Clinical and epidemiological features of chronic pancreatitis course associated with atherosclerosis.

The article describes and analyzes dyslipidemic disorders, the degree of pancreatic external secretion insufficiency in patients with chronic pancreatitis. The purpose of our study is to study the changes in the blood lipid profile in patients with chronic pancreatitis depending on the degree of pancreatic external secretion insufficiency in residents of the city and villages. We carried out the 13C-mixed triglyceride respiratory test (13C-MTRT) and the 13C-amylase respiratory test (13C-ART) to detect the pancreatic external secretion insufficiency (PESI). Changes in the blood lipid profile were based on the violations in the lipidogram (determination of total blood cholesterol level (TC), triglycerides (TG), high density lipoproteins (HDL), and low density lipoproteins (LDL), atherogenicity coefficient (CA)). All examined patients with combination of chronic pancreatitis (CP) and athe­rosclerosis have lipid metabolism disorders, but the changes in the city residents are more significant as compared with the rural population. It was also found that the most pronounced violation of the PESI was observed in patients with CP and lipid metabolism disorders, who were residents of the city. In these patients, during the 13C- MTRT, the maximum concentration of 13СО2 between 150 and 210 minutes were at the level of 4.9±0.7%; total concentration of 13СО2 at the end of the study (360 min.) – 17,1±0,3% and were statistically significant in comparison with the control group

ПОРУШЕННЯ ЛІПІДНОГО ПРОФІЛЮ У ХВОРИХ З ХРОНІЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ

The article describes and analyzes dyslipidemic disorders in patients with chronic pancreatitis.The aim – to identify and investigate lipid profile changes in chronic pancreatitis (CP) depending on exocrine pancreatic insufficiency.Materials and Methods. We conducted a mixed triglyceride13C breath test (13C-MTBT) and amylase 13C-breath test (13C-ABT) for detection of exocrine pancreatic insufficiency (EPI). Changes in lipid profile, we determined for violations in lipid profile (determination of total plasma blood cholesterol (TC), triglycerides (TG), cholesterol of low density lipoprotein (LDL), atherogenic coefficient (AC)).Results. In almost half of the patients we found the violation of lipid profile as increase LDL, VLDL, TC, TG, AC and reducing of HDL. It was proven relationship between the growth of EPI and dyslipidemic disorders in patients with CP – namely, the heavier the disease with more pronounced EPI and thus poorer prognosis. It was found that the course of CP with underlying atherosclerotic changes associated with lower total concentration 13SO2 late to study (16.3 ± 0.7) % (p <0.05) during the 13 C-ZTDT and (6.9 ± 1.2) % (p <0.05) during ADT13C, respectively.В статье описан и проведен анализ дислипидемичних нарушений у больных хроническим панкреатитом.Цель исследования – выявить и исследовать изменения липидного спектра крови при хроническом панкреатите (ХП) в зависимости от внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы.Материал и методы. Нами был проведен 13С–смешанный триглицеридний дыхательный тест (13С–СТДТ) и 13С–амилазный дыхательный тест (13С–АДТ) для выявления внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы (ЗСН ПЖ). Изменения липидного профиля крови мы определяли по наличию нарушений в липидограмме (определением содержания общего холестерина плазмы крови (ХС), триглицеридов (ТГ), холестерина липопротеидов высокой плотности (ЛПВП) и липопротеидов низкой плотности (ЛПНП), коэффициента атерогенности (КА)).Результаты. У почти половины пациентов выявлены нарушения липидного спектра крови в виде роста ЛПНП, ЛПОНП, ХС, ТГ, КА и снижения уровня ЛПВП. Доказана зависимость между ростом недостаточности поджелудочной железы и дислипидемичнымы нарушениями у больных ХП, а именно – тяжелое течение заболевания с выраженной недостаточностью поджелудочной железы и, соответственно, худшим прогнозом. Установлено, что течение ХП с сопутствующими атеросклеротическими изменениями сопровождается снижением суммарной концентрации 13СО2 конце исследования до (16,3±0,7) % (р <0,05) при проведении 13С– ЗТДТ и (6,9±1,2) % (р<0,05) при проведении 13С–АДТ соответственно.У статті описано та проведено аналіз дисліпідемічних порушень у хворих на хронічний панкреатит.Мета дослідження – виявити та дослідити зміни ліпідного спектра крові при хронічному панкреатиті (ХП) в залежності від зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози.Матеріал і методи. Нами було проведено 13С–змішаний тригліцеридний дихальний тест (13С–ЗТДТ) та 13С–амілазний дихальний тест (13С–АДТ) для виявлення зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози (ЗСН ПЗ). Зміни ліпідного профілю крові ми визначали за наявністю порушень у ліпідограмі (визначенням вмісту загального холестерину плазми крові (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), коефіцієнта атерогенності (КА)).Результати. У майже половини пацієнтів виявлено порушення ліпідного спектра крові у вигляді зростання ЛПНЩ, ЛПДНЩ, ЗХ, ТГ, КА та зниження рівня ЛПВЩ. Доведена залежність між зростанням ЗСН ПЗ та дисліпідемічними порушеннями у хворих на ХП, а саме – тяжчий перебіг захворювання з вираженішою ЗСН ПЗ та, відповідно, гіршим прогнозом. Встановлено, що перебіг ХП із супутніми атеросклеротичними змінами супроводжується зниженням сумарної концентрації 13СО2 в кінці дослідження до (16,3±0,7) % (р<0,05) при проведенні 13С–ЗТДТ та (6,9±1,2) % (р<0,05) при проведенні 13С–АДТ відповідно

Clinical and epidemiological features of chronic pancreatitis course associated with atherosclerosis.

The article describes and analyzes dyslipidemic disorders, the degree of pancreatic external secretion insufficiency in patients with chronic pancreatitis. The purpose of our study is to study the changes in the blood lipid profile in patients with chronic pancreatitis depending on the degree of pancreatic external secretion insufficiency in residents of the city and villages. We carried out the 13C-mixed triglyceride respiratory test (13C-MTRT) and the 13C-amylase respiratory test (13C-ART) to detect the pancreatic external secretion insufficiency (PESI). Changes in the blood lipid profile were based on the violations in the lipidogram (determination of total blood cholesterol level (TC), triglycerides (TG), high density lipoproteins (HDL), and low density lipoproteins (LDL), atherogenicity coefficient (CA)). All examined patients with combination of chronic pancreatitis (CP) and athe­rosclerosis have lipid metabolism disorders, but the changes in the city residents are more significant as compared with the rural population. It was also found that the most pronounced violation of the PESI was observed in patients with CP and lipid metabolism disorders, who were residents of the city. In these patients, during the 13C- MTRT, the maximum concentration of 13СО2 between 150 and 210 minutes were at the level of 4.9±0.7%; total concentration of 13СО2 at the end of the study (360 min.) – 17,1±0,3% and were statistically significant in comparison with the control group

МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ДИСБІОЗУ КИШЕЧНИКА ПРИ ХРОНІЧНОМУ НЕКАЛЬКУЛЬОЗНОМУ ХОЛЕЦИСТИТІ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ІІ ТИПУ

noncalculouscholecystitis of non-insulin-dependent diabetes mellitus. All patients were found pain localized in the rightupper quadrant, sometimes – epigastric, aching character, radiating to the back, right shoulder and scapula, whichintensified after eating fatty and fried foods. Also dyspeptic syndrome such as nausea, belching air, constant bitter tastein the mouth, bloating, alternating diarrhea and constipation. Depending on the intended treatment of the patientswere divided into two clinical groups. In the first group included 20 patients who received a semisynthetic penicillin –ampicillin. Patients of the second group (24 patients) treated with fluoroquinolone antibiotics – levofloxacin. All patientswith chronic non-calculous cholecystitis receiving prebiotic – lactulose. The use of levofloxacin in combination withlactulose (Biofloraks ) is more effective for the correction of intestinal dysbiosis patients with chronic non-calculouscholecystitis than ampicillin with the same prebiotics.KEY WORDS: chronic non-calculous cholecystitis, diabetes mellitus type II, intestinal dysbiosis, diagnosis andtreatment.РЕЗЮМЕ. У статті представлено комплексне обстеження та лікування 44 хворих на хронічний некалькульознийхолецистит при цукровому діабеті ІІ типу. У всіх хворих було виявлено больовий синдром з локалізацією в правомупідребер’ї, іноді – в епігастрії, ниючого характеру, з іррадіацією в поперек, праве плече та лопатку, який посилювавсяпісля вживання жирної та смаженої їжі, а також диспептичний синдром у вигляді нудоти, відрижки повітрям,постійного гіркого присмаку у роті, метеоризму, чергування проносів та запорів. Залежно від призначеноголікування хворих поділили на дві клінічні групи. У І групу ввійшли 20 хворих, які в якості антибактеріальноїтерапії отримували напівсинтетичний пеніцилін – ампіцилін. Хворі ІІ групи (24 хворих) отримували антимікробнийпрепарат з групи фторхінолонів – левофлоксацин. Усі хворі на ХНХ отримували пребіотик лактулозу. Застосуваннялевофлоксацину в поєднанні з лактулозою (Біофлоракс) є ефективнішим для корекції кишкового дисбіозу хворихна ХНХ, ніж використання ампіциліну з відповідним пребіотиком.Ключові слова : хронічний некалькульозний холецистит, цукровий діабет ІІ типу, дисбіоз кишечника, діагностика, лікування

ОСОБЛИВОСТІ БІОІМПЕДАНСОМЕТРІЇ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ ТА АТЕРОСКЛЕРОЗ

The results of bioimpedansometry in patients with chronic pancreatitis and atherosclerosis were studied. The aim – research the features of bioimpedansometry in patients with chronic pancreatitis (CP) and atherosclerosis. Material and Methods. The study included 60 patients with CP in age from 40 to 60 years. The control group consisted of 20 healthy individuals aged from 40 to 60 years. Depending on the presence of violations in the lipid profile, all patients were divided into two groups. The group 1 included 28 patients with CP without atherosclerotic changes, the group 2 – 32 patients with CP and atherosclerosis. All patients were tested for blood lipid spectrum with the determination of total blood plasma cholesterol (TC), triglycerides (TG), high-density lipoprotein cholesterol (HDL) and low-density lipoprotein cholesterol (LDL), atherogenic coefficient (CA). In addition, all patients underwent bioimpedance studies of body composition with the determination of the level of fat, muscle, bone mass, body fluids and calculation of body mass index (BMI). To interpret the results of the study, all patients were subdivided according to gender. Results. The results suggest that in patients with CP and atherosclerosis, even with a normal indicator of BMI, obesity is observed according to the results of bioimpedance studies of body composition, which is accompanied by a more severe course of the disease and an unfavorable prognosis. Therefore, the complex of measures for the diagnosis of CP should include not only the definition of lipid metabolism and BMI, but also the study of body composition. Conclusions. All patients were tested for blood lipid spectrum with the determination of total blood plasma cholesterol (TC), triglycerides (TG), high-density lipoprotein cholesterol (HDL) and low-density lipoprotein (LDL) cholesterol (AT). Also, all patients underwent bioimpedance study of body composition with the determination of the level of fat, muscle, bone mass, body fluids and calculation of body mass index (BMI). The study revealed a lack of body mass according to the results of bioimpedance examination and BMI in patients with chronic pancreatitis without atherosclerotic changes. In patients with chronic pancreatitis and atherosclerosis, “latent” obesity was established according to the results of bio-impedancemetry with a normal value of BMI.В статье описаны и проанализированы результаты биоимпедансометрии у больных хроническим панкреатитом и атеросклерозом. Цель – исследовать особенности биоимпедансометрии у больных хроническим панкреатитом (ХП) и атеросклерозом. Материал и методы. В исследование включено 60 больных ХП в возрасте от 40 до 60 лет. Контрольную группу составили 20 практически здоровых лиц в возрасте от 40 до 60 лет. В зависимости от наличия нарушений в липидограмме всех больных поделили на две группы. В первую вошли 28 больных ХП без атеросклеротических изменений, во вторую – 32 больных ХП и атеросклерозом. Всем больным было проведено исследование липидного спектра крови с определением уровня общего холестерина плазмы крови (ОХ), триглицеридов (ТГ), холестерина липопротеидов высокой плотности (ЛПВП) и липопротеидов низкой плотности (ЛПНП), коэффициента атерогенности (КА). Кроме того, всем больным было проведено биоимпедансное исследование состава тела с определением уровня жировой, мышечной, костной массы, жидкости в организме и расчетом индекса массы тела (ИМТ). Для интерпретации результатов исследования всех больных в зависимости от пола поделили на подгруппы. Результаты. Полученные результаты свидетельствуют о том, что у больных ХП и атеросклерозом даже при нормальном показателе ИМТ наблюдается ожирение по результатам биоимпедансного исследования состава тела, что сопровождается более тяжелым течением заболевания и неблагоприятным прогнозом. Поэтому в комплекс мероприятий по диагностике ХП необходимо включать не только определение показателей липидного обмена и ИМТ, но и исследование состава тела. Выводы. Всем больным было проведено исследование липидного спектра крови с определением уровня общего холестерина плазмы крови (ОХ), триглицеридов (ТГ), холестерина липопротеидов высокой плотности (ЛПВП) и липопротеидов низкой плотности (ЛПНП), коэффициента атерогенности (КА). Также всем больным было проведено биоимпедансное исследование состава тела с определением уровня жировой, мышечной, костной массы, жидкости в организме и расчетом индекса массы тела (ИМТ). В ходе исследования был выявлен дефицит массы тела по результатам биоимпедансного обследования и ИМТ у пациентов с хроническим панкреатитом без атеросклеротических изменений. У пациентов с хроническим панкреатитом и атеросклерозом было установлено «скрытое» ожирение по результатам биоимпедансометрии при нормальном значении ИМТ.У статті описано та проаналізовано результати біоімпедансометрії у хворих на хронічний панкреатит та атеросклероз. Мета – дослідити особливості біоімпедансометрії у хворих на хронічний панкреатит (ХП) та атеросклероз. Матеріал і методи. У дослідження включено 60 хворих на ХП віком від 40 до 60 років. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб віком від 40 до 60 років. Залежно від наявності порушень у ліпідограмі всіх хворих було поділено на дві групи. До першої увійшли 28 хворих на ХП без атеросклеротичних змін, до другої – 32 хворих на ХП й атеросклероз. Всім пацієнтам було проведено дослідження ліпідного спектра крові з визначенням рівня загального холестерину плазми крові (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), коефіцієнта атерогенності (КА). Крім того, всім хворим було проведено біоімпедансне дослідження складу тіла з визначенням рівня жирової, м'язової, кісткової маси, рідини в організмі та обчисленням індексу маси тіла (ІМТ). Для інтерпретації результатів дослідження всіх хворих було поділено за статтю на підгрупи. Результати. Отримані результати вказують на те, що у хворих на ХП та атеросклероз навіть при нормальному показнику ІМТ спостерігається ожиріння за результатами біоімпедансного дослідження складу тіла, що супроводжується тяжчим перебігом захворювання та несприятливим прогнозом. Тому до комплексу заходів із діагностики ХП необхідно включати не тільки визначення показників ліпідного обміну та ІМТ, а й дослідження складу тіла. Висновки. В ході дослідження було виявлено дефіцит маси тіла за результатами біоімпедансного обстеження та ІМТ у хворих на хронічний панкреатит без атеросклеротичних змін. У хворих на хронічний панкреатит та атеросклероз було встановлено «приховане» ожиріння за результатами біоімпедансометрії при нормальному значенні ІМТ

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЛІПІДНОГО ПРОФІЛЮ У ХВОРИХ НА ХП ТА АТЕРОСКЛЕРОЗ НА ФОНІ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВОЇ КИСЛОТИ

Over the past 30 years the incidence of chronic pancreatitis has more than doubled, the prevalence of the disease among adult population over the past 10 years became 3 times higher, and among adolescents – more than 4 times, worldwide.The effects of ursodeoxycholic acid on lipidogram indices in patients with combination of chronic pancreatitis and atherosclerosis were studied and discussed in this paper.The aim of the study – to learn the clinical efficacy and influence of ursodeoxycholic acid on the dynamics of lipidogram indices on the background of complex therapy in patients with chronic pancreatitis and atherosclerosis.Material and Methods. 124 patients with chronic pancreatitis and atherosclerosis were involved in the study. The diagnosis of chronic pancreatitis was based on complaints, anamnesis, laboratory and instrumental (ultrasound of the abdomen, coprogram) findings. Dyslipidemic disorders were detected by analyzing lipid metabolism indices.The patients were divided into two groups: the first group (65 patients), besides dietary nutrition, substitution therapy with enzymes of software, detoxification therapy, anesthetics and proton pump inhibitors, additionally received the preparation of ursodeoxycholic acid. The second group consisted of 59 patients who received similar therapy without ursodeoxycholic acid.Results and Discussion. All patients had complains of pain in the left upper quadrant of epigastria, which was intensified after eating fatty or fried food. The dyspeptic syndrome, such as nausea, vomiting, heartburn, bloating, alternating diarrhea and constipation were observed in patients with chronic pancreatitis.The dynamics of clinical manifestations of all 124 patients were positively influenced by treatment, but in the first group these changes were reliable, and the clinical effect occurred earlier, after 2–3 weeks of treatment.Also, changes in lipidogram were observed. After 1 group patients treatment there was decrease in the total cholesterol from 8.17 ± 1.15 mmol/l to 6.45 ± 0.81 mmol/l; triglycerides from 3.1 ± 0.22 mmol/l to 1.9 ± 0.43 mmol/l; low density lipoproteins from 4.3 ± 0.91mmol/l to 2.6 ± 0.71 mmol/l; very low density lipoproteins from 2.2 ± 0.77 mmol/l to 1.3 ±0.23 mmol/l; the coefficient of atherogeny from 4.85 ± 0.57 to 2.93 ± 0.38, respectively.Conclusions. 1. Ursodeoxycholic acid is effective and safe in the complex treatment of patients with combination of chronic pancreatitis and atherosclerosis. It leads to the reduction of pain, dyspeptic syndrome, and external-secretion insufficiency syndrome. 2. The purpose of the ursodeoxycholic acid in dose of 15 mg/kg body weight for 3 months is its effects on lipidogram in these patients.В статье описан и проведен анализ влияния препаратов урсодезоксихолевой кислоты (УДХК) на показатели липидограммы у больных хроническим панкреатитом в сочетании с атеросклерозом. Целью нашей работы было изучить клиническую эффективность и влияние на динамику показателей липидограммы препара- та урсодезоксихолевой кислоты на фоне комплексной терапии больных хроническим панкреатитом и атероскле- розом. Доказано, что использование препаратов УДХК при комплексном лечении ХП и атеросклероза способ- ствует уменьшению  болевого,  диспепсического  синдромов и  синдрома  внешнесекреторной  недостаточности ПЖ. Также всем больным до и после лечения нами было проведено биохимическое исследование крови и липи- дограмма. У всех больных до лечения были выявлены нарушения липидного профиля. Установлено, что назначе- ние препаратов УДХК в дозе 15 мг/кг массы тела в течение 3 месяцев является эффективным в комплексной те- рапии больных ХП в сочетании с атеросклерозом, вызывая нормализацию показателей липидограммы и умень- шая проявления внешнесекреторной недостаточности ПЖ. При этом улучшение клинической симптоматики на- ступало уже в конце 2–3 недель лечения.В статті описано та проведено аналіз впливу препаратів урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) на показники ліпідограми у хворих на хронічний панкреатит в поєднанні з атеросклерозом. Метою нашої роботи було вивчити клінічну ефективність і вплив на динаміку показників ліпідограми препарату урсодезоксихолевої кислоти на фоні комплексної терапії хворих на хронічний панкреатит та атеросклероз. Доведено, що використання препаратів УДХК при комплексному лікуванні ХП та атеросклерозу сприяє зменшенню больового, диспепсичного синдромів та синдрому зовнішньосекреторної недостатності ПЗ. Також всім хворим до та після лікування нами було проведено біохімічне дослідження крові з ліпідограмою. У всіх хворих до лікування були виявлені порушення ліпідного профілю. Встановлено, що призначення препаратів УДХК в дозуванні 15 мг/кг маси тіла протягом 3 місяців є ефективним у комплексній терапії хворих на ХП в поєднанні з атеросклерозом, викликаючи нор- малізацію показників ліпідограми та зменшуючи прояви зовнішньосекреторної недостатності ПЗ. При цьому покращення клінічної симптоматики наставало вже наприкінці 2–3 тижнів лікування