Upbringing of a Healthy Child in Ukrainian ethnopedagogics

Актуальність. В умовах розбу- дови демократичної України з ринковою економікою пріоритет- ним завданням системи освіти є виховання в дитини відпові- дального ставлення до власного здоров’я й здоров’я інших осіб як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності з вико- ристанням національних надбань у галузі фізичного виховання. Мета дослідження – науковий аналіз і систематизація положень української етнопедагогіки щодо фізичного виховання дітей та розкриття перспективного її застосування в умовах розвитку системи національної освіти й виховання в сучасній Україні. Методи та методологія дослі- дження. У ході дослідження вико- ристовували порівняльно-історич- ний і системно-структурний ме- тоди, котрі дали змогу цілісно проаналізувати й з’ясувати суть, форми, засоби фізичного вихо- вання та забезпечення здоров’я дітей в етнопедагогіці; прогнос- тичні методи аналізу історико- педагогічної літератури засто- совано для осмислення й окрес- лення перспектив реалізації ідей скарбниці українського народного виховання в сучасній національ- ній освітньо-виховній практиці.Результати роботи. Розкрито ідеї здорового способу життя й досвід фізичного виховання дити- ни в українській етнопедагогіці. Охарактеризовано засоби, фак- тори та форми фізичного вихо- вання дітей. Досліджено на- ціональний спадок, що містить багатовікову систему фізичного виховання, яка ґрунтується на системі загальнолюдських цін- ностей. Узагальнено можливості цієї скарбниці у формуванні оздо- ровчого світогляду, основ культу- ри здоров’я, активної оздоровчої життєвої позиції підростаючого покоління. Висновки. В Україні впродовж багатьох століть скла- далася надзвичайно ефективна система оздоровлення, тісно по- в’язана зі звичаями, обрядами, світоглядом наших предків. Її використання має велике зна- чення для формування в підрос- таючого покоління оздоровчого світогляду, основ культури здо- ров’я, активної оздоровчої жит- тєвої позиції, що передбачає і фізичне вдосконалення, і духов- не збагачення, і моральне зростан- ня, і правила поведінки в соціумі. Ivan Smoliuk, Vadym Smoliuk. Upbringing of a Healthy Child in Ukrainian ethnopedagogics. Topicality. In conditions of building of democratic Ukraine with market economy, the priority taks of the educational system is upbringing of child’s attitude towards own health and health of the others as the highest individual and social value with the use of national heritage in the sphere of physical education. The objective of the study is to conduct the scientific analysis and systematization of the principles of Ukrainian ethnopedagogics on physical education of children and revealing its perspective use in conditions of development of the system of national education and upbringing in modern Ukraine. Methods and methodology of the study. In the study it was applied comparative-historical and systematic-structural methods which let us completely analyze and understand the notion, forms, means of physical education and providing health to children in ethnopedagogics; prognostic methods of analysis of historical-pedagogical literature were applied for understanding and describing the perspectives of realization of ideas of treasury of Ukrainian folk education in modern national educational practice. Results of the work. It was revealed the ideas of healthy lifestyle and experience of physical education of a child in Ukrainian ethnopedagogics. It was examined the national heritage that contains centuries-old system of physical education which is based on the system of human values. It was generalized the possibilities of this treasury in formation of recreational world view, basics of health culture, active health-improving life position of the growing generation. Conclusions. In Ukraine already for many centuries it has formed a very effective system of health-improvement which is closely connected with customs, traditions, world view of our ancestors. Usage of this treasury has great meaning among the growing generation for formation of health-improving world view, basics of health culture, active health-improving life position that foresees physical improvement, mental enrichment, moral growth and rules of behavior in the society

Виховання здорової дитини в українській етнопедагогіці

Актуальність. В умовах роз­бу­дови демократичної України з ринко­вою економікою пріори­тет­ним зав­дан­ням системи осві­ти є вихован­ня в дитини від­пові­дального став­лення до власного здоров’я й здо­ров’я інших осіб як до найвищої індивідуальної та суспільної цін­ності з вико­ристанням на­ціональ­них надбань у галузі фізичного виховання. Мета дослідження – науковий ана­ліз і систематизація положень української етнопедаго­гіки що­до фізичного виховання дітей та розкриття перспектив­ного її застосування в умовах роз­витку системи національної освіти й виховання в сучасній Україні. Методи та методологія дослі­джен­ня. У ході дослід­ження вико­ристову­вали по­рівняльно-істо­рич­ний і си­стем­но-структурний ме­тоди, котрі дали змогу цілісно про­ана­лізувати й з’ясувати суть, фор­ми, засоби фізичного вихо­вання та забезпе­чення здо­ров’я дітей в етнопеда­гогіці; прогнос­тичні методи ана­лізу історико-педа­гогічної літера­тури засто­совано для осмис­лення й окрес­лення перспек­тив реалі­зації ідей скарб­ниці українського народного ви­хо­вання в сучасній на­ціональ­ній освітньо-виховній прак­тиці. Ре­зультати роботи. Роз­крито ідеї здорового способу життя й досвід фізичного вихо­ван­ня дити­ни в українській етно­педаго­гіці. Оха­ракте­ризовано за­соби, фак­тори та форми фі­зич­ного ви­хо­вання дітей. До­слід­жено на­ціональ­ний спа­док, що містить багато­віко­ву систему фі­зичного виховання, яка ґрун­тується на системі за­гально­людських цін­ностей. Уза­гальне­но можливості цієї скарб­ниці у формуванні оздо­ровчого світогляду, основ культу­ри здо­ров’я, активної оздо­ровчої жит­тєвої позиції підростаючого по­ко­ління. Вис­новки. В Україні впродовж ба­гатьох століть скла­далася над­звичайно ефективна система оздоровлення, тісно по­в’язана зі звичаями, обрядами, сві­тог­лядом наших предків. Її вико­ристання має велике зна­чення для формування в підрос­таю­чого покоління оздоровчого світогляду, основ культури здо­ров’я, активної оздоровчої жит­тєвої позиції, що передба­чає і фізичне вдосконалення, і ду­хов­не збагачення, і мо­ральне зростан­ня, і правила пове­дінки в соціумі

Аналіз взаємозв’язків суб’єктивних і об’єктивних показників фізичного розвитку школярів 5-их та 9-их класів

The study purpose was to investigate the correlation between the objective results of measurements of somatometric and physiometric indicators of physical development and the subjective indicators of its self-description for students of 5th and 9th grades. Materials and methods. The study was conducted in Lutsk secondary school 17 involving 120 secondary school students (aged 10 and 15) as participants. Research methods: analysis of data of scientific and methodical literature, normative-legal documents, programs on physical culture, pedagogical testing of physical fitness, methods of mathematical statistics, E.V. Bochenkova test-questionnaire “Self-description of physical development”. Results. The correlation analysis between the results in mobility tests for strength, endurance, coordination and flexibility and self-assessment of these indicators by students of 5th and 9th grades shows that they differ. The 9th graders evaluate their physical abilities more objectively. This is due to gaining practical experience in physical education classes. The inadequacy of self-assessment of physical abilities shows that insufficient attention is paid to substantiating the importance of pedagogical control of physical fitness of students during the physical education classes. Conclusions. The study demonstrates the inadequacy of self-assessment of physical fitness by students, which indicates the importance of theoretical presentation and practical implementation in physical education classes of pedagogical control and self-control of physical fitness, which should be an incentive for boys and girls’ self-improvement in physical education.Бакико И.В., Круцевич Т.Ю., Смолюк В.И., Шевчук А.Б. Анализ взаимосвязей субъективных и объективных показателей физического развития школьников 5-х и 9-х классов Цель: исследовать взаимосвязь между объективными результатами измерений соматометрических и физиометрических показателей физического развития и субъективными показателями его самоописания у школьников 5-х и 9-х классов. Материал и методы. Исследования проводились в общеобразовательной школе № 17 г. Луцка с участием учащихся среднего школьного возраста в количестве 120 учащихся (возраст 10 и 15 лет). Методы исследования: анализ данных научно-методической литературы, нормативно правовых документов, программы по физической культуре, педагогическое тестирование физической подготовленности, методы математической статистики, тест-опросник Е.В. Боченковой «Самоописание физического развития». Результаты. Проведенный корреляционный анализ между результатами в двигательных тестах на силу, выносливость, координацию и гибкость и самооценкой этих показателей учащимися 5-х и 9-х классов отличаются. Более объективно оценивают свои физические возможности школьники 9-го класса. Это связано с обретением практического опыта на уроках физической культурой. Неадекватность самооценки физических способностей свидетельствует, что на уроках физической культуры недостаточно внимания уделяется обоснованию значения педагогического контроля физической подготовленности школьников. Выводы. Проведенные исследования выявили неадекватность самооценки физической подготовленности учащихся, что свидетельствует о важности теоретического освещения и практического внедрения в уроки физической культуры школьников раздела педагогического контроля и самоконтроля физической подготовленности, который должен являться стимулом для самосовершенствования юношей и девушек в процессе физического воспитания.Мета: дослідити взаємозв’язок між об’єктивними результатами вимірів соматометричних і фізіометричних показників фізичного розвитку та суб’єктивними показниками його самоопису у школярів 5-их та 9-их класів. Матеріал і методи. Дослідження проводились у загальноосвітній школі № 17 м. Луцька за участю учнів середнього шкільного віку у кількості 120 учнів (вік 10 та 15 років). Методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових документів, програми з фізичної культури, педагогічне тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики, тест-опитувальник Є.В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку». Результати. Проведений кореляційний аналіз між результатами у рухових тестах на силу, витривалість, координацію і гнучкість та самооцінкою цих показників учнями 5-их та 9-их класів відрізняються. Більш об’єктивно оцінюють свої фізичні здібності школярі 9-го класу. Це пов’язано з набуттям практичного досвіду на уроках фізичною культурою. Неадекватність самооцінки фізичних здібностей свідчить, що на уроках фізичної культури недостатньо уваги приділяється обґрунтуванню значення педагогічного контролю фізичної підготовленості школярів. Висновки. Проведені дослідження виявили неадекватність самооцінки фізичної підготовленості учнів, що свідчить про важливість теоретичного висвітлення і практичного впровадження в уроки фізичної культури школярів розділу педагогічного контролю і самоконтролю фізичної підготовленості, який має бути стимулом для самовдосконалення хлопців і дівчат в процесі фізичного виховання

Preparation of Specialists in Football Sports Discipline with the Help of Distance Learning

У статті проаналізовано можливості дистанційного навчання тренерів зі спортивної дисціпліни «Футбол» за допомогою новітніх інформаційних технологій. Зроблено графічне зображення методів освіти для створення інформаційних програм підготовки спеціалістів в ігрових видах спорту за допомогою сучасних інтернет-технологій. Під час формування груп дистанційної освіти потрібно враховувати гендерні й вікові особливості. Пропонується спектр нових нетрадиційних форм навчання (веб-сторінки, інформаційні колонки спеціалістів, Інтернет, відео). У дистанційному навчанні потрібно збільшувати відсоток таких форм навчання, як відеотренування, «ділова» гра, селекторні наради та конференції, відеоконсультації. In this article it was given the analysis of possibilities of distance learning of football trainers with the help of the newest informational technologies. It was made a graphic picture of educational methods for creation of informational programs of specialists preparation in play linds of sport with the help of modern Internettechnologies. While formation the groups of distance learning it is necessary to take into account gender and age peculiarities. We are offered the whole range of new non-traditional forms of studying (web-pages, informational columns of specialists, Internet, video). In distance learning it is necessary to raise the percentage of such forms of studying, as video–training, «business» game, conference calls and conferences, video-tutorials

Methodology of Formation of Occasion-bound Thinking in the Process of Training of Young Athletes (on the Example of Football Players)

У статті доведено доцільність застосування методики вдосконалення ситуативного мислення в юних футболістів 12–13 років. На прикладі тестів «Трійка» – для вивчення особливостей оперативного мислення юних футболістів 12–13 років та «Кубики Кооса» – що установлює рівень здатності реалізовувати конструктивні рішення, запропоновано використання методики формування ситуативного мислення під час підготовки юних спортсменів-футболістів у процесі виконання теоретичних тактичних завдань у тестах-моделях ігрових ситуацій, а також під час виявлення взаємозв’язку показників ефективності ігрової діяльності. Аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що командні спортивні ігри, відрізняються тим, що основний обсяг навантаження має спеціалізований характер, а як пріоритетні засоби підготовки використовуються групові й командні вправи техніко-тактичного або ігрового характеру (Т. Т. Іманалієв), які припускають вибір оптимального рішення з декількох можливих варіантів. Отже, в ігровій діяльності перед футболістом постійно виникає проблема вибору найбільш правильної дії в будь-якій ігровій ситуації, що створилася. Отже, маємо підстави стверджувати, що формування ситуативного мислення юних футболістів полягає в здатності швидкого реагування й прийнятті найбільш конструктивних і результативних рішень, забезпеченні психологічної стійкості в умовах динамічної ігрової ситуації, тренувального та змагального процесу і є невід’ємною вагомою частиною цілісної підготовки. The article proves feasibility of application of methods of improving of situational thinking among young football players aged 12–13 years old. On the example of tests «Troika» – for studying peculiarities of operatory thought of young football players aged 12–13 years old, «Koos bricks» – for defining the level of ability to realize constructive solutions it was offered the use of methodology of formation of occasion-bound thinking while training young football players while solving theoretical tactical problems in tests-models of game situations, and while showing interconnection of indices of game activity effectiveness. The scientific literature analysis gives reason to believe that team sports are characterized by specialized nature of load. Group and team exercises of technical tactical or game nature are the priority training tools. In their turn, such instruments suggest the optimal solution choice from several possible options. Thus, the football player always has to choose the most correct action in any game situation during the game activity. We have reasons to believe that the formation of occasion-bound thinking of young football players means the ability to react quickly, make the most constructive and effective solutions, ensure psychological stability in dynamic game situation, training and competitive process. It is an important integral part of the training