Підвищення ефективності організації передавальних поїздів в розвинених залізничних вузлах через впровадження «гнучких моделей»

We have studied the efficiency of organization of transfer trains at developed railroad junctions based on the criterion of total hours of railroad wagon downtime under accumulation. We have constructed discrete-event simulation models (Java SE, AnyLogic) of the organization of transfer trains in line with a "rigid schedule" and under accumulation to the standard for trains. The models take into consideration the stochastic nature of wagon arrivals to the accumulation points and meeting the established norm for the mass of trains. It is considered at modeling that track development of railroad stations and intranodal passages is rational and does not significantly affect delay in the motion of transfer trains. The transfer trains schedule is rational and rhythmic. The throughput capacity of open tracks at a node and the processing capability of subsystems at railroad stations are sufficient.We have experimentally compared the efficiency of four models of the organization of transfer trains, including a "flexible model", which combines dispatch upon accumulation to the standard of a train and a "rigid schedule" at the same time. It was established that the minimal hours of wagon accumulation are achieved when transfer trains are organized via a combined variant: a simultaneous dispatch in line with a "rigid schedule" and at accumulation to the standard. Organization of transfer trains in line with a "rigid schedule" requires the organization of additional trains, otherwise there is an increase in the queue of wagons at accumulation points. When increasing the number of daily trains by 10‒11 %, the process of forming and dispatching becomes sufficiently reliable and efficient.The specified recommendations would make it possible to improve the typical process of operation of railroad junctions in terms of dispatcher control over the formation, dispatch, and passing of transfer trains during intranodal trafficПроведено исследование эффективности организации передаточных поездов в развитых железнодорожных узлах по критерию совокупных вагоно-часов простоя под накоплением. Разработаны дискретно-событийные имитационные модели (Java SE, AnyLogic) организации передаточных поездов по «жесткому графику» и за накоплением до нормы составов. В моделях учтена стохастическая природа поступления вагонов в пункты накопления и выполнение установленной нормы массы составов. При моделировании считается, что путевое развитие железнодорожных станций и внутриузловых ходов является рациональным, и несущественно влияет на задержку движения передаточных поездов. График движения передаточных поездов рациональный и ритмичный. Пропускная способность перегонов узла и перерабатывающая способность подсистем железнодорожных станций являются достаточными.Экспериментально проведено сравнение эффективности четырех моделей организации передаточных поездов, в том числе «гибкой моделью», которая объединяет отправление по накоплению до нормы состава и «жесткому графику» одновременно. Установлено, что минимальные вагоно-часы накопления достигаются при организации передаточных поездов комбинированным вариантом: одновременное отправление и по «жесткому графику» и при накоплении до нормы. Организация передаточных поездов по «жесткому графику» требует организации дополнительных поездов, иначе существенно возрастает очередь из вагонов в пунктах накопления. При увеличении суточного количества поездов на 10–11 % процесс формирования и отправки становится достаточно надежным и эффективным.Обозначенные рекомендации позволят усовершенствовать типовой процесс работы железнодорожных узлов в части диспетчерского контроля за формированием, отправлением и пропуском передаточных поездов во внутриузловом сообщенииПроведено дослідження ефективності організації передавальних поїздів в розвинених залізничних вузлах за критерієм сукупних вагоно-годин простою під накопиченням. Розроблені дискретно-подієві імітаційні моделі (Java SE, AnyLogic) організації передавальних поїздів за «жорстким графіком» та за накопиченням до норми составів. В моделях враховано стохастичну природу надходження вагонів у пункти накопичення та дотримання составів до встановленої норми. При моделюванні вважається, що колійний розвиток залізничних станцій та внутрішньовузлових ходів є раціональним, та несуттєво впливає на затримку руху передавальних поїздів. Графік руху передавальних поїздів є раціональним та ритмічним. Пропускна спроможність перегонів вузла та переробна спроможність підсистем залізничних станцій є достатніми.Експериментально проведено порівняння ефективності чотирьох моделей організації передавальних поїздів, у тому числі «гнучкою моделлю», яка поєднує відправлення за накопиченням до норми состава і «жорстким графіком» одночасно. Встановлено, що мінімальні вагоно-години накопичення досягаються при організації передавальних поїздів комбінованим варіантом: одночасне відправлення і за «жорстким графіком» і накопиченням до норми. Результат експерименту виявив найбільш ефективний варіант організації передавальних поїздів, а саме комбінований варіант. Даний варіант передбачає, що при наявності достатньої кількості вагонів у пункті накопичення поїзд відправляється раніше (відправлення за накопиченням до норми), інакше – через розрахунковий середній інтервал (варіант відправлення за «жорстким графіком»). Організація передавальних поїздів за «жорстким графіком» потребує організації додаткових поїздів, інакше суттєво зростає черга із вагонів у пунктах накопичення. При збільшенні добової кількості поїздів на 10–11 % процес формування та відправлення стає достатньо надійним та ефективним.Зазначенні рекомендації дозволять удосконалити типовий процес роботи залізничних вузлів у частині диспетчерського контролю за формуванням, відправленням та пропуском передавальних поїздів у внутрішньовузловому сполученн