Розробка критеріального підходу до агроекологічної оцінки схилових агроландшафтів

For the forecast and management of erosion processes in order to protect the environment, information is needed on the state of its components and impact factors as well as the results of this impact. The existing methods for assessing the catchment area are mainly descriptive and cannot be used in mathematical prediction problems. The most accurate formulation of the problem of quantitative assessment of the catchment area is carried out during hydrological calculations. It seems expedient to develop theoretical prerequisites for agroecological assessment of slope agrolandscapes on the stability of a network of temporary watercourses by using the Lokhtin criterion.Slope agrolandscapes are erosive dangerous objects. The existence of a continuously changing system of microstreams generated by precipitation on slopes greatly complicates the situation. Criteria are proposed to determine the main trends in the development of watercourses of river systems by washing away or depositing soil. Conclusions about the catchment area as a whole can be obtained by examining a certain area of a microstream flow for a long time and comparing field observations with laboratory experiments. To determine the sustainability of a watercourse, a theoretically reasonable value has been proposed, which allows quantifying the network of temporary streams. When conducting research, data on the catchment area of the Tsivil river (Chuvash Republic, Russia) from 1950 to 2010 were used.A quantitative assessment of the erosion resistance of the microstream system was carried out both for periods of snowmelt and for rains, conventionally divided into summer and autumn. The theoretical background considered is confirmed by the data of long­term observations on the Great Tsivil river for sixty years. The dependences obtained make it possible to compile an adequate forecast of the direction of evolution of the catchment area in relation to the processes of soil deposition or its washing out. The criteria developed are applicable both to a specific catchment area of microstreams and to the catchment area of a river system as a wholeДля прогноза и управления процессами эрозии с целью защиты окружающей среды необходима информация о состоянии ее компонентов и факторах воздействия, а также результатах этого воздействия. Существующие методы и способы оценки водосборной площади в основном носят описательный характер и не могут быть использованы в математических задачах прогнозирования. Наиболее корректная постановка задачи по количественной оценке водосборной площади осуществляется при проведении гидрологических расчетов. Представляется целесообразным разработка теоретических предпосылок для агроэкологической оценки склоновых агроландшафтов по устойчивости сети временных водотоков с использованием критерия Лохтина.Склоновые агроландшафты являются эрозионно опасными объектами. Существование на склонах непрерывно видоизменяющейся системы микроручейков, порождаемой осадками, значительно осложняет ситуацию. Предложены критерии, определяющие основные тенденции развития русел речных систем путем смыва или наноса почвы. Выводы о водосборной площади в целом можно получить, исследовав некоторую область протекания микроручейков в течение длительного времени и сопоставив полевые наблюдения с лабораторными экспериментами. Для определения устойчивости русла предложена теоретически обоснованная величина, позволяющая дать количественную оценку сети временных водотоков. При проведении исследований использовались данные о водосборной площади реки Цивиль (Чувашская Республика, Россия) с 1950 по 2010 гг.Количественная оценка эрозионной устойчивости системы микроручейков проведена как для периодов снеготаяния, так и для дождей, условно разделенных на летние и осенние. Рассмотренные теоретические предпосылки подтверждены данными многолетних наблюдений по реке Большой Цивиль за шестьдесят лет. Полученные зависимости дают возможность составления адекватного прогноза направления эволюции водосборной площади в отношении процессов наноса почвы или ее смыва. Разработанные критерии применимы как для конкретной водосборной площади микроручейков, так и для водосборной площади речной системы в целомДля прогнозу і управління процесами ерозії з метою захисту навколишнього середовища необхідна інформація про стан її компонентів і фактори впливу, а також результати цього впливу. Існуючі методи і способи оцінки водозбірної площі в основному носять описовий характер і не можуть бути використані в математичних задачах прогнозування. Найбільш коректна постановка задачі по кількісній оцінці водозбірної площі здійснюється при проведенні гідрологічних розрахунків. Це призводить до необхідності розроблення теоретичних передумов для агроекологічної оцінки схилових агроландшафтів по стійкості мережі тимчасових водотоків з використанням критерію Лохтіна.Схилові агроландшафти є ерозійно небезпечними об'єктами. Існування на схилах системи, що безперервно видозмінюється, мікроручейків, які породжуються опадами, значно ускладнює ситуацію. Запропоновано критерії, що визначають основні тенденції розвитку русел річкових систем шляхом змиву або наносу грунту. Висновки про водозбірну площу в цілому можна отримати, дослідивши деяку область протікання мікроручейків протягом тривалого часу і зіставивши польові спостереження з лабораторними експериментами. Для визначення стійкості русла запропонована теоретично обгрунтована величина, яка дозволяє дати кількісну оцінку мережі тимчасових водотоків. При проведенні досліджень використовувалися дані про водозбірні площі річки Цивіль (Чуваська Республіка, Росія) з 1950 по 2010 рр.Кількісна оцінка ерозійної стійкості системи мікроручейків проведена як для періодів сніготанення, так і для дощів, умовно розділених на літні та осінні. Розглянуті теоретичні передумови підтверджені даними багаторічних спостережень по річці Цивіль за шістдесят років. Отримані залежності дають можливість складання адекватного прогнозу напрямку еволюції водозбірної площі щодо процесів наносу грунту або його змиву. Розроблені критерії застосовні як для конкретної водозбірної площі мікроручейків, так і для водозбірної площі річкової системи в цілом

Розробка критеріального підходу до агроекологічної оцінки схилових агроландшафтів

For the forecast and management of erosion processes in order to protect the environment, information is needed on the state of its components and impact factors as well as the results of this impact. The existing methods for assessing the catchment area are mainly descriptive and cannot be used in mathematical prediction problems. The most accurate formulation of the problem of quantitative assessment of the catchment area is carried out during hydrological calculations. It seems expedient to develop theoretical prerequisites for agroecological assessment of slope agrolandscapes on the stability of a network of temporary watercourses by using the Lokhtin criterion.Slope agrolandscapes are erosive dangerous objects. The existence of a continuously changing system of microstreams generated by precipitation on slopes greatly complicates the situation. Criteria are proposed to determine the main trends in the development of watercourses of river systems by washing away or depositing soil. Conclusions about the catchment area as a whole can be obtained by examining a certain area of a microstream flow for a long time and comparing field observations with laboratory experiments. To determine the sustainability of a watercourse, a theoretically reasonable value has been proposed, which allows quantifying the network of temporary streams. When conducting research, data on the catchment area of the Tsivil river (Chuvash Republic, Russia) from 1950 to 2010 were used.A quantitative assessment of the erosion resistance of the microstream system was carried out both for periods of snowmelt and for rains, conventionally divided into summer and autumn. The theoretical background considered is confirmed by the data of long­term observations on the Great Tsivil river for sixty years. The dependences obtained make it possible to compile an adequate forecast of the direction of evolution of the catchment area in relation to the processes of soil deposition or its washing out. The criteria developed are applicable both to a specific catchment area of microstreams and to the catchment area of a river system as a wholeДля прогноза и управления процессами эрозии с целью защиты окружающей среды необходима информация о состоянии ее компонентов и факторах воздействия, а также результатах этого воздействия. Существующие методы и способы оценки водосборной площади в основном носят описательный характер и не могут быть использованы в математических задачах прогнозирования. Наиболее корректная постановка задачи по количественной оценке водосборной площади осуществляется при проведении гидрологических расчетов. Представляется целесообразным разработка теоретических предпосылок для агроэкологической оценки склоновых агроландшафтов по устойчивости сети временных водотоков с использованием критерия Лохтина.Склоновые агроландшафты являются эрозионно опасными объектами. Существование на склонах непрерывно видоизменяющейся системы микроручейков, порождаемой осадками, значительно осложняет ситуацию. Предложены критерии, определяющие основные тенденции развития русел речных систем путем смыва или наноса почвы. Выводы о водосборной площади в целом можно получить, исследовав некоторую область протекания микроручейков в течение длительного времени и сопоставив полевые наблюдения с лабораторными экспериментами. Для определения устойчивости русла предложена теоретически обоснованная величина, позволяющая дать количественную оценку сети временных водотоков. При проведении исследований использовались данные о водосборной площади реки Цивиль (Чувашская Республика, Россия) с 1950 по 2010 гг.Количественная оценка эрозионной устойчивости системы микроручейков проведена как для периодов снеготаяния, так и для дождей, условно разделенных на летние и осенние. Рассмотренные теоретические предпосылки подтверждены данными многолетних наблюдений по реке Большой Цивиль за шестьдесят лет. Полученные зависимости дают возможность составления адекватного прогноза направления эволюции водосборной площади в отношении процессов наноса почвы или ее смыва. Разработанные критерии применимы как для конкретной водосборной площади микроручейков, так и для водосборной площади речной системы в целомДля прогнозу і управління процесами ерозії з метою захисту навколишнього середовища необхідна інформація про стан її компонентів і фактори впливу, а також результати цього впливу. Існуючі методи і способи оцінки водозбірної площі в основному носять описовий характер і не можуть бути використані в математичних задачах прогнозування. Найбільш коректна постановка задачі по кількісній оцінці водозбірної площі здійснюється при проведенні гідрологічних розрахунків. Це призводить до необхідності розроблення теоретичних передумов для агроекологічної оцінки схилових агроландшафтів по стійкості мережі тимчасових водотоків з використанням критерію Лохтіна.Схилові агроландшафти є ерозійно небезпечними об'єктами. Існування на схилах системи, що безперервно видозмінюється, мікроручейків, які породжуються опадами, значно ускладнює ситуацію. Запропоновано критерії, що визначають основні тенденції розвитку русел річкових систем шляхом змиву або наносу грунту. Висновки про водозбірну площу в цілому можна отримати, дослідивши деяку область протікання мікроручейків протягом тривалого часу і зіставивши польові спостереження з лабораторними експериментами. Для визначення стійкості русла запропонована теоретично обгрунтована величина, яка дозволяє дати кількісну оцінку мережі тимчасових водотоків. При проведенні досліджень використовувалися дані про водозбірні площі річки Цивіль (Чуваська Республіка, Росія) з 1950 по 2010 рр.Кількісна оцінка ерозійної стійкості системи мікроручейків проведена як для періодів сніготанення, так і для дощів, умовно розділених на літні та осінні. Розглянуті теоретичні передумови підтверджені даними багаторічних спостережень по річці Цивіль за шістдесят років. Отримані залежності дають можливість складання адекватного прогнозу напрямку еволюції водозбірної площі щодо процесів наносу грунту або його змиву. Розроблені критерії застосовні як для конкретної водозбірної площі мікроручейків, так і для водозбірної площі річкової системи в цілом

Development of a Criteria­based Approach to Agroecological Assessment of Slope Agrolandscapes

For the forecast and management of erosion processes in order to protect the environment, information is needed on the state of its components and impact factors as well as the results of this impact. The existing methods for assessing the catchment area are mainly descriptive and cannot be used in mathematical prediction problems. The most accurate formulation of the problem of quantitative assessment of the catchment area is carried out during hydrological calculations. It seems expedient to develop theoretical prerequisites for agroecological assessment of slope agrolandscapes on the stability of a network of temporary watercourses by using the Lokhtin criterion.Slope agrolandscapes are erosive dangerous objects. The existence of a continuously changing system of microstreams generated by precipitation on slopes greatly complicates the situation. Criteria are proposed to determine the main trends in the development of watercourses of river systems by washing away or depositing soil. Conclusions about the catchment area as a whole can be obtained by examining a certain area of a microstream flow for a long time and comparing field observations with laboratory experiments. To determine the sustainability of a watercourse, a theoretically reasonable value has been proposed, which allows quantifying the network of temporary streams. When conducting research, data on the catchment area of the Tsivil river (Chuvash Republic, Russia) from 1950 to 2010 were used.A quantitative assessment of the erosion resistance of the microstream system was carried out both for periods of snowmelt and for rains, conventionally divided into summer and autumn. The theoretical background considered is confirmed by the data of long­term observations on the Great Tsivil river for sixty years. The dependences obtained make it possible to compile an adequate forecast of the direction of evolution of the catchment area in relation to the processes of soil deposition or its washing out. The criteria developed are applicable both to a specific catchment area of microstreams and to the catchment area of a river system as a whol