Поняття, нормативна регламентація та види правообмежень осіб, засуджених до позбавлення волі

Purpose: to develop theoretical and legal basis and analyze regulatory framework of restrictions of rights of people sentenced to imprisonment. Methods: structured system, comparative legal, special juridical and logical-normative methods were methodological foundation of the study. Results: there have been defined features of restrictions of rights of people sentenced to imprisonment on the basis of which the definition of the restriction is given; the legal and regulatory framework for restricting the rights of prisoners is systematized. There is defined the absence of clear system and continuity in restrictive norms in the scheme of “international legal norms – constitutional norms – norms of special criminal executive legislation”. The paper makes the case for establishing restrictions of rights of people sentenced to imprisonment exclusively by law. The rational criteria for the classification of restrictions of rights are determined, as well as the characteristics of restrictions of rights of convicts are formulated. Discussion: the defined definition, essential features of restriction of rights of people sentenced to imprisonment, the systematization of normative legal sources regulating such restrictions, as well as the classification of the types of rights restrictions of the specified category of people are proposed to be used as theoretical basis for further scientific research of the issues of securing rights and freedoms of people sentenced to imprisonment.Цель: разработка теоретико-правовых основ и анализ состояния нормативной регламентации правоограничений лиц, осужденных к лишению свободы. Методы: методологическую основу исследования составили системно-структурный, сравнительно-правовой, специально-юридический и логико-нормативный методы. Результаты: определяются признаки правоограничения лиц, осужденных к лишению свободы, основываясь на которых формулируется понятие такого правоограничения; систематизируется нормативно-правовое обеспечение ограничений заключенных. Устанавливается отсутствие системности й наследственности ограничительных норм в логико-юридической схеме «международно-правовые нормы – конституционные нормы – нормы специального законодательства», а также обосновывается необходимость установления ограничений прав для лиц, осужденных к лишению свободы, исключительно законами. Определяются рациональные критерии ограничений прав осужденных. Обсуждение: определенные авторами дефиниция, признаки правоограничения лиц, осужденных к лишению свободы, систематизация нормативно-правовых источников, регламентирующих такие ограничения, а также классификация видов правоограничений указанной категории лиц предлагаются для использования в качестве теоретической основы дальнейших научных исследований вопросов обеспечения прав и свобод лиц, осужденных к лишению свободы.Мета: розроблення теоретико-правових основ та аналіз стану нормативної регламентації правообмежень щодо осіб, засуджених до позбавлення волі. Методи: методологічною основою дослідження стали системно-структурний, порівняльно-правовий, спеціально-юридичний та логіко-нормативний методи. Результати: визначаються ознаки правообмеження осіб, засуджених до позбавлення волі, й на підставі яких надається дефініція поняття такого обмеження; систематизується нормативно-правове забезпечення обмежень прав в’язнів. Встановлюється відсутність системності й спадкоємності обмежувальних норм в логіко-юридичній схемі «міжнародно-правові норми – конституційні норми – норми спеціального законодавства», а також обгрунтовується необхідність встановлення обмеження прав для осіб, засуджених до позбавлення волі, виключно законами. Визначаються раціональні критерії для класифікації правообмежень, а також формулюються характеристики обмежень прав засуджених. Обговорення: визначені авторами дефініція, сутнісні ознаки правообмеження осіб, засуджених до позбавлення волі, систематизація нормативно-правових джерел, що регламентують такі обмеження, а також класифікація видів правообмежень вказаної категорії осіб пропонуються для використання як теоретичної основи подальших наукових досліджень питань забезпечення прав і свобод осіб, засуджених до позбавлення волі

ДОЗВІЛ НА РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ДЛЯ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ЯК АДМІНІСТРАТИВНА ПОСЛУГА: ТЕОРЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДЛЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

The agrarian sector of any agricultural country is always the most attractive for citizens and business. The free acquisition of a land plot by citizens from territorial communities or the state is, on the one hand, guaranteed by the Constitution of Ukraine, and on the other hand, it is one of the most problematic rights in the conditions of gradual reduction of the respective land allotments. On this basis, the disproportionality between supply and demand gives rise to numerous conflicts between citizens and authorities, which are most often resolved in courts. At the same time, the imperfection of the Ukrainian legislation leads to ambiguous judicial practice in resolving relevant disputes, which is considered inadmissible, especially for the candidate countries for the European Union membership. The purpose of the article is to substantiate the position, according to which the activity of a governmental authority in granting citizens the permit for the development of a land management plan for a land plot allocation should be recognized as an administrative service. To achieve this goal, the following general legal and branch methods of perception of social phenomena are used: formal and legal method, comparative and legal method, state and legal modelling method, and others. The main results are the construction of an algorithm of normative arguments, which prove that the permit for the development of a land management plan for a land plot allocation is a type of administrative services. The reasons are provided for the necessity to enshrine the list of services in the field of land relations, which have the status of administrative services, in the legislative act, as well as to develop standard provisions for such administrative services.El sector agrario de cualquier país agrícola es siempre el más atractivo para los ciudadanos y las empresas. La adquisición gratuita de una parcela de tierra por parte de ciudadanos de comunidades territoriales o del estado está, por un lado, garantizada por la Constitución de Ucrania, y por otro lado, es uno de los derechos más problemáticos en las condiciones de reducción gradual de las asignaciones de tierras respectivas. Sobre esta base, la desproporcionalidad entre la oferta y la demanda da lugar a numerosos conflictos entre ciudadanos y autoridades, que a menudo se resuelven en los tribunales. Al mismo tiempo, la imperfección de la legislación ucraniana lleva a una práctica judicial ambigua en la resolución de disputas relevantes, lo que se considera inadmisible, especialmente para los países candidatos a la membresía en la Unión Europea. El propósito del artículo es fundamentar la posición, según la cual la actividad de una autoridad gubernamental al otorgar a los ciudadanos el permiso para el desarrollo de un plan de manejo de tierras para una asignación de parcelas debe reconocerse como un servicio administrativo. Para lograr este objetivo, se utilizan los siguientes métodos generales y legales de percepción de fenómenos sociales: método formal y legal, método comparativo y legal, método de modelado estatal y legal, y otros. Los resultados principales son la construcción de un algoritmo de argumentos normativos, que prueban que el permiso para el desarrollo de un plan de manejo de tierras para una asignación de parcelas es un tipo de servicios administrativos. Se proporcionan los motivos para la necesidad de consagrar la lista de servicios en el campo de las relaciones territoriales, que tienen el estado de servicios administrativos, en el acto legislativo, así como para desarrollar disposiciones estándar para dichos servicios administrativos.Земельний сектор будь-якої аграрної держави є завжди найбільш привабливим для громадян та підприємництва. Безоплатне отримання земельної ділянки громадянами від територіальних громад чи держави є, з одного боку, гарантованим Конституцією України правом, з іншого – одним з найбільш проблемних в умовах поступового зменшення відповідних земельних наділів. На цій основі дисбаланс попиту й пропозиції породжує численні конфлікти між громадянами та владними органами, які найчастіше вирішуються у судовому порядку. При цьому недосконалість українського законодавства призводить до неоднозначної судової практики у вирішенні відповідних спорів, що уважається неприйнятним, особливо для країн кандидатів на членство у Європейському Союзі. Метою статті є аргументування позиції, згідно з якою діяльність органу влади з надання дозволу громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має визнаватися адміністративною послугою. Для досягнення цієї мети використовувались загально юридичні та галузеві методи пізнання суспільних явищ, зокрема, це: формально-юридичний метод, порівняльно-правовий метод, метод державно-правового моделювання та інші. Основні результати полягають у побудові алгоритму нормативних аргументів, які доводять, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки є різновидом адміністративних послуг. Аргументується необхідність закріплення в законодавчому акті переліку послуг в сфері земельних відносин, які мають статус адміністративних послуг, а також розроблення типових положень про такі адміністративні послуги

Правові та організаційні особливості планування законотворчої діяльності органів виконавчої влади за кордоном (на прикладі Соціалістичної Республіки В’єтнам)

This article analyses the laws of the Socialistic Republic of Vietnam in the context of defining the specifics of the involvement of public administration bodies (namely, the central executive authorities) in the process of public law-making planning in general and departmental law-making planning in particular. It contains positive aspects of foreign experience, which should be realised in the Ukrainian law-making process.В статье приведен анализ законодательства Социалистической Республики Вьетнам в контексте определения специфики участия органов публичной администрации (а именно, центральных органов исполнительной власти) в процессе планирования государственного законотворчества в целом и ведомственного законотворческого планирования в частности. Указаны положительные черты зарубежного опыта, заслуживающие внимания при внедрении в украинское законотворчество.У статті наведений аналіз законодавства Соціалістичної Республіки В’єтнам в контексті визначення специфіки участі органів публічної адміністрації (а саме, центральних органів виконавчої влади) в процесі планування державної законотворчості загалом, та відомчого законотворчого планування зокрема. Вказані позитивні риси зарубіжного досвіду, що заслуговують уваги та втілення в українську законотворчість

Organizational and legal attributes of subjects of the authorities in the field of civil aviation of Ukraine

In this paper, a concept and attributes of subjects of the authorities in the field of civil aviation have been defined. It has been determined that public authorities are a complex, dynamical, hierarchically constructed, multifunctional system of a state-legal nature. Aviation safety is an integral attribute of this system. The classification of aviation transportation subjects according to the legislation of the United States of America and the standards of the International Civil Aviation Organization has been given. The methods of system analysis, formally-juridical and a method of classification have been used. It has been suggested to improve the Air legislation of Ukraine in accordance with the ICAO requirements

Organizational and legal attributes of subjects of the authorities in the field of civil aviation of Ukraine

In this paper, a concept and attributes of subjects of the authorities in the field of civil aviation have been defined. It has been determined that public authorities are a complex, dynamical, hierarchically constructed, multifunctional system of a state-legal nature. Aviation safety is an integral attribute of this system. The classification of aviation transportation subjects according to the legislation of the United States of America and the standards of the International Civil Aviation Organization has been given. The methods of system analysis, formally-juridical and a method of classification have been used. It has been suggested to improve the Air legislation of Ukraine in accordance with the ICAO requirements