СУЧАСНИЙ СТАН ФІТОКОЛЕКЦІЙ БЕРЕЗНІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ДЕН-ДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ

The article analyzes the availability of trees and shrubs in horticultural enterprises, all structural elements of the object, which are listed on its balance sheet, their quality, preservation, responsibilities and rights to obtain means of management and the reality of accounting data. In this case, the inventory was conducted to verify the presence of introduced and aboriginal species growing in the arboretum and their condition.Inventory data are used to identify local or mass diseases of green areas for the purpose of timely disease prevention, or the application of effective measures to combat existing diseases or pests of trees and shrubs.For the analysis of dendroflora were used methods of inventory of tree and shrub species and the distribution of dendroflora by life forms according to I.G. Serebryakov.According to the method of IG Serebryakov, among the woody vegetation there are life forms according to the ecological and morphological aspect. According to his definition, the life form is a peculiar appearance (habitus) of a certain group of plants (including their aboveground and underground organs – underground shoots and root systems), which arises in their ontogenesis as a result of growth and development in certain environmental conditions. This habit historically arises in these soil and climatic conditions as an expression of adaptation to these conditions. According to this doctrine, IG Serebryakov identifies the following life forms of plants: trees, shrubs, vines, grasses.Summing up, it should be noted that to date, only such introduced species as white fir and pine have been studied in the arboretum for 30 years: Siberian, European cedar, Korean, resinous, yellow and Weymouth. The rest of the dendroflora remains unexplored. In addition, the inventory data indicate a steady and steady decline in the species diversity of the arboretum, which requires detailed study and appropriate measures to preserve existing biodiversity.The data obtained as a result of dendroflora research will be used in the future in the selection of promising woody plants that can be used for landscaping of cities in Rivne region, as well as in the creation of forest crops.У статті проаналізовано наявність дерев та кущів у садівничих підприємствах, усіх конструктивних елементів об’єкта, які перераховані на його балансі, їх якість, збереження, обов’язки та права на отримання засобів господарювання та реальність даних бухгалтерського обліку. При цьому інвентаризація була проведена для перевірки наявності інтродукційних та аборигенних видів, що ростуть у дендропарку, та їх стану.Дані інвентаризації використовуються для виявлення локальних або масових захворювань зелених насаджень з метою своєчасної профілактики захворювань або застосування ефективних заходів боротьби з наявними хворобами чи шкідниками дерев і кущів.Для аналізу дендрофлори були використані методи інвентаризації деревно-чагарникових порід та розподілу дендрофлори за життєвими формами за І. Г. Серебряковим.За методикою І. Г. Серебрякова серед деревної рослинності є життєві форми за еколого-морфологічним аспектом. За його визначенням, життєва форма — це своєрідний вигляд (габітус) певної групи рослин (включаючи їх надземні та підземні органи — підземні пагони та кореневі системи), що виникає в їх онтогенезі в результаті росту й розвитку у певних екологічних умовах. Ця звичка історично виникає в цих ґрунтово-кліматичних умовах як вираз пристосування до цих умов. Відповідно до цього вчення І. Г. Серебряков виділяє такі життєві форми рослин: дерева, кущі, ліани, трави.Підводячи підсумок, слід зазначити, що на сьогодні в дендропарку за 30 років вивчаються лише такі інтродуковані види, як ялиця біла, сосни: сибірська, європейська кедрова, корейська, смолиста, жовта та Веймутова. Інша частина дендрофлори залишається невивченою. Крім того, дані інвентаризації свідчать про постійне і неухильне зниження видового різноманіття дендропарку, що потребує детального вивчення та відповідних заходів щодо збереження існуючого біорізноманіття.Дані, отримані в результаті досліджень дендрофлори, будуть використані в подальшому при відборі перспективних деревних рослин, які можна використовувати для озеленення міст Рівненської області, а також при створенні лісових культур

ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ДЛЯ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ-СТОМАТОЛОГІВ У РОЗДІЛІ «КАРІЄС»

During the postgraduate education it is crucial to emphasize the integration of knowledge about the etiology of dental caries lesions and caries risk factors with clinical treatment decision and patient management. The aim of the article was to analyze the curriculum on the topic of caries and compare it with the International Caries Classification and Management System – ICCMSTM in order to improve the theoretical foundations of education. When studying at the universities, the topic of caries is divided into numerous topics, among which topics of the caries prevention are separated. The caries risk factors, the smallest carious defects identification, caries activity determination are dropped out from caries diagnostic process, and remains only searching of the actual tooth defects and further filling. And the caries likelihood is based on the test of enamel resistance and/or index CFR (caries, filling, removal). Recently, the concept of “management” has entered medicine. The term means the complexity of diagnostic, therapeutic and preventive measures required for the diagnosis of a particular patient. The mission of the International Caries Classification and Management System is to translate the current international understanding of the pathogenesis, prevention and control of dental caries in a holistic way through a comprehensive assessment and personalized caries care plan. This is in order to: prevent new lesions from appearing, prevent existing lesions from advancing further, preserve tooth structure with non-operative care at more initial stages and conservative operative care at more extensive caries stages. This should be done while managing risk factors through all of the elements in the caries management cycle and recalling patients at appropriate intervals, with periodic monitoring and reviewing. New data must be implemented in the undergraduate and postgraduate stages of medical education so dentists and teachers can speak a common language.На післядипломному етапі освіти у навчанні лікарів-інтернів важливою є підкреслена інтеграція знань етіології і факторів ризику карієсу з практичними заходами у вигляді менеджменту пацієнта з карієсом. Метою статті був аналіз навчальної програми з теми «Карієс» і порівняння його із Міжнародною системою класифікації та менеджменту карієсу з метою вдосконалення теоретичних основ навчання. Тематика «Карієс» при вивченні у ВНЗ подрібнена на численні теми, серед яких виокремлені теми профілактики. З процесу діагностики випадають ланки визначення факторів ризику, виявлення найменших каріозних дефектів, визначення активності карієсу, і залишається пошук власне дефекту зуба для подальшого відновлення. А прогноз обґрунтований індексами тесту емалевої резистентності (ТЕР) та/або КПВ. Останнім часом у медицину увійшло поняття «менеджмент», яке полягає в комплексності діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів, потрібних при встановленні діагнозу конкретному пацієнту. Міжнародна система класифікації та менеджменту карієсу (ICCMSTM) має за перспективи перетворити нинішнє міжнародне розуміння патогенезу, профілактики і контролю карієсу в цілісний спосіб комплексної оцінки й індивідуального плану «турботи» при карієсі, з метою: попередити появу нових вогнищ ураження, попередити вже існуючі ураження від подальшого розвитку, зберегти тканини зуба без оперативного втручання на початкових стадіях карієсу, і за допомогою оперативного лікування – при більш розвинених стадіях карієсу. Це має досягатися при управлінні факторами ризику через всі елементи в циклі менеджменту карієсу і повторних візитів пацієнта з відповідними інтервалами для періодичного контролю та огляду. Нові відомості необхідно імплементувати на додипломних і післядипломних етапах медичної освіти, щоб лікарі та викладачі могли розмовляти спільною мовою

Prospects for improving the curriculum for dentist interns in the caries section

На післядипломному етапі освіти у навчанні лікарів-інтернів важливою є підкреслена інтеграція знань етіології і факторів ризику карієсу з практичними заходами у вигляді менеджменту пацієнта з карієсом. Метою статті був аналіз навчальної програми з теми «Карієс» і порівняння його із Міжнародною системою класифікації та менеджменту карієсу з метою вдосконалення теоретичних основ навчання. Тематика «Карієс» при вивченні у ВНЗ подрібнена на численні теми, серед яких виокремлені теми профілактики. З процесу діагностики випадають ланки визначення факторів ризику, виявлення найменших каріозних дефектів, визначення активності карієсу, і залишається пошук власне дефекту зуба для подальшого відновлення. А прогноз обґрунтований індексами тесту емалевої резистентності (ТЕР) та/або КПВ. Останнім часом у медицину увійшло поняття «менеджмент», яке полягає в комплексності діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів, потрібних при встановленні діагнозу конкретному пацієнту. Міжнародна система класифікації та менеджменту карієсу (ICCMSTM) має за перспективи перетворити нинішнє міжнародне розуміння патогенезу, профілактики і контролю карієсу в цілісний спосіб комплексної оцінки й індивідуального плану «турботи» при карієсі, з метою: попередити появу нових вогнищ ураження, попередити вже існуючі ураження від подальшого розвитку, зберегти тканини зуба без оперативного втручання на початкових стадіях карієсу, і за допомогою оперативного лікування – при більш розвинених стадіях карієсу. Це має досягатися при управлінні факторами ризику через всі елементи в циклі менеджменту карієсу і повторних візитів пацієнта з відповідними інтервалами для періодичного контролю та огляду. Нові відомості необхідно імплементувати на додипломних і післядипломних етапах медичної освіти, щоб лікарі та викладачі могли розмовляти спільною мовою.During the postgraduate education it is crucial to emphasize the integration of knowledge about the etiology of dental caries lesions and caries risk factors with clinical treatment decision and patient management. The aim of the article was to analyze the curriculum on the topic of caries and compare it with the International Caries Classification and Management System – ICCMSTM in order to improve the theoretical foundations of education. When studying at the universities, the topic of caries is divided into numerous topics, among which topics of the caries prevention are separated. The caries risk factors, the smallest carious defects identification, caries activity determination are dropped out from caries diagnostic process, and remains only searching of the actual tooth defects and further filling. And the caries likelihood is based on the test of enamel resistance and/or index CFR (caries, filling, removal). Recently, the concept of “management” has entered medicine. The term means the complexity of diagnostic, therapeutic and preventive measures required for the diagnosis of a particular patient. The mission of the International Caries Classification and Management System is to translate the current international understanding of the pathogenesis, prevention and control of dental caries in a holistic way through a comprehensive assessment and personalized caries care plan. This is in order to: prevent new lesions from appearing, prevent existing lesions from advancing further, preserve tooth structure with non-operative care at more initial stages and conservative operative care at more extensive caries stages. This should be done while managing risk factors through all of the elements in the caries management cycle and recalling patients at appropriate intervals, with periodic monitoring and reviewing. New data must be implemented in the undergraduate and postgraduate stages of medical education so dentists and teachers can speak a common language

Clinical and biochemical indicators in white rats in the treatment of experimental generalized parodontitis

Мета роботи стало дослідження клінічних показників та стан вільнорадикального окислення в крові та тканинах пародонту білих щурів при лікуванні спонтанного генералізованого пародонтиту із застосуванням поліпептидів. Уведення пародонтальних поліпептидів при спонтанному пародонтиті, призводить до зменшення реакцій ВРО ліпідів в тканинах пародонту та крові. В більшій мірі цей ефект характерний для пародонтиліну в порівнянні з тималіном; Целью работы стало исследование клинических показателей и состояние свободнорадикального окисления в крови и тканях пародонта белах крыс при лечении спонтанного генерализованного пародонтита с применением полипептидов. Введение пародонтальных полипептидов при спонтанном пародонтите приводит к уменьшению реакций СРО липидов в тканях пародонта и крови. В большей мере этот эффект характерен для пародонтилина в сравнении с тималином; Summary. A number of scientists put forward and confirmed the assumption of the presence in the body of biological regulators, polypeptides, carrying out the transfer of information necessary for the functioning, development and interaction of cell populations. The problem of studying the mechanism of action and clinical application of polypeptides is key in modern medicine. The aim of the research is to examine the clinical parameters and the state of free radical oxidation in blood and periodontal tissues of white rats in the treatment of spontaneous generalized periodontitis with the use of polypeptides. Materials and methods of the research. Experiments were performed on 280 six-month-old of rats Wistar line of both sexes weighing 120-130 g. During the study, the animals were kept under vivarium conditions in individual cells, food and water were not limited. All animals were divided into the following groups: Group I – intact animals (70), Group II – animals with spontaneous periodontitis (70), Group III – animals with spontaneous periodontitis, treated with thymalin polypeptide preparation in a dose of 0.1 mg / kg i / m daily, for 10 days (70), Group ІV – animals with spontaneous paradontitis, treated with parodontylin polypeptide preparation at a dose of 1 mg / kg i / m, daily for 10 days (70). Blood for research in rats was taken against the background of hexenalum anesthesia with a syringe from the heart into a plastic syringe. Subsequently, it was mixed with sodium citrate (3.8% solution) in a ratio of 9:1 and centrifuged at 1500 rpm for 10 min. Periodontal tissues and jaws of animals were taken and examined immediately after euthanasia. For the study, the collection of periodontal tissues (gums with periosteum) was performed in the area of the upper and lower molars, since periodontitis often affects these tissues. Indicators of free radical oxidation were determined in blood and periodontal tissues. Resorption of bone tissue of the alveolar process was evaluated. Results and discussion. In the treatment of experimental spontaneous periodontitis using thymalin on the 7th day of observations, regression of symptoms of the disease in animals was observed. Hyperemia and edema, bleeding gums remitted. Whereas under the influence of thymalin there is a regression of dental symptoms by 3.8 times, under the influence of parodontylin – by 7.2 times. The condition of periodontal tissues in animals improved more significantly on the 20th day of observation, the scale assessment of dental status indicates that in animals, treated with thymalin, it is 1.1, and by parodontylin – 0.3 points per animal. In studying the processes of lipid peroxidation in periodontal tissues, their significant reduction in rats with spontaneous periodontitis after administering parodontylin has been established. We also observed an increase in the activity of antioxidant enzymes. Hence, the activity of SOD was twice as high, catalase – by 1.95 times. Reactions of lipid peroxidation had the same dynamics in the blood of animals after administering periodontal polypeptides and thymalin, as in periodontal tissues. We observed a significant decrease in the level of conjugated dienes, the concentration of the latter reaches the value of indices of intact animals. Similar results were obtained with regard to the level of TBA-active products, accumulation of MDA, spontaneous hemolysis of erythrocytes. Attention is drawn to the fact that parodontylin reduced lipid peroxygenation of blood to a greater extent than thymalin. We also observed increased activity of SOD, and, on the other hand, the concentration of ceruloplasmin decreased by 25.4%. Thus, administering periodontal polypeptides during spontaneous periodontitis leads to a decrease in the responses of lipid peroxidation in periodontal tissues and blood. To a greater extent this effect is characteristic of parodontylin in comparison with thymalin

Синтез экстремальных систем управления

Problem of extreme stepper control systems development at regular intervals and control with two tentative steps was solved.Mentioned systems using the software package MATLAB/Simulink were simulated. The simulation in both cases established oscillatory process around extreme values.Also simulation results were compared and selected the most appropriate method.Reference 5, figures 10.Досліджено та синтезовано крокову екстеремальну систему з  постійним інтервалом та крокову екстремальну систему з двома пробними кроками. Розроблені моделі для досліджувальних систем керування (у статті розглянуті системи з одним керуючим впливом) за допомогою программного пакету MATLAB/Simulink.  Проведене моделювання даних екстремальних систем та на основі результатів обрано більш прийнятну з них.Бібл. 5, рис. 10.В данной статье решается задача разработки шаговых экстремальных систем управления с постоянным интервалом регулирования и с двумя пробными шагами.Проведено моделирование данных систем управления с помощью программного пакета Matlab/Simulink. В результате моделирования в обеих случаях установился колебательный процесс около экстремального значения. Также проведено сравнение  результатов моделирования и выбран наиболее приемлемый метод.Библ. 5, рис. 10

Вплив експлуатаційних чинників на закономірності розподілу дискретних деформацій поверхневого шару металоконструкцій за багатоциклового навантажування зразків

Неоднорідність структури конструкційного матеріалу спричиняє розкид характеристик механічних властивостей. Локальні напруження кристаліту в кілька разів можуть перевищувати значення діючих напружень. Порядок величини мікропластичних деформацій становить 10-6 мм/мм, що за номінальних напружень нижче границі витривалості. Внаслідок структурних та технологічних чинників поверхневий пружно-пластичний шар конструкційного матеріалу менш витривалий щодо механічної пошкодженості порівняно з основним об’ємом, що зумовлює значну кількість випадків втомного руйнування в загальній кількості руйнувань металоконструкцій. Неоднорідність мікронапруженого стану призводить до неоднорідного розвитку мікропластичних деформації, локалізація яких впливає на еволюцію дисипативної структури полікристалічного матеріалу, що особливо критично виявляється у підповерхневому шарі. Аналіз еволюції стану пошкодженості структуро-чутливих параметрів субструктури поверхні дозволяє контролювати механічні властивості конструкційного матеріалу за умов багатоциклового деформування

Вплив експлуатаційних чинників на закономірності розподілу дискретних деформацій поверхневого шару металоконструкцій за багатоциклового навантажування зразків

The structural material heterogeneity causes the scatter in the mechanical properties. The local stresses in the crystallite can exceed by several times the actual stress values. The order of magnitude of the microplastic strains is 10-6 mm/mm, which is below the fatigue limit at normal stresses. Due to the structural and technological factors, the surface elasto-plastic layer of the structural material is less resistant to mechanical damage than the bulk of the material, resulting in a certain number of fatigue failure cases in the total number of failures of metal structures. Non-uniformities in the micro-stress state lead to an irregular development of micro-plastic strains, whose localization affects the evolution of a dissipative structure in a polycrystalline material, which is particularly critical for the subsurface layer. The analysis of the damage state evolution for structure-sensitive parameters of the substructure surface makes it possible to control the mechanical properties of the structural material under high-cycle deformationНеоднородность структуры конструкционного материала вызывает разброс характеристик механических свойств. Локальные напряжения кристаллита в несколько раз могут превышать значение действующих напряжений. Порядок величины микропластических деформаций составляет 10-6 мм/мм, что при номинальных напряжениях ниже предела выносливости. Вследствие структурных и технологических факторов поверхностный упруго-пластический шар конструкционного материала имеет меньшую устойчивость к повреждаемости при действии механического нагружения сравнительно с основным объёмом, что вызывает количество случаев усталостного разрушения сравнительно с общим количеством разрушений металлоконструкций. Неоднородность микронапряженного состояния приводит к неоднородному развитию микропластических деформаций, локализация которых влияет на эволюцию диссипативной структуры поликристаллического материала, что особо критично обнаруживается в приповерхностном шаре. Анализ эволюции состояния поврежденности структуро-чувствительных параметров субструктуры поверхности делает возможным контроль механических свойств конструкционного материала при многоцикловом деформировании.Неоднорідність структури конструкційного матеріалу спричиняє розкид характеристик механічних властивостей. Локальні напруження кристаліту в кілька разів можуть перевищувати значення діючих напружень. Порядок величини мікропластичних деформацій становить 10-6 мм/мм, що за номінальних напружень нижче границі витривалості. Внаслідок структурних та технологічних чинників поверхневий пружно-пластичний шар конструкційного матеріалу менш витривалий щодо механічної пошкодженості порівняно з основним об’ємом, що зумовлює значну кількість випадків втомного руйнування в загальній кількості руйнувань металоконструкцій. Неоднорідність мікронапруженого стану призводить до неоднорідного розвитку мікропластичних деформації, локалізація яких впливає на еволюцію дисипативної структури полікристалічного матеріалу, що особливо критично виявляється у підповерхневому шарі. Аналіз еволюції стану пошкодженості структуро-чутливих параметрів субструктури поверхні дозволяє контролювати механічні властивості конструкційного матеріалу за умов багатоциклового деформування

ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПОТРЕБИ ДЛЯ ЗРОШЕННЯ НА ОСНОВІ КЛІМАТИЧНОГО ВОДНОГО БАЛАНСУ В СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ПРИРОДНОГО РІВНЯ ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

The results of the research show that even today crop cultivation in the entire territory of the steppe and in a large part of the forest-steppe zone is carried out in conditions of a significant deficit of the climatic water balance, which necessitates a significant expansion of irrigation application as a mandatory element of the of highly efficient and sustainable cultivation technologies of the most of crops. Therefore, without active measures to adapt agricultural production to climate change, which is accompanied by a significant increase in the frequency and duration of drought events and, accordingly, a shortage of moisture supply, the restoration and development of irrigation remains the main factor in increasing the productivity of field crops. The research was conducted in the Eastern Forest Steppe zone. For the assessment and analysis of climate change, raw meteorological data for 1961-2020 were used. The data source is the Global Climate Monitoring (GCM) system developed by the Climate Research Group of the University of Seville. According to the results of the assessment of the dynamics of the average annual air temperature for 1961-2020, it was established that over the past 30 years the temperature has risen on average by 1.2oC, and since 1987 the rate of its growth is 0.79oC over the decade, while the annual amount of precipitation remains practically unchanged. It was established that the potential evapotranspiration increased by 70 mm and is almost 850 mm per year. With such a difference between precipitation and potential evapotranspiration, the deficit of the annual climatic water balance reaches on average almost 300 mm over the last 30 years, against 247 mm in 1961-1990, and the tendency to its increase persists. Simulation modeling of the economic efficiency of irrigation based on preliminary results indicates the efficiency of its implementation, and especially restoration on areas with existing reclamation infrastructure.Результати досліджень свідчать про те, що уже сьогодні вирощування сільськогосподарських культур на всій території степової і на більшій частині лісостепової зони ведеться в умовах значного дефіциту кліматичного водного балансу, що зумовлює необхідність суттєвого розширення обсягів застосування зрошення як обов’язкового елемента технологій високоефективного та сталого вирощування більшості сільськогосподарських культур. Отже, без активних заходів адаптації аграрного виробництва до змін клімату які супроводжуються значним зростанням частоти та тривалості посушливих явищ і відповідно дефіцитом вологозабезпечення, відновлення та розвиток зрошення залишається головним чинником підвищення продуктивності польових культур. Дослідження проводились в зоні Східного Лісостепу. Для оцінки та аналізу кліматичних змін використано вихідні метеорологічні дані за 1961-2020 рр. Джерело даних – система глобального моніторингу клімату (GCM) розроблена Групою дослідження клімату Університету Севільї. За результатами оцінки динаміки середньорічної температури повітря за 1961-2020 рр. встановлено, що за останні 30 р. температура підвищилась в середньому на 1,2оС, а з 1987 р. швидкість її зростання становить 0,79оС/10 р., при цьому, річна кількість опадів залишається практично незмінною. Встановлено, що потенційна евапотранспірація збільшилась на 70 мм і становить майже 850 мм в рік. За такої різниці між опадами та потенційною евапотраспірацією дефіцит річного кліматичного водного балансу сягає в середньому за останні 30 років майже 300 мм, проти 247 мм в 1961-1990 рр. і тенденція до його збільшення зберігається. Імітаційне моделювання економічної ефективності зрошення за попередніми результатами свідчить про доцільність його впровадження, а особливо відновлення на площах з наявною меліоративною інфраструктурою