186 research outputs found
Employment management policies in single-industry towns in the light of existing issues of precarious employment
Purpose: The article aims to study the precarious employment in single-industry towns and to assess the effectiveness of government measures aimed at reducing it and ensuring the protection of economic and social rights of workers. Design/Methodology/Approach: It was revealed that the transition to an information-digital society, which continues to be formatted at the junction of changes in communication technologies and the motivation of employment behavior, has significantly changed the labor market in Russia. There was a massive introduction of non-standard forms of employment, which has not only positive effects, but also negative risks that are most acute in single-industry towns. To minimize these risks, it is necessary to find mechanisms to increase the economic and social security of workers with flexible employment. Findings: The paper proposes to develop an employment management policy in single-industry towns regarding the precarious employment and include measures of solving the issues related to self-employment of the population.
Practical Implications: The practical results of the study can be used to develop assumptions for regional authorities to reduce precarious employment in single-industry towns.
Originality / Value: The main contribution of this study is that single-industry cities should reduce inefficient “social employment” by creating highly efficient jobs and developing self-employmenpeer-reviewe
Неоднозначність операціоналізації поняття «релігійність» як одна з проблем соціології релігії
The article is devoted to the analysis of the theoretical and methodological approaches to the terminological explanation and correlation of the concept of «religiosity», to define the structural components, indexes and criteria of the «religiosity» and research problems relative to the abovementioned theoretical and empirical levels.Based on a review of existing scientific approaches in the classical sociology of religion, structural functionalism, psychoanalysis, behaviorism, modern theories of rational choice, privatization and globalization of religion and other defined, that at the moment there is no holistic view of religion in religious studies as a multidimensional spiritual phenomenon, as an element of overall sociocultural system, not developed generally accepted system of criteria of religiousness, not enough operationalization some of them, that that can be done an according and complement the existing scientific approaches and trends to the study of religiosity, the achievements of theoretical and practical science of religion, sociology of religion.The conclusion. Religiousness is an individual or collective quality, the manifestation of religion in the individual or collective consciousness and life, a certain emotional, mental condition of some individuals, groups or communities, characteristic feature of which is the belief in the supernatural and performance of a religious cult.Стаття присвячена аналізу теоретикометодологічних підходів до термінологічного витлумачення поняття «релігійність», до визначення її структурних компонентів, показників і критеріїв, а також наявних дослідницьких проблем щодо названого на теоретичному та емпіричному рівнях.На підставі огляду існуючих наукових підходів у рамках класичної соціології релігії, структурного функціоналізму, психоаналізу, біхевіоризму, сучасних теорій раціонального вибору, приватизації та глобалізації релігії та інших визначено, що на даний момент у релігієзнавстві, соціології релігії відсутній цілісний погляд на релігійність як багатовимірний духовний феномен, як елемент загальної соціальнокультурної системи, не розроблено загальноприйнятої системи її критеріїв, недостатньо операціоналізовані окремі з них, що можливо зробити узгоджуючи та взаємодоповнюючи наявні наукові підходи і напрями до вивчення релігійності, здобутки теоретичної та практичної релігієзнавчої науки, соціології, релігії.Робиться висновок про те, що релігійність є індивідуальною чи колективною якістю, проявом релігії в індивідуальній або колективній свідомості та життєдіяльності, певним душевним, психічним станом окремих індивідів, груп чи спільнот, характерною ознакою яких є віра в надприродне і відправляння релігійного культу.Стаття присвячена аналізу теоретикометодологічних підходів до термінологічного витлумачення поняття «релігійність», до визначення її структурних компонентів, показників і критеріїв, а також наявних дослідницьких проблем щодо названого на теоретичному та емпіричному рівнях.На підставі огляду існуючих наукових підходів у рамках класичної соціології релігії, структурного функціоналізму, психоаналізу, біхевіоризму, сучасних теорій раціонального вибору, приватизації та глобалізації релігії та інших визначено, що на даний момент у релігієзнавстві, соціології релігії відсутній цілісний погляд на релігійність як багатовимірний духовний феномен, як елемент загальної соціальнокультурної системи, не розроблено загальноприйнятої системи її критеріїв, недостатньо операціоналізовані окремі з них, що можливо зробити узгоджуючи та взаємодоповнюючи наявні наукові підходи і напрями до вивчення релігійності, здобутки теоретичної та практичної релігієзнавчої науки, соціології, релігії.Робиться висновок про те, що релігійність є індивідуальною чи колективною якістю, проявом релігії в індивідуальній або колективній свідомості та життєдіяльності, певним душевним, психічним станом окремих індивідів, груп чи спільнот, характерною ознакою яких є віра в надприродне і відправляння релігійного культу
Modern religiousness: determinanty, personal touches, progress trends
Стаття присвячена аналізу релігійності українців, виявленню детермінант і характерних рис її сучасного стану. Визначається, що сучасна релігійність в українському соціумі детермінована явищами трьох типів – мега, макро та мікрорівневими. Мегарівневі (загальносвітові), макрорівневі (власне українські) детермінанти в своїй сукупності створюють умови для виникнення та існування сучасної релігійності de jure, які лише в поєднанні з мікрорівневими (особистісними) детермінантами спричиняють нову творену і відтворену релігійність de facto.Виділяються два типи релігійності (і типи носіїв цієї релігійності) – масова і воцерковлена. Перша характеризується низьким ступенем і поверховістю релігійних переконань, неактивною і неусвідомленою релігійною діяльністю, яскраво вираженою ритуалістичністю, конформізмом, декларативністю. Друга відрізняється цілісністю, ґрунтовністю релігійних переконань, їх максимальною відповідністю конкретним релігійним віруванням, вимогливістю до виконання релігійних практик з усвідомленням їх самоцінності, залученістю в релігійні організації, участю в соціальній, просвітницькій, благодійній та ін. діяльності релігійних громад.Робиться висновок про те, що сучасна релігійність як духовний феномен характеризується неоднорідністю, незавершеністю, неоднозначністю, поліфункціональністю, багатоконфесійністю (при домінуванні християнської традиції) та дисгармонійністю між кількісним піднесенням і невідповідним якісним наповненням. Її основними рисами є суперечливий дуалізм, що проявляється, з одного боку, у відкритості, адогматичності, демократичності, синкретизмі, толерантності, приватизації тощо, а з іншого у духовній ентропії, еклектиці, невизначеності, фрагментарності, популізмі, конформізмі, обрядовірстві, прагматизації тощо. В якості тенденцій еволюції релігійності виділяються абстрактизація і розмитість ідеї надприродного, етизація й етикетизація релігії, імморталізація релігійного світорозуміння, розвиток позаконфесійної і позацерковної релігійності, детрадиціоналізація релігійних постулатів, релігійне пристосовництво тощо.Стаття присвячена аналізу релігійності українців, виявленню детермінант і характерних рис її сучасного стану. Визначається, що сучасна релігійність в українському соціумі детермінована явищами трьох типів – мега, макро та мікрорівневими. Мегарівневі (загальносвітові), макрорівневі (власне українські) детермінанти в своїй сукупності створюють умови для виникнення та існування сучасної релігійності de jure, які лише в поєднанні з мікрорівневими (особистісними) детермінантами спричиняють нову творену і відтворену релігійність de facto.Виділяються два типи релігійності (і типи носіїв цієї релігійності) – масова і воцерковлена. Перша характеризується низьким ступенем і поверховістю релігійних переконань, неактивною і неусвідомленою релігійною діяльністю, яскраво вираженою ритуалістичністю, конформізмом, декларативністю. Друга відрізняється цілісністю, ґрунтовністю релігійних переконань, їх максимальною відповідністю конкретним релігійним віруванням, вимогливістю до виконання релігійних практик з усвідомленням їх самоцінності, залученістю в релігійні організації, участю в соціальній, просвітницькій, благодійній та ін. діяльності релігійних громад.Робиться висновок про те, що сучасна релігійність як духовний феномен характеризується неоднорідністю, незавершеністю, неоднозначністю, поліфункціональністю, багатоконфесійністю (при домінуванні християнської традиції) та дисгармонійністю між кількісним піднесенням і невідповідним якісним наповненням. Її основними рисами є суперечливий дуалізм, що проявляється, з одного боку, у відкритості, адогматичності, демократичності, синкретизмі, толерантності, приватизації тощо, а з іншого у духовній ентропії, еклектиці, невизначеності, фрагментарності, популізмі, конформізмі, обрядовірстві, прагматизації тощо. В якості тенденцій еволюції релігійності виділяються абстрактизація і розмитість ідеї надприродного, етизація й етикетизація релігії, імморталізація релігійного світорозуміння, розвиток позаконфесійної і позацерковної релігійності, детрадиціоналізація релігійних постулатів, релігійне пристосовництво тощо.The article investigates religiosity in the postsocialist Ukraine identifying the determinants and major characteristics of the contemporary situation in the field. There are identified determinants at the mega, macro and micro levels. The determinants of the world scale (macrolevel) and the determinants at the macro (national) level create environment for the contemporary religiosity de jure. The combination of these and the determinants at the personal (micro) level allows religiosity to exist de facto.The article separates two different types of religious beliefs including general and churchcentered. The first one could be characterized by lower level of religious beliefs, less active religious behaviour and focus on standard «external» practices. The other group has more consistent rounded religious beliefs, more proactive and consistent behaviour as well as involvement in education volunteering activities on behalf of the church. The existing empirical data show the contemporary religiosity an inhomogeneous, constantly developing polyfunctional and multiconfessional (Christian tradition dominates) phenomenon. There is a certain contradiction between its rapid development in quantitative terms and the stagnation in qualitative terms. The major characteristic is contradictory dualism between its open and nondogmatic character, tolerance, syncretism, loyalty, privatisation, etc. and spiritual entropy, eclecticism, populism, conformity, fragmented character, the focus on the ritual part, prgmatisation, etc. The evolution of religiosity was marked by «abstractisation» of the idea of supernatural as well as the development of ethical norms and the religious etiquette, active development of religiosity out of confession or church, decentralisation of religious postulates and religious «timeserving».
Religiousness of Ukrainians: tendencies of decade
Стаття присвячена аналізу релігійності в українському суспільстві. Наводяться результати соціологічних досліджень 2000 та 2013 років, проведених Українським центром економічних та політичних досліджень імені Разумкова за однаковим інструментарієм. У матеріалі приділяється увага, передусім, визначенню рівня релігійності, опису її характерних рис. Порівняння даних у часовому проміжку 13 років дає підстави для визначення сталих тенденцій в релігійній сфері держави (у розумінні релігійності як однієї з характеристик духовної складової суспільної свідомості населення).Робиться висновок про те, що для переважної більшості сучасних мешканців України ідентифікація «віруючого» є бажаною, основаною на конформістській позиції. За останнє десятиріччя відбулося певне поповнення кількості віруючих за рахунок представників інших світоглядних груп, але найбільше мірою зменшення тих, хто вагався між вірою і невір’ям. У сучасній масовій свідомості українця відбулося алогічне розширення поняття «православний», яке сьогодні включає в себе поняття «віруючий». Має місце розвиток позацерковної, позаконфесійної релігійності, суттєвою складовою якої є світоглядна невизначеність значної частини сучасних українців. «Церковність» набула рис соціально легітимізованої і заохочуваної характеристики людини, що підсилює релігійну поведінку і храмову активність. Наявне храмовономінальне або номінальноритуальне здійснення релігійних практик з виразною домінантою рис конформізму.The article is devoted to analysis of religiosity in Ukrainian society. Presents the results of sociological research 2000 and 2013, conducted by the Ukrainian centre of the economic and political studies named by Razumkov by the same toolkit. In the material of attention is paid primarily to determine the level of religiosity, a description of its characteristics.The comparison of data over time span of 13 years gives grounds to define the steady and stable developments in the religious sphere of the state (in understanding of religiosity as one of the characteristics of the spiritual component of public consciousness of the population).The conclusion is that for the vast majority of modern Ukrainian citizens identification «believer» is desirable, is based on conformists’ position. Over the last decade, there has been a certain increase in the number of believers through representatives of other ideological groups, but most of all a decrease in those who hesitate between belief and disbelief. In modern mass consciousness of Ukrainian happened illogical extending the concept of «Orthodox», which now includes the concept of a «believer». There is a development of outside the Church, outside of the confessional religiosity, significant part of which is ideological uncertainty of a substantial part of modern Ukrainians. «The Churchanity» has acquired the features of socio legitimize and encourage characteristics of a person that strengthens religious behavior and temple activity. Takes place templenominal or nominalritual exercise of religious practices with strong dominant features of conformism
Українська соціокультурна реальність: модерн чи постмодерн, матеріалізм чи постматеріалізм?
The article is devoted to the analysis of some aspects of the sociocultural condition of the modern Ukrainian society through the prism of the hypothesis of R. Ingelhart about materialistic and postmaterialistic values; finding answers to the questions: how are inherent in Ukrainian society postmodern shifts, what is the index of postmaterialism is characteristic of the majority of Ukrainians, what are the prospects for the implementation of the «quiet revolution» in domestic socium. The problem of moving towards postmodern societies is important for Ukraine, because it is just in transition their social and cultural development. Variable values separately for each individual and society as a whole represents the social and cultural changes that lead society towards social, economic, political and personal wellbeing. It is concluded that at this stage of the Ukrainian society should be considered as a society of modern with splashes of postmodern, with a low index of postmaterialism, socium, where dominate materialistic values. However, based on empirical data, states, that during the test 19962014 years, among Ukrainians gradually increases the proportion of people of mixed type, due to the young generation of the population. There are still theoretical discussions around the issue of changing lifestyles, political values, life priorities, the existence of a process of deinstitutionalisation in developed industrialized countries, which arose the theory presented by American sociologist Ronald Inglehart in the book "Quiet Revolution" in 1977 and developed later in numerous articles and the 1990 book "Cultural Developments in the Industrialized Industrialized Countries". According to the scientist, there have been changes in the attitudes and behavior of modern people, which should be considered as more profound changes occurring at the level of value priorities of society. The "Quiet Revolution" consists in the gradual transition of society from the priority of the values of "materialism" to the priority of the values of "postmodernism", that is, "post-materialism". Under the values of "materialism" is the provision of benefits to physical and psychological safety and well-being, and under the values of "post-materialism" - emphasized the importance of belonging to the group, self-expression and quality of life. In order to measure the availability and extent of materialist materialization in the postmaterialistic values (the post-materialist index), a special method is used in the mass consciousness. It is based on the assertion of the ranks by twelve statements, where the category of "materialism" is represented through social values such as "economic growth", "economic stability", as well as the values of authoritarianism and conformism, and "postmaterialism" includes values of the ideology of "green" or such values. as the need to make our cities beautiful, the great significance of ideas, not money, as well as the liberal values associated with broad and direct forms of citizen participation in governance, etc. For the first time, Inglehart's technique was applied in 1973 in an international comparative study of nine member states of the European Community. Now, in 2014, the participants of the world-wide international study "World Values Survey" are almost 100 countries of the world, including Ukraine. So, to what extent are postmodernist shifts inherent in Ukrainian society, which index of postmaterialism is inherent in most Ukrainians, what are the prospects for implementing a "quiet revolution" in the domestic social system?Стаття присвячена аналізу деяких аспектів соціокультурного стану сучасного українського суспільства через призму гіпотези Р. Інглехарта про матеріалістичні та постматеріалістичні цінності; пошуку відповідей на запитання: наскільки властиві українському суспільству постмодерністські зрушення, який індекс постматеріалізму притаманний більшості українців, які перспективи реалізації «тихої революції» у вітчизняному соціумі. Проблема руху в напрямку постмодерних суспільств є актуальною для України, адже вона якраз перебуває на перехідному етапі свого соціокультурного становлення. Зміна цінностей окремо кожного індивіда і всього суспільства в цілому уособлює собою соціокультурні зміни, які ведуть суспільства в напрямку до соціального, економічного, політичного та особистісного благополуччя. У статті робиться висновок, що на даному етапі українське суспільство доцільно розглядати як суспільство модерну з вкрапленнями постмодерну, з низьким індексом постматеріалізму, соціумом, де домінують матеріалістичні цінності. Проте, на основі емпіричних даних, констатується, що протягом досліджуваних 19962014 років серед українців поступово збільшується частка людей змішаного типу за рахунок молодої генерації населення.Стаття присвячена аналізу деяких аспектів соціокультурного стану сучасного українського суспільства через призму гіпотези Р. Інглехарта про матеріалістичні та постматеріалістичні цінності; пошуку відповідей на запитання: наскільки властиві українському суспільству постмодерністські зрушення, який індекс постматеріалізму притаманний більшості українців, які перспективи реалізації «тихої революції» у вітчизняному соціумі. Проблема руху в напрямку постмодерних суспільств є актуальною для України, адже вона якраз перебуває на перехідному етапі свого соціокультурного становлення. Зміна цінностей окремо кожного індивіда і всього суспільства в цілому уособлює собою соціокультурні зміни, які ведуть суспільства в напрямку до соціального, економічного, політичного та особистісного благополуччя. У статті робиться висновок, що на даному етапі українське суспільство доцільно розглядати як суспільство модерну з вкрапленнями постмодерну, з низьким індексом постматеріалізму, соціумом, де домінують матеріалістичні цінності. Проте, на основі емпіричних даних, констатується, що протягом досліджуваних 19962014 років серед українців поступово збільшується частка людей змішаного типу за рахунок молодої генерації населення
Верификация решений по модернизации классификационной системы (на примере ББК)
Efficiency of library classifications depends on their capacity to embrace current knowledge and social practices. Therefore, the verification (late Latin verificatio – evidence, confirmation, from the Latin verus – true and facio – to make) of upgrade solutions is an essential part of classification system operation and development. The problem of library classification verification is often out of researchers view. The verification mechanism (tools) for upgrade solutions has not been described yet. Therefore, the reliability and relevance of classification upgrade solutions is of scientific and practical value.The purpose of the paper is to summarize the related experience of Research LBC Center of the Russian State Library. Based on s tructured system analysis and the long practice of LBC development and application, the authors examine the mechanism for monitoring publications and identifying innovations, including new terms, concepts, social phenomena, etc., and for assessing and processing data for continuing update of the classification system. Using the example of LBC modernization solutions, the authors discuss advantages and disadvantages of individual methods. They conclude that the classification upgrade verification – essential to the nature of the library classification systems – has to become the key element of the classifying culture. The researchers review and suggest the ways to improve the verification mechanism adopted at the RSL LBC Research Center. The integrated approach to LBC verification is of applied relevance both for the theory of classifications and librarianship.Эффективное использование библиотечной классификации непосредственно связано с её возможностью отражать актуальное состояние знания и социальной практики. Поэтому важным моментом функционирования и развития классификационной системы является процесс верификации (позднелат. verificatio – доказательство, подтверждение, от лат. verus – истинный и facio – делать) решений по её обновлению. Вопросы верификации библиотечных классификаций редко оказываются в поле зрения исследователей. Механизм (инструментарий) проверки принимаемых решений по актуализации библиотечных классификаций не описан. Поэтому вопросы определения достоверности и актуальности решений по модернизации классификационной системы представляют как научный, так и практический интерес.Цель статьи – обобщение опыта сотрудников Научно-исследовательского центра развития ББК (НИЦ ББК) РГБ, касающегося проверки решений по модернизации классификационной системы. На основе системно-структурного анализа выясняются особенности сформировавшегося во время многолетней практики разработки и использования ББК механизма, позволяющего осуществлять мониторинг публикуемых источников с целью выявления и оценки инноваций – новых терминов, понятий, явлений общественной жизни и т. п., а также оценивать и обрабатывать сведения для постоянной актуализации классификационной системы. На примере верификации решений по модернизации ББК раскрыты виды и этапы процесса, преимущества и недостатки отдельных методов. Делается вывод о том, что верификация решений по модернизации библиотечной классификации, присущая самой природе классификационной системы, должна стать ключевым элементом классификационной культуры.Уточнены и намечены пути совершенствования механизма верификации, сложившегося в НИЦ ББК РГБ. Комплексное рассмотрение процесса верификации ББК имеет прикладное значение как для теории классификации, так и для библиотечного дела
NewsImages : Addressing the Depiction Gap with an Online News Dataset for Text-Image Rematching
We present NewsImages, a dataset of online news items, and the related NewsImages rematching task. The goal of NewsImages is to provide researchers with a means of studying the depiction gap, which we define to be the difference between what an image literally depicts and the way in which it is connected to the text that it accompanies. Online news is a domain in which the image-text connection is known to be indirect: The news article does not describe what is literally depicted in the image. We validate NewsImages with experiments that show the dataset's and the task's use for studying occurring connections between image and text, as well as addressing the depiction gap, which include sparse data, diversity of content, and importance of background knowledge.Peer reviewe
Effects of diets high in animal or plant protein on oxidative stress in individuals with type 2 diabetes: a randomized clinical trial
High-protein diet is a promising strategy for diabetes treatment supporting body weight control, improving glycaemic status, cardiovascular risk factors and reducing liver fat. Here, we investigated effects of diets high in animal (AP) or plant (PP) protein on oxidative stress and antioxidant status in individuals with type 2 diabetes (T2DM). 37 obese individuals (age 64.3 ± 1.0 years) with T2DM were randomized to an isocaloric diet (30 energy(E)% protein, 30E% fat and 40E% carbohydrates) rich in AP or PP for 6 weeks. Markers of oxidative and nitrosative stress and antioxidant status in plasma and nitrate/nitrite levels in urine were assessed. Gene expression in subcutaneous adipose tissue (SAT) was analyzed by RNA-Seq and real-time PCR.Both AP and PP diets similarly reduced plasma levels of malondialdehyde (P(AP) = 0.003, P(PP) = 1.6x10(-4)) and protein carbonyls (P(AP) = 1.2x10(-4), P(PP) = 3.0x10(-5)) over 6 weeks. Nitrotyrosine (NT) increased upon both AP and PP diets (PAP = 0.005,PPP = 0.004). SAT expression of genes involved in nitric oxide (NO) and oxidative stress metabolism and urine NO metabolite (nitrate/nitrite) levels were not changed upon both diets. Plasma levels of carotenoids increased upon PP diet, whereas retinol, alpha- and gamma-tocopherol slightly decreased upon both diets. AP and PP diets similarly improve oxidative stress but increase nitrosative stress markers in individuals with T2DM. Mechanisms of the NT regulation upon high-protein diets need further investigation
- …