The US Network Innovation Model

The aim of the article is to study the latest network models of R & D of TNCs, which appeared as a result of the internationalization of their activities and the intensification of competition in world markets. The role of innovation ventures in the processes of scientific and technological progress in the United States is determined. American corporate business structures, being the undisputed world leaders in terms of cost of investing in R&D and effectiveness of the development of financial resources for its implementation, concentrating in their innovation activities on the mass introduction of pioneering technologies into production and their commercialization, have become the main engine of global scientific, technical and innovation progress and interstate transfer of high technologies in recent decades. The competitive struggle of American TNCs for global technological leadership is analyzed, and the diversification of the global consumer needs for new samples of innovation-intensive products is increasingly motivating American TNCs for profound qualitative changes in the innovation management system. They are manifested in the gradual shifting of corporations from the traditional centralized model of organizing their R & D to the development of a network model of research and development implying wider use by corporations of complex international specialization in R & D with deep integration of innovative activities throughout the corporate structure. The current conditions of technoglobalism significantly aggravate the competition among companies for dominance in the high-tech segment of the global market, creating powerful incentives for trading in technologies and innovative developments, implementing corporate integration strategies and deepening international scientific and technological cooperation based on the principles of strategic partnership and co-opetition. At the same time, the development of strategic inter-corporate relations in the field of science and technology is considered by corporations as a rational alternative to mergers and acquisitions

The Paradigmatic Bases of the Global Competitive Leadership

The article is aimed at defining the paradigmatic principles of the global competitive leadership. The dynamics of volumes of the world exports, clearly expressed in the growth rate of the world trade and growth rate of global gross domestic product, are displayed. The growth of capitalization of the world financial market is indicated, where diversification of the instrumental structure and increase of volumes of financial transactions are carried out by the economic agents of different national affiliation. The fundamental influence of technoglobalism on the expansion of sources of the competitive leadership of countries is indicated, which is manifested primarily in the intensification of the interstate scientific-technological exchange and the rapid interregional diffusion of the scientific-technological developments and innovations. Pointed out is the multidimensional influence of institutionalization on the mechanism of the competitive leadership of countries through active development of a branched system of supranational institutions of regulation of all subsystems together with the structural components of the world economy. A powerful consolidating influence on the processes of development of the global market system of the global market as such, global demand and supply is characterized. The vector orientation of providing competitive leadership of the countries with its reorientation from the national trajectory to the regional and global ones is analyzed. It is concluded that the global phase of the world economic development radically transforms all the constituent elements of the philosophy of development of competitive leadership

Institutional Provision of Tariff and Non-Tariff Regulation of Cross-Border Trade

Introduction. The study is devoted to a comprehensive study of the global trade system in conditions of global economic instability, in particular, to the identification and analysis of the determinants of deepening its asymmetries in the regional perspective. The study contains a description of the peculiarities of the modern global trade system and regulatory regime, including tariff and non-tariff methods of regulating cross-border trade and key trends in its development. Aim and tasks. The purpose of the study is to diagnose the institutional provision of tariff and non-tariff regulation of cross-border trade in order to determine the presence or absence of asymmetries in the global trade system in the regional context. Results. The study identifies and systematizes fundamental features of the modern global trade system whose development has been directly or indirectly influenced by regional asymmetries. Particular attention is paid to the characteristics of the major international economic organizations as the main regulators of the cross-border trade process, and to the study of the impact of the use of tariff and non-tariff import and export regulatory tools on cross-border trade asymmetries. The world trading system is divided by country and individual customs territory, depending on whether it belongs to a certain geographical area or to a group of countries with a certain level of economic development. Conclusions. Although the expansion of global trade has visually slowed down, the integration of world trade is not over, on the contrary, there are clear signs of the beginning of a completely new phase of globalization. The presence of asymmetry in the world trading system in a geographical context, regardless of the size of the region, has been theoretically proven. According to the criterion of the asymmetry of the trading system depending on the level of economic development of the countries, in general, there is a tendency to increase the level of liberalization of trade regimes by the increase in the level of development. At the same time, it has been proven that belonging to the group of least developed countries does not necessarily mean closed access to national markets, and categorization as a developed country does not indicate the application of the least number of non-tariff measures to regulate trade volumes. At the same time, Ukraine remains a country that has undertaken the most liberal obligations regarding providing access to markets for both goods and services. As one of the world's leading exporters of agricultural products in 2020, Ukraine has set the customs tariff level at 11%, the lowest among group members

Institutional provision of tariff and non-tariff regulation of cross-border trade

The study is devoted to a comprehensive study of the global trade system in conditions of global economic instability, in particular, to the identification and analysis of the determinants of deepening its asymmetries in the regional perspective. The study contains a description of the peculiarities of the modern global trade system and regulatory regime, including tariff and non-tariff methods of regulating cross-border trade and key trends in its development. The purpose of the study is to diagnose the institutional provision of tariff and non-tariff regulation of cross- border trade in order to determine the presence or absence of asymmetries in the global trade system in the regional context. The study identifies and systematizes fundamental features of the modern global trade system whose development has been directly or indirectly influenced by regional asymmetries. Particular attention is paid to the characteristics of the major international economic organizations as the main regulators of the cross-border trade process, and to the study of the impact of the use of tariff and non-tariff import and export regulatory tools on cross-border trade asymmetries. The world trading system is divided by country and individual customs territory, depending on whether it belongs to a certain geographical area or to a group of countries with a certain level of economic development. Although the expansion of global trade has visually slowed down, the integration of world trade is not over, on the contrary, there are clear signs of the beginning of a completely new phase of globalization. The presence of asymmetry in the world trading system in a geographical context, regardless of the size of the region, has been theoretically proven. According to the criterion of the asymmetry of the trading system depending on the level of economic development of the countries, in general, there is a tendency to increase the level of liberalization of trade regimes by the increase in the level of development. At the same time, it has been proven that belonging to the group of least developed countries does not necessarily mean closed access to national markets, and categorization as a developed country does not indicate the application of the least number of non-tariff measures to regulate trade volumes. At the same time, Ukraine remains a country that has undertaken the most liberal obligations regarding providing access to markets for both goods and services. As one of the world's leading exporters of agricultural products in 2020, Ukraine has set the customs tariff level at 11%, the lowest among group members

Цифрова трансформація міжнародної торгівлі в контексті глобальної конкуренції: технологічні інновації та інвестиційні пріоритети

In today's world, globalization and digital technologies are significantly transforming the landscape of international trade. Digital transformation has become a critical aspect that determines the competitiveness of countries and businesses in the international arena. The study aims to identify the impact of the digitalization of international trade on the economic development of countries and their competitiveness based on technological innovations that determine the future of global competition at the country and company levels, affect trade processes, and identify and justify investment priorities to support digital transformation in Ukraine. The study analyzes the impact of the digitalization of international trade on the economic development of countries, which is caused by the digital divide between developed and least developed countries (LDCs). Developed countries are characterized by Internet coverage and access of more than 90%, as opposed to LDCs, where the corresponding figure is less than 20%. Given the current conditions of access to the Internet, the countries of the latter group are not able to be fully involved in e-commerce and cross-border trade in digital products. An additional barrier to developing digital commerce in certain regions of the world is the need for more legislation on various e-commerce trade issues. The impact of the war in Ukraine on the e-commerce market is determined: the e-commerce market declined 12 times in 2022 compared to the pre-war period and began to recover gradually in 2023. The market is expected to recover almost fully in Ukraine by the end of 2023 or early 2024. The main challenge for Ukraine will be to expand the scope of the existing free trade agreements to cover services, e-commerce, and investment. Ukraine should become a significant player in several global markets for services and digital products, given the availability of an updated regulatory framework on these issues. E-commerce is expected to grow rapidly after the end of the war in Ukraine.У сучасному світі глобалізація та цифрові технології суттєво перетворюють ландшафт міжнародної торгівлі. Цифрова трансформація стала ключовим аспектом, що визначає конкурентоспроможність країн і підприємств на міжнародній арені. Метою дослідження є виявлення впливу цифровізації міжнародної торгівлі на економічний розвиток країн та їхню конкурентоспроможність, що базуються на технологічних інноваціях, які визначають майбутнє глобальної конкуренції на рівні країн і компаній та впливають на процеси торгівлі й визначення та обґрунтування інвестиційних пріоритетів для підтримки цифрової трансформації в Україні. У дослідженні проаналізовано вплив цифровізації міжнародної торгівлі на економічний розвиток країн, що зумовлений цифровим розривом між високорозвинутими та найменш розвинутими країнами (НРК). Для розвинутих країн характерне покриття й доступ до Інтернету більше ніж на 90% на противагу НРК, де відповідний показник менший за 20%. У відповідних умовах, що склалися з доступом до мережі «Інтернет», країни НРК не мають можливості бути повноцінно залученими до електронної комерції та транскордонної торгівлі цифровими продуктами. Додатковим бар’єром для розвитку цифрової торгівлі в окремих регіонах світу є відсутність законодавства з різних торговельних питань електронної комерції. Визначено вплив війни в Україні на ринок електронної комерції. Зазначено, що ринок електронної комерції скоротився у 12 разів у 2022 році порівняно з довоєнним періодом та почав поступово відновлюватися у 2023 році. Очікується, що ринок досягне майже повного відновлення в Україні до кінця 2023 року чи початку 2024 року. Головним завданням для України буде розширення сфери охоплення чинних угод про вільну торгівлю на сфери послуг, електронної комерції та інвестицій. Україна має стати вагомим гравцем на деяких світових ринках послуг і торгівлі цифровими продуктами, ураховуючи наявність оновленої нормативно-правової бази з цих питань. Передбачається, що електронна комерція буде швидко зростати після завершення війни в Україні

DIGITAL TRANSFORMATION OF INTERNATIONAL TRADE IN THE CONTEXT OF GLOBAL COMPETITION: TECHNOLOGICAL INNOVATIONS AND INVESTMENT PRIORITIES

In today's world, globalization and digital technologies are significantly transforming the landscape of international trade. Digital transformation has become a critical aspect that determines the competitiveness of countries and businesses in the international arena. The study aims to identify the impact of the digitalization of international trade on the economic development of countries and their competitiveness based on technological innovations that determine the future of global competition at the country and company levels, affect trade processes, and identify and justify investment priorities to support digital transformation in Ukraine. The study analyzes the impact of the digitalization of international trade on the economic development of countries, which is caused by the digital divide between developed and least developed countries (LDCs). Developed countries are characterized by Internet coverage and access of more than 90%, as opposed to LDCs, where the corresponding figure is less than 20%. Given the current conditions of access to the Internet, the countries of the latter group are not able to be fully involved in e-commerce and cross-border trade in digital products. An additional barrier to developing digital commerce in certain regions of the world is the need for more legislation on various e-commerce trade issues. The impact of the war in Ukraine on the e-commerce market is determined: the e-commerce market declined 12 times in 2022 compared to the pre-war period and began to recover gradually in 2023. The market is expected to recover almost fully in Ukraine by the end of 2023 or early 2024. The main challenge for Ukraine will be to expand the scope of the existing free trade agreements to cover services, e-commerce, and investment. Ukraine should become a significant player in several global markets for services and digital products, given the availability of an updated regulatory framework on these issues. E-commerce is expected to grow rapidly after the end of the war in Ukraine

Financial Analysis as An Effective Tool for Business Management: Identifying Trends and Optimizing Decisions

The issue of actualizing the phenomenon of financial analytics as an effective tool for managing and controlling business processes is becoming of paramount importance amid the active development of the transformation of the Ukrainian economic space. This situation is exacerbated by the digitalization of financial and economic processes, as well as the trend of global integration of the economic space. The study aims to analyze current trends in the development of the financial and analytical sphere as an effective management tool. The research was carried out using the following general scientific methods: multidisciplinary analysis, synthesis, specification, abstraction, induction and deduction, and formalization. The authors assessed the risks involved in the implementation of financial analysis, as well as the vectors of predictive development of its algorithm in the future. It has been found that the digital transformation of financial analysis processes is currently seen as an inevitable optimization stage in the development of the business environment. The authors have identified several dangers related to the use of artificial intelligence in financial analysis within the general trend of digitalizing accounting and economic procedures. The article substantiates that modern digitalization tools create an opportunity to simplify the processes of collecting and accumulating financial information. It has been proven that the implementation of effective financial analysis allows making effective management decisions in business processes. The results of the study may have practical value for optimizing economic activities

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Urgency of the research. Current global economic transformations are making a revolutionary impact on the world financial system which is shown in the acceleration of financial globalization processes, which is of objective character and is a natural result of increased scale of transboundary financial assets transitions. Target setting. The impact of global economic and globalization imperatives, which have had a substantial catalyzing impact on the scale and dynamics of national financial markets diversification require a deeper research. Actual scientific researches and issues analysis. A significant number of works of national and foreign researchers is dedicated to the analysis of diversification of national financial markets, in particular: R. Pitts, H. Hopkins, C. Buz, L. Allen, W. Hamilton, D. Lukyanenko, А. Poruchnyk, Y. Stolyarchuk, etc. Uninvestigated parts of general matters defining. Globalization imperatives, which have had a substantial catalyzing impact on the scale and dynamics of national financial markets diversification are to be researched. The research objective. The purpose of this article is to analyze globalization imperatives, which have had a substantial catalyzing impact on the scale and dynamics of national financial markets diversification. The statement of basic materials. The article contains analysis of factors affecting diversification of national financial markets. Specific characteristics of national financial markets diversification processes in the context of globalization are determined and the impact of global economic transformations on the world financial system is analyzed. Conclusions. The shift of geo-economical and geopolitical power center under the impact of systematic and universal character of national financial markets diversification, to the sphere of financial resources circulation, transforming financial capital into a powerful instrument of global economic development and institutionalization of the world economic system, has been detected.Актуальність теми дослідження. Сучасні глобальні економічні трансформації справляють революційний вплив на світову фінансову систему. Результатом цього є посилення процесів фінансового глобалізму, який має об’єктивний характер і є закономірним результатом нарощування масштабів транскордонного переміщення фінансових активів. Постановка проблеми. Вплив глобалізаційних імперативів, які справили вагомий каталізуючий вплив на масштаби та динаміку диверсифікації національних фінансових ринків потребує детального дослідження. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників присвячено аналізу диверсифікації національних фінансових ринків, зокрема: Р. Пітс, Х. Хопкінс, К. Буз, Л. Ален, В. Гамільтон,Д. Лук’яненко, А.Поручник, Я. Столярчук та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Вплив глобалізаційних імперативів, які справили вагомий каталізуючий вплив на масштаби та динаміку диверсифікації національних фінансових ринків потребує детальнішої наукової уваги. Постановка завдання. Аналіз глобалізаційних імперативів, які справили вагомий каталізуючий вплив на масштаби та динаміку диверсифікації національних фінансових ринків. Викладення основного матеріалу. Проаналізовано фактори, які впливають на диверсифікацію національних фінансових ринків. Визначено специфіку процесів диверсифікації національних фінансових ринків в умовах глобалізації. Розкрито вплив глобальних економічних трансформацій на світову фінансову систему. Висновки відповідно до статті. Виявлено, що центр геоекономічної і геополітичної влади, через вплив процесів диверсифікації національних фінансових ринків та їх системного і всеохоплюючого характеру, зміщується у сферу обігу фінансових ресурсів, перетворюючи фінансовий капітал на потужний інструмент глобального економічного розвитку та інституціоналізації світогосподарської системи

ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Urgency of the research. Stimulation of investment activity in Ukraine has always been justified and carried out as one of the priorities, but lack of clear institutional scheme for the regulating of investment activity under the influence of administrative-territorial reform progress stipulate the urgency to determine the current up-to-date order of institutionalization of the means for the activization of investments in the national economy. Target setting. The essence of the problem is to substantiate the theoretical and practical principles of favourable institutional environment formation for investments attracting into the national economy in up-to-date condition on the basis of institutionalization process essence definition, considering foreign and domestic experience. Actual scientific researches and issues analysis. The theoretical and practical bases for stimulation of investment activities are determined in works of B. V. Burkynskyi, V. M. Heyets, V. P. Juk, V. F. Martynenko, A. Pavlyuk, A. A. Peresada., I. Pidoricheva, A. M. Poruchnik, Ye. V. Redzhyuk, V. P. Seminozhenko, I. Z. Storonyanska, N. O. Tatarenko. Uninvestigated parts of general matters defining. There are unsolved aspects concerning the estimation of the level and degree of institutionalization of various stimulation measures of investment activity in the national economy in the context of decentralization reform. The research objective. The article aims to determine the theoretical and applied principles of the formation of favorable institutional environment for the attracting of investments into the national economy, taking into account the influence of decentralization processes and domestic & foreign experience. The statement of basic materials. The article substantiates the essence of the category of favorable institutional support of investments. The list of measures of fiscalbudgetary, organizational-informational, marketing, adminis-trative character for the stimulation of investment activities in the national economy is determined; the order of their institutionalization under the influence of decentralization processes is substantiated. Conclusions. The prospects of the set of measures for the stimulation of investment activity in the national economy, provided by territorial communities consist in creation of favorable institutional environment that is able to attract additional investment into the points of economic growth.Актуальність теми дослідження. Стимулювання інвестиційної активності в Україні завжди обґрунтовувалось і здійснювалось в якості одного з першочергових завдань, однак недостатність інституціоналізації провадження регулювання інвестиційної активності в умовах адміністративно-територіального реформування обумовлює необхідність визначення актуалізованого порядку інституціоналізації заходів активізації інвестиційної діяльності в національній економіці. Постановка проблеми. Існує необхідність обґрунтування теоретичних та прикладних засад формування сприятливого інституціонального середовища для залучення інвестицій в національну економіку в сучасних умовах на основі визначення сутності процесу інституціоналізації, та з врахуванням іноземного і вітчизняного досвіду. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні та прикладні основи стимулювання інвестиційної діяльності визнають в своїх роботах Б. В. Буркинський, В. М. Геєць, В. П. Жук, В. Ф. Мартиненко, А. Павлюк, А. А. Пересада., І. Підоричева, А. М. Поручник, Є. В. Редзюк, В. П. Семиноженко, І. З. Сторонянська. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Невирішеними є питання оцінки ступеня та рівня інституціоналізації різних заходів стимулювання інвестиційної діяльності в національній економіці в контексті реформи децентралізації. Постановка завдання. В статті необхідним є визначення теоретичних та прикладних засад формування сприятливого інституціонального середовища для залучення інвестицій в національну економіку на основі врахування децентралізаційних процесів, вітчизняного та іноземного досвіду. Виклад основного матеріалу. У статті обґрунтовується сутність категорії сприятливого інституціонального забезпечення інвестування. Визначено перелік заходів для стимулювання інвестиційної діяльності в національній економіці, обґрунтовано порядок їхньої інституціоналізації в умовах впливу децентралізаційних процесів. Висновки. Перспективи застосування пропонованого набору заходів стимулювання інвестиційної діяльності в національній економіці, які можуть провадитись територіальними громадами, полягає у формуванні сприятливого інституціонального середовища, здатного приваблювати додаткові капіталовкладення в точках економічного зростання