The study of the influence of extracellular dehydration on histomorphometrical parameters of the rats spleen

У статті наведені дані, отримані при гістоморфометричному аналізі структурних компонентів селезінки за умов дії експериментальної позаклітинної дегідратації організму щурів. Позаклітинну дегідратацію створювали шляхом пиття тваринами води з діуретиком (LASIX®). Для вивчення структурних компонентів селезінки гістологічні зрізи забарвлювали гематоксилін-еозином та за Ван-Гізон. У селезінці виникають неспецифічні дистрофічно-дегенеративні та дисциркуляторні процеси, як при легкому, так і при середньому ступені дегідратації. Вони проявляться делімфатизацією білої пульпи та редукцією червоної та білої пульпи. За даними морфометрії, відбувається зменшення площі білої пульпи на фоні збільшення площі червоної пульпи та сполучнотканинного компоненту при обох термінах експерименту. Критерії –Пірсона та – Колмогорова – Смірнова свідчать про те, що зміна вимірюваних параметрів селезінки мають приблизно однакове значення як після одного, так і після двох місяців позаклітинної дегідратації, інтенсивність зменшення відсотку площі білої пульпи та збільшення відсотку червоної пульпи відбувається рівномірно як після першого місяця, так і після другого місяців експерименту, найбільш інтенсивно збільшення сполучнотканинного компоненту відмічається після двох місяців експерименту.В статье приведены данные, полученные при гистоморфометричному анализе структурных компонентов селезенки в условиях действия экспериментальной внеклеточной дегидратации организма крыс. Внеклеточную дегидратацию создавали путем употребления животными воды с диуретиком (LASIX®). В селезенке возникают неспецифические дистрофически-дегенеративные и дисциркуляторные процессы, как при легкой, так и при средней степени дегидратации. Они проявятся делимфатизаций белой пульпы и редукцией красной и белой пульпы. По данным морфометрии, происходит уменьшение площади белой пульпы на фоне увеличения площади красной и соединительнотканного компонента при обоих сроках эксперимента. Критерії –Пирсона та –Колмогорова – Смирнова свидетельствуют о том, что изменение измеряемых параметров селезенки имеют примерно одинаковое значение как после одного, так и после двух месяцев внеклеточной дегидратации, интенсивность уменьшение процента площади белой пульпы и увеличения процента красной пульпы происходит равномерно как после первого месяца , так и после второго месяцев эксперимента, наиболее интенсивно увеличение соединительнотканного компонента отмечается после двух месяцев эксперимента.The article presents the data obtained in during the analysis of structural components of the spleen under the conditions of extracellular dehydration of the experimental rats.The extracellular dehydration was created by giving the animals water with a diuretic (LASIX®). To study the structural components of the spleen histological sections were stained with hematoxylin-eosin and by Van Hizon. In the spleen appear nonspecific dystrophic-degenerative and discirculatory processes, both during the light and the average degree of dehydration. They appear in delymphatisation of the white pulp and reduction of red and white pulp. According to morphometry, there is reduction of the area of the white pulp on background of increase of the area of red pulp and connective tissue component at both terms of the experiments. Criteria of Pirson and Kolmogorov - Smirnov indicate that the change of the measured parameters of the spleen have approximately the same meaning as after one and after two months of extracellular dehydration, intensity of the decrease of the per cent of the white pulp square and the increase of the per cent of the red pulp is as evenly after the first month and after the second month of the experiment, the most intensive increase of the connective tissue component is observed after two months of the experiment

Мікроскопічні зміни загруднинної залози за умов ушкоджуючого впливу загальної дегідратації в експерименті

Метою дослідження стало встановлення в експерименті особливостей морфо- логічних змін тимусу за умов легкого та середнього ступенів загального зневоднення організму. Дегідратація легкого і середнього ступенів тяжкості моделювалася шляхом утримання тварин на повністю безводній дієті протягом 3 і 6 днів. Встановлено, що загальна дегідратація суттєво змінює структуру загруднинної залози. При легкому ступені зневоднення в тимусі в переважній більшості спостережень виявляються ознаки II фази акцидентальної трансформації, для якої характерна вогнищева делімфатизація кори тимічних часточок. При середньому ступені дегідратації в тимусі експериментальних тварин виявляються елементи II, III і IV фаз акцидентальної трансформації з переважанням III фази. II фаза акцидентальної трансформації в значній частині спостережень відбувається на тлі фолікулярної гіперплазії. Визначено, що в динаміці дегідратації збільшувався вміст сполучнотканинного компоненту та зменшувалась кількість лімфоцитів в досліджуваних компартментах тимусу. Таким чином, при посиленні ступеня загальної дегідратації, посилюються і прояви акцидентальної трансформації тимусу.Метою дослідження стало встановлення в експерименті особливостей морфо- логічних змін тимусу за умов легкого та середнього ступенів загального зневоднення організму. Дегідратація легкого і середнього ступенів тяжкості моделювалася шляхом утримання тварин на повністю безводній дієті протягом 3 і 6 днів. Встановлено, що загальна дегідратація суттєво змінює структуру загруднинної залози. При легкому ступені зневоднення в тимусі в переважній більшості спостережень виявляються ознаки II фази акцидентальної трансформації, для якої характерна вогнищева делімфатизація кори тимічних часточок. При середньому ступені дегідратації в тимусі експериментальних тварин виявляються елементи II, III і IV фаз акцидентальної трансформації з переважанням III фази. II фаза акцидентальної трансформації в значній частині спостережень відбувається на тлі фолікулярної гіперплазії. Визначено, що в динаміці дегідратації збільшувався вміст сполучнотканинного компоненту та зменшувалась кількість лімфоцитів в досліджуваних компартментах тимусу. Таким чином, при посиленні ступеня загальної дегідратації, посилюються і прояви акцидентальної трансформації тимусу.Thymus is the central organ of immune system and is extremely sensitive to pathological exogenous factors which trigger its involution. Objective. To establish the features of thymus morphological changes in conditions of mild and total organism dehydration in an experiment. Methods. The study was conducted on 24 white mature male rats. Animals were kept on anhydrous diet for 3 and 6 days thus dehydration was simulated. For the structural components investigation, histological sections were stained with hematoxylin and eosin, methylene blue, and by Van-Gizon. The square surface ratio of medulla, cortex and stromal component of the thymus was calculated by the system of computer analyses "Digimaizer". Measurements were carried out in 10 areas of thymus histological section of each rat. Throughout present research it was determined the number of lymphocytes in the area of vision on the surface 0.009 mm2 (magnification ×1000) in the cortex and medulla using the program "ImageJ". Results. During the investigation morphological structure of the control group thymus is not distinguished from the one described in the articles of researchers and histology tutorials, devoted to the thymus structure. In the experimental groups it was established that dehydration qualitatively changes the structure of the thymus. While under mild thymus dehydration in most observations detected signs of the II phase of accidental transformation, were characterized by focal delymphatisation of the cortex of thymic lobules. During moderate degree of dehydration, elements of the II, III і IV phases of accidental transformation occurred where in the prevailed observations detected signs of III phase of the accidental transformation: the boundary between the cortex and medulla is not defined in thymus lobules. The II phase of accidental transformation in the most of observations appears on the grounds of follicular hyperplasia. During dehydration the content of connective tissue component was increased and the number of lymphocytes in the thymus was reduced. Conclusion. Increasing degree of overall dehydration enhance the manifestations of accidental thymus transformation

Morphological changes in the spleen of a rat caused by dehydration

The spleen of the rat is invariably inseparable with that of the human. The study investigates the various morphological changes that will occur in the spleen of the rat when it is subjected to dehydration for a variable period. The study was conducted and its objectives are stated below; To understand the basic anatomy of the spleen of the rat and its relationship with that of human. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3579

Вплив позаклітинної дегідратації легкого ступеню на структуру селезінки

Важко назвати інший орган, який був би так всебічно вивчений анатомічно і експериментально, про функції і значення якого для організму було б висловлено стільки припущень і теорій, але й на сьогодні селезінка наполегливо зберігає свої таємниці, не дивлячись на величезну кількість теоретичних і практичних досліджень. Природні та техногенні катаклізми (обвали в шахтах, горах), несприятливі умови жаркого клімату (при посиленій втраті води в умовах впливу високої навколишньої температури), а також хвороби, що супроводжуються рвотою та діареєю, підвищене фізичне навантаження супроводжуються зневодненням організму. Вода і солі (насамперед натрій) втрачаються спочатку з позаклітинної рідини, пізніше починають втрачатися внутрішньоклітинна рідина і калій. Проблемі зневоднення присвятили свої праці багато морфологів, проте дослідження структурних змін, які відбуваються в селезінці при дегідратації залишаються поза увагою широкого кола науковців

Клітинний склад кісткового мозку здорових щурів

Червоний кістковий мозок – центральний орган гемоцитопоезу та імунопоезу, має підвищену чутливість до травмуючої дії різних екопатогенних чинників. Про зміни стану кровотворення вказують дані клітинного складу пунктату червоного кісткового мозку в поєднанні з аналізом мазка периферійної крові. Досліджували особливості забору кісткового мозку та фонові показники мієлограми здорових щурів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3204

Дослідження морфології еритроцитів щурів

Еритроцити – високоспецифічні клітини крові які виконують ряд важливих для організму функцій (дихальна, транспортна, буферна, підтримка реологічних властивостей, участь у підтримці водно-сольового балансу). Всі вони спрямовані до єдиної мети – підтримки гомеостазу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3203

The study of the influence of extracellular dehydration on histomorphometrical parameters of the rats spleen

У статті наведені дані, отримані при гістоморфометричному аналізі структурних компонентів селезінки за умов дії експериментальної позаклітинної дегідратації організму щурів. Позаклітинну дегідратацію створювали шляхом пиття тваринами води з діуретиком (LASIX®). Для вивчення структурних компонентів селезінки гістологічні зрізи забарвлювали гематоксилін-еозином та за Ван-Гізон. У селезінці виникають неспецифічні дистрофічно-дегенеративні та дисциркуляторні процеси, як при легкому, так і при середньому ступені дегідратації. Вони проявляться делімфатизацією білої пульпи та редукцією червоної та білої пульпи. За даними морфометрії, відбувається зменшення площі білої пульпи на фоні збільшення площі червоної пульпи та сполучнотканинного компоненту при обох термінах експерименту. Критерії –Пірсона та – Колмогорова – Смірнова свідчать про те, що зміна вимірюваних параметрів селезінки мають приблизно однакове значення як після одного, так і після двох місяців позаклітинної дегідратації, інтенсивність зменшення відсотку площі білої пульпи та збільшення відсотку червоної пульпи відбувається рівномірно як після першого місяця, так і після другого місяців експерименту, найбільш інтенсивно збільшення сполучнотканинного компоненту відмічається після двох місяців експерименту.В статье приведены данные, полученные при гистоморфометричному анализе структурных компонентов селезенки в условиях действия экспериментальной внеклеточной дегидратации организма крыс. Внеклеточную дегидратацию создавали путем употребления животными воды с диуретиком (LASIX®). В селезенке возникают неспецифические дистрофически-дегенеративные и дисциркуляторные процессы, как при легкой, так и при средней степени дегидратации. Они проявятся делимфатизаций белой пульпы и редукцией красной и белой пульпы. По данным морфометрии, происходит уменьшение площади белой пульпы на фоне увеличения площади красной и соединительнотканного компонента при обоих сроках эксперимента. Критерії –Пирсона та –Колмогорова – Смирнова свидетельствуют о том, что изменение измеряемых параметров селезенки имеют примерно одинаковое значение как после одного, так и после двух месяцев внеклеточной дегидратации, интенсивность уменьшение процента площади белой пульпы и увеличения процента красной пульпы происходит равномерно как после первого месяца , так и после второго месяцев эксперимента, наиболее интенсивно увеличение соединительнотканного компонента отмечается после двух месяцев эксперимента.The article presents the data obtained in during the analysis of structural components of the spleen under the conditions of extracellular dehydration of the experimental rats.The extracellular dehydration was created by giving the animals water with a diuretic (LASIX®). To study the structural components of the spleen histological sections were stained with hematoxylin-eosin and by Van Hizon. In the spleen appear nonspecific dystrophic-degenerative and discirculatory processes, both during the light and the average degree of dehydration. They appear in delymphatisation of the white pulp and reduction of red and white pulp. According to morphometry, there is reduction of the area of the white pulp on background of increase of the area of red pulp and connective tissue component at both terms of the experiments. Criteria of Pirson and Kolmogorov - Smirnov indicate that the change of the measured parameters of the spleen have approximately the same meaning as after one and after two months of extracellular dehydration, intensity of the decrease of the per cent of the white pulp square and the increase of the per cent of the red pulp is as evenly after the first month and after the second month of the experiment, the most intensive increase of the connective tissue component is observed after two months of the experiment

Мікроскопічні зміни загруднинної залози за умов ушкоджуючого впливу загальної дегідратації в експерименті

Метою дослідження стало встановлення в експерименті особливостей морфо- логічних змін тимусу за умов легкого та середнього ступенів загального зневоднення організму. Дегідратація легкого і середнього ступенів тяжкості моделювалася шляхом утримання тварин на повністю безводній дієті протягом 3 і 6 днів. Встановлено, що загальна дегідратація суттєво змінює структуру загруднинної залози. При легкому ступені зневоднення в тимусі в переважній більшості спостережень виявляються ознаки II фази акцидентальної трансформації, для якої характерна вогнищева делімфатизація кори тимічних часточок. При середньому ступені дегідратації в тимусі експериментальних тварин виявляються елементи II, III і IV фаз акцидентальної трансформації з переважанням III фази. II фаза акцидентальної трансформації в значній частині спостережень відбувається на тлі фолікулярної гіперплазії. Визначено, що в динаміці дегідратації збільшувався вміст сполучнотканинного компоненту та зменшувалась кількість лімфоцитів в досліджуваних компартментах тимусу. Таким чином, при посиленні ступеня загальної дегідратації, посилюються і прояви акцидентальної трансформації тимусу.Метою дослідження стало встановлення в експерименті особливостей морфо- логічних змін тимусу за умов легкого та середнього ступенів загального зневоднення організму. Дегідратація легкого і середнього ступенів тяжкості моделювалася шляхом утримання тварин на повністю безводній дієті протягом 3 і 6 днів. Встановлено, що загальна дегідратація суттєво змінює структуру загруднинної залози. При легкому ступені зневоднення в тимусі в переважній більшості спостережень виявляються ознаки II фази акцидентальної трансформації, для якої характерна вогнищева делімфатизація кори тимічних часточок. При середньому ступені дегідратації в тимусі експериментальних тварин виявляються елементи II, III і IV фаз акцидентальної трансформації з переважанням III фази. II фаза акцидентальної трансформації в значній частині спостережень відбувається на тлі фолікулярної гіперплазії. Визначено, що в динаміці дегідратації збільшувався вміст сполучнотканинного компоненту та зменшувалась кількість лімфоцитів в досліджуваних компартментах тимусу. Таким чином, при посиленні ступеня загальної дегідратації, посилюються і прояви акцидентальної трансформації тимусу.Thymus is the central organ of immune system and is extremely sensitive to pathological exogenous factors which trigger its involution. Objective. To establish the features of thymus morphological changes in conditions of mild and total organism dehydration in an experiment. Methods. The study was conducted on 24 white mature male rats. Animals were kept on anhydrous diet for 3 and 6 days thus dehydration was simulated. For the structural components investigation, histological sections were stained with hematoxylin and eosin, methylene blue, and by Van-Gizon. The square surface ratio of medulla, cortex and stromal component of the thymus was calculated by the system of computer analyses "Digimaizer". Measurements were carried out in 10 areas of thymus histological section of each rat. Throughout present research it was determined the number of lymphocytes in the area of vision on the surface 0.009 mm2 (magnification ×1000) in the cortex and medulla using the program "ImageJ". Results. During the investigation morphological structure of the control group thymus is not distinguished from the one described in the articles of researchers and histology tutorials, devoted to the thymus structure. In the experimental groups it was established that dehydration qualitatively changes the structure of the thymus. While under mild thymus dehydration in most observations detected signs of the II phase of accidental transformation, were characterized by focal delymphatisation of the cortex of thymic lobules. During moderate degree of dehydration, elements of the II, III і IV phases of accidental transformation occurred where in the prevailed observations detected signs of III phase of the accidental transformation: the boundary between the cortex and medulla is not defined in thymus lobules. The II phase of accidental transformation in the most of observations appears on the grounds of follicular hyperplasia. During dehydration the content of connective tissue component was increased and the number of lymphocytes in the thymus was reduced. Conclusion. Increasing degree of overall dehydration enhance the manifestations of accidental thymus transformation