Morphological characteristics for fruits of aronia mitschurinii A.K. Skvortsov & Maitul.

The aim of this study was to determine morphometric characteristics of fruits within some phenotypes of Aronia mitschurinii A.K. Skvortsov & Maitul. Their morphometric parameters were following: weight from 0.75 g (AM-03) to 1.52 g (AM-04), length from 9.46 mm (AM-03) to 12.73 mm (AM-04), diameter from 10.49 mm (AM-03) to 13.73 mm (AM-04), fruits number in the corymb from 11.33 (AM-07) to 20.13 (AM-03), cumulative weight of fruits in the corymb from 10.42 g (AM-07) to 21.73 g (AM-04), volume of fruits from 0.55 (AM-03) to 1.26 (AM-04) cm3. The shape index of the fruits was found in the range of 0.87 (AR-01, AR-05, AR-07) to 0.93 (AM-02). The analysis of coefficient of variation showed the difference of variability in morphological characteristics between Aronia mitschurinii samples. Data showed that the most variability of important selection characteristics are the average cumulative mass of fruits in a сorymb - from 12.34 (AM-03) to 38.61 (AM-02) % and fruit number of fruits in the сorymb - from 14.56 (AM-03) to 36.88 (AM-02) %. The other characteristics are more or less stable. The introduction population of the Aronia mitschurinii, was created in the M.M. Gryshko National Botanical Garden in Kyiv, has a sufficient potential for successful selection work

Morphological characteristics and determination of volatile organic compounds of Diospyros virginiana L. genotypes fruits

The aim of this study was to determine morphometric differences of fruits and seeds between 19 selected American persimmon (Diospyros virginiana L.) genotypes. The genotypes of American persimmon have been growing more than 15 years in Forest-Steppe of Ukraine in the M.M. Gryshko National Botanical Garden of NAS of Ukraine. They are well adapted to the climatic and soil conditions. The fruits were collected at the period of their full maturity (October). The population differs in a weight, shape, size and color of fruits and seeds. Their morphometric parameters were following: fruit weight from 2.30 to 81.30 g, fruit length from 8.84 to 49.73 mm, fruit width from 12.84 to 55.34 mm, seed weight from 0.1 to 1.0 g, seed length from 8.30 to 20.88 mm, fruit width from 7.04 to 14.88 mm, seed thickness from 1.98 to 7.09 mm and number of seeds in the fruit from 1 to 8. Partenocarpic fruits are found in some genotypes. The shape indexes of fruits and seeds were found ranging from 0.74 to 1.10 and from 1.01 to 1.77, respectively. During the analysis of qualitative composition and quantitative content of volatiles of fruits from the 4 perspective genotypes of Diospyros virginiana 106 compounds were detected. From them 83 compounds were identified. The identified compounds belong to alcohols, saturated and unsaturated aldehydes, ketons, fatty acids, esters, terpenoids etc. The fruits are rich in fat acids. The outcome of the research points to the fact that the genepool of Ukrainian Diospyros virginiana is a rich source of genetic diversity and might be used in selection for creation a new genotypes and cultivars

Біохімічна характеристика надземної фітомаси рослин роду Astragalus L. В правобережному лісостепу України

Objective – to find out the specific features of the biochemical composition of the representatives of the Astragalus genus as valuable phyto-raw materials for medicinal and energy purposes in the conditions of the Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine.Materials and methods. The object of research is plants of the genus Astragalus species, in the collection fund of department cultural flora of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine.Phyto-raw materials were analyzed during the budding, flowering and fruiting phase in the biochemical laboratory of the department of cultural flora of the M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine according to generally accepted methods. Processing of research results was performed by analysis of variance and statistical estimate of the average data using of program Microsoft Excel (2010).Results. The greatest amount of dry matter in all the investigated introducents accumulates in the fruiting phase (24,37–38,64 %) and the maximum value was in A. glycyphyllos.The total content of sugars significantly increases during the flowering phase. The highest was in A. glycyphyllos (20,00 %). Protein content in plants of the genus Astragalus in this period was 14,00–24,42 %, ascorbic acid respectively 102,44–398,45 %. A high level of ascorbic acid was released – A. ponticus. A high level of lipid content during the growing season (except for budding) was characterized by A. galegiformis.Intensive accumulation of cellulose in plants of the genus Astragalus is fixed in the flowering phase (34,84–42,36 %). The highest content of cellulose was characterized in plants A. falcatus.It was found that the most energy-producing plants were A. galegiformis and A. ponticus (more than 81 Gcal/ha), somewhat less valuable were A. falcatus plants (61–80 Gcal/ha). At an energy-productivity of 41–60 Gcal/ha, belong to the A. cicer and A. glycyphyllos plants.Conclusions. It was established that plants of the genus Astragalus species are characterized by a rich quantitative and qualitative composition of BAC in terms of dry matter. According to the biochemical composition, all accumulate sugars, vitamin C, carotene, lipids, protein, fiber and other valuable substances, which indicates the prospect of using them as valuable medicinal phytopreparations. The productivity of above-ground phytomass, the output of total energy and phyto-fuel per unit area gives grounds for considering data of introducts as valuable raw materials for the needs of bioenergyЦель работы – определить видовые особенности биохимического состава представителей рода Astragalus как ценного фитосырья лекарственного и энергетического направлений в условиях Правобережной Лесостепи Украины.Материал и методы. Объектом исследований были растения видов рода Astragalus, коллекционного фонда отдела культурной флоры Национального ботанического имени Н.Н. Гришко НАН Украины.Растительное сырье анализировали в фазу бутонизации, цветения и плодоношения в биохимической лаборатории отдела культурной флоры НБС имени Н.Н. Гришко НАН Украины согласно общепринятым методикам. Обработку полученных результатов осуществляли методами дисперсионного анализа и статистической оценки средних данных с использованием программы Microsoft Excel (2010).Результаты. Установлено что наибольшее количество сухого вещества во всех исследуемых интродуцентах накапливается в фазу плодоношения (24,37–38,64 %) и максимальным этот показатель был в A. glycyphyllos.Общее содержание сахаров значительно увеличивается в фазу цветения. Самый высокий этот показатель был в растений A. glycyphyllos (20,00 %). Содержание протеина в растениях рода Astragalus в этот период составляло14,00–24,42 %, аскорбиновой кислоты соответственно 102,44–398,45 %. Наиболее высоким уровнем аскорбиновой кислоты выделялся – A. ponticus. Высоким содержанием липидов в течение вегетационного периода (кроме бутонизации) характеризовался A. galegiformis.Интенсивное накопление клетчатки у растений рода Astragalus зафиксировано в фазу цветения (34,84–42,36 %). Наибольшим содержанием клетчатки характеризовались растения A. falcatus.Установлено что наиболее энергопродуктивными были растения A. galegiformis и A. ponticus (более 81 Гкал/га), несколько меньшую ценность представляли растения A. falcatus (61–80 Гкал/га). С энергопродуктивностью 41–60 Гкал/га относятся растения A. сicer и A. glycyphyllos.Выводы. Установлено, что растения видов рода Аstragalus характеризуются богатым количественным и качественным составом БАС в перерасчете на сухое вещество. По биохимическому составу все виды накапливают сахара, витамин С, каротин, липиды, протеин, клетчатку и другие ценные вещества, что свидетельствует о перспективе их использования в качестве ценных лекарственных фитопрепаратов. Продуктивность надземной фитомассы, выход общей энергии и фитотоплива с единицы площади дает основания рассматривать данных интродуцентов, как ценное сырье для обеспечения потребностей биоэнергетикиМета роботи – з’ясувати видові особливості біохімічного складу представників роду Astragalus як цінної фітосировини лікарського та енергетичного спрямувань за умов Правобережного Лісостепу України.Матеріал та методи. Об’єктом досліджень були рослини видів роду Astragalus, колекційного фонду відділу культурної флори Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України.Фітосировину оцінювали у фазу бутонізації, цвітіння та плодоношення у біохімічній лабораторії відділу культурної флори НБС імені М.М. Гришка НАН України за відповідними методиками. Обробку отриманих результатів здійснювали методами дисперсійного аналізу і статистичної оцінки середніх даних з використанням програми Microsoft Excel (2010).Результати. Встановлено, що найбільше сухої речовини в усіх досліджуваних інтродуцентів накопичується у фазу плодоношення (24,37–38,64 %) і максимальним цей показник був у A. glycyphyllos.Загальний вміст цукрів значно збільшується у фазу цвітіння. Найвищий цей показник був у рослин A. glycyphyllos (20,00 %). Вміст протеїну у рослин роду Astragalus у цей період становив 14,00–24,42 %, аскорбінової кислоти відповідно 102,44–398,45 %. Найвищим рівнем аскорбінової кислоти відзначився – A. ponticus. Високим вмістом ліпідів впродовж вегетаційного періоду (окрім бутонізації) характеризувалися рослини A. galegiformis.Інтенсивне накопичення клітковини у рослин роду Astragalus зафіксовано у фазу цвітіння (34,84–42,36 %). Підвищеним вмістом клітковини характеризувалися рослини A. falcatus.Встановлено що найбільш енергопродуктивними виявились рослини A. galegiformis та A. ponticus (понад 81 Гкал/га), дещо меншу цінність мали – A. falcatus (61–80 Гкал/га). З енергопродуктивністю 41–60 Гкал/га відносяться рослини – A. сicer і A. glycyphyllos.Висновки. Встановлено що рослини видів роду Аstragalus характеризуються багатим кількісним та якісним складом БАС в перерахунку на суху речовину. За біохімічним складом усі види накопичують цукри, вітамін С, каротини, ліпіди, протеїн, клітковину, тощо – це свідчить про перспективу використання у якості цінних лікарських фітозасобів. Продуктивність надземної фітомаси, вихід загальної енергії та фітопалива з одиниці площі дає підстави розглядати даних інтродуцентів, як цінну сировину для забезпечення потреб біоенергетик

Variation in morphometric traits of fruits of Mespilus germanica L.

According to the International Program for the Botanic Gardens Conservation, botanic gardens contribute to the conservation plant species, which are of great socio-economic importance, and develop and implement a policy to use herbal products derived from sustainably developing sources. The aim of this study was to determine morphometric parameters of fruits of seven genotypes of Mespilus germanica L., which are growing in the Forest-Steppe of Ukraine in M. M. Gryshko National Botanical Garden of NAS of Ukraine (Kyiv). Their morphometric parameters were following: fruit weight from 35.29 to 39.12 g, fruit length from 27.69 to 42.29 mm, fruit diameter from 24.98 to 44.75 mm, length of calyx basin from 17.55 to 32.46 mm. The shape index of the fruits was found in the range of 0.79 to 1.23. It was found that fruit diameter positively correlated with traits such as fruit weight and calyx basin length. Fruit weight was also highly correlated with calyx basin length and fruit length. Using the cluster analysis with Euclidian distances allowed to establish the relationships among the fruits Mespilus germanica germplasm and arranged the genotypes into five relatively homogenous clusters. Hence, the introduction population characterized by quite variability and contains plants with almost all types of fruits. Obtained data can be used for breeding programs and introducing of cultivars in Mespilus germanica. <!--[endif] --

Variation of fruits morphometric parameters and bioactive compounds of Asimina triloba (L.) Dunal germplasm collection

The objective of this study was to evaluate the morphological parameters and bioactive compounds (antioxidant activity, total polyphenol, flavonoid, and phenolic acid content) of 6 genotypes of dry Asimina triloba (L.) fruit from Slovak University of Agriculture in Nitra (Slovakia). Genotypes were obtained from the seeds that were sown in the year 2000. Their morphometric parameters were following: fruit weight from 59.00 to 241.19 g, fruit length from 50.14 to 140.11 mm, fruit diameter from 37.55 to 64.67 mm, number of fruits per cluster from 2 to 8, seed weight from 0.06 to 1.80 g, seed length from 16.33 to 29.11 mm, seed width from 9.56 to 18.33 mm, seed thickness from 4.98 to 9.75 mm, number of seeds in fruit from 4 to 16. The shape indexes of fruits were found ranging from 1.53 to 2.16. The variability of important is the average seeds weight from 7.40 to 35.61%, fruit weight from 14.84 to 32.95%, number of fruits per cluster from 18.21 to 32.54% and a number of seeds in fruit from 13.49 to 27.72%. The other characteristics are more or less stable. Total polyphenol content ranged from 22.13 to 37.36 mg GAE per g, total flavonoid content from 15.10 to 32.03 mg QE per g and phenolic acids content from 0.23 to 0.76 mg CAE per g. All tested samples exhibited DPPH radical scavenging activities with values from 2.84 to 7.04 mg TEAC per g. Antioxidant activity by molybdenum reducing antioxidant power method ranged from 97.25 to 275.41 mg TEAC per g of dry matter. Differences between the genotypes were significant in all observed parameters. This species is potential for propagation and practice used in the Slovak Republic

The morphological and antioxidant characteristics of inflorescences within wild-growing genotypes of elderberry (Sambucus nigra L.)

The aim of this study was to determine the basic morphological characteristics (weight, length) and antioxidant activity (using DPPH method) of elderberry (Sambucus nigra L.) inflorescences as well as some elderberry-derived food products prepared from fresh (honey, alcoholic extract, tea infusions) and dried inflorescences (syrup). For the study of problematic, it was used 113 wild-growing genotypes of elderberry from 56 locations in Slovakia growing at an altitude of 98.15 - 712.32 m. The weight of fresh inflorescences ranged from 0.45 to 57.59 g (75.65% coefficient of variation value), the total length of inflorescences ranged from 19.0 to 282.0 mm (22.42%), the length of inflorescence&acute;s stems from 9.0 to 197.0 mm (31.51%), a number of petals predominated pentanumerous petals. Variability in primary and secondary branching reported a&nbsp;low to high degree of variability among as well as within the genotypes. Results showed significant differences in the shape of inflorescences and the colour of flowers among each genotype. Antioxidant activity by DPPH method in elderberry inflorescence water extract was between 85.12 and 89.29%. Activation of tea infusions and beverages was ensured using a&nbsp;mechanism Kalyxx based on galvanic effect. In beverages made from 10% diluted honey prepared from fresh inflorescences in the carbohydrate-based extract, anti-radical activity was determined in the range of 16.81 - 24.16%. In an alcoholic extract from fresh inflorescences, anti-radical activity was between 90.99 and 93.16%. In beverages acquired from the syrup of flowers, we identified antioxidant activity ranging from 37.92 (10%) to 62.82% (40%). Results indicated that elderberry inflorescences and elderberry-derived food products can be attractive to consumers and in future can increase the assortments of healthy products. <br /

Антиоксидантна здатність рослин Cosmos sulphureus за вирощування в умовах помірного клімату

Cosmos sulphureus is an adventitious species for Europe and Ukraine in particular. It originates from Central and South America, where it grows in tropical and subtropical climates. The climatic conditions of Kyiv are characterized as temperate, with an absolute temperature minimum of –32.2 °C, an absolute maximum of +39.9 °C, and average annual rainfall of 649 mm.Plants were analyzed in the flowering phase, divided into inflorescences, leaves, stems, and roots, dried at +35 °C and then extracted with methanol and water. The determination of the antiradical activity was carried out according to a modified method using a DPPH (2,2-diphenyl-1-picrylhydrazyl) radical inhibition reaction. The highest antiradical activity was detected in inflorescences (59.60–81.81 % inhibition) and leaves (79.81–89.12 % inhibition). Stem extracts had an average level of inhibition (19.63–65.93 %), and root extracts showed only 2.54–39.46 % inhibition. Correlation analysis showed a strong relationship between leaves and stems (r = 0.84), leaves and roots (r = 0.81), and stems and roots (r = 0.91).Extracts of C. sulphureus plants grown in temperate climate were found having a high antioxidant potential but lower than that reported for tropical and subtropical regions. It was found that higher intensity of coloration of marginal florets of the capitulum does not correlate with a higher antiradical activity. Methanolic and water extracts of inflorescences of the genotype CSCO-368812 with intensilly colored perianth inhibited only 59.60 % and 71.50 % of radicals, while similar extracts of the genotype CS-361294 with lighter florets inhibited 71.17 % and 81.81 % of radicals, respectively. Instead, there was a difference in antiradical activity depending on applied extractant. Methanolic extracts of vegetative organs (leaves, stems, roots) prevail over water extracts in terms of their antiradical activity. However, water extracts of inflorescences of both genotypes demonstrated higher level of antiradical activity.Cosmos sulphureus є адвентивним видом для Європи загалом та України зокрема. Він походить із Центральної та Південної Америки, де зростає в тропічному та субтропічному кліматі. Умови Києва характеризуються помірним кліматом з абсолютним мінімумом температури –32,2 °C, абсолютним максимумом – +39,9 °C та середньорічною кількістю опадів – 649 мм.Рослини аналізували у фазі квітування, розділяли на суцвіття, листки, стебла та корені. Сушили при +35 °C та екстрагували метанолом і водою. Визначення антирадикальної активності проводили за модифікованою методикою за допомогою реакції інгібування радикалів DPPH (2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил). Найвища антирадикальна активність була виявлена у екстрактів суцвіть (59,60–81,81 % інгібування) та листків (79,81–89,12 % інгібування). Екстракти стебел мали середній рівень інгібування (19,63–65,93 %), а екстракти коренів – лише 2,54–39,46 % інгібування. Кореляційний аналіз показав сильну залежність між листками і стеблами (r = 0,84), листками і коренями (r = 0,81), а також стеблами і коренями (r = 0,91).Виявлено, що екстракти рослин C. sulphureus вирощених в умовах помірного клімату, мають високий антиоксидантний потенціал, але нижчий, ніж дослідники повідомляють для тропічних і субтропічних регіонів. З'ясовано, що більша інтенсивність забарвлення крайових квіток суцвіття не свідчить про більш високу антирадикальну активність як метанольного, так і водного екстрактів. Метанольний і водний екстракти суцвіть яскраво забарвленого генотипу CSCO-368812 інгібували лише 59,60 % і 71,50 % радикалів, в той час як аналогічні екстракти генотипу CS-361294 зі світлішими суцвіттями – 71,17 % і 81,81 % радикалів, відповідно. При цьому, існує відмінність у ефективності інгібування залежно від використаного екстрагента. Метанольні екстракти вегетативних органів (листки, стебла, корені) мали вищу антирадикальною активність аніж водні. Натомість для суцвіть обох генотипів водні екстракти продемонстрували вищий рівень антирадикальної активності

ES socialinės viešosios politikos socializavimas

The socialization of public economic policy is a topical and inevitable process of a global nature. The role of intellectual capital is increasing along with the value of human capital, which acts as one of the key indicators of the development of a company, country, and region, and of the formation of the consumer market. The socialization of the economic process, as well as deepening the economic traits of a person, forms an active and well-founded process that is becoming a common feature of every country in the global economy. In particular, it is also a defining feature of the formation of a convergent model of EU socio-economic policy. Studying the individual features of the manifestation of these trends, mechanisms, and forms of implementation of the process of socialization – and designing national and regional models of the social and solidary economy on this basis – will allow for the management, control, and direction of these processes in the direction necessary to maximize their effects and minimize production losses

Накопичення золи та фотосинтетичних пігментів у рослинній сировині видів роду Astragalus

Five Astragalus species (A. cicer, A. falcatus, A. galegiformis, A.&nbsp;glycyphyllos, and A.&nbsp;ponticus) grown at the M.M.&nbsp;Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine were investigated. Plant raw material was collected at different ontogenetic stages, including budding, flowering, and fruiting. After that, the content of ash, calcium, phosphorus, nitrogen, and photosynthetic pigments was analyzed and statistically processed.The content of ash varied from 3.12 to 5.22 %, calcium – from 0.31 to 0.91 %, phosphorus – from 0.07 to 0.14 %, and nitrogen – from 1.93 to 2.48 % depending on the stage of growth. The content of chlorophyll&nbsp;a varied from 0.901 to 2.475 mg/g FW (fresh weight), chlorophyll b – from 0.190 to 0.676 mg/g FW, and carotenoids – from 0.496 to 1.129 mg/g FW.Thus, the accumulation of ash and its components in the raw material of the investigated species depended on the period of growth and certain species. Content of photosynthetic pigments correlated with the content of phosphorus (r = 0.887–0.999) and with plant increment (r = 0.756–0.998) for all investigated species. Obtained data can be applied to analyze productivity and during the cultivation of these plants.Досліджено п’ять видів роду Astragalus (A. cicer, A. falcatus, A. galegiformis, A. glycyphyllos та A. ponticus) з відділу культурної флори Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Рослинну сировину для досліджень відбирали у період бутонізації, квітування та плодоношення. Після чого, визначали у ній вміст золи, кальцію, фосфору, азоту та фотосинтетичних пігментів.Вміст золи у фітосировині варіював від 3,12 до 5,22 %, кальцію – від 0,31 до 0,91 %, фосфору – від 0,07 до 0,14 %, азоту – від 1,93 до 2,48 % залежно від фази розвитку. Вміст хлорофілу&nbsp;a становив від 0,901 до 2,475 мг/г, хлорофілу b – від 0,190 до 0,676 мг/г, а каротиноїдів – від 0,496 до 1,129 мг/г.Таким чином, накопичення золи та її компонентів у фітосировині досліджених видів варіювало і залежало від періоду розвитку та видових особливостей. Вміст фотосинтетичних пігментів корелював із вмістом фосфору (r = 0,887–0,999) та з приростом рослин (r = 0,756–0,998) для усіх досліджених видів. Отримані відомості можуть бути використані для дослідження продуктивності цих рослин та під час їх культивування

БіохімічнА хАрАктеристикА надземноЇ фітомасИ рослиН родУ Astragalus L. В правобережномУ лісостепУ УкраїнИ

Мета роботи – з'ясувати видові особливості біохімічного складу представників роду Astragalus як цінної фітосировини лікарського та енергетичного спрямувань за умов Правобережного Лісостепу України.Матеріал та методи. Об'єктом досліджень були рослини видів роду Astragalus, колекційного фонду відділу культурної флори Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України.Фітосировину оцінювали у фазу бутонізації, цвітіння та плодоношення у біохімічній лабораторії відділу культурної флори НБС імені М.М. Гришка НАН України за відповідними методиками. Обробку отриманих результатів здійснювали методами дисперсійного аналізу і статистичної оцінки середніх даних з використанням програми Microsoft Excel (2010).Результати. Встановлено, що найбільше сухої речовини в усіх досліджуваних інтродуцентів накопичується у фазу плодоношення (24,37–38,64 %) і максимальним цей показник був у A. glycyphyllos.Загальний вміст цукрів значно збільшується у фазу цвітіння. Найвищий цей показник був у рослин A. glycyphyllos (20,00 %). Вміст протеїну у рослин роду Astragalus у цей період становив 14,00–24,42 %, аскорбінової кислоти відповідно 102,44–398,45 %. Найвищим рівнем аскорбінової кислоти відзначився – A. ponticus. Високим вмістом ліпідів впродовж вегетаційного періоду (окрім бутонізації) характеризувалися рослини A. galegiformis.Інтенсивне накопичення клітковини у рослин роду Astragalus зафіксовано у фазу цвітіння (34,84–42,36 %). Підвищеним вмістом клітковини характеризувалися рослини A. falcatus.Встановлено що найбільш енергопродуктивними виявились рослини A. galegiformis та A. ponticus (понад 81 Гкал/га), дещо меншу цінність мали – A. falcatus (61–80 Гкал/га). З енергопродуктивністю 41–60 Гкал/га відносяться рослини – A. сicer і A. glycyphyllos.Висновки. Встановлено що рослини видів роду Аstragalus характеризуються багатим кількісним та якісним складом БАС в перерахунку на суху речовину. За біохімічним складом усі види накопичують цукри, вітамін С, каротини, ліпіди, протеїн, клітковину, тощо – це свідчить про перспективу використання у якості цінних лікарських фітозасобів. Продуктивність надземної фітомаси, вихід загальної енергії та фітопалива з одиниці площі дає підстави розглядати даних інтродуцентів, як цінну сировину для забезпечення потреб біоенергетик