National Identity Formation under Statelessness: Experience of Ukraine in Soviet Times

The issue of national identity is multifaceted, disputable and extremely important in modern society, being one of the factors that determine its vitality. This paper presents the look at the problem from pedagogical perspective. The authors aim to explore the peculiarities of the formation of Ukrainian national identity in native intelligentsia under Ukrainian statelessness in Soviet times using the life and activity of Yurii Stupak as an example. Yurii Stupak is a notable representative of Ukrainian intelligentsia, an educator, scholar, literary studies expert, art critic, local history researcher, the author of numerous works in history of education and ethno-pedagogy. The study uses qualitative methodology and is founded on the laws and categories of scientific research. The researchers applied modern research approaches (personality oriented, cultural, personified, interdisciplinary) and methods (general scientific analysis, comparison, generalization, systematization; textual analysis, elaboration of the source base and historiographical work on the selected problem; the method of retrospective analysis). The authors have established that formation of the personality of Yurii Stupak as a teacher and scholar was influenced by numerous socio-political, socio-economic, cultural-educational and personal factors. The authors prove the decisive impact of family education and learning from nationally conscious teachers at higher education institutions as well as self-education and will for constant personal and professional development on facilitating the continuity of the process of formation of Ukrainian national identity in the native intelligentsia during the investigated period. It is confirmed that national identity does not depend on the existence of sovereign statehood, but it stimulates its revival

Змішане навчання та його застосування при вивченні української та російської мови студентами-іноземцями медичного профілю

Інтенсифікація інформаційних процесів вимагає розробки нової моделі освіти, здатної забезпечити безперервний розвиток особистості, прагнення до професійності та самовдосконалення. Практична реалізація й ефективне використання інноваційних технологій у медичних ЗВО сприяють підвищенню вимог щодо гуманістичної та професійної спрямованості. Одним із перспективних напрямів розвитку сучасної освіти вважається змішане навчання

Формування національної ідентичності в умовах бездержавності: досвід України в радянський період

The issue of national identity is multifaceted, disputable and extremely important in modern society, being one of the factors that determine its vitality. This paper presents the look at the problem from pedagogical perspective. The authors aim toexplore the peculiarities of the formation of Ukrainian national identity in native intelligentsia under Ukrainian statelessness in Soviet times using the life and activity of Yurii Stupak as an example. Yurii Stupak is a notable representative of Ukrainian intelligentsia, an educator, scholar, literary studies expert, art critic, local history researcher, the author of numerous works in history of education and ethno-pedagogy. The study uses qualitative methodology and is founded on the laws and categories of scientific research. The researchers applied modern research approaches (personality oriented, cultural, personified, interdisciplinary) and methods (general scientific analysis, comparison, generalization, systematization; textual analysis, elaboration of the source base and historiographical work on the selected problem; the method of retrospective analysis). The authors have established that formation of the personality of Yurii Stupak as a teacher and scholar was influenced by numerous socio-political, socio-economic, cultural-educational and personal factors. The authors prove the decisive impact of family education and learning from nationally conscious teachers at higher education institutions as well as self-education and will for constant personal and professional development on facilitating the continuity of the process of formation of Ukrainian national identity in the native intelligentsia during the investigated period. It is confirmed that national identity does not depend on the existence of sovereign statehood, but it stimulates its revival.Вопрос национальной идентичности является многогранным, дискуссионным и чрезвычайно важным в современном обществе, являясь одним из факторов, определяющих его жизнеспособность. В данной работе представлен взгляд на проблему с педагогической точки зрения. Авторы имеют целью исследовать особенности формирования украинской национальной идентичности отечественной интеллигенции в условиях бесгосударственности советского времени, на примере жизни и деятельности Юрия Ступака. Юрий Ступак – выдающийся представитель украинской интеллигенции, педагог, ученый, литературовед, искусствовед, краевед, автор многочисленных трудов по истории образования и этнопедагогики. Методологическая основа исследования представлена законами и категориями научного познания. В процессе исследования применены современные научные подходы (личностно ориентированный, культурологический, персонифицированный, междисциплинарный) и методы (общенаучные –анализ, сравнение, обобщение, систематизация; конкретно-научные –текстологический, ретроспективный и синхронный анализ, историко-хронологический). Авторы доказывают решающее влияние семейного воспитания и обучения в национально сознательных преподавателей высших учебных заведений, самовоспитания и стремления к постоянному личностному и профессиональному самосовершенствованию на непрерывность процесса формирования украинской национальной идентичности в отечественной интеллигенции в течение исследуемого периода, чему не помешало даже отсутствие собственной государственности. Авторами доказано, что национальная идентичность не зависит от наличия суверенного государства, но она стимулирует его возрождение

Pedagogical Activity and Creative Heritage of Yurii Petrovych Stupak (1911–1979)

Дисертація є першим у вітчизняній історико-педагогічній науці цілісним дослідженням педагогічної діяльності та творчої спадщини Ю. Ступака. Визначено ступінь наукової розробленості проблеми дослідження та систематизовано джерельну базу (за видовим і змістовим критеріями). Розкрито чинники формування науково-педагогічного світогляду Ю. Ступака (суспільно-політичні, соціально-економічні, культурно-освітні, особистісні). Виокремлено етапи життєвого шляху (І – 1911–1934 рр. – особистісного становлення і формування світоглядних засад; ІІ – 1934–1953 рр. – професійного самоствердження як педагога і вченого; ІІІ – 1953–1979 рр. – вдосконалення педагогічної майстерності та інтенсивних наукових пошуків) та види педагогічної діяльності Ю. Ступака (викладацька, організаційна, науково-дослідницька, методична, просвітницька, художньо-перекладацька). З’ясовано основні напрями творчої спадщини Ю. Ступака (літературознавчий, мистецтвознавчий, краєзнавчий, історико-педагогічний, етнопедагогічний). Виявлено шляхи і перспективи реалізації педагогічних ідей та досвіду освітньої діяльності Ю. Ступака у практиці вітчизняних навчальних закладів (у процесі власної педагогічної діяльності вченого, в сучасній системі національного шкільництва).The thesis is the first in the national historical-pedagogical science comprehensive study of the pedagogical activity and the creative heritage of Yu. Stupak. The degree of scientific elaboration of the problem is determined and the base of the primary sources of research is systematized. Previously unknown and little-known archival materials were introduced into scientific circulation. The bibliography of works of the scientist is ordered, the catalog is published. The external and internal factors of scientific-pedagogical outlook of Yu. Stupak (social-political, socio-economic, cultural-educational, personal) are revealed. The stages of the life path of Yu. Stupak (I stage – 1911–1934 – personal formation and formation of the world outlook bases; II stage – 1934–1953 – professional self-affirmation as a teacher and scientist; III stage – 1953–1979 – improvement of pedagogical skill and intensive researches) and the types of pedagogical activity of Yu. Stupak (teaching, organizational, research, methodological, enlightening, artistic-translation) are outlined. The main directions of Yu. Stupak’s creative legacy have been clarified: literary criticism (elucidation of the historical aspects of the development of Russian children’s literature, oral folk art for children, literary and cultural mutual influences of Ukrainian and other people, the appeal to the work of undeservedly forgotten writers); art criticism (analysis of creativity of the bright representatives of national art, disclosure of connections of outstanding cultural figures with Ukraine); local lore (study of life, creative and scientific heritage of outstanding countrymen, identification of the opportunities for studying local lore in the school, the disclosure of creative relationships between Ukrainian and foreign artists with the Sumy region; historical-pedagogical (generalization of pedagogical views and social activities of Ukrainian teachers, outstanding cultural and educational figures of the XVIII–XIX centuries); ethno-pedagogical (introduction of the concept of “popular pedagogy” into the scientific revolution, provision of priority attention to education and upbringing in the native language, systematization and disclosure of the educational potential of ethno-pedagogy). The ways and perspectives of realization of pedagogical ideas and experience of Yu. Stupak’s educational activity in the practice of the native education institutions in the process of his own pedagogical activity, in the modern system of the national school system) are revealed

The Formation of Y. P. Stupak’s Pedagogical Outlook in the Context of the Development of Education in Ukraine in 20–70s of XX Century

У статті досліджується життя і творчість Юрія Петровича Ступака, розглядаються провідні чинники формування його особистості та педагогічного світогляду на тлі розвитку української освіти 20–70-х років минулого століття, виокремлюються основні етапи творчої діяльності педагога, мистецтвознавця, краєзнавця, фольклориста.The appeal to the heritage of the history of Ukrainian pedagogical science is traditional and innovative as it expands the range of our ideas about the course of national historical and pedagogical process, deepens its perception, opens up new prospects for scientific discourse. Y. P. Stupak, a teacher, a literary critic, a folklorist, an ethnographer, an art expert, occupies a prominent place among the less known scientists-pedagogues of XX century. The formation of Y. P. Stupak as a scholar and a teacher occurred in the context of secondary and higher education in Ukraine in the 20 – 70s of the XX century and reflected all social and political contradictions of that time. Applying phenomenological approach to the study of educational personalia allowed determining the stages of Y. P. Stupak’s life and his pedagogical creation: I – the stage of ideology formation (1911 – 1933), II – the stage of professional development (1934 – 1953), III – the stage of intensive research and different aspects of professional activity (1954 – 1979). The use of biographical and chronological methods of analysis made it possible to analyze the multifaceted activities of the scientist, the main vectors of which are literature, methodology, historical pedagogy, ethno-pedagogy and art review. A significant contribution of a scholar to the development of national scientific pedagogy is publication of children’s literature textbooks. Most of the ideas, expressed and embodied by Y. P. Stupak, have become of paramount importance in contemporary Ukraine. The main foundation of the system of pedagogical views of Y. P. Stupak were the ideas of patriotism and nationality, which are embodied in the scientific multifaceted activity of the researcher (folklorist, methodological, Shevchenko-studios; purely historical and pedagogical researches, managing the Department for nearly two decades, etc.) and tireless work of awakener, enlightener who did a lot of work in education among different segments of the population throughout life. The research does not cover all important aspects of the problem. Further, more detailed attention should be paid to teachers training and national education of youth in the heritage of Y. P. Stupak

Змішане навчання та його застосування при вивченні української та російської мови студентами-іноземцями медичного профілю

Інтенсифікація інформаційних процесів вимагає розробки нової моделі освіти, здатної забезпечити безперервний розвиток особистості, прагнення до професійності та самовдосконалення. Практична реалізація й ефективне використання інноваційних технологій у медичних ЗВО сприяють підвищенню вимог щодо гуманістичної та професійної спрямованості. Одним із перспективних напрямів розвитку сучасної освіти вважається змішане навчання

Trends in Higher Pedagogical Education Development in the Republic of Kazakhstan (1991–2019)

У статті на основі комплексу наукових принципів та методів розкрито основні тенденції розвитку вищої педагогічної освіти в Республіці Казахстан у 1991– 2019 роках: від підтримки радянських освітніх стандартів на початку розбудови власної державності до поступової системної переорієнтації на міжнародні освітні стандарти, що стимулювало розвиток правового поля та призвело до децентралізації управління й фінансування освіти, розширення академічних свобод, переосмислення усталених засад організації освітнього процесу, привернуло увагу державних органів до питання підвищення статусу вчителя, рівня та якості освіти. Актуалізовано позитивний зарубіжний досвід у сучасних умовах реформування системи освіти України.Based on a set of scientific principles and methods, the article reveals development of higher pedagogical education in the Republic of Kazakhstan in 1991-2019 and highlights its main positive and negative trends, which range from the support for Soviet education standards at the beginning of building their own statehood to the systemic reorientation to the international education standards, which has become particularly strong since Kazakhstan’s entering the Bologna Process (2010). It is confirmed that these steps stimulated development of the legal field of education and led to decentralization of education management and funding, expansion of academic freedoms, rethinking the established principles of the educational process, including creating conditions for further effective professional activity of future teachers in conditions of the fast changes in education and the need for constant continuous updating of knowledge. Emphasis is placed on the negative trends in the development of higher pedagogical education in Kazakhstan: declining prestige and social status of teachers, their social security, weak motivation to master the profession, high levels of feminization, aging, outflow of qualified personnel in highly paid sectors of the economy. It is determined that in recent years the attention of state bodies of the country is focused on improving the status of teachers, the level and quality of their education, as evidenced by the adoption of the Law “On Teacher Status” (2019), increasing the passing score for admission to pedagogical HEIs, introduction of qualification assessments, etc. The positive experience of the Republic of Kazakhstan in the field of modernization of the educational sector in general and higher pedagogical education in particular is actualized, its significant predictive and prognostic potential in modern conditions of reforming the education system of Ukraine is pointed out. It is indicated that the prospects of further scientific research are related to the need to substantiate the content and methodological foundations of higher pedagogical education in Kazakhstan at the present stage

Modern Requirements for a Teacher of Russian and Ukrainian as a Foreign Language

В статье акцентируются внимание на определяющей роли преподавателя в этом процессе, выдвигаются основные требования к его профессиональному портрету, который подвергся значительным изменениям за последние десятилетий. Общепедагогические требования к нему декомпозируются на составляющие, необходимые для современного образа преподавателя РКИ и УКИ, способного обеспечить достаточный уровень знаний, умений и навыков по этим предметам.The article focuses on the leading role of the teacher in this process, puts forward the basic requirements for his professional portrait, which has undergone significant changes in recent decades. General pedagogical requirements for it are decomposed into components necessary for the modern image of the teacher of Russian and Ukrainian as foreign languages, necessary to provide an adequate level of knowledge and skills in these subjects. The purpose of the article is to try to investigate the content and structure of the profession of a teacher of Russian and Ukrainian as foreign languages, outline the range of requirements for him, identify the most, in our opinion, relevant, defining a portrait of a modern specialist, analytically comprehend and analyze the basic requirements related to the modern practice of teaching Russian and Ukrainian as foreign languages in a rapidly changing world. The use of methods such as analysis, comparison and generalization, systematization of scientific and pedagogical literature and practical research, targeted monitoring of the educational process, conversation with teachers of the linguistic disciplines stated above and with foreign students studying in Ukraine, made it possible to determine the structure and essence of the specified problem. The authors of the article come to the conclusion that the realities of today put forward more and more requirements for teachers of Russian and Ukrainian as foreign languages. Methodological thought is working hard on the problem of maintaining a reasonable balance between time-tested ways of acquiring knowledge and formation of verbal skills and mature reforms that require immediate action every day. The teacher of Russian and Ukrainian as foreign languages at the present stage should be mobile, prepared for continuous self-education, able to adapt to any conditions, present themselves, and be competitive in the labor market. A necessary attribute of modern business relations today is a professional image. It includes a system of individual and professional qualities and competences, among which we put linguistic, methodological and professional-communicative in a special place. Each of them has its own peculiarities in relation to the teaching of Russian and Ukrainian as a foreign language. Without a doubt, psychological and pedagogical competences are also necessary components for teachers of this specialty. Modern ways and methods of their implementation can constitute an interesting vector of further research on this problem

Педагогічні думки поетичних рядків Лесі Українки

У цьому році широкі кола громадськості не тільки в Україні, а й далеко за її межами святкували 150-річчя з дня народження великої української письменниці Лесі Українки. Мета статті полягає в тому, щоб окреслити коло творів Лесі Українки для дітей, виявити їх педагогічний потенціал, передати силу й глибину поетичного світу поета. На сучасному етапі багато науковців звертаються до вивчення проблематики, пов’язаної з розвитком української освіти та педагогічної думки, спадщиною видатних учених, педагогів, письменників тощо. Це зумовлено зростаючим інтересом до рідної історії, намаганням осягнути її складний шлях, усвідомити й окреслити перспективи подальшої діяльності у контексті світових, зокрема європейських, вимог до освіти. Саме тому впродовж останніх десятирічь сотні імен видатних українців було доповнено та збагачено новими знахідками, переосмислено під новим кутом зору

Реализация жанровых возможностей сказки в процессе изучения РКИ и УКИ

В образовательном процессе Украины очень важна роль иностранных студентов. Это не только престиж государства и инвестиции в его экономику, но также возможность расширить свои знания о других странах, их культуре, образовании, это обмен опытом. О привлекательности украинского высшего образования для иностранных студентов говорят следующие цифры: в настоящее время более 80 тысяч молодых людей из 158 стран мира учатся в разных образовательных учреждениях страны. Среди них много студентов из Ближнего Востока, Африки (Марокко, Нигерия, Кения, Конго, Танзания и других), а также Европы и бывших советских республик