ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ТА ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ТА ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

The essential characteristics of the monetary policy of the state as a system of measures and instruments of state regulation of the monetary sphere, the direction of state influence on monetary and credit relations are specified. Its subjects and objects are identified, principles, goals and modes are defined. The relationship between the formation and implementation of monetary policy and the strengthening of financial security of the state are shown. Using the method of the main components, an integrated assessment of the state of monetary and security of Ukraine in 2000, 2005, 2010—2018 was conducted. The weighting coefficients of Ukraine’s monetary security indicators are determined and its integral values are calculated. The highest level of influence of such indicators was identified as the ratio of the monetary aggregate M3 to GDP (23,3 %), the ratio of GDP to the volume of the monetary aggregate M2 (22,5%), the amount of cash to GDP (22,6 %). The conclusion was made that the level of monetary and credit security of Ukraine in 20132018 was decreasing. The lowest was the value of monetary and security of the state in 2016 — 0,49 (on a scale from zero to one), in 2018 the index rose to 0,51, but its value is low. The existence of a statistically significant link between monetary and financial security of Ukraine is empirically assessed and established. For the period 2000-2018, the determination coefficient was 0,86. Accordingly, the tendency to lower the level of monetary security leads to a virtually parity deterioration of the state financial security. The strategic priorities of the state policy of the development of monetary and credit sphere in the context of ensuring the financial security of the state are grounded. Strategic priorities of state regulation are defined: ensuring the price stability and stability of the national monetary unit, strengthening the stability of the banking system, its creditworthiness, forming a high-quality exchange-exchange rate environment, the development of the stock market, and improving the institutional principles of state regulation of the monetary sector. Identified measures, the implementation of which allows to achieve the identified strategic priorities and improve the financial security parameters of Ukraine.Уточнено сутнісні характеристики грошово-кредитної політики держави як системи заходів та інструментів державного регулювання грошово-кредитної сфери, напряму державного впливу на грошово-кредитні відносини. Ідентифіковані її суб’єкти та об’єкти, визначені принципи, цілі та режими. Показані взаємозв’язки між формуванням та реалізацією грошово-кредитної політики і зміцненням фінансової безпеки країни. З використанням методу головних компонент проведено інтегральне оцінювання стану грошово-кредитної безпеки України у 2000, 2005, 2010—2018 рр. Визначені вагові коефіцієнти індикаторів грошово-кредитної безпеки України та розраховані її інтегральні значення. Ідентифіковано найвищий рівень впливу таких індикаторів, як відношення обсягу грошового агрегату М3 до ВВП (23,3 %), відношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2 (22,5 %), обсяг готівки до ВВП (22,6 %). Зроблено висновок про зниження рівня грошово-кредитної безпеки України у 2013-2018 рр. Найнижчим було значення грошово-кредитної безпеки держави у 2016 р. — 0,49 (за шкалою від нуля до одиниці), у 2018 р. показник підвищився до 0,51, але його значення низьке. Емпірично оцінено і встановлено наявність статистично значимого зв’язку між грошово-кредитною та фінансовою безпекою України. За період 2000-2018 рр. коефіцієнт детермінації становив 0,86. Відповідно, тенденція до зниження рівня грошово-кредитної безпеки призводить до практично паритетного погіршення стану фінансової безпеки країни. Обґрунтовані стратегічні пріоритети державної політики розвитку грошово-кредитної сфери в контексті забезпечення фінансової безпеки країни. Стратегічними пріоритетами державного регулювання визначені: забезпечення цінової стабільності та стійкості національної грошової одиниці, посилення стійкості банківської системи, її кредитоспроможності, формування якісного валютно-курсового середовища, розвиток фондового ринку, покращення інституційних засад державного регулювання грошово-кредитного сектору. Визначені заходи, реалізація яких дозволяє досягти визначених стратегічних пріоритетів та покращити параметри фінансової безпеки України

КРЕАЦІЯ ВАРТОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ У КЛАСТЕРНИХ УТВОРЕННЯХ

The present article generalizes the arguments and counterarguments within the scholarly discussion of creating the value of enterprise through the intensification of efforts of the innovative development of enterprises and searching for the better organizational forms of the innovative politics realization both on the national and on the regional levels. Special focus is on the possibility of adapting the international experience of the innovations-active countries.Main objective of the research is the grounding of the new formation of the innovation center within the cluster formation of enterprises for the purpose of creating their value.Systematization of the literature sources and approaches to the solution of the problem of creating the value of enterprises through the use of the innovation centers in the cluster formations proved that such a suggestion is reasonable, since the existence of clusters in Ukraine is already traditional and has certain economic effects, but their direction towards the realization of the innovative priorities of the development will stipulate the growth of their value both at the national and on the international markets.The topicality of the solution of present scholarly issue is constituted by the fact that the realization of the innovative development strategy in Ukraine is impossible without searching for the better form of the enterprise innovative activity realization, studying the foreign experience of the countries which have successfully overcome the crisis and realize the innovative development programs both on the macro and micro-levels.The issue of the enterprises value creation through the realization of the  innovation centers in the cluster formations was studied in the article in the following logical order: The forms, functions and results of the international models of the innovative development management are analyzed with the allocation of the standards of the United States of America, some EU states (Great Britain, Switzerland and Poland) and the East Asian standards in the context of the experience of Japan, Singapore and South Korea) for the purpose of finding the best forms of the innovative development management for the possible adaptation at the international enterprises; the positions of the world community countries are studied according to the Global innovation index, business facility rating and index of the information and communication technologies, the rating of the countries is analyzed according to the innovative activity level.The methodological tools of the research are constituted by the methods of the scientific abstraction, in the aspect of finding the forms of the innovative development, economic modeling acceptable for realization in Ukraine, when constructing the cluster formation model by the innovation centers, economic experiment during the suggestion of the business-plan of the innovative project, the analysis and synthesis methods, comparative advantages, statistical and logical methods, etc.The period from 1989 to 2018 inclusive was selected as a research period. The research object is constituted by the innovations-active countries of the world economic area, since they successfully realize the principles of the enterprises value creation through the innovative development management. The article presents the results of empirical analysis of the national conditions and foreign experience of the enterprises values creation due to the realization of the innovative development priorities which proved that the experience of using the cluster formations with the innovation center in each region of Ukraine is one of the most topical and possible ones for the implementation.The results of the conducted research may be useful for the formation of priorities of the regional innovative policy and for the enterprises, institutions, organizations which together with the educational institutions will create the condition for the successful innovative partnership and growth of the value of each component.Обобщены аргументы и контраргументы в научной дискуссии по вопросу креации стоимости предприятия через интенсификацию усилий инновационного развития предприятий и поиска лучших организационных форм реализации инновационной политики как на национальном, так и на региональном уровнях. Особое внимание уделяется возможности адаптации зарубежного опыта инновационно активных стран.Основной целью проведенного исследования является аргументация формирования новой формации инновационных центров в пределах кластерного образования предприятий с целью креации их стоимости.Систематизация литературных источников и подходов к решению проблемы креации стоимости предприятий через использование инновационных центров в кластерных образованиях показала, что такое предложение является целесообразным, поскольку существование кластеров в Украине уже имеет свою традицию и приносит определенные экономические эффекты, но направление их именно на реализацию инновационных приоритетов развития приведет к росту их стоимости как на национальном, так и на международном рынках.Узагальнено аргументи і контраргументи в межах наукової дискусії з питання креації вартості підприємства через інтенсифікацію зусиль інноваційного розвитку підприємств і пошуку кращих організаційних форм реалізації інноваційної політики як на національному, так і на регіональному рівнях. Особливу увагу надано можливості адаптації зарубіжного досвіду інноваційно активних країн.Основною метою проведеного дослідження є аргументування формування нової формації інноваційних центрів у межах кластерного утворення підприємств з метою креації їхньої вартості.Систематизація літературних джерел і підходів до розв’язання роблеми креації вартості підприємств через використання інноваційних центрів у кластерних утвореннях засвідчила, що така пропозиція є доцільною, оскільки існування кластерів в Україні вже має свою традицію і приносить певні економічні ефекти, але спрямування їх саме на реалізацію інноваційних пріоритетів розвитку зумовить зростання їхньої вартості як на національному, так і на міжнародному ринках.Актуальність розв’язання цієї наукової проблеми полягає в тому, що реалізація стратегії  інноваційного розвитку України неможлива без пошуку кращих форм реалізації інноваційної діяльності підприємств, вивчення зарубіжного досвіду країн, що успішно вийшли з кризового стану і реалізовують програми інноваційного розвитку як на макро-, так  на мікрорівні.Дослідження питання креації вартості підприємств через реалізацію інноваційних центрів у кластерних утвореннях здійснено в такій логічній послідовності: проаналізовано форми, функції та результати закордонних моделей управління інноваційним розвитком із виокремленням моделей Сполучених Штатів Америки, деяких країн Європейського Союзу (Великобританії, Швейцарії та Польщі) і східноазійських моделей у розрізі досвіду Японії, Сінгапуру і Південної Кореї) з метою виявлення найкращих для можливої адаптації на вітчизняних підприємствах форм управління інноваційним розвитком; досліджено позиції країн світового співтовариства за Глобальним інноваційним індексом, рейтингом легкості бізнесу та індексом інформаційно-комунікаційних технологій, проаналізовано рейтинг країн за рівнем інноваційної активності.Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи наукової абстракції, в аспекті виявлення прийнятних для реалізації в Україні форм інноваційного розвитку, економічного моделювання при побудові моделі кластерного утворення інноваційним центром економічного експерименту за запропонованого бізнес-плану інноваційного проекту, методи аналізу та синтезу, порівняльних переваг, статистичний і логічний методи тощо.Періодом дослідження обрано роки з 1989 до 2018 рр. включно. Об’єктом дослідження обрано інноваційно активні країни світового економічного простору, оскільки саме вони успішно реалізують принципи креації вартості підприємств через управління інноваційним розвитком. Представлено результати емпіричного аналізу вітчизняних умов і зарубіжного досвіду креації вартості підприємств унаслідок реалізації пріоритетів інноваційного розвитку, який засвідчив, що одним із найбільш актуальних і можливих для впровадження є досвід використання кластерних утворень з інноваційним центром у кожному  регіоні України.Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для формування пріоритетів регіональної інноваційної політики і для підприємств, установ, організацій, що разом із навчальними закладами створять умову для успішного  інноваційного партнерства та зростання вартості кожної складової

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ТА ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ТА ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

The essential characteristics of the monetary policy of the state as a system of measures and instruments of state regulation of the monetary sphere, the direction of state influence on monetary and credit relations are specified. Its subjects and objects are identified, principles, goals and modes are defined. The relationship between the formation and implementation of monetary policy and the strengthening of financial security of the state are shown. Using the method of the main components, an integrated assessment of the state of monetary and security of Ukraine in 2000, 2005, 2010—2018 was conducted. The weighting coefficients of Ukraine’s monetary security indicators are determined and its integral values are calculated. The highest level of influence of such indicators was identified as the ratio of the monetary aggregate M3 to GDP (23,3 %), the ratio of GDP to the volume of the monetary aggregate M2 (22,5%), the amount of cash to GDP (22,6 %). The conclusion was made that the level of monetary and credit security of Ukraine in 20132018 was decreasing. The lowest was the value of monetary and security of the state in 2016 — 0,49 (on a scale from zero to one), in 2018 the index rose to 0,51, but its value is low. The existence of a statistically significant link between monetary and financial security of Ukraine is empirically assessed and established. For the period 2000-2018, the determination coefficient was 0,86. Accordingly, the tendency to lower the level of monetary security leads to a virtually parity deterioration of the state financial security. The strategic priorities of the state policy of the development of monetary and credit sphere in the context of ensuring the financial security of the state are grounded. Strategic priorities of state regulation are defined: ensuring the price stability and stability of the national monetary unit, strengthening the stability of the banking system, its creditworthiness, forming a high-quality exchange-exchange rate environment, the development of the stock market, and improving the institutional principles of state regulation of the monetary sector. Identified measures, the implementation of which allows to achieve the identified strategic priorities and improve the financial security parameters of Ukraine.Уточнено сущностные характеристики денежно-кредитной политики государства, идентифицированы ее субъекты и объекты, определенные принципы, цели и режимы. Показаны взаимосвязи между формированием и реализацией денежно-кредитной политики и укреплением финансовой безопасности государства. С использованием метода главных компонент проведено интегральную оценку состояния денежно-кредитной безопасности Украины в 2000, 2005, 2010—2018 гг. Эмпирически оценено и установлено наличие статистически значимой связи между денежно-кредитной и финансовой безопасностью Украины. Обосновано стратегические приоритеты государственной политики развития денежно-кредитной сферы в контексте обеспечения финансовой безопасности государства. Определены мероприятия, реализация которых позволяет достичь определенных стратегических приоритетов и улучшить параметры финансовой безопасности Украины.Уточнено сутнісні характеристики грошово-кредитної політики держави як системи заходів та інструментів державного регулювання грошово-кредитної сфери, напряму державного впливу на грошово-кредитні відносини. Ідентифіковані її суб’єкти та об’єкти, визначені принципи, цілі та режими. Показані взаємозв’язки між формуванням та реалізацією грошово-кредитної політики і зміцненням фінансової безпеки країни. З використанням методу головних компонент проведено інтегральне оцінювання стану грошово-кредитної безпеки України у 2000, 2005, 2010—2018 рр. Визначені вагові коефіцієнти індикаторів грошово-кредитної безпеки України та розраховані її інтегральні значення. Ідентифіковано найвищий рівень впливу таких індикаторів, як відношення обсягу грошового агрегату М3 до ВВП (23,3 %), відношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2 (22,5 %), обсяг готівки до ВВП (22,6 %). Зроблено висновок про зниження рівня грошово-кредитної безпеки України у 2013-2018 рр. Найнижчим було значення грошово-кредитної безпеки держави у 2016 р. — 0,49 (за шкалою від нуля до одиниці), у 2018 р. показник підвищився до 0,51, але його значення низьке. Емпірично оцінено і встановлено наявність статистично значимого зв’язку між грошово-кредитною та фінансовою безпекою України. За період 2000-2018 рр. коефіцієнт детермінації становив 0,86. Відповідно, тенденція до зниження рівня грошово-кредитної безпеки призводить до практично паритетного погіршення стану фінансової безпеки країни. Обґрунтовані стратегічні пріоритети державної політики розвитку грошово-кредитної сфери в контексті забезпечення фінансової безпеки країни. Стратегічними пріоритетами державного регулювання визначені: забезпечення цінової стабільності та стійкості національної грошової одиниці, посилення стійкості банківської системи, її кредитоспроможності, формування якісного валютно-курсового середовища, розвиток фондового ринку, покращення інституційних засад державного регулювання грошово-кредитного сектору. Визначені заходи, реалізація яких дозволяє досягти визначених стратегічних пріоритетів та покращити параметри фінансової безпеки України