The effect of antioxidants on biochemical and morphological indicators of the piglet's blood

The work aimed to study the influence of methifen, fenarone, and methionine on the biochemical and morphological indicators of the piglet’s blood. We researched three-month-old large white piglets. 10 groups were formed, each with 5 animals: a control group and nine experimental groups. We established that antioxidants promote an increase in the erythrocyte number and the Hb level to the upper limits of physiological indicators from the 10th day of the test. On the 60th day, the erythrocyte number in the blood of piglets fed methionine varied between 7.15 ± 0.12 – 7.30 ± 0.12 B/l. This indicator was 7.34 ± 0.10 – 7.64 ± 0.11 B/l (Р < 0.05) in the group fed fenarone, and 7.64 ± 0.14 – 7.65 ± 0.11 B/l (Р < 0.05) in animals fed methifen. On the 90th day, the erythrocyte number was the highest in animals that were fed methifen at a dose of 0.9 mg/kg body weight. Relative to piglets of the C group, the aforementioned indicator increased by 12.9 %. We also found a slight growth in the activity of aminotransferases in the blood serum of piglets of the experimental groups. In addition, it was found that the studied drugs do not affect the mononuclear system. It was indicated by the number of leukocytes, which was within the limits of physiological parameters during the experiment and ranged from 10.0 ± 0.12 to 11.8 ± 0.6 G/l. The highest indicators of enzyme activity, hemoglobin content, and the number of erythrocytes in the blood of animals of the experimental groups were established on the 60th and 90th days of the trial. It manifested the best effect under methionine feeding at a dose of 4 mg/kg body weight, fenarone – 1.20 mg/kg body weight. and metifen – 0.9 mg/kg body weight

Модель ранньостиглого сорту сої

Purpose. To develop a model of early-ripening soybean variety and to determine the effect of growing conditions on the formation of basic indicators of the yield structure.Methods. Field, laboratory, mathematical and statistical.Results. It was studied that the main features of the soybean yield structure are determined by the biological characteristics of a particular variety. Thus, the variability of the sign is a measure of the reaction of the genotype to the conditions of the environment. It has been established that in the early-maturing soybean varieties, the total number of branches correlates with the number of nodes on the main stem (r = 0.35). The height of plants affects the number of nodes per plant (r = 0.76), and also the height of attachment of the lower bean per plant depends on the total height of plants (r = 0.35). The number of nodes per plant is a prerequisite for the formation of beans on a plant (r = 0.43), and also affects the height index of the lower bean attachment (r = 0.42). The effect of the height of attachment of the beans on the number of beans per plant (r = 0.99) was also investigated. The number of beans per plant, in turn, affects the number of seeds per the plant and these signs have a very strong correlation (r = 0.96). The number of seeds from the plant is positively and closely correlated with the weight of the seeds from the plant (r = 0.79).Conclusions. According to the results of the research, the influence of weather conditions on the growth and development of early-maturing soybean varieties was determined. Thus, the total number of branches is negative and moderately correlated with the temperature of the air, but the height of the plants is influenced by the amount of precipitation and air humidity, both of which have a moderate lack of correlation. It was found that the number of nodes on soybean plants positively correlates with the amount of precipitation and the correlation between these parameters is at the level of weak dependence. There is a positive correlation between the amount of precipitation (weak) and the air humidity (weak) and the negative between the air temperature (moderate) and the height of attachment of the bean. It was established that the air temperature is negative and moderately correlated with the number of beans on plants. It was determined that the amount of seed from the plant is negatively correlated with the air temperature and the amount of precipitation (moderate bond), but the air humidity is positively correlated for the weak level of communication. Formation of the 1000-seed weight is positively but slightly influenced by air temperature and rainfall. Weight of seeds per plant of early-ripening soybean varieties is influenced by such climatic factors as air temperature, humidity and rainfall. As with the amount of seed from a plant, these weather factors are negatively correlated and only the air humidity has a direct relation type.Цель. Разработать модель раннеспелого сорта сои и установить особенности влияния условий выращивания на формирование основных показателей структуры его урожая.Методы. Полевые, лабораторные, математико-статистические.Результаты. Основные признаки структуры продуктивности сои определяются биологическими особенностями конкретного сорта. Вариабельность признака является мерой реакции генотипа на условия окружающей среды. Установлено, что для раннеспелых сортов сои общее количество ветвей коррелирует с количеством узлов главного стебля (r = 0,35), высота растений влияет на количество узлов на растении (r = 0,76). От общей высоты растений зависит и высота прикрепления нижнего боба на растении (r = 0,35). Количество узлов на растении, что является предпосылкой формирования на растении бобов (r = 0,43), также влияет и на показатель высоты прикрепления нижнего боба (r = 0,42). Значительно влияние высоты прикрепления нижнего боба на количество бобов на растения (r = 0,99). Количество бобов на растении, в свою очередь, влияет на показатель количества семян с растения – эти признаки имеют очень сильную корреляционную связь (r = 0,96). Количество семян с растения положительно и тесно коррелирует с массой семян с растения (r = 0,79).Выводы. По результатам проведенных исследований определено влияние погодных условий на рост и развитие растений раннеспелых сортов сои. Так, общее количество ветвей отрицательно и умеренно коррелирует с температурой воздуха, а вот на высоту растений влияют количество осадков и влажность воздуха, причем оба признака имеют умеренную тесноту корреляционной связи. Количество узлов на растениях сои положительно коррелирует с количеством осадков – корреляционная связь между этими параметрами находится на уровне слабой зависимости. Имеется положительная корреляционная зависимость между количеством осадков (слабая) и влажностью воздуха (слабая) и отрицательная между температурой воздуха (умеренная) и высотой прикрепления нижнего боба. Температура воздуха отрицательно и умеренно коррелирует с количеством бобов на растениях. Количество семян с растения отрицательно коррелирует с температурой воздуха и количеством осадков (умеренная связь), однако влажность воздуха положительно коррелирована при слабом уровня связи. На формирование массы тысячи зерен положительно, но незначительно влияет температура воздуха и количество осадков. На массу семян с растения раннеспелых сортов сои влияют такие климатические факторы, как температура воздуха, влажность воздуха и количество осадков. Как и в случае с количеством семян с растения, эти погодные факторы отрицательно коррелированы и только влажность воздуха имеет прямой тип связи.Мета. Розробити модель ранньостиглого сорту сої та встановити особливості впливу умов вирощування на формування основних елементів продуктивності.Методи. Польові, лабораторні, математико-статистичні.Результати Доведено, що основні складники продуктивності сої визначаються біологічними особливостями конкретного сорту. У досліджуваних ранньостиглих сортів виявлено середній кореляційний зв’язок висоти рослин з висотою прикріплення нижнього бобу (r = 0,35), кількості гілок з кількістю вузлів на головному стеблі (r = 0,35), кількості вузлів на головному стеблі з висотою прикріплення нижнього бобу (r = 0,42), кількості вузлів на головному стеблі з кількістю бобів на рослині (r = 0,43). Установлено сильний кореляційний зв’язок висоти рослин з кількістю вузлів на головному стеблі (r = 0,76), кількості насінин на рослині з масою насіння з рослини (r = 0,79), кількості бобів на рослині з кількістю насінин з рослини (r = 0,96), висоти прикріплення нижнього бобу з кількістю бобів на рослині (r = 0,99).Висновки. За результатами проведених досліджень визначено вплив погодних умов на ріст та розвиток ранньостиглих сортів сої. Виявлено кореляційний зв’язок оберненої сили між кількістю гілок на рослині з температурою повітря. На висоту рослин впливає кількість опадів та вологість повітря, причому обидві ознаки мають помірну тісноту кореляційного зв’язку. Кількість вузлів на рослинах сої позитивно корелює з кількістю опадів і кореляційний зв'язок між цими параметрами перебуває на рівні слабкої залежності. Наявна позитивна кореляційна залежність між кількістю опадів (слабка) та вологістю повітря (слабка) і від’ємна між температурою повітря (помірна) та висотою прикріплення нижнього бобу. Виявлено кореляційний зв’язок оберненої сили між кількістю бобів на рослині та температурою повітря. Кількість насіння з рослини від’ємно корелює з температурою повітря та кількістю опадів (помірний зв'язок), однак вологість повітря позитивно корельована за слабкого рівня зв’язку. На формування маси тисячі зерен позитивно, але незначною мірою впливає температура повітря та кількість опадів. На масу насіння з рослини ранньостиглих сортів сої впливають такі кліматичні чинники як температура повітря, вологість повітря та кількість опадів. Як і в разі з кількістю насіння з рослини, ці погодні чинники мали кореляційний зв’язок оберненої сили і лише вологість повітря має прямий тип зв’язку

Ефективність агротехнологічних прийомів вирощування сочевиці

Purpose. To determine the economic and energy efficiency of agro-technological methods of lentil cultivation.Methods. Field and calculation-economic.Results The article presents the indicators of the efficiency of lentil cultivation as affected by the effect of seeding timing, micronutrients, growth regulators and their combination. It was established that application of growth regulators on the sowings sown early led to a maximum yield of 2.37 t/ha (Stimpo). Taking into account the cost of lentil crop, production costs and yield, economic efficiency of growing the crop was calculated. Thus, the most cost-effective options were micronutrients and growth regulators, since the production costs per hectare varied from UAH 9360 in the treatment with Reakom-SR-Legumes + Regoplant to UAH 9410 in the treatment with Quantum Legumes + Stimpo. However, the use of additional agronomical measures allowed to generate the highest level of profit for the 1-st sowing date in the treatment with Stimpo (UAH 78510), while for the 2-nd sowing date the best was the treatment with Reakom-SR-Legumes + Stimpo  (UAH 65360). Therefore, when sowing on the 2-nd sowing date, the micronucrients and growth regulators should be applied in order to obtain high yield and the best combination is Kvantum-Legumes + Regoplant or Reakom-SR-Legumes + Stimpo. The energy efficiency ratio when applying Stimpo growth regulator was by 4.6 % higher than that of the control treatment of the 1-st sowing date.Conclusions It has been established that from the economic point of view, the best for lentil was early sowing and the treatment with the growth regulator Stimpo. Thus, in this treatment we have the highest production value of UAH 87690 along with the lowest production cost of UAH 3870 per hectare and the maximum profit of UAH 78510 per hectare. For the later sowing date, Reakom-SR-Legumes + Stimpo should be used to obtain high profit with the  production value of UAH 74740 per hectare, production costs of is  UAH 4640 per hectare and the profit of UAH 65360 per hectare.Цель. Определить экономическую и энергетическую эффективность агротехнологических приемов выращивания чечевицы.Методы. Полевые и расчетно-экономические.Результаты. Приведены показатели эффективности выращивания чечевицы в зависимости от влияния сроков сева, действия микроудобрений, регуляторов роста и их сочетания. Установлено, что применение регуляторов роста на посевах ранних сроков сева способствует получению максимального уровня урожайности – до 2,37 т/га (Стимпо). Учитывая стоимость урожая чечевицы, расходы и урожайность рассчитано экономическую эффективность выращивания культуры. Самыми затратными были варианты применения микроудобрений и регуляторов роста, поскольку затраты на гектар площади составляли от 9,36 тыс. грн в варианте Реаком-С-Бобовые + Регоплант до 9,41 тыс. грн – Квантум-Бобовые + Стимпо. Однако, применение дополнительных агроприемов позволило сформировать высокий уровень прибыли при 1-ом сроке сева в варианте Стимпо – 78,51 тыс. грн/га, при 2-ом сроке – в варианте Реаком-С-Бобовые + Стимпо – 65,36 тыс. грн/га. Итак, при высеве во второй срок, для получения высокого урожая посевы следует обрабатывать микроудобрениями и регуляторами роста и лучшими являются сочетания: Квантум-Бобовые + Регоплант или Реаком-С-Бобовые + Стимпо. Коэффициент энергетической эффективности в варианте с применением регулятора роста Стимпо был на 4,6% выше показателей контрольного варианта 1-го срока сева.Выводы. Экономически целесообразным является выращивание чечевицы при раннем срока сева с применением регулятора роста Стимпо. В частности, в этом варианте высокая цена продукции – 87,69 тыс. грн, самая низкая себестоимость – 3,87 тыс. грн/т и максимальную прибыль – 78,51 тыс. грн/га. При позднем сроке сева для получения высоких экономических показателей следует применять Реаком-С-Бобовые + Стимпо: стоимость продукции – 74,74 тыс. грн, себестоимость – 4,64 тыс. грн/т, прибыль – 65,36 тыс. грн/га.Мета. Визначити економічну та енергетичну ефективність агротехнологічних прийомів вирощування сочевиці.Методи. Польові та розрахунково-економічні.Результати. Наведено показники ефективності вирощування сочевиці залежно від впливу строків сівби, дії мікродобрив, регуляторів росту та їх поєднання. Встановлено, що застосування регуляторів росту на посівах ранніх строків сівби сприяє отриманню максимального рівня врожайності – до 2,37 т/га (Стимпо). З огляду на вартість врожаю сочевиці, витрати та врожайність розраховано економічну ефективність вирощування культури. Найзатратнішими були варіанти застосування мікродобрив та регуляторів росту, оскільки затрати на гектар площі становили від 9,36 тис. грн у варіанті Реаком-СР-Бобові + Регоплант до 9,41 тис. грн – Квантум-Бобові + Стимпо. Однак, застосування додаткових агрозаходів дало змогу сформувати найвищий рівень прибутку за 1-го строку сівби у варіанті Стимпо – 78,51 тис. грн/га, за 2-го строку – у варіанті Реаком-СР-Бобові + Стимпо – 65,36 тис. грн/га. Отже, за сівби в другий строк, для отримання високого врожаю посіви слід обробляти мікродобривами та регуляторами росту і кращими є поєднання: Квантум-Бобові + Регоплант чи Реаком-СР-Бобові + Стимпо. Коефіцієнт енергетичної ефективності у варіанті із застосуванням регулятора росту Стимпо був на 4,6 % більше від показників контрольного варіанту 1-го строку сівби.Висновки. Економічно доцільнішим є вирощування сочевиці за раннього строку сівби із застосуванням регулятора росту Стимпо. Зокрема, у цьому варіанті найвища вартість продукції – 87,69 тис. грн, найнижча собівартість – 3,87 тис. грн/т та максимальний прибуток – 78,51 тис. грн/га. За пізнішого строку сівби для отримання високих економічних показників варто застосовувати Реаком-СР-Бобові + Стимпо: вартість продукції – 74,74 тис. грн, собівартість – 4,64 тис. грн/т та прибуток – 65,36 тис. грн/га

Екологічна пластичність сорго зернового

Purpose. To assess the ecological plasticity of grain sorghum productivity for cultivation in different regions of Ukraine.Methods. Mathematical and statistical: determination of stability and plasticity by the method of Eberhart–Russell.Results. It is investigated that the high level of grain sorghum yield is inherent in the steppe regions, most suitable for growing this crop: Dnipropetrovsk, Donetsk, Zaporizhzhia, Kirovohrad, Luhansk, Mykolaiv, Odesa and Kherson regions. Good indicators are provided by the regions belonging to the Forest-Steppe Zone of Ukraine, such as Vinnytsia, Kyiv, Poltava, Kharkiv and Cherkasy regions. High variability of yield in the period from 2000 to 2004 was under the conditions of: Dnipropetrovsk, Donetsk, Zaporizhzhia, Luhansk, Mykolaiv, Odesa, Kharkiv and Cherkasy regions, and very large respectively: Kyiv, Kirovohrad, Poltava, Kherson and Chernihiv regions. But in the period from 2005 to 2009 a large variation was observed in: Donetsk, Zaporizhzhia, Luhansk, Mykolaiv, Odessa, Sumy, Kharkiv, Kherson, Cherkasy and Chernivtsi regions, and a very large variability was in: Vinnytsia, Poltava and Khmelnytsky regions. Also in the period from 2010 to 2014, large values of yield variability were in: Dnipropetrovsk, Zaporizhzhia, Kyiv, Kirovohrad, Luhansk, Mykolaiv, Odesa, Sumy, Kharkiv, Kherson, Cherkasy, but a very large variation only in Khmelnytskyi region. The analysis of the time interval from 2015 to 2016 shows large values of yield variability in such regions as Dnipropetrovsk, Donetsk, Zaporizhia, Kyiv, Mykolaiv and Cherkasy and very large variability in: Vinnytsia and Zhytomyr regions.Conclusions. According to the results of research, grain sorghum is traditionally grown in the steppe: Dnipropetrovsk, Donetsk, Zaporizhzhia, Kirovohrad, Luhansk, Mykolaiv, Odessa and Kherson regions, as well as the Forest-Steppe of Ukraine: Vinnytsia, Kyiv, Poltava, Kharkiv and Cherkasy regions. It is established that Dnipropetrovsk, Luhansk and Kirovohrad regions are characterized by high plasticity of sorghum yield and formation of conditions that promote good realization of its biological potential among steppe regions, and in Forest-Steppe Zone of Ukraine the best growing conditions for grain sorghum are in Kyiv and Cherkasy regions.Цель. Провести оценку экологической пластичности сорго зернового при выращивании в разных регионах Украины.Методы. Математико-статистические: определение стабильности и пластичности по методике Эбергарда–Рассела.Результаты Исследовано, что высокий уровень урожайности сорго зернового присущ регионам Степи, в максимальной степени пригодным для выращивания этой культуры: Днепропет-ровская, Донецкая, Запорожская, Кировоградская, Луганская, Николаевская, Одесская и Херсонская области. Хорошие показатели обеспечивают регионы, относящиеся к Лесостепной зоне Украины – Винницкая, Киевская, Полтавская, Харьковская и Черкасская области. Большая вариабельность урожайности в период с 2000 по 2004 годы была в условиях Днепропетровской, Донецкой, Запорожской, Луганской, Николаевской, Одесской, Харьковской и Черкасской областей, а очень большая – соответственно в Киевской, Кировоградской, Полтавской, Херсонской и Черниговской областях. А вот в период времени с 2005 по 2009 годы большая вариация отмечена в Донецкой, Запорожской, Луганской, Николаевской, Одесской, Сумской, Харьковской, Херсонской, Черкасской и Черновицкой областях, и очень большая вариабельность была в Винницкой, Полтавской и Хмельницкой областях. Также в период с 2010 по 2014 годы большие значения вариабельности урожайности были в Днепропетровской, Запорожской, Киевской, Кировоградской, Луганской, Николаевской, Одесской, Сумской, Харьковской, Херсонской, Черкасской областях, а вот очень большая вариация – только в Хмельницкой области. Анализ временного интервала с 2015 по 2016 годы показывает большие значения вариабельности урожайности в таких регионах как Днепропетровская, Донецкая, Запорожская, Киевская, Николаевская и Черкасская области, и очень большую вариабельность в Винницкой и Житомирской областях.Выводы. По результатам проведенных исследований традиционно сорго зерновое выращивают в условиях Степи: Днепропетровская, Донецкая, Запорожская, Кировоградская, Луганская, Николаевская, Одесская и Херсонская области, а также Лесостепи Украины: Винницкая, Киевская, Полтавская, Харьковская и Черкасская области. Установлено, что высокой пластичностью урожайности сорго и формированием условий, способствующих хорошей реализации его биологического потенциала среди степных регионов, характеризуются Днепропетровская, Луганская и Кировоградская области, а в Лесостепи Украины лучшие условия выращивания для сорго зернового состоят в Киевской и Черкасской областях.Мета. Провести оцінку екологічної пластичності продуктивності сорго зернового за вирощування в різних регіонах України.Методи. Математико-статистичні: визначення стабільності та пластичності за методикою Ебергарда–Рассела.Результати. Досліджено, що високий рівень урожайності сорго зернового притаманний регіонам Степу, в максимальній мірі придатним для вирощування цієї культури: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області. Хороші показники забезпечують регіони, що належать до Лісостепової зони України – Вінницька, Київська, Полтавська, Харківська та Черкаська області. Велика варіабельність урожайності в період з 2000 по 2004 роки була в умовах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської та Черкаської областей, а дуже велика – відповідно в Київській, Кіровоградській, Полтавській, Херсонській та Чернігівській областях. А от в період часу з 2005 по 2009 роки велика варіація відмічена в Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській та Чернівецькій областях, та дуже велика варіабельність була в Вінницькій, Полтавській та Хмельницькій областях. Також в період з 2010 по 2014 роки великі значення варіабельності урожайності були в Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській областях, а от дуже велика варіація – лише в Хмельницькій області. Аналіз часового інтервалу з 2015 по 2016 роки показує великі значення варіабельності урожайності в таких регіонах як Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Миколаївська та Черкаська, та дуже велику варіабельність – у Вінницькій та Житомирській областях.Висновки. За результатами проведених досліджень виявлено, що традиційно сорго зернове вирощують в умовах Степу: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області, а також Лісостепу України: Вінницька, Київська, Полтавська, Харківська та Черкаська області. Встановлено, що високою пластичністю урожайності сорго та формуванням умов, що сприяють хорошій реалізації його біологічного потенціалу серед степових регіонів, характеризуються Дніпропетровська, Луганська та Кіровоградська області, а в Лісостепу України кращі умови вирощування для сорго зернового складаються в Київській та Черкаській областях

Продуктивність та економічна ефективність вирощування сортів сої залежно від застосування добрив, регуляторів росту та вологоутримувача

Purpose. To determine the peculiarities of the soybean growing as affected by the application of organic fertilizers, plant growth regulators and moisture retaining agent under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine and to determine the economic efficiency of the investigated technology component.Methods. The study involved soybean varieties ‘Ustia’, ‘Kano’ and ‘Hieba’. A month before sowing soybean, water retaining agent (hydrogel Aquasorb) was introduced in the zone of the future row as 10-cm strips at a dose of 300 kg/ha. Organic fertilizer Parostok (grade 20) was applied twice: at the 3–5 leaf stage and at the 9–11 leaf stage. Growth regulators Vermystym-D and Agrostymulin were introduced at the budding stage at the recommended rate.Results. The lowest yield of soybean varieties was recorded in the treatments without application of hydrogel, fertilizer and plant growth regulators ‘Kano’ (94.43 t/ha), ‘Hieba’ (1.91 t/ha) and ‘Ustia’ (2.70 t/ha). Adding hydrogel Aquasorb into the soil contributed to an increase in the productivity of all studied soybean varieties compared to the control treatments. In particular, the yield of ‘Kano’ variety increased by 0.27 t/ha (total yield 5.01 t/ha), ‘Hieba’ by 0.59 (3.05 t/ha), and ‘Ustia’ by 0.22 t/ha (3.21 t/ha). A top dressing of sprouts with the organic fertilizer in combination with plant growth regulators resulted in a yield of 3.23–3.28 t/ha, whereas the use of hydrogel Aquasorb led to a yield of 3.31–3.48 t/ha. The maximum yield in the experiment (5.27 t/ha) marked ‘Kano’ variety in the treatment with complex application of moisture retaining agent, organic fertilizer and the plant growth regulator Vermystym D.Conclusions. The highest profitability in the experiment was obtained with ‘Kano’ variety in the treatments with hydrogel Aquasorb, organic fertilizer Parostok, plant growth regulators Vermystym D and Agrostymulin (38492 and 37506 UAH/ha, respectively). In similar experiments but without moisture retaining agent, the profitability of soybean cultivation was 36887 and 37396 UAH/ha, respectively.Цель. Установить особенности формирования продуктивности сортов сои в зависимости от применения органического удобрения, регуляторов роста растений и влагоудерживателя в условиях Лесостепи Украины и определить экономическую эффективность исследуемых элементов технологии.Методы. В опыте высевали три сорта сои украинской селекции: ‘Устя’, ‘Кано’ и ‘Геба’. За месяц до высева сои в почву вносили влагоудерживатель – гидрогель Аквасорб (Aquasorb) в норме 300 кг/га лентами шириной 10 см в зону будущего рядка. Органическим удобрением Паросток (марка 20) посевы обрабатывали дважды: первая подкормка – в фазе 3–5 листьев, вторая – 9–11 листьев культуры, а регуляторами роста Вермистим Д и Агростимулин – в фазе бутонизации растений в рекомендованных производителями нормах расхода.Результаты. Наименьшую урожайность сорта сои формировали в вариантах опыта без применения гидрогеля, удобрения и регуляторов роста растений: ‘Кано’ – 4,43 т/га, ‘Геба’ – 1,91, ‘Устя’ – 2,70 т/га. Внесение в почву для дополнительного удержания влаги гидрогеля Аквасорб способствовало повышению продуктивности всех исследуемых сортов сои по сравнению с контрольными вариантами. Так, у сорта ‘Кано’ прибавка составила 0,27 т/га (общая урожайность – 5,01 т/га), у ‘Геба’ – 0,59 (3,05 т/га), а у сорта ‘Устя’ – 0,22 т/га (3,21 т/га). Применение внекорневой подкормки удобрением Паросток в сочетании с регуляторами роста растений обеспечило урожайность культуры на уровне 3,23–3,28 т/га, тогда как в случае использования гидрогеля Аквасорб – 3,31–3,48 т/га. Максимальную урожайность в опыте обеспечивал сорт ‘Кано’ в варианте комплексного применения гидрогеля, органического удобрения Паросток и регулятора роста растений Вермистим Д – 5,27 т/га.Выводы. Наивысший уровень прибыли в опыте получено у сорта ‘Кано’ в вариантах внесения гидрогеля Аквасорб и обработки посевов в период вегетации органическим удобрением Паросток и регуляторами роста растений Вермистим Д и Агростимулин – 38492 и 37506 грн/га соответственно. В то же время, в аналогичных вариантах опыта, но без использования влагоудерживателя, прибыльность выращивания сои была на уровне 36887 и 37396 грн/га.Мета. Установити особливості формування продуктивності сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України та визначити економічну ефективність досліджуваних елементів технології.Методи. У досліді висівали три сорти сої української селекції: ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічним добривом Паросток (марка 20) посіви обробляли двічі: перше підживлення – у фазі 3–5 листків, друге – 9–11 листків культури, а регуляторами росту Вермистим Д та Агростимулін – у фазі бутонізації рослин сої в рекомендованих виробниками нормах витрати.Результати. Найменшу врожайність сорти сої формували у варіантах досліду без застосування гідрогелю, добрива та регуляторів росту рослин: ‘Кано’ – 4,43 т/га, ‘Гєба’ – 1,91, ‘Устя’ – 2,70 т/га. Внесення в ґрунт для додаткового утримання вологи гідрогелю Аквасорб сприяло підвищенню продуктивності всіх досліджуваних сортів сої порівняно з контрольними варіантами. Зокрема, у сорту ‘Кано’ приріст становив 0,27 т/га (загальна врожайність – 5,01 т/га), у ‘Гєба’ – 0,59 (3,05 т/га), а в сорту ‘Устя’ – 0,22 т/га (3,21 т/га). Застосування позакореневого підживлення добривом Паросток у поєднанні з регуляторами росту рослин забезпечило врожайність культури на рівні 3,23–3,28 т/га, тоді як у разі використання гідрогелю Аквасорб – 3,31–3,48 т/га. Максимальну врожайність у досліді забезпечував сорт ‘Кано’ у варіанті комплексного застосування вологоутримувача, органічного добрива Паросток та регулятора росту рослин Вермистим Д – 5,27 т/га.Висновки. Найвищий рівень прибутку в досліді отримано в сорту ‘Кано’ у варіантах внесення гідрогелю Аквасорб та оброблення посівів у період вегетації органічним добривом Паросток і регуляторами росту рослин Вермистим Д та Агростимулін – 38492 та 37506 грн/га відповідно. Водночас, в аналогічних варіантах досліду, але без використання вологоутримувача, прибутковість вирощування сої була на рівні 36887 та 37396 грн/га

Біологічна ефективність вирощування культур агроценозу

Purpose. To study the biological efficiency of growing crops by using different fertilizer systems.Methods. Field, laboratory.Results. The influence of the fertilizer system on the productivity of crops of short crop rotation with a four-year rotation cycle, which provides for the cultivation of the following crops: soybeans – winter wheat – sugar beets – corn for grain. A high level of productivity and product quality can be achieved through biologization measures, and not only through the intensification of cultivation technologies. Under the industrial fertilizer system, only mineral fertilizers are applied, and therefore the role of vegetation fertilizers increases significantly, aimed at the formation of the crop and in the future and to ensure a high level of quality. However, due to the influence of weather conditions in the years of research to conduct high-quality fertilization of vegetation with mineral fertilizers was impossible due to lack of moisture or in some years due to significant rainfall at the time of harvest. At the same time, nitrogen available to plants from biological and ecological fertilizer systems allowed to ensure the formation of acceptable quality indicators. Thus, the cultivation of crop rotations with the use of ecological and biological fertilizer systems allows forming high-quality yield indicators at a good level.Conclusions. The maximum yield of soybeans was provided by industrial (4.21 t/ha) and biological fertilizer system (4.18 t/ha). Also, under the industrial fertilizer system, the maximum grain yield of winter wheat was obtained (7.9 t/ha). However, in the biological system of fertilization of sugar beets for sugar yield, under the conditions of the experiment, the highest efficiency was obtained (12.7 t/ha). At the same time, the maximum yield of corn grain (11.7 t/ha) was obtained in the variant of the industrial fertilizer system.Цель. Изучить биологическую эффективность выращивания культур севооборота при использовании различных систем удобрения.Методы. Полевые, лабораторные.Результаты. Изучено влияние системы удобрения на продуктивность культур короткоротационного севооборота с четырехлетним циклом ротации, предусматривающего выращивание следующих культур: соя – пшеница озимая – сахарная свекла – кукуруза на зерно. Высокого уровня продуктивности и качества продукции можно достигать за счет мероприятий биологизации, а не исключительно благодаря интенсификации технологий выращивания. В промышленной системе удобрения вносят только минеральные удобрения, поэтому значительно возрастает роль подкормок по вегетации – направленных на формирование урожая и в дальнейшем, и на обеспечение высокого уровня качества. А вот за счет влияния погодных условий, сложившихся в годы исследований, провести качественно подкормки по вегетации минеральными удобрениями было невозможно из-за отсутствия влаги или в отдельные годы значительных ливневых осадков. В то же время, доступный растениям азот биологической и экологической систем удобрения позволил обеспечить формирование приемлемых показателей качества. Итак, выращивание культур севооборота при применении экологической и биологической систем удобрения позволяет сформировать качественные показатели урожая на хорошем уровне.Выводы. Максимальную урожайность сои обеспечивала промышленная – 4,21 т/га и биологическая система удобрения – 4,18 т/га. Также при промышленной системе удобрения было получено максимальные показатели урожайности зерна озимой пшеницы – 7,9 т/га. А вот при биологической системе удобрения сахарной свеклы по сбору сахара, в условиях опыта, получено наибольшую эффективность – 12,7 т/га. В то же время максимальную урожайность зерна кукурузы получено в варианте промышленной системы удобрения – 11,7 т/га.Мета. Вивчити біологічну ефективність вирощування культур сівозміни за використання різних систем удобрення.Методи. Польові, лабораторні.Результати. Вивчено вплив системи удобрення на продуктивність культур короткоротаційної сівозміни з чотирирічним циклом ротації, що передбачає вирощування таких культур: соя – пшениця озима – буряки цукрові – кукурудза на зерно. Високого рівня продуктивності та якості продукції можна досягати і за рахунок заходів біологізації, а не виключно завдяки інтенсифікації технологій вирощування. За промислової системи удобрення вносять лише мінеральні добрива, а тому значно зростає роль підживлень по вегетації – спрямованих на формування врожаю та в подальшому і на забезпечення високого рівня якості. А от за рахунок впливу погодних умов, що склались в роки досліджень, провести якісно підживлення по вегетації мінеральними добривами було неможливо з-за відсутності вологи або ж в окремі роки значних зливових опадів на час формування врожаю. В той же час, доступний рослинам азот біологічної та екологічної систем удобрення дозволив забезпечити формування прийнятних показників якості. Отже, вирощування культур сівозміни за застосування екологічної та біологічної систем удобрення дозволяє сформувати якісні показники врожаю на хорошому рівні.Висновки. Максимальну урожайність сої забезпечувала промислова – 4,21 т/га та біологічна система удобрення – 4,18 т/га. Також за промислової системи удобрення було отримано максимальні показники урожайності зерна пшениці озимої – 7,9 т/га. А от за біологічної системи удобрення буряків цукрових за збором цукру, в умовах досліду, отримано найбільшу ефективність – 12,7 т/га. В той же час максимальну урожайність зерна кукурудзи отримано у варіанті промислової системи удобрення – 11,7 т/га