The electronic auscultation with the computer analysis of heart sound in newborns

Heart murmurs are common in infants. Usage of an electronic stethoscope in combination with a combination of digital recording of cardiac sounds and computer analysis heart anomalies. The total sample includes of 195 healthy term newborns were examined, in which prenatally no structural features in the heart and large vessels were have been found. The analysis of the received phonocardiograms has been carried out with the developed computer program "Hearttone -D" For the computer analysis, 27 phonocardiographs of newborns with PDA and 28 neonatal phonocadiograms of newborns with closed ductus arteriosus were selected. The largest statistically significant difference between the parameters was has been observed at the II auscultation poin

Near-infrared spectroscopy: bilateral brain monitoring in termed newborns with hypoxic-ischemic lesions.

Assessment of cerebral oxygenation using near-infrared spectroscopy (near-infrared spectroscopy, near-infrared spectroscopy, NIRS) has significant strong correlation with the assessment of brain perfusion using MRI in full-term infants with severe hypoxic-ischemic encephalopathy. However, there are still no recommendations on the use of NIRS monitoring data for making important clinical decisions in newborns with asphyxia and hypoxic-ischemic encephalopathy in routine clinical practice. The role of interhemispheric variations in the values of regional tissue oxygen saturation (rSO2) in severe hypoxic-ischemic encephalopathy against the background of therapeutic hypothermia remains unexplored. The aim of the study was to evaluate the results of bilateral brain monitoring using NIRS in full-term newborns with severe hypoxic-ischemic lesions (with and without destructive changes in brain tissue). All examined children were full-term newborns with severe asphyxia at birth, who underwent therapeutic hypothermia. We analyzed the results of NIRS recordings of 33 newborns who did not have signs of destructive hypoxic-ischemic brain damage, and NIRS data of 15 newborns who were diagnosed with signs of destructive hypoxic-ischemic brain damage. The hemisphere difference in cerebral oximetry indices was presented in the form of statistical processing results - average, median, mode, 25th percentile, 75th percentile of pairwise comparisons, namely the difference of values (ΔrSO2) of the measurement “ΔrSO2=rSO2on the right-rSO2on the left” in each moment of recording (12000-22000 measurement moments during the monitoring session), as well as the percentage of recording time when the ΔrSO2 value was recorded below the 25th percentile and above the 75th percentile. Reliable correlations between the fact of the formation of destructive hypoxic-ischemic brain lesions in full-term newborns and the average ΔrSO2 values of the NIRS record (R=-0.410), median values (R=-0.400), modes (R=-0.357), and values 25-the percentile ΔrSO2 (R=-0.326) and the 75th percentile ΔrSO2 (R=-0.429) were registered. In 73.3% of children with destructive hypoxic-ischemic lesions, the average ΔrSO2 values were higher for the right hemisphere (the average ΔrSO2 value of the group was 0.11±2.39%). In 93.9% of children without destructive brain damage, the average rSO2 values were higher for the right hemisphere (the average ΔrSO2 value of the group was 6.92±0.80%). Significant differences in mean ΔrSO2 (p=0.005) were determined. Mean ΔrSO2 median for the group with destructive brain lesions was 0.33±2.38%, for the group without destructive lesions - 6.88±0.82% (p=0.004), the average ΔrSO2 mode for the group with destructive brain lesions was 1,46±1.73%, for the group without destructive lesions - 6.51±0.92% (p=0.014). The average of the 25th percentile of ΔrSO2 values for the group with destructive brain lesions was (-1.93)±2.72%, and for the group without destructive lesions it was 4.42±0.84% (p=0.026). The average of the 75th percentile of ΔrSO2 values for the group with destructive brain lesions was 2.87±2.11%, and for the group without destructive lesions it was 9.33±0.80% (p=0.003). The results of bilateral brain monitoring using NIRS in full-term newborns with severe hypoxic-ischemic lesions on the background of therapeutic hypothermia have significant dif­ferences between groups of children with and without destructive changes in brain tissue. In newborns with destructive brain lesions, a decrease in manifestations of dominance of rSO2 indicators of the right hemisphere was recorded, namely, significantly lower mean ΔrSO2, median, mode, average values of the 25th and 75th percentiles ΔrSO2

КИШКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ У НЕМОВЛЯТ З НЕКРОТИЗУЮЧИМ ЕНТЕРОКОЛІТОМ

Кишкова недостатність визначається як зниження функції кишечника нижче від мінімально необхідної для підтримання росту, гідратації та/або балансу електролітів, коли для підтримки здоров'я та/або росту необхідна внутрішньовенна дотація. Оскільки завдяки поліпшенню ефективності  медичних та хірургічних втручань покращується виживання недоношених немовлят, існує потенціал для збільшення кількості дітей з порушеннями функції шлунково-кишкового тракту та кишковою недостатністю, особливо внаслідок некротичного ентероколіту. Наслідки кишкової недостатності у немовлят є серйозними і включають в себе підвищену смертність, рецидивні катетер-асоційовані інфекції, захворювання печінки, пов'язане з парентеральним харчуванням, хронічну діарея, дефіцит мікроелементів та поганий ріст. Лікування кишкової недостатності спрямоване на досягнення адекватного ентерального харчування. Окремі дані підтверджують зв'язок між кишковою недостатністю у немовлят та характером післяопераційного годування, включаючи раннє ентеральне годування. У хворих з кишковою недостатністю до досягнення періоду інтестинальної адаптації необхідне тривале  парентеральне харчування. Діти з вираженою кишковою недостатністю та тривалою залежністю від парентерального харчування чутливі до розвитку різних ускладнень і потребують тривалого регулярного моніторингу стану, щоб запобігти цим ускладненням. Мета цього огляду полягає в тому, щоб освітити   наявні доказові дані, які можуть відповісти на ряд питань щодо ефективного клінічного ведення дітей з кишковою недостатністю, які отримують парентеральне або ентеральне харчування

Neurological features of newborns associated with late preterm and early term birth.

Infants delivered at 37 and 38 weeks’ gestation are at increased risk for morbidity as compared to infants delivered at 39-40 weeks. Our objectives were to study the frequency of transient neurologic dysfunction in the first months in newborns and infants, depending on the gestational age. We found a higher incidence of risk factors of pregnancy, more frequent need in oxytherapy after birth, and differences of hemo lyquordynamics at the age of 2-3 months

Antenatal anamnesis of children with low birth weight

Today, it is required to introduce effective measures aimed at creating conditions for a full life and development of a child from birth to adulthood [7]. Therefore, the study of anamnestic data and the health status of children born with low birth weight is a very important issue. Purpose. The study of the antenatal history of children born with low birth weight. Materials and Methods. The studed of antenatal history in 137 children born with a low body weight of 1500-2499 g

Възможности и перспективи за прилагането на Инфлуцид в класическата профилактика на ОРВИ

Профилактичното назначаване на инфлуцид допринася за намаляване в срок от три месеца на честотата, продължителността и тежестта на ОРВИ, което е придружено от спад в цитотоксичната активност на NK-клетките, отговорни за антивирусната защита.Оценката на ефективността на препарата инфлуцид спрямо причинителите на ОРВИ е проведена в открито плацебо контролирано клинично проучване за деца на 5-6-годишна възраст, посещаващи предучилищни детски заведения в епидемичния сезон януари-април 2009 г. (фиг. 1 и фиг. 2) Особено внимание се отделя за изследване влиянието на инфлуцид върху морфологичните показатели на NK-клетките, които са показател за тяхната цитотоксична активност. В състояние на вирусна инфекция NK-клетките атакуват заразените клетки и активността им е повишена. Според изследването (фиг. 3) при профилактично прилагане на инфлуцид се отбелязва явен спад в цитотоксичността на NK-клетките, поради изразеното защитно действие на инфлуцид спрямо развитието на ОРВИ.Анализът на поносимостта на инфлуцид в профилактичен режим на дозиране не показва никакви неблагоприятни и нежелани ефекти

СТАН ЛІКВОРНИХ ПРОСТОРІВ У НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ.

Ultrasound examination is one of the most common method for assessing the state of the nervous system. Several studies have shown that the method is quite valuable in measuring the subarachnoid spaces in normally developing infants. However, the correlation between such features as calendar age, gestational age and condition of the exterior liquor spaces is controversial. In our study, we sought to determine the relationship between calendar age in premature infants (gestational age was different at birth) and the state of the subarachnoid space. In conducting the study, we missure hemispheric slit in 98 premature infants of different gestational age in the first five months of life. The obtained data have been analyzed with Statistica 8 software.Dimensions of hemispheric slit in preterm infants with gestational age over 32 weeks - 2.30±0.14 mm (level 75th percentile - 3.0 mm level 95th percentile - 5.0 mm), with a gestational age of 28-32 weeks - 2.71±0,17 mm (level 75th percentile - 4.0 mm level 95th percentile - 5.5 mm) with gestational age less than 28 weeks - 1.20±0.11 mm. The smaller was the gestational age at birth, the smaller outdoor cerebrospinal fluid spaces. Systematic neurosonographic screening for preterm infants is necessary and appropriate to ensure early diagnosis, which could greatly improve the rehabilitation measures as well as to provide more accurate prognostic information.Ультразвуковое исследование является одним из наиболее распространенных методов, которые используются для оценки состояния нервной системы. Имеются многочисленные исследования, которые показали диагностическую ценность измерения субарахноидальных пространств у новорожденных. Однако информация о корреляции между такими признаками, как календарный возраст, гестационный возраст и состояние внешних ликворных пространств, достаточно противоречива. Целью данного исследования было определить связь между календарным возрастом у недоношенных детей различного гестационного возраста и состоянием внешних ликворных пространств. При проведении нейросонографического исследования измеряли межполушарную щель у 98 недоношенных детей различного гестационного возраста в течение первых пяти месяцев жизни. Полученные данные были проанализированы с помощью статистической программы Statistica 8. Размеры межполушарной щели у недоношенных детей с гестационным возрастом более 32 недель составляли 2,30±0,14 мм (уровень 75-го перцентиля - 3,0 мм, уровень 95-го перцентиля - 5,0 мм), с гестационным возрастом 28-32 недели - 2,71±0,17 мм (уровень 75-го перцентиля - 4,0 мм, уровень 95-го перцентиля - 5,5 мм), с гестационным возрастом менее 28 недель - 1,20±0,11 мм. Меньший гестационный возраст при рождении обуславливал меньшие размеры внешних ликворных пространств. Систематический нейросонографический скрининг для недоношенных детей является необходимым и приемлемым для обеспечения ранней диагностики, что могло бы значительно улучшить проведение реабилитационных мероприятий, а также предоставить более достоверную прогностическую информацию.Ультразвукове дослідження є одним з найбільш поширених методів, які використовуються для оцінки стану нервової системи. Існують численні дослідження, які показали діагностичну цінність вимірювання субарахноїдальних просторів у немовлят. Однак інформація про кореляцію між такими ознаками, як календарний вік, гестаційний вік і стан зовнішніх лікворних просторів, є досить суперечливою. Метою даного дослідження було визначити зв'язок між календарним віком у недоношених дітей різного гестаційного віку і станом зовнішніх лікворних просторів. При проведенні нейросонографічного дослідження вимірювали міжпівкульну щілину в 98 недоношених дітей різного гестаційного віку протягом перших п'яти місяців життя. Отримані дані були проаналізовані за допомогою статистичної програми Statistica 8. Розміри міжпівкульної щілини у недоношених дітей з гестаційним віком понад 32 тижні становили 2,30±0,14 мм (рівень 75-го перцентиля - 3,0 мм, рівень 95-го перцентиля - 5,0 мм), з гестаційним віком 28-32 тижні - 2,71±0,17 мм (рівень 75-го перцентиля - 4,0 мм, рівень 95-го перцентиля - 5,5 мм), з гестаційним віком менше 28 тижнів - 1,20±0,11 мм. Менший гестаційний вік при народженні зумовлював менші розміри зовнішніх лікворних просторів. Систематичний нейросонографічний скринінг для недоношених дітей є необхідним і прийнятним для забезпечення ранньої діагностики, що могло б значно поліпшити проведення реабілітаційних заходів, а також надати більш достовірну прогностичну інформацію

НЕКРОТИЗУЮЧИЙ ЕНТЕРОКОЛІТ НОВОНАРОДЖЕНИХ – ПРОБЛЕМИ ДІАГНОСТИКИ

Necrotizing enterocolitis (NEC) is a life-threatening intestinal disease characterized by severe intestinal inflammation and necrosis.It is mostly seen in very premature infants (≤32 weeks of gestation). Despite the efforts of recent years toward garnering a better understanding of this disease as well as its eradication, but it has persisted and is now one of the leading causes of mortality and morbidity in neonatal intensive care units.In the last decades the reported incidence of preterm necrotizing enterocolitis (NEC) has been declining in large part due to implementing comprehensive NEC prevention initiatives, including breast milk feeding, standardized feeding protocols, transfusion guidelines, and antibiotic stewardship and improving the rigor with which non-NEC cases are excluded.For improvements in therapies to allow preterm infants to survive, it is crucial to ensure accurate reporting of the diagnosis and gain improved insight into the true incidence of this very challenging disease.There are several reasons for this lack of progress in understanding of this disease. There is a lack of a common, comprehensive definition of NEC. There is a poor definition of what actually constitutes “NEC.” In fact, this entity probably represents several different diseases with different pathophysiologic pathways.The purpose of this review is to consider a current definition of NEC, and define adequate biomarkers which may be used to help guide clinical decision-making. Diagnostic criteria should include specific, sensitive, and accurate clinical and laboratory criteria that aid the clinician in recognizing the most classic form of this disease and differentiating it from entities such as spontaneous intestinal perforation, primary intestinal ischemia, sepsis, food protein intolerance, and othersНекротический энтероколит (НЭК) - опасное для жизни заболевание, характеризующееся тяжелым воспалением и некрозом кишечника, которое главным образом наблюдается у глубоко недоношенных новорожденных (≤ 32 недель беременности). Несмотря на усилия последних лет, направленные на лучшее понимание этого заболевания, а также на его ликвидацию, оно сохраняется и остается одной из основных причин смертности и заболеваемости в отделах интенсивной терапии новорожденных.В последние десятилетия частота зарегистрированных случаев некротических энтероколитов недоношенных значительной степени уменьшилась благодаря внедрению комплексных стратегий по профилактике, включая грудное вскармливание, стандартизированные протоколы питания, рекомендации по гемотрансфузии и антибактериальной терапии, улучшению диагностических подходов, с помощью которых исключаются случаи "не-НЭК» заболеваний. Но для улучшения терапии, которая позволяет выжить недоношенным младенцам, очень важно обеспечить точную отчетность о диагнозе и получить лучшее представление о настоящей частоте этой очень тяжелой болезни.Существует несколько причин недостаточного прогресса в понимании этого заболевания, а именно отсутствие единого, всеобъемлющего определения НЭК, плохое понимание того, что на самом деле представляет "НЭК". Фактически, этот объект может представляет несколько различных заболеваний с различными патофизиологическими путями.Цель этого обзора состоит в том, чтобы рассмотреть текущее определение НЭК и адекватные биомаркеры, которые могут быть использованы для содействия принятию клинических решений. Критерии диагностики должны включать специфические, чувствительные и точные клинические и лабораторные критерии, которые помогают клиницисту признать наиболее классическую форму заболевания и дифференцировать его от других, таких как спонтанная кишечная перфорация, первичная кишечная ишемия, сепсис, непереносимость пищевых белков и другие.Некротизуючий ентероколіт (НЕК) - небезпечне для життя захворювання, що характеризується важким запаленням та некрозом кишечника, яке головним чином спостерігається у глибоко недоношених новонароджених (≤ 32 тижнів вагітності). Незважаючи на зусилля останніх років, спрямовані на краще розуміння цього захворювання, а також на його ліквідацію, воно зберігається і залишається однією з основних причин смертності та захворюваності у відділах інтенсивної терапії новонароджених.В останні десятиліття частота зареєстрованих випадків некротичних ентероколітів недоношених значною мірою зменшується завдяки впровадженню комплексних стратегій з профілактики, включаючи грудне вигодовування, стандартизовані протоколи харчування, рекомендації по гемотрансфузіям і антибактеріальній терапії,покращенню діагностичних підходів, за допомогою яких  виключаються випадки «не-НЕК» захворювань. Але дляполіпшення терапії, яка дозволяє вижити недоношеним немовлятам, дуже важливо забезпечити точну звітність про діагноз і отримати краще уявлення про справжню частоту цієї дуже важкої хвороби.Існує кілька причин недостатнього прогресу у розумінні цього захворювання, а саме відсутність єдиного, всеосяжного визначення НЕК, погане розуміння того, що насправді становить "НЕК". Фактично, цей об'єкт, ймовірно, представляє декілька різних захворювань з різними патофізіологічними шляхами.Мета цього огляду полягає в тому, щоб розглянути поточне визначення НЕК і адекватні біомаркери, які можуть бути використані для сприяння прийняттю клінічних рішень. Критерії діагностики повинні включати специфічні, чутливі та точні клінічні і лабораторні критерії, які допомагають клініцисту визнати найбільш класичну форму захворювання та диференціювати його від інших, таких як спонтанна кишкова перфорація, первинна кишкова ішемія, сепсис, непереносимість харчових білків та інші

НЕКРОТИЗУЮЧИЙ ЕНТЕРОКОЛІТ НОВОНАРОДЖЕНИХ – ПРОБЛЕМИ ДІАГНОСТИКИ

Necrotizing enterocolitis (NEC) is a life-threatening intestinal disease characterized by severe intestinal inflammation and necrosis.It is mostly seen in  premature infants (≤32 weeks of gestation). Despite the efforts of recent years  toward garnering a better understanding of this disease as well as its eradication, but it has persisted and  nowis one of the leading causes of mortality and morbidity in neonatal intensive care units.In the last decades the reported incidence of preterm necrotizing enterocolitis (NEC) has been declining in large part due to implementing comprehensive NEC prevention initiatives, including breast milk feeding, standardized feeding protocols, transfusion guidelines, and antibiotic stewardship and improving the rigor with which non-NEC cases are excluded.For improvements in therapies to allow preterm infants to survive, it is crucial to ensure accurate reporting of the diagnosis and gain improved insight into the true incidence of this very challenging disease.There are several reasons for this lack of progress in understanding  of this disease. There is a lack of a common, comprehensive definition of NEC. There is a poor definition of what actually constitutes “NEC.” In fact, this entity probably represents several different diseases with different pathophysiologic pathways.The purpose of this review is to  consider a current definition of NEC, and  define adequate biomarkers which may be used to help guide clinical decision-making. Diagnostic criteria should include specific, sensitive, and accurate clinical and laboratory criteria that aid the clinician in recognizing the most classic form of this disease and differentiating it from entities such as spontaneous intestinal perforation, primary intestinal ischemia, sepsis,  food protein intolerance  and othersНекротический энтероколит (НЭК) - опасное для жизни заболевание, характеризующееся тяжелым воспалением и некрозом кишечника, которое главным образом наблюдается у глубоко недоношенных новорожденных (≤ 32 недель беременности). Несмотря на усилия последних лет, направленные на лучшее понимание этого заболевания, а также на его ликвидацию, оно сохраняется и остается одной из основных причин смертности и заболеваемости в отделах интенсивной терапии новорожденных.В последние десятилетия частота зарегистрированных случаев некротических энтероколитов  у недоношенных в значительной степени уменьшилась благодаря внедрению комплексных стратегий по профилактике, включая грудное вскармливание, стандартизированные протоколы питания, рекомендации по гемотрансфузии и антибактериальной терапии, улучшения диагностических подходов, с помощью которых исключаются случаи "не-НЭК» заболеваний. Но для улучшения терапии, которая позволяет выжить недоношенным младенцам, очень важно обеспечить точную отчетность о диагнозе и получить лучшее представление о настоящей частоте этой очень тяжелой болезни.Существует несколько причин недостаточного прогресса в понимании этого заболевания, а именно отсутствие единого, всеобъемлющего определения НЭК, недостаточное понимание того, что на самом деле представляет собой "НЭК". Фактически эта патология может включать несколько различных заболеваний с различными патофизиологическими механизмами.Цель этого обзора состоит в том, чтобы рассмотреть текущее определение НЭК и адекватные биомаркеры, которые могут быть использованы для принятия клинических решений. Критерии диагностики должны включать специфические, чувствительные и точные клинические и лабораторные критерии, которые помогают клиницисту признать наиболее классическую форму заболевания и дифференцировать его от других, таких как спонтанная кишечная перфорация, первичная кишечная ишемия, сепсис, непереносимость пищевых белков и другие.Некротизуючий ентероколіт (НЕК) - небезпечне для життя захворювання, що характеризується важким запаленням та некрозом кишечника, яке головним чином спостерігається у глибоко недоношених новонароджених (≤ 32 тижнів вагітності). Незважаючи на зусилля останніх років, спрямовані на краще розуміння цього захворювання, а також на його ліквідацію, воно зберігається і залишається однією з основних причин смертності та захворюваності у відділах інтенсивної терапії новонароджених.В останні десятиліття частота зареєстрованих випадків некротичних ентероколітів недоношених значною мірою зменшується завдяки впровадженню комплексних стратегій з профілактики, включаючи грудне вигодовування, стандартизовані протоколи харчування, рекомендації по гемотрансфузіям і антибактеріальній терапії, покращення діагностичних підходів, за допомогою яких виключаються випадки «не-НЕК» захворювань. Але для поліпшення терапії, яка дозволяє вижити недоношеним немовлятам, дуже важливо забезпечити точну звітність про діагноз і отримати краще уявлення про справжню частоту цієї дуже важкої хвороби.Існує кілька причин недостатнього прогресу у розумінні цього захворювання, а саме відсутність єдиного, всеосяжного визначення НЕК,  погане розуміння того, що насправді становить "НЕК". Фактично, цей об'єкт, ймовірно, представляє декілька різних захворювань з різними патофізіологічними шляхами.Мета цього огляду полягає в тому, щоб розглянути поточне визначення НЕК і адекватні біомаркери, які можуть бути використані для сприяння прийняттю клінічних рішень. Критерії діагностики повинні включати специфічні, чутливі та точні клінічні і лабораторні критерії, які допомагають клініцисту визнати найбільш класичну форму захворювання та диференціювати його від інших, таких як спонтанна кишкова перфорація, первинна кишкова ішемія, сепсис, непереносимість харчових білків та інші