3 research outputs found
Газобетон на основі комплексного поризатора, що містить сполуки заліза
The chemical processes of Portland cement hydration enable the formation of concrete compressive strength. Under certain conditions, increasing the rate of cement hydration contributes to the improved strength of concrete at compression. This is especially true of the cellular concretes, specifically aerated concretes. The current work has investigated the influence of an integrated admixture that promotes gas formation in obtaining aerated concrete. The specified admixture consists of a mixture of hydrophobic surface-active substance – calcium oleate, perhydrol, and a nanomodifier, a mineral additive containing iron compounds. Feature of this research was the study into a simultaneous influence of hydrophobic surface-active substances, perhydrol, and mineral substances containing iron compounds, on a change in the strength of non-autoclave aerated concrete. The study was necessitated by the insufficient compressive strength of non-autoclave aerated concretes, whose manufacture employs aluminum powder or perhydrol as a gas-forming additive. Using aluminum powder does not provide for the homogeneity of its distribution throughout the volume of concrete; in addition, the cost of aluminum powder is rather high. It was established in the course of our study that the specified integrated admixture changes the character of strength formation in aerated concretes, specifically it increases its magnitude. It has been proven that in order to control the processes of cement hardening and to form the strength of artificial stone, which is obtained in the process of cement hydration, it is possible, in the manufacture of aerated concrete based on perhydrol, to use the admixtures-nanomodifiers containing compounds of iron, thereby improving the absolute magnitude of compressive strength of such concretes at the age of 28 days. The most effective is to use the nanomodifiers that contain a mixture of iron compounds, which leads to an increase in the strength of aerated concrete by up to 50 %.Химические процессы гидратации портландцемента обеспечивают формирование прочности бетона при сжатии. При определенных условиях повышение скорости гидратации цемента способствует повышению прочности бетона при сжатии. Особенно это касается ячеистых бетонов, в частности газобетонов. В работе было изучено влияние комплексной добавки, которая способствует газообразованию при получении газобетона. Данная добавка состоит из смеси гидрофобного поверхностно-активного вещества – олеата кальция, пергидроля и наномодификатора – минеральной добавки, содержащей соединения железа. Особенностью исследований было изучение одновременного воздействия гидрофобных поверхностно-активных веществ, пергидроля и минеральных веществ, содержащих соединения железа на изменение прочности безавтоклавного газобетона. Исследование выполнено из-за недостаточной прочности при сжатии безавтоклавных газобетонов, при изготовлении которых применяют в качестве газообразующей добавки алюминиевую пудру или пергидроль. При применении алюминиевой пудры не выдерживается однородность ее распределения в объеме бетона, кроме этого стоимость алюминиевой пудры достаточно высока. В процессе исследований установлено, что данная комплексная добавка меняет характер формирования прочности газобетонов, а именно увеличивает ее величину. Доказано, что для управления процессами схватывания цемента и формирования прочности искусственного камня, который получают в процессе гидратации цемента, при изготовлении газобетона на основе пергидроля, можно использовать добавки-наномодификаторы, содержащие соединения железа, тем самым повышая абсолютную величину прочности при сжатии таких бетонов в возрасте 28 суток. Наиболее эффективно применять наномодификаторы, содержащие смесь соединений железа, что приводит к увеличению прочности газобетона до 50 %Хімічні процеси гідратації портландцементу забезпечують формування міцності бетону при стиску. За певних умов підвищення швидкості гідратації цементу сприяє підвищенню міцності бетону при стиску. Особливо це стосується ніздрюватих бетонів, зокрема газобетонів. В роботі було вивчено вплив комплексної добавки, яка сприяє газоутворенню при отриманні газобетону. Означена добавка та складається із суміші гідрофобної поверхнево-активної речовини – олеату кальцію, пергідролю і наномодифікатора – мінеральної добавки, яка містить сполуки заліза. Особливістю досліджень було вивчення одночасного впливу гідрофобних поверхнево-активних речовин, пергідролю та мінеральних речовин, що містять сполуки заліза на зміну міцності безавтоклавного газобетону. Дослідження виконано через недостатню міцність при стиску безавтоклавних газобетонів, при виготовленні яких застосовують у якості газоутворюючої добавки алюмінієву пудру або пергідроль. При застосуванні алюмінієвої пудри не витримується однорідність її розподілу в об’ємі бетону, окрім цього вартість алюмінієвої пудри достатньо висока. У процесі досліджень встановлено, що означена комплексна добавка змінює характер формування міцності газобетонів, а саме збільшує її величину. Доведено, що для управління процесами тужавіння цементу й формування міцності штучного каменя, який отримують в процесі гідратації цементу,при виготовленні газобетону на основі пергідролю, можна використовувати добавки-наномодифікатори, що містять сполуки заліза, тим самим підвищуючи абсолютну величину міцності при стиску таких бетонів у віці 28 діб. Найбільш ефективно застосовувати наномодифікатори, які містять суміш сполук заліза, що призводить до збільшення міцності газобетону до 50
The use of new structural solutions of retaining walls to ensure the stable operation of the “base – engineering structure” system
During the design and operation practice, it is necessary to assess the possibility of deformation of structures located on foundations which are able to precipitate and subside. Only with reliable and accurate determination of the stress-strain state of structures of structures together with soil masses during modeling, it is possible to apply the finite element method in practice. The calculations using the PLAXIS and LIRA programs made it easier to analyze the stress-strain state of the soil mass and the stability of retaining walls: I option is corner retaining wall; II option is retaining wall with a structural surface. With the same soil base (layer geometry and physicomechanical properties), loads and boundary load conditions, it is obvious that for the II option the entire mass of soil is included in the work and the stresses are uniformly distributed over the front and foundation plates (over common stresses), uniform structural deformations are observed and soil base, which, in turn, ensures the stability of the retaining wall (according to the general picture of movements) The validity of the theoretical forecast of the behavior of engineering structures interacting with an unevenly deformed base cannot be obtained on the basis of the regulatory framework. This gap can be filled in when modeling the “base – engineering structure” system using modern calculation programs using the finite element method