Dynamics of hematological parameters in patients with HRTB/HIV with levels of CD4+lymphocytes 200-50 cells/μl in imunoglobulin therapy application

According to the World Health Organization (WHO), in 2017 about 10 million people became ill with TB in the world. Also, WHO reports that Ukraine belongs to countries where the number of patients with chemo-resistant tuberculosis (HRTB) is one of the largest in the world. In 2017, TB caused 1.6 million deaths, of which 300,000 had a combined HIV/TB infection. To study the hematologic changes in patients co-infected HRTB / HIV at the level of CD4 + lymphocytes 200 – 50 cells/ml and evaluate the effectiveness of immunoglobulin therapy. The study involved 52 patients with combined HRTB / HIV disease, aged 20 to 55 years. The study of hematological parameters was performed on the basis of the laboratory of the Odessa regional anti-tuberculosis dispensary, the calculation was performed on the automatic hematological analyzer Sysmex ХР-300 3-diff with direct counting of neutrophils (Japan). In patients with HRTB / HIV with a level of CD4 + lymphocytes below 200 cells / μl, hematological parameters before the start of anti-TB therapy were characterized by the fact that patients of both groups were more likely to have leukocytosis than leukopenia, that is: 3.5 times more often in patients in group 1 (26.9% vs. 7.7%), and 9.1 times in the 2nd group (34.6% vs. 3.8%); lymphopenia – 2 times higher than lymphocytosis in group 1 and the same expressed in group 2 (see table). Monocytopenia was noted in 3.8%, monocytosis was registered 4 times more often in group 1, and in 1.5 times – in the 2nd. The frequency of eosinophilia reached 15.4% and 11.5%, in the first and second groups, respectively. Increases in neutrophils occurred in 30.8% and 38.5% of patients in groups 1 and 2, respectively. Lung anemia was registered more often in both groups than anemia of average grade – 2 times more often in the 1 st (46.2% vs. 23.1%), and the second group (53.8% vs. 26.9%), and severe anemia was 3.8% in the 1st group and 7.7% in the second group of the subjects. Thrombocytopenia was diagnosed in 23.1% and 19.2% of patients in groups 1 and 2. Increasing the rate of erythrocyte sedimentation was determined in a greater number of patients – 69.2% of the examined group 1 and 65.4% of the 2nd group. After the use of intravenous IgG in the combination therapy of patients with HRTB/HIV, there was a significant reduction in the manifestations of inflammation and infectious activity compared with patients taking only anti-TB drugs and ARVT according to treatment standards

Specifics, character and basic approaches to the treatment of complications of BCG vaccination

One of the main components of the tuberculosis control program for children worldwide, as well as in Ukraine, BCG vaccination. It is proved that high-quality immunization reduces the incidence of tuberculosis by 7–10 times, and infectivity – by 1.5–3 times. However, the introduction of a vaccine, which is a strain of attenuated live mycobacterium tuberculosis, can lead to the development of complications. To study the prevalence, nature of the course and basic approaches to treatment of surgical complications of anti-TB immunization. A comprehensive analysis of scientific data on the development of complications of BCG vaccination and own clinical observations has been carried out. The third part of all the complications is due to the properties of the vaccines themselves, 30–40% of the violations of the vaccination technology and about 30% of the immunological protection of vaccinated children. Among children, boys were predominant: 69 (62.7%), girls 41 (37.3%). BCG complications often occur in the background of anemia (22,3%) and non-specific inflammatory diseases (4,5%). The volume of surgical intervention in BCG-lymphadenitis is determined depending on the stage, nature and severity of inflammatory changes in the lymph nodes

Changes in Functional State of Cardiovascular and Respiratory System when Using Lazer Therapy in Complex Treatment of Patients with Arterial Hypertension along with a Co-Occurring COPD

65 patients with arterial hypertension (AH) along with a co-occurring chronic obstructive pulmonary disease (COPD) were examined. They were divided into two treatment groups: the first group received only drug therapy (DT) that included verapamil and sydnofarm (DT-1), the second group received additional laser therapy (DT - 2). Arterial hypertension in patients with COPD was characterized by increased hypertension load mainly at night with exaggerated type and inadequate nocturnal BP decrease (“non-dipper” and “night-picker”). Both speed and volume parameters of the function of external respiration were changed in case of combining COPD and AH. According to echocardiographic parameters patients with COPD along with a co-occurring AH developed concentric hypertrophy, infraction of diastolic function while maintaining systolic against a background of high heart rate, and increased variability of blood pressure. It was the maladaptive cardiac remodeling. We concluded that it is advisable to use antihypertensive drugs of the group of slow calcium channel antagonists (verapamil) and venous vasodilators (sydnofarm) in patients with COPD along with a co-occurring AH. Complex treatment in combination with the low intensity laser radiation (LILR) led to improvement of the most parameters of the function of external respiration that was combined with the positive changes in subjective data, BP profile echocardiographic parameters. The complex of drug and non-drug types of therapy for patients with hypertension along with a co-occurring COPD which includes verapamil, sydnofarm and the LILR is adequate in terms of improving the quality of patient’s life

Патоморфологічні особливості змін органів травлення та нирок при ізольованому ХРТБ та ко-інфекції ХРТБ/ВІЛ/СНІД

Objective — based on а retrospective analysis to examine the features of pathological changes of the digestive system and nephros to improve clinical diagnosis of pathological conditions of these organs. Materials and methods. То study the methods used retrospective analysis of 55 medical records and protocols pathological­anatomical studies of patients with drug­resistant tuberculosis (DRТB) and DRТВ/HIV/АІDS.Results and discussion. Among the 55 died patients 37 patients (67.3 %) had only DRТБ (group 1), 18 (32.7 %) — DRТB/НІV/АІDS (group 2). Fatty degeneration of hepatocytes occurs in 100.0 % of patients with isolated DRТВ and co­infection DRТВ/HIV/АІDS; however, the genesis of development is different. When DRТВ/HIV/AIDS steatohepatosis formed by diffuse lymph­plasma­eosinophilic infiltration of the stroma of the liver in 55.6 %, interstitial edema in 50.0 % and interlobular cirrhosis in 33.3 % of cases; liver DRТB — «nutmeg» in 73.0 % of cases, indicating that this condition is caused by hemodynamic overload and  blood congestion on the right heart. Acid resistance sticks in the liver (22.2 %), in the pancreas (5.6 %) are found only in patients with DRТВ/HIV/АІDS should be treated as the specificity of HIV in patients with DRTB. Necrosis of individual tubules was recorded in 16.2 % of patients with isolated DRTB in the absence of tubular necrosis in patients of the second group (DRTB/HIV/AIDS).Sclerotic changes prevailed in pathoanatomical studies in the first group and reached 51.4 %, which was significantly higher than the results in the second group (33.3 %). However, for patients with co­infection DRТВ/HIV/АІDS interstitial lesions were characterized as effacement of the structure of the kidney section (27.8 %), fосаl microcytosis of tubules (38.9 %) and polycystic kidney disease (5.6 %).Conclusions. The morphological manifestation of tuberculosis of internal organs is the dynamics of immune responses of patients. The сlinіс takes рlасе overdiagnosis pathological changes of the digestive system and nephros damage in patients with isolated DRTB and under­diagnosis violation of these organs in patients со­infected DRТВ/HIV/АІDS needs to improve knowledge phthisiologist of concomitant somatic pathology.Цель работы — на основании ретроспективного анализа изучить особенности патоморфологических изменений органов пищеварения и почек в целях улучшения клинической диагностики патологических состояний этих органов.Материалы и методы. Для исследования использованы методы ретроспективного анализа 55 медицинских карт и протоколов патолого­анатомического исследования больных химиорезис­тентным туберкулезом (ХРТБ) и ХРТБ/ВИЧ/СПИД.Результаты и обсуждение. Из 55 умерших у 37 (67,3 %) диагностирован только ХРТБ (1­я группа), у 18 (32,7 %) — ХРТБ/ВИЧ/СПИД (2­я группа). Жировая дистрофия гепатоцитов возникает у 100 % больных изолированным ХРТБ и с ко­инфекцией ХРТБ/ВИЧ/СПИД, однако генез ее развития отличается: при ХРТБ/ВИЧ/СПИД стеатогепатоз формируется за счет диффузной лимфо­плазменно­эозинофильной инфильтрации стромы печени в 55,6 % случаев, интерстициального отека — в 50,0 % и междолькового цирроза печени — в 33,3 %; печень при ХРТБ «мускатная» в 73,0 % случаев, что свидетельствует о том, что это состояние вызвано гемодинамической перегрузкой и застоем по правому сердцу. Кислотоустойчивые палочки в печени (22,2 %), поджелудочной железе (5,6 %) выявляются только у больных ХРТБ/ВИЧ/СПИД, что следует трактовать как особенности течения совместной инфекции ХРТБ/ВИЧ/СПИД. Некроз отдельных канальцев зарегистрирован у 16,2 % больных изолированным ХРТБ при отсутствии последнего у больных 2­й группы (ХРТБ/ВИЧ/СПИД). Склеротические изменения преобладали в патолого­анатомических исследованиях 1­й груп­пы и достигали 51,4 %, что было значительно выше результатов 2­й группы (33,3 %). В то же время для больных с ко­инфекцией ХРТБ/ВИЧ/СПИД были характерны интерстициальные поражения в виде стертости структуры почек на разрезе (27,8 %), очагового микрокистоза канальцев (38,9 %) и поликистоза почек (5,6 %). Выводы. Морфологические проявления туберкулеза внутренних органов являются отражением динамики иммунных реакций. В клинике наблюдается гипердиагностика патологических изменений органов пищеварения и почек у больных изолированным ХРТБ и гиподиагностика этих нарушений у больных с ко­инфекцией ХРТБ/ВИЧ/СПИД, что требует совершенствования знаний врачей­фтизиатров о сопутствующей соматической патологии.Мета роботи — на підставі ретроспективного аналізу вивчити особливості патоморфологічних змін органів травлення та нирок для поліпшення клінічної діагностики патологічних станів цих органів.Матеріали та методи. Для дослідження використано методи ретроспективного аналізу 55 медичних карток та протоколів патолого­анатомічного дослідження хворих на хіміорезистентний туберкульоз (ХРТБ) та ХРТБ/ВІЛ/СНІД.Результати та обговорення. Із 55 померлих у 37 (67,3 %) був тільки ХРТБ (1­ша група), у 18 (32,7 %) — ХРТБ/ВІЛ/СНІД (2­га група). Жирова дистрофія гепатоцитів виникає у 100 % хворих на ізольований ХРТБ з ко­інфекцією ХРТБ/ВІЛ/СНІД, проте генез її розвитку відрізняється: при ХРТБ/ВІЛ/СНІД стеатогепатоз формується за рахунок дифузної лімфо­плазмо­еозинофільної інфільтрації строми печінки в 55,6 % випадків, інтерстиціального набряку — в 50,0 % і міжчасточкового цирозу печінки — в 33,3 %; печінка при ХРТБ «мускатна» в 73,0 % випадків, що свідчить про те, що цей стан зумовлений гемодинамічним перевантаженням та застоєм по правому серцю. Кислотостійкі палички в печінці (22,2 %), підшлунковій залозі (5,6 %) виявляють тільки у хворих на ХРТБ/ВІЛ/СНІД, що слід трактувати як особливості перебігу поєднаної інфекції ХРТБ/ВІЛ/СНІД. Некроз окремих канальців зареєстровано у 16,2 % хворих на ізольований ХРТБ без останніх у хворих 2­ї групи (ХРТБ/ВІЛ/СНІД). Склеротичні зміни переважали у патолого­анатомічних дослідженнях 1­ї групи та досягали 51,4 %, що було значно вище від результатів 2­ї групи (33,3 %). Водночас для хворих з ко­інфекцією ХРТБ/ВІЛ/СНІД були характерними інтерстиціальні ураження у вигляді стертості структури нирок на розрізі (27,8 %), осередкового мікрокістозу канальців (38,9 %) та полікістозу нирок (5,6 %).Висновки. Морфологічні вияви туберкульозу внутрішніх органів є відображенням динаміки імунних реакцій. У клініці спостерігається гіпердіагностика патологічних змін органів травлення і нирок у хворих на ізольований хіміорезистентний туберкульоз та гіподіагностика цих порушень у хворих з ко­інфекцією ХРТБ/ВІЛ/СНІД, що потребує вдосконалення знань лікарів­фтизіатрів про супутню соматичну патологію

ХІРУРГІЧНІ УСКЛАДНЕНННЯ ПІСЛЯ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ ВАКЦИНАЦІЇ ТА ПІДХОДИ ДО ЇХ ЛІКУВАННЯ

Introduction. One of the main components of the tuberculosis control program for children worldwide, as well as in Ukraine, BCG vaccination. It is proved that high-quality immunization reduces the incidence of tuberculosis by 7-10 times, and infectivity - by 1.5-3 times. However, the introduction of a vaccine, which is a strain of attenuated live mycobacterium tuberculosis, can lead to the development of complications, the frequency of which, according to various authors, is within 0.004% - 2.5%.The purpose and tasks of the study. To study the prevalence, nature of the course and basic approaches to treatment of surgical complications of anti-TB immunization.Materials and methods. A comprehensive analysis of scientific data on the development of complications of BCG vaccination and own clinical observations has been carried out.Results and discussion. Surgical complications of BCG immunization in most cases are associated with a violation of the method of administration of the vaccine, an increase in its reagenosis, a decrease in the immunological reactivity of newborns. BCG-itis are often found against the background of anemia (22.3%) and non-specific inflammatory diseases (4.5%). By localization of the impression of the axillary lymph nodes on the left, 88,2 % were detected, and supraclavicular lymph nodes - 2,3%. Cold abscess - 9.1% of children. Anemia is diagnosed in 22.3% of children. The suppression of the effector unit of the immune response was due to an increase in the ratio of lymphocytes and monocytes in 64.3% of cases. The volume of surgical intervention in complications of BCG is determined depending on the stage, nature and severity of inflammatory changes in the lymph nodes, but treatment in the postoperative period is carried out in accordance with the recommendations of TB specialist.Conclusions. Complications of BCG vaccination are more common in boys (62.7% vs. girls - 37.3%). The calculation of integral hematological parameters of immunological tolerance of an organism allows to timely predict the violation of the status of immunity in vaccinated children with the development of complications. Complications of tuberculous vaccine are increasingly associated with a decrease in the immune reactivity of immunized children, which requires the study of immune protection of newborns both before and after vaccination against vaccination. Введение. Одним из главных компонентов программы борьбы с туберкулезом среди детей как во всем мире, так и в Украине, является вакцинация БЦЖ. Доказано, что качественное проведение иммунизации уменьшает заболеваемость туберкулезом в 7-10 раз, а инфицированность - в 1,5-3 раза. Однако введение вакцины может вызвать развитие осложнений, частота которых по данным различных авторов находится в пределах 0,004% - 2,5%.Цель и задачи исследования. Изучить распространенность, характер течения и основные подходы к лечению хирургических осложнений противотуберкулезной иммунизации.Материалы и методы. Проведен всесторонний анализ научных данных по развитию осложнений вакцинации БЦЖ и собственных клинических наблюдений.Результаты и их обсуждения. Хирургические осложнения иммунизации БЦЖ в большинстве случаев связаны с нарушением методики введения вакцины, повышением ее реактогености, пониженной иммунологической реактивностью вакцинированных. БЦЖ-иты часто возникают на фоне анемии (22,3%) и неспецифических воспалительных заболеваний (4,5%). По локализации обнаружено поражение подмышечных лимфоузлов слева в 88,2%, надключичных лимфоузлов - 2,3%. Холодный абсцесс - 9,1% детей. Анемию диагностировано у 22,3% детей. Угнетение эффекторного звена иммунного ответа объяснялось повышением индекса соотношения лимфоцитов и моноцитов в 64,3% случаях. Объем хирургического вмешательства при БЦЖ-осложнениях определяют в зависимости от стадии, характера и выраженности воспалительных изменений в лимфатических узлах, но лечение в послеоперационном периоде осуществляется согласно рекомендациям фтизиатра.Выводы. Осложнения БЦЖ-прививок чаще развиваются у мальчиков (в 62,7 против 37,3% девочек). Вычисления интегральных гематологических индексов иммунологической толерантности организма позволяет вовремя прогнозировать нарушения состояния иммунитета у вакцинированных детей с развитием осложнений. Осложнения вакцинопрофилактики туберкулеза на сегодня все чаще связаны с пониженной иммунологической реактивностью иммунизированных, что требует исследования иммунной защиты новорожденных как перед прививкой против туберкулеза, так и в поствакцинальном периоде.Вступ. Одним з найголовніших компонентів програми боротьби з туберкульозом серед дітей як в усьому світі, так і в Україні є вакцинація БЦЖ. Доведено, що якісне проведення імунізації зменшує захворюваність на туберкульоз у 7–10 разів, а інфікованість — у 1,5–3 рази. Однак введення вакцини може викликати розвиток ускладнень, частота яких за даними різних авторів знаходиться у межах 0,004 % - 2,5 %.Мета і завдання дослідження. Вивчити поширеність, характер перебігу та основні підходи до лікування хірургічних ускладнень протитуберкульозної імунізації.Матеріали та методи. Проведено всебічний аналіз наукових даних щодо розвитку ускладнень вакцинації БЦЖ та власних клінічних спостережень.Результати та їх обговорення. Хірургічні ускладнення імунізації БЦЖ у більшості випадків пов'язані з порушенням методики введення вакцини, підвищенням її реактогеності, пониженою імунологічною реактивністю вакцинованих. БЦЖ-ити часто виникають на фоні анемії (22,3 %) та неспецифічних запальних захворювань (4,5 %). За локалізацією виявлено враження пахвових лімфовузлів зліва у 88,2 %, надключичних лімфовузлів – 2,3 %. Холодний абсцес – 9,1 % дітей. Анемію діагностовано у 22,3 % дітей. Пригнічення ефекторної ланки імунної відповіді пояснювалося підвищенням індексу співвідношення лімфоцитів і моноцитів у 64,3 % випадках. Обсяг хірургічного втручання при БЦЖ-ускладненнях визначають в залежності від стадії, характеру та виразності запальних змін в лімфатичних вузлах, але лікування в післяопераційному періоді здійснюється згідно з рекомендаціями фтизіатра.Висновки. Ускладнення БЦЖ-щеплень частіше розвиваються у хлопчиків (у 62,7 проти 37,3 % дівчаток). Обчислення інтегральних гематологічних індексів імунологічної толерантності організму дозволяє вчасно прогнозувати порушення стану імунітету у вакцинованих дітей із розвитком ускладнень. Ускладнення вакцинопрофілактики туберкульозу на сьогодні все частіше пов'язані із пониженою імунологічною реактивністю імунізованих, що потребує дослідження імунного захисту новонароджених як перед щепленням проти туберкульозу, так і в післявакцинальному періоді

The state of multidisciplinary integration in study of methods of ultrasonic diagnosis in medical school

Виходячи з тенденцій застосування сучасної ультразвукової медичної техніки, необхідно кардинально переглянути підхід до навчання фахівців. Їх необхідно навчати в межах своїх спеціальностей, що забезпечить швидку і якісну підготовку. У той же час за кордоном, у західній медицині, усвідомили необхідність навчання основам ультразвукової діагностики, навіть зі студентської лави

Изменения функционального состояния сердечно-сосудистой и дыхательной систем при применении лазерной терапии в комплексном лечении больных артериальной гипертензией в сочетании с ХОЗЛ

Досліджено 65 хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у сполученні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), які були поділені на дві лікувальні групи: перша група отримувала лише медикаментозну терапію, що включала верапаміл та сиднофарм (ЛК-1); друга група – додатково лазеротерапію (ЛК-2). Особливістю АГ у хворих на ХОЗЛ були більш високі параметри гіпертонічного навантаження переважно в нічні години з перебільшенням типу з недостатнім нічним зниженням АТ (“non dipper” і “night picker”). При поєднанні АГ з ХОЗЛ достовірних змін набували як швидкісні, так і об’ємні параметри ФЗД. За даними ехокардіографії у хворих на АГ у поєднанні з ХОЗЛ відбувався розвиток концентричної гіпертрофії, порушення діастолічної функції при збереженні систолічної на тлі високої частоти серцевих скорочень, а також підвищення варіабельності АТ, що було відображенням дезадаптивного ремоделювання серця. В роботі зроблені висновки, що у хворих на ХОЗЛ з приєднаною артеріальною гіпертензією в якості гіпотензивних засобів переважніше застосовувати препарати з групи антагоністів повільних кальцієвих каналів (верапаміл) і венозних вазодилататорів (сиднофарм). Комплексне лікування із включенням НІЛІ призвело до поліпшення більшості показників ФЗД, що поєднувалося з позитивними змінами суб’єктивних даних, профілю АТ, показників ехокардіографії. Комплекс медикаментозних і немедикаментозних методів лікування хворих на АГ у сполученні з ХОЗЛ, що включає верапаміл, сиднофарм і НІЛІ, є адекватним в аспекті підвищення якості життя пацієнтів.65 patients with arterial hypertension (AH) along with a co-occurring chronic obstructive pulmonary disease (COPD) were examined. They were divided into two treatment groups: the first group received only drug therapy (DT) that included verapamil and sydnofarm (DT-1), the second group received additional laser therapy (DT - 2). Arterial hypertension in patients with COPD was characterized by increased hypertension load mainly at night with exaggerated type and inadequate nocturnal BP decrease (“non-dipper” and “night-picker”). Both speed and volume parameters of the function of external respiration were changed in case of combining COPD and AH. According to echocardiographic parameters patients with COPD along with a co-occurring AH developed concentric hypertrophy, infraction of diastolic function while maintaining systolic against a background of high heart rate, and increased variability of blood pressure. It was the maladaptive cardiac remodeling. We concluded that it is advisable to use such antihypertensive drugs from the group of slow calcium channel antagonists (verapamil) and venous vasodilators (sydnofarm) to treat patients with COPD along with a co-occurring AH. Complex treatment in combination with the low intensity laser radiation (LILR) led to improvement of the most parameters of the function of external respiration that was combined with the positive changes in subjective data, BP profile, and echocardiographic parameters. The complex of drug and non-drug types of therapy for patients with hypertension along with a co-occurring COPD which includes verapamil, sydnofarm and the LILR is adequate in terms of improving the quality of patient’s life.Исследовано 65 больных, страдающих артериальной гипертензией (АГ) и хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ), которые были разделены на две лечебные группы: первая группа получала только медикаментозную терапию, включавшую верапамил и сиднофарма (ЛК-1); вторая группа - дополнительно лазеротерапию (ЛК-2). Особенностью АГ у больных ХОЗЛ были более высокие параметры гипертонической нагрузки, преимущественно в ночные часы с превалированием типа с недостаточным ночным снижением АД (“non dipper” и “night picker”). При сочетании АГ с ХОЗЛ достоверных изменений приобретали как скоростные, так и объемные параметры ФВД. По данным ЭхоКГ у больных АГ в сочетании с ХОЗЛ происходит развитие концентрической гипертрофии, нарушениe диастолической функции при сохранении систолической на фоне высокой частоты сердечных сокращений, а также повышение вариабельности АД, что было отражением дезадаптивного ремоделирования сердца. У больных АГ в сочетании с ХОЗЛ в качестве гипотензивных средств предпочтительнее использовать препараты из группы антагонистов медленных кальциевых каналов (верапамил) и венозных вазодилататоров (сиднофарм). Комплексное лечение с применением НИЛИ привело к улучшению большинства показателей ФВД, что сочеталось с позитивными изменениями субъективных данных, профиля АД, показателей ЭхоКГ. При сочетании АГ и ХОЗЛ лечебный комплекс, включающий верапамил, сиднофарм и НИЛИ, является адекватным и перспективным в аспекте повышения качества жизни пациентов

Comparison of indexes of endogenous intoxication for patients with isolated drug resistant tuberculosis in combination with viral hepatitis C

Использование интегральных гематологических индексов (ИГИ) позволяет оценить уровень и особенности эндогенной интоксикации (ЭИ) у больных химиорезистентным туберкулезом (ХРТБ) и коинфекциями. Цель работы – провести оценку уровня и особенности ЭИ у больных ХРТБ по сравнению с аналогичными показателями больных ко-инфекцией ХРТБ+ вирусный гепатит С (ВГС). Оценку ИГИ проводили в начале лечения у 135 больных ХРТБ и 32 больных ХРТБ+ВГС на основании исследования общего клинического анализа крови. Значения аналогичных показателей сравнивали с таковыми у 30 здоровых добровольцев (контрольная группа). У больных коинфекцией ХРТБ+ВГС отмечается выраженный сдвиг гематологических показателей, аутоинтоксикация, перенапряжение механизмов адаптации и переход адаптационно-компенсаторных иммунологических реакций в повреждающие. Патологические процессы в организме у больных ко-инфекцией ХРТБ+ВГС достоверно отображаются показателями ИГИ, которые позволяют выяснить тяжесть состояния организма больного и на этой основе определить индивидуальную патогенетическую терапию, а также прогнозировать возможность возникновения осложнений и исход заболевания у данного больного.Використання інтегральних гематологічних індексів (ІГІ) дозволяє оцінити рівень і особливості ендогенної інтоксикації (ЕІ) у хворих на хіміорезистентний туберкульоз (ХРТБ) і ко-інфекції. Мета роботи – провести оцінку рівня та особливості ЕІ у хворих на ХРТБ порівняно з аналогічними показниками хворих на ко-інфекцію ХРТБ+ вірусний гепатит С (ВГС). Оцінку ІГІ проводили на початку лікування у 135 хворих на ХРТБ і 32 хворих на ХРТБ+ВГС на підставі дослідження загального клінічного аналізу крові. Значення аналогічних показників порівнювали з такими у 30 здорових добровольців (контрольна група). У хворих на ко-інфекцію ХРТБ+ВГС відзначається виражене зрушення гематологічних показників, автоінтоксикація, перенапруження механізмів адаптації і перехід адаптаційно-компенсаторних імунологічних реакцій у пошкоджувальні. Патологічні процеси в організмі у хворих на ко-інфекцію ХРТБ+ВГС достовірно відображуються показниками ІГІ, які дозволяють з'ясувати тяжкість стану організму хворого і на цій основі визначити індивідуальну патогенетичну терапію з корекцією в процесі лікування, а також прогнозувати можливість виникнення ускладнень і результат захворювання у даного хворого.Using of integral haematological indexes (IGI) allows to estimate a level and features of endogenous intoxication (EI) for patients with drug resistant tuberculosis (DRTB) and co-infections. The aim of the paper is to estimate the level and feature of EI of the patients with DRTB as compared to the indexes of patients with co-infection DRTB+VHC. The estimation of IGI was conducted at the beginning of treatment of 135 patients with DRTB and 32 patients with coinfection DRTB+VHC on the basis of research of clinical blood analysis. The values of analogical indexes were compared to those of 30 healthy volunteers (control group). For the patients with co-infection DRTB+VHC the expressed change of haematological indexes, autointoxication, overstrain of mechanisms of adaptation and transition of adaptation-scray immunological reactions in damaging, are marked. Pathological processes in the organism of the patients with co-infection DRTB+VHC for certain are represented by the indexes of IGI that allow to find out weight of the state of organism of patient and on this basis to define individual nosotropic therapy, and also to forecast possibility of occurrence of complications and the outcome of disease for this patient

Гематологические и биохимические особенности при туберкулезном и бактериальном лимфаденитах у детей

Мета роботи – удосконалити підходи до диференційної діагностики бактеріальних та специфічних туберкульозних лімфаденітів у дітей шляхом виявлення особливостей гематологічних та біохімічних показників крові. Матеріали та методи. Під наглядом перебували 45 дітей віком від 1 до 5 років зі збіль шенням лімфатичних вузлів (ЛВ), що проходили лікування в хірургічному відділенні Одеської об ласної дитячої клінічної лікарні з 2017 до 2018 р. Пацієнтам оцінювали загальний стан, а також було здійснено забір крові для загального та біохімічного досліджень. Додатково розраховували інтегральні гематологічні індекси імунологічної толерантності організму, а саме індекс співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів (ІСНЛ), індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів (ІСЛМ), індекс співвідношення нейтрофілів і моноцитів (ІСНМ), індекс співвідношення лімфоцитів та еозинофілів (ІСЛЕ). Для порівняння з нормою використовували дані цих показників, встановлені у здорових дітей. Результати та обговорення. Усіх хворих було поділено на 2 клінічні групи. До 1-ї групи (КГ-1) увійшли 25 дітей з лімфаденітом, що виник унаслідок вакцинації БЦЖ, до 2-ї (КГ-2) – 20 пацієнтів з гострим гнійним лімфаденітом. У ході дослідження було встановлено, що стан 75 % дітей КГ-2 був тяжчим, ніж у КГ-1, що клінічно виявлялося вираженими симптомами інтоксикації та місцевими явищами ураження ЛВ. Оцінювання загального аналізу крові показало, що середня кількість лейкоцитів при специфічному лімфаденіті в більшості (80,8 %) пацієнтів була в межах норми, при гнійному у 71,4 % дітей загальна кількість лейкоцитів мала тенденцію до зростання. Обчислення гематологічних індексів виявили зменшення ІСНЛ, причому при БЦЖ-лімфаденіті він знизився удвічі (до 0,96) порівняно з бактеріальним лімфаденітом (до 1,88), що вказувало на підвищення специфічної імунологічної реактивності в дітей КГ-1. ІСНМ у більшості хворих залишався низьким протягом усього захворювання. Це свідчить про своєчасну активацію макрофагальної системи захисту організму. ІСЛМ при туберкульозному лімфаденіті зростав, при бактеріальному, навпаки, зменшувався вдвічі, що спричинено більш ранньою мобілізацією лімфоцитів як ефекторної ланки імунітету в дітей із БЦЖ-лімфаденітом. ІСЛЕ при всіх формах захворювання мав тенденцію до зростання, що свідчило про переважання реакції гіперчутливості уповільненого типу в дітей обох груп. Аналіз біохімічних показників крові у пацієнтів обох клінічних груп віддзеркалював інтоксикаційні вияви, але не показав чітких розбіжностей у дітей з бактеріальним та туберкульозним лімфаденітами. Висновки. При специфічному ураженні ЛВ, на відміну від неспецифічного, відмічається клініколабораторна картина з відсутністю вираженої лейкоцитарної реакції. Визначення індексів співвідношення лейкоцитів крові дає можливість глибше оцінити рівень імунологічної реактивності та загальний стан дитини, що підвищує інформативну цінність клінічного аналізу крові. Аналіз біохімічних показників крові у хворих на специфічний та неспецифічний лімфаденіт хоч і не має специфічної ди - ференційно-діагностичної цінності, проте є важливим компонентом оцінювання якості лікування та стану пацієнта в цілому.Цель работы – усовершенствовать подходы к дифференциальной диагностики бактериальных и специфических туберкулезных лимфаденитов у детей путем выявления особенностей гематологических и биохимических показателей крови. Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 45 детей в возрасте от 1 года до 5 лет с увеличением лимфатических узлов (ЛУ), которые проходили лечение в хирургическом отделении Одесской областной детской клинической больницы за период с 2017 по 2018 г. Пациентам проводилась оценка общего состояния и пораженного ЛУ, а также осуществлялся забор крови для общего и биохимического исследований. Дополнительно выполняли расчет интегральных гематологических индексов иммунологической толерантности организма, а именно индекса соотношения нейтрофилов и лимфоцитов (ИСНЛ), индекса соотношения лимфоцитов и моноцитов (ИСЛМ), индекса соотношения нейтрофилов и моноцитов (ИСНМ), индекса соотношения лимфоцитов и эозинофилов (ИСЛЭ). Для сравнения с нормой использовали данные этих показателей, установленные у здоровых детей. Результаты и обсуждение. Все больные были разделены на 2 клинические группы. В первую группу (КГ-1) вошли 25 детей с лимфаденитом, возникшим в результате вакцинации БЦЖ, во вторую (КГ-2) – 20 пациентов с острым гнойным лимфаденитом. В ходе исследования было установлено, что состояние 75 % детей КГ-2 было более тяжелым, чем в КГ-1, что клинически проявлялось выраженными симптомами интоксикации и местными явлениями поражения ЛУ. Оценка общего анализа крови показала, что среднее количество лейкоцитов при специфическом лимфадените у большинства (80,8 %) пациентов было в пределах нормы, при гнойном, наоборот, – у 71,4 % детей имело тенденцию к росту. Проведенные вычисления гематологических индексов обнаружили уменьшение ИСНЛ, причем при БЦЖ-лимфаденитах он снизился вдвое (до 0,96) по сравнению с бактериальным лимфаденитом (до 1,88), что указывает на повышение специфической иммунологической реактивности у детей КГ-1. ИСНМ у большинства больных на лимфаденит оставался низким в течение всего периода заболевания. Это свидетельствует о своевременной активации макрофагальной системы защиты организма. ИСЛМ при туберкулезном лимфадените рос, при бактериальном, наоборот, уменьшался вдвое, что указывает на более раннюю мобилизацию лимфоцитов как эффекторного звена иммунитета у детей с БЦЖ-лимфаденитом. ИСЛЭ при всех формах заболевания имел тенденцию к росту, что говорит о преобладании реакции гиперчувствительности замедленного типа у детей обеих групп. Анализ биохимических показателей крови у пациентов обеих клинических групп не выявил четких различий у детей с бактериальным и туберкулезным лимфаденитом. Выводы. При специфическом поражении ЛУ, в отличие от неспецифического, отмечается клинико-лабораторная картина с отсутствием внятной лейкоцитарной реакции. Определение индексов соотношения лейкоцитов крови дает возможность более глубоко оценить уровень иммунологической реактивности и общее состояние ребенка, повышает информативную ценность клинического анализа крови. Анализ биохимических показателей крови у больних специфическим и неспецифическим лимфаденитом хоть и не имеет специфической дифференциально-диагностической ценности, однако является важным компонентом оценки качества лечения и состояния пациента в целом.Objective – to improve approaches to differential diagnosis of lymphadenitis by identifying features of hematological and biochemical parameters of blood of children with nonspecific bacterial and specific tuberculous lymphadenitis. Materials and methods. Under our supervision were 45 children aged 1 to 5 years with an increase in lymph nodes (LN), who were treated in the surgical department of the Odessa Regional Children’s Clinical Hospital for the period from 2017 to 2018. Patients were assessed for general condition and affected lymph node lesions, as well as blood sampling for general and biochemical studies. Additionally, the calculation of integrated hematological indices of immunological tolerance of the organism was performed, namely the index of neutrophils to lymphocytes ratio (NLR); lymphocyte to monocyte ratio (LMR); neutrophil to monocyte ratio (NMR); lymphocyte to eosinophil ratio (LER). For comparison with the norm used the data of these indicators, established in healthy children. Results and discussion. All patients were divided into 2 clinical groups. The first group (СG-1) included 25 children with lymphadenitis caused by BCG vaccination, the second (СG-2) – 20 patients with acute purulent lymphadenitis. The study found that the condition of most children (75 %) of the second group was more severe compared with patients with CG-1, which was manifested by more pronounced manifestations of intoxication and local condition of the affected LN. Evaluation of a general blood test showed that the average number of leukocytes with specific lymphadenitis in most (80.8 %) patients was within normal limits, with purulent; on the contrary, in 71.4 % of children there was a tendency to increase. The calculations of hematological indices revealed a decrease in NLR, and, with BCG lymphadenitis, it decreased by half (to 0.96) compared with bacterial lymphade nit (to 1.88), which indicates an increase in specific immunological reactivity in children of CG-1. ISNM in most patients with lymphadenit remained low throughout the course of the disease. This indicates the timely activation of the macrophage defense system of the body. LMR with tuberculous lymphadenit grew, while with bacterial lymphadenit, on the contrary, it decreased by half, which indicates earlier mobilization of lymphocytes as an effector immunity in children with BCG lymphadenitis. LER in all forms of the disease tended to increase, which indicates the predominance of a delayed-type hypersensitivity reaction in children of both groups. Analysis of blood biochemical parameters in patients of both clinical groups did not reveal clear differences in children with bacterial and tuberculous lymphadenitis. Conclusions. At specific defeat of LN unlike nonspecific, the clinical and laboratory picture with lack of expressive leukocytes reaction is noted. Determining the indices of the ratio of blood leukocytes makes it possible to more deeply assess the level of immunological reactivity and the general condition of the child, which increases the informative value of clinical blood tests. Analysis of blood biochemical parameters in patients with specific and nonspecific lymphadenitis, although it has no specific differential diagnostic value, however, is an important component of assessing the quality of treatment and the patient’s condition as a whole

Патоморфологические особенности изменений органов пищеварения и почек при изолированном ХРТБ и ко-инфекции ХРТБ/ВИЧ/СПИД

Мета роботи – на підставі ретроспективного аналізу вивчити особливості патоморфологічних змін органів травлення та нирок для поліпшення клінічної діагностики патологічних станів цих органів. Для дослідження використано методи ретроспективного аналізу 55 медичних карток та протоколів патолого-анатомічного дослідження хворих на хіміорезистентний туберкульоз (ХРТБ) та ХРТБ/ВІЛ/СНІД.Objective – based on а retrospective analysis to examine the features of pathological changes of the digestive system and nephros to improve clinical diagnosis of pathological conditions of these organs. То study the methods used retrospective analysis of 55 medical records and protocols pathological-anatomical studies of patients with drug-resistant tuberculosis (DRТB) and DRТВ/HIV/АІDS.Цель работы – на основании ретроспективного анализа изучить особенности патоморфологических изменений органов пищеварения и почек в целях улучшения клинической диагностики патологических состояний этих органов. Для исследования использованы методы ретроспективного анализа 55 медицинских карт и протоколов патолого-анатомического исследования больных химиорезистентным туберкулезом (ХРТБ) и ХРТБ/ВИЧ/СПИД