Experience and perspectives of distance learning of pharmacists-interns in the system of continuous education

Modernization of the educational process at the postgraduate stage using modern computer technologies is extremely urgent. The purpose of the study was to analyze the experience of distance learning of pharmacists-interns at the department of Organization and Economics of Pharmacy, drug technology and pharmacoeconomics and to substantiate promising directions for conducting distance education of pharmacists. Methods – questioning, interviewing of pharmacists-interns, questionnaire development. A special questionnaire has been developed and the method of individual questioning has explored the possibilities of distance learning of the pharmacist-interns at the postgraduate stage. The questionnaire included the passport part: the age, the form of training of the pharmacist-intern, the former place of work; A special part on the questions blocks under study. A survey was conducted of 128 pharmacists-interns: 72 full-time study form and 56 people of external study form. The questioning was conducted by each individual pharmacist individually, so it can be considered independent. As a result of the survey, we found out that about 61% of the pharmacists-interns do not have previous experience in distance learning. However, 81.5% are ready to independently study the topics of interest to them on pharmaceutical topics: New drugs registered in Ukraine, rational use of medicines, pharmaceutical care and assistance, etc. 67% of the surveyed pharmacists-interns believe that knowledge control is better done after the development/study of each topic, and 33% is better at the end of the study of the thematic cycle. The optimal ways of conducting distance learning are established: two-way on-line interaction, publications on the educational program website, two-way interactive video. At the Department of the Organization and Economics of Pharmacy, the Technology of Medicines and Pharmacoeconomics, experience has been accumulated and a system for studying pharmacoeconomics has been created and activities conducted by the Ukrainian Department of UCOPOR. Considerable attention is paid to the use of information and communication technologies from pharmacoeconomics for distance learning on the basis of the home site from pharmacoeconomics (www.uspor.org.ua), and 6 instructional modules on pharmacoeconomics developed by teachers in cooperation with international specialists are available on the international website ISPOR in Ukrainian. Prospective directions of the further development of postgraduate education, taking into account the results of questioning of pharmacists-interns can be the development of distance learning technologies, which will be actively introduced both in the preparation of the pharmacists-interns, and for the pharmacists-trainees of the training cycles, thematic improvement. It is established that more than 80% of pharmacists-interns are ready to independently study the topics of interest to them on pharmaceutical topics: New drugs registered in Ukraine, rational use of medicines, Pharmaceutical care and assistance, Pharmaceutical cosmetology and Pharmaceutical legislation To control and evaluate the self-mastered material, 67% of interrogated interveners interviewed believe that it is advisable to conduct it after processing / studying each topic. It has been established that the optimal methods for conducting distance learning are: two-way on-line interaction, publications on the educational program site and two-way interactive video. Teachers of the Department of the Organization and Economics of Pharmacy, drug technology and pharmacoeconomics have developed a special distance learning program with pharmacoeconomics based on international modules, which is designed to provide knowledge and skills on the methodology of pharmacoeconomic research

РЕЗУЛЬТАТИ ПОРІВНЯЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ НА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «СТОМАТОЛОГІЯ» (ПЕРВИННА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТА ПЕРЕДАТЕСТАЦІЙНИЙ ЦИКЛ)

Purpose: to compare the results of quantitative and qualitative indicators of dental education of interns and students of the post-graduate education faculty of Danylo Halytskyi Lviv National Medical University. Materials and methods. In a comparative study, 129 doctors-interns from the primary specialization cycle on the specialty “Stomatology” and 113 doctors-listeners of the pre-certification cycle “Stomatology” took part from the Western region. The study was carried out in the form of blank test using 80 test questions from the open booklet spring of 2016 “KROK-3. Dentistry”. Statistical processing of materials was carried out using the computer program Statistica 10.0. Results. The greatest difference between the percentages of interns and doctors who listened successfully to individual subtasks was observed in testing for the subtest category P.8 “Inflammatory diseases of the maxillofacial area», in which the percentage of interns who made the subtest was 2.32 times higher than the corresponding the indicator among listeners (86.8±1.45) % versus (39.7±2.45) %, p <0.001), and the lowest (1.56 times) – when tested for the subtest category P.13 “Complication that arise due to dental interventions” (86.8±1.38) % vs. (55.5±2.53) %, p <0.001). The average percentage of the test for doctors with a work experience of up to 5 years was (50.36±1.38) %. The lowest result was established by doctors-listeners with a work experience of 5–10 years (32.69±4.88) %. Concerning the difficulties that they encountered during the test, (96.5±1.74) % (109 persons) of the interviewed doctors-listeners indicated that the most difficult was to distinguish answers to questions on the degree of their correctness. According to (84.1±3.44) % of the respondents (95 people), they were not ready to be tested. Conclusions. A comparative study of the quantitative and qualitative indicators of dental education at the postgraduate stage of the training made it possible to find out the absence of the majority of dental doctors with experience of 16 years or more, the skills of this exam. There is a significant regress of the indicators of the preparation of this test among doctors-students with experience in the field of dentistry 5 years or more. Since preparation of doctors for appropriate postgraduate education courses requires a certain amount of time, we believe that in the next 5 years the level of complexity of the exam for practicing doctors should be simpler than “KROK 3. Dentistry” for graduates of medical universities.Мета: порівняти результати кількісних та якісних показників стоматологічної освіти лікарів-інтернів та слухачів факультету післядипломної освіти ЛНМУ імені Данила Галицького. Матеріали і методи. У порівняльному дослідженні взяли участь 129 лікарів-інтернів циклу первинної спеціалізації за спеціальністю «Стоматологія» та 113 лікарів-слухачів передатестаційного циклу «Стомато­логія» Західного регіону. Дослідження проводили у вигляді бланкового тестування з використанням 80 тестових питань з відкритого буклету весна 2016 «КРОК-3. Стоматологія». Статистичну обробку матеріалів проводили за допомогою комп’ютерної програми Statistica 10.0. Результати. Найбільшу різницю між відсотками інтернів та лікарів-слухачів, які успішно склали окремі суб­тести, спостерігали при тестуванні на категорію субтесту П. 8 «Запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки», при якій відсоток інтернів, які склали субтест, у 2,32 раза перевищував відповідний показник серед лікарів-слухачів (86,8±1,45 % проти 39,7±2,45 %, р<0,001), а найменшу (1,56 раза) ─ при тестуванні на категорію субтесту П. 13 «Ускладнення, що виникають внаслідок стоматологічних втручань» (86,8±1,38 % проти 55,5±2,53 %, р<0,001). Середній відсотковий показник тесту лікарів-слухачів із стажем роботи до 5 років становив (50,36±1,38) %. Найнижчий результат був встановлений у лікарів-слухачів зі стажем роботи 5–10 років (32,69±4,88) %. Щодо труднощів, які виникали у них під час проходження тесту, то (96,5±1,74) % опитаних лікарів-слухачів (109 осіб) вказали, що найважче було відрізнити відповіді на запитання за ступенем їх правильності. На думку (84,1±3,44) % опитаних (95 осіб), вони були не готові до тестування. Висновки. Проведене порівняльне дослідження кількісних та якісних показників стоматологічної освіти на після­­дипломному етапі підготовки дозволило з’ясувати відсутність у більшості лікарів-стоматологів із стажем 16 років і більше навичок із складання цього іспиту. Встановлено значний регрес показників складання цього тесту в лікарів-слухачів зі стажем роботи 5 років і більше за спеціальністю «Стоматологія». Оскільки підготовка лікарів на відповідних курсах післядипломної освіти потребує певного часу, вважаємо, що протягом найближчих 5 років рівень складності іспиту для практикуючих лікарів повинен бути простішим, аніж «КРОК-3. Стоматологія» для випускників вищих навчальних медичних закладів

ПЕДІАТРИЧНА ОСВІТА УКРАЇНИ У ХХІ СТОРІЧЧІ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПРОБЛЕМИ МАЙБУТНЬОГО

The aim of the work – to evaluate the state of development of pediatric education in Ukraine in the beginning of the 21st century, staffing of the branch in the field of pediatrics and to develop a plan of measures to overcome the crisis phenomena in pediatric health care. The main body. The article presents data on the development of pediatric education in the early 21st century after the restoration of the educational-scientific specialty “Pediatrics” in 2017. The development of up-to-date standards for the training of pediatric doctors, based on the acquisition of future master’s degrees in pediatrics, general and professional competencies and necessary practical skills is highlighted. The current problems in the provision of pediatric health care facilities are emphasized. Conclusion. A list of measures at the sectoral and national level has been developed to restore the necessary training рediatricians for childrenʼs health care of the country and to ensure the proper methodological provision of the educational process, which may cause difficulties in providing children with quality medical care in the future.Мета роботи – оцінити стан розвитку педіатричної освіти в Україні на початку ХХІ сторіччя, кадрове забезпечення галузі за спеціальністю «Педіатрія» та розробити план заходів щодо подолання кризових явищ у педіатричній охороні здоровʼя. Основна частина. У статті наведено дані щодо розвитку педіатричної освіти на початку ХХІ сторіччя після відновлення освітньо-наукової спеціальності «Педіатрія» у 2017 р. Висвітлено розробку сучасних стандартів підготовки дитячих лікарів, що базуються на набутті майбутніми магістрами педіатрії загальних та фахових компетенцій і необхідних практичних навичок. Наголошено на теперішніх проблемах у кадровому забезпеченні педіатричних закладів охорони здоровʼя, що може викликати складнощі у забезпеченні дітей якісною медичною допомогою у майбутньому. Висновок. Розроблений перелік заходів на галузевому та загальнодержавному рівні щодо відновлення необхідних для країни обсягів підготовки дитячих лікарів та забезпечення належного методичного забезпечення навчального процесу

Нормативно-правове регулювання окремих аспектів реформування сфери охорони здоров’я: стан, проблеми, перспективи розвитку

Objective: to study the current state of the implementation of statutory regulations and the main points of the provision of the health care reform, in particular in the primary care setting; to outline problem points and proposals for their solution based on the analysis of doctrinal sources, provisions of international acts and acts of national legislation.Conclusions. The essence and content of the patient’s rights are determined on the basis of the processed normative-legal documents; the range of problems in legal thinking and law enforcement is clarified, the search for scientific and practical ways to overcome legislative gaps and collisions in this context is carried out, which will help to optimize the provision of human rights in the field of health care. The necessity to approve the unified model of legal regulation for the free choice of the physician is found out. The absence of by-laws of the general procedure for choosing the family doctor is found. It is recommended to make changes aimed at improving the native legislation in the studied field.Цель работы — изучение современного состояния реализации норм законодательства в сфере здравоохранения, основных моментов правового обеспечения реформирования сферы здравоохранения, в частности первичного звена, определение проблемных моментов и предложений к их решению на основании анализа доктринальных источников, положений международных актов и актов национального законодательства.Выводы. На основе обработанных нормативно-правовых документов определена сущность и содержание прав пациентов; выяснено круг проблем в правопонимании и правоприменении, осуществлен поиск научно-практических путей выхода из законодательных пробелов и коллизий в этом контексте, что будет способствовать оптимизации обеспечения прав человека в области здравоохранения. Выяснено необходимость утверждения единой модели правовой регламентации свободного выбора врача. Установлено отсутствие подзаконных актов общего порядка выбора семейного врача. Рекомендовано внести изменения с целью совершенствования отечественного законодательства в исследуемой сфере.Мета роботи — вивчення сучасного стану реалізації норм законодавства у сфері охорони здоров’я, основних моментів правового забезпечення реформування сфери охорони здоров’я, зокрема первинної ланки, окреслення проблемних моментів та пропозицій до їх вирішення на підставі аналізу доктринальних джерел, положень міжнародних актів та актів національного законодавства.Висновки. На основі опрацьованих нормативно-правових документів визначено сутність та зміст прав пацієнтів; з’ясовано коло проблем у праворозумінні й правозастосуванні, здійснено пошук науково‑практичних шляхів виходу із законодавчих прогалин і колізій у цьому контексті, що сприятиме оптимізації забезпечення прав людини в галузі охорони здоров’я. З'ясовано необхідність затвердження єдиної моделі правової регламентації на вільний вибір лікаря. Встановлено відсутність підзаконних актів загального порядку вибору сімейного лікаря. Рекомендовано внести зміни з метою вдосконалення вітчизняного законодавства у досліджуваній сфері

Проблеми та перспективи нормативно-правового забезпечення медичної освіти на післядипломному рівні

Objective – an analysis of normative and legal acts regulating the functioning of postgraduate medical education, which will outline the problem points that arose in the practical activity of medical and pharmaceutical professionals and suggest ways to overcome them.The paper investigates the legal aspects of continuous professional development of physicians, discussing the main provisions of existing normative documents. It is proved that only a professional community (association), which includes professionals of the relevant field of medicine, is able to make a real assessment of the qualification of the doctor. Thus, the introduction of individual licensing is closely linked to the functioning of the medical self-government.Conclusions. It is necessary to highlight the main issues that require regulation in the process of reforming postgraduate education. In particular, qualitatively upgrade the project Regulation on medical residency, improve the Regulations on internship, work on creating a perfect normative basis for the functioning of medical self-government on national territories.Цель работы - анализ нормативно-правовых актов, регламентирующих порядок функционирования последипломного медицинского образования, что позволит определить проблемные моменты, которые возникли в практической деятельности медицинских и фармацевтических специалистов и предложить пути их преодоления.В работе исследуются правовые аспекты непрерывного профессионального развития врачей, с обсуждением основных положений действующих нормативных документов. Доказано, что осуществить реальную оценку квалификации врача способно только профессиональное сообщество (ассоциация), в составе которой профессионалы соответствующей области медицины. Так, введение индивидуального лицензирования тесно связано с функционированием врачебного самоуправления.Выводы. В процессе реформирования последипломного образования необходимо выделить основные вопросы, требующие регламентации. В частности, качественно доработать проект Положения о врачебной резидентуре, усовершенствовать Положение об интернатуре, работать над созданием совершенного нормативного основания для функционирования врачебного самоуправления на национальных территориях.Мета роботи — аналіз нормативно-правових актів, які регламентують порядок функціонування післядипломної медичної освіти, що дозволить окреслити проблемні моменти, які виникли в практичній діяльності медичних і фармацевтичних фахівців і запропонувати шляхи їх подолання. У роботі досліджуються правові аспекти безперервного професійного розвитку лікарів, із обговоренням основних положень діючих нормативних документів. Доведено, що здійснити реальну оцінку кваліфікації лікаря спроможна лише професійна спільнота (асоціація), у складі якої працюють професіонали відповідної галузі медицини. Отож, запровадження індивідуального ліцензування тісно пов’язане з функціонуванням лікарського самоврядування.Висновки. У процесі реформування післядипломної освіти необхідно виокремити основні питання, які потребують регламентації. Зокрема, якісно доопрацювати проект Положення про лікарську резидентуру, удосконалити Положення про інтернатуру, працювати над створенням досконалого нормативного підґрунтя для функціонування лікарського самоврядування на національних теренах