Вплив біліопанкреатичного шунтування в модифікації Hess–Marceau на показники ліпідограми у хворих з морбідним ожирінням та дисліпідемією

Мета. Вивчити вплив біліопанкреатичного шунтування (БПШ) у модифікації Hess–Marceau на показники ліпідограми у хворих з морбідним ожирінням та передопераційною дисліпідемією. Матеріали і методи. В основу даного дослідження покладено дані клінічного обстеження та результати хірургічного лікування 100 хворих з морбідним ожирінням, яким було виконано БПШ у модифікації Hess–Marceau. Чоловіків було 40, жінок – 60. Середній вік пацієнтів становив (45 ± 8,2) року. Результати. Лабораторні маркери переважно атерогенних фенотипів дисліпідемії до операції зафіксовано у 75 (75%) хворих. Середній рівень загального холестерину знизився з (6,14 ± 0,9) до (3,7 ± 0,7) ммоль/л, тригліцеридів – з (1,98 ± 0,9) до (1,12 ± 0,4) ммоль/л, регресія коефіцієнта атерогенності – з (3,9 ± 0,9) до (2,3 ± 1,1) через 60 міс після виконання метаболічного втручання (р < 0,05). Показники ліпідограми нормалізувались у 87,0%, покращились – у 13,0% пацієнтів. Висновки. БПШ в модифікації Hess–Marceau є високоефективною методикою корекції дисліпідемії у хворих з мор-бідним ожирінням

РУКАВНА РЕЗЕКЦІЯ ШЛУНКА У ХВОРИХ НА МОРБІДНЕ ОЖИРІННЯ: ВПЛИВ НА ПОКАЗНИКИ ЛІПІДОГРАМИ

Purpose: to investigate the effect of sleeve gastrectomy on lipid profile in morbidly obese patients with preoperative dyslipidemia. Materials and Methods. The basis of the study was the materials of clinical examination and surgical treatment of 105&nbsp;morbidly obese patients (47 men and 58 women, mean age (41.8±12.4) years who underwent sleeve gastrectomy. Results. Dyslipidemia was diagnosed preoperatively in 86 (81.9 %) patients. Regular use of lipid-lowering drugs in 44&nbsp;(51.1 %) patients before surgery did not lead to normalization or significant improvement of lipidogram parameters. The procedure led to decrease in the mean total cholesterol level from (5.73±1.0) to (4.92±0.5) mmol/l, triglycerides from (1.91±0.9) to (1.43±0.3) mmol/l, regression coefficient of atherogenicity from (3.84±0.8) to (2.9±0.6) in 60 months after surgery (P &lt; 0.05). In 60 months after a gastric resection of the stomach, dyslipidemia (in all type 2a) was diagnosed in 15&nbsp;(62.5 %) patients of the main group with preoperative lipid metabolism, in 9 (37.5 %) patients the lipidogram parameters were normalized in patients with morbid obesity, which indicates the effectiveness of the surgery. Conclusions. Sleeve gastrectomy is effective method for correction of dyslipidemia in morbidly obese patients. The implementation of this intervention results in a significant and persistent (5-year postoperative observation) reduction in the average level of total cholesterol, triglycerides and atherogenic factor.Мета: вивчити вплив рукавної резекції шлунка на показники ліпідограми у хворих на морбідне ожиріння з передопераційною дисліпідемією. Матеріали і методи. В основу дослідження покладено матеріали клінічного обстеження та хірургічного лікування 105 хворих на морбідне ожиріння (47 чоловіків та 58 жінок, середній вік – (41,8±12,4) року), яким було виконано рукавну резекцію шлунка. Результати. Діагноз дисліпідемії до операції встановлено у 86&nbsp;(81,9&nbsp;%) хворих. Регулярне використання гіполіпідемічних препаратів у 44&nbsp;(51,1&nbsp;%) хворих до операції не привело до нормалізації чи суттєвого покращення показників ліпідограми. Виконання рукавної резекції шлунка забезпечило зниження середнього рівня загального холестерину в обстеженій популяції пацієнтів з (5,73±1,0) до (4,92±0,5) ммоль/л, тригліцеридів з (1,91±0,9) до (1,43±0,3) ммоль/л, регресії коефіцієнта атерогенності з 3,84±0,8 до 2,9±0,6 через 60 місяців після операції (р&lt;0,05). Через 60 місяців після рукавної резекції шлунка дисліпідемію (у всіх – 2а типу) діагностовано у 15 (62,5&nbsp;%) хворих основної групи з передопераційними порушеннями ліпідного обміну, в 9 (37,5&nbsp;%) хворих показники ліпідограми нормалізувались у хворих на морбідне ожиріння, що свідчить про ефективність операційного втручання. Висновки. Рукавна резекція шлунка є ефективною методикою корекції дисліпідемії у хворих на морбідне ожиріння. Виконання означеного втручання приводить до суттєвого та стійкого (протягом 5-річного терміну післяопераційного спостереження) зниження середнього рівня загального холестерину, тригліцеридів та коефіцієнта атерогенності

СТАН КОМОРБІДНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ХВОРИХ НА МОРБІДНЕ ОЖИРІННЯ

Purpose: to improve the results of treatment of morbidly obese patients by assessing frequency and characteristics of comorbidity.Materials and Methods. The results of a preoperative clinical, laboratory, instrumental examination of 205 patients with morbid obesity were analyzed.Results. Concomitant diseases were diagnosed in 203 (99 %) morbidly obese patients included in the study. In the structure of concomitant pathology cardiovascular diseases prevailed – 135 (65.8 %) patients, carbohydrate metabolism disorders – 135 (65.8 %) patients and lipid metabolism disorders – 161 (78.5 %) patients, reflecting the pathogenesis of the metabolic syndrome and significantly increasing the risk of premature death. Diseases of the respiratory system were diagnosed in 63 (30.7%) patients and digestive system – in 130 (63.4 %) patients.Conclusions. Peculiarities of morbidly obese patients are high frequency, systemic and, in the most cases, multifocality of organ lesions that requires a systemic implementation of a multidisciplinary approach to improve the results of treatment of this category of patients.Мета: покращити результати лікування хворих на морбідне ожиріння шляхом оцінки частоти розвитку та особливостей супутньої патології.Матеріали і методи. Проаналізовано результати передопераційного клініко-лабораторного та інструментального обстеження 205 хворих на морбідне ожиріння.Результати. Супутні захворювання діагностовано у 203 (99 %) хворих на морбідне ожиріння, включених у дослідження. В структурі супутньої патології переважали захворювання серцево-судинної системи у 135 (65,8  %) хворих, порушення вуглеводного – в 135 (65,8 %) пацієнтів та ліпідного обміну – в 161 (78,5 %) хворого, що віддзеркалюють патогенетичну сутність метаболічного синдрому та суттєво підвищують ризик передчасної смерті. Захворювання дихальної системи діагностовано у 63 (30,7 %) хворих, системи травлення – у 130 (63,4 %) пацієнтів.Висновки. Характерною особливістю хворих на морбідне ожиріння є висока частота, системність та, в більшості випадків, мультифокальність органних уражень, що вимагає системної реалізації мультидисциплінарного підходу для покращення результатів лікування означеної категорії пацієнтів

ОЦІНКА РАННІХ РЕЗУЛЬТАТІВ БІЛІОПАНКРЕАТИЧНОГО ШУНТУВАННЯ В МОДИФІКАЦІЇ HESS–MARCEAU У ХВОРИХ НА МОРБІДНЕ ОЖИРІННЯ

Проаналізовані ранні результати біліопанкреатичного шунтування (БПШ) в модифікації Hess – Marceau, здійсненого у 92 пацієнтів з приводу морбідного ожиріння (МО). Низька частота ранніх післяопераційних ускладнень та відсутність летальності свідчать про достатній рівень безпеки зазначеної баріатричної методики

ВПЛИВ РУКАВНОЇ РЕЗЕКЦІЇ ШЛУНКА НА ВУГЛЕВОДНИЙ ОБМІН У ХВОРИХ НА ОЖИРІННЯ

Aim of the study is study and analysis of the dynamics of the carbohydrate metabolism parameters in patients with obesity after sleeve gastrectomy. It has been observed that surgical intervention has led to fast (in the first 3 month of the postoperative period) and stable (during 24 months) improvement or normalization of key parameters of carbohydrate metabolism. Complete stable remission of type 2 diabetes was obtained in 54,5% of patients, partial remission in 45,5%. Parameters of glucose tolerance, insulin and C-peptide was return to normal level in all patients. The duration of this effect requires further clinical observations.В работе исследована и проанализирована динамики основных показателей углеводного обмена у больных с ожирением после рукавной резекции желудка. Данные, показали что данная бариатрическая методика позволяет достичь быстрого (на протяжение первых 3 месяцев послеоперационного периода) и стойкого (на протяжение 24 месяцев) улучшения либо нормализации основных показателей нарушения углеводного обмена. Полной ремиссии сахарного диабета ІІ типа отмечено у 54,5% пациентов, частичной ремиссии – у 45,5% больных, нормализации толерантности к глюкозе, уровня инсулина, С-пептида – у всех пациентов.  Длительность вышеуказанного эффекта нуждается в дальнейших клинических исследованиях.В роботі проведено вивчення та аналіз динаміки основних показників вуглеводного обміну у хворих на ожиріння після виконання рукавної резекції шлунка. Отримані дані свідчать, що дана баріатрична методика дозволяє досягти швидкого (упродовж перших 3 місяців післяопераційного періоду) та стійкого (упродовж 24 місяців) покращення або нормалізації основних показників порушеного вуглеводного обміну. Повної ремісії цукрового діабету ІІ типу досягнуто у 54,5% пацієнтів, часткової ремісії – у 45,5% хворих, нормалізації толерантності до глюкози, рівня інсуліну, С-пептиду – у всіх пацієнтів. Тривалість вищенаведеного ефекту потребує подальших клінічних спостережень

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ПРОТОКОЛІВ ПРИСКОРЕНОГО ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ (ERAS) У ПАЦІЄНТІВ З КОЛОРЕКТАЛЬНИМ РАКОМ ТА СУПУТНІМ МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ

Introduction. Implementation of enhanced recovery after surgery protocol (ERAS) is becoming more and more widespread due to their effectiveness and safety. At the same time, there is a rather limited number of studies focusing on the opportunities of ERAS in the context of its association with metabolic syndrome in patients with colorectal cancer. This study represents the results of our early experience implementing elements of the ERAS program in the perioperative management of patients with colorectal cancer associated with metabolic syndrome. The aim. To conduct a comparative analysis and evaluate the results of surgical treatment using the enhanced recovery after surgery protocol in patients with colorectal cancer and accompanying metabolic syndrome. Materials and methods. This study included 106 patients with colorectal cancer and accompanying metabolic syndrome, divided into two groups: the first group with the use of elements of the ERAS protocol in colorectal surgery from 2018 – 56 patients, and the second group in which the principles of ERAS were not used (50 patients). Results. In the first group, with a statistically significant difference, a less severe pain syndrome was observed according to VAS (p&lt;0.001), as well as a lower necessity for prescribing opioid analgesics in the postoperative period. Activation of patients, restoration of enteral nutrition and peristalsis occurred earlier in first group (p&lt;0.001). Mean hospital stay in the first group was 5.7±1.5 days, and in second group – 7.7±1.7 days (p&lt;0.001). In the 2nd group, the percentage of complications such as: postoperative wound seroma, abdominal organ eventration, and anastomotic leaks in the 30-day postoperative period were higher than in the group with ERAS elements included. Conclusion. The implementation of elements from the Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) protocol for the treatment of patients with colorectal cancer and concomitant metabolic syndrome is effective and safe. It is associated with a decreased duration of hospitalization, less postoperative pain, earlier return to enteral nutrition, quicker patient mobilization, and restoration of peristalsis. Additionally, it reduces the frequency of postoperative complications and readmission rates.Вступ: Імплементація протоколів прискореного післяопераційного відновлення (ERAS) набуває дедалі більшого поширення завдяки їх ефективності та безпечності використання. При цьому існує досить обмежена кількість праць, що акцентують увагу на темі можливостей застосування ERAS в контексті асоціації метаболічного синдрому у пацієнтів з колоректальним раком. В цьому дослідженні представлено результати нашого раннього досвіду впровадження елементів програми ERAS у периопераційному веденні пацієнтів з колоректальним раком асоційованого з метаболічним синдромом. Мета: Провести порівняльний аналіз та оцінити результати хірургічного лікування з використанням протоколів прискореного післяопераційного відновлення у пацієнтів з колоректальним раком та супутнім метаболічним синдромом. Матеріали та методи: В дослідження увійшло 106 пацієнтів з колоректальним раком та супутнім метаболічним синдромом, розділених на дві групи: 1 група із застосуванням елементів протоколу ERAS в колоректальній хірургії від 2018 року – 56 пацієнтів, та 2 група у веденні яких принципи ERAS не використовувались (50 пацієнтів). Результати: В 1 групі зі статистично достовірною різницею спостерігався менш виражений больовий синдром за ВАШ (р&lt;0,001), та менша потреба у призначенні опіоїдних анальгетиків у післяопераційному періоді. Активізація пацієнтів, відновлення ентерального харчування та відновлення перистальтики відбувалася раніше в 1 групі (р&lt;0,001). Середня тривалість перебування пацієнтів в стаціонарі у 1 групі становила 5,7±1,5 днів, а в 2 групі – 7,7±1,7 днів (р&lt;0,001). У 2 групі дослідження в 30-денний термін післяопераційного періоду відсоток ускладнень у вигляді сероми післяопераційної рани, евентерації та неспроможності кишкових анастомозів був вищим, ніж у групі із застосуванням елементів ERAS. Висновки: Впровадження в хірургічну практику елементів протоколу прискореного післяопераційного відновлення (ERAS) у програму лікування пацієнтів з колоректальним раком та супутнім метаболічним синдромом є ефективним і безпечним, та асоційовано зі зниженням тривалості госпіталізації, меншим больовим синдромом в післяопераційному періоді, раннім відновленням ентерального харчування, ранньою активізацією пацієнтів та відновленням перистальтики, а також зменшенням частоти післяопераційних ускладнень та повторних хірургічних втручань