Порівняння хроматографічних методів аналізу в тонкому шарі сорбенту при проведенні ідентифікації фамотидину у таблетках

Today three national manufacturers produce famotidine tablets, but the SPhU does not contain any monograph for this dosage form.Aim. To verify TLC and study the possibility of using the HPTLC method for identification of famotidine in tablets.Materials and methods. The objects of the study were three batches of famotidine tablets. TLC and HPTLC were used as the methods of the study.Results and discussion. The possibility of using TLC and HPTLC methods for identification of famotidine tablets was confirmed in the study. The main spots of the test solutions corresponded to the size and the Rf value of the main spots of the standard solution. The Rf value for all solutions was 0.5.Conclusions. Thus, TLC as well as HPTLC can be recommended for inclusion to the SPhU; however, HPTLC is more economically advantageous.Цель работы. На сегодняшний день три отечественных производителя выпускают таблетки фамотидина, однако несмотря на это, ГФУ не содержит  монографии на эту форму. Целью исследования было провести верификацию ТСХ и изучить возможность использования ВЭТСХ для идентификации фамотидина в таблетках.Материалы и методы. Объектами исследования были выбраны три серии таблеток фамотидина, методами исследования были выбраны ТСХ и ВЭТСХ.Результаты и их обсуждение. В ходе исследования была подтверждена возможность использования методик ТСХ и ВЭТСХ для идентификации фамотидина в таблетках. Основные пятна, полученные при хроматографировании испытуемых растворов, соответствуют размерам и положению основного пятна, полученного при хроматографировании раствора сравнения. Rf для всех растворов составил 0,5.Выводы. Таким образом, как ТСХ, так и ВЭТСХ могут быть рекомендованы для включения в ГФУ. Однако ВЭТСХ является более экономически выгодной.Мета роботи. На теперішній час три вітчизняних виробники випускають таблетки фамотидину, однак ДФУ не містить монографії на цю форму. Метою дослідження було провести верифікацію ТШХ та вивчити можливість застосування ВЕТШХ для ідентифікації фамотидину в таблетках. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження було обрано три серії таблеток фамотидину. Методи дослідження – ТШХ та ВЕТШХ. Результати та їх обговорення. У ході дослідження було підтверджено можливість застосування методик ТШХ та ВЕТШХ для ідентифікації фамотидину у таблетках. Основні плями, отримані при хроматографуванні випробовуваних розчинів, відповідають за розмірами та положенням основній плямі, отриманій при хроматографуванні розчину порівняння. Rf для всіх розчинів становить 0,5. Висновки. Таким чином, як ТШХ, так і ВЕТШХ можуть бути рекомендовані для включення до ДФУ, однак ВЕТШХ є більш економічно вигідною.

Activity of Indexes of Oxidative Stress in Patients with Chronic Pyelonephritis

The objective of the research - the study of features of oxidative stress (OS) and oxidant-antioxidant (O/A) imbalance in blood of patients with pyelonephritis (PN) depending on the course and complications. Materials and methods. The study involved 88 women with chronic PN: 48 patients with uncomplicated chronic PN (CNcPN) and 40 patients with complicated chronic PN(CCPN). Control group - 30 healthy women. We defined the content of malonic dialdehyde (MDA), ceruloplasmin (CP), transferrin (TR), SH-groups in the blood serum of patients. Also expected index of OS (OSI). In addition, urine was determined lysosomal enzyme activity - total N-acetyl-b-D-glucominidase (NAG) and b-galactosidase (b-Gal). Results. It is shown that in patients with chronic PN compared with controls has been a violation O/A balance: the value OSI in 96% of patients exceeded the average value in the control group, almost 4.5 times (p<0.001). Analysis of the activity of OS, depending on the course of chronic PN (complicated, uncomplicated) showed that the serum of patients with disturbed O/A balance in both groups (growth rates of MDA and indices of OSI amid falling TR and SH-groups), but a negative change - in patients with CCPN. Also found that a significant effect on the change in these indicators gave the most recurrent PN: for patients with CNcPN with recurrent course characterized by lower values of TR (36%) and CP (16%) compared with those of the group of patients with CNcPN without recurrence. It is shown that in patients with chronic PN with uncomplicated recurrent course of the activity of general NAG in the urine of patients was 20.25 ± 1.83 mkM/h/mM, which is significantly more than that of the control group (p<0.001) and a similar figure in the group of patients with chronic PN nonrelapsive course (p<0.001). The activity of NAG and b-Gal in the urine of patients with CCPN data on average considerably higher than the same indicator in patients with CNcPN (p<0.01). Conclusions. Consequently, it was found that patients with chronic PN occurs breach O/A balance of blood, accompanied by activation of MDA in changes background activity indices and changes in antioxidant defense enzyme activity renal specific urine - NAG and b-Gal that leads to the development of OS in the kidney, the activity of which is primarily due to the disease - complicated or uncomplicated, recurrent or nonrecurrent

Altered colonizing ability for mouse large intestine of a surface mutant of a human faecal isolate of Escherichia coli

Escherichia coli F-17 S(r) a human faecal isolate, is resistant to the T-series of bacteriophages (i.e. T2 to T7). A T2-sensitive mutant of E. coli F-17 S(r) was isolated following acriflavin treatment. This mutant, E. coli F-17 S(r)T(s) was found to be sensitive to the entire T-series of phages. E. coli F-17 S(r) and E. coli F-17 S(r)T(s) did not differ quantitatively in total LPS content. However, analysis of LPS revealed that a large fraction of E. coli F-17 S(r)T(s) was devoid of O-side-chains. This accounted for the sensitivity of this strain to bacteriophages T3, T4, and T7. In addition, E. coli F-17 S(r)T(s) contained only about half the amount of capsular material contained by E. coli F-17 S(r) accounting for the sensitivity of the mutant to bacteriophages T2, T5, and T6. Although the two strains colonized equally well when fed individually to streptomycin-treated mice, when fed simultaneously to streptomycin-treated mice, E. coli F-17 S(r)T(s) colonized at a level of about 1 x 108 cells (g faeces)-1, whereas E. coli F-17 S(r) colonized at only 1 x 104 cells (g faeces)-1. These studies suggest that bacterial cell surface components modulate the large intestine colonizing ability of E. coli F-17 S(r) in the mouse large intestine

Relative colonizing abilities of human fecal and K 12 strains of Escherichia coli in the large intestines of streptomycin-treated mice

Male CD-1 mice, fed streptomycin in their drinking water, were used to study colonization of the mouse intestine by both fecal Escherichia coli strains isolated from healthy humans and Escherichia coli K12 strains which are routinely used as hosts for recombinant DNA. Prior to use in mice, all the strains were made resistant to streptomycin. Several facts emerged from these studies: (a) Strains isolated from different healthy humans colonized the mouse intestine with equal ability (approximately 108 cells/g feces), but may have colonized biochemically distinct sites. (b) K12 strains tested had, at most, one hundredth the colonizing ability of human fecal strains. (c) Rifampicin-resistant mutants of strains which contain one or no plasmids were poor colonizers relative to their parents. (d) Rifampicin-resistant mutants of strains which contain six or more plasmids retained the colonizing abilities of their parents. (e) Introduction of the F-amp or pJBK5 plasmid into HS-4, a human fecal strain which does not normally carry these plasmids, reduced its colonizing ability 1000-fold. (f) Strains used in this study colonized the mouse caecum and colon exclusively. The system presented here offers a simple, rapid test to determine whether a specific genetic alteration in a bacterium (e.g. antibiotic resistance) results in enhanced, reduced, or unchanged colonizing ability. Such a test might prove to be of value as a part of the clinical testing of antibiotics. © 1982 Vieweg Publishing

Порівняння хроматографічних методів аналізу в тонкому шарі сорбенту при проведенні ідентифікації фамотидину у таблетках

Today three national manufacturers produce famotidine tablets, but the SPhU does not contain any monograph for this dosage form.Aim. To verify TLC and study the possibility of using the HPTLC method for identification of famotidine in tablets.Materials and methods. The objects of the study were three batches of famotidine tablets. TLC and HPTLC were used as the methods of the study.Results and discussion. The possibility of using TLC and HPTLC methods for identification of famotidine tablets was confirmed in the study. The main spots of the test solutions corresponded to the size and the Rf value of the main spots of the standard solution. The Rf value for all solutions was 0.5.Conclusions. Thus, TLC as well as HPTLC can be recommended for inclusion to the SPhU; however, HPTLC is more economically advantageous.Цель работы. На сегодняшний день три отечественных производителя выпускают таблетки фамотидина, однако несмотря на это, ГФУ не содержит  монографии на эту форму. Целью исследования было провести верификацию ТСХ и изучить возможность использования ВЭТСХ для идентификации фамотидина в таблетках.Материалы и методы. Объектами исследования были выбраны три серии таблеток фамотидина, методами исследования были выбраны ТСХ и ВЭТСХ.Результаты и их обсуждение. В ходе исследования была подтверждена возможность использования методик ТСХ и ВЭТСХ для идентификации фамотидина в таблетках. Основные пятна, полученные при хроматографировании испытуемых растворов, соответствуют размерам и положению основного пятна, полученного при хроматографировании раствора сравнения. Rf для всех растворов составил 0,5.Выводы. Таким образом, как ТСХ, так и ВЭТСХ могут быть рекомендованы для включения в ГФУ. Однако ВЭТСХ является более экономически выгодной.Мета роботи. На теперішній час три вітчизняних виробники випускають таблетки фамотидину, однак ДФУ не містить монографії на цю форму. Метою дослідження було провести верифікацію ТШХ та вивчити можливість застосування ВЕТШХ для ідентифікації фамотидину в таблетках. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження було обрано три серії таблеток фамотидину. Методи дослідження – ТШХ та ВЕТШХ. Результати та їх обговорення. У ході дослідження було підтверджено можливість застосування методик ТШХ та ВЕТШХ для ідентифікації фамотидину у таблетках. Основні плями, отримані при хроматографуванні випробовуваних розчинів, відповідають за розмірами та положенням основній плямі, отриманій при хроматографуванні розчину порівняння. Rf для всіх розчинів становить 0,5. Висновки. Таким чином, як ТШХ, так і ВЕТШХ можуть бути рекомендовані для включення до ДФУ, однак ВЕТШХ є більш економічно вигідною.