Фізико-математична модель визначення напрямку у просторі на точкові джерела гамма-випромінювання з використанням кульового поглинача

Physico-mathematical model for determining the direction in space to point sources of gamma radiation using a spherical absorber was developed. CdTe detectors of appropriate sizes are placed in the regular pyramid tops under absorber. The physico-mathematical model allowed, taking into account the exponential attenuation of gamma radiation by the absorber, to find the distance from the location of any CdTe sensor to the surface of sphere in any direction in space. Calculated information and signal received from the detectors, correlate to each other. The ratios found depend on the angle to the source of gamma radiation and represent the ratio of transmittance coefficients for four sensors. A methodology for locating the developed device in space, which allowed to obtain dependence of the calculated ratios from the angle in space for θ = 90° and φ from 0 to 360° in increments of 15° was proposed. Each direction in space corresponds to a set of six respective ratios.Розроблено фізико-математичну модель визначення напрямку на точкові джерела гамма-випромінювання у просторі з використанням кульового поглинача. Детектори з CdTe необхідного розміру розміщують у вершинах правильної піраміди під поглиначем. Фізико-математична модель дозволила з зрахуванням експоненційного ослаблення гамма-випромінювання поглиначем знаходити відстань від розташування будь-якого CdTe датчика до поверхні кулі у будь-якому напрямі у просторі. Розраховану інформацію-сигнал, що отримано від детекторів, співвідносять один до одного. Знайдені співвідношення залежать від кута на джерело гамма-випромінювання та являють собою відношення коефіцієнтів пропускання для чотирьох датчиків. Запропоновано методику розташування розробленого засобу у просторі, що дозволила отримати залежність розрахованих співвідношень від кута в просторі для θ = 90° та φ від 0° до 360° з кроком 15°. Кожному напрямку у просторі відповідає набір з шістьох відповідних співвідношень

Збільшення точності визначення напрямку на точкове гамма-джерело у прецезійному методі та оптимальне розташування детектору в асиметричному поглиначі

Experiments have demonstrated the possibility of increasing the resolving power of determining the point gamma-radiation source direction in the precision method. The work involved reducing the step of the angle of rotation of an asymmetric absorber and shifting the detector relative to the maximum-minimum absorber thickness boundary. The 137Cs gamma-radiation source direction was determined within the angles of the maximum and minimum thickness boundaries of the asymmetric absorber. The detector position was investigated for the maximum thickness of the asymmetric absorber on the boundary between the maximum and minimum thickness, and for the minimum thickness. The optimal position of the detector was found for the asymmetric absorber boundary, enabling to determine the maximum count rate in the gamma source direction. A specific position of the detector enables observing an increasing gamma radiation scattering over the copperlead surface. The experiment used absorbers with spectrometric telluride-cadmium detectors. Information from the detectors was output to four multichannel gamma-radiation impulse analysers, which operated simultaneously in the spectrometer mode

Eco-Virological Approach for Assessing the Role of Wild Birds in the Spread of Avian Influenza H5N1 along the Central Asian Flyway

A unique pattern of highly pathogenic avian influenza (HPAI) H5N1 outbreaks has emerged along the Central Asia Flyway, where infection of wild birds has been reported with steady frequency since 2005. We assessed the potential for two hosts of HPAI H5N1, the bar-headed goose (Anser indicus) and ruddy shelduck (Tadorna tadorna), to act as agents for virus dispersal along this 'thoroughfare'. We used an eco-virological approach to compare the migration of 141 birds marked with GPS satellite transmitters during 2005-2010 with: 1) the spatio-temporal patterns of poultry and wild bird outbreaks of HPAI H5N1, and 2) the trajectory of the virus in the outbreak region based on phylogeographic mapping. We found that biweekly utilization distributions (UDs) for 19.2% of bar-headed geese and 46.2% of ruddy shelduck were significantly associated with outbreaks. Ruddy shelduck showed highest correlation with poultry outbreaks owing to their wintering distribution in South Asia, where there is considerable opportunity for HPAI H5N1 spillover from poultry. Both species showed correlation with wild bird outbreaks during the spring migration, suggesting they may be involved in the northward movement of the virus. However, phylogeographic mapping of HPAI H5N1 clades 2.2 and 2.3 did not support dissemination of the virus in a northern direction along the migration corridor. In particular, two subclades (2.2.1 and 2.3.2) moved in a strictly southern direction in contrast to our spatio-temporal analysis of bird migration. Our attempt to reconcile the disciplines of wild bird ecology and HPAI H5N1 virology highlights prospects offered by both approaches as well as their limitations