Serum paraoxonase activity in patients with rheumatoid arthritis, its relationship with the clinical course and cardiovascular compications

Nowadays low paraoxonase activity is generally recognized as an independent risk factor of cardiovascular diseases involved in pathologic remodeling of the heart and vessels as well as thrombosis in the general population. But the role of paraoxonase activity in RA patients is unknown. Based on the above, the aim of the work was to study serum paraoxonase activity in patients with rheumatoid arthritis, to evaluate its association with clinical course and structural and functional status of the cardiovascular system. 67 patients with RA, 18 males and 49 females were studied. The control group consisted of 25 apparently healthy individuals. Rheumatoid arthritis was diagnosed according to international classification criteria ACR 2012. The indices of total cholesterol (TC), high density lipoprotein cholesterol (HDLC) and triglycerides (TG) in blood serum were determined by standard conventional methods. Low density lipoprotein cholesterol (LDLC) values were calculated by Friedwald formula. Serum paraoxonase activity was measured by spectrophotometric method. High resolution ultrasound and Doppler ultrasonography of the brachial artery were performed to study endothelium function. Sonographic B-mode scanning and pulsed Doppler ultrasound of heart and blood flow spectra were done on ultrasound scanner. Serum paraoxonase activity was found to be about 18.8% lower in the patients with RA than in the control group. Serum paraoxonase activity was shown to decrease proportionally to the increase of the age in RA patients. In the group of patients over 45, the level of the enzyme was 13.0% lower than in the patients over 30. The study established that the increase of systolic and diastolic arterial pressure is associated with decrease of serum paraoxonase activity in RA patients. The patients with RA combined with arterial hypertension had significantly (by 10.9%) lower activity of the studied enzyme than those with no arterial hypertension. However, no significant relationship between paraoxonase activity and duration of the disease, obesity and smoking was revealed. Paraoxonase activity in RA patients was demonstrated to be dependent on lipid levels. The lowest paraoxonase activity was recorded in individuals with the highest levels of TC, LDLC and the lowest HDLC indices. Paraoxonase activity in RA patients is associated not only with atherosclerotic vascular damage (IMT, decreased FMDBA) but also with structural and functional heart status (systolic and diastolic functions, left ventricular myocardial hypertrophy). Decreased serum paraoxonase level is suggested to be the predictor of early development of cardiovascular complications in RA patients

ВПЛИВ ЧИННИКІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ НА РІВНІ ТОЛ-ПОДІБНИХ РЕЦЕПТОРІВ 2 ТА ВАСКУЛОЕНДОТЕЛІАЛЬНОГО ФАКТОРА РОСТУ У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

Introduction. Rheumatoid arthritis (RA) is a disease with high prevalence and disability rates. Cardiovascular pathology is one of the most frequent comorbid pathologies in RA patients. Activation of angiogenesis in the synovium plays a key role in pathogenetic mechanism of RA. Cardiovascular pathology сan influence on inflammatory and angiogenic processes with the participation of toll-like receptors 2 (TLR2) and vasculoendothelial growth factor (VEGF). The aim of the study – to determine the effect of cardiovascular risk factors on the level of TLR2 and VEGF in the blood of RA patients. Research Methods. In the study 67 patients with RA (73.1 % women), aged (45.2±8.75) years and 25 healthy controls age-matched were enrolled. The diagnosis of RA was established by ACR/EULAR criteria 2010. Serum TLR2 and VEGF levels were determined by enzyme immunoassay (Cloud-Clone Corp., USA). The study was conducted in compliance with bioethical standards. Statistical processing of the results was performed in the STATISTICA 6.0 package. Results and Discussion. In RA patients, TLR2 and VEGF levels were significantly 2.78 and 2.69-times higher, respectively (p<0.001) than in the control group. In patients with DAS28-ESR >5.1, TLR2 and VEGF levels were higher (1.3-1.4 times) than in patients with moderate disease activity (DAS28-ESR 3.2-5.1). Among the seropositive by ACCP subjects, levels of TLR2 were significantly higher. Increased levels of TLR2 and VEGF in RA patients were associated with concomitant hypertension and obesity, though no connection with age, gender, dyslipidemia, and smoking was found. Conclusions. Among RA patients serum levels of TLR2 and VEGF were higher, compared to the control. Increasing of TLR2 level associated with seropositivity by ACCP and high disease activity, and VEGF elevation associated with comorbid arterial hypertension and high body mass index.Вступление. Сердечно-сосудистая патология является одной из наиболее частых коморбидностей у пациентов с ревматоидным артритом (РА). Активация ангиогенеза в синовиальной оболочке играет ключевую роль в патогенезе РА. Эта патология может влиять на течение иммуновоспалительных и ангиогенных процессов, в которых принимают участие толл-подобные рецепторы 2 (TLR2) и васкулоэндотелиальный фактор роста (VЕGF). Цель исследования – установить влияние факторов сердечно-сосудистого риска на уровни толл-подобных рецепторов 2 и васкулоэндотелиального фактора роста в сыворотке крови больных ревматоидным артритом. Методы исследования. Обследовано 67 больных РА (73,1 % женщин) в среднем возрасте (45,20±8,75) лет и 25 практически здоровых лиц контрольной группы. Диагноз РА устанавливали по критериям ACR/EULAR 2010. Уровни TLR2 и VЕGF в сыворотке крови определяли иммуноферментным методом (Cloud-Clone Corp., США). Исследование проводили с соблюдением биоэтических норм. Статистическую обработку результатов осуществляли в пакете STATISTICA 6.0. Результаты и обсуждение. У больных РА уровни TLR2 и VEGF были достоверно больше (в 2,78 и 2,69 раза, р<0,001), чем у лиц контрольной группы, у больных с индексом DAS28-СОЭ >5,1 – выше (в 1,3–1,4 раза), чем у пациентов с умеренной активностью заболевания (индекс DAS28-СОЭ 3,2–5,1). Более значимое возрастание уровня TLR2 отмечали у серопозитивных по антителам к цитруллинированному циклическому пептиду пациентов. Повышение уровней TLR2 и VEGF у больных РА ассоциировалось с сопутствующей артериальной гипертензией и ожирением и не зависело от возраста, пола, дислипидемии, табакокурения. Выводы. У больных РА отмечают увеличение уровней TLR2 и VEGF в сыворотке крови по сравнению с практически здоровыми лицами. Возрастание уровня TLR2 более сильно ассоциируется с высокой активностью заболевания и серопозитивностью по антителам к цитруллинированному циклическому пептиду, в то время как увеличение уровня VEGF – с коморбидной артериальной гипертензией и высоким индексом массы тела.Вступ. Серцево-судинна патологія є однією з найбільш частих коморбідностей у пацієнтів з рематоїдним артритом (РА). Активація ангіогенезу в синовіальній оболонці відіграє ключову роль у патогенезі РА. Ця патологія може впливати на перебіг імунозапальних і ангіогенних процесів, у яких беруть участь тол-подібні рецептори 2 (TLR2) та васкулоендотеліальний фактор росту (VЕGF). Мета дослідження – встановити вплив чинників серцево-судинного ризику на рівні тол-подібних рецепторів 2 та васкулоендотеліального фактора росту в сироватці крові хворих на ревматоїдний артрит. Методи дослідження. Обстежено 67 хворих на РА (73,1 % жінок) середнім віком (45,20±8,75) року та 25 практично здорових осіб контрольної групи. Діагноз РА встановлювали за критеріями ACR/EULAR 2010. Рівні TLR2 та VЕGF у сироватці крові визначали імуноферментним методом (Cloud-Clone Corp., США). Дослідження проводили з дотриманням біоетичних норм. Статистичну обробку результатів здійснювали в пакеті STATISTICA 6,0. Результати й обговорення. У хворих на РА рівні TLR2 та VEGF були достовірно більшими (у 2,78 і 2,69 раза, р<0,001), ніж в осіб контрольної групи, у хворих з індексом DAS28-ШОЕ >5,1 – вищими (в 1,3–1,4 раза), ніж у пацієнтів з помірною активністю захворювання (індекс DAS28-ШОЕ 3,2–5,1). Більш значуще зростання рівня TLR2 відмічали в серопозитивних за антитілами до цитрулінованого циклічного пептиду пацієнтів. Підвищення рівнів TLR2 і VEGF у хворих на РА асоціювалось із супутньою артеріальною гіпертензією та ожирінням і не залежало від віку, статі, дисліпідемії, тютюнокуріння. Висновки. У хворих на РА відзначають збільшення рівнів TLR2 та VEGF у сироватці крові порівняно з практично здоровими особами. Зростання рівня TLR2 сильніше асоціюється з високою активністю захворювання і серопозитивністю за антитілами до цитрулінованого циклічного пептиду, тоді як збільшення рівня VEGF ‒ з коморбідною артеріальною гіпертензією та високим індексом маси тіла

Agricultural and food supply of the population of Ukraine

In the process of publication..

ЗА ЛАШТУНКАМИ ТАЄМНОГО ПРОТИСТОЯННЯ

Scientific book review: Chaikovskyi A. S. Confrontation. German and Soviet special services in the Second World War (1939-1945). Secrets of military history: 2 volume edition. Kyiv: Feniks, 2019. Volume 1. 456 p. Volume 2. 536 p.Рецензія на наукове видання: Чайковський А. С. Противостояние. Не- мецкие и советские спецслужбы во Второй мировой войне (1939-1945). Тайны военной истории: в 2-х т. К.: Феникс, 2019. Т.1. 456 с. Т.2. 536 с.

Роль параоксонази у формуванні атеросклеротичних змін у судинах хворих на антифосфоліпідний синдром

As a result of studies carried out by the authors a significant reduction of the serum paraoxonase activity in a Ukrainian population of patients with antiphospholipid syndrome (APS) has been demonstrated. The main factors that affect the enzyme level were the male gender, age, arterial hypertension, tobacco smoking, abnormalities of lipid metabolism. The course of the disease and obesity did not play a significant role. Cause-and-effect relationships between a low enzymatic activity in patients with APS and the presence of high titers of anticardiolipin antibodies and beta-2 glycoprotein 1 antibodies has been established. A reduction of paraoxonaze level is a predictor of an early development of structural and functional changes in the blood vessels of patients with APS.В результате проведенных исследований было продемонстрировано значительное снижение активности сывороточной параоксоназы в украинской популяции больных с антифосфолипидным синдромом (АФС). Основными факторами, которые влияют на уровень фермента, были мужской пол, возраст, артериальная гипертензия, курение, нарушение липидного обмена. Течение заболевания и ожирение существенной роли не играли. Установлены причинно-следственные связи низкой ферментативной активности у больных АФС и наличия высоких титров антител к кардиолипину и β2-гликопротеина-1. Снижение уровня параоксаназы является предиктором раннего развития структурно-функциональных изменений в сосудах больных АФС.У результаті проведених досліджень продемонстровано значне зниження активності сироваткової параоксонази в українській популяції хворих на антифосфоліпідний синдром (АФС). Основними чинниками, які впливають на рівень ферменту, були чоловіча стать, вік, артеріальна гіпертензія, тютюнокуріння, порушення ліпідного обміну. Перебіг захворювання та ожиріння суттєвої ролі не відігравали. Встановлено причинно-наслідкові зв’язки низької ферментативної активності у хворих на АФС та наявності високих титрів антитіл до кардіоліпіну та β2-глікопротеїну-1. Зниження рівня параоксанази є предиктором раннього розвитку структурно-функціональних змін у судинах хворих на АФС