The importance of prognostic markers of tumor progression Ki-67 and р53 in the breast cancer

The increase of morbidity and invalidization frequency of patients with the breast cancer stipulates a necessity to find of the new diagnostic ways and prognostic markers with the aim for early diagnostic, optimization and individual way of therapy that will allow to improve the quality of life, patients’ physical and social reabilitation. The purpose of our investigation was to estimate an expression of important biological markers of tumor’s bihavior – p53 and Ki-67 (proliferative markers) at women suffering from breast cancer of different age by immunohistochemical method. We have examined 300 women with 5 markers (estrogen and progesteron receptors - ER, PgR; human epidermal growth factor receptor HER-2/neu; p53-oncoprotein, presenolin pS2), and 150 women with 7 markers (additionally Ki-67, bcl-2). Our data suggests that the proliferative activity of breast cancer cells is higher at patients with metastasis. Besides, we have estimated correlation between young age of women and p53-pozitive status. Thus, it allows their using as independent prognostic markers which are evidence of high metastatic and invasive tumor potential

Extramammary Paget’s disease of the perianal area: a case report andthe summarizing review of last 5-year literature

Актуальність. Позамаммарна хвороба Педжета- одна з найрідкісніших злоякісних пухлин шкіри переважно апокринового походження, проте описані випадки ураження неапокринових ділянок. Перианальна область, як частина аногенітальної ділянки, є місцем, де може маніфестуватизазначене новоутворення. Воно класифікується на 2 категорії: первинну та вторинну, що їх відрізняєнаявність асоціації із аденокарциномою прилеглих органів. Через низьку у всьому світі поширеність позамаммарної хвороби Педжета публікація інформації стосовно будь-якого випадку може допомогти оцінити ситуацію в цілому. Мета. Повідомити про рідкісний випадок позамаммарної хвороби Педжета та проаналізувати представлені на PubMed за 5 років клінічні випадки, оцінивши вік, стать та локалізацію патології. Методи. Під час встановлення діагнозу та аналізу були використані гістологічні, імуногістохімічні дослідження та статистичні методи. Результати. Перший випадок первинної неінвазивної позамаммарної хвороби Педжета діагностовано в імуногістохімічній лабораторії лікувально-діагностичного центру Медичної академії. 64-річний громадянин України скаржився протягом 1 року на велику еритематозну пляму між сідницями, що не загоювалась,не зважаючи на лікування. Вінзвернувся до нашої лабораторії, щоб підтвердити діагнозмеланоми, який було встановлено під час попереднього гістологічного дослідження. За даними імуногістохімічного дослідження, ця пухлина мала «+»-статус за цитокератином 7, HER-2/NEU, EGFR та p16, тоді як цитокератин HMW, S100, HMB-45, EBV були негативними. Такий імунофенотип може вказувати на деякі шляхи патогенезу цієї проблеми. Теорія про залучення клітин Токера та попередню їх гіперплазію мала перевагиі недоліки, що ми показали їх на представленому прикладі. Протягом останніх 5 років вже було опубліковано 49 випадків: середній вік 67,68±1,64; медіана 67 років, співвідношення Ч:Ж=1,58:1, переважна ділянка розташування- аногенітальна область. Висновки. Отримані дані здебільшого відповідали опублікованій раніше інформації. Тільки комплекс клінічних досліджень та визначенняімунофенотипу дали можливість верифікувати діагноз. Background. Extramammary Paget’s disease is one of the rarest malignant skin tumors which are mostly apocrine. However, there were described some cases in non-apocrine bearing glands areas. The perianal region, as part of the anogenital site, is the place where extramammary Paget’s disease could manifest. It is used to classified this disease into 2 categories: primary and secondary, where the main differentiating feature is the absence or presence of underlying carcinoma relatively. Due to extramammary Paget’s disease rarity all around the world publishing information about any case could help to evaluate the situation in all. Objective. To report a rare case of the extramammary Paget’s disease and analyze one-casepublications during last 5 years on PubMed and assessed contributions of age, sex, and localizations. Methods. While making a diagnosis histological, immunohistochemical studies and statistical methods were used. Results. The first case of primary noninvasive extramammary Paget’s disease was diagnosed in the immunohistochemical laboratory of the Medical Diagnostic Center of the Medical Academy and described in this article. A 64-year-old Ukranian man suffered within 1 year from big erythematous pruritus unhealed lesion between his buttocks and came to our laboratory to verify suspicious malignant melanoma what was assumed while previous histological study. According to immunohistochemical study, this tumor had positive status with cytokeratin 7, HER-2/Neu, EGFR and p16, while cytokeratin HMW, S100, HMB-45, EBV were negative. Such immunophenotype might point to some ways of the pathogenesis of this problem. The theory about involved Toker cell and preceded Toker cell hyperplasia had both advantages and drawbacks, what we showed with the presented example. There were already published 49 cases with middle age 67,68±1,64; median 67 years, m:f ratio 1,58:1 and utterly predominant location – anogenital region. Conclusion. Received data have mostly corresponded to published information previously.Both clinical studies and immunophenotype gave a possibility to make an accurate diagnose

Age-based immunomorphological analysis of rat testis in streptozotocin-induced diabetes mellitus

Diabetes mellitus (DM) has emerged as a public healthcare problem. Sustained hyperglycemia has been linked with many complications including impaired male fertility. The aim of the study: to evaluate the effect of STZ-induced diabetes mellitus on testicular immunomorphology both in the peripubertal period and adulthood of rats. Material and methods. Peripubertal male rats were injected with STZ (70 mg/kg), adult rats received 60 mg/kg. Immunohistochemical staining was performed to assess cell proliferation (Ki-67), apoptosis (caspase-3), expression of androgen receptors (AR), Wilms Tumor (WT1) protein. Also, the morphology of blood vessels was analyzed on the basis of CD34-immunoreactivity. Taking into consideration the small groups of animals, statistical analysis was made with the Mann–Whitney U test. Results. Fewer rows of proliferating spermatogonia were observed in the experimental animals (P < 0.05) of both age groups. Surprisingly, diabetes resulted in decreased caspase-3 expression (P < 0.05) except for the early period (2 weeks) in the peripubertal group, in which this trend was not observed. The same principles are true in terms of AR expression in seminiferous tubules. Hyperglycemia prevented immature testes from the complete development but thickens the walls of microvessels (P < 0.05). Also, the atrophy of spermatogenic epithelium and Sertoli cells was registered in most tubules of all the experimental groups (P < 0.05). Conclusion. the diabetic injury of testicular tissue is a long time process possessing characteristic feature in the peripubertal period, for example, the later development of AR deficiency. In addition, the high level of apoptosis is characteristic of an immature testis and so is the tendency of caspase-immunoreactivity to persist. Цукровий діабет (ЦД) – суттєва проблема системи охорони здоров’я. Тривала гіперглікемія пов’язана з багатьма ускладненнями, включаючи порушення фертильності чоловіків. Мета роботи – оцінити вплив індукованого стрептозотоцином (STZ) цукрового діабету на імуноморфологію яєчок щурів у перипубертатному періоді та дорослому віці. Матеріали та методи. Перипубертатним самцям щурів уводили STZ у дозі 70 мг/кг, дорослі щури отримували 60 мг/кг. Імуногістохімічні реакції проводили для оцінювання проліферації клітин (Ki-67), апоптозу (caspase-3), експресії рецепторів андрогенів (AR), білка пухлини Вільмса (WT1). Також аналізували морфологію судин на основі CD34-імунореактивності. Враховуючи невеликі групи тварин, статистичний аналіз здійснили за допомогою тесту Манна–Вітні. Результати. В експериментальних тварин (р < 0,05) обох вікових груп спостерігали менше рядків сперматогоній, що мітотично діляться. Дивно, але діабет призвів до зниження експресії каспази-3 (р < 0,05), за винятком раннього періоду (2 тижні) у групі перипубертату, в якій цей тренд не зафіксований. Подібні закономірності виявлені для експресії рецепторів андрогенів. Гіперглікемія запобігла повноцінному розвитку незрілих яєчок, але потовщила стінки мікросудин (p < 0,05). Також зареєстровано атрофію сперматогенного епітелію та клітин Сертолі в більшості канальців у всіх експериментальних групах. Висновки. Діабетичне пошкодження тканин яєчок – тривалий процес, що має характерні особливості в перипубертатному періоді, наприклад пізніший дефіцит AR. Крім того, високий рівень апоптозу характерний для незрілого яєчка, як і тенденція до збереження caspase3-імунореактивності. Сахарный диабет (СД) стал значительной проблемой здравоохранения. Длительная гипергликемия связана со многими осложнениями, включая нарушения фертильности мужчин. Цель работы – оценить влияние индуцированного стрептозотоцином (STZ) сахарного диабета на иммуноморфологию яичек крыс в перипубертатном периоде и взрослом возрасте. Материалы и методы. Перипубертатным самцам крыс вводили STZ в дозе 70 мг/кг, взрослые крысы получали 60 мг/кг. Иммуногистохимические реакции проводили для оценки пролиферации клеток (Ki-67), апоптоза (caspase-3), экспрессии рецепторов андрогенов (AR), белка опухоли Вильмса (WT1). Также анализировали морфологию сосудов на основе CD34-иммунореактивности. Учитывая небольшие группы животных, статистический анализ провели с помощью теста Манна–Уитни. Результаты. У экспериментальных животных обеих возрастных групп отмечено меньше рядов митотически делящихся сперматогоний (р < 0,05). Удивительно, но диабет привел к снижению экспрессии каспазы-3 (р < 0,05) за исключением раннего периода (2 недели) в группе перипубертата, в которой этот тренд не зафиксирован. Подобные закономерности обнаружены для экспрессии рецепторов андрогенов. Гипергликемия предотвратила полноценное развитие незрелых яичек, но стенки микрососудов стали толще (p < 0,05). Также зарегистрировали атрофию сперматогенного эпителия и клеток Сертоли в большинстве канальцев во всех экспериментальных группах. Выводы. Диабетическое повреждение тканей яичек – длительный процесс, имеющий характерные особенности в перипубертатном периоде, например дефицит AR развивается впоследствии. Кроме того, высокий уровень апоптоза характерен для незрелого яичка, как и тенденция к сохранению caspase3-иммунореактивности

Predictive immunohistochemical indicators of regional metastasis of laryngeal squamous cell carcinoma

Background. The comprehension of molecular events that underlie malignant transformation of squamous cell epithelium could not only extend the knowledge about the etiology of this process, but also is basic for predictive markers and target therapy. Objective. The article analyzes the predictive immunohistochemical indicators of regional metastasis of laryngeal squamous cell carcinoma. Methods. In the study we used the original biopsy material from 70 patients with laryngeal squamous cell carcinoma T3-4N0-3M0 (69 men and 1 woman) aged from 33 to 74 during the period 2011-2014. The primary monoclonal antibodies for cyclin D1, CD34 and VEGF (TermoScientific, USA) were used. Results. There were significant correlation between increased expression of markers cyclin D1 (р<0,0001), VEGF (р=0,018), extension of microvessel density (р=0,032) and presence of regional metastasis of laryngeal squamous cell carcinoma. Conclusion. The significant increase of microvessel density and expression of VEGF and cyclin D1markers in the laryngeal squamous cell carcinomas proves their predictive importance. Citation: Kovtunenko AV, Shportko BV, Shponka IS, Poslavska ОV. [Predictive immunohistochemical indicators of regional metastasis of laryngeal squamous cell carcinoma]. Morphologia. 2014;8(4):30-6. Ukrainian

Chronic monocytic leukemia with transformation into acute monocytic leukemia

Chronic myelomonocytic leukosis (CMML) is rarely diagnosed and amounts to 1 per 100 thousand of adults per year, more often in men over 60 years. &nbsp;The clinical case of the rare, prolonged course of myelodysplastic chronic myelomonocytic leukosis (MD-CMML) in a middle-aged woman with rapid transformation into acute monocytic leukemia (AMoL-M5в) with the atypical fulminant course is presented. A retrospective analysis of the course of the disease drew attention to the severe vasculitis suffered by the patient 19 years ago, which could be regarded as the debut of CML in the presence of characteristic pathological changes in the hemogram. Non-pronounced clinical manifestations in the form of moderate cervical lymphadenopathy, skin lesions in the form of transient erythema, spotty eruptions over the next 10 years, fit into the clinical picture of MD-CMML. A detailed picture of the disease was observed after viral infection, bronchitis, antibiotic therapy. Absence of significant blastemia and severe inhibition of normal hematopoiesis with expressed extramedular manifestations of the disease in the patient were not typical for the course of AMoL-M5b in this case. The progression of skin lesions was noteworthy, which gave reason for unfavorable prognosis.&nbsp; For several weeks, the spread of erythematous elements was observed throughout the body with itching, not controlled by antihistamines and corticosteroid drugs; the appearance of maculopapular rashes, merging in places; small-point hemorrhages like vasculitis over the entire surface of the skin. Notable was the development of severe hemorrhagic syndrome without severe thrombocytopenia, significant changes in the coagulogram, as a manifestation of early severe coagulopathy

Chronic monocytic leukemia with transformation into acute monocytic leukemia

Chronic myelomonocytic leukosis (CMML) is rarely diagnosed and amounts to 1 per 100 thousand of adults per year, more often in men over 60 years. The clinical case of the rare, prolonged course of myelodysplastic chronic myelomonocytic leukosis (MDCMML) in a middle-aged woman with rapid transformation into acute monocytic leukemia (AMoL-M5в) with the atypical fulminant course is presented. A retrospective analysis of the course of the disease drew attention to the severe vasculitis suffered by the patient 19 years ago, which could be regarded as the debut of CML in the presence of characteristic pathological changes in the hemogram. Non-pronounced clinical manifestations in the form of moderate cervical lymphadenopathy, skin lesions in the form of transient erythema, spotty eruptions over the next 10 years, fit into the clinical picture of MD-CMML. A detailed picture of the disease was observed after viral infection, bronchitis, antibiotic therapy. Absence of significant blastemia and severe inhibition of normal hematopoiesis with expressed extramedular manifestations of the disease in the patient were not typical for the course of AMoL-M5b in this case. The progression of skin lesions was noteworthy, which gave reason for unfavorable prognosis. For several weeks, the spread of erythematous elements was observed throughout the body with itching, not controlled by antihistamines and corticosteroid drugs; the appearance of maculopapular rashes, merging in places; small-point hemorrhages like vasculitis over the entire surface of the skin. Notable was the development of severe hemorrhagic syndrome without severe thrombocytopenia, significant changes in the coagulogram, as a manifestation of early severe coagulopathy. Хронічний мієломоноцитарний лейкоз (ХММЛ) діагностується рідко і складає щорічно 1 на 100 тис. дорослих, частіше в чоловіків старше 60 років. Представлений клінічний випадок складний для діагностики та лікування рідкісного, з тривалим перебігом мієлодиспластичного хронічного мієломоноцитарного лейкозу (МД-ХММЛ) у жінки середнього віку зі швидкою трансформацію в гостру моноцитарну лейкемію (ГМоЛ-М5в) з атиповим блискавичним перебігом. При ретроспективному аналізі перебігу захворювання звернено увагу на перенесений пацієнткою 19 років тому васкуліт з тяжким перебігом, що можна було розцінити як дебют ХММЛ, при наявності характерних патологічних змін у гемограмі. Невиражені клінічні прояви у вигляді помірної шийної лімфоаденопатії, ураження шкіри у вигляді минущих еритем, плямистих висипань протягом наступних 10 років укладалися в клінічну картину МД-ХММЛ. Розгорнута картина захворювання спостерігалася після вірусної інфекції, бронхіту. Не типовими для перебігу ГМоЛ-М5в були: відсутність значних бластемії і пригнічення нормального кровотворення при виражених екстрамедулярних проявах захворювання. Протягом декількох тижнів спостерігали поширення еритематозних елементів на всьому тулубі зі сверблячкою, що не зменшувалося за допомогою прийому антигістамінних і кортикостероїдних препаратів; поява плямистопапульозних висипань, місцями зливних; дрібних крововиливів по типу васкуліту по всій поверхні шкіри. Примітним був розвиток вираженого геморагічного синдрому без значної тромбоцитопенії, істотних змін у коагулограмі, як прояв тяжкої коагулопатії

Expression of sodium-iodide symporter in thyroid gland tumors: immunohistochemical study

One of the key moments of radioiodine therapy, and also radioisotope diagnostics of cancers of a thyroid gland is ability of their cells to accumulate iodide. This ability is provided with activity of the specific transporter – sodium-iodide symporter. Our research has shown disorders of sodium-iodide symporter immunoexpression in all tumors of thyroid gland: from overexpression and absence of plasma membrane expression in differentiated carcinomas, up to weak or actually absent in low differentiated cancers and Hurtle-cells tumors. Thus, there is a prospect of application of the sodium-iodide symporter, as the prognostic marker of thyroid cancers

Analysis of the level of expression of pancytokeratins in epithelial and granulocellular tumors of the ovaries

Differential diagnosis of ovarian neoplasms is carried out among groups of epithelial and granulocellular tumors and remains an actual problem of oncogynecology. In general, epithelial tumors occur (up to 60%), but granulocellular cell tumors account for up to 5% of all ovarian neoplasia. Materials and methods. A retrospective study of 43 observations of ovarian tumor lesions over the period of January-December 2017 was conducted in the work. The aim of the study was to analyze the complex of morphological and immunohistochemical characteristics of Cytokeratin, Pan AE1 / AE3 - negative phenotypes and Cytokeratin, Pan AE1 / AE3 - positive phenotypes of ovarian neoplasia to improve diagnostic algorithms. Results. The phenotype of epithelial ovarian tumors in 100% of observations corresponds to pancytokeratin Cytokeratin, Pan AE1 / AE3 "+", in its turn the phenotype of granulocellular tumors basically responded to expression of the Cytokeratin marker, Pan AE1 / AE3 "-" in 62.5%; and the variant in the part of the cells "+" / "-" Cytokeratin, Pan AE1 / AE3 was found in 37.5% of granulocellular tumors, regardless of their malignant potential. Thus, granulocellular tumors have variable expression of the Cytokeratin marker, Pan AE1 / AE3 and require the inclusion of other diagnostic IGH markers in the primary panel

Influence of urinary tract infection on infiltration of bladder tumors by immune cells

Background. Tumor-infiltrating immune cells have been associated with outcomes in various tumors, including urothelial carcinoma. It is supposed that the accompanying urinary infection can influence the local immunity activity, leading to changes of features of bladder tumor course. Objective of the research was studying of the urinary tract infection influence on an infiltration of a tumor with immune cells. Methods. Immunohistochemical research of CD3+, CD4+, CD8+, CD20+, CD68+ markers expression in tumor specimens, received from 44 patients with a bladder cancer was made. The patients were divided on two groups in conformity with absence (I) or presence (II) of urinary tract infection. Results. It is established that in group I specimens 96,0±4,9 % СD3+, 98,6±0,9% СD4+, 82,6±12,6% CD8+ and 78,7±9,29% CD68+ immunocytes were revealed in stromal compartment of tumor, while in group II - 97,0±2,1%, 98,3±0,8% и 84,4±13,1% and 81,9±6,2% respectively. The difference was not statistically significant (p>0,05). СD20+ cells were revealed only in stromal compartment of tumor, and they formed foci in group II specimens (p>0,05). Conclusion. T-cells are prevailing among immunocytes, infiltrating a superficial bladder cancer. In stromal compartment prevail СD4+, while in epithelial - СD8+ T-lymphocytes and СD68+ macrophages. The accompanying urinary tract infection had no statistically significant influence on intensity and selectivity of infiltration of a tissue of tumor with СD3+, СD4+, CD8+, СD68+ immunocytes. The significant augmentation of infiltration of the stromal compartment of tumor with СD20+ B-lymphocytes with formation of lymphatic follicles in patients with urinary tract infection, can be an element of a chronic interstitial inflammation. Citation: Molchanov RN, Shponka IS. [Influence of urinary tract infection on infiltration of bladder tumors by immune cells]. Morphologia. 2014;8(2):37-44. Russian

Differential diagnostics of mesenhymal tumors of uterine corpus founded on immunophenotypes of neoplasms.

Morphological diagnostics of mesenhymal uterine neoplasms is complex due to polymorphism of benign and malignant processes. The purpose of our research was to devise the complex differential diagnostics criterions for foregoing tumors founded on expression's indexes of biological tissue's properties markers studying. We determined, that for smooth muscle tumors with unknown malignant potential diagnostics, it will be an expedient to use as main markers p53, Ki-67, ER, PGR and as auxiliary p21, bax, VEGF, TSP-1, CD34. For differential diagnosis of leiomyomas and endometrial stromal tumors it is neсessary to use СD10, desmin, α-SMA, h-caldesmon, Ki-67. For definition of atypia's level in the tumors of endometrial stroma, the most informative will be diagnostical panel from Ki-67, p53, ER, PGR, and cyclin D1. To solve the issue of histogenesis will help the complex consists of CD10, α-SMA, desmin, та h-caldesmon