Мультимодальна покрокова тактика хірургічного лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом

Мета. Оцінити ефективність розробленої тактики мультимодального покрокового хірургічного лікування гострого некротичного панкреатиту (ГНП). Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 317 хворих з ГНП, яким протягом 2013-2017 рр. застосовували запропоновану тактику виконання хірургічних втручань. Для оцінки ефективності лікування вивчали вперше виявлену органну недостатність (ОН) після операції, тривалість інтенсивної терапії, післяопераційні ускладнення та летальність. Результати. Застосування запропонованої тактики забезпечило зменшення частоти виконання широкої лапаротомної некрсеквестректомії до 14,5% та відтермінування його на строк після 4-го тижня від початку захворювання у 82,6% оперованих пацієнтів. У післяопераційному періоді ускладнення спостерігали у 28,3% пацієнтів, загальна летальність становила 3,5%, після виконання широких лапаротомних некрсеквестректомій - 6,5%. Висновки. Використання мультимодальної покрокової тактики хірургічного лікування хворих з ГНП забезпечує зменшення частоти виконання широкої лапаротомної некрсеквестректомії та частоти виникнення післяопераційних ускладнень

Хірургічна тактика лікування гострого некротичного панкреатиту

The aim of the work: to estimate efficacy of proposed tactic of surgical treatment of acute necrotizing pancreatitis. Materials and Methods. We analyzed results of treatment of 317 patients with acute necrotizing pancreatitis in whom proposed tactic of surgical interventions was used during 2013–2019. New onset of organ failure after operation, duration of intensive care treatment, postoperative complications and mortality rates were studied. Results and Discussion. We used the step-up approach of surgical treatment which started from either diapeutic transcutaneous ultrasound-guided procedures in 48.2 % and endoscopic ultrasound-guided – in 46.2 % observations. Transcutaneous procedures were followed by less complication rate in acute necrotic collections cases whereas endoscopic interventions – in walled-off pancreatic necrosis patients. Wide laparotomic necrosectomies was applied in 14.5 % of patients after 4th week from onset. Overall mortality rate was 3.5 %, after interventional treatment – 6.5 %. Application of step-up tactic of surgical  treatment in patients with ANP decreases necessary in wide laparotomic necrosectomies and reduces level of postoperative complications.Цель работы: оценить эффективность разработанной хирургической тактики лечения острого некротического панкреатита. Материалы и методы. Проведенный анализ результатов лечения 317 больных острым некротическим панкреатитом, у которых в течение 2013-2019 годов использовали предложенную тактику проведения хирургических вмешательств. Для оценки эффективности лечения изучали впервые обнаруженную органную недостаточность после операции, продолжительность интенсивной терапии, послеоперационные осложнения и летальность. Результаты исследований и их обсуждение. Применяли пошаговую тактику хирургического лечения, которая начиналась с диапевтических транскутанных вмешательств у 48,2 % и эндоскопических – в 46,2 % наблюдений. Транскутанные вмешательства сопровождались меньшей частотой осложнений у больных с острыми некротическими скоплениями, а эндоскопические – у пациентов с ограниченными очагами панкреатического некроза. Широкие лапаротомные некрсеквестрэктомии выполнялись у 14,5 % наблюдений после 4 недели от начала заболевания. Общая летальность составила 3,5 %, послеоперационная – 6,5 %. Использование пошаговой хирургической тактики лечения больных острым некротическим панкреатитом уменьшает потребность в широких лапаротомных некрсеквестрэктомиях и способствует снижению уровня послеоперационных осложнений.Мета роботи: оцінити ефективність розробленої хірургічної тактики лікування гострого некротичного панкреатиту. Матеріали і методи. Проведений аналіз результатів лікування 317 хворих на гострий некротичний панкреатит, в яких протягом 2013–2019 рр. використовували запропоновану тактику проведення хірургічних втручань. Для оцінки ефективності лікування вивчали вперше виявлену органну недостатність після операції, тривалість інтенсивної терапії, післяопераційні ускладнення та летальність. Результати досліджень та їх обговорення. Застосовували покрокову тактику хірургічного лікування, яка розпочиналася з діапевтичних транскутанних втручань у 48,2 % та ендоскопічних – у 46,2 % спостережень. Транскутанні втручання супроводжувалися меншою частотою ускладень у хворих із гострими некротичними скупченнями, а ендоскопічні – у пацієнтів із відмежованими вогнищами панкреатичного некрозу. Широкі лапаротомні некрсеквестректомії виконані в 14,5 % спостережень після 4 тижня від початку захворювання. Загальна летальність становила 3,5 %, післяопераційна – 6,5 %. Використання покрокової хірургічної тактики лікування хворих на гострий некротичний панкреатит зменшує потребу в широких лапаротомних некрсеквестректоміях та сприяє зниженню рівня післяопераційних ускладнень

An improvement of the Berry--Esseen inequality with applications to Poisson and mixed Poisson random sums

By a modification of the method that was applied in (Korolev and Shevtsova, 2009), here the inequalities $$\rho(F_n,\Phi)\le\frac{0.335789(\beta^3+0.425)}{\sqrt{n}}$$ and $$\rho(F_n,\Phi)\le \frac{0.3051(\beta^3+1)}{\sqrt{n}}$$ are proved for the uniform distance $\rho(F_n,\Phi)$ between the standard normal distribution function $\Phi$ and the distribution function $F_n$ of the normalized sum of an arbitrary number $n\ge1$ of independent identically distributed random variables with zero mean, unit variance and finite third absolute moment $\beta^3$. The first of these inequalities sharpens the best known version of the classical Berry--Esseen inequality since $0.335789(\beta^3+0.425)\le0.335789(1+0.425)\beta^3<0.4785\beta^3$ by virtue of the condition $\beta^3\ge1$, and 0.4785 is the best known upper estimate of the absolute constant in the classical Berry--Esseen inequality. The second inequality is applied to lowering the upper estimate of the absolute constant in the analog of the Berry--Esseen inequality for Poisson random sums to 0.3051 which is strictly less than the least possible value of the absolute constant in the classical Berry--Esseen inequality. As a corollary, the estimates of the rate of convergence in limit theorems for compound mixed Poisson distributions are refined.Comment: 33 page

Development and validation of a risk model for prediction of hazardous alcohol consumption in general practice attendees : the PredictAL study

Background: Little is known about the risk of progression to hazardous alcohol use in people currently drinking at safe limits. We aimed to develop a prediction model (predictAL) for the development of hazardous drinking in safe drinkers. Methods: A prospective cohort study of adult general practice attendees in six European countries and Chile followed up over 6 months. We recruited 10,045 attendees between April 2003 to February 2005. 6193 European and 2462 Chilean attendees recorded AUDIT scores below 8 in men and 5 in women at recruitment and were used in modelling risk. 38 risk factors were measured to construct a risk model for the development of hazardous drinking using stepwise logistic regression. The model was corrected for over fitting and tested in an external population. The main outcome was hazardous drinking defined by an AUDIT score >= 8 in men and >= 5 in women. Results: 69.0% of attendees were recruited, of whom 89.5% participated again after six months. The risk factors in the final predictAL model were sex, age, country, baseline AUDIT score, panic syndrome and lifetime alcohol problem. The predictAL model's average c-index across all six European countries was 0.839 (95% CI 0.805, 0.873). The Hedge's g effect size for the difference in log odds of predicted probability between safe drinkers in Europe who subsequently developed hazardous alcohol use and those who did not was 1.38 (95% CI 1.25, 1.51). External validation of the algorithm in Chilean safe drinkers resulted in a c-index of 0.781 (95% CI 0.717, 0.846) and Hedge's g of 0.68 (95% CI 0.57, 0.78). Conclusions: The predictAL risk model for development of hazardous consumption in safe drinkers compares favourably with risk algorithms for disorders in other medical settings and can be a useful first step in prevention of alcohol misuse

ПРОБЛЕМА ПСИХОСОМАТИЧНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ

The article deals with the problem of psychosomatic relations in cardiology practice. The research shows the levels of personal anxiety, reactive anxiety, alexithymia of the patients with myocardial infarction. Main types of responses to the disease are discovered in this number of patients. The conclusions are summarized. В статье рассмотрена проблема психосоматических соотношений в кардиологической практике. В результате проведенного исследования установлено уровни личностной тревоги, реактивной тревожности, алекситимии у больных инфарктом миокарда. Выявлены основные типы реагирования на болезнь в данной когорте пациентов. Сформулированы выводы.В статті розглянута проблема психосоматичних співвідношень у кардіологічній практиці. В результаті проведеного дослідження встановлено рівні особистісної тривоги, реактивної тривожності, алекситимії у хворих на інфаркт міокарда. Виявлено головні типи реагування на хворобу у даної когорти пацієнтів. Сформульовано висновки.

Індивідуалізована хірургічна тактика при синдромі діабетичної стопи

The aim of the work: to develop an individualized algorithm for surgical treatment of patients with diabetic foot syndrome (DFS). Materials and Methods. The comprehensive clinical study covers 123 cases of surgical treatment of DFS (patients of various degrees according to the PEDIS classification, I–V stages according to F. Wagner, with mild, moderate, severe infection according to IDSA). The development of the algorithm of surgical activity in DFS was carried out according to the recommendations of the Institute for Algorithmic Medicine (Houston, USA), using software (HTML/XML/GMT) package Document Exploration and Linking Tool/ ddons (DELTA) developed by Vienna University of Technology, Institute of Software Technology and Interactive Systems, Information Angi­neering Group, Vienna, Austria. Results and Discussion. Angiographic or technical success of endovascular interventions, which leads to a significant increase in the lumen of the vessel in the area of ​​stenosis or occlusion, was obtained in 94.3 % of cases. The technical success of balloon angioplasty was observed in almost all cases; the slightly worse angiographic results were obtained with interventions on several arteries of the shin – 55.0–94.1 % of successful angioplasties. In ischemic and mixed neuroischemic forms, most patients were able to compensate for critical ischemia by performing vascular interventions. The proposed algorithm of surgical interventions for DFS requires further study under conditions of greater randomization and expansion of the cohort of patients.Цель работы: разработать индивидуализированный метод хирургического лечения больных синдромом диабетической стопы (СДС). Материалы и методы. Комплексное клиническое исследование охватывает 123 случая хирургического лечения СДС (больные различной степени по классификации PEDIS, I–V стадий за F. Wagner, с легкой, умеренной, тяжелой инфекцией с IDSA). Разработку алгоритма хирургической активности при СДС осуществляли согласно рекомендациям Institute for Algorithmic Medicine (Хьюстон, США) с использованием программного (HTML / XML / GMT) пакета Document Exploration and Linking Tool / Addons (DELTA) разработанного Vienna University of Technology, Institute of Software Technology and Interactive Systems, Information Engineering Group, Vienna, Austria. Результаты исследований и их обсуждение. Ангиографический или технический успех эндоваскулярных вмешательств, что приводит к существенному увеличению просвета сосуда в зоне стеноза или окклюзии, был нами получен в 94,3 % наблюдений. Технический успех баллонной ангиопластики наблюдался практически во всех случаях, несколько хуже ангиографические результаты получены при вмешательствах на нескольких артериях голени – 55,0–94,1 % успешных ангиопластики. При ишемической и смешанной нейроишемической формах у большинства больных удавалось компенсировать критическую ишемию выполнением сосудистых вмешательств. Предложенный алгоритм хирургических вмешательств при СДС требует дальнейшего изучения в условиях большей рандомизации и расширения когорты пациентов.Мета роботи: розробити індивідуалізований алгоритм хірургічного лікування хворих на синдром діабетичної стопи (СДС). Матеріали і методи. Комплексне клінічне дослідження охоплює 123 випадки хірургічного лікування СДС (хворі різних ступенів за класифікацією PEDIS, І-V стадій за F. Wagner, з легкою, помірною, тяжкою інфекцією за IDSA). Розробку алгоритму хірургічної активності при СДС здійснювали згідно з рекомендаціями Institute for Algorithmic Medicine (Гʼюстон, США), з використанням програмного (HTML/XML/GMT) пакету Document Exploration and Linking Tool / Addons (DELTA), розробленого Vienna University of Technology, Institute of Software Technology and Interactive Systems, Information Engineering Group, Vienna, Austria. Результати досліджень та їх обговорення. Ангіографічний або технічний успіх ендоваскулярних втручань, що призводить до істотного збільшення просвіту судини в зоні стенозу або оклюзії, ми отримали в 94,3 % спостережень. Технічний успіх балонної ангіопластики спостерігали практично в усіх випадках, дещо гірші ангіографічні результати отримано при втручаннях на декількох артеріях гомілки – 55,0–94,1 % успішних ангіопластик. При ішемічній та змішаній нейроішемічній формах у більшості хворих вдавалося компенсувати критичну ішемію виконанням судинних втручань. Запропонований алгоритм хірургічних втручань при СДС потребує подальшого вивчення за умов більшої рандомізації та розширення когорти пацієнтів

The influence of antyhypertensive therapy of valsartan and fixed combination with hydrochlorothiazide use on pulse-wave velocity and central arterial pressure in patients with arterial hypertension of 1-2 grades in international VICTORY clinical trial

Objective - to explore influence of valsartan monotherapy use and its use in combination with hydrochlorothiazide (HCTZ) on pulse-wave velocity (PWV) and central arterial pressure (CAP) in patients with arterial hypertension (AH) of 1-2 grades in international VICTORY clinical trial. Materials and methods. The international multicenter prospective randomized clinical study VICTORY that lasted for 16 weeks included patients with 1-2 grades AH. In patients who previously received antihypertensive therapy a 7 days washout period was carried out. All patients started their therapy with 80 mg valsartan (Valsacor®, KRKA, Slovenia); in Russia the starter dose of Valsacor®, KRKA was 160 mg in previously treated patients that did not influence the study results. If after 4 weeks of treatment BP was more than 140/90 mm hg (more than 130/80 mm hg in high risk patients or in diabetes mellitus patients) the dose of valsartan was increased to 160 mg (320 mg in Russia) or diuretic in fixed combination with valsartan was added (160 mg valsartan/12.5 mg HCTZ): Valsacor® H 160 (KRKA, Slovenia). If target BP after 8 weeks of treatment was not reached valsartan dose was increased to 320 mg or fixed combination of valsartan and diuretic (160 mg/12.5 mg) was used. If target BP after 12 weeks of treatment was not reached - valsartan and diuretic 320 mg/12.5 mg were used. PWV and CAP (SphygmoCor®, AtCorMedical) were assessed at baseline and after 16 weeks of treatment. The primary endpoints were assessment of the impact of studied medications on aortic stiffness, aortic augmentation index and comparison of absolute medians of reached central and peripheral BP reduction with baseline value. Results. Of 365 patients included in the study 74 were included in PWV and CAP study subgroup. Valsartan and its combination with HCTZ were effective in CBP reduction. The mean absolute reduction of central systolic and diastolic BP after 16 weeks of treatment was 19.7±12.9 mm hg and 13.9±8.5 mm hg, respectively (

THE ASSOCIATION OF DEPRESSION WITH C-REACTIVE PROTEIN (THE DATA OF ESSE-RF EPIDEMIOLOGICAL STUDY)

Aim. To study the association of depression with a high-sensitivity C-reactive protein (hsCRP) level, taking into account the main risk factors and noncommunicable diseases in Russia residents.Material and methods. The data of ESSE-RF multicenter study (a representative sample of the unorganized male and female population aged 25-64 years from 8 regions surveyed in 2012-2014) were used in the work. A total 11884 people were involved into the study including 35.9% men. The examination included a survey on the standard questionnaire containing data on disease history, etc. The level of depression was assessed by the validated in Russian Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS, 1983). hsCRP level was determined in all patients.Results. The continuing association between elevated levels of depression (HADS-D ≥8+) and high level of hsCRP ≥3.0 mg/l (odds ratio [OR] 1.15; 95% confidence interval [CI] 1.03-1.27; p=0.009) was found in the multivariate model, after adjustment for sex, age, education, and risk factors. Reducing of the relationship of elevated levels of depression with a high level of hsCRP (OR 1.11; 95% CI 1.00-1.24; p=0.048) was found with the additional introduction of diseases in the model. This relationship was reduced to not statistically significant level (OR 1.08; 95% CI 0.98-1.20; p=0.134) in the full model adjusted for regions.Conclusion. The reduced association of depression with hsCRP ajusted for aggregate risk factors was found in the study. This suggests about multifactor affecting on this relationship

Theoretical Description for Omeprazole Cathodical Electrochemical Determination, Assisted by Omeprazole Electrochemical Determination, Assisted by the Composite Poly(1,2,4-triazole) – VO(OH)

Abstract: In this work, we describe theoretically the possibility of omeprazole electrochemical determination, assisted by the composite containing vanadium oxyhydroxide as an active substance and the polymer of 1,2,4-triazolic derivative as a mediator. The omeprazole molecule undergoes a sulfoxide to sulfide reduction process over a trivalent vanadium compound. The vanadium oxyhydroxide, at its turn, may be oxidized to a tetravalent state, represented in two forms. The electroanalytical process behavior will be illustrated by a trivariate equation-set, analysis of which confirms the efficiency of the composite of poly (1,2,4-triazole) with VO(OH). Vanadium (III) oxyhydroxide may be efficiently used for omeprazole detection both in pharmaceutical formulations, food, and biological liquids