний успіх балонної ангіопластики спостерігали практично в усіх випадках, дещо гірші ангіографічні результати отримано при втручаннях на декількох артеріях гомілки – 55,0–94,1 % успішних ангіопластик. При ішемічній та змішаній нейроішемічній формах у більшості хворих вдавалося компенсувати критичну ішемію виконанням судинних втручань. Запропонований алгоритм хірургічних втручань при СДС потребує подальшого вивчення за умов більшої рандомізації та розширення когорти пацієнтів

New trends in the economic systems management in the context of modern global challenges

New trends in the economic systems management in the context of modern global challenges: collective monograph / scientific edited by M. Bezpartochnyi, in 2 Vol. // VUZF University of Finance, Business and Entrepreneurship. – Sofia: VUZF Publishing House “St. Grigorii Bogoslov”, 2020. – Vol. 1. – 309 p