ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЕТІОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ ВИНИКНЕННЯ МАСТИТУ КОРІВ В УМОВАХ ТОВ ІПК «ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ»

The article presents the results on the study of the main etiological factors for the occurrence of mastitis in the conditions of farms of the agricultural enterprise "Poltavazernoprodukt". Various pathologies of the mammary gland do not lose their relevance. They are among the leading causes leading to economic losses in farms due to lack of milk, reduction of its grade and culling of cows in the first lactation, or even after the first calving. The work was carried out throughout 2021 in the conditions of farms with intensive technologies for the production of marketable milk. The frequency of occurrence of mastitis was studied in the course of the research, the main etiological factors that influenced the frequency of their occurrence were determined. As a result of a complex of studies of cows at different stages of lactation, it was found that a combination of factors influenced the manifestation of mastitis. The problems were similar and the dynamics of detection of mastitis in cows also did not differ in both farms. The main cause that provoked the occurrence of mastitis was found to be the influence of the association of microorganisms on the mammary gland. After carrying out a complex of bacteriological studies of milk samples obtained from cows in experimental farms, we found that cultures of microorganisms were identified in milk: S. aureus, S. agalactiae, E. сoli, S. lactis, S. epidermidis. The species spectrum of microorganisms identified from milk depended on the form of mastitis. In clinical forms of mastitis, cultures of S. aureus (58.4%), S. agalactiae (28.3%) and E. сoli (13.2%) were more often identified. In subclinical forms of mastitis, the spectrum of isolated microflora was somewhat different, in particular, cultures of S. aureus were isolated in 40.2%, S. agalactiae - 24.5 %, S. lactis - 19.3 %, S. epidermidis - 10.2 %, E. сoli - 5.8%. A predisposing factor to the occurrence of mastitis in cows was the use of straw as bedding, which is a very good organic substrate for the development of microorganisms. Since we found the remains of damp bedding in the stalls on both farms, an additional factor of influence through bedding is also relevant. Factors of non-infectious origin that provoke the occurrence of mastitis, including various types of trauma, also occur, however, in the general structure of registered cases of mastitis, they did not exceed 3-5 %.У статті подано дані щодо встановлення основних етіологічних факторів виникнення маститів у корів в умовах господарств ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт». Різноманітні патології молочної залози не втрачають актуальності та входять до лідируючих причин, що призводять до економічних втрат в господарствах внаслідок недоотримання молока, зниження його ґатунку та вибракування корів в перші лактації, чи навіть й після першого отелення. Роботу виконували впродовж 2021 року в умовах господарств з інтенсивними технологіями виробництва товарного молока. В ході проведення досліджень вивчали частоту виникнення маститів з визначенням основних етіологічних чинників їх появи. Внаслідок проведення комплексу досліджень поголів’я корів на різних стадіях лактації було встановлено, що на прояв маститів впливала сукупність факторів. В обох господарствах проблеми були подібними і динаміка виявлення маститів у корів також не відрізнялася. Основною причиною, яка провокувала виникнення маститів, був вплив на молочну залозу асоціації мікроорганізмів. Після проведення комплексу бактеріологічних досліджень проб молока, отриманих від корів в дослідних господарствах, нами було встановлено, що в молоці ідентифікували культури мікроорганізмів: S. aureus, S. agalactiae, E. сoli, S. lactis, S. epidermidis. Видовий спектр ідентифікованих з молока мікроорганізмів залежав від форми перебігу маститу. За клінічних форм перебігу маститу частіше ідентифікували культури S. aureus (58,4%), S. agalactiae (28,3 %) та E. сoli (13,2 %). За субклінічних форм перебігу маститу спектр виділеної мікрофлори був дещо іншим, зокрема культури S. aureus виділяли в 40,2 %, S. agalactiae – у 24,5 %, S. lactis – у 19,3 %, S. epidermidis – у 10,2 %, E. сoli – у 5,8 %. Також в ході досліджень встановили проблему щодо незадовільної перед доїльної та після доїльної обробки вимені. Ця проблема не мала систематичного характеру, проте в комплексі стимулювала частоту виникнення випадків маститу у корів. Сприяючим чинником до виникненя маститу в корів в умовах досліджуваних господарств є використання у якості підстилки соломи, яка є дуже хорошим органічним субстратом для розвитку мікроорганізмів. Оскільки залишки вологої підстилки в стійлах нами виявлялися в обох господарствах, додатковий фактор впливу підвищення загрози бактеріальної контамінації молочної залози завдяки підстилкі також є актуальним. Фактори неінфекційного походження, які провокують виникення маститу, зокрема різного характеру травми, також мають місце, проте в загальній структурі зареєстрованих випадків маститу вони не перевищували 3–5 %

ЕПІЗООТОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ДИРОФІЛЯРІОЗУ СОБАК У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

The article presents data on the study of the spread of dirofilariаsis invasion of dogs in the conditions of the Sumy region. Dirofilariasis is a common helminthic disease of dogs, regardless of their breed, age and economic purpose. Dirofilariasis does not lose its relevance in modern dog habitats. The purpose of our work was to study the distribution, seasonal and age dynamics of dirofilariasis in dogs, taking into account their habitat and economic purpose. The studies was carried out to achieve the goal, of hemolarvoscopic and coproovoscopic. Rapid testing was also used to make a diagnosis. According to the results of the studies, it was found that in 57,6% of cases, dirofilaria monoinvasion was diagnosed, while an associated course of dirofilariasis was recorded in 42,4% of the examined dogs. Dirofilariasis was more often registered in association with toxocariasis, trichuriasis and dipilidiosis. The associated course of dirofilariasis was more often recorded in stray animals. In the course of the studies, the breed susceptibility of dogs to helminthiasis has not been established. Dirofilariasis was registered in dogs of different breeds. At the same time, a clear seasonal dynamics of the intensity of dirofilariasis invasion in dogs has been proven. The maximum extensiveness of invasion was established in June (38,7%) and October (42,4%). There was a progressive suppression and deterioration of appetite when detecting microdirofilaria in the blood of dogs. Animals reacted weakly to external stimuli, and in some individuals, the appearance of nervous phenomena was noted. In the course of the studies, a clear relationship was established between the age of infested animals and the extent of invasion. In older animals, the prevalence of invasion increased regardless of breed and sex. In dogs under the age of 1 year, the EI did not exceed 1,6 %, at the age of 1–3 years – 23,5 %, at the age of 3–6 years – 29,4 %. During 2021, the invasion rate of dogs was 0,7 %. The situation was similar in 2020. According to the statistical reporting of the laboratory for 2019–2018, it was established that there were no positive results of microscopic and scatological examinations of samples for dirofilariasis that came from dogs. The proportion of such animals for conducting a similar set of studies was 1,4% in 2017. Thus, the data obtained by us indicate the importance of further study of the spread of dirofilariasis in the dog population of the Sumy region.У статті подано дані щодо вивчення поширення дирофіляріозної інвазії собак в умовах Сумської області. Дирофіляріоз є поширеним гельмінтозним захворюванням собак, незалежно від їх породи, віку та господарського призначення. Дирофіляріоз не втрачає актуальності в сучасних ареалах мешкання собак. Метою нашої роботи було вивчення поширення, сезонної та вікової динаміки дирофіляріозу собак, з урахуванням їх території проживання та господарського призначення. Для досягнення мети було проведено комплекс гемоларвоскопічних та копроовоскопічні досліджень. Для постановки діагнозу також застосовували метод експрес-тестування. За результатами проведених досліджень встановлено, що у 57,6 % випадків діагностували моноінвазію дирофіляріями, в той час як в 42,4 % обстежених собак реєстрували асоційований перебіг дирофіляріозу. Дирофіляріоз частіше реєстрували в асоціації з токсокарозом, трихурозом та діпілідіозом. Асоційований перебіг дирофіляріозу частіше реєстрували у безпритульних тварин. В ході проведених досліджень не встановлено породної сприйнятливості собак до гельмінтозу. Дирофіляріоз реєстрували у собак різних порід (йоркширських тер’єрів, ротвейлерів, англійських кокер-спаніелів). Водночас, доведена чітка сезонна динаміка інтенсивності дирофіляріозної інвазії у собак. Максимальна ЕІ встановлена у червні (38,7 %) та жовтні (42,4 %), при ІІ у червні –398,4 екз./см3 крові та жовтні – 305,2 екз./см3 крові, відповідно. Найменша ІІ була відмічена у січні і склала 205,6 екз./см3 крові, при ЕІ 6,5%. При виявленні мікродирофілярій у крові в собак відмічали прогресуюче пригнічення та погіршення апетиту. Тварини слабо реагували на зовнішні подразники, а в окремих особин відмічали появу нервових явищ. У ході проведених досліджень було встановлено чітку залежність між віком інвазованих тварин та екстенсивністю інвазії. У старших за віком тварин ЕІ зростала, незалежно від породи та статі. У собак віком до 1 року ЕІ не перевищувала 1,6 %, віком 1 – 3 роки – 23,5 %, віком 3 – 6 років – 29,4 %. Впродовж 2021 р. інвазованість собак, відповідно до результатів проведених досліджень, становила 0,7 %. Аналогічною була ситуація в 2020 році. Відповідно даних статистичної звітності лабораторії за 2019 – 2018 роки, встановили відсутність позитивних результатів мікроскопічних та копрологічних досліджень проб на дирофіляріоз, які надійшли від собак, а у 2017 році частка таких тварин, за проведення аналогічного комплексу досліджень, становила 1,4 %. Отже, отримані нами дані свідчать про важливість подальшого вивчення питань поширення дирофіляріозу в популяції собак м. Суми та Сумської області

ВИЗНАЧЕННЯ ІНСЕКТИЦИДНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЦИФЛУТРИНУ ЗА УРАЖЕННЯ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ЗБУДНИКАМИ ПОСТІЙНИХ ЕКТОПАРАЗИТІВ

The article presents data on the determination of the insecticidal effectiveness of cyfluthrin for the damage of cattle caused by ectoparasites. Insecticidal efficiency was determined on groups of cattle of different sex and age groups. The research was carried out during the period of maximum intensity of infestation by ectoparasites. Counting of insects on the body of animals was carried out before their treatment, as well as on the 2nd, 7th, 15th and 30th day. According to the obtained data, in cows treated with a preparation based on cyfluthrin, the extent of bovicolosis invasion decreased already on the 2nd day and amounted to 23.3%, in the group of heifers of parous age, on the 2nd day after treatment, the extent of invasion was 22.2%, in the group of young animals, they noted a decrease in the extent of bovicolosis infestation on the 2nd day after treatment - 77.8%. The extent of invasion due to siphunculatosis in the group of cows treated with the drug on the 2nd day was 20.0%, in the group of heifers of mating age - 22.2%, in the group of young calves - 88.9%. The rate of extensibility for the treatment of groups of cows, heifers of mating age, as well as young animals on the 30th day of the experiment was 90.0, 91.5, and 91.1%, respectively. In cows treated with cyfluthrin, the intensity of invasion due to bovicolosis decreased already on the 2nd day and amounted to 43±3.1 exps/100 m2 of the skin of the animal’s body, in the group of heifers of mating age, the intensity of invasion was 46±2.1 exps/100 m2, in the group of young animals – 32±3.3 copies/100 m2. Intensity efficiency for processing groups of cows, heifers of mating age, as well as young animals on the 30th day of the experiment was 87.5%, 84.3% and 90.7%, respectively. The conducted set of studies established that when determining the effectiveness of cyfluthrin against bovicolosis and syfunculatosis, the intensity of treatment of groups of cows infested with hair-eaters on the 30th day of the experiment was 87.5%, among heifers of mating age, as well as young animals - 84.3 and 90.7 % respectively. The intensity efficiency indicator for the treatment of groups of cows, heifers of mating age, as well as young animals infested with lice, on the 30th day of the experiment was 87.0, 91.8 and 84.5%, respectively. Therefore, in vivo experiments, cyfluthrin showed high levels of insecticidal efficiency against causative agents of ectoparasites of cattle (sifunculat and bovicol).У статті представлено дані щодо визначення інсектицидної ефективності цифлутрину за ураження великої рогатої худоби збудниками постійних ектопаразитів, зокрема вошей та волосоїдів. Інсектицидну ефективність визначали на попередньо сформованих різних статево-вікових групах великої рогатої худоби, зокрема телятах, коровах на різних стадіях лактації, телицях парувального віку та нетелях. Дослідження виконували в період максимальної інтенсивності інвазії постійними ектопаразитами. Підрахунок комах на тілі тварин проводили перед їх обробкою, а також на 2, 7, 15 і 30-у добу.  Згідно з отриманими даними, в оброблених препаратом на основі цифлутрину корів екстенсивність інвазії за бовікольозу знижувалася вже на 2 добу і становила 23,3 %, в групі нетелей та телиць парувального віку, на 2 добу після обробки, ЕІ становила 22,2 %, в групі молодняку, відмічали зниження ЕІ за бовікольозу на 2 добу після обробки – 77,8 %. Екстенсефективність за обробки груп корів, нетелей і телиць парувального віку, а також молодняку на 30 добу досліду становила 91,5, 88,2 і 90,8 %, відповідно. Екстенсивність інвазії за сифункулятозу в групі оброблених препаратом корів на 2 добу становила 20,0 %, в групі нетелей та телиць парувального віку – 22,2 %, в групі молодняку – 88,9 %. Показник ЕЕ за обробки груп корів, нетелей та телиць парувального віку, а також молодняку на 30 добу досліду становив 90,0, 91,5 і 91,1 %, відповідно. В оброблених цифлутрином корів інтенсивність інвазії за бовікольозу знижувалася вже на 2 добу і становила 43±3,1 екз/100 м2 шкіри тіла тварини, в групі нетелей та телиць парувального віку в аналогічний період після обробки ІІ становила 46±2,1 екз/100 м2, в групі молодняку – 32±3,3 екз/100 м2. Інтенсефективність за обробки груп корів, нетелей та телиць парувального віку, а також молодняку на 30 добу досліду становила 87,5 %, 84,3 % та 90,7 %, відповідно. Проведеним комплексом досліджень встановлено, що за визначення ефективності цифлутрину за бовікольозу та сифункулятозу, інтенсефективність за обробки груп корів, інвазованих волосоїдами, на 30 добу досліду становила 87,5 %, серед нетелей та телиць парувального віку, а також молодняку – 84,3 та 90,7 %, відповідно. Показник ІЕ за обробки груп корів, нетелей та телиць парувального віку, а також молодняку, інвазованих вошами, на 30 добу досліду становив 87,0, 91,8 та 84,5 %, відповідно. Отже, цифлутрин в дослідах in vivo проявив високі показники інсектицидної ефективності на збудників ектопаразитів великої рогатої худоби (сифункулят та бовікол)

The COGs (context, object, and goals) in multisensory processing

Our understanding of how perception operates in real-world environments has been substantially advanced by studying both multisensory processes and “top-down” control processes influencing sensory processing via activity from higher-order brain areas, such as attention, memory, and expectations. As the two topics have been traditionally studied separately, the mechanisms orchestrating real-world multisensory processing remain unclear. Past work has revealed that the observer’s goals gate the influence of many multisensory processes on brain and behavioural responses, whereas some other multisensory processes might occur independently of these goals. Consequently, other forms of top-down control beyond goal dependence are necessary to explain the full range of multisensory effects currently reported at the brain and the cognitive level. These forms of control include sensitivity to stimulus context as well as the detection of matches (or lack thereof) between a multisensory stimulus and categorical attributes of naturalistic objects (e.g. tools, animals). In this review we discuss and integrate the existing findings that demonstrate the importance of such goal-, object- and context-based top-down control over multisensory processing. We then put forward a few principles emerging from this literature review with respect to the mechanisms underlying multisensory processing and discuss their possible broader implications

АМІДОСТОМОЗ ГУСЕЙ В УМОВАХ ГОСПОДАРСТВ, ЗА ВИКОРИСТАННЯ ЕКСТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ

The article provides data on the study of the spread of amidostomosis invasion of geese in farms using extensive cultivation technologies. Waterfowl helminthiasis is a common contagious disease. The economic losses from invasion increase with the associated course of helminthiasis. Amidostomosis is one of the topical nematodes of geese. The aim of our work was to study the spread of amidostomosis invasion of geese in the farms of the Chernihiv region, where extensive technologies of poultry rearing are used, to establish the extensiveness and intensity of invasion, the seasonal and age dynamics of the manifestation of amidostomosis invasion among the poultry. The studies to achieve the goal, coproovoscopic of goose feces were carried out and the species characteristics of invasive elements isolated from the droppings were determined. The studies, the spread of amidostomosis invasion of geese using extensive technologies of their breeding was established, a clear seasonal and age-related dynamics of its manifestation was noted. Amidostomosis invasion was recorded in farms where young poultry were in contact with parental poultry literally from the first weeks of life. In these farms, from poultry droppings, eggs with amidostome began to be found from 1.5 months. age, with an extensiveness of invasion of 0.2-2.5%. In the following age groups of geese, the extent of invasion was: 2.5-3.5 months. - 10.5-22.3%; 4-5 months - 26.1-50.4%; 6-7 months - 32.0-82.1%; 8-9 months - 23-49.2%; 10-12 months - 15.0-21.6%. The peak of amidostomous invasion was recorded in the fall, intensity of amidostomosis invasion of 3.25 ± 0.12 specimens / drop of flotation fluid. The intensity of amidostomosis invasion gradually decreased in winter and reached its minimum values in March - 0.74 ± 0.16 specimens / drop of flotation fluid. The livestock of geese in farms where free-range keeping of young animals was not practiced in the spring-autumn period was favorable for amidostomosis and other nematodes of the alimentary canal. We recommend using anthelmintic drugs containing several active ingredients to effectively overcome amidostomosis invasion in geese, in dysfunctional farms.У статті подано дані щодо вивчення поширення амідостомозної інвазії гусей в господарствах за використання екстенсивних технологій вирощування. Гельмінтози водоплавної птиці є поширеними заразними захворюваннями. Спосіб утримання, кратність антигельмінтних обробок, щільність поголів’я впливають на видову характеристику гельмінтозів. За умови асоційованого перебігу гельмінтозів, економічні втрати від інвазування зростають. Одним із актуальних нематодозів гусей є амідостомоз. Метою нашої роботи було з’ясувати поширення амідостомозної інвазії гусей у господарствах Чернігівської області, де використовують екстенсивні технології вирощування птиці, встановити екстенсивність та інтенсивність інвазії, сезонну та вікову динаміку прояву амідостомозної інвазії серед поголів’я. Для досягнення мети було проведено копроовоскопічні дослідження фекалій гусей та визначено видові характеристики інвазійних елементів, виділених з посліду. За результатами проведених досліджень встановлено поширення амідостомозної інвазії гусей при використанні екстенсивних технологій їх розведення, відмічена чітка сезонна та вікова динаміка її прояву. Амідостомозна інвазія реєструвалася в господарствах, де молодняк контактував з батьківським поголів’ям буквально з перших тижнів життя. В даних господарствах, з посліду птиці, яйця амідостом почали виявляти з 1,5-місячного віку, при екстенсивності інвазії 0,2-2,5 %. В наступних вікових групах гусей екстенсивність інвазії становила: 2,5-3,5 міс. – 10,5-22,3 %; 4-5 міс. – 26,1-50,4 %; 6-7 міс. – 32,0-82,1%; 8-9 міс – 23-49,2%; 10-12 міс. – 15,0-21,6 %. Пік амідостомозної інвазії фіксували восени, при інтенсивності інвазії 3,25±0,12 екз./краплі флотаційної рідини. Узимку інтенсивність амідостомозної інвазії поступово знижувалася і сягала мінімальних показників у березні – 0,74±0,16 екз./краплі флотаційної рідини. Благополучним щодо амідостомозу та інших нематодозів травного каналу було поголів’я гусей в господарствах, де не практикували вільно-вігульне утримання молодняка у весняно-осінній період. Для ефективного подолання амідостомозної інвазії в гусей, в неблагополучних господарствах рекомендуємо використовувати антигельмінтні засоби, які у своєму складі містять синергічно діючі речовини

ПОШИРЕННЯ ДИКТІОКАУЛЬОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В ТОВАРНИХ ГОСПОДАРСТВАХ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

The article presents data on the establishment of the spread of dictyocaulosis of cattle in farms of different production facilities of Sumy region. According to researchers, a prominent place among the pulmonary helminthiasis of domestic and wild ruminants belongs to dictyocaulosis. Currently, nematodes are an unresolved problem in cattle farms. The work was performed during 2019 on the basis of the laboratory of the Department of Epizootology and Parasitology of Sumy National Agrarian University, as well as in the conditions of livestock farms of Sumy region, which specialize in the production of marketable milk. Feces were collected from animals systematically throughout the year in different seasons, followed by their study by standardized methods of Berman and Orlov. The intensity of the invasion was determined by counting the number of larvae in 1 g of feces at low magnification. Determination of the intensity of contamination of environmental objects by dictyocaul larvae was performed using the method of M.O Romanenko. In the course of research and analysis of statistical reporting, it was found that dictyocaulosis is one of the three most common invasive diseases diagnosed in cattle in Sumy region. It has been proven that the frequency of diagnosing cases of respiratory pathology of various etiologies has increased in livestock farms that are unfavorable for dictyocaulosis. A clear seasonal dynamics of dictyocaulosis in livestock of different age categories was established: in calves under one year of age, the maximum lesion of Dictyocaulus viviparus was registered in June, with an invasion extent of 69.21%. In calves under two years of age, dictyocaulosis was registered in spring and autumn (the extent of invasion in April was 62.1%, in late September-early October - 51.4%). In a study of cattle older than two years, the highest extent of dictyocaulous invasion was found in spring and autumn, respectively, 59.7% and 35.1%. The peak of the outbreak was recorded in late autumn, in contrast to the animals of younger age categories. The highest intensity of infestation is found in calves under one year of age in summer, in older age groups - in autumn. When determining the contamination of environmental objects with larvae of Dictyocaulus viviparus, the highest rates were observed on the vegetation of pastures, near water sources with insufficient levels of insolation. Contamination by larvae of Dictyocaulus viviparus of the surface layers of soil and water sources on pastures was lower and amounted to 52.5 and 32.5 %, respectively.У статті подано дані щодо встановлення поширення диктіокаульозу великої рогатої худоби в господарствах різних виробничих потужностей Сумської області. За даними дослідників, чільне місце серед легеневих гельмінтозів домашніх та диких жуйних тварин належить диктіокаульозу. Наразі нематодози є невирішеною проблемою в господарствах, які займаються вирощуванням великої рогатої худоби. Роботу виконували впродовж 2019 року на базі лабораторії кафедри епізоотології та паразитології Сумського національного аграрного університету, а також в умовах скотарських господарств Сумської області, які спеціалізуються на виробництві товарного молока. Відбір фекалій від тварин проводили систематично впродовж року в різні сезони, з подальшим їх дослідженням стандартизованими методами гельмінтоларвоскопії Бермана і Орлова. Інтенсивність інвазії встановлювали методом підрахунку кількості личинок в 1 г фекалій за малого збільшення мікроскопа. Визначення інтенсивності контамінації об’єктів довкілля личинками диктіокаул проводили за використання методу М.О. Романенка. У ході проведення досліджень та аналізу статистичної звітності встановлено, що диктіокаульоз входить до трійки найпоширеніших інвазійних захворювань, які діагностують у великої рогатої худоби Сумської області. Доведено, що у поголів’я худоби в господарствах неблагополучних щодо диктіокаульозу, зростала частота діагностування випадків патології органів дихання різної етіології. Встановлена чітка сезонна динаміка прояву диктіокаульозу у поголів’я різних вікових категорій: у телят віком до одного року максимальне ураження Dictyocaulus viviparus реєстрували у червні, за екстенсивності інвазії 69,21 %. У телят віком до двох років диктіокаульоз реєстрували навесні та восени (екстенсивність інвазії в квітні склала 62,1 %, наприкінці вересня-на початку жовтня – 51,4 %). За дослідження великої рогатої худоби старше двох років, найвища екстенсивність диктіокаульозної інвазії, була встановлена навесні та восени, відповідно 59,7 % та 35,1 %. Пік спалаху інвазії реєстрували наприкінці осені, на відміну від тварин молодших вікових категорій. Найвища інтенсивність інвазії встановлена у телят віком до одного року влітку, у старших вікових категорій – восени. При визначення контамінації об’єктів довкілля личинками Dictyocaulus viviparus найвищі показники відмічено на рослинному покриві пасовищ, поблизу джерел води при недостатньому рівні інсоляції. Контамінація личинками Dictyocaulus viviparus поверхневих шарів ґрунту та джерел води на пасовищах була нижчою і становила 52,5 і 32,5 % відповідно

ЕКТОПАРАЗИТИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ЯК ФАКТОР ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗБУДНИКІВ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

The article presents data on the establishment of the possibility of permanent ectoparasites of cattle to transmit pathogens of infectious diseases. Temporary and permanent ectoparasites are a constant threat in cattle farms. Permanent ectoparasites of ruminants can be carriers and reserves of pathogens of infectious diseases, both viral and bacterial etiology. They create additional risks and dangers that prevent the maximum realization of the genetic potential of productive animals. The work was performed during 2019-2020 on the basis of livestock farms of Sumy and Poltava regions, parasitological and bacteriological departments of the Sumy regional state laboratory of the State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection. In the conditions of cattle farms, selective parasitological studies of animals for infection with ectoparasites were performed. Detected ectoparasites were placed in test tubes with 70 % ethyl alcohol, in order to further their species identification. To study the contamination of ectoparasites with microorganisms, they were made of saline in a ratio of 1:10. Then the resulting suspension was sown on nutrient media (dense and liquid) to isolate: Listeria spp., Salmonella spp., Streptococcus spp., Enterobacter spp. and Staphylococcus spp. In the course of selective parasitological studies of cattle of different ages in the farms of Sumy and Poltava regions, we found different intensities of animal invasion by hair follicles Bovicola bovis. Pathogenic properties of microorganisms were established by bioassay on guinea pigs and white mice. Pathogenic properties of bacteria of the genus Listeria spp. checked by conjunctival and dermo-necrotic tests on guinea pigs. During the three days of observation, redness was noted at the site of intradermal injection, with a marked increase in local temperature. Conjunctival hyperemia and eye discharge have also been reported. To determine the pathogenicity of E. coli, white mice were infected intraperitoneally. The death of animals was recorded on the third day, indicating the pathogenicity of the isolated E. coli. In a series of microbiological studies, it was found that the hair follicles of Bovicola bovis are carriers of pathogenic coccal microflora: S. aureus, E. coli and bacteria of the genus Listeria spp.У статті подано дані щодо встановлення можливості постійних ектопаразитів великої рогатої худоби до перенесення збудників інфекційних захворювань. Тимчасові та постійні ектопаразити є постійною загрозою у господарствах з вирощування великої рогатої худоби. Незалежно від сезонної динаміки, постійні ектопаразити жуйних подекуди можуть бути переносниками та резервантами збудників інфекційних захворювань як вірусної, так і бактеріальної етіології, створюючи додаткові ризики та небезпеки, що перешкоджають максимальній реалізації генетичного потенціалу продуктивних тварин. Роботу виконували впродовж 2019-2020 років на базі скотарських господарств Сумської та Полтавської областей, паразитологічного та бактеріологічного відділів Сумської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. В умовах скотарських господарств проводили вибіркові паразитологічні дослідження поголів’я на предмет зараження їх ектопаразитами. Виявлених ектопаразитів поміщали в пробірки з 70 % етиловим спиртом, з метою подальшої їх видової ідентифікації. Для вивчення контамінації ектопаразитів мікроорганізмами, з них на фізіологічному розчині виготовляли гомогенат у співвідношенні 1:10. В подальшому, отриману суспензію висівали на поживні середовища як щільні, так і рідкі, з метою виділення: Listeria spp., Salmonella spp., Streptococcus spp., Enterobacter spp. та Staphylococcus spp. У ході проведення вибіркових паразитологічних досліджень різновікового поголів’я великої рогатої худоби в господарствах Сумської та Полтавської областей нами було встановлено різні інтенсивності інвазії поголів’я волосоїдами Bovicola bovis. Патогенні властивості мікроорганізмів встановлювали методом проведення біопроби на мурчаках та білих мишах. Патогенні властивості бактерій роду Listeria spp. перевіряли кон'юнктивальною та дермо-некротичною пробами на мурчаках. Впродовж трьох діб спостереження відмічали почервоніння на місці внутрішньошкірного введення, з вираженим підвищенням місцевої температури. Також було встановлено гіперемію кон’юнктиви та виділення з ока. Для визначення патогенності E. coli здійснювали зараження білих мишей внутрішньочеревно. Загибель тварин реєстрували на третю добу, що свідчить про патогенність виділеної E. coli. У серіях мікробіологічних досліджень встановили, що волосоїди Bovicola bovis є носіями патогенної кокової мікрофлори: S. aureus, E. coli та бактерій роду Listeria spp

Визначення оптимальних інсектицидних властивостей водних розчинів цифлутрину in vitro

Introduction. Modern realities in the development of livestock industries in Ukraine are quite complex and contradictory. A sharp decrease in the number of cattle in farms of different forms of ownership requires the owners of extreme attention to the veterinary provision of farms and the sanitary state of production facilities. In recent years, due to climate change, the range of distribution of arthropods of various classes has expanded. Necessary terms for animal protection have increased, and in many parasite populations resistance to previously used drugs has been formed. It is worth noting the rather wide market filling of means from domestic manufacturers. However, for the control of ectoparasites of productive animals, the spectrum of drugs is insignificant. The  goal  of  the  work. Determination of insecticidal properties of water solutions of cyfluthrin of different concentrations on insects of Bovisola bovis. Materials and methods. To establish the insecticidal properties of ectoparasites of cattle, water emulsions of cyfluthrin were taken in various concentrations. They were prepared on the basis of the serial drug "Cyflur". To determine the insecticidal action of the cyfluthrin, the imago of the bovine species Bovicola bovis served as the object of the study. Individuals for the experiment were taken by removing them from bovine animals, which was kept in the conditions of household farms. Establishment of insecticidal activity of cyfluthrin was carried out by the method of planting experimental insects into pre-soaked working solutions of filter papers. Results  of  research  and  discussion. Even in the absence of the manufacturer's recommendation for the use of a drag for the treatment of lactating cattle with ectoparasites, in vitro studies, diglutrin exhibited a high degree of insecticidal activity on the imago Bovisola bovis. The deaths of the imago of Bovicola bovis, which were used in control, were not marked. Conclusions  and  prospects  for  further  research.  The presence of pronounced insecticidal activity of various concentrations of cyfluthrin is established. 100 % death occurred in 12-48 hours after the contact of the experimental imago Boviсola bovis, with the drug in various dilutions. Even after breeding a serial drug, after exposure to the active ingredient and lacquer, in vitro, insecticidal efficacy was manifested, but later. The prospects for further research are to determine the clinical efficacy of cyfluthrin with respect to pathogens of bovicolosis.У статті подано результати визначення інсектицидних властивостей водних розчинів цифлутрину різної концентрації на імаго волосоїдів Boviсola bovis, які були ізольовані з великої рогатої худоби, що утримувалася в умовах присадибних господарств населення. Встановлено наявність вираженої інсектицидної активності різних концентрацій цифлутрину в умовах in vitro. ЕЕ 100 % при контакті експериментальних імаго Boviсola bovis, з препаратом у різних розведеннях, наставала через 12-48 год. Навіть за розведення серійного препарату, після контакту діючої речовини та імаго бовікол, в умовах in vitro, інсектицидна ефективність проявлялася, проте у віддаленіші часові проміжки

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ НА ОСНОВІ ЙОДУ ЗА МАСТИТУ В КОРІВ

The article presents the results of establishing the effectiveness of the use of an experimental preparation based on iodine for various forms of cow mastitis in a farm for the production of commercial milk. Inflammation of the mammary gland is the most common condition in productive herds of cows. Subclinical mastitis, which does not manifest with typical clinical signs for this pathology, is a particular health hazard, but qualitative changes in milk are determined by laboratory tests. Also huge economic losses on farms are recorded during the diagnosis of clinical forms of mastitis in the livestock, which often lead to premature culling of cows, a decrease in the quantity and quality of milk received from them. A set of measures for the diagnosis, treatment and prevention of mastitis also requires constant expenditure of funds. The work was carried out during 2020 in a farm that specializes in the production of commercial milk. The experimental drug under study contains iodine as the main active ingredient, which has a pronounced bactericidal and bacteriostatic effect against a wide range of microorganisms - causative agents of mastitis. It also has a general stimulating effect on the immune system of the udder. As synergistic components, the experimental drug contains compounds with pronounced analgesic, decongestant and astringent effects at the site of the development of the pathological process. At the first stage of the research, the influence of the experimental drug on the qualitative characteristics of milk was determined. The number of somatic cells was determined in milk after application of the experimental agent after 24, 48, 72 hours and 7 days. At the second stage of the research, we compared the effectiveness of various methods for diagnosing subclinical mastitis in cows during the dry period. When we analyzed the data obtained on the effect of the investigated experimental drug based on iodine on the number of somatic cells in the milk of cows with subclinical and clinical (catarrhal and purulent-catarrhal) forms of mastitis, we established a positive dynamics of their gradual decrease. This indicator reached the maximum level of decrease on the seventh day after application of the drug, both in subclinical and in clinical forms (catarrhal and purulent-catarrhal) mastitis, which amounted to 298.6 ± 11.6; 308.6 ± 14.4 and 328.6 ± 34.4 th./ml. The introduction of a drug with a similar compositional composition for the main active ingredients, it was not possible to achieve a similar effect on the dynamics of the reduction of somatic cells.У статті подано дані щодо встановлення ефективності застосування експериментального препарату на основі Йоду за різних форм маститів корів, в умовах господарства з виробництва товарного молока. Запалення молочної залози є найпоширенішою патологією у продуктивних стадах корів. Особливу небезпеку для здоров’я спричиняють субклінічні мастити, які не проявляються типовими для даної патології клінічними ознаками, проте за проведення лабораторних досліджень якісні зміни у молоці визначаються. Проте, не менші економічні втрати в господарствах реєструються за діагностики в поголів’ї клінічних форм маститу, які нерідко призводять до передчасного вибракування корів, зниження кількості та якості отриманого від них молока. Постійних витрат коштів вимагає також комплекс заходів щодо діагностики, лікування та профілактики маститів. Роботу виконували впродовж 2020 року в умовах господарства, що спеціалізується на виробництві товарного молока. Досліджуваний експериментальний засіб у якості основної діючої речовини містить Йод, який володіє вираженими бактерицидним та бактеріостатичним ефектом щодо широкого спектру мікроорганізмів – збудників маститу. Також він володіє загальностимулюючою дією на імунну систему вимені. У якості синергічних компонентів до складу експериментального препарату входять сполуки з вираженими знеболювальними, протинабряковими та в’яжучими ефектами в місці розвитку патологічного процесу. На першому етапі досліджень провели визначення впливу експериментального препарату на якісні характеристики молока. У молоці після застосування експериментального засобу через 24, 48, 72 год та 7 діб проводили визначення кількості соматичних клітин. На другому етапі досліджень провели порівняння ефективності різних методів діагностики субклінічної форми маститу у корів впродовж сухостійного періоду. Провівши аналіз отриманих даних щодо впливу досліджуваного експериментального засобу на основі Йоду на кількість соматичних клітин в молоці корів із субклінічними та клінічними (катаральний та гнійно-катаральний) формами маститів, нами була встановлена позитивна динаміка поступового їх зниження. Максимального рівня зниження даний показник досягав на сьому добу після застосування препарату, як за субклінічного, так і за клінічних форм (катаральний та гнійно-катаральний) маститів, що склало 298,6±11,6; 308,6±14,4 та 328,6±34,4 тис./мл. Введенням препарату з подібним композиційним складом за основними діючими речовинами, не вдалося досягти аналогічного ефекту щодо динаміки зниження соматичних клітин