European trade policy instruments in the context of the harmonization of foreign trade relations between Ukraine and the European Union

In the article, the author describes the normative legal acts regulating foreign trade of the European Union in the context of the harmonization of foreign trade relations between Ukraine and the European Union and the adaptation of the trade law of Ukraine to the European trade law

Enhancing Nurses\u27 Autonomous Caring Practices in Ukrainian Villages Affected by Chornobyl

Twenty years after the Chornobyl nuclear disaster of 1986, the people living in villages affected by Chornobyl in northern Ukraine suffer from poor health status. Compounding the biophysical effects of latent exposure to ionizing radiation, socio-economic instability and psychological stress increase their suffering, The nurses that serve these villages depend on inaccessible physicians to guide them and lack basic medical supplies. The purpose of this transcultural nursing practice project is two-fold: (1)to strengthen nursing caring practices used by village nurses to serve a socially, economically, and environmentally disadvantaged population in Ukrainian villages surrounding Chornobyl; and (2) to enhance village nurses\u27 autonomous caring practices by implementing a theory based transcultural nursing model. As a result, this transcultural nursing practice project will enhance nursing knowledge through praxis (learning through practice) and will improve health outcomes for Ukrainians while facilitating a contemporary understanding of the caring contributions of village nurses in Ukraine

Роль впровадження козацько-лицарських традицій в сучасний виховний процес

The traditions of raising Cossack knights, based on the experience of previous eras, are analyzed. The Ukrainian Cossacks not only inherited the best traditions of training the chivalric youth of Kievan Rus, but also developed them, creating their own integral system of education and upbringing of young Cossacks. It is emphasized that in the educational institutions of the Zaporizhian Army, real knights were raised - defenders of their native land, who, during their training, mastered military art, Cossack ideals and principles of life, national values and beliefs.It is noted that the content of Cossack education is an organic combination of ideas of folk pedagogy, the heroic history of Ukraine, as well as folk traditions, customs, folklore in all its forms - sayings, proverbs, sayings, songs, legends, ballads, etc.It is emphasized that, based on the achievements of Cossack education, it is necessary to actualize the introduction of Cossack-chivalric traditions into the modern educational process, especially in the matter of military-patriotic education of modern Ukrainian youth. The implementation of Cossack traditions and ideals in the modern educational process is of particular importance in connection with the need to instill patriotic instructions in the young generation, to form in them a clear civic position and practical skills and abilities to protect the Motherland.Key words: Cossack education, Zaporozhian Sich, chivalric traditions, patriotic education, heroism, educational process.Аналізуються традиції виховання лицарів-козаків, що базуються на досвіді попередніх епох. Українське козацтво не лише успадкувало кращі традиції підготовки лицарсько-дружинної молоді Київської Русі, але і розвинуло їх, створивши свою цілісну систему навчання та виховання молодих козаків. Підкреслюється, що у навчальних закладах Війська Запорізького виховували справжніх лицарів – захисників рідної землі, які впродовж навчання опановували військове мистецтво, козацькі ідеали та принципи життя, національні цінності й переконання. Відзначається, що зміст козацького виховання становить органічне поєднання ідей народної педагогіки, героїчної історії українства, а також народних традицій, звичаїв, фольклору у всіх його формах – приказки, прислівʼя, думи, пісні, легенди, балади тощо.Наголошується, що спираючись на здобутки козацького виховання, необхідно актуалізувати впровадження козацько-лицарських традицій у сучасний виховний процес, особливо у справу військово-патріотичного виховання сучасної української молоді. Втілення козацьких традицій та ідеалів у сучасний виховний процес набуває особливого значення у зв’язку з необхідністю прищеплення молодому поколінню патріотичних настанов, формування у нього чіткої громадянської позиції та практичних навичок й вмінь щодо захисту Батьківщини.Ключові слова: козацьке виховання, Запорізька Січ, лицарські традиції, патріотичне виховання, героїзм, виховний процес

Феномен козацької педагогіки як надбання української народної культури

Cossack pedagogy is considered as the quintessence of the development of the national cultural and educational traditions of the Ukrainian people during the heyday of the Cossack state, which absorbed the experience of various periods of the existence of the national humanity.It is noted that Cossack pedagogy became the heritage not only of Ukrainian culture, but also of the world, as it affirmed democracy, patriotism, spiritual and physical toughness of a person. The experience of upbringing in the Cossack state is invaluable for the moral and psychological training of modern armies, the formation of civic personality qualities and patriotic outlook, etc.It is emphasized that Cossack pedagogy was aimed at establishing the national identity of civic (patriotic) education and upbringing of Cossack children (integrity, wealth of ideas and instructions of Cossack educational wisdom).The development of the national identity of civic (patriotic) education and upbringing of Cossack children in the Cossack environment, and later in the Cossack state, is analyzed. Scientists highly evaluate the quality of Cossack upbringing and education, paying attention to their comprehensiveness, thoroughness, religiosity, folk simplicity and rationality, as well as morality and patriotism.Key words: Cossack upbringing, Ukrainian culture, Cossack pedagogy, patriotic education, spiritual hardening, civic quality.Розглядається козацька педагогіка як квінтесенція розвитку національно-культурних та виховних традицій українського народу за часів розквіту Козацької держави, що увібрала в себе досвід різних періодів буття національної людності.Відзначається, що козацька педагогіка стала надбанням не лише української культури, але й світової, оскільки утверджувала демократизм, патріотизм, духовну та фізичну загартованість людини. Досвід виховання у Козацькій державі є неоціненним для морально-психологічної підготовки сучасних армій, формування громадянських якостей особистості та патріотичного світогляду тощо.Підкреслюється, що козацька педагогіка була спрямована на утвердження національної самобутності громадянського (патріотичного) навчання і виховання козацьких дітей (цілісність, багатство ідей і настанов козацької виховної мудрості).Аналізується розвиток національної самобутності громадянського (патріотичного) навчання і виховання козацьких дітей у козацькому середовищі, а згодом у Козацькій державі. Науковці високо оцінюють якість козацького виховання та навчання, звертаючи увагу на їх всебічність, ґрунтовність, релігійність, народну простоту й раціональність, а також моральність й патріотичність.Ключові слова: козацьке виховання, українська культура, козацька педагогіка, патріотичне навчання, духовна загартованість, громадянська якість

Scholarship epistemology : an exploratory study of teacher metacognition within the context of successful learning communities

Metacognition has been used predominantly as a strategy to improve student thinking and learning and to help students gain an awareness and control over their own thinking (Manning & Payne, 1996; Perfect & Schwartz, 2002; Robson, 2006). Recently, however, metacognition has been recognized as necessary in teacher learning to help teachers gain awareness and control over their thinking (Manning & Payne, 1996). Teacher metacognition is a critical antecedent to student metacognition because, “teachers are not in a position to model higher psychological and metacognitive levels if they have not experienced these levels first as a prerequisite to encouraging them in students” (p. xxi). Schraw and Moshman (1995) stated that having a better understanding of the constructive nature of knowledge and how it happens allows individuals an opportunity to regulate their cognition and learning. The purpose of this study was to explore teacher metacognition within the context of successful learning communities. A phenomenological research method was used. Data were collected from three participants in three separate learning communities using a pre-interview, two semi-structured interviews, several telephone conversations, and a variety of informal contacts. The fist semi-structured interview was designed to access the participants’ experiences as members of their successful learning communities. The second semi-structured interview, termed the metacognitive interview, was designed to access the thinking behind their thinking.It was found that the term metacognition required definitional reframing. This reframing resulted in the creation of an emerging model of Progressive Metacognition, indicating that metacognition was found to be progressive, and was catalyzed through reflection and dialogue. The interview process itself was also found to be an intervention in itself to catalyze metacognition. Each participant in this study was found to have a metacognitive characterization, which I referred to as their metacognitive fingerprint. This fingerprint represented both the participants’ individual characterizations as well as their strategies in influencing the processes of their learning communities. Successes in planning, observation, and reflection provided members with evidence that enabled them to feel capable and competent, thus fueled their drive to continue to invest in the learning communities. Scholarship epistemology was found to have an integral part in the development of metacognition through the successful learning community. By providing participants with important tasks and challenging work within an environment of trust, space, dialogue, reflection, and accountability, deep thinking and learning took place. This study provided needed detail related to Evers and Lakomski’s (2000) theory of socially distributed cognition, indicating that when knowledge travels through the social system, rather than simply assisting in distributing the knowledge, each participant had an effect on the knowledge. Among the implications of this study on theory are its contributions to social learning theory and the action research spiral, indicating the effects of collaboration and success on motivation. Among the implications for research are the need to investigate the direct effects of time, reflection, and discussion on metacognition, as well as the need to conduct a longitudinal study in this area to determine these elements’ long term impacts. Among the implications for practice are a greater understanding of the elements at work in catalyzing metacognition, including the effects of success, as well as the environments and social dynamics required to encourage deep thinking and learning