Methodology for Assessing the Logistics Potential of the Foreign Economic Activity of a Pharmaceutical Company

The aim of the article is to determine the essence of the logistics potential of a foreign trade activity of a pharmaceutical enterprise and justify the methods for determining it.The materials used in the study include statistical data of the investigated pharmaceutical enterprises, namely JSC FF “Darnitsa”, PJSC NPC “Borschagovsky Chemical and Pharmaceutical Plant”, PJSC “Pharmak”, LLC “FC Zdorovia” and JSC “Lekhim-Kharkiv”. The study used methods of analysis and synthesis, generalization, content analysis, questionnaires and methods for assessing potential. The questionnaire was used to select indicators that should be part of the logistics potential of a foreign trade activity of a pharmaceutical enterprise.The experts were 100 leading specialists of pharmaceutical companies. They are all involved in foreign economic activity. Experts are gender–divided into women (73 %), men (27 %); by age: up to 25 years – 8 %, 25–35 years – 14 %, 35–45 years – 27 %, 45–55 years – 36 %, over 55 years – 15 %; by experience: up to 5 years – 11 %, 5–10 years – 15 %, 10–20 years – 32 %, 20–30 years – 36 %, over 30 years – 6 %. The experts\u27 conclusions are valid, the coefficient of concordance is 0.86, and the Pearson test exceeds the table value.The essence of the definition of "potential of logistics of pharmaceutical enterprise\u27s foreign trade activity" is investigated. The types of logistics potential of foreign economic activity and indicators that are appropriate to use for determining the level of development of the logistic potential in foreign economic activity are offered.The potential of logistics of foreign trade activities of pharmaceutical enterprises consists of the potentials of logistics in the field of export and import. The system of indicators for measuring the logistics potential of a foreign trade activity of a pharmaceutical enterprise contains indicators selected through content analysis and questionnaires.The method of estimation of logistics potential in foreign economic activity of pharmaceutical enterprise is offered

On contribution of horizontal and intra-layer convection to the formation of the Baltic Sea cold intermediate layer

Seasonal cascades down the coastal slopes and intra-layer convection are considered as the two additional mechanisms contributing to the Baltic Sea cold intermediate layer (CIL) formation along with conventional seasonal vertical mixing. Field measurements are presented, reporting for the first time the possibility of denser water formation and cascading from the Baltic Sea underwater slopes, which take place under fall and winter cooling conditions and deliver waters into intermediate layer of salinity stratified deep-sea area. The presence in spring within the CIL of water with temperature below that of maximum density (Tmd) and that at the local surface in winter time allows tracing its formation: it is argued that the source of the coldest waters of the Baltic CIL is early spring (March–April) cascading, arising due to heating of water before reaching the Tmd. Fast increase of the open water heat content during further spring heating indicates that horizontal exchange rather than direct solar heating is responsible for that. When the surface is covered with water, heated above the Tmd, the conditions within the CIL become favorable for intralayer convection due to the presence of waters of Tmd in intermediate layer, which can explain its well-known features – the observed increase of its salinity and deepening with time

Innovations of the Beginning of the Sixth Millennium BC in the Northern Pontic Steppe

This study focuses on the pottery-bearing ("Neolithic") sites of the northern Azov Sea region. The vessels ornamented with comb imprints appeared there in the sixth millennium BC. In the light of a recent re-dating of the Rakushechny Yar site sequence, the sites of the northern Azov region appeared to be the earliest evidence for this innovation. The innovation in the ceramic assemblage is accompanied by an innovative lithic tool set. The latter included macro-blades and fan-shaped end-scrapers, which were previously unknown in the studied region. Their reanalysis (including new field work at the single-layer site of Chapaevka) helped formulate a hypothesis of maritime transmission of comb-ornamented ceramics in the Black and Azov Sea. This hypothesis will stimulate further discussions regarding the ways of Neolithization in Eastern Europe. It underlines the connections between Balkan "classic"Neolithic and pottery-bearing sites of the Ukrainian Steppe. The impressed ware from Makri and other mainland Greek sites is treated as the closest analogy to the finds of the northern Azov Sea region

Дослідження сучасного стану і тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних фармацевтичних підприємств

Aim. To study the current state and trends of the foreign economic activity of pharmaceutical enterprises.Materials and methods. The methods of analysis, synthesis and generalization of mathematical statisticswere used in the article. As materials statistical data on the foreign economic activity of pharmaceutical enterprises were applied.Results. It has been determined that the foreign economic activity is implemented by a pharmaceutical enterprise in the form of export of finished medicines, import of active pharmaceutical ingredients, basic and auxiliary materials, equipment, as well as providing services. Export-import operations of domestic pharmaceutical enterprises analyzed indicate an increase in imports of active pharmaceutical ingredients, basic and auxiliary materials, etc., and a decrease in export operations. The main suppliers of active pharmaceutical ingredients, basic and auxiliary materials, which include Germany, Russia, Italy, China, Belarus, Georgia, Poland, Switzerland and Spain, have been identified. The countries, in which medicines are exported by domestic pharmaceutical enterprises, are given. The dynamics of balance of foreign trade operations of domestic pharmaceutical enterprises has been studied. There is a tendency to increase the share of export products in sales revenue and gross profit of the pharmaceutical enterprises studied. The trade balanceof the enterprises studied is characterized by the excess of imports over exports due to the import of API, basic and auxiliary materials. The average growth rate of the general trade balance is 0.38. The SWOT-analysishas been conducted, and the strengths and weaknesses of the foreign trade activities of domestic pharmaceuticalcompanies have been identified.Conclusions. Today, the activities of domestic pharmaceutical enterprises are import-dependent, andit determines the urgency of increasing their export potential, reducing the risks of the foreign economicactivity and establishing foreign economic relations.Цель: является исследование современного состояния и тенденций развития внешнеэкономической деятельности фармацевтических предприятий.Материалы и методы: методы анализа, синтеза и обобщения, математической статистики; материалы: статистические данные о внешнеэкономической деятельности фармацевтических предприятий.Результаты исследования. Внешнеэкономическая деятельность реализуется фармацевтическим предприятием в форме экспорта готовых лекарственных средств, импорта активных фармацевтических ингредиентов, основных и вспомогательных материалов, оборудования, а также предоставления услуг. Анализ экспортно-импортных операций отечественных фармацевтических предприятий свидетельствует об увеличении объемов импорта активных фармацевтических ингредиентов, основных и вспомогательных материалов и т.п. и снижении экспортных операций. Определены основные поставщики активных фармацевтических ингредиентов, основных и вспомогательных материалов, это Германия, РФ, Италия, Китай, Республика Беларусь, Грузия, Польша, Швейцария и Испания. Приведены страны, в которые экспортируются лекарственные средства отечественными фармацевтическими предприятиями. Отмечена тенденция к росту удельного веса экспортной продукции в выручке от реализации и валовой прибыли на исследуемых фармацевтических предприятиях. Торговое сальдо исследуемых предприятий характеризует превышение объемов импорта над объемами экспорта, что обусловлено импортом АФИ, основных и вспомогательных материалов. Средний темп прироста общеторгового сальдо равен 0,38. Проведен SWOT-анализ и выявлены сильные и слабые стороны внешнеэкономической деятельности отечественных фармацевтических предприятий.Выводы. В настоящее время деятельность отечественных фармацевтических предприятий является импортозависимой, что обусловливает актуальность наращивания их экспортного потенциала, уменьшения рисков внешнеэкономической деятельности и установления внешнеэкономи-ческих связей.Мета: дослідження сучасного стану і тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності фармацевтичних підприємств.Матеріали та методи: методи аналізу, синтезу та узагальнення, математичної статистики; матеріали: статистичні дані стосовно зовнішньоекономічної діяльності фармацевтичних підприємств.Результати дослідження. Зовнішньоекономічна діяльність реалізується фармацевтичним підприємством у формі експорту готових лікарських засобів, імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів, основних і допоміжних матеріалів, обладнання, а також надання послуг. Аналіз експортно-імпортних операцій вітчизняних фармацевтичних підприємств свідчить про збільшення обсягів імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів, основних та допоміжних матеріалів тощо і зниження експортних операцій. Визначено основних постачальників активних фармацевтичних інгредієнтів, основних та допоміжних матеріалів, це Німеччина, РФ, Італія, Китай, Республіка Білорусь, Грузія, Польща, Швейцарія та Іспанія. Наведено країни, в які експортуються лікарські засоби вітчизняними фармацевтичними підприємствами. Досліджено динаміку сальдо зовнішньоторгових операцій вітчизняних фармацевтичних підприємств. Визначено тенденцію до зростання питомої ваги експортної продукції у виручці від реалізації та валовому прибутку на досліджуваних фармацевтичних підприємствах. Торгове сальдо досліджуваних підприємств характеризує перевищення обсягів імпорту над обсягами експорту, що зумовлено імпортом АФІ, основних та допоміжних матеріалів. Середній темп приросту загальноторгового сальдо дорівнює 0,38. Проведено SWOT-аналіз та виявлено сильні та слабкі місця зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних фармацевтичних підприємств.Висновки. Сьогодні діяльність вітчизняних фармацевтичних підприємств є імпортозалежною,що зумовлює актуальність нарощування їх експортного потенціалу, зменшення ризиків зовнішньоекономічної діяльності й установлення зовнішньоекономічних зв’язків

Аналіз соціально-психологічного клімату в трудовому колективі аптечного закладу та перспективи його покращення

Aim. To analyze the state of the psychosocial climate in the workforce of a pharmacy institution and develop ways to improve it. Materials and methods. The methods used by the authors to measure the psychosocial climate in the pharmacy workforce include questionnaires, the method for determining value-orientational unity, the method of O. S. Mikhalyuk and A. Yu. Shalyto, the psychometric test of C. E. Seashore, the method for studying the job attractiveness, the method for studying the level of satisfaction of pharmacy employees with working conditions, the method “The schematic map of the psychological and pedagogical characteristics of the group”. In the expert survey 697 respondents took part. The study was conducted between March 2021 and January 2022. Results. Using the method of O. S. Mikhalyuk and A. Yu. Shalyto it was determined that 45.01 % of the respondents surveyed liked working in a pharmacy; 41.86 % of respondents expressed no desire to change their place of work. A negative psychosocial climate was observed in 11.38 % of the pharmacy institutions studied; 51.6 % of labor groups were characterized by a low level of organization. Conclusions. Using valid methods the psychosocial climate state in the workforce of the pharmacies under research, the needs of employees in material and social security, mutual relations in the team, communication and the level of group cohesion have been studied. Directions for improving the psychosocial climate in the pharmacy workforce have been proposed, namely: strict compliance with the rules of conduct adopted in the pharmacy institution; involvement of organizational psychologists; team cohesion based on joint projects, informal events; conducting social and psychological trainings; development of the corporate culture; the optimal placement of the personnel, etc.Мета – аналізування стану соціально-психологічного клімату в трудовому колективі аптечного закладу та розробка напрямів його покращення. Матеріали та методи. Для вимірювання соціально-психологічного клімату в трудовому колективі аптечного закладу авторами застосовано такі методи, як анкетування, методика визначення ціннісно-орієнтаційної єдності, методика О. С. Міхалюк та А. Ю. Шалито, психометричний тест К. Е. Сішора, методика вивчення привабливості праці, методика вивчення рівня задоволеності працівників аптечних закладів умовами праці, методика «Карта-схема психолого-педагогічної характеристики групи». В експертному дослідженні взяли участь 697 респондентів. Дослідження проводили впродовж березня 2021 р. – січня 2022 р. Результати дослідження. За допомогою методики О. С. Міхалюк та А. Ю. Шалито визначено, що 45,01 % опитаних респондентів подобається робота в аптечному закладі. 41,86 % респондентів не виявили бажання змінювати місце роботи. У 11,38 % досліджуваних аптечних закладах спостерігається негативний соціально-психологічний клімат. 51,6 % трудових колективів характеризуються низьким рівнем організованості. Висновки. За допомогою валідних методик вивчено стан соціально-психологічного клімату в трудовому колективі досліджуваних аптечних закладів, потреби працівників у матеріальному й соціальному забезпеченні, взаємовідносинах у колективі, спілкуванні та рівень групової згуртованості. Запропоновано напрями покращення соціально-психологічного клімату в трудовому колективі аптечного закладу, а саме: чітке дотримання правил поведінки, заведених в аптечному закладі; залучення організаційних психологів; згуртування колективів на основі спільних проєктів, неформальних заходів; проведення соціально-психологічних тренінгів; розвиток корпоративної культури; оптимальне розміщення персоналу тощо