Experimental study of the thermal reaming of the borehole by axial plasmatron

Purpose. To study rock spallation dynamics in the process of the borehole thermal reaming and analyze energy consumption of the borehole thermal reaming process by plasma jets of the axial plasmatron. Methods. Field experimental study of rock spallation by plasma jets is carried out with the view to measuring the thermal power of plasma, weight of rock spalls and duration of plasma jets impact on the borehole. VT-200 scales were used to measure the rock spalls weight. In the experimental study, plasma jets flow out directly into the borehole in the granite block. The borehole and plasmatron nozzle parameters are geometrically similar. Findings. Experimental data are processed in the form of a table that shows the following parameters of individual experiments: duration of the borehole surface treatment by a plasma jet; thermal power of a plasma jet; heat release of a plasma jet, weight of the rock spalls, energy efficiency of the rock spallation process; productivity of the rock destruction. Experimental data are processed in the form of the dependence of energy consumption of the borehole thermal reaming on the duration of the borehole inner surface thermal treatment. The range of thermophysical and plasmodynamic parameters of the plasma torch that allow to achieve rock spallation is determined. Originality. The linear relationship between the energy consumption in the process of the borehole thermal reaming by low temperature plasma and the duration of the reaming process is revealed, with energy consumption of the reaming process decreasing dramatically with the increase in the process duration. Practical implications. Methodology of the experimental research into the borehole thermal reaming by plasma jets rock spallation is developed. The results of the study could be applied to borehole drilling processes.Мета. Дослідження динаміки лущення гірської породи в процесі термічного розширення свердловини та енергоємності процесу термічного розширення свердловини плазмовим струменем осьового плазмотрона. Методика. В роботі виконано натурне експериментальне дослідження лущення гірської породи струминою плазми. Сутність експерименту полягала у вимірюванні теплової потужності плазми, маси сколених частинок гірської породи та тривалості впливу плазмового струменя на свердловину. Для вимірювання маси сколених частинок гірської породи використовувались ваги ВТ-200. В експериментальному дослідженні струмина плазми витікає безпосередньо в свердловину в блоці міцного граніту. Дотримано геометричну подобу параметрів свердловини та сопла плазмотрона. Результати. Виконано обробку дослідних даних у вигляді таблиці, в якій наведено наступні параметри окремих дослідів: тривалість впливу плазмового струменя на свердловину; теплова потужність плазмового струменя; теплота плазмового струменя, маса сколених частинок породи, енергоємність процесу лущення гірської породи; продуктивність руйнування гірської породи. Виконано обробку дослідних даних у вигляді залежності енергоємності процесу термічного розширення свердловини від тривалості термічної обробки внутрішньої поверхні свердловини. Наукова новизна. Виявлено лінійну залежність енергоємності процесу термічного розширення свердловин низькотемпературною плазмою від тривалості процесу розширення, при цьому енергоємність процесу розширення стрімко зменшується зі збільшенням тривалості процесу. Практична значимість. Розроблено методику експериментального дослідження термічного розширення свердловини шляхом лущенням гірської породи струминою плазми. Отримані результати впливу високотемпературних струмин плазми в процесах крихкого руйнування гірських порід можуть бути застосованими в процесах буріння свердловин.Цель. Исследование динамики шелушения горной породы в процессе термического расширения скважины и энергоемкости процесса термического расширения скважины плазменной струей осевого плазмотрона. Методика. В работе выполнено натурное экспериментальное исследование шелушения горной породы струей плазмы. Сущность эксперимента заключалась в измерении тепловой мощности плазмы, массы сколотых частиц горной породы и длительности воздействия плазменной струи на скважину. Для измерения массы сколотых частиц горной породы использовались весы ВТ-200. В экспериментальном исследовании струя плазмы следует непосредственно в скважину в блоке крепкого гранита. Соблюдено геометрическое подобие параметров скважины и сопла плазмотрона. Результаты. Опытные данные представлены в виде таблицы, в которой сведены следующие параметры отдельных опытов: продолжительность воздействия плазменной струи на скважину; тепловая мощность плазменной струи; теплота плазменной струи, масса сколотых частиц породы, энергоемкость процесса шелушения горной породы; производительность разрушения горной породы. Опытные данные обработаны в виде зависимости энергоемкости процесса термического расширения скважины от продолжительности термической обработки внутренней поверхности скважины. Определен диапазон теплофизических и плазмодинамичних параметров плазменного факела при которых достигается процесс шелушения породы. Научная новизна. Выявлена линейная зависимость энергоемкости процесса термического расширения скважин низкотемпературной плазмой от продолжительности процесса расширения, при этом энергоемкость процесса расширения стремительно уменьшается с увеличением продолжительности процесса. Практическая значимость. Разработана методика экспериментального исследования термического расширения скважины путем шелушения горной породы струей плазмы. Полученные результаты воздействия высокотемпературных струй плазмы в процессах хрупкого разрушения горных пород могут быть применены в процессах бурения скважин.The authors express their gratitude to V.P. Teplyi, Chief Project Designer at the Department of Vibropneumatic Transport Systems and Complexes of the Institute of Geotechnical Mechanics named by N. Poljakov of National Academy of Sciences of Ukraine, and to S.V. Shniakin, Chief Engineer at the Department of Vibropneumatic Transport Systems and Complexes of the Institute of Geotechnical Mechanics named by N. Poljakov of National Academy of Sciences of Ukraine, for their valuable help during the experimental studies. The authors are also grateful to L.T. Kholiavchenko, Candidate of Technical Sciences (Ph.D), Senior Researcher at the Department of Rock Breaking Problems of the Institute of Geotechnical Mechanics named by N. Poljakov of National Academy of Sciences of Ukraine, for his valuable guidelines and comments in the discussion of the results obtained through experimental and theoretical studies

Study of the plasma flow interaction with the borehole surface in the process of its thermal reaming

Purpose. Study of the plasma flow interaction with the borehole surface in the process of its thermal reaming for determination of transient temperature distribution along the borehole surface and the average coefficient of heat transfer from the plasma flow to the borehole surface. Methods. Experimental study of the plasma flow interaction with the flange union with internal lateral surface simulating the rock surface in a borehole has been carried out. The essence of the experimental study is in measuring temperature of the flange union external side while the plasma flowing inside the flange union. To measure temperature on the external surface of the flange union, a chromel-alumel thermocouple with thermoelectrodes of 1.2 mm in diameter was used. In experimental research, plasma flows out through a nozzle directly to the flange union made of copper. The parameters of the flange union and the nozzle of plasmatron are geometrically similar. Findings. Experimental data are processed as a relationship between the temperature of the copper flange union lateral surface, i.e. borehole surface, and the time of the copper flange union heating by the heat carrier. Experimental data are processed as a dependence of temperature of the tin pipe side surface, i.e. surface of the borehole, on the location of temperature measurement point along the tin pipe and the time of the tin pipe heating by the heat carrier. Originality. Physical simulation modeling of the heat carrier (low temperature plasma) flow interaction with the borehole surface simulated by the copper flange union and the tin pipe in a certain range of geometrical parameters of the copper flange union, tin pipe and the plasmatron nozzle as well as thermophysical properties of the heat carrier assumed in accordance with geometrical similarity to the technological and design parameters of the plasmatron and borehole diameter before the beginning of thermal reaming process. Practical implications. Methodology of experimental research of the heat carrier (low temperature plasma) flow interaction with the borehole surface that was simulated by the copper flange union of the tin pipe is developed. The results of the influence by high-temperature heat carrier jets on the processes of fragile rock destruction are rather useful in the borehole drilling processes.Мета. Дослідження взаємодії потоку плазми з поверхнею свердловини в процесі її термічного розширення для визначення нестаціонарного розподілу температури вздовж поверхні свердловини та усередненого коефі-цієнта тепловіддачі від потоку плазми до поверхні свердловини. Методика. В роботі виконано експериментальне дослідження взаємодії струмини плазми з фланцевим патрубком, внутрішня бокова поверхня якого імітувала поверхню гірської породи в свердловині. Сутність експерименту полягала у вимірюванні температури зовнішньої бічної поверхні фланцевого патрубка при течії плазмової струмини всередині патрубка. Для вимірювання температури на зовнішній поверхні фланцевого патрубка застосовувалась хромель-алюмелева термопара з термоелектродами діаметром 1.2 мм. В експериментальному дослідженні струмина плазми через сопло витікає безпосередньо у фланцевий патрубок, вироблений з міді. Дотримано геометричну подобу параметрів фланцевого патрубка та сопла плазмотрона. Результати. Виконано обробку дослідних даних у вигляді залежності температури бічної поверхні мідного фланцевого патрубка, тобто поверхні свердловини, від часу нагрівання мідного фланцевого патрубка теплоносієм. Виконано обробку дослідних даних у вигляді залежності температури бічної поверхні жерстяної труби, тобто поверхні свердловини, від розташування точки вимірювання температури вздовж жерстяної труби та часу нагрівання жерстяної труби теплоносієм. Виявлено залежності зміни температури бічної поверхні жерстяної труби від часу її нагрівання; розподілу температури потоку плазми за довжиною жерстяної труби в залежності від діаметру жерстяної труби та діаметру вихідного отвору сопла плазмотрона; діапазон коефіцієнтів тепловіддачі від потоку плазми до поверхні свердловини. Наукова новизна. Проведення фізичного імітаційного моделювання взаємодії потоку теплоносія, в якості якого виступає низькотемпературна плазма, з поверхнею свердловини у вигляді мідного фланцевого патрубка та жерстяної труби в певному діапазоні геометричних параметрів мідного фланцевого патрубка, жерстяної труби та сопла плазмотрона, а також теплофізичних характеристик теплоносія, які прийняті у відповідності до геометричної подоби технологічним і конструктивним параметрам плазмотрона та діаметра свердловин перед початком процесу термічного розширення. Практична значимість. Розроблено методику експериментального дослідження взаємодії струмини теплоносія, в якості якого виступає низькотемпературна плазма, з поверхнею свердловини у вигляді мідного фланцевого патрубка жерстяної труби, яка імітувала свердловину. Отримані результати впливу високотемпературних струмин теплоносія в процесах крихкого руйнування гірських порід є корисними при виконанні процесу буріння свердловин.Цель. Исследование взаимодействия потока плазмы с поверхностью скважины в процессе ее термического расширения для определения нестационарного распределения температуры вдоль поверхности скважины и усредненного коэффициента теплоотдачи от потока плазмы к поверхности скважины. Методика. В работе выполнено экспериментальное исследование взаимодействия струи плазмы с фланцевым патрубком, внутренняя боковая поверхность которого имитировала поверхность горной породы в скважине. Сущность эксперимента заключалась в измерении температуры внешней боковой поверхности фланцевого патрубка при течении плазменной струи внутри патрубка. Для измерения температуры на внешней поверхности фланцевого патрубка применялась хромель-алюмелевая термопара с термоэлектродами диаметром 1.2 мм. В экспериментальном исследовании струя плазмы через сопло вытекает непосредственно во фланцевый патрубок, выполненный из меди. Соблюдено геометрическое подобие параметров фланцевого патрубка и сопла плазмотрона. Результаты. Выполнена обработка опытных данных в виде зависимости температуры боковой поверхности медного фланцевого патрубка, то есть поверхности скважины, от времени нагревания медного фланцевого патрубка теплоносителем. Выполнена обработка опытных данных в виде зависимости температуры боковой поверхности жестяной трубы, то есть поверхности скважины, от расположения точки измерения температуры вдоль жестяной трубы и времени нагревания жестяной трубы теплоносителем. Научная новизна. Проведение физического имитационного моделирования взаимодействия потока теплоносителя, в качестве которого выступает низкотемпературная плазма, с поверхностью скважины в виде медного фланцевого патрубка и жестяной трубы в определенном диапазоне геометрических параметров медного фланцевого патрубка, жестяной трубы и сопла плазмотрона, а также теплофизических характеристик теплоносителя, которые приняты в соответствии с геометрическим подобием технологическим и конструктивным параметрам плазмотрона и диаметра скважин перед началом процесса термического расширения. Практическая значимость. Разработана методика экспериментального исследования взаимодействия струи теплоносителя, в качестве которого выступает низкотемпературная плазма, с поверхностью скважины в виде медного фланцевого патрубка жестяной трубы, которая имитировала скважину. Полученные результаты влияния высокотемпературных струй теплоносителя в процессах хрупкого разрушения горных пород будут полезными в процессе бурения скважин.The authors express their gratitude to V.P. Teplyi, Chief Project Designer at the Department of Vibropneumatic Transport Systems and Complexes of Institute of Geotechnical Mechanics named after M.S. Polyakov of the National Academy of Sciences of Ukraine, and S.V. Shniakin, Chief Engineer at the Department of Vibropneumatic Transport Systems and Complexes of Institute of Geotechnical Mechanics named after M.S. Polyakov of the National Academy of Sciences of Ukraine, for their valuable help during the experimental studies. The authors are also grateful to L.T. Kholiavchenko, Candidate of Technical Sciences (Ph.D), Senior Researcher at the Department of Rock Breaking Problems of Institute of Geotechnical Mechanics named after M.S. Polyakov of the National Academy of Sciences of Ukraine, for his valuable guidelines and comments relating to the experimental studies

FORECASTING ROCK BURST HAZARD OF TECTONICALLY DISTURBED ORE MASSIF AT THE DEEP HORIZONS OF NIKOLAEVSKOE POLYMETALLIC DEPOSIT

The subject of the research is the stress-strain and rock burst hazardous state of the ore massif of the Nikolaevskoe polymetallic deposit, formed under the influence of complex mining-geological and mining-technical factors. The purpose of the research is to establish the peculiarities of the formation of technogenic stress fields at the deposit, which is characterized by a block structure, a complex tectonic system and the presence of a large volume of developed spaces. Volumetric geodynamic modeling of the stress-strain state of the massif at different stages of the development of the deep horizons of the deposit was carried out by collecting information on the structure, properties and geodynamic state of the rock mass. The assessment of stress changes taking into account the effect of hypsometry, the configuration of the selvages, the physical-mechanical properties of the ore deposit and host rocks, the presence of tectonic disturbances was made using the developed numerical algorithms, the automation equipment of the initial data and the PRESS 3D URAL software. The simulation made it possible to establish that tectonic faults in the massif lead to a qualitative change in the stress-strain state in certain parts of the ore massif and in the pillars, namely, the reduction of stresses along the tectonic faults and their growth in nearby pillars. The identified features of the distribution of stresses in the tectonically disturbed rock massif of the Nikolaevskoe deposit will allow to identify in advance potentially hazardous areas both at the planning stage of mining operations and during development, as well as to work out effective rock burst measures to increase the safety of mining. The results of research can be used in enterprises with similar mining-geological and mining-technical conditions

Аналіз результатів успішності іммедіат-імплантації з використанням дентальних імплантатів системи «zircon prior fortis»

Scientific paper is devoted to the analysis of immediat-implantation with the use of «Zircon Prior» system through an integrated approach to dynamic assessment criteria for treatment success (soft tissue recession, changes in the medial and distal papillae, radiological bone loss in peri-implant zone, dynamics of implants stability quality (ISCQ)) during insertion and after 3, 6 and 12 months. Success of immediat-implantation in patients with periodontal pathology is defined based on comparison of researched and control groups data, and formulated recommendations algorithm for immediat-implantation protocol of multiroot teeth providing strong support for the distal orthopedic structures and reducing the subsequent of rational prosthetic treatment.У статті представлено аналіз результатів іммедіат-імплантації з використанням системи Zircon Prior на основі комплексного підходу до динамічної оцінки критеріїв успішності лікування (рецесії м’яких тканин, змін рівня медіальних і дистальних сосочків, рентгенологічної втрати кісткової тканини в периімплантатній зоні, динаміки коефіцієнта стабільності імплантатів (КСІ)) у період встановлення та через 3, 6 та 12 місяців. Визначено успішність іммедіат-імплантації у хворих з патологією пародонта на основі порівняння даних досліджуваної та контрольної груп, а також сформульовано алгоритм рекомендацій протоколу іммедіат-імплантації багатокореневих зубів, який забезпечує надійну дистальну опору для ортопедичних конструкцій та скорочує терміни послідуючого раціонального протезування

Assessment of Rock-Burst Hazard in Deep Layer Mining at Nikolayevskoye Field

The paper presents results of conducted research using regional and local methods of forecast and control over geomechanical state of the rock mass at burst-hazardous Nikolayevskoye field, located in a geodynamically active region. The study subject is the ore mass of  Nikolayevskoye field, characterized by man-induced and tectonic disturbances and high geodynamic activity. The aim of research was practical implementation of methods and instruments of forecast and control over geomechanical state of the burst-hazardous rock mass and safety improvement of mining operations.  Exploitation practice of burst-hazardous fields demonstrates that forecast accuracy of hazardous rock pressure demands cutting-edge multi-level systems, where local methods and tools complement regional ones. A regional forecast of rock-burst hazard at Nikolayevskoye field was performed by means of seismoacoustic method using automated control system for rock pressure (ACSRP) «Prognoz-АDS». Local forecast was carried out using «Prognoz-L» device, geophysical (sample disking) method and visual observations of dynamic pressure manifestations in the mining tunnels. Quality assessment of stress-strain and burst state of the rock mass was performed using specialized software «PRESS 3D URAL». Integration of engineering and geomechanical data in the process of conducting research guarantees a relevant assessment of rock-burst hazard in various areas of the field at various stages of its development. Practical verification of the system, where local methods and tools complement regional ones, demonstrated satisfactory results at Nikolayevskoye mining plant, which makes it recommendable for other mining facilities extracting ore at great depths under similar conditions of active geodynamic processes

Біомаркери в діагностиці хвороб пародонта

The chronic course of periodontitis and gingivitis affects up to 80 % of the adult population, making them one of the most common diseases of mankind. The disease is initiated by the accumulation of bacteria along the gingival margin and in the space between the gingival tissue and the teeth. The absence of an acute pain clinic for periodontal diseases is one of the main reasons for the low level of patients seeking dental care. Diagnosis of periodontal disease, as a rule, is carried out by a dentist, it includes a visual examination of the gum tissue and a number of other protocol procedures, including additional diagnostic methods – a clinical assessment of the roentgenogram. At the same time, conventional clinical and radiographic methods for periodontal diagnostics are capable of only a retrospective diagnosis, they cannot detect or predict the activity of periodontitis. For these reasons, in recent years, potential biomarkers for the diagnosis of periodontal tissue diseases have been actively investigated. The source of biomarkers, in the first place, are considered gingival fluid and saliva, such as those that are in direct contact with the affected tissues. Given the foregoing, it seems appropriate to review the literature on biomarkers of gingival fluid and saliva used to diagnose periodontal diseases and the possibility of developing easy-to-use test methods for their early diagnosis. The aim of the study – to evaluate the prospects of using biomarkers in dental practice, in particular in the diagnosis of parathon tissue pathology, including peri-implant pathology, based on the analysis of literature data. Materials and Methods. The study used biblical and analytical methods. Results and Discussion. The sources of scientific and medical information on the application of biomarkers in the diagnosis of periodontal diseases are analyzed and processed. Conclusions. Despite the fact that the diagnostic value of oral fluids is recognized and there is a significant number of potential biomarkers, the studies conducted to date have proved inadequate to provide clinically reliable and useful information for practitioners in terms of more accurate diagnosis and treatment planning.Хроническое течение пародонтита и гингивита поражает до 80 % взрослого населения, ставши одной из самых распространенных болезней человечества. Заболевания инициируется накоплением бактерий вдоль десневого края и в пространстве между десневыми тканями и зубами. Отсутствие клиники острой боли при заболеваниях пародонта является одной из основных причин низкого уровня обращений пациентов за стоматологической помощью. Диагностику заболеваний пародонта, как правило, проводит врач-стоматолог. Она включает визуальный осмотр тканей десен и ряд других протокольных процедур, в том числе дополнительных методов диагностики – клиническую оценку рентенограммы. В то же время, обычные клинические и рентгенографические методы диагностики пародонта способны лишь к ретроспективному диагнозу, они не могут обнаружить или предсказать активность пародонтита. Поэтому в последние годы активно исследуются потенциальные биомаркеры для диагностики болезней тканей пародонта. Источником биомаркеров в первую очередь является десневая жидкость и слюна, как такие, которые непосредственно контактируют с пораженными тканями. Учитывая сказанное, целесообразно проанализировать литературные данные по биомаркерам десневой жидкости и слюны, которые используют для диагностики болезней пародонта и возможности разработать простые в применении тест-методы для ранней диагностики. Цель исследования – проанализировать литературные данные по оценке перспективы применения биомаркеров в стоматологической практике, в частности в диагностике патологии тканей пародонта вместе с периимплантной патологией. Материалы и методы. В исследовании применены библиосематический и аналитический методы. Результаты исследований и их обсуждение. В статье проанализированы и обработаны источники научно-медицинской информации, касающиеся применения биомаркеров в диагностике болезней пародонта. Выводы. Несмотря на то, что в диагностике ротовой жидкости имеется значительное количество потенциальных биомаркеров, проведенные на сегодняшний день исследования оказались недостаточными для предоставления клинически достоверной и полезной информации для практиков с точки зрения более точной диагностики и планирования лечения.Хронічний перебіг пародонтиту та гінгівіту вражає до 80 % дорослого населення, стаючи одним із найпоширеніших серед хвороб людства. Захворювання ініціюється накопиченням бактерій вздовж ясенного краю і в просторі між ясенними тканинами та зубами. Відсутність клініки гострого болю при захворюваннях пародонта є однією з основних причин низького рівня звернень пацієнтів за стоматологічною допомогою. Діагностику захворювань пародонта, як правило, проводить лікар-стоматолог. Вона включає візуальний огляд тканин ясен та ряд інших протокольних процедур, у тому числі додоткових методів діагностики – клінічну оцінку рентенограми. Водночас, звичайні клінічні та рентгенографічні методи діагностики пародонта здатні лише до ретроспективного діагнозу, вони не можуть виявити або передбачити активність пародонтиту. Тому в останні роки активно досліджують потенційні біомаркери для діагностування хвороб тканин пародонта. Джерелом біомаркерів перш за все є ясенна рідина та слина, як такі, що безпосередньо контактують з ураженими тканинами. Враховуючи сказане, доцільно проаналізувати літературні дані щодо біомаркерів ясенної рідини та слини, які використовують для діагностики хвороб пародонта та можливості розробити прості у застосуванні тест-методи для ранньої діагностики. Мета дослідження – проаналізувати літературні дані щодо оцінки перспективи застосування біомаркерів у стоматологічній практиці, зокрема в діагностиці патології тканин парадонта разом із періімплантною патологією. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи. Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються застосування біомаркерів у діагностиці хвороб пародонта. Висновки. Незважаючи на те, що в діагностиці рогової рідини наявна значна кількість потенційних біомаркерів, проведені на сьогодні дослідження виявилися недостатніми щодо надання клінічно достовірної та корисної інформації для практиків з точки зору більш точної діагностики та планування лікування

Increasing of motivational component of the educational process by using modern technologies of distance learning in teaching the cardiology

У статті проаналізовано ефективність нових методичних підходів викладання кардіології щодо підвищення якості навчання та успішності студентів.The article analyzes the effectiveness of new methodological approaches of teaching the Cardiology to improve the quality of education and students’ progress in studies

FORECASTING ROCK BURST HAZARD OF TECTONICALLY DISTURBED ORE MASSIF AT THE DEEP HORIZONS OF NIKOLAEVSKOE POLYMETALLIC DEPOSIT

The subject of the research is the stress-strain and rock burst hazardous state of the ore massif of the Niko-laevskoe polymetallic deposit, formed under the influence of complex mining-geological and mining-technical factors. The purpose of the research is to establish the peculiarities of the formation of technogenic stress fields at the deposit, which is characterized by a block structure, a complex tectonic system and the presence of a large volume of developed spaces. Volumetric geodynamic modeling of the stress-strain state of the massif at different stages of the development of the deep horizons of the deposit was carried out by collecting information on the structure, properties and geodynamic state of the rock mass. The assessment of stress changes taking into account the effect of hypsometry, the configuration of the selvages, the physical-mechanical properties of the ore deposit and host rocks, the presence of tectonic disturb-ances was made using the developed numerical algorithms, the automation equipment of the initial data and the PRESS 3D URAL software. The simulation made it possible to establish that tectonic faults in the massif lead to a qualitative change in the stress-strain state in certain parts of the ore massif and in the pillars, namely, the reduction of stresses along the tectonic faults and their growth in nearby pillars. The identified features of the distribution of stresses in the tectonically disturbed rock massif of the Nikolaevskoe deposit will allow to identify in advance potentially hazardous ar-eas both at the planning stage of mining operations and during development, as well as to work out effective rock burst measures to increase the safety of mining. The results of research can be used in enterprises with similar mining-geological and mining-technical conditions