Reduction Operators of Linear Second-Order Parabolic Equations

The reduction operators, i.e., the operators of nonclassical (conditional) symmetry, of (1+1)-dimensional second order linear parabolic partial differential equations and all the possible reductions of these equations to ordinary differential ones are exhaustively described. This problem proves to be equivalent, in some sense, to solving the initial equations. The ``no-go'' result is extended to the investigation of point transformations (admissible transformations, equivalence transformations, Lie symmetries) and Lie reductions of the determining equations for the nonclassical symmetries. Transformations linearizing the determining equations are obtained in the general case and under different additional constraints. A nontrivial example illustrating applications of reduction operators to finding exact solutions of equations from the class under consideration is presented. An observed connection between reduction operators and Darboux transformations is discussed.Comment: 31 pages, minor misprints are correcte

ELECTRONIC SERVICES AS A TECHNOLOGY OF SOCIAL WORK IN THE CONTEXT OF THE ELECTRONIC MANAGEMENT INTRODUCTION IN UKRAINE

The article is devoted to the analysis of the digital technologies` use in the system of providing social services in Ukraine. The conditions for ensuring the effective organization of social services through online services in the system of social protection and social services in Ukraine are defined, which provide for the integration and interactivity of electronic social services, technological and software, building human resources, access to the Internet network, technology development for providing social online services.Keywords: social protection, social care, social service, electronic management, electronic service, electronic social service

Review of man-made mineral formations accumulation and prospects of their developing in mining industrial regions in Ukraine

Purpose. Analysis of the man-made mineral formations of ore mining and smelting, fuel and energy complexes development accumulation, location and prospects amount in the Dnipropetrovsk region. Methods. Comprehensive approach, including analysis of state statistics, waste handling sites (WHSs), regional environmental report, environmental passport of the region, as well as data from other information sources is used in the work. Aerial photographs of man-made formations were obtained using the Google Earth 7.1.8 satellite program. Findings. The analysis of the main man-made mineral formations of ore mining and smelting, fuel and energy complexes accumulation in Ukraine (coal and mining industry waste heaps, tailing dumps, ash dumps, smelter slag dumps) was conducted, their amount and occupied areas were estimated. According to the densest location of man-made formations, they are divided into 4 regions: the Prydniprovsk region, the Kryvyi Rih region, the Nikopol region, the Pavlohrad region. According to information sources, the content of some valuable components in man-made formations has been established. Based on the world market prices of technogenic deposits components research, it was proposed to grade them according to the cost of valuable components. The promising directions have been proposed for the use of mineral resources in various economic sectors. It is noted that from the perspective of development of mineral and raw materials potential, the bulk formations are of interest because of their large reserves in the minimum area. But from the perspective of environmental protection and the interests of the Ukrainian people, the bulk technogenic formations occupying significant areas of agricultural land and having smaller mineral reserves are of great interest. Originality. The conception of man-made raw material mineral fund for further industrial development as an alternative to natural deposits is extended and systematized. For the first time, an integrated and detailed analysis has been performed of technogenic waste of the largest waste storage region in Ukraine, as well as the grouping has been proposed of mining and energy sector waste by density of location and by the contained components value. Practical implications. A sketch-map of the man-made objects location was drawn up and their gradation was carried out according to the preliminary prospects of their development. This will provide a more objective approach to the concept of industrial waste development and planning the strategy for the development of mineral and raw materials potential both at the state and regional levels.утворень гірничо-металургійного й паливно-енергетичного комплексів Дніпропетровської області. Методика. У роботі використано комплексний підхід, що включає аналіз даних державної статистики, місць видалення відходів (МВВ), регіональної доповіді про стан навколишнього середовища, екологічного паспорта регіону, а також даних інших інформаційних джерел. Аерофотознімки техногенних утворень отримані за допомогою супутникової програми Google Earth 7.1.8. Результати. Проведено аналіз накопичення основних техногенних утворень гірничо-металургійного та паливно-енергетичного комплексів України (породні відвали вугільної й гірничорудної галузей, хвостосховища, золошлаковідвали, відвали металургійних шлаків), оцінені їх об’єми та займані площі. За найбільш щільним розташуванням техногенних утворень їх запропоновано розділити на 4 райони: Придніпровський, Криворізький, Нікопольський і Павлоградський. За даними інформаційних джерел встановлено вміст деяких цінних компонентів у різних техногенних відходах. На підставі вивчення світових ринкових цін компонентів техногенних родовищ запропоновано районувати їх за вартістю цінних компонентів у 1 т відходів. Запропоновано перспективні напрями використання мінерально-сировинних ресурсів у різних галузях економіки. Відзначено, що з позиції освоєння мінерально-сировинного потенціалу інтерес представляють насипні відходи в силу їх значних запасів на мінімальній площі, а з позиції охорони навколишнього середовища та інтересів українського народу – наливні техногенні відходи, що займають значні площі сільськогосподарських угідь і мають менші запаси мінеральної сировини. Наукова новизна. Розширено та систематизовано уявлення щодо мінерально-сировинного фонду техногенної сировини Дніпропетровської області для подальшого освоєння як альтернатива природним родовищам. Вперше здійснено комплексний та детальний аналіз техногенних відходів найбільшого регіону-накопичувача України і запропоновано групування відходів гірничодобувного та енергетичного сектору за щільністю розташування й вмістом цінних компонентів. Практична значимість. Складена схематична карта розташування техногенних відходів та проведена градація за попередньою перспективністю їх освоєння. Це дозволить більш об’єктивно підходити до концепції промислового освоєння техногенних відходів і планування стратегії розвитку мінерально-сировинного фонду на державному та регіональному рівнях.Цель. Анализ объемов накопления, мест расположения и перспектив промышленной разработки техногенных образований горно-металлургического и топливно-энергетического комплексов Днепропетровской области. Методика. В работе использован комплексный подход, включающий анализ данных государственной статистики, мест удаления отходов (МУО), регионального доклада о состоянии окружающей среды, экологического паспорта региона, а также данных других информационных источников. Аэрофотоснимки техногенных образований получены с помощью спутниковой программы Google Earth 7.1.8. Результаты. Проведен анализ накопления основный техногенных образований горно-металлургического и топливно-энергетического комплексов Украины (породные отвалы угольной и горнорудной отраслей, хвостохранилища, золошлакоотвалы, отвалы металлургических шлаков), оценены их объемы и занимаемые площади. По наиболее плотному расположению техногенных образований их предложено разделить на 4 района: Приднепровский, Криворожский, Никопольский и Павлоградский районы. По данным информационных источников установлено содержание некоторых ценных компонентов в разных техногенных отходах. На основании изучения мировых рыночных цен компонентов техногенных месторождений предложено районировать их по стоимости ценных компонентов в 1 т отходов. Предложены перспективные направления использования минерально-сырьевых ресурсов в различных отраслях экономики. Отмечено, что с позиции освоения минеральное-сырьевого потенциала интерес представляют насыпные отход по причине их больших запасов на минимальной площади, а с позиции охраны окружающей среды и интересов украинского народа – наливные техногенные образования, занимающие значительные площади сельскохозяйственных угодий и имеющие меньшие запасы минерального сырья. Научная новизна. Расширено и систематизировано представление о минерально-сырьевом фонде техногенного сырья Днепропетровской области для дальнейшего промышленного освоения как альтернатива природным месторождениям. Впервые осуществлен комплексный и детальный анализ техногенных отходов наиболее крупного региона-накопителя Украины и предложено группирование отходов горнодобывающего и энергетического сектора по плотности расположения и ценности содержащихся компонентов. Практическая значимость. Составлена схематическая карта размещения техногенных отходов и проведена градация по предварительной перспективности их освоения. Это позволит более объективно подходить к концепции промышленного освоения техногенных отходов и планирования стратегии развития минерально-сырьевого фонда на государственном и региональном уровнях.This work has been performed in the framework of tasks of a research project funded by the state budget by the Ministry of Education and Science of Ukraine (GP-500), and is also consistent with the “Dnipropetrovsk Regional Complex Program (Strategy) on Environmental Safety and Prevention of Climate Change for 2016 – 2025”

Event--related desynchronization in diffusively coupled oscillator models

We seek explanation for the neurophysiological phenomenon of event related desynchronization (ERD) by using models of diffusively coupled nonlinear oscillators. We demonstrate that when the strength of the event is sufficient, ERD is found to emerge and the accomplishment of a behavioral/functional task is determined by the nature of the desynchronized state. We illustrate the phenomenon for the case of limit cycle and chaotic systems. We numerically demonstrate the occurrence of ERD and provide analytical explanation. We also discuss possible applications of the observed phenomenon in real physical systems other than the brain.Comment: Accepted in Physical Review Letter

Group Analysis of Variable Coefficient Diffusion-Convection Equations. I. Enhanced Group Classification

We discuss the classical statement of group classification problem and some its extensions in the general case. After that, we carry out the complete extended group classification for a class of (1+1)-dimensional nonlinear diffusion--convection equations with coefficients depending on the space variable. At first, we construct the usual equivalence group and the extended one including transformations which are nonlocal with respect to arbitrary elements. The extended equivalence group has interesting structure since it contains a non-trivial subgroup of non-local gauge equivalence transformations. The complete group classification of the class under consideration is carried out with respect to the extended equivalence group and with respect to the set of all point transformations. Usage of extended equivalence and correct choice of gauges of arbitrary elements play the major role for simple and clear formulation of the final results. The set of admissible transformations of this class is preliminary investigated.Comment: 25 page

УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ У ПРОЕКТАХ РОЗВИТКУ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ

Introduction. In the industrial regions of Ukraine, the structure of nature formed over a long period without objective laws of development and recovery of natural resource systems and ecosystems. All natural ecosystems (atmosphere, hydrosphere, lithosphere and biosphere) have undergone forceful anthropogenic pressure. Chemical, radioactive and other pollution of the natural environment causes various, often incurable diseases, irreversible changes in the genetic structure of cells, which leads to an increase in the birth rate of defective generations. A special place in this context takes ecological safety in mining complexes. Mining complexes interrelated processes of human impact on the environment to provide raw materials and energy resources of various fields of economic activity. In a broad sense, the resource means as sources of matter and space - the environment of their location and life.Purpose. The purpose of the work is to highlight the importance of environmental safety management in mining complexes and areas for improvement.Methods. We used the methods of theoretical research to improve environmental safety in the mining complexes.Results. Based on theoretical research and improving environmental safety in mining complexes, the following measures are needed: control over the environment, reproduction and protection of its resources, improvement of natural living conditions, improvement of mining complexes as an environmental safety management system.Following environmental principles, it is necessary to manage the environment safety of mining complexes with the involvement of existing tools and methods of environmental analysis, as environment safety of this activity is of great importance for all areas of the environment. It is a question of studying of the zones of technogenic influence which are forming around dumps of mine breeds, and maintenance of physical, chemical stability of mining wastes. Management of ecological safety in mining areas will allow excluding the occurrence of the ecological-extreme situation after completion of the operation of coal deposits and during the future use of the disturbing territories. Stimulating self-education and ecological education, practical activity is at the same time a kind of generator in the process of developing beliefs in the main direction of the knowledge of conscious and responsible attitude to nature, ecological consciousness.Conclusion. Reasonable measures must regulate the impact of mining complexes on the environment. That means the monitoring of the state of the environment in mining areas; assessment of the threat of environmental hazards; prevention of complication of the ecological situation of the mining area (reclamation, phytomeliorative measures of heaps); development (implementation) of appropriate programs aimed at reducing environmental hazards.Постановка проблеми. На території промислових регіонів України структура природокористування фо-рмувалася протягом тривалого періоду без урахування об'єктивних законів розвитку та відновлення природно-ресурсних комплексів і екосистем. Усі природні екосистеми (атмосфера, гідросфера, літосфера і біосфера) зазнали потужного антропогенного тиску. Хімічне, радіоактивне та інше забруднення природного довкілля викликає різноманітні, нерідко невиліковні захворювання, незворотні зміни в генетичній структурі клітин, що веде до зростання народжуваності неповноцінного покоління. Особливе місце у цьому контексті посідає екологічна безпека в гірничопромислових комплексах. Гірничопромислові комплекси технологічно взаємопов’язані з процесами впливу людини на довкілля з метою забезпечення сировинними та енергетичними ресурсами різних сфер господарської діяльності. У широкому плані під ресурсом слід розуміти як джерела отримання речовини, так і простір – середовище їх розміщення і життєдіяльності.Мета. Мета роботи полягає у висвітленні важливості управління екологічною безпекою в гірничопромис-лових комплексах та напрямків її покращення.Методи. У роботі використано методи теоретичних досліджень підвищення рівня екологічної безпеки у гірничопромислових комплексах.Результати. На підставі теоретичних досліджень та підвищення екологічної безпеки в гірничопромислових комплексах необхідні такі заходи: контроль за станом довкілля, відтворення й охорона його ресурсів, поліпшення природних життєвих умов, покращення гірничопромислових комплексів в якості системи управління екологічною безпекою.Відповідно до екологічних принципів, необхідно здійснювати управління екологічною безпекою гірничо-промислових комплексів із залученням існуючих засобів та методів екологічного аналізу, оскільки екологічна безпека цьовго виду діяльності має велике значення для всіх сфер довкілля. Мова йде про вивчення зон техногенного впливу, що формуються навколо відвалів шахтних порід, та забезпеченні фізичної, хімічної стабільності гірничопромислових відходів. Управління екологічною безпекою в гірничопромислових районах дасть змогу ви-ключити виникнення екологічно-екстремальної ситуації після завершення експлуатації вугільних родовища і під час майбутнього використання порушених територій. Стимулюючи екологічну освіту і самоосвіту, практична діяльність водночас є своєрідним генератором у процесі вироблення переконань у магістральному напрямку ви-ховання свідомого і відповідального ставлення до природи, тобто високої екологічної свідомості.Висновки. Вплив гірничопромислових коплексів на довкілля необхідно нормувати обґрунтованими захо-дами, тобто: здійсненням контролю в гірничопромислових районах за станом довкілля; оцінкою загрози виникнення екологічної небезпеки; недопущенням ускладнення екологічної ситуації гірничопромислового району (рекультивація, фітомеліоративні заходи териконів, тощо); розробкою (реалізація) відповідних програм метою яких є зниження екологічної небезпеки на довкілля

Research of thermoelastic state of the contacting thermosensitive half-spaces with heat release on the edge touch

Побудовано розв’язок квазістатичної задачі термопружності для двох контактуючих термочутливих півпросторів з миттєвими або постійними тепловиділеннями на межі дотику та досліджено їх термопружний стан.Modern scientific-technological development in determination of the stress-strain state of structural elements imposes increased demands to their mathematical models in order to represent more completely real physical processes. This, in turn, anticipates accounting of such important factors as thermosensitivity of materials, complex heat exchange, presence of internal heat sources, power loads, contact interaction, etc. When neglecting mechanical energy transformation into heat energy we arrive at the solution of the quasi-static uncoupled thermoelasticity problem, which is divided into separate problems: determination of the temperature field of the body and determination of its thermoelastic state caused by this field and other possible power factors. Complexity of such models lies in the necessity to solve nonlinear boundary- value problems of mathematical physics and boundary-value problems for the systems of differential equations with variable coefficients. Beside numerical methods, analytical-numerical approaches are widely used to solve such class of problems. They make it possible to verify the reliability of purely numerical solutions and to widen the possibilities of engineering practice as to choice of efficient and available means of solution actual problems. One of such approach, based on utilization of the linearizing parameters method, which was widely approved on non-stationary heat conduction problems for thermosensitive bodies of simple geometric shape under complex heat exchange with the surroundings, was approved as to solution of the heat conduction problems for contacting thermosensitive bodies for heat sources acting on the contact boundary. The solution of quasi-static thermoelasticity problem for two contacting half-spaces, made of zirconium oxide and titanium alloy with instant or constant heat release on the contact boundary was constructed. Their thermoelastic state was studied

Історична українська наукова думка: інтерпретація ідей гуманізму

У статті розкрито досвід інтерпретації ідей гуманізму в сучасній українській науковій думці. Охарактеризовано ідеї, концепції та праці вітчизняних учених. Велику увагу в роботі приділено текстологічному аналізу історіографічних джерел. У процесі аналізу виявлено характерні риси та особливості дослідження у сфері методологічної парадигми, прийомів аналізу джерел, інтерпретації фактів. Творчість кожного дослідника розглянуто як унікальне явище, і в той самий час розуміється як складова всього процесу – розвитку історичної науки. Узагальнюється в даному випадку не тільки результат виявлення подібних елементів концепцій і нюансів методології, але і моменти зміни сформованих концепцій, прагнення історика до оригінальності, самостійності в методології дослідження, прагнення самореалізуватися, тобто все те, що пов’язано з творчою індивідуальністю. Етапи вивчення історіографії італійського гуманізму співвідносяться нами з періодизацією дослідження Ренесансу, починаючи з кінця XIX в., Періоду, в який даються перші характеристики досліджень із проблематики італійського Відродження. Закінчуючи історіографічний огляд, можна констатувати, що в останнє десятиліття помітно підвищився інтерес до проблем ідеології Ренесансу, проте до цих пір не створено узагальнюючої роботи, що відбиває розвиток історичної думки з даної проблеми за весь період вивчення італійського Відродження. Крім того, в історіографічних роботах узагальнюючого характеру не приділяється уваги науковцям філологам і філософам – дослідникам літератури Ренесансу. Наразі заново відкриваються імена істориків, які постраждали в 20-30-і рр. Їх твори теж не потрапили до ранніх історіографічних робіт

Сутність процесу соціалізації

Nowadays is urgent appealing to the issue of human socialization in social and cultural environment, which makes it possible to understand the origins of the processes of culture creation. Identifying the underlying mechanisms, regulatives that prevail in the culture is possible by analyzing the phenomenon of socialization, identifying the nature of the socialization process, this is defined as a goal of the study.Socialization at the level of the individual being is interpreted in the light of the dialectic of ontogeny and phylogeny. Socialization in ontogeny implies that the individual is to repeat the general historical development phases, that is to undergo through them in their own lives. Phylogenetic level focuses on knowledge of universal, generic aspects of socialization.Socialization of the human at the evel of the social being is  interpreted as primary and secondary socialization. At the level of primary socialization most immediate environment of the individual is the primary agents of socialization. Secondary level of socialization takes place within larger social groups and institutions.A general mechanism of this phenomenon takes a special place when developing the internal structure of socialization, which is divided into social and psychological mechanisms and social and pedagogical mechanisms. Socio­psychological mechanisms include imprinting, reflection, imitation, identification. The assimilation of human norms, standards of behavior, attitudes, stereotypes, typical for one’s family and entourage belong to the socio­pedagogical mechanisms of socialization.A specific example is shown in the socialization process of socialization in ethnic, cultural and national space. In this very space there is a special process of interaction between the individual or group with the social environment. Adaptation is an essential component of socialization. Whereas adaptation is microscopic process of mastering specific subcultural values, socialization is a macro process of assimilation general (cultural) values and traditions that characterize the society as a whole.У сучасних умовах актуальним є звернення до питання соціалізації особистості в соціокультурному просторі, що дає можливість зрозуміти витоки процесів культуротворення. Виявлення глибинних механізмів, регулятивів, які панують у культурі можливе за допомогою аналізу явища соціалізації, виявлення сутності процесу соціалізації, саме це і визначено за мету дослідження.Соціалізація особистості на рівні індивідуального буття осмислюється через призму діалектики онто­ і філогенезу.  Соціалізація в онтогенезі передбачає, що індивід повинен повторити основні фази загальноісторичного розвитку, тобто пережити їх у власному житті. Філогенетичний рівень орієнтує на пізнання загального, родового аспекту соціалізації.Соціалізація особистості на рівні соціального буття осмислюється  на рівні первинної і вторинної соціалізації. На рівні первинної соціалізації саме найближче оточення індивіда є первинними агентами соціалізації. Вторинний рівень соціалізації відбувається в межах великих соціальних груп та інститутів.Особливе місце при відпрацюванні внутрішньої структури соціалізації особистості займає загальний механізм дії цього феномена, який поділяється на  соціально­психологічні механізми та соціально­педагогічні механізми. До соціально­психологічних механізмів відносяться імпринтинг, рефлексія, наслідування, ідентифікація. До соціально­педагогічних механізмів соціалізації належить засвоєння людиною норм, еталонів поведінки, поглядів, стереотипів, що характерні для її родини і найближчого оточення.Конкретний приклад соціалізації особистості показаний на процесі соціалізації в етнокультурний і національний простір, в якому відбувається особливий процес взаємодії особистості або групи із соціальним середовищем.  Необхідною передумовою і складовою соціалізації є адаптація.  Якщо адаптація є  мікропроцесом засвоєння певних субкультурних цінностей, то соціалізація є макропроцесом засвоєння  загальних (культурних) цінностей і традицій, що характеризують суспільство в цілому.У сучасних умовах актуальним є звернення до питання соціалізації особистості в соціокультурному просторі, що дає можливість зрозуміти витоки процесів культуротворення. Виявлення глибинних механізмів, регулятивів, які панують у культурі можливе за допомогою аналізу явища соціалізації, виявлення сутності процесу соціалізації, саме це і визначено за мету дослідження.Соціалізація особистості на рівні індивідуального буття осмислюється через призму діалектики онто­ і філогенезу.  Соціалізація в онтогенезі передбачає, що індивід повинен повторити основні фази загальноісторичного розвитку, тобто пережити їх у власному житті. Філогенетичний рівень орієнтує на пізнання загального, родового аспекту соціалізації.Соціалізація особистості на рівні соціального буття осмислюється  на рівні первинної і вторинної соціалізації. На рівні первинної соціалізації саме найближче оточення індивіда є первинними агентами соціалізації. Вторинний рівень соціалізації відбувається в межах великих соціальних груп та інститутів.Особливе місце при відпрацюванні внутрішньої структури соціалізації особистості займає загальний механізм дії цього феномена, який поділяється на  соціально­психологічні механізми та соціально­педагогічні механізми. До соціально­психологічних механізмів відносяться імпринтинг, рефлексія, наслідування, ідентифікація. До соціально­педагогічних механізмів соціалізації належить засвоєння людиною норм, еталонів поведінки, поглядів, стереотипів, що характерні для її родини і найближчого оточення.Конкретний приклад соціалізації особистості показаний на процесі соціалізації в етнокультурний і національний простір, в якому відбувається особливий процес взаємодії особистості або групи із соціальним середовищем.  Необхідною передумовою і складовою соціалізації є адаптація.  Якщо адаптація є  мікропроцесом засвоєння певних субкультурних цінностей, то соціалізація є макропроцесом засвоєння  загальних (культурних) цінностей і традицій, що характеризують суспільство в цілому

Соціогенезис психічних розладів та механізми компенсації в суспільстві

The statement that mental health disorders are the result of the process of complicated socialization of the individual is still the main idea of psychoanalysis. Effects of the compensation phenomenon are considered by the founder of psychoanalysis S. Freud in the unconscious mechanisms of the psyche, in dreams, in people’s jokes and others. In general, the entire space of culture is permeated with compensation mechanisms for adaptation and socialization of a person, which becomes possible under the conditions of detection of the potentials of person’s creativity.According to the theory of  K.­G. Jung, a grave mental state, the unconscious and compensation have the point of intersection; they seem to come to the same threshold over which creative abilities come into force, forming the source of the development of creativity. The mechanisms of compensation process fragmentarily coincide with the phenomenon of  Self.  At the same time, binary archetypes in the structure of the collective unconscious of the human psyche are also in compensatory interactions.The terms «compensation ­ overcompensation» are also widely used by A. Adler in different aspects and represent a means of overcoming the inferiority, a means of obtaining the correct moral freedom. On the basis of an inferiority complex, a compensatory superiority complex is developing. Both complexes have something in common: being developed excessively or balancing each other, they contribute to the exclusion from useful life and neurotization. But being filled with social content and manifesting adequately, they act as basic cues.According to the concept of K. Horney, it is  interpersonal communication that can be defined as a mechanism of compensation of neurosis. At the same time, Erich Fromm fills compensation phenomenon with social content. He described three important compensatory syndromes: a desire for power, a desire for submission, and escape into work. The achievements of psychoanalysis have not lost their significance nowadays, as all these compensatory mechanisms operate in today’s society. Положення про те, що порушення психічного здоров’я є наслідком процесу ускладненої соціалізації індивіда, досі є головною ідеєю психоаналізу. Дія феноменау компенсації осмислюється засновником психоаналізу З. Фрейдом у несвідомих механізмах психіки, у сновидіннях, у людських жартах і дотепах та ін. У цілому, весь простір культури просякнутий механізмами компенсації для адаптації й соціалізації особистості, що стає можливим за умов виявлення потенцій її креативності.Згідно з теорією К.­Г. Юнга, тяжкий психічний стан, «позасвідоме» та «компенсація» мають точку перетину, ніби приходять до спільного порога, за яким вступають у «хід» творчі здібності, складаючи джерело розвитку креативності. Механізми процесу компенсації фрагментарно збігаються з феноменом «Самості». Разом з тим, бінарні архетипи в структурі колективного несвідомого людської психіки також знаходяться у компенсаторній взаємодії.Поняття «компенсація – надкомпенсація» широко вживаються й А. Адлером у різних аспектах і позначають засіб подолання неповноцінності, засіб здобуття коректної моральної свободи. На основі комплексу неповноцінності розвивається компенсаторний комплекс переваги. Обидва комплекси мають щось спільне: будучи надмірно розвинені або врівноважуючи один одного, вони сприяють виключенню з корисного життя і невротизації. Але будучи наповнені соціальним змістом і проявляючись адекватно ситуації, вони виступають як сигнальні орієнтири.Згідно з концепцією К. Хорні, саме міжособистісну комунікацію можна визначити як механізм компенсації неврозів. В той же час Е. Фромм наповнює феномен компенсації соціальним змістом. Він описав три важливих компенсаторних синдроми: прагнення до панування, прагнення до підпорядкування, втеча в працю. Надбання психоаналізу не втратило своєї значущості і сьогодні, бо всі ці компенсаторні механізми діють і в сучасному суспільстві.  Положення про те, що порушення психічного здоров’я є наслідком процесу ускладненої соціалізації індивіда, досі є головною ідеєю психоаналізу. Дія феноменау компенсації осмислюється засновником психоаналізу З. Фрейдом у несвідомих механізмах психіки, у сновидіннях, у людських жартах і дотепах та ін. У цілому, весь простір культури просякнутий механізмами компенсації для адаптації й соціалізації особистості, що стає можливим за умов виявлення потенцій її креативності.Згідно з теорією К.­Г. Юнга, тяжкий психічний стан, «позасвідоме» та «компенсація» мають точку перетину, ніби приходять до спільного порога, за яким вступають у «хід» творчі здібності, складаючи джерело розвитку креативності. Механізми процесу компенсації фрагментарно збігаються з феноменом «Самості». Разом з тим, бінарні архетипи в структурі колективного несвідомого людської психіки також знаходяться у компенсаторній взаємодії.Поняття «компенсація – надкомпенсація» широко вживаються й А. Адлером у різних аспектах і позначають засіб подолання неповноцінності, засіб здобуття коректної моральної свободи. На основі комплексу неповноцінності розвивається компенсаторний комплекс переваги. Обидва комплекси мають щось спільне: будучи надмірно розвинені або врівноважуючи один одного, вони сприяють виключенню з корисного життя і невротизації. Але будучи наповнені соціальним змістом і проявляючись адекватно ситуації, вони виступають як сигнальні орієнтири.Згідно з концепцією К. Хорні, саме міжособистісну комунікацію можна визначити як механізм компенсації неврозів. В той же час Е. Фромм наповнює феномен компенсації соціальним змістом. Він описав три важливих компенсаторних синдроми: прагнення до панування, прагнення до підпорядкування, втеча в працю. Надбання психоаналізу не втратило своєї значущості і сьогодні, бо всі ці компенсаторні механізми діють і в сучасному суспільстві.