Качество жизни больных с синдромом обтурационной желтухи различного генеза в послеоперационном периоде

Метою роботи була оцінка якості життя хворих із синдромом обтураційної жовтяниці різного генезу в післяопераційному періоді. Показано, що якість життя у післяопераційному періоді у пацієнтів з псевдотуморозним панкреатитом та при раку підшлункової залози є порівнюваною. Застосування модифікованої періопераційної підготовки значно покращує шанси хворого на більш швидке функціональне відновлення.The aim of the work: to assess the quality of life of patients with obstructiv ejaundice syndrome of various origins in the postoperative period. 272 patients were examined, randomly assigned in two groups; the I group (main) consisted of 112 patients: 101- with pancreatic cancer and 11 with pseudotumoral form of chronic pancreatitis. Group II (control) consisted of 160 patients: 117 with pancreatic cancer and 43 – with pseudotumoral form of chronic pancreatitis. We compared the quality of life indicators between groups and individually between patients with pancreatic cancer in terms of pathomorphosis identity. QL scores were performed using EORTC and GIQLI questionnaires. According to our data, in pancreatic cancer, the overall GIQLI score was 103.5+3.3 points, and inchronic pancreatitis – 108.7+2.8 points, so there were nostatistically significant differences (p> 0.05). It was shown that the quality of life in the postoperative period in patients with pseudotumor pancreatitis and pancreatic cancer is comparable. The use of modified perioperative preparation significantly improves the patient's chances of faster functional recovery.Цель работы: оценить качество жизни больных с синдромом обтурационной желтухи различного генеза в послеоперационном периоде. Показано, что качество жизни в послеоперационном периоде у пациентов с псевдотуморозным панкреатитом и при раке поджелудочной железы является сопоставимой. Применение модифицированной периоперационной підготовки значительно улучшает шансы больного на болем быстрое функциональное восстановление

Possibility of prognostication for unfavorable results of the pancreaticoduodenal resection on background of the obturation jaundice syndrome

Objective. To determine the possibility of prognostication of unfavorable course of postoperative period in the aspect of the planned pancreaticoduodenal resection for focal affection of pancreaticoduodenal zone on background of obturation jaundice. Materials and methods. The pancreatic head cancer was verified in 174 (64.0%) patients, cancer of the duodenal papilla magna - in 20 (7.4%), cancer of distal hepaticocholedochus - in 24 (8.8%), chronic pseudotumoral pancreatitis - in 54 (20.0%) patients. In the main group (112 patients) preparation to operative intervention was conducted in accordance to elaborated algorithm, and in a control group (160 patients) - in accordance to conventional standards. Results. Pancreaticoduodenal resection with formation of termino-lateral anastomosis in accordance to Whipple procedure was performed in 38 (14.0%) patients, termino-terminal anastomosis in accordance to procedure of Shalimov-Kopchak - in 40 (14.7%), ductomucous pancreaticojejunoanastomosis - in 127 (46.7%), pancreaticogastroanastomosis with invagination of the pancreatic stump into the gastric stump - in 35 (12.9%), pancreaticogastrostomy with  deepening of the pancreatic stump into the sleeve, made of the big gastric curvature - in 32 (11.8%). Insufficiency of pancreaticodigestive anastomosis have occurred in 32 (11.8%) patients. Mortality have constituted 5.1%

Results of the application of an improved prognostic and therapeutic algorithm for the provision of radical surgical care to patients with mechanical jaundice of benign and malignant genesis

Проблема поліпшення результатів надання хірургічної допомоги хворим із синдромом механічної жовтяниці, як ускладненням раку панкреатобіліарної зони та хронічного псевдотуморозного панкреатиту, досі дискутується. Мета – поліпшити результати надання радикальної хірургічної допомоги хворим із раком панкреатобіліарної зони та хронічним псевдотуморозним панкреатитом, що ускладнені синдромом механічної жовтяниці. Матеріали та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих із синдромом механічної жовтяниці. До основної групи увійшло 112 пацієнтів, яким застосовували власно розроблений прогностично-лікувальний алгоритм. До групи порівняння увійшло 160 пацієнтів, яким виконували передопераційну підготовку поза цим алгоритмом. Результати. Майже у всіх досліджуваних хворих основної групи відбулися однонуклеотидні генетичні мутації за генами PRSS 1 (Arg122His), SPINK 1 (Asn34Ser), TNF (G308A) та CFTR (Phe508del). У хворих основної групи за даними УЗ-еластографії щільність патологічного фокусу для раку підшлункової залози становила 7,5±0,8 од., а для хронічного псевдотуморозного панкреатиту – 5,6±0,5 од. (p<0,05). Найбільш значущі відмінності спостерігалися за частотою неспроможності панкреатодигестивного анастомозу (χ2=6,95; р=0,008) і за частотою кровотечі в післяопераційному періоді (χ2=4,29; р=0,004). Кількість загрозливих життю післяопераційних ускладнень в основній групі становила 42 (37,5%) випадки, а в групі порівняння – 102 (63,8%) випадки (χ2=18,22 df=1 p<0,0001). В основній групі померло 7 (6,3%) хворих, у групі порівняння – 19 (11,9%). Висновки. Упередження розвитку безпосередніх післяопераційних ускладнень у хворих із вогнищевою патологією панкреатобіліарної зони на тлі механічної жовтяниці досягається завдяки поєднанню молекулярно-генетичних досліджень із визначенням фенотипу хворого, УЗ-фіброеластографії та математичного моделювання показників стану хворих. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.The problem of improving the results of surgical care for patients with mechanical jaundice syndrome as a complication of pancreaticobiliary cancer and chronic pseudotumor pancreatitis is still being discussed. Purpose – to improve the results of radical surgical care for patients with pancreaticobiliary cancer and chronic pseudotumour pancreatitis complicated by mechanical jaundice syndrome. Materials and methods. The results of surgical treatment of 272 patients with mechanical jaundice syndrome were analyzed. The main group included 112 patients who were treated with our own developed prognostic and therapeutic algorithm. The comparison group included 160 patients who underwent preoperative preparation outside this algorithm. Results. Almost all the patients in the main group had single nucleotide genetic mutations in the PRSS 1 (Arg122His), SPINK 1 (Asn34Ser), TNF (G308A) and CFTR (Phe508del) genes. In patients of the main group, according to ultrasound elastography, the density of pathological focus for pancreatic cancer was 7.5±0.8 units, and for chronic pseudotumour pancreatitis – 5.6±0.5 units (p<0.05). The most significant differences were observed in the frequency of pancreaticodigestive anastomosis failure (χ2=6.95; p=0.008) and in the frequency of bleeding in the postoperative period (χ2=4.29; p=0.004). The amount of life-threatening postoperative complications was 42 (37.5%) cases in the main group and 102 (63.8%) cases in the comparison group (χ2=18.22; df=1; p<0.0001). In the main group 7 (6.3%) patients died, in the comparison group – 19 (11.9%). Conclusions. Prevention of the development of immediate postoperative complications in patients with focal pathology of the pancreatobiliary zone against the background of mechanical jaundice is achieved by combining molecular genetic studies with the determination of the patient’s phenotype, ultrasound fibroelastography and mathematical modelling of patient status. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors

Choice of method of pancreatojejunic anastomosys at pancreatic duodenal resections

У 131 больного выполнены панкреатодуоденальные резекции по поводу рака головки поджелудочной железы (59 (45 %)), рака периампулярной зоны (43 (33 %)) и хронического псевдотуморозного головчатого панкреатита (29 (22, 1 %)). Разработанные нами методики формирования панкреатоеюноанастомозов на реконструктивном этапе ПДР обеспечивают снижение общего числа осложнений у больных в сравнении с терминолатеральным анастомозом (по Уипплу), а также терминотерминальной техникой (по Шалимову-Копчаку), соответственно, в 1, 98 и 1, 97 раза. Число больных с осложнениями уменьшается в ряду : терминолатеральный (по Уипплу) панкреатоеюноанастомоз – 25 (38, 9 %), терминотерминальный (по Шалимову-Копчаку) – 13 (9, 9 %), по методике нашей клиники – 4 (3 %), панкреатогастроанастомоз – 3 (2, 3 %).Pancreatic-duodenal resections (PDR) were performed in 131 patients among whom 105 suffered from the cancer of pancreatic-duodenal zone and 26 suffered from chronic indurative pancreatitis. The number of complications was successfully reduced in patients operated on with newly developed techniques of pancreatojejunic anastomosys creation/ Thus, this number was reduced in 1, 98 and 1, 97 times less when compared with traditionally performed PDR via such technologies as “end to end” and terminolateral anastomosys correspondently. The number of patients with complications was reduced in the next row : traditionally performed pancreatojejunostomy terminolateral 25 (38, 9 %), of “end to end” type jejunostomy 13 (9, 9 %), and newly developed technique of pancreatojejunostomy 4 (3%), gastropancreatostomy 3 (2, 3 %). Cryogenic application to pancreatic stump effectively reduced the number of complications as well as reduced the number of patients with complications under different types of surgery usage inj the course of reconstructive stage of PDR performance

Is it possible to minimize the risk of immediate complications of pancreatoduodenal resection in patients with pathology of the pancreatic head, complicated with the syndrome of obstructive jaundice?

Питання щодо прогнозування та пошуку можливостей уникнення розвитку інтра- та ранніх післяопераційних ускладнень у хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненими механічною жовтяницею, зниження періопераційної летальності у цієї складної в лікувальному плані категорії хворих лишаються вельми актуальними. Мета роботи – визначити оптимальні заходи щодо поліпшення безпосередніх результатів виконання панкреатодуоденальної резекції у хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненими механічною жовтяницею.The issues of predicting and finding ways to avoid the origin of intraand early postoperative complications in patients with focal diseases of the biopancreatoduodenal area complicated by mechanical jaundice, reducing perioperative mortality in this challenging category of patients remain very relevant. The purpose of the work is to determine the optimal measures of the immediate results of pancreatoduodenal resection improving in patients with focal diseases of the biliopancreatoduodenal area complicated by mechanical jaundice

Влияние гипербилирубинемии на интенсивность боли у больных раком панкреатобилиарной зоны в течение периоперацинного периода

Мета роботи – оцінювання впливу гіпербілірубінемії на вираженість больового синдрому у хворих на рак панкреатобіліарної зони протягом періопераційного періоду. Матеріали та методи. Проаналізували результати хірургічного лікування 218 хворих на рак панкреатобіліарної зони, що ускладнений розвитком синдрому механічної жовтяниці. Пацієнтам виконали панкреатодуоденальну резекцію. Вираженість больового синдрому оцінювали за візуально-аналоговою шкалою, а також застосовуючи субшкали опитувальників EORTC QLQ-C30 і SF-36. Результати. На момент надходження у стаціонар у пацієнтів рівень загального білірубіну становив 274,3 ± 5,9 мкмоль/л, прямого – 211,2 ± 2,2 мкмоль/л, непрямого – 63,4 ± 2,6 мкмоль/л. Інтенсивність больового синдрому на час надходження у стаціонар становила 4,9 ± 0,4 бала. У ранньому, пізньому та віддаленому післяопераційному періодах інтенсивність болю відповідно зменшувалася з 6,4 ± 0,3 до 2,8 ± 0,4 бала. Зіставляючи інтенсивність больового синдрому та рівень холемії, встановили сильний позитивний кореляційний зв’язок (r = 0,74).The aim was to assess the effect of hyperbilirubinemia on the severity of pain syndrome in patients with pancreatobiliary cancer during perioperative period. Materials and methods. The results of surgical treatment of 218 patients with pancreatobiliary cancer complicated by the development of mechanical jaundice syndrome, who underwent pancreatoduodenal resection, were analyzed. The severity of pain was assessed on a visual-analog scale, as well as subscales of questionnaires EORTC QLQ-C30 and SF-36. Results. At the time of admission to the hospital the initial level of total bilirubin was 274.3 ± 5.9 μmol/L, direct – 211.2 ± 2.2 μmol/L, indirect – 63.4 ± 2.6 μmol/L. The intensity of pain syndrome on admission was 4.9 ± 0.4 points. In the early, late and late postoperative period the intensity of pain decreased, respectively, from 6.4 ± 0.3 to 2.8 ± 0.4 points. Conclusions. A strong positive correlation between the intensity of pain syndrome and the level of cholemia was determined (r = 0.74).Цель работы – оценка влияния гипербилирубинемии на интенсивность болевого синдрома у больных раком панкреатобилиарной зоны в течение периоперационного периода. Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 218 больных раком панкреатобилиарной зоны, осложненного развитием синдрома механической желтухи. Пациентам выполнена панкреатодуоденальная резекция. Выраженность болевого синдрома оценивали по визуально-аналоговой шкале, а также с использованием субшкал опросников EORTC QLQ-C30 и SF-36. Результаты. На момент поступления в стационар у пациентов уровень общего билирубина составил 274,3 ± 5,9 мкмоль/л, прямого – 211,2 ± 2,2 мкмоль/л, непрямого – 63,4 ± 2,6 мкмоль/л. Интенсивность болевого синдрома на момент поступления в стационар составила 4,9 ± 0,4 балла. В раннем, позднем и отдаленном послеоперационном периодах интенсивность боли соответственно уменьшалась с 6,4 ± 0,3 до 2,8 ± 0,4 балла. Выводы. При сопоставлении интенсивности болевого синдрома и уровня холемии определена сильная положительная корреляционная связь (r = 0,74)

Biliary decompression as a preparation to pancreato-duodenal resection in patients with mechanical jaundice

The results of surgical treatment of 272 patients with the phenomena of mechanical jaundice caused by the pathology of the head of the pancreas were analyzed. The cancer of the head of the pancreas is verified in 174 (63.9%) of patients, Vater’s ampule cancer in 20 (7.4%), cancer of the choledoch distal third in 24 (8.8%) and chronic pseudotumorous pancreatitis 54 (19.9%) of patients. Depending on the method of preparation for surgical treatment, the patients were divided into two groups: the main group consisted of 112 patients, who were prepared according to the developed algorithm, and in the control group (160 patients) – according to generally accepted standards

Determining the risk of pancreatoduodenal resection performing in patients with obstructive jaundice syndrome

The main radical surgical treatment of patients with focal lesions of the pancreatoduodenal zone, accompanied by obstructive jaundice, is pancreatoduodenal resection. Aim of the study: To improve the results of radical surgical treatment of patients with focal lesions of the pancreatobiliary zone, complicated by obstructive jaundice

Вплив гіпербілірубінемії на інтенсивність болю у хворих на рак панкреатобіліарної зони протягом періопераційного періоду

 The aim was to assess the effect of hyperbilirubinemia on the severity of pain syndrome in patients with pancreatobiliary cancer during perioperative period.Materials and methods. The results of surgical treatment of 218 patients with pancreatobiliary cancer complicated by the development of mechanical jaundice syndrome, who underwent pancreatoduodenal resection, were analyzed. The severity of pain was assessed on a visual-analog scale, as well as subscales of questionnaires EORTC QLQ-C30 and SF-36.Results. At the time of admission to the hospital the initial level of total bilirubin was 274.3 ± 5.9 μmol/L, direct - 211.2 ± 2.2 μmol/L, indirect – 63.4 ± 2.6 μmol/L. The intensity of pain syndrome on admission was 4.9 ± 0.4 points. In the early, late and late postoperative period the intensity of pain decreased, respectively, from 6.4 ± 0.3  to 2.8 ± 0.4 points.Conclusions. A strong positive correlation between the intensity of pain syndrome and the level of cholemia was determined (r = 0.74).  Цель работы – оценка влияния гипербилирубинемии на интенсивность болевого синдрома у больных раком панкреатобилиарной зоны в течение периоперационного периода.Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 218 больных раком панкреатобилиарной зоны, осложненного развитием синдрома механической желтухи. Пациентам выполнена панкреатодуоденальная резекция. Выраженность болевого синдрома оценивали по визуально-аналоговой шкале, а также с использованием субшкалам опросников EORTC QLQ-C30 и SF-36.Результаты. На момент поступления в стационар у пациентов уровень общего билирубина составил 274,3 ± 5,9 мкмоль/л, прямого – 211,2 ± 2,2 мкмоль/л, непрямого – 63,4 ± 2,6 мкмоль/л. Интенсивность болевого синдрома на момент поступления в стационар составила 4,9 ± 0,4 балла. В раннем, позднем и отдаленном послеоперационном периодах интенсивность боли соответствии уменьшалась с 6,4 ± 0,3 до 2,8 ± 0,4 балла.Выводы. При сопоставлении интенсивности болевого синдрома и уровня холемии определена сильная положительная корреляционная связь (r = 0,74). Мета роботи – оцінювання впливу гіпербілірубінемії на вираженість больового синдрому у хворих на рак панкреатобіліарної зони протягом періопераційного періоду.Матеріали та методи. Проаналізували результати хірургічного лікування 218 хворих на рак панкреатобіліарної зони, що ускладнений розвитком синдрому механічної жовтяниці. Пацієнтам виконали панкреатодуоденальну резекцію. Вираженість больового синдрому оцінювали за візуально-аналоговою шкалою, а також застосовуючи субшкали опитувальників EORTC QLQ-C30 і SF-36.Результати. На момент надходження у стаціонар у пацієнтів рівень загального білірубіну становив 274,3 ± 5,9 мкмоль/л, прямого – 211,2 ± 2,2 мкмоль/л, непрямого – 63,4 ± 2,6 мкмоль/л. Інтенсивність больового синдрому на час надходження у стаціонар становила 4,9 ± 0,4 бала. У ранньому, пізньому та віддаленому післяопераційному періодах інтенсивність болю відповідно зменшувалася з 6,4 ± 0,3 до 2,8 ± 0,4 бала.Висновки. Зіставляючи інтенсивність больового синдрому та рівень холемії, встановили сильний позитивний кореляційний зв’язок (r = 0,74)

The preoperative preparation peculiarities of patients with focal diseases of the bilopancreaticoduodenal zone, complicated by mechanical jaundice

Мета роботи: порівняти ефективність існуючих методів підготовки хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці, до панкреатодуоденальної резекції та визначити ефективність застосованих методів біліарної декомпресії. Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих, яким було виконано панкреатодуоденальну резекцію з приводу вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнених розвитком синдрому механічної жовтяниці. До основної групи увійшли 112 пацієнтів, яким підготовку до операції і прогнозування перебігу періопераційного періоду проводили відповідно до розробленого алгоритму. Групи порівняння склали 160 пацієнтів, яким підготовка здійснювалася поза розробленим алгоритмом лише консервативним шляхом. Результати досліджень та їх обговорення. Завдяки дотриманню застосування розробленого алгоритму детоксикації із застосуванням біліарної декомпресії у хворих основної групи на третій день рівень білірубінемії склав в середньому 185,1±2,4 мкмоль/л, тоді як на п’ятий день – вже 163,2±2,6 мкмоль/л і напередодні панкреатодуоденальної резекції – 112,3±2,7 мкмоль/л. У групі порівняння, де підготовка хворих до радикального операційного втручання здійснювалася лише консервативними заходами без біліарного дренування, вихідний рівень загального білірубіну склав 270,6±4,6 мкмоль/л, на третій день – 258,4±2,9 мкмоль/л, на п’ятий – 222,2±3,8 мкмоль/л, а напередодні панкреатодуоденальної резекції – 198,3±3,3 мкмоль/л. Таким чином, в основній групі після декомпресії декремент рівня загального білірубіну склав ∆=­59,1. Натомість у групі порівняння напередодні панкреатодуоденальної резекції декремент рівня загального білірубіну склав ∆=­26,7. Після виконання панкреатодуоденальної резекції декремент білірубінемії в обох групах не перевищував 40 % й склав в основній групі 32,7±2,8 %, а у групі контролю – 27,4±1,6 %. При порівнянні заходів щодо корекції біліарної гіпертензії у хворих основної групи, в усіх підгрупах від початку 3­го дня спостерігалося поступове зниження концентрації білірубіну, більш виражене у пацієнтів, яким виконували черезшкірну черезпечінкову холангіостомію (164±18 мкмоль/л, p<0,05). В середньому на 9 добу визначали достовірне зниження показників загального білірубіну після черезшкірної черезпечінкової холангіостомії на 41,2 %, лапароскопічної холецистостомії – на 13,6 % та після пункційної холецистостомії – на 6,6% (p<0,05).The aim of the work: to compare the effectiveness of existing methods of jaundiced patients with focal diseases of the biliopancreatoduodenal zone preparing to the pancreatoduodenal resection performing, and to determine the effectiveness of the applied methods of biliary decompression. Materials and Methods. The results of surgical treatment of 272 patients who underwent pancreatoduodenal resection in various modifications for focal diseases of the biliopancreatoduodenal zone complicated by the development of obstructive jaundice syndrome were analyzed. The main group included 112 patients, who were prepared for surgery and predicted the course of the postoperative period according to the developed algorithm. The comparison group included 160 patients, who were prepared only in a conservative way. Results and Discussion. Due to the application of the developed detoxification algorithm with the use of biliary decompression in patients of the main group on the third day, the level of bilirubinemia averaged (185.1±2.4) μmol/L, while on the fifth day it was already (163.2±2.6) μmol/L and on the eve of pancreatoduodenal resection – (112.3±2.7) μmol/L. In the comparison group, where the preparation of patients for radical surgery was carried out only by conservative measures without biliary drainage, the initial level of total bilirubin was (270.6±4.6) μmol/L, on the third day – (258.4±2.9) μmol/L, on the fifth – (222.2±3.8) μmol/L, and on the eve of pancreatoduodenal resection – (198.3±3.3) μmol/L. Thus, in the main group after decompression, the decrement of the total bilirubin level was ∆ = ­59.1. But in the comparison group on the eve of pancreatoduodenal resection, the decrement of the total bilirubin level was ∆ = ­26.7. After pancreatoduodenal resection performing, the decrement of bilirubinemia in both groups did not exceed 40 % and was (32.7±2.8) % in the main group, and (27.4±1.6) % in the control group. When comparing measures for the correction of biliary hypertension in patients of the main group, in all subgroups, starting from the 3rd day, a gradual decrease in the concentration of bilirubin was observed, more expressed in patients who underwent percutaneous transhepatic cholangiostomy (164±18 μmol/L, p <0.05). On average, on day 9, a significant decrease in total bilirubin parameters was determined after percutaneous transhepatic cholangiostomy by 41.2 %, laparoscopic cholecystostomy by 13.6 % and after puncture cholecystostomy by 6.6 % (p <0.05)