Готовність учителів до створення інклюзивного комп’ютерно зорієнтованого освітнього середовища початкової школи

The article deals with peculiarities of training specialists to create the inclusive and computer-oriented educational environment. A number of structural components that take a crucial system-forming role are highlighted in the article, namely a system of basic and professional future teachers’ values in inclusive education, practical potential, resource support for correctional and development activities and professional skills in the field of information and communication technologies and willingness to participate in e-education.Research methods: psychological and pedagogical experiment, providing the qualitative and quantitative analysis of results, observations, questionnaires, interviews, modeling method and mathematical statistics.The aim of the research work is to substantiate the structure and content of the inclusive and computer-orientated educational environment that will identify priority areas and activities in educational establishments and trace the range of professional competencies as a basis for working out a special course on syllabus.The research work was carried out. It dealt with process of training future teachers to use electronic educational resources in the inclusive environment (to work in a team, implementing a comprehensive approach to educate a child with special educational needs, as well as to carry out diagnostic-advisory and pedagogical support). All mentioned above involved the students in studying the educational discipline.Research findings on training future teachers to work in the inclusive educational and computer-orientated environment indicate that the competencies that are formed are rather satisfying, but there are certain aspects that teachers need to focus on, these are information and communication technology opportunities, they can use at workВ статье проанализированы особенности формирования готовности специалистов к созданию инклюзивной компьютерно-ориентированной образовательной среды. Выделен ряд структурных компонентов, которые выполняют системообразующую роль: система базовых и профессиональных ценностей будущих педагогов по инклюзивному образованию, практический потенциал, ресурсное обеспечение коррекционно-развивающей деятельности и профессиональное мастерство в сфере информационно-коммуникационных технологий и готовность к использованию электронных образовательных ресурсов в образовательном процессе.Методы исследования: психолого-педагогический эксперимент, предусматривающий качественный и количественный анализ результатов, наблюдение, анкетирование, собеседование, метод моделирования, методы математической статистики.Цель исследования предполагает обоснование структуры и содержания инклюзивной образовательной компьютерно-ориентированной среды, что позволит определить приоритетные направления и виды деятельности в учреждениях общего образования, а также проследить комплекс профессиональных компетенций как результативно-целевую основу проектирования спецкурса в рамках образовательной программы.Исследование процесса формирования у будущих учителей умений использовать электронные образовательные ресурсов в условиях инклюзивного среды (работать в команде, осуществляя комплексный подход к образованию ребенка с особыми образовательными потребностями, а также проводить лечебно-консультативную, проектно-педагогическую работу) предусматривало изучение учебной дисциплины.Результаты исследования по подготовке будущих педагогов к деятельности в условиях инклюзивного образовательного компьютерно ориентированного среды показывают, что в основном сформированы компетентности удовлетворяют потребности педагогов, однако остаются определенные аспекты, на которых педагогам следует сосредоточивать внимание, в частности это возможности информацино-коммуникационных технологий и их применения в работеУ статті проаналізовано особливості формування готовності фахівців до створення інклюзивного комп’ютерно зорієнтованого освітнього середовища.Виділено низку структурних компонентів, які виконують системоутворюючу роль: система базових і професійних цінностей майбутніх педагогів щодо інклюзивної освіти, практичний потенціал, ресурсне забезпечення корекційно-розвиткової діяльності та професійна майстерність у сфері інформаційно-комунікативних технологій та готовність до використання електронних освітніх ресурсів в освітньому процесі.Методи дослідження: психолого-педагогічний експеримент, який передбачає якісний та кількісний аналіз результатів, спостереження, анкетування, співбесіда, метод моделювання, методи математичної статистики.Мета дослідження передбачає обґрунтування структури та змісту інклюзивної освітньої комп’ютерно зорієнтованого середовища, що дозволить визначити пріоритетні напрямки та види діяльності в закладах загальної освіти, а також прослідкувати комплекс професійних компетентностей як результативно-цільову основу проектування спецкурсу в межах освітньої програми.Дослідження процесу формування у майбутніх учителів умінь використовувати електронні освітні ресурсів в умовах інклюзивного середовища (працювати в команді, здійснюючи комплексний підхід до освіти дитини з особливими освітніми потребами, а також проводити діагностично-консультативну, проектно-педагогічну роботу) передбачало вивчення навчальної дисципліни.Результати дослідження щодо підготовки майбутніх педагогів до діяльності в умовах інклюзивної освітньої комп’ютерно зорієнтованого середовища засвідчують, що здебільшого сформовані компетентності задовольняють потреби педагогів, однак залишаються певні аспекти, на яких педагогам слід зосереджувати увагу, зокрема це можливості інформаційно-комунікаційних технологій та їх застосування у робот

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ В ІНКЛЮЗИВНОМУ НАВЧАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

The article deals with the peculiarities of the usage of electronic educational resources in the inclusive education of primary school pupils in order to form in them the abilities to work with electronic educational resources, which promotes the development of intellectual and creative potential, the ability to properly use informational resources in various spheres of human activity, while ensuring the preparation of pupils for life in conditions of the al society as a whole. For the purpose of the research goal, we justify the concept of "electronic educational resources". The focus is on the application of computer-based methodical systems at different stages of teaching children with special educational needs in an inclusive primary school environment. It is justified that electronic learning tools has a number of advantages over traditional ones. Electronic learning tools enable you to combine the capabilities of computer technologies with traditional media, help to make the learning process entertaining, dynamic, unconventional, engaging, and engage pupils in the process of active collaboration. At the same time, the learning process becomes differentiated, individual and mobile, which provides a transition from an explanatory-illustrated way of learning to an active one. It is proved that the usage of electronic educational resources in inclusive learning is important to apply in different modes of work, taking into account the peculiarities of pupils’ development during: questioning, conversation, discussing the process of task fulfillment; explaining new material, visual demonstration, completing tasks, summarizing the lesson; independent educational activity (individual, paired, group work); control of training results, testing, adjustment of individual trajectory; project work, when solving problematic tasks, carrying out practical or laboratory work, also working with pupils with special educational needs in the context of comprehensive assistance and cooperation with the family. Key words: inclusive learning, informatization of education, electronic educational resources, children with special educational needs, computer-oriented teaching systems, elementary school, multimedia technology, hypermedia, educational process.У статті розглянуто особливості застосування електронних освітніх ресурсів в інклюзивному навчанні молодших школярів задля формування в них умінь працювати з електронними освітніми ресурсами, що сприяє розвитку інтелектуального і творчого потенціалу, вмінню правильно використовувати інформаційні ресурси в різних сферах діяльності людини, водночас забезпечує підготовку учнів до життя в умовах інформаційного суспільства загалом. Задля реалізації мети дослідження обгрунтуємо поняття “електронні освітні ресурси”. Зосереджено увагу на застосуванні комп’ютерно зорієнтованих методичних систем на різних етапах навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного середовища початкової школи. Доведено, що застосування електронних освітніх ресурсів в інклюзивному навчанні важливо застосовувати в різних режимах роботи з урахуванням особливостей розвитку учнів під час: опитування, бесіди, обговорення процесу виконання завдання; пояснення нового матеріалу, наочної демонстрації, виконання завдань, підведення підсумків уроку; самостійної навчальної діяльності (індивідуальна, парна, групова робота); контролі результатів навчання, тестуванні, коригуванні індивідуальної траєкторії; проектної роботі, під час вирішення проблемних завдань, виконання практичної чи лабораторної роботи, також у роботі з учнями з особливими освітніми потребами в умовах комплексної допомоги та співпраці з сім’єю. Ключові слова: інклюзивне навчання, інформатизація освіти, електронні освітні ресурси, діти з особливими освітніми потребами, комп’ютерно зорієнтовані методичні системи, початкова школа, технологія мультимедіа, гіпермедіа, освітній процес

Training future teacher for work with parents of preschool children in conditions of inclusive education

In the article the preparation of future teachers to work in inclusive education identifiedproblem areas and prospects for improving their competence. The urgency and feasibilitystudy on the readiness of teachers to work with parents of children with special educationalneeds.Key words: training future teachers, cooperation, "special" child, inclusive environment,educational practices.</p

Formation of professionalism of the teacher in terms of inclusive education

In the article the problem of formation of future teacher professionalism in terms ofinclusive education. Updated theoretical and methodological principles and problems raisedreasonably practical orientation of theoretical knowledge and practical skills of organizationof correctional and educational work with children of preschool and primary school age interms of inclusive education.Key words: professionalism, teacher-defectologist (assistant child), theory and practiceof correctional and educational work, teacher training.</p

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАННІ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ: ДОСВІД США

В статті проаналізовано досвід американських учителів щодо використання інформаційних технологій у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Важливо зауважити, що запровадження в Україні інклюзивного навчання та зміна системи освіти загалом співпали у часі з інтенсивним розвитком цифрових комунікацій. Відтак важливим завданням сучасної школи стає повнота використання можливостей інформаційних технологій, їх потенціалу в навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Актуальності набуває саме вивчення та розумне застосування досвіду американських педагогів, співзвучного загальносвітовим тенденціям оновлених підходів до освіти в Україні. Проаналізовано теоретико-методологічні основи, стан та тенденції використання інформаційних технологій в освіті учнів з особливими освітніми потребами в США задля успішного їх використання в умовах інклюзивного освітнього середовища України. Доведено, що використання потенціалу інформаційних технологій, як засобу навчання, так і способу оволодіння ними на належному рівні, стає найважливіших завдань підготовки сучасних фахівців в галузі освіти. Аргументовано, що освітній процес слід організовувати таким чином, щоб кожна дитина, чи з проблемами фізичного/психічного здоров’я чи з “типовим” розвитком, мала можливість самостійно виконувати завдання у зручному для неї темпі та могла демонструвати власні досягнення. Узагальнено, що проблеми, які обмежують використання інформаційних технологій в освіті дітей з особливими освітніми потребами в США, здебільшого універсальні, тобто є спільними на шляху інформатизації освіти в країні загалом, водночас вони схожі з перешкодами, які гальмують інформатизацію вітчизняної освіти. Відтак набуває актуальності саме підготовка вчителів щодо формування у них цифрової компетентності та застосування інформаційних технологій у роботі з дітьми особливими освітніми потребами; вирішення проблеми доступності якісного спеціального програмного забезпечення; врахування санітарно-гігієнічних вимог щодо роботи дитини з комп’ютером. Отож вивчення досвіду американських вчених та практиків має незаперечну цінність для вітчизняної освіти, в якій інформаційні технології починають широко застосовуватись, особливо в невеликих містах та в сільській місцевості. Ключові слова: інформаційні технології, інформатизація освіти, інклюзивне освітнє середовище, цифрові комунікації, спеціальне програмне забезпечення, навчання дітей з особливими освітніми потребами

Implementation of inclusive education in ukraine: realities and prospects

The problems of implementation of inclusive education in Ukraine are analyzed in the article, the problems, directions and prospects of organization the educational space and teachers’ training are defined. The relevance and advisability of research the problem of teachers’ readiness and features of assistant teacher’s training for professional activity in conditions of inclusive education are proved.Key words: inclusive education, сhildren with special educational needs, еxperimental pilot project, road map, teacher’s professional flexibility.</p

СУЧАСНІ ПІДХОДИ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

The article analyzes contemporary approaches to teachers’ training for inclusive education. The methodical competence as an ability to methodical activity is substantiated. Methodological competence in studies is defined as the general competence of the teacher, which includes the integral property of the individual, characterizes the ability to perform methodical professional special functions in work with children with special educational needs. The structure of methodical competence as a correctional orientation in the methodical activity of the teacher through a specific educational subject, pedagogical concepts, positions, principles, technologies, etc. of modern special education is described, which help to select and use the most effective forms and methods of interaction between a teacher and a child with special educational needs, taking into account modern approaches to pedagogical activity. It is proved that procedural approach of methodical competence involves methodical actions in theoretical and practical aspects. Key words: educational integration, inclusive education, children with special educational needs, professional training, competent approach, methodical competence.В статті проаналізовано сучасні підходи у підготовці вчителів до інклюзивного навчання. Обґрунтовано методичну компетентності, як здатність до методичної діяльності. Методична компетентність в дослідженнях визначається як загальна компетентність педагога, яка включає інтегральну властивість особистості, харак­теризує здатність виконувати методичні професійні спеціальні функції у роботі з дітьми з ООП. Охарактеризовано структуру методичної компетентності, як корек­ційну спрямованість в методичній діяльності педагога через конкретний навчальний предмет, педагогічні концепції, позиції, принципи, технології тощо сучасної спеціальної освіти, які сприяють вмінню підбирати та використовувати найефективніші форми і методи взаємодії педагога і дитини з ООП, враховуючи сучасні підходи до педагогічної діяльності. Доведено, що процесуальний підхід методичної компетентності передбачає методичні дії в теоретичному й практичному аспектах. Ключові слова: освітня інтеграція, інклюзивне навчання, діти з особливими освітніми потребами, фахова підготовка, компетентнісний підхід, методична компетентність

ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

У статті розглядаються проблеми підвищення якості освіти майбутніх педагогів шляхом використання інформаційно-комп’ютерних технологій, інтерактивних методів навчання, мультимедійних засобів, впровадження електронних засобів навчання та комп’ютерних навчальних програм. Нові інформаційні технології стають ефективним засобом підвищення вимоги до якості роботи та рівня компетентності вчителів. Прогрес у даному напрямку здебільшого визначається рівнем готовності майбутніх педагогів до використання інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі школи. Обґрунтовано також необхідність використання інформаційних технологій у професійній діяльності майбутніх фахівців. Доведено, що використання інформаційних технологій в освітньому процесі зумовлює позитивні зміни в роботі вчителя, відтак проблема готовності випускників закладів вищої педагогічної освіти до застосування інформаційних комп’ютерних технологій у педагогічній діяльності посідає чільне місце в системі їх підготовки. Охарактеризовано такі поняття, як інформаційне суспільство, інформаційна технологія, мультимедійні засоби навчання. Проаналізовано роль інформаційних технологій в навчально-виховному просторі інклюзивного освітнього середовища. Визначено місце інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутніх вчителів початкової школи. Розглянуто можливості використання інформаційно-комунікативних технологій в професійній діяльності вчителів в умовах інклюзивного навчання. Доведено важливість впровадження комп’ютерного програмного забезпечення в процес інклюзивного навчання оскільки воно уможливлює прогнозоване досягнення освітньої мети уроку для учня з особливими освітніми потребами й підвищити результативність уроку загалом. Дослідження полягає в обгрунтуванні професійної готовності майбутніх педагогів до використанням інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному інклю-зивному просторі початкової школи. Розглянуто особливості використання та застосу-вання інформаційних комп’ютерних технологій в освіті дітей з особливими освітніми потребами.Ключові слова: готовність, інформатизація освіти, інформаційні технології, комп’ютерні технології, комп’ютерна грамотність, інформаційна грамотність, програм-но-методичний комплекс.</p

ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СУЧАСНИХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

В статті проаналізовано особливості розвитку, сприймання та відтворення інформації дітьми шестирічного віку. Актуалізовано проблему формування математичної компетенції першокласників з використанням комп’ютерних розвивальних програм та мультимедійних посібників.Ключові слова: інформаційний простір, математична компетенція, мультимедійний посібник, сучасне програмове забезпечення, шестирічний учень.</p

Gifted child: psychological and pedagogical aspect of teacher kindergarten

The paper analyzes the problems of identifying and training mathematically giftedpreschoolers. The need for training teachers to work with gifted children and creating specialconditions of mathematical and logical abilities of the child-oriented area of its shine.Key words: gift, mathematical capabilities, intellectually gifted child, awareness ofteacher.</p