Оцінка якості м’яса курчат-бройлерів за випоювання підкислювача “Аквасан”

The acidifying agents are being used more often as an alternative to fodder antibiotics in order to preserve bird’s stock and increase productivity. We created the new liquid acidifier “Aquasan” for broiler chickens on the basis of organic and inorganic acids. The application of various feed additives or drugs to the diet of chickens leads to changes in the chemical composition of meat. The purpose of the paper was to research the slaughter qualities and the chemical composition of broiler chicken meat in case of feeding the stock with the “Aquasan” acidifier. The research was conducted on three groups of chicken broilers of the breed Ross 308 – 50 heads in each group. The first group of chickens was the control one, the second group of chickens was given the acidifier analogue called “FEEDACID MAX L”, and the third group was given the new acidifier “Aquasan”. The process of feeding of 0.1% of the working acidifier solutions was performed from the 27th day of fattening within 10 days (27th–31st and 34th–38th day). The growing period lasted 43 days. The moisture content of meat was determined by the method of drying, the content of protein – by the Kjeldahl method, total fat – by the Soxhlet method, the ash content – by the charring method. It has been established that the use of the “Aquasan” acidifier contributed to the increase in the productivity of broilers, the live weight of chickens on the 43rd day of breeding increased by 1.1 times (Р ≤ 0.05), and the weight of a carcass by 1.2 times (Р ≤ 0.05), in particular, by 310 g and 350 g, respectively. Also, the use of the acidifier allowed increasing the livability of chicken stock by 6% (Р ≤ 0.001). The average yield of carcasses of broilers increased by 4.4% (Р ≤ 0.05), which is 2% more than the standard values for this breed of chickens called Ross 308. With the use of the “Aquasan” acidifier, an increased content of dry matter in the broiler meat by 1.5% (Р ≤ 0.05) was noted and, accordingly, a decrease in the same percentage of moisture in meat. The protein content of chicken meat on the 43rd day of breeding increased by 0.9% (Р ≤ 0.05), ash increased by 0.3% (Р ≤ 0.05), and the fat content decreased by 0.4% (Р ≤ 0.05). Similar changes in slaughter rates and chemical composition of chicken meat were also observed in case of feeding the acidifier analogue “FEEDACID MAX L”; the difference compared with the new “Aquasan” acidifier was insignificant. Consequently, the feeding of the liquid acidifier “Aquasan” to chicken broilers from the 27th day of their breeding does not lead to deterioration in the quality of the slaughter and the chemical composition of poultry meat.Як альтернативу кормовим антибіотикам для збереження поголів’я птиці та підвищення продуктивності все частіше застосовують підкислювачі. На основі органічних та неорганічних кислот нами було створено новий рідкий підкислювач “Аквасан” для курчат-бройлерів. Застосування різних кормових добавок чи препаратів до раціону курчат призводить до змін у хімічному складі м’яса. Метою роботи було дослідити забійні якості та хімічний склад м’яса курчат-бройлерів за випоювання підкислювача “Аквасан”. Дослідження проводили на трьох групах курчат бройлерах породи Ross 308 по 50 голів у кожній. Перша група курчат була контрольна, другій групі курчат випоювали підкислювач аналог “FEEDACID MAX L”, а третій групі новий підкислювач “Аквасан”. Випоювання 0,1% робочих розчинів підкислювачів проводили з 27 дня відгодівлі протягом 10 днів (27–31 і 34–38 день). Період вирощування тривав 43 доби. Вміст вологи у м’ясі визначали методом висушування, вміст білка − за методом Кьельдаля, загального жиру − за методом Сокслета, вміст золи − методом обвуглення. Встановлено, що застосування підкислювача “Аквасан” сприяло підвищенню продуктивності бройлерів, жива вага курчат на 43 день вирощування збільшувалася в 1,1 раза (Р ≤ 0,05), а вага тушки в 1,2 раза (Р ≤ 0,05), зокрема на 310 г та 350 г, відповідно. Також застосування підкислювача дозволяло підвищити збереженість поголів’я курчат на 6% (Р ≤ 0,001). Середній вихід тушки бройлерів збільшувався на 4,4% (Р ≤ 0,05), що на 2% більше від нормативних показників для даної породи курчат Ross 308. За використання підкислювача “Аквасан” відмічали збільшення вмісту сухої речовини у м’ясі бройлерів на 1,5% (Р ≤ 0,05) та відповідно зменшення аналогічного відсотку вологи у м’ясі. Вміст білка у м’ясі курчат на 43 день вирощування збільшувався на 0,9% (Р ≤ 0,05), золи – на 0,3% (Р ≤ 0,05), а вміст жиру зменшувався на 0,4% (Р ≤ 0,05). Аналогічні зміни забійних показників та хімічного складу м’яса курчат спостерігали і за випоювання підкислювача аналога “FEEDACID MAX L”, різниця порівняно із новим підкислювачем “Аквасан” була несуттєвою. Отже, випоювання рідкого підкислювача “Аквасан” курчатам-бройлерам з 27 дня їх вирощування не призводить до погіршення забійної якості та хімічного складу м’яса птиці

Токсичність та біологічна цінність м’яса курчат-бройлерів за випоюван-ня підкислювача “Аквасан”

Employees of the Ternopil Research Station on the basis of organic and inorganic acids created a new liquid acidifier for broiler chickens called the “Aquasan”. It positively affects the preservation, productivity and constant microflora of the digestive tract in chickens. An important indicator of meat is its harmlessness and biological value. The purpose of the paper was to research the toxicity and biological value of chicken meat in case of feeding the stock with the “Aquasan” acidifier. The research was conducted on three groups of chicken broilers of the breed Ross 308–50 heads in each group. The first group of chickens was the control one, and the second group of chickens was fed with 0.1 % solution of the “Aquasan” acidifier from the 27th day of fattening within 10 days (27th–31st and 34th–38th days). The growing period lasted 43 days. Toxico-biological evaluation of chicken meat was carried out by express method using infusorias Tetrachymena pyriformis. Study of toxicity of pectoral and thigh muscles of the chickens have shown that within 24 hours of observing the infusorias, there was no death or inhibition of growth in an environment. Only on the 24th hour of observing in the experimental and control groups, there were infusorias with changes in shape and nature of movement in the amount of 0.1–0.2% cultures. The results of the research indicate that there is no acute and subacute toxicity of broiler meat in case of feeding the Acquasan acidifier. After 96 hours of research, 0.5–0.6 % of dead infusorias was found in samples of pectoral and thigh muscles in both groups. Also, there were infusorias with changes in shape and nature of movement on the 4th day, 0.3–0.4% and 0.2–0.3% respectively. There were no changes in growth of infusorias in the test group. Comparing the results of studies with control samples, it can be noted that the broiler chicken meat does not exhibit chronic toxicity. During 96 hours of research on the toxicity of chicken meat, no significant changes were found in the experimental group. Consequently, chicken meat from broilers grown with the use of “Aquasan” acidifier according to the express method is non-toxic, i.e. harmless for consumption. During the study of biological value of chicken meat, calculation of number of infusorias who grew up on the 4th day in the environment of the research samples of pectoral and thigh muscles, showed a lack of credible changes in their number as compared with the control. The absence of a reliable decrease in the relative biological value of meat indicates the high quality of the broiler chicken product in case of feeding them with the “Aquasan” acidifier.Співробітниками Тернопільської дослідної станції на основі органічних та неорганічних кислот було створено новий рідкий підкислювач “Аквасан” для курчат-бройлерів. Він позитивно впливає на збереженість, продуктивність та постійну мікрофлору травного тракту курчат. Важливим показником м’яса є нешкідливість та біологічна цінність. Метою роботи було дослідити токсичність та біологічну цінність м’яса курчат за випоювання підкислювача “Аквасан”. Дослідження проводили на двох групах курчат-бройлерів породи Ross 308 по 50 голів у кожній. Перша група курчат була контрольна, а другій групі курчат випоювали 0,1% розчин підкислювача “Аквасан” з 27 дня відгодівлі протягом 10 днів (27–31 і 34–38 день). Період вирощування тривав 43 доби. Токсико-біологічну оцінку м’яса курчат проводили експрес-методом з використанням інфузорії Tetrachymena pyriformis. Дослідження токсичності грудних м’язів і м’язів стегна курчат показали, що протягом 24 год спостереження за інфузоріями не виявляли їхньої загибелі та пригнічення росту у середовищі, лише на 24 годину перегляду в дослідній та контрольній групах виявляли інфузорії із змінами форми та характеру руху у кількості 0,1–0,2% культур. Дані результати досліджень вказують про відсутність гострої та підгострої токсичності м’яса бройлерів за випоювання підкислювача “Аквасан”. Через 96 год досліджень виявляли 0,5–0,6% загиблих інфузорій у пробах грудних м’язів та м’язів стегон курчат в обох групах. Також на 4 добу спостерігали наявність інфузорій із змінами форми та характеру руху, відповідно 0,3–0,4% і 0,2–0,3%. Змін пригнічення росту інфузорій у пробах дослідної групи виявлено не було. Порівнюючи результати досліджень із контрольними пробами, можна відмітити, що м’ясо курчат бройлерів не проявляє хронічної токсичності. Протягом 96 год проведення досліджень токсичності м’яса курчат вірогідних змін у дослідній групі не виявлено. Отже, м’ясо курчат-бройлерів, вирощене за випоювання підкислювача “Аквасан” згідно з експрес-методу є нетоксичним, тобто нешкідливим для споживання. При дослідженні біологічної цінності м’яса курчат підрахунок кількості інфузорій, які виросли на 4 добу в середовищі дослідних проб грудних м’язів і м’язів стегон, показав відсутність достовірних змін у їх кількості порівняно з контролем. Відсутність достовірного зниження показника відносної біологічної цінності м’яса свідчить про високу якість продукту курчат-бройлерів за випоювання підкислювача “Аквасан”

MONITORING THE SAFETY OF RAW MILK ON MICROBIOLOGICAL INDICATORS ON AGRICULTURAL MARKETS OF TERNOPIL AND KAMYANETS-PODILSKYI

В статті наведено результати моніторингових досліджень щодо мікробіологічної якості молока сирого, що реалізується на агропродовольчих ринках м. Кам’янця-Подільського і м. Тернополя. Встановлено, що на ринках міст Кам’янця-Подільського і Тернополя, реалізується молоко сире, яке за показником КМАФАнМ в зимовий період у 55 % відповідало вимогам ДСТУ 3662-97, але відносилося до першого та другого ґатунків. У літній період кількість неґатункового молока сирого, що реалізується на агропродовольчих ринках досягає до 52 %, а першого ґатунку тільки 11 %. Фактична кількість бактерій у негатунковому молоці в літній період становить до 10 млн. КУО/см3, а в зимовий період до 4 млн. КУО/см3. Також слід зазначити, що молоко другого ґатунку має дуже широкий діапазон величин і тому в межах цього ґатунку в літній період кількість бактерій в 3 рази більша, ніж у зимовий період. Таке молоко обов’язково необхідно кип’ятити перед споживанням. Адже, чим більша загальна кількість бактерій у молоці, тим більша ймовірність наявності умовно-патогенних чи патогенних мікроорганізмів. В статье приведены результаты мониторинговых исследований по микробиологическому качеству сырого молока, реализуемого на агропродовольственных рынках г. Каменец-Подольский и г. Тернополя. Установлено, что на рынках городов Тернополя и Каменец-Подольского,  реализуется молоко сырое, которое по показателю КМАФАнМ в зимний период в 45 % не соответствовало требованиям ДСТУ 3662-97, а в основном относилось к первому и второму сорту. В летний период количество несортового сырого молока, реализуемого на агропродовольственных рынках достигает 52 %, а первого сорта только 11 %. Фактическое количество бактерий в несортовом молоке в летний период составляет до 10 млн. КОЕ/см3, а в зимний период до 4 млн. КОЕ/см3. Также следует отметить, что молоко второго сорта имеет очень широкий диапазон величин и поэтому в пределах этого сорта в летний период количество бактерий в 3 раза больше, чем в зимний период. Такое молоко обязательно необходимо кипятить перед употреблением. Ведь, чем больше общее количество бактерий в молоке, тем больше вероятность наличия условно-патогенных или патогенных микроорганизмов.The results of monitoring of microbiological quality of raw milk sold in the agri-food markets of Kamyanets-Podilsky and Ternopil are mentioned in this article. It is established that, the raw milk which is sold on the markets of the  towns of Kamyanets-Podilskyi and Ternopil, did not meet the requirements of DSTU 3662-97  according to the indicator of QMAFAnM  in winter to 45 %, and mainly belonged to the first and second grades. In summer, the amount of negatoscope raw milk sold on agricultural market reaches up to 52 %, and first grade only 11 %. The actual number of bacteria in negatoscope milk in summer reaches up to 10 million CFU/cm3, and in winter up to 4 million CFU/cm3. It should also be noted that the milk is of the second grade has a very wide range of dimensions and therefore within this class during the summer, the number of bacteria is 3 times more than in winter. Such milk must be boiled before use. After all, the more the total number of bacteria in milk, the greater the likelihood of the presence of opportunistic or pathogenic microorganisms

DEVELOPMENT OF MODES OF MILKING EQUIPMENT SANITIZATION WITH THE HELP OF «TDS» ACID DETERGENT–SANITIZER

Більшість мийно–дезінфікуючих засобів вітчизняного та закордонного виробництва для  санітарної обробки обладнання в повній мірі не відповідають новим підвищеним вимогам до санітарних умов одержання молока за якістю екстра–ґатунку. Розробка нових вітчизняних, ефективних, екологічно безпечних та дешевих засобів для санітарної обробки доїльного устаткування і молочного інвентаря є актуальною та перспективною.Нами створений кислотний мийно–дезінфікуючий засіб «ТДС», в склад якого входять азотна та лимонна кислоти, який пройшов усі лабораторні та токсикологічні дослідження.У статті наведено результати розробки режимів санітарної обробки доїльних установок з молокопроводом та доїльних залів новим кислотним мийно–дезінфікуючим засобом «ТДС».Встановлено, що 0,5 % робочий розчин кислотного засобу «ТДС» застосовують у поєднанні з лужними мийно–дезінфікуючими засобами за температури розчинів + 60 ± 5 °С та експозиції 15 − 20 хв. − для доїльних установок з молокопроводом і доїльних залів. Використання кислотного засобу «ТДС»у поєднанні з лужним засобом ”Сандез” забезпечує нормативний стан робочих поверхонь устаткування з мікробним числом змиву в середньому до 500 КУО/см3, руйнує молочний камінь та дозволяє одержати молоко свіжонадоєне з умістом мікроорганізмів 20−30 тис. КУО/см3, тобто екстра ґатунку згідно з ДСТУ 3662–97 і належної якості згідно з вимогами Європейського Союзу.Большинство моечно–дезинфицирующих средств отечественного и зарубежного производства для санитарной обработки оборудования в полной мере не соответствуют новым повышенным требованиям к санитарным условиям получения молока по качеству высшего сорта. Разработка новых отечественных, эффективных, экологически безопасных и дешевых средств для санитарной обработки доильного оборудования и молочного инвентаря есть актуальной и перспективной.Нами создано кислотное моечно–дезинфицирующее средство «ТДС», в состав которого входят азотная и лимонная кислоты, который прошел все лабораторные и токсикологические исследования.В статье приведены результаты разработки режимов санитарной обработки доильных установок с молокопроводом и доильных залов новым кислотным моечно–дезинфицирующим средством «ТДС».Установлено, что 0,5 % рабочий раствор кислотного средства «ТДС» применяют в сочетании со щелочными моечно–дезинфицирующими средствами при температуре растворов + 60 ± 5 0С и экспозиции 15 – 20 мин. – для доильных установок с молокопроводом и доильных залов. Использование кислотного средства «ТДС» в сочетании со щелочным средством «Сандез» обеспечивает нормативное состояние рабочих поверхностей оборудования с микробным числом смыва в среднем до 500 КОЕ/см3. Кислотное средство разрушает молочный камень и позволяет получить молоко свеженадоенное с содержанием микроорганизмов 20−30 тыс. КОЕ/см3, то есть экстра сорта по ДСТУ 3662–97 и надлежащего качества в соответствии с требованиями Европейского Союза.Most detergent–sanitizers of domestic and foreign production for equipment sanitization do not fully meet the new higher requirements to sanitary conditions of obtaining milk of extra quality. Developing new domestic, efficient, environmentally friendly and cheap means for sanitization of milking equipment and milk inventory is relevant and promising.We created the «TDS» acid detergent–sanitizer, which is composed of nitric and citric acids that passed all laboratory and toxicological investigations.The results of the mode of development sanitizing milking machines with the milk and milking parlors new acid washing and disinfectant «TDS»It is established that 0,5 % working solution of «TDS» acid detergent–sanitizer should be used in combination with alkaline detergent–sanitizers at a temperature of solutions + 60 ± 5 °C and 15 – 20 min exposure for milking machines with the milk and milking parlors. Consequently, the use of «TDS» acid agent in combination with alkaline agent «Sandez» provides regulatory microbiological cleanness of equipment with flushing microbial count of 500 CFU/cm3, destroys the milk stone and allows to obtain a fresh milk, which contains microorganisms of 20−30 thousands CFU/cm3, i.e. of extra quality in accordance with DSTU 3662–97 and of the proper quality according to the requirements of the European Union

Перспектива використання нізину для переддоїльної обробки вимені корів

Bacteriocins, in particular, nisin, are increasingly used for the development of sanitizing agents along with natural antimicrobial substances, such as organic acids, essential oils, alcohols, and others. The purpose of the work was to investigate the bactericidal effect of nisin on test cultures of microorganisms that cause mastitis in cows for its use in means for pre-milking treatment of the udder in combination with lactic acid. The minimum inhibitory concentration was studied on test cultures of Staphylococcus aureus (ATCC 25923), Escherichia coli (055К59 №3912/41) and Streptococcus uberis (field strain) by the method of serial dilutions with exposures of 30 seconds and 10 minutes. In the experiment was used nisin produced by Glory Chem Co., Ltd. (China), lactic acid food 80 % solution (“Klebrig”, Belgium). It was established that the minimum inhibitory concentration of nisin after exposure for 30 seconds on S. aureus cultures was 1.0 % and Str. uberis – 0.125 %. Nisin at the content of 2 % and 1 % in the solution did not show the minimum inhibitory concentration on E. coli cultures within 30 seconds, but inhibited 91.7 and 82.3 % of the microflora, respectively, at this concentration. It was found that the minimum inhibitory concentration of lactic acid after exposure for 30 seconds on S. aureus and E. coli cultures was 2 %, and on Str. uberis – 1 %. At the same time, lactic acid diluted below the minimum inhibitory concentration, in particular, 1 % and 0.5 %, inhibited 98.9–96.5 % of microorganisms in the solution, which may be sufficient for its use in means for processing the udder of cows before milking and at lower concentration. The study of the bactericidal effect by the well method showed that nisin exhibits a synergistic bactericidal effect with lactic acid and can be used in combination to create a means for pre-milking treatment of the udder of cows. Therefore, in order to create means for pre-milking treatment of the skin of udders of cows, it is necessary that the working concentration of nisin be from 0.5 to 1.0 %, and lactic acid from 1 to 2 %.Для розробки сануючих засобів все частіше поряд із природними антимікробними речовинами, такими як органічні кислоти, ефірні олії, спирти та інші застосовують бактеріоцини, зокрема, нізин. Метою роботи було дослідити бактерицидну дію нізину на тест-культури мікроорганізмів збудники маститу корів для використання його у засобах для переддоїльної обробки вимені в комбінації з молочною кислотою. Мінімальну інгібуючу концентрацію досліджували на тест-культурах Staphylococcus aureus (ATCC 25923), Escherichia coli (055К59 №3912/41) та Streptococcus uberis (польовий штам) методом серійних розведень за експозиції 30 секунд та 10 хвилин. Нізин у досліді використовували виробництва Glory Chem Co., Ltd. (Китай), молочну кислоту харчову 80 % розчин (ТМ “Клебріг”, Бельгія). Встановлено, що мінімальна інгібуюча концентрація нізину за експозиції 30 секунд на культури S. aureus становила 1,0 % і Str. uberis – 0,125 %. Нізин за вмісту 2 % і 1 % у розчині не проявляв МІК на культури E. coli протягом 30 секунд, але інгібував за даної концентрації відповідно 91,7 та 82,3 % мікрофлори. Виявлено, що МІК молочної кислоти за експозиції 30 секунд на культури S. aureus і E. coli становила 2 %, а на Str. uberis – 1 %. Водночас молочна кислота у розведені нижче від МІК, зокрема 1 % і 0,5 %, інгібувала у розчині 98,9–96,5 % мікроорганізмів, що може бути достатнім для використання її у засобах для обробки вимені корів перед доїнням і за нижчих концентрацій. Дослідження бактерицидної дії лунковим методом показало, що нізин проявляє синергічний бактерицидний ефект з молочною кислотою і може бути використаний у комбінації для створення засобу для переддоїльної обробки вимені корів. Отже, для створення засобів для переддоїльної обробки шкіри дійок вимені корів необхідно, щоб робоча концентрація нізину була від 0,5 до 1,0 %, а молочної кислоти – від 1 до 2 %

EVALUATION OF RAW MILK ACCORDING TO GOST 3662-97 ON COLLECTIVE FARMS TERNOPIL REGION

У статі наведено показники якості та безпеки молока сирого одержаного в колективних господарствах на сучасних реконструйованих молочних фермах, де доїння здійснюють у доїльних залах і ретельно дотримуються усіх санітарних заходів і гігієнічних вимог та на старих фермах, де технологія доїння проводиться у молокопровід та переносні доїльні бідони і задовільні санітарні заходи.Встановлено, що колективні господарства Тернопільської області здають на переробку 8,3 % партій молока екстра ґатунку, 25,6 % − вищого ґатунку, 36,2 % − першого, 14,5 % − другого і 15,4 % − негатункового. Колективні господарства, які оснащені сучасними доїльними залами і ретельно дотримуються усіх санітарних заходів і гігієнічних вимог, одержують, в основному молоко сире екстра та вищим ґатунком згідно ДСТУ 3662-97. У господарствах, де доїння проводиться у молокопровід та переносні доїльні апарати, та на фермах задовільні санітарні заходи, одержують молоко сире другим ґатунком. Основна причина зниження ґатунку молока і його безпеки у таких господарствах − це надмірний вміст мікроорганізмів та соматичних клітин у збірному молоці.В статье приведены показатели качества и безопасности сырого молока полученного в коллективных хозяйствах на современных реконструированных молочных фермах, где доение осуществляют в доильных залах и тщательно придерживаются всех санитарных мероприятий и гигиенических требований и на старых фермах, где технология доение производится в молокопровод и в переносные доильные бидоны иудовлетворительные санитарные мероприятия.Установлено, что коллективные хозяйства Тернопольской области сдают на переработку 8,3% партий молока экстра сорта, 25,6% - высшего сорта, 36,2% – первого, 14,5% – второго и 15,4% – не сортного. Коллективные хозяйства, которые оснащены современными доильными залами и тщательно придерживаются всех санитарных мероприятий и гигиенических требований, получают, в основном молоко сырое экстра и высшим сортом согласно ДСТУ 3662–97. В хозяйствах, где доения проводится в молокопровод и переносные доильные аппараты, и на фермах удовлетворительные санитарные мероприятия, получают все молоко сырое вторым сортом. Основная причина снижения качества молока и его безопасности в таких хозяйствах – это избыточное содержание микроорганизмов и соматических клеток в сборном молоке.The article presents the indicators of quality and safety of raw milk produced in collective farms on modern reconstructed dairy farms where milking is carried out in the parlors and carefully follow all sanitation and hygiene and on old farms where milking technology is produced in the milk line and mobile milking cans and satisfactory sanitary measures.It was found that the collective farms of Ternopil region pass for processing 8.3% extra batches of milk varieties, 25.6% – the highest grade, 36.2% – the first, 14.5% – the second and 15.4% – off-grade. Collective farms, which are equipped with modern milking halls and carefully follow all sanitation and hygiene receive 100% of raw milk and extra premium grade according to DSTU 3662-97. On farms where milking is performed in milking pipeline and portable milking machines, farm satisfactory sanitary measures, get all the raw milk second grade.  The main reason for decline in the quality of milk and its safety in these farms – is an excessive concentration of microorganisms and somatic cells in the milk collecting

Вплив випоювання підкислювача «Аквасан» на продуктивність курчат бройлерів

The article is devoted to the study of the influence of the use of the new acidifier «Aquasan» on the performance of chicken broilers. The research was conducted on three groups of chicken broilers of breed Ross 308 with 20 heads in each. Chickens in the control group received only mixed feed. Broilers in the second experimental group, in addition to a full-fledged mixed feed, from the 27th day were drunk with liquid acidifier «FEEDACID MAX L», and in the third experimental group – the new acidifier «Aquasan» at a rate of 1 litter per 1 ton of water. It was found that the highest rates of live weight of chickens were observed in the third experimental group with drinking of acidifier «Aquasan». By the 21st day of culture for the same type of feeding, the weight of chickens did not differ in the control and experimental groups. Starting from the 27th day of drinking of acidifier «Aquasan», an increase in live weight of broilers was observed up to 42 days of culture. Thus, at 35th day the weight of chickens of group III increased by 100.8 g (p≤0.05), and at 42nd day – by 245.8 g (p≤0.01), as compared to the control group (first group). A similar increase in the live weight of chickens was observed in experimental group II at the drinking of liquid acidifier «Feedacid Max L» at 35th day of culture by 29.6 g (p≤0.05) and at 42nd day – by 130.2 g (p≤0.01), compared with the control group. During the growing period of 29–35 and 36–42 day, during the application of acidifier «Aquasan», average daily increments per week increased by 13.8 (p≤0.05) and 20.7 g (p≤0.01), respectively with the control group. The best conversion rates of feed were observed in the III group of chickens at the drinking of acidifier «Aquasan». In this group, the consumption of feed per 1 kg of live weight of chickens after application of acidifier from 27th day to the fifth week (29–35 day) decreased by 90 g (p≤0.05), and in the sixth week (36–42 days) of culture – by 150 g (p≤0.01), compared with chickens in the control group. On average, in the III experimental group of chickens, feed costs were reduced by 110 g (p≤0.01), compared with the control group. Consequently, the results of the research indicate that the use of acidifier «Aquasan» stimulates the processes of digestion, assimilation of nutrients and, as a result, promotes the growth of live weight of chicken broilers, increases their meat productivity and reduces feed costs by 1 kg of live weight gain.У статті наведено вивчення впливу застосування нового підкислювача «Аквасан» на продуктивність курчат бройлерів. Встановлено, що з 27 дня випоювання підкислювача спостерігали зростання живої маси бройлерів аж до 42 дня вирощування. На 35 добу маса курчат збільшувалася на 100,8 г (р≤0,05), а на 42 добу − на 245,8 г (р≤0,01), порівняно з контрольною групою. У період вирощування 29−35 та 36−42 доба при застосуванні підкислювача «Аквасан» у курчат середньодобові прирости за тиждень зростали відповідно на 13,8 (р≤0,05) та 20,7 г (р≤0,01). Витрати корму на 1 кг приросту живої маси курчат на п’ятий тиждень (29−35 доба) зменшувалися на 90 г (р≤0,05), а на шостий тиждень (36−42 доба) вирощування − на 150 г (р≤0,01). Дані результати досліджень вказують на те, що застосування підкислювача «Аквасан» стимулює процеси травлення, засвоєння поживних речовин і, як наслідок, сприяє зростанню живої маси курчат бройлерів та ефективному використанню кормів