Сравнительная характеристика эффективности антисептических препаратов Декасан (DECASAN) Юрия-Фарм и Кутасепт Г (CUTASEPT G) при лечении гнойно-воспалительных заболеваний различной локализации

Background: High mortality because of various infectious complications (immediate cause in 42.5 % of cases), the ever-increasing frequency of purulent inflammatory diseases, as well as the growth of microbial resistance to anti-bacterial drugs, force to seek a solution to the problem among local antiseptics. Aim: to compare the effectiveness of antiseptics DECASAN Yuria-Pharm and CUTASEPT G in the treatment of puru-lent inflammatory diseases of different localization.Materials and methods: The study involved 30 patients with purulent inflammatory diseases of various localiza-tions. Patients were divided into two groups, according to the chosen tactics of local antiseptic therapy, in patients of the first study group (n = 15; mean age – 49.73 ± 6.35 years) antiseptic treatment was performed with a drug based on 0.02 % decamethoxine (Decasan). In the second group (n = 15; mean age – 51.4 ± 5.14 years) treatment was performed with a disinfectant (skin antiseptic) “Cutasept G”. Collection of material for microbiological examination (bacteriological culture) was performed before treatment, 3 and 5 days after treatment. Probability analysis was performed according to Student’s t-test. A statistically significant difference between the indicators was considered when the probability of validity of the null hypothesis was less than 5 % (p <0.05).Results: Analyzing the results of bacteriological examination of both groups, in the first, where Decasan was used and in the second, with the use of Cutasept G, it was found that at the beginning of treatment there was a pronounced microbial colonization of wounds, not significantly different among patients in both groups (p <0.05). Microbio-logical observation of the course of purulent-inflammatory process in the dynamics showed a significantly slowed down process of microbial purification in the second group (Cutasept G), the condition for 5 days was lg (8.8 ± 0.4) CFU/ml. At that time for patients of the first comparison group the number of microorganisms in 1 ml of wound contents, expressed in lg, was (4.8 ± 0.4) CFU/ml, which does not exceed the critical level. The obtained values were significantly higher than with Cutasept G (p <0.05), which was twice higher than the level of microbial colonization compared to the treatment of wounds with 0.02 % decamethoxine solution (p <0.001).Conclusions: The use of antiseptic 0.02 % decamethoxine for 5 days provides a reduction in the number of oppor-tunistic pathogens lg (4.8 ± 0.4) CFU/ml, which is 1.9 times lower (p <0.05) compared with the use of Cutasept G, creating conditions for the settlement of normal microbiotic skin (Corynebacterium spp., S. epidermidis). Antiseptic Dekasan is characterized by good healing properties due to its high antimicrobial activity, isotonicity, which makes it possible to use it successfully in patients with purulent inflammatory diseases of various localizations. In addition, the use of Dekasan promotes rapid cleansing of wounds from purulent-necrotic contents and formation of granula-tion tissue in them.Актуалізація: Висока летальність як наслідок різних інфекційних ускладнень (у 42,5 % випадків є безпосередньою при-чиною), постійне збільшення частоти гнійно-запальних захворювань, а також зростання мікробної стійкості до антибактері-альних препаратів змушують шукати вирішення проблеми серед місцевих антисептиків. Мета дослідження: Порівняти ефективність антисептиків – Декасан (DECASAN) Юрія-Фарм і Кутасепт Г (CUTASEPT G) при лікуванні гнійно-запальних захворювань різної локалізації. Матеріали і методи: У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями різної локалізації. Відповідно до обраної тактики місцевої антисептичної терапії хворі були розділені на дві групи. У хворих першої досліджуваної групи (n = 15, середній вік – 49,73 ± 6,35 року) антисептична обробка проводилася лікарським засобом на основі 0,02 % декаметоксину (Декасан). У другій групі (n = 15, середній вік – 51,4 ± 5,14 року) обробка проводилася дезінфікуючим засобом (шкірним антисеп-тиком) “Кутасепт Г”. Забір матеріалу для мікробіологічного дослідження (бактеріологічний посів) проводили до початку ліку-вання, на 3 і 5 добу після початку лікування. Аналіз імовірності проводився за t-критерієм Стьюдента. Статистично значущою різницю між показниками вважали при ймовірності справедливості нульової гіпотези менше 5 % (р < 0,05). Результати. Аналізуючи отримані результати бактеріологічного дослідження обох груп, у першій, коли застосовувався Де-касан, і в другій, після застосування Кутасепт Г, було встановлено, що на початку лікування мала місце виражена мікробна колонізація ран, що достовірно не відрізнялася у пацієнтів обох груп спостереження (p < 0,05). Мікробіологічне спостереження за перебігом гнійно-запального процесу в динаміці свідчило про значно уповільнений процес мікробного очищення в другій групі (Кутасепт Г), стан на 5 добу було lg (8,8 ± 0,4) КУО/ мл, в той час коли у пацієнтів першої групи порівняння – кількість мікро-організмів в 1 мл ранового вмісту, виражене в lg, склало (4,8 ± 0,4) КУО/ мл, що не перевищує критично допустимий рівень. Отримані показники були достовірно вищі, ніж при застосуванні Кутасепт Г (p < 0,05), що вдвічі перевищували рівень мікробної колонізації порівняно з обробкою ран 0,02 % розчином декаметоксину (p < 0,001). Висновок. Застосування антисептика 0,02 % декаметоксину на 5 добу забезпечує зменшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів lg (4,8 ± 0,4) КУО/ мл, тобто в 1,9 раза нижче (p <0,05) порівняно з застосуванням Кутасепт Г, що створює умови для заселення нормальної мікробіотою шкіри (Corynebacterium spp., S. epidermidis).Антисептичний препарат Декасан характеризується хорошою лікувальною здатністю завдяки високій протимікробній актив-ності, ізотониІчностиі, що дає можливість успішно застосовувати його у хворих з гнійно-запальними захворюваннями різної локалізації. Крім цього, застосування Декасану сприяє швидкому очищенню ран від гнійно-некротичного вмісту та утворенню в них грануляційної тканини.Актуализация: Высокая летальность как следствие различных инфекционных осложнений (в 42,5 % случаев они являются непосредственной причиной), постоянно увеличивающаяся частота гнойно-воспалительных заболеваний, а также рост микробной устойчивости к антибактериальным препаратам вынуждают искать решение проблемы среди местных антисептиков. Цель исследования. Сравнить эффективность антисептиков – Декасан (DECASAN) Юрия-Фарм и Кутасепт Г (CUTASEPT G) при лечении гнойно-воспалительных заболеваний различной локализации. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 30 пациентов с гнойно-воспалительными заболе-ваниями различной локализации. В соответствии с выбранной тактикой местной антисептической те-рапии больные были разделены на две группы. У больных первой исследуемой группы (n = 15; средний возраст – 49,73 ± 6,35 года) антисептическая обработка проводилась лекарственным средством на основе 0,02 % декаметоксина (Декасан). Во второй группе (n = 15; средний возраст – 51,4 ± 5,14 года) обработка проводилась дезинфицирующим средством (кожным антисептиком) “Кутасепт Г”. Забор материала для микробиологического исследования (бактериологический посев) проводили до начала лечения, на 3 и 5 сутки после начала лечения. Анализ вероятности проводился по t-критерию Стьюдента. Статистически значи-мой разницу между показателями считали при вероятности справедливости нулевой гипотезы менее 5 % (р < 0,05). Результаты. Анализируя полученные результаты бактериологического исследования обоих групп, в первой, когда применялся Декасан, и во второй, после применения Кутасепта Г, установили, что в начале лечения имела место выраженная микробная колонизация ран, достоверно не отличавшаяся от таковой у пациентов обеих групп наблюдения (p < 0,05). Микробиологическое наблюдение за течением гнойно- воспалительного процесса в динамике свидетельствовало о значительно замедленном процессе микробного очищения во второй группе (Кутасепт Г), состояние на 5 сутки было lg (8,8 ± 0,4) КОЕ/мл, в то время когда у пациентов первой группы сравнения – количество микроорганизмов в 1 мл раневого содержимого, выраженное в lg, составило (4,8 ± 0,4) КОЕ/мл, что не превышало критически допустимый уровень

Carbon - containing covering for anchoring breaking nematic microdevices

We demonstrate experimentally, that inresidual atmosphere of scanning electron microscope the nano-scale carbon-containing (hydrocarbon) films by snuff effect can be produced. The micropattern of carbon film including axial-symmetric ones is defined by the e-beam rasteryesBelgorod State Universit

Climate variation influences host specificity in avian malaria parasites

Parasites with low host specificity (e.g. infecting a large diversity of host species) are of special interest in disease ecology, as they are likely more capable of circumventing ecological or evolutionary barriers to infect new hosts than are specialist parasites. Yet for many parasites, host specificity is not fixed and can vary in response to environmental conditions. Using data on host associations for avian malaria parasites (Apicomplexa: Haemosporida), we develop a hierarchical model that quantifies this environmental dependency by partitioning host specificity variation into region- and parasite-level effects. Parasites were generally phylogenetic host specialists, infecting phylogenetically clustered subsets of available avian hosts. However, the magnitude of this specialization varied biogeographically, with parasites exhibiting higher host specificity in regions with more pronounced rainfall seasonality and wetter dry seasons. Recognizing the environmental dependency of parasite specialization can provide useful leverage for improving predictions of infection risk in response to global climate change

Comparing the mitochondrial genomes of Wolbachia-dependent and independent filarial nematode species

BACKGROUND: Many species of filarial nematodes depend on Wolbachia endobacteria to carry out their life cycle. Other species are naturally Wolbachia-free. The biological mechanisms underpinning Wolbachia-dependence and independence in filarial nematodes are not known. Previous studies have indicated that Wolbachia have an impact on mitochondrial gene expression, which may suggest a role in energy metabolism. If Wolbachia can supplement host energy metabolism, reduced mitochondrial function in infected filarial species may account for Wolbachia-dependence. Wolbachia also have a strong influence on mitochondrial evolution due to vertical co-transmission. This could drive alterations in mitochondrial genome sequence in infected species. Comparisons between the mitochondrial genome sequences of Wolbachia-dependent and independent filarial worms may reveal differences indicative of altered mitochondrial function. RESULTS: The mitochondrial genomes of 5 species of filarial nematodes, Acanthocheilonema viteae, Chandlerella quiscali, Loa loa, Onchocerca flexuosa, and Wuchereria bancrofti, were sequenced, annotated and compared with available mitochondrial genome sequences from Brugia malayi, Dirofilaria immitis, Onchocerca volvulus and Setaria digitata. B. malayi, D. immitis, O. volvulus and W. bancrofti are Wolbachia-dependent while A. viteae, C. quiscali, L. loa, O. flexuosa and S. digitata are Wolbachia-free. The 9 mitochondrial genomes were similar in size and AT content and encoded the same 12 protein-coding genes, 22 tRNAs and 2 rRNAs. Synteny was perfectly preserved in all species except C. quiscali, which had a different order for 5 tRNA genes. Protein-coding genes were expressed at the RNA level in all examined species. In phylogenetic trees based on mitochondrial protein-coding sequences, species did not cluster according to Wolbachia dependence. CONCLUSIONS: Thus far, no discernable differences were detected between the mitochondrial genome sequences of Wolbachia-dependent and independent species. Additional research will be needed to determine whether mitochondria from Wolbachia-dependent filarial species show reduced function in comparison to the mitochondria of Wolbachia-independent species despite their sequence-level similarities

Treatment and prevention of arresive bleeding in patients with pancreonecrosis.

The article is devoted to the study of acute necrotizing pancreatitis, which leads to the development of various fluid pathologies different in pathogenesis and time, which in turn can lead to an arrosive bleeding. Diagnostic-treatment ispresented algorithm with the active use of modern methods of hemostasis in patients with arrosive bleeding developed against the background of pancreatonecrosis

Treatment and prevention of arresive bleeding in patients with pancreonecrosis.

The article is devoted to the study of acute necrotizing pancreatitis, which leads to the development of various fluid pathologies different in pathogenesis and time, which in turn can lead to an arrosive bleeding. Diagnostic-treatment ispresented algorithm with the active use of modern methods of hemostasis in patients with arrosive bleeding developed against the background of pancreatonecrosis