The extensive usage of the modern technologies in the learning of foreign students at histology, cytology and embryology department of Bukovinian state medical university

МЕДИЦИНСКИЕ УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕСТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙИНОСТРАННЫЕ СТУДЕНТЫГИСТОЛОГИЯ /ОБУЧГИСТОЛОГИЯ (ДИСЦИПЛИНА)ЭМБРИОЛОГИЯ /ОБУЧЭМБРИОЛОГИЯ (ДИСЦИПЛИНА)ЦИТОЛОГИЯ /ОБУЧЦИТОЛОГИЯ (ДИСЦИПЛИНА)МЕТОДИКА ОБУЧЕНИЯМЕТОДИКА ПРЕПОДАВАНИ

Морфологічні особливості тривимірної будови сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця новонароджених людини

Objective — the aim of the study was to examine features of the structure of tendinous cords of atrioventricular valves in newborns by using optic lighting and reconstruction methods of investigation.Material and methods. Tendinous cords of the mitral and tricuspid valves were examined on 52 specimens atrioventricular heart valves, taken from 26 newborns who had died due to the causes which were not associated with pathology of the cardio-vascular system. During the study we used optical method, three-dimensional reconstruction and statistical analysis.Results. Results of microscopic studies have shown that tendinous cords consist of dense regular connective tissue, where between bundles of collagen fibers cells of fibroblastic range can be found. However, in thickness of 28% tendinous cords, except bundles of collagen fibers, bundles of cardiac muscle have been also found. With the help of three dimensional tendinous cords reconstructions, it was established that the subendothelial layer is a loose collagenous-elastic periphery with blood vessels inside. The central part is formed by collagen core.Conclusion. Therefore, the results of morphological studies have shown that 72% tendinous cords of atrioventricular heart valves in newborns belong to the fibrous, and 28% belong to fibro-muscular type of tendinous cords.Цель работы — выяснить особенности строения сухожильных хорд предсердно-желудочковых клапанов сердца новорожденных с использованием светооптического и реконструктивного методов исследования.Материал и методы. Исследования сухожильных хорд митрального и трехстворчатого клапанов были проведены на 52 препаратах предсердно-желудочковых клапанов сердца 26 новорожденных, которые умерли от причин, не связанных с патологией сердечно-сосудистой системы. При исследовании использовали светооптический метод, 3D реконструкции и статистический анализ.Результаты. В результате проведенного микроскопического исследования установлено, что основная часть сухожильных хорд состоит из плотной оформленной волокнистой соединительной ткани, в которой между пучками коллагеновых волокон располагаются клетки фибробластического ряда. Однако в толще 28% сухожильных хорд новорожденных, кроме пучков коллагеновых волокон, встречались пучки сердечных мышечных клеток. С помощью трехмерных реконструкций сухожильных хорд новорожденных установлено, что подэндотелиальный слой является рыхлой коллагеново‑эластичной периферией, в которой расположены кровеносные сосуды, а центральная часть образована коллагеновым стержнем.                           Вывод. Результаты морфологических исследований показали, что 72% сухожильных хорд предсердно-желудочковых клапанов сердца новорожденных принадлежат к фиброзному типу и 28% — к фиброзно-мышечному типу.Мета роботи — з’ясувати особливості будови сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця новонароджених з використанням світлооптичного та реконструкційного методів дослідження.Матеріал і методи. Дослідження сухожилкових струн мітрального та тристулкового клапанів виконані на 52 препаратах передсердно-шлуночкових клапанів серця 26 новонароджених, які померли від причин, не пов’язаних із патологією серцево‑судинної системи. При дослідженні використовували світлооптичний метод, 3D-реконструкції та статистичний аналіз.Результати. У результаті проведеного мікроскопічного дослідження встановлено, що основу сухожилкових струн складає щільна оформлена волокниста сполучна тканина, в якій між пучками колагенових волокон розміщуються клітини фібробластичного ряду. Однак у товщі 28% сухожилкових струн новонароджених, окрім пучків колагенових волокон, траплялися пучки серцевих м’язових клітин. За допомогою тривимірних реконструкцій сухожилкових струн новонароджених встановлено, що підендотеліальний шар є пухкою колагеново‑еластичною периферією, в якій розташовані кровоносні судини, а центральна частина утворена колагеновим стрижнем.Висновок. Результати морфологічних досліджень показали, що 72% сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапанів серця новонароджених належать до фіброзного типу та 28% — до фіброзно-м’язового типу

Досвід та проблеми викладання гістології, цитології та ембріології

Objective: to analyze the experience in the teaching of Histology, Cytology, and Embryology and to detect the ways of efficiency improvement of students’ self-training for taking a state licensing exam «Krok 1».Results. Upon completion of the study of all fundamental disciplines, namely, at the end of the third course, students take the state licensing examination «Krok 1». The article analyzes ways to improve the preparation of students for the licensing examination «Krok 1» and aspects of teaching Histology, Cytology and Embryology using modern technical devices and interactive methods on all steps of the educational process and also the role of interdisciplinary integration in successfully learning the academic discipline of Histology, Cytology and Embryology as one of basic disciplines.Conclusion. A complex, multidimensional and stepwise approach to the teaching of histology, cytology, and embryology with wide use of innovative teaching methods and computer information technologies, the application of the principles of interdisciplinary integration, as well as a step-by-step approach to the study of typical situational tasks will contribute to an increase in the level of student training, to the growth of their motivation and, as a result, the successful passing of the licensing examination «Krok 1».Цель работы — проанализировать опыт преподавания гистологии, цитологии и эмбриологии, определить пути повышения эффективности самостоятельной подготовки студентов к сдаче лицензионных интегрированных экзаменов «Крок 1».Результаты. После окончания изучения всех фундаментальных дисциплин, а именно по завершению третьего курса, студенты сдают лицензионный интегрированный экзамен «Крок 1». В статье проанализированы пути совершенствования подготовки студентов к лицензионному интегрированному экзамену «Крок 1» и особенности преподавания гистологии, цитологии и эмбриологии с использованием современных технических средств и интерактивных методов на всех этапах учебного процесса, а также роль межпредметной интеграции в успешном освоении учебной дисциплины «гистология, цитология и эмбриология» как одной из базовых дисциплин.Вывод. Комплексный, многоплановый и ступенчатый подход к преподаванию гистологии, цитологии и эмбриологии с широким использованием инновационных методов обучения и компьютерных информационных технологий, применение принципов межпредметной интеграции, а также пошаговый подход к изучению типичных ситуационных заданий  будет способствовать повышению уровня подготовки студентов, росту их мотивации и, как результат, успешной сдаче лицензионного интегрированного экзамена «Крок 1».Мета роботи — проаналізувати досвід викладання гістології, цитології та ембріології, визначити шляхи підвищення ефективності самостійної підготовки студентів до складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок 1».Результати. Після закінчення вивчення всіх фундаментальних дисциплін, а саме після завершення третього курсу, студенти складають ліцензійний інтегрований іспит «Крок 1». У статті проаналізовані шляхи вдосконалення підготовки студентів до ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 1» та особливості викладання гістології, цитології та ембріології з використанням сучасних технічних засобів та інтерактивних методів на всіх етапах навчального процесу, а також роль міжпредметної інтеграції в успішному засвоєнні навчальної дисципліни «гістологія, цитологія та ембріологія» як однієї з базових дисциплін.Висновок. Комплексний, багатоплановий і ступеневий підхід до викладання гістології, цитології та ембріології з широким використанням інноваційних методів навчання та комп’ютерних інформаційних технологій, застосування принципів міжпредметної інтеграції, а також покроковий підхід до вивчення типових ситуаційних завдань сприятиме підвищенню рівня підготовки студентів, росту їх мотивації та, як результат, успішному складанню ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 1»

Морфофункціональні особливості та поляризаційні властивості тканини щитоподібної залози інтактних щурів

The morphofunctional characteristics and polarization properties of the tissue of the thyroid gland based on histological sections were studied in the paper. An investigation by means of the method of laser polarimetry of the thyroid tissue demonstrated the polarization properties of the gland of intact rats in health.В работе изучались морфофункциональные особенности и поляризационные свойства ткани щитовидной железы на основе гистологических срезов. Исследование методом лазерной поляриметрии ткани щитовидной железы интактных крыс показали ее поляризационные свойства в норме.У роботі вивчалися морфофункціональні особливості та поляризаційні властивості тканини щитоподібної залози на основі гістологічних зрізів. Дослідження методом лазерної поляриметрії тканини щитоподібної залози інтактних щурів показали її поляризаційні властивості в нормі