27 research outputs found

    Лазерні технології в лікуванні ускладнених форм варикозного розширення вен нижніх кінцівок

    Get PDF
    Treatment results of complicated chronic venous disorders has been shown. The experience of using of endovenous laser ablation in complex treatment of trophic ulcers in chronic venous insufficiency is shown. The purpose of this work is to evaluate the efficiency of endovenous laser ablation (EVLA) of varicose vein disease of shins and to define the ways to optimize such treatment. The treatment of 60 patients was analyzed. In work the features of engineering of realization laser coagulation are considered. The received results lead to conclusion, that endovenous laser coagulation of affected veins is a reliable method of threatment. The causes of trophic ulcers were chronic venous insufficiency on the background of varicose veins and post-thrombotic syndrome. An ultrasound duplex vascular sean of lower limbs was made for all patients at all stages of diagnostics and treatment. The work displays tactics and features of laser technology application techniques of patients with venous trophic ulsers. All trophic ulcers heald up within one or two month after treatment. Endovenous laser ablation is the method of choice in the composition of the combined complex treatment of complicated chronic venous disorders C6s stage in CEAP. The use of laser technology reduce operative trauma and postoperative complications and also significantly reduces the time of postoperative rehabilitation.Мета роботи – поліпшення результатів лікування пацієнтів із ускладненими формами вари козного розширення вен нижніх кінцівок за допомогою використання високоенергетичного лазера. Матеріал і методи. Проліковано 60 хворих з ускладненими формами варикозного розши рення поверхневих вен нижніх кінцівок у період з 2016 по 2018 рік на базі Хірургічного цен тру стаціонарної медичної допомоги Державної наукової установи ≪Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини≫ Державного управління справами (ДНУ ≪НПЦ ПКМ≫ ДУС). У роботі описано тактику та особливості техніки застосування лазерних технологій у таких пацієнтів. Результати. Причиною венозних трофічних виразок шкіри була хронічна венозна недостат ність на тлі варикозної хвороби та посттромботичного синдрому. Пацієнтам проводили уль тразвукове дуплексне сканування (УЗДС) судин нижніх кінцівок на усіх етапах діагностики та лікування, за результатами якого в поопераційний період констатовано тотальну облітера цію коагульованих вен у 58 (96,7%) пацієнтів. У 2 (3,3%) хворих у пригирловому відділі вели кої підшкірної вени (ВПВ) відзначено неспадіння ВПВ до 5 см, яке самостійно облітерувало впродовж 2 тижнів без додаткових маніпуляцій. Усі трофічні виразки загоїлись впродовж 1-2 місяців. Висновок. Ендовенозна лазерна абляція є методом вибору в складі комбінованого комплек сного лікування пацієнтів із хронічним захворюванням вен стадії С6 за класифікацією СЕАР. Застосування лазерних технологій знижує операційну травму та кількість поопераційних ускладнень, а також значно скорочує терміни поопераційного перебування хворих у стаціо нарі та їх реабілітації

    Порівняльна оцінка результатів хірургічного та консервативного лікування хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки

    Get PDF
    Мета. Порівняти результати консервативного лікування та ендоваскулярних і відкритих хірургічних втручань у хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 240 пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК), виразково-некротичним ураженням стопи на тлі стенотично - оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента. До групи А включили 143 (54,6%) пацієнти, яким було проведено хірургічне лікування, до групи Б – 97 (40,4%) пацієнтів, яких лікували консервативно. У свою чергу групу А розподілили на дві підгрупи: А1 – 42 (29,4%) пацієнти, яким виконали операцію шунтування до гомілкових або стопових артерій, та А2 - 101 (70,6%) пацієнт, якому виконали балонну ангіопластику. З метою коректного порівняння результатів різних видів лікування нами була розроблена методика розрахунку коефіцієнта рівня ампутації (КРА). Результати. Із 42 хворих підгрупи А1 у 4 (9,5%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 3 (7,1%) - на рівні гомілки, у 6 (14,3%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 14 (33,3%) – ампутація пальців. У 15 (35,7%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А1 дорівнював 1,48. Із 101 хворого підгрупи А2 у 2 (2,0%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 4 (4,0%) - на рівні гомілки, у 16 (15,8%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 19 (18,8%) – ампутація пальців. У 60 (59,4%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А2 дорівнював 0,78. Із 97 хворих групи Б у 22 (22,7%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 29 (29,9%) - на рівні гомілки, у 6 (6,2%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 11 (11,3%) – ампутація пальців. У 29 (29,9%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів групи Б дорівнював 2,79. Висновки. Розроблена методика розрахунку КРА може бути використана для порівняння результатів лікування хворих з ЦД та ХКІНК на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента, у яких були застосовані різні методи лікування. Найкращі річні результати збереження опорної функції нижньої кінцівки спостерігали у хворих, яким виконали балонну ангіопластику, найгірші - у хворих, яким було проведено консервативне лікування

    Діабетична мікроангіопатія у хворих із цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки

    Get PDF
    Мета. Дослідити кількісні характеристики ураження судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри у хворих із цукровим діабетом (ЦД) та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК) і з’ясувати можливість їх використання в клінічній практиці. Матеріали і методи. Для імуногістохімічного та гістологічного дослідження із 165 парафінових блоків шкіри, підшкірної клітковини і м’язів 49 хворих із ЦД та ХКІНК було виготовлено 414 мікропрепаратів. Вік пацієнтів коливався від 56 до 88 років, середній вік становив (67,9 ± 8,1) року. Чоловіків було 28 (57,1%), жінок - 21 (42,9%). Хворих лікували в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами в 2013 - 2016 рр. Для порівняння були відібрані зразки шкіри та м’язів 20 пацієнтів, які не мали системних захворювань (контрольна група). Частину препаратів (62,1%) забарвлювали гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за ван Гізоном. Імуногістохімічні реакції (37,9% препаратів) проводили за стандартними протоколами з використанням моноклональних мишачих та кролячих антитіл. Результати. Виявлені характерні зміни морфометричних показників судин ГМЦР шкіри хворих з ЦД та ХКІНК. Розроблено методику розрахунку показника ступеня (ПС) діабетичної мікроангіопатії (ДМАП). Виявлена кореляція між ступенем ДМАП  та ймовірністю виникнення тромбозу після гібридної артеріальної реконструкції. Висновки. Внутрішній діаметр судин ГМЦР шкіри хворих з ДМАП 3-го ступеня зменшувався: артеріол - у середньому в 2,6 разу; венул - у 3,1 разу, капілярів - на 43%. Протягом періоду спостереження на тлі антитромбоцитарної терапії при ДМАП 1-го ступеня тромбозу зони артеріальної реконструкції у хворих не фіксували, при ДМАП 2-го ступеня тромбоз зони артеріальної реконструкції зафіксували у 1 (9,1%) з 11 хворих, при ДМАП 3-го ступеня - у 7 (22,6%) з 31 хворого. Проведеним клініко-морфологічним дослідженням виявлені зміни ГМЦР шкіри хворих із ЦД та ХКІНК, використання яких дає змогу конкретизувати лікувальну тактику. Отримані результати свідчать про важливу роль ДМАП у створенні периферичного судинного опору та необхідність враховувати ПС ДМАП для призначення обстеження та проведення лікування після артеріальної реконструкції хворим із ЦД та ХКІНК

    IGF-I is distinctly located in the bony fish pituitary as revealed for Oreochromis niloticus, the Nile tilapia, using real-time RT-PCR, in situ hybridisation and immunohistochemistry

    Full text link
    In bony fish, IGF-I released from the liver under the control of pituitary GH is the main endocrine regulator of growth, maintenance and development, and the amount of circulating IGF-I regulates synthesis and release of GH. In mammals and amphibia, evidence indicates that anterior pituitary endocrine cells also contain IGF-I. However, only preliminary and conflicting data exist on IGF-I gene expression in bony fish pituitary. Thus, we investigated the presence of IGF-I in the tilapia (Oreochromis niloticus) pituitary by quantitative real-time RT-PCR, in situ hybridisation and immunohistochemistry. The absolute amount of IGF-I mRNA in the whole pituitary (7.4+/-3.3 x 10(-3)pg/microg total RNA) was 1000-times lower than in liver (7.5+/-3.1 pg/microg total RNA). IGF-I peptide occurred in both neuro- and adenohypophysis but IGF-I gene expression was mainly restricted to the adenohypophysis. In the neurohypophysis, only few cells, probably pituicytes, contained IGF-I mRNA whereas IGF-I peptide was found also in numerous axons in the pars nervosa. In the adenohypophysis, both IGF-I mRNA and peptide were present in the majority of ACTH cells in all individuals investigated. In alpha-MSH cells, only IGF-I mRNA but no IGF-I peptide was detected likely suggesting an immediate release of IGF-I after synthesis. IGF-I mRNA and peptide were further observed in GH cells but their presence showed pronounced inter-individual differences likely due to the physiological, e.g., nutritional, status of the individual. IGF-I released from the GH cells may serve as auto/paracrine mediator of a negative feedback mechanism in addition to liver-derived endocrine IGF-I. Generally, the constitutive synthesis of IGF-I in ACTH cells and the varying content in GH and alpha-MSH cells suggest particular roles for IGF-I. Local IGF-I may regulate synthesis and release of pituitary hormones in an autocrine and/or paracrine manner as well as prevent apoptosis and stimulate proliferation of endocrine cells

    Insulin-like growth factor I (IGF-I) in the hypothalamic-pituitary-gonadal (HPG) axis during development of male and female tilapia, Oreochromis niloticus

    Full text link
    IGF-I plays a crucial role in the regulation of bony fish growth, differentiation, and reproduction. The major source of circulating IGF-I is liver, but IGF-I-producing cells also occur in other organs. Our knowledge on the presence of IGF-I in the hypothalamic-pituitary-gonadal (HPG) axis is limited. Thus, hypothalamus, pituitary and gonads of monosex breedings of male and female tilapia from 0 day post fertilization (DPF) to adulthood were investigated for the occurrence of IGF-I mRNA by in situ hybridization. In the male and female gonad anlage, IGF-I mRNA appeared in somatic cells at 7 DPF In female germ cells IGF-I mRNA was found at 29 DPF, and in male germ cells at 51-53 DPF suggesting that the production of IGF-I in the germ cells is linked to the onset of meiosis. In the neurohypophysis, axons containing IGF-I-immunoreactivity appeared around 17 DPF but no IGF-I mRNA was detected suggesting that IGF-I mRNA containing neuronal perikarya within the hypothalamus are the source. In the adenopituitary, IGF-I mRNA was first detected at 30 DPF in some cells of the ACTH, [alpha]-MSH and GH regions and persisted throughout life constitutively in ACTH and [alpha]-MSH cells but its presence in GH cells showed marked inter-individual differences in later life, the latter likely due to the physiological status of the individual. Around 30 DPF, IGF-I mRNA appeared in cells in the gonadotropin (GTH) regions of the female and at 50 DPF of the male pituitary. During puberty (around 80 DPF), the expression of IGF-I mRNA in GTH cells was most pronounced in both sexes. It is assumed that IGF-I released from the GTH cells acts as auto/paracrine regulator of cell proliferation and enhances GTH synthesis and release during puberty and reproductive phases. (Résumé d'auteur

    Technique of decision-making on application of outsourcing at the enterprise

    No full text
    Аутсорсинг – современный метод логистики, позволяющий организации сконцентрироваться на выполнении своих ключевых видах деятельности и одновременно снизить затраты на выполнение вспомогательных процессов. Описана актуальность аутсорсинга как способа оптимизации деятельности компании. Описана методика принятия решения по применению аутсорсинга на предприятии. Проанализированы особенности, проблемы и перспективы развития аутсорсинга в Республике Беларусь.Outsourcing — the modern method of logistic allowing the organization to concentrate on performance the key activities and simultaneously to low an expense for performance of auxiliary processes. The urgency of outsourcing as way of optimization of business of the company is described. The technique of decision-making on application of outsourcing at the enterprise is described. Features, problems and prospects of development of outsourcing in the Republic of Belarus are analysed

    The software support of choosing 3pl-provider and company logistics optimization

    No full text
    Аутсорсинг логистических услуг — современное направление развития логистики, пред- ставлено многими компаниями, позиционирующими себя как логистические провайдеры. Эти компании предлагают широкий выбор услуг и возможностей. Описана актуальность выбора логистического провайдера. Создана и описана автоматизированная информационная система по выбору логистического провайдера и оптимизации логистической деятельности фирмы
    corecore