Вирішення проблеми використання енергетичних ресу- рсів: інженерний геній І. Г. Александрова (30-ті роки ХХ ст.)

In the article the contribution of engineer and academician І.H. Aleksandrov (1875-1936) to the solution of the power providing problems in Eastern Siberia has been highlighted. Ivan HavrylovychAleksandrov considered the problem of the Angara and the Yenisei basin not only as a scientist and an engineer but also as a statesman who took care of technical and economical country’s strengthening. The article describes the role of the river Angara in the national USSR’s economy forming as well. The Angara problem in І.H. Aleksandrov’s scientific labours turned into the problem of radical transformations in the whole Eastern Siberia. Working out the Angara problem solutions І.H. Aleksandrov paid much attention to developing the Eastern Siberia population’s culture due to its drastic changes after great power and industrial plants erecting. Being a scientist and an engineer, І.H. Aleksandrov, nevertheless, had been stressing the necessity of creating proper living conditions for people connected directly or indirectly with industrial advancing of the region.В статье освещается вклад инженера и академика И.Г. Александрова (1875-1936) в решение проблем энергетического обеспечения Восточной Сибири. Иван Гавриилович рассматривал проблему Ангаро-Енисея не только как ученый и инженер, но и как государственный деятель, который заботится о том, чтобы усиление технического и экономического могущества страны вело к росту благосостояния и культуры населения. В разработках проблемы Ангары И.Г. Александров не выпускал из поля зрения вопросы развития культуры населения Восточной Сибири, которая кардинально изменяла свой вид после сооружения больших энергетических и промышленных предприятий. Научный работник и инженер, он, тем не менее, отмечал необходимость создания благоприятных бытовых условий для людей, связанных прямо или опосредовано с индустриальным прогрессом края. Проблема Ангары в научных трудах И.Г. Александрова переросла в проблему коренного преобразования всей Восточной Сибири.У статті висвітлюється внесок інженера і академіка І.Г. Александрова (1875-1936) у вирішення проблем енергетичного забезпечення Східного Сибіру. Іван Гаврилович розглядав проблему Ангаро-Єнісею не тільки як учений та інженер, але і як державний діяч, який дбає про те, щоб посилення технічної і економічної могутності країни вело до зростання добробуту і культури населення. У розробках проблеми Ангари І.Г. Александров не залишав поза своєї уваги питання розвитку культури населення Східного Сибіру, який кардинально змінював свій вигляд після спорудження великих енергетичних і промислових підприємств. Науковець та інженер, він, тим не менше, наголошував на необхідності створення сприятливих побутових умов для людей, пов’язаних прямо чи опосередковано з індустріальним прогресуванням краю. Проблема Ангари в наукових працях І.Г. Александрова переросла у проблему докорінного перетворення усього Східного Сибіру

Академік І. Г. Александров – життя та діяльність

У статті висвітлюється життя та діяльність визначного вітчизняного вченого-енергетика, академіка І.Г. Александрова (1875-1936). Інженер шляхів сполучення, учений в галузі мостобудування, енергетики, гідротехніки, історії науки і техніки, він став у 1932 р. академіком АН СРСР, а пізніше і членом Президії Держплану СРСР. Іван Гаврилович був активним учасником створення плану ГОЕЛРО, автором проектів мостів через Неву і Москву. Брав участь у будівництві Оренбурзько-Ташкентської залізниці, брав також активну участь у розробці плану прокладання БАМу. Починаючи з 1934 р. працював Головою комісії АН СРСР із реконструкції залізничного транспорту, був членом Народного Комісаріату шляхів сполучення. Є у нього праці також з економічних питань районування транспорту. І.Г. Александров – Головний інженер «Дніпрогесу»

Деятельность И.Г. Александрова в Академии наук СССР

У статті висвітлюється участь І.Г. Александрова у роботі Академії наук СРСР. Обґрунтовується процес обрання його академіком, аналізується участь ученого у перебудові Академії, діяльність І.Г. Александрова в галузі транспорту, його роль у створенні Ради з продуктивних сил, керівництва транспортною комісією Академії.In the article I.H. Aleksandrov’s participation in the USSR’s Academy of Sciences activity has been highlighted. I.H. Aleksandrov’s being elected as an academician has been grounded as well. His contribution to reforming the Academy and activity in the areas of transport, his role in creatingthe Soviet Board on productive forces, I.H. Aleksandrov’s guiding a transport commission of Academy have been analyzed in the article.В статье освещается участие И.Г. Александрова в работе Академии наук СССР. Обосновывается процесс избрания его академиком, анализируется участие ученого в перестройке Академии, деятельность И.Г. Александрова в области транспорта, его роль в создании Совета по производительным силам, руководство транспортной комиссией Академии

Внесок академіка І. Г. Александрова у вирішення проблем іригації земель Середньої Азії (початок ХХ ст.)

У статті висвітлюється внесок академіка І.Г. Александрова у вирішення проблем іригації земель Середньої Азії на початку ХХ сторіччя. Роботи цього роду є нібито «провісниками» його більш пізніх проектів великих гідроенергетичних станцій (у тому числі і в Середній Азії). Проводячи дослідження у басейні р. Сирдар'ї, Іван Гаврилович одразу передбачив велике значення середньоазіатських річок як потужного джерела для отримання дешевої електричної енергії. Звичайно, що він розглядав отримання цієї енергії у зв'язку з побудовою іригаційних споруд

Вклад академика И.Г. Александрова в решение проблем ирригации земель Средней Азии (начало ХХ века)

У статті висвітлюється внесок академіка І.Г. Александрова у вирішення проблем іригації земель Середньої Азії на початку ХХ сторіччя. Роботи цього роду є нібито «провісниками» його більш пізніх проектів великих гідроенергетичних станцій (у тому числі і в Середній Азії). Проводячи дослідження у басейні р. Сирдар'ї, Іван Гаврилович одразу передбачив велике значення середньоазіатських річок як потужного джерела для отримання дешевої електричної енергії. Звичайно, що він розглядав отримання цієї енергії у зв'язку з побудовою іригаційних споруд.In the article the contribution of the academician I.H. Aleksandrov in solving the irrigation problems of the Central Asian lands at the beginning of the ХХ century has been analyzed. I.H. Aleksandrov’s works of this period and direction have been considered by the author as a pre-flow to his later projects for large hydro-power plants (including in the Central Asia).Conducting researches in the Syrdar’ia river water-shed, Ivan Havrylovych Aleksandrov apprehended the unique value of the central Asian rivers as a powerful source for receiving cheap electric energy.В статье освещается вклад академика И.Г. Александрова в решение проблем ирригации земель Средней Азии в начале ХХ столетия. Работы этого рода являются как бы предшественниками более поздних проектов больших гидроэнергетических станций (в том числе и в Средней Азии). Проводя исследование в бассейне р. Сыр-Дарьи, Иван Гавриилович сразу пророчил большое значение среднеазиатских рек как мощного источника для получения дешевой электрической энергии. Конечно, он рассматривал получение этой энергии в связи с построением ирригационных сооружений

Діяльність І.Г. Александрова в Академії наук СРСР

У статті висвітлюється участь І.Г. Александрова у роботі Академії наук СРСР. Обґрунтовується процес обрання його академіком, аналізується участь ученого у перебудові Академії, діяльність І.Г. Александрова в галузі транспорту, його роль у створенні Ради з продуктивних сил, керівництва транспортною комісією Академії

Selectivity control in Pt-catalyzed cinnamaldehyde hydrogenation

Chemoselectivity is a cornerstone of catalysis, permitting the targeted modification of specific functional groups within complex starting materials. Here we elucidate key structural and electronic factors controlling the liquid phase hydrogenation of cinnamaldehyde and related benzylic aldehydes over Pt nanoparticles. Mechanistic insight from kinetic mapping reveals cinnamaldehyde hydrogenation is structure-insensitive over metallic platinum, proceeding with a common Turnover Frequency independent of precursor, particle size or support architecture. In contrast, selectivity to the desired cinnamyl alcohol product is highly structure sensitive, with large nanoparticles and high hydrogen pressures favoring C=O over C=C hydrogenation, attributed to molecular surface crowding and suppression of sterically-demanding adsorption modes. In situ vibrational spectroscopies highlight the role of support polarity in enhancing C=O hydrogenation (through cinnamaldehyde reorientation), a general phenomenon extending to alkyl-substituted benzaldehydes. Tuning nanoparticle size and support polarity affords a flexible means to control the chemoselective hydrogenation of aromatic aldehydes

Решение проблемы использования энергетических ресурсов: инженерный гений И. Г. Александрова (30-е годы ХХ ст.)

В статье освещается вклад инженера и академика И.Г. Александрова (1875-1936) в решение проблем энергетического обеспечения Восточной Сибири. Иван Гавриилович рассматривал проблему Ангаро-Енисея не только как ученый и инженер, но и как государственный деятель, который заботится о том, чтобы усиление технического и экономического могущества страны вело к росту благосостояния и культуры населения. В разработках проблемы Ангары И.Г. Александров не выпускал из поля зрения вопросы развития культуры населения Восточной Сибири, которая кардинально изменяла свой вид после сооружения больших энергетических и промышленных предприятий. Научный работник и инженер, он, тем не менее, отмечал необходимость создания благоприятных бытовых условий для людей, связанных прямо или опосредовано с индустриальным прогрессом края. Проблема Ангары в научных трудах И.Г. Александрова переросла в проблему коренного преобразования всей Восточной Сибири

Академик И.Г. Александров - жизнь и деятельность

У статті висвітлюється життя та діяльність визначного вітчизняного вченого-енергетика, академіка І.Г. Александрова (1875-1936). Інженер шляхів сполучення, учений в галузі мостобудування, енергетики, гідротехніки, історії науки і техніки, він став у 1932 р. академіком АН СРСР, а пізніше і членом Президії Держплану СРСР. Іван Гаврилович був активним учасником створення плану ГОЕЛРО, автором проектів мостів через Неву і Москву. Брав участь у будівництві Оренбурзько-Ташкентської залізниці, брав також активну участь у розробці плану прокладання БАМу. Починаючи з 1934 р. працював Головою комісії АН СРСР із реконструкції залізничного транспорту, був членом Народного Комісаріату шляхів сполучення. Є у нього праці також з економічних питань районування транспорту. І.Г. Александров – Головний інженер «Дніпрогесу».The life and activity of a prominent national power engineering scientist, academician I.H Аleksandrov (1875-1936) has been analyzed in the article. Being an engineer on ways of communication, scientist on bridge-building, specialist in power and hydraulic engineering, an out-standing personality for history of science and technique, I.H Аleksandrov became in 1932 an academician of the USSR’s Academy of Sciences, and soon a member of the Presidium of Gosplan of the USSR. Ivan Havrylovych was an active participant in developing the GOELRO Plan, the author of bridge projects over the Neva and the Moskva rivers. I.H Аleksandrov participated in constructing the Orenburg-Tashkent railway, took also an active part in the BAMrailway plan’s working out. Since 1934 I.H Аleksandrov was the Head of the USSR’s Academy of Sciences Commission on the railway transport reconstruction, the member of Public Commissariat on ways of communication. He had labours on economic problems of transport districting. I.H Аleksandrov was the Chief engineer of «Dniprohes».В статье освещается жизнь и деятельность выдающегося отечественного ученого-энергетика, академика И.Г. Александрова (1875-1936). Инженер путей сообщения, ученый в отрасли мостостроения, энергетики, гидротехники, истории науки и техники, он стал в 1932 г. академиком АН СССР, а вскоре и членом Президиума Госплана СССР. Иван Гаврилович был активным участником ГОЭЛРО, автором проектов мостов через Неву и Москву. Участвовал в строительстве Оренбургско-Ташкентской железной дороги, принимал также активное участие в разработке плана прокладки БАМа. Начиная с 1934 г. был Председателем комиссии АН СССР по реконструкции железнодорожного транспорта, членом Народного Комиссариата путей сообщения. Есть у него труды также по экономическим вопросам районирования транспорта. Главный инженер «Днепрогеса»