DYNAMICS OF FUNCTIONAL CONDITION AND QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH ASTHMA-COPD OVERLAP AND CONCOMITANT ARTERIAL HYPERTENSION AGAINST THE BACKGROUND OF COMPLEX THERAPY

Patients with ACO have significant poorer health-related quality of life and more severe functional limitations compared to asthma and COPD alone. Most commonly, chronic respiratory disease is associated with cardiovascular disease, such as arterial hypertension. However, the impact of concomitant cardiac diseases on the quality of life and functional status of patients with ACO remains poorly understood.The aim of the work was to study dynamics of functional condition and quality of life in with ACO and concomitant AH against the background of complex therapy.Materials and methods. We selected for participating in the study 100 patients with ACO and concomitant AH. Examination of the patients included: clinical methods, spirometry, and questinaries – mMRS, CAT, SGRQ, performing 6MWT.Results. After 16 weeks of treatment there were no changes in lung functional status in patients on standard treatment, at the same time, in group of patients who had an active rehabilitation program, there was a significant improvement in the bronchial response to the action of bronchodilators, although other indicators of the functional status of the lungs didn't show significant changes. Patients who additionally used an active rehabilitation program had a significant improvement in clinical symptoms, shortness of breath, and quality of life according to CAT, mMRC, and SGRQ scores, respectively. There was also a significant increase in distance during the 6MWT in this group of patients.Conclusions. Conducting an active rehabilitation program (physical rehabilitation in combination with an educational program and self-management) in group of patients with ACO and concomitant AH, who are on standard medical treatment, significantly improves the bronchial response to the action of bronchodilators, decreases clinical manifestations, shortness of breath and improve quality of life and exercise tolerance, according to CAT, mMRC, SGRQ and 6MWT questionnaires, respectively

DYNAMICS OF FUNCTIONAL CONDITION AND QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH ASTHMA-COPD OVERLAP AND CONCOMITANT ARTERIAL HYPERTENSION AGAINST THE BACKGROUND OF COMPLEX THERAPY

Patients with ACO have significant poorer health-related quality of life and more severe functional limitations compared to asthma and COPD alone. Most commonly, chronic respiratory disease is associated with cardiovascular disease, such as arterial hypertension. However, the impact of concomitant cardiac diseases on the quality of life and functional status of patients with ACO remains poorly understood. The aim of the work was to study dynamics of functional condition and quality of life in with ACO and concomitant AH against the background of complex therapy. Materials and methods. We selected for participating in the study 100 patients with ACO and concomitant AH. Examination of the patients included: clinical methods, spirometry, and questinaries – mMRS, CAT, SGRQ, performing 6MWT. Results. After 16 weeks of treatment there were no changes in lung functional status in patients on standard treatment, at the same time, in group of patients who had an active rehabilitation program, there was a significant improvement in the bronchial response to the action of bronchodilators, although other indicators of the functional status of the lungs didn't show significant changes. Patients who additionally used an active rehabilitation program had a significant improvement in clinical symptoms, shortness of breath, and quality of life according to CAT, mMRC, and SGRQ scores, respectively. There was also a significant increase in distance during the 6MWT in this group of patients. Conclusions. Conducting an active rehabilitation program (physical rehabilitation in combination with an educational program and self-management) in group of patients with ACO and concomitant AH, who are on standard medical treatment, significantly improves the bronchial response to the action of bronchodilators, decreases clinical manifestations, shortness of breath and improve quality of life and exercise tolerance, according to CAT, mMRC, SGRQ and 6MWT questionnaires, respectively

DYNAMICS OF FUNCTIONAL CONDITION AND QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH ASTHMA-COPD OVERLAP AND CONCOMITANT ARTERIAL HYPERTENSION AGAINST THE BACKGROUND OF COMPLEX THERAPY

Patients with ACO have significant poorer health-related quality of life and more severe functional limitations compared to asthma and COPD alone. Most commonly, chronic respiratory disease is associated with cardiovascular disease, such as arterial hypertension. However, the impact of concomitant cardiac diseases on the quality of life and functional status of patients with ACO remains poorly understood. The aim of the work was to study dynamics of functional condition and quality of life in with ACO and concomitant AH against the background of complex therapy. Materials and methods. We selected for participating in the study 100 patients with ACO and concomitant AH. Examination of the patients included: clinical methods, spirometry, and questinaries – mMRS, CAT, SGRQ, performing 6MWT. Results. After 16 weeks of treatment there were no changes in lung functional status in patients on standard treatment, at the same time, in group of patients who had an active rehabilitation program, there was a significant improvement in the bronchial response to the action of bronchodilators, although other indicators of the functional status of the lungs didn't show significant changes. Patients who additionally used an active rehabilitation program had a significant improvement in clinical symptoms, shortness of breath, and quality of life according to CAT, mMRC, and SGRQ scores, respectively. There was also a significant increase in distance during the 6MWT in this group of patients. Conclusions. Conducting an active rehabilitation program (physical rehabilitation in combination with an educational program and self-management) in group of patients with ACO and concomitant AH, who are on standard medical treatment, significantly improves the bronchial response to the action of bronchodilators, decreases clinical manifestations, shortness of breath and improve quality of life and exercise tolerance, according to CAT, mMRC, SGRQ and 6MWT questionnaires, respectively

Клініко-лабораторна характеристика хворих з кардіопульмональною коморбідністю

Comorbidity of bronchial obstructive diseases and arterial hypertension (AH) is an important medico-social problem due to the increased incidence, the severity of complications, the tendency to increase mortality and disability of patients. However, the clinical characteristics and role of the major markers of inflammation in the pathogenesis of conditions such as chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and asthma-COPD overlap (ACO) against AH and their impact on the course of the disease remain poorly understood.The aim of the study is to study the main clinical and laboratory parameters of patients with ACO and COPD with concomitant AH compared with each other and patients with isolated AH and with ACO without AH.Materials and methods. To participate in the study, we selected 100 patients with ACO on the background of AH, 30 patients with ACO without AH, 30 patients with COPD on the background of AH, 30 patients with AH. Examination of patients included: clinical methods - analysis of complaints and anamnesis of patients, standard clinical examination with measurement of blood pressure and heart rate, anthropometric study with the determination of body mass index (BMI), spirometric study with a test for reversibility of bronchial obstruction, the concentration of interleukin 6 (IL-6), interleukin 8 (IL-8), tumor necrosis factor α (TNF-α) and C-reactive proteine (CRP) in serum were determined by enzyme immunoassay.Results. Patients of the surveyed groups did not differ significantly in age and gender composition. There were no significant differences in smoking status and major indicators of respiratory function in the ACO and COPD groups, unlike the AH group. However, the FEV1 increase after bronchodilator inhalation was significantly higher in the ACO groups than in the COPD group and only AH. No significant differences were found between the study groups on TNF-α. At the same time, the group of patients with ACO on the background of AH was significantly different from the group of only ACO, COPD with AH and only AH in terms of CRP and IL-6; for IL-8 there was a significant difference compared with the groups with ACO and COPD with AH, and there were no significant differences with the AH group.Conclusions. The less prolonged exposure of the smoking factor with the background of bronchial asthma leads to pronounced changes in respiratory function, similar to changes in COPD with greater exposure to smoking. ACO patients have a better reversal of bronchial obstruction in response to bronchodilators than patients with COPD, which may indicate a potential better response of this group of patients to bronchodilator treatment. The course of ACO on the background of AH is accompanied by more pronounced chronic inflammationКоморбидность бронхообструктивных заболеваний и гипертонической болезни (ГБ) является важной медико-социальной проблемой из-за роста распростаненности, тяжести осложнений, тенденции к повышению смертности и быстрой потери трудоспособности пациентов. Однако, на сегодняшний день остается недостаточно изученной клиническая характеристика пациентов и роль основных маркеров воспаления в патогенезе таких состояний, как хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) и астма-ХОЗЛ перекрест (АХП) на фоне ГБ и их влияние на течение заболеваний.Цель исследования - исследовать главные клинико-лабораторные показатели больных АХП и ХОЗЛ с сопутствующей ГБ и сравнить между собой и с больными с изолированной ГБ и с АХП без ГБ.Материалы и методы. Для участия в исследовании нами были отобраны 100 пациентов с АХП на фоне ГБ, 30 пациентов с АХП без ГБ, 30 пациентов с ХОЗЛ на фоне ГБ, 30 пациентов с изолированной ГБ. Обследование больных включало клинические методы: анализ жалоб и анамнеза пациентов, стандартное клиническое обследование с измерением артериального давления (АД) и частоты сердечных сокращений, антропометрические исследования с определением индекса массы тела (ИМТ), спирометрические исследования с тестом на обратимость бронхиальной обструкции, определяли концентрацию интерлейкина-6 (ИЛ-6), интерлейкина-8 (ИЛ-8), фактора некроза опухоли α (ФНО-α) и С-реактивного белка (СРБ) в сыворотке крови с помощью иммуноферментного анализа.Результаты. Пациенты обследованных групп существенно не отличались по возрастному и гендерному составу. Не было достоверных различий по статусу курения и основным показателям функции внешнего дыхания в группах АХП с ГБ и ХОЗЛ с ГБ в отличие от группы изолированной ГБ. Однако, прирост объема форсированного выдоха за первую секунду (ОФВ1) после ингаляции бронхолитиков в группе АХП с ГХ был достоверно выше, чем в группах ХОЗЛ с ГХ и изолированной ГБ. Не было найдено существенных различий между группами исследования по показателю ФНО-α. В то же время группа пациентов с АХП на фоне ГБ достоверно отличалась от групп больных АХП, ХОЗЛ з ГБ и с изолированной ГБ по показателям СРБ и ИЛ-6, при этом по ИЛ-8 имела место достоверная разница по сравнению с группами с АХП и ХОЗЛ с ГБ и не было существенных различий с группой ГБ.Выводы. Менее длительное воздействие фактора курения на фоне бронхиальной астмы приводит к выраженным изменениям в функции внешнего дыхания, подобным изменениям при ХОЗЛ с большей экспозицией курения. Пациенты с АХП имеют лучшую обратимость бронхобструкции в ответ на действие бронхолитиков по сравнению с пациентами с ХОЗЛ, что может свидетельствовать о потенциально лучшем ответе этой группы пациентов на лечение бронхолитиками. Течение АХП на фоне ГБ сопровождается более выраженными проявлениями хронического воспаленияКоморбідність бронхообструктивних захворювань та гіпертонічної хвороби (ГХ) є важливою медико-соціальною проблемою через зростання розповсюдженості, тяжкість ускладнень, тенденцію до підвищення смертності та швидшу втрату працездатності пацієнтів. Однак, на сьогодні залишається недостатньо вивченою клінічна характеристика та роль основних маркерів запалення у патогенезі таких станів, як хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) та астма-ХОЗЛ перехресту (АХП) на тлі ГХ, та їх вплив на перебіг захворювань.Мета дослідження – дослідити головні клініко-лабораторні показники хворих на АХП та ХОЗЛ із супутньою ГХ в порівнянні між собою і хворими з ізольованою ГХ і з АХП без ГХ.Матеріали та методи. Для участі в дослідженні нами були відібрані 100 пацієнтів з АХП на тлі ГХ, 30 пацієнтів з АХП без ГХ, 30 пацієнтів з ХОЗЛ на тлі ГХ, 30 пацієнтів з ізольованою ГХ. Обстеження хворих включало клінічні методи - аналіз скарг та анамнезу пацієнтів, стандартне клінічне обстеження із вимірюванням артеріального тиску (АТ) та частоти серцевих скорочень, антропометричне дослідження із визначенням індексу маси тіла (ІМТ), спірометричне дослідження з тестом на зворотність бронхіальної обструкції, визначали концентрацію інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), інтерлейкіну-8 (ІЛ-8), фактору некрозу пухлин альфа (ФНП-α) та С-реактивного білку (СРБ) в сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу. Результати. Пацієнти обстежених груп суттєво не відрізнялись за віковим та гендерним складом. Не було достовірних відмінностей за статусом паління та основними показниками функції зовнішнього дихання в групах АХП з ГХ та ХОЗЛ з ГХ на відміну від групи з ізольованою ГХ. Однак, приріст об’єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) після інгаляції бронхолітика у групах АХП з ГХ був достовірно вищий, ніж у групах ХОЗЛ з ГХ та ізольованої ГХ. Не було знайдено істотних відмінностей між групами дослідження за показником ФНП-α. Одночасно група пацієнтів з АХП із супутньою ГХ достовірно відрізнялась від груп хворих на АХП, ХОЗЛ з ГХ та з ізольованою ГХ за показниками СРБ та ІЛ-6, при цьому за ІЛ-8 мала місце достовірна різниця порівняно з групами з АХП без ГХ та ХОЗЛ з ГХ і не було істотних відмінностей з групою ізольованою ГХ.Висновки. У хворих на АХП менш тривалий вплив фактору паління на тлі бронхіальної астми призводить до виражених змін у функції зовнішнього дихання, які подібні на зміни при ХОЗЛ з більшою експозицією паління. Пацієнти з АХП мають кращу зворотність бронхобструкції у відповідь на дію бронхолітиків порівняно з пацієнтами з ХОЗЛ, що може свідчити про потенційно кращу відповідь цієї групи пацієнтів на лікування бронхолітиками. Перебіг АХП на тлі ГХ супроводжується більш вираженими показниками хронічного запаленн

Evaluation of the obesity influence on the life quality in patients with bronchial asthma

The obese asthma is characterized by a more severe course. The feature of this comorbid condition is the reduced effectiveness of basic therapy with inhaled corticosteroids, which prevents optimal control of symptoms, requires increasing doses and increases the number of exacerbations and hospitalizations. The problem of life quality (LQ) research in patients with asthma and obesity is highly relevant today, which made it the reason for this study. The aim of the study was to determine the effect of obesity on LQ in patients with asthma. Materials and methods. We selected for participating in the study 46 patients with moderate severity asthma. Examination of the patients included: objective examination with an anthropometric evaluation, the test of the LQ with two questionnaires: general one – Medical Outcome Study SF-36 (MOS SF-36) and specialized Asthma Quality of Life Questionnaire (AQLQ). Results. The increase in body mass index (BMI) in patients with asthma according to the questionnaires MOS SF-36 and AQLQ is associated with significant reductions in viability (r=–0.33, p<0.05), physical activity (r=–0.37, p<0.01), social activity (r=–0.36, p <0.01) and the degree of reduction of the patient's tolerance to adverse environmental factors (r=–0.29, p<0.05) Conclusions. The presence of concomitant obesity in patients with asthma is associated with significant reductions in the parameters of physical and social activity, viability and with an increase in the subjective pain assessment (according to the questionnaire MOS SF-36) and characterized by significantly lower rates of activity, tolerance to adverse environmental factors and general life quality (according to the AQLQ questionnaire)

IMMUNE STATUS OF PATIENTS WITH LUNG TUBERCULOSIS AND ALCOHOL CONSUMPTION

Tuberculosis is a great medical and social problem. An important risk factor for tuberculosis progress is the systematic use of alcohol. The relationship between alcohol intake and TB has been clear after numerous studies and meta-analyzes. However, there are still open questions about whether alcohol is the direct cause of TB development, which doses of alcohol have the greatest trigger value in progress of TB process, what kind of immunological reactions are significantly associated with alcohol intake and what immune background can determining role of alcohol in progression of TB infection. The features of the immune response in TB patients with different value of alcohol use remain poorly understood. The aim of the research - to investigate the immune status in patients with firstly diagnosed pulmonary tuberculosis with various levels of alcohol consumption. Materials and methods. We selected for participating in the study 102 males with tuberculosis and alcohol consumption. Examination of the patients included: clinical methods, chest X-ray, sputum tests, Alcohol Use Disorders Identification Test and immunological blood analysis. Results. Patients with tuberculosis and alcohol consumption, have increase inflammatory response: higher level of stab neutrophils, CRP, ESR, as well as phagocyte activity, circulating immune complexes levels and medium molecular weight peptides levels. On the other hand we found decreasing of phagocytic number, index of phagocytosis completeness and differentiation clusters CD2+, CD3+, CD4+, CD8+ of T-lymphocytes` sub-populations. The highest changes were observed in the group of alcohol abusers. Conclusions. Patients with tuberculosis and alcohol intake, even at low levels of its consumption, have a dysregulation of their immune response. On the one hand, there is an increase of non-specific inflammatory reactions, and on the other - a situation, when antigen-presenting cells cannot adequately to process and present the antigen to phagocytes. This prevents the immune system from responding quickly, correctly evaluating and suppressing foreign agents

Features of hemodynamic and metabolic disorders in obese patients with resistant hypertension

Background. The aim was to establish the features of hemodynamic and metabolic parameters in obese patients with true and pseudo-resistant arterial hypertension (AH). Material and methods. The study included 200 patients with uncontrolled AH and obesity. Patients were initially prescribed dual antihypertensive therapy. Those patients who did not reach target blood pressure (BP) levels after 3 months on dual therapy were additionally prescribed a third antihypertensive drug. Of the 98 patients who were assigned to triple therapy, 48 patients did not reach target BP (27 patients had pseudo-resistant and 21 patients had true resistant AH). These patients were additionally prescribed a fourth antihypertensive drug (spironolactone). The effectiveness of the treatment was evaluated 6 months after the start of antihypertensive therapy. Results. After 6 months of therapy, unlike patients without resistance, individuals with resistant AH had more pronounced cardiovascular remodeling and metabolic disorders, disbalance of oxidative stress-antioxidant protection, proinflammatory activity and higher activity of the renin-angiotensin-aldosterone system. Patients with true resistance differed from pseudo-resistant patients by having significantly lower body mass index (BMI); in the absence of differences in BP levels, cardiovascular remodeling, lipid and carbohydrate profiles, patients with true resistance had significantly higher levels of aldosterone, higher activity of oxidative stress system, lower levels of general antioxidant protection, higher adiponectin levels, and lower leptin level. Conclusions. Obese patients with true resistance differed from pseudo-resistant patients by having significantly lower BMI, higher aldosterone levels, more pronounced imbalance of the system of oxidative stress-antioxidant protection and less pronounced adipokine imbalance

Клініко-лабораторні портрети хворих на туберкульоз, вживаючих алкоголь

The aim was to study the clinical and laboratory data of patients with firstly diagnosed pulmonary tuberculosis with different levels of alcohol consumption.Materials and methods. The study included 102 patients with firstly diagnosed pulmonary tuberculosis and preserved sensitivity to anti-TB drugs with alcohol consume. The activity of gamma-glutamyltranspeptidase was determined by the kinetic method. C-reactive protein levels were determined by latex agglutination. To analyse the parameters of the quality of life the SF-36 questionnaire was used. Assessment of the alcohol consumption level was carried out using the Alcohol Use Disorders Identification Test. The obtained data were processed using the Statistica software.The results. According to the results of the AUDIT questionnaire, patients were divided into three groups. Group 1 – persons who scored 0–7 points, group 2 – 8–15 points, group 3 – 16 points or more. The quality of life in the first two groups were at a fairly high level with a predominance of the physical component of health. In the third group, the average indicators for both components were significantly lower than the first two groups. Group 3 patients were more socially maladaptive. In the group of alcohol-abusing patients, pathological process predominant affecting more than one lobe of the lungs with signs of destructive processes of the lung tissue. In 82.1 % of patients in group 3 mycobacterium tuberculosis was detected in sputum already at the stage of microscopic examination. In tuberculosis patients with increasing of alcohol consumption, there was an increase the blood levels of leukocytes, CRP and ESR, manifestations of anemia and a decrease in the activity of cellular immunity due to a decrease of lymphocytes degree. Maximum disturbances occurred in group 3. Indicators of the functional state of the liver, except for ALT, in group 3 were significantly higher than in group 1.Conclusions. Patients with tuberculosis who consume alcohol, has a decrease in social adaptation, quality of life, the more clearly intoxication syndrome, the prevalence of spreading forms of tuberculosis with massive bacterial excretion, as well as impaired liver functionЦелью работы было исследование клинико-лабораторных данных больных с впервые диагностированным туберкулезом легких в условиях различного уровня потребления алкоголя.Материалы и методы. В исследование были включены 102 больных с впервые диагностированным туберкулезом легких и сохраненной чувствительностью к противотуберкулезным препаратам, которые употребляют алкоголь. Активность гамма-глутамилтранспептидазы определяли кинетическим методом. Уровни С-реактивного белка определяли методом латексной агглютинации. Для анализа параметров качества жизни пациентов использовалась анкета SF-36. Оценку характера потребления алкоголя проводили с помощью теста Alcohol Use Disorders Identification Test. Полученные данные обработаны с использованием программы Statistica.Результаты исследования. По результатам опросника AUDIT пациенты были разделены на три группы. Группа 1 – лица, набравшие 0–7 баллов, группа 2 – 8–15 баллов, группа 3 – 16 баллов и более. Показатели качества жизни в первых двух группах были на достаточно высоком уровне с преобладанием физической составляющей здоровья. В третьей группе средние показатели по обоим составляющим оказались достоверно ниже первых двух групп. Пациенты группы 3 являются более социально дезадаптированными. В группе злоупотребляющих алкоголем пациентов преобладали процессы, поражающие более одной доли легких с признаками деструктивных процессов легочной ткани. У 82,1 % пациентов группы 3 были обнаружены микобактерии туберкулеза в мокроте уже на этапе микроскопического исследования. У больных туберкулезом с ростом уровня потребления алкоголя наблюдалось увеличение уровней в крови лейкоцитов, СРБ и показателя СОЭ, проявления анемии и снижение активности клеточного иммунитета за счет снижения уровня лимфоцитов. Максимальные нарушения имели место в группе 3. Показатели функционального состояния печени, кроме АЛТ, в группе 3 были достоверно выше, чем в группе 1.Выводы. У больных туберкулезом, которые употребляют алкоголь имеют место снижение социальной адаптации, качества жизни, наличие более выраженного интоксикационного синдрома, преобладание распространенных форм туберкулеза с массивным бактериовыделением, а также нарушение функций печениМетою роботи було дослідження клініко-лабораторних даних хворих на вперше діагностований туберкульоз легень в умовах різного рівня споживання алкоголю.Матеріали і методи. У дослідження було долучено 102 хворих на вперше діагностований туберкульоз легень зі збереженою чутливістю до протитуберкульозних препаратів, які вживають алкоголь. Активність гамма-глутамілтранспептидази визначали кінетичним методом. Рівні С-реактивного білка визначали методом латексної аглютинації. Для аналізу параметрів якості життя пацієнтів використовувалася анкета SF-36. Оцінки характеру споживання алкоголю проводили за допомогою тесту Alcohol Use Disorders Identification Test. Отримані дані оброблені з використанням програми Statistica.Результати дослідження. За результатами опитувальника AUDIT пацієнти були поділені на три групи. Група 1 – особи, які набрали 0–7 балів, група 2 – 8–15 балів, група 3 – 16 балів і більше. Показники якості життя в перших двох групах були на досить високому рівні з переважанням фізичної складової здоров'я. У третій групі середні показники за обома складовим виявилися достовірно нижче перших двох груп. Пацієнти групи 3 є більш соціально дезадаптованими. У групі зловживаючих алкоголем пацієнтів переважали процеси, що уражали більше однієї долі легень з ознаками деструктивних процесів легеневої тканини. У 82,1 % пацієнтів групи 3 були виявлені мікобактерії туберкульозу в мокротинні вже на етапі мікроскопічного дослідження. У хворих з туберкульозом зі зростанням рівня споживання алкоголю спостерігається збільшення рівнів в крові лейкоцитів, СРБ і показника ШОЕ, проявів анемії і зниження активності клітинного імунітету за рахунок зниження рівня лімфоцитів. Максимальні порушення мали місце в групі 3. Показники функціонального стану печінки, крім АЛТ, в групі 3 були достовірно вище, ніж в групі 1.Висновки. У хворих на туберкульоз, які вживають алкоголь мають місце зниження соціальної адаптації, рівня якості життя, наявність більш вираженого інтоксикаційного синдрому, превалювання поширених форм туберкульозу з масивним бактеріовиділенням, а також порушення функцій печінк

Оптимізація лікування хворих на бронхіальну астму з урахуванням поліморфізмів гена лейкотрієн С4-синтетази

The aim of the study was to investigate the effectiveness of different schemes of basic asthma therapy depending on the polymorphism of the LTC4 gene. Materials and methods. 181 patients with asthma were recruited to participate in the study. All patients included in the study underwent a general clinical study, spirometry, the level of asthma control was determined by Asthma control questionnaire 5 (ACQ-5), by studying the polymorphism of the LTC4 gene, it was determined that patients belong to the A/A, A/C and C/C genotypes. Results. Allelic -444C polymorphism of the LTC4-S gene (rs 730012) had the following genotype frequency among asthma patients: A/A – 77 people (42.6 %), A/C – 73 people (40.3 %) and C/C – 31 people (17.1 %). In groups of patients with genotypes A/A and A/C, during treatment with a low dose of ICS and montelukast, there was a significant improvement in FEV1 and the score according to the ACQ-5 questionnaire (asthma control level). However, in the group of patients with the C/C genotype, there were no significant changes in FEV1 and the score according to the ACQ-5 questionnaire. In the groups of patients with genotypes A/A and C/C on the background of increasing the dose of ICS to medium in a fixed combination with LABA compared with the results of treatment with low-dose ICS and montelukast, there was a significant improvement in FEV1 and asthma control – ACQ- 5. At the same time, in the group of patients with genotype A/C, there were no reliable indicators of FEV1 and ACQ-5 score changes. Conclusions. The frequency of genotypes A/A, A/C and C/C for LTC4S polymorphism in the studied population are 42.6 %, 40.3 % and 17.1 %, respectively. Patients with genotypes A/A and C/C have a significant response to treatment with a low dose of ICS and montelukast in the form of an improvement in FEV1 and ACQ-5 score. Increasing the dose of ICS up to moderate in a fixed combination with β2-LABA in groups of patients with genotypes A/A and C/C leads to a significant improvement in the FEV1, as well as in the asthma control level - ACQ-5Цель исследования - исследовать эффективность различных схем базисной терапии БА в зависимости от полиморфизма гена LTC4. Материалы и методы. Для участия в исследовании были привлечены 181 больной бронхиальной астмой (БА). Всем включённым в исследование больным было проведено общее клиническое исследование, спирометрия, определен уровень контроля БА при помощи опросника Asthma control questionnaire 5 (ACQ-5), посредством изучения полиморфизма гена LTC4 была определена принадлежность больных к генотипам А/А, А/С и С/С. Результаты. Аллельный -444C-полиморфизм гена LTC4-S (rs 730012) имел следующую частоту генотипов среди больных БА: А/А – 77 человек (42,6 %), А/С – 73 человека (40,3 %) и С/С – 31 человек (17,1 %). В группах пациентов с генотипами А/А и А/С на фоне лечения низкой дозой ИКС и монтелукастом наблюдалось достоверное улучшение показателя объёма форсированного выдоха за первую секунду (ОФВ1) и количества баллов по опроснику ACQ-5 (контролируемость БА). Однако, в группе больных с генотипом С/С не выявлено достоверных изменений показателей ОФВ1 и балла по опроснику ACQ-5. В группах пациентов с генотипами А/А и С/С на фоне повышения дозы ИКС до средней в фиксированной комбинации с β2-АПП по сравнению с результатами лечения низкой дозой ИКС и монтелукастом наблюдалось достоверное улучшение показателя ОФВ1, а также показателя контроля БА – ACQ-5.  При этом в группе больных с генотипом А/С не выявлено достоверных изменений показателей ОФВ1 и ACQ-5. Выводы. Частота генотипов А/A, A/C и С/C по LTC4S полиморфизму в исследуемой популяции составляет 42,6 %, 40,3 % и 17,1 % соответственно. Пациенты с генотипами А/А и С/С имеют достоверный ответ на лечение низкой дозой ИКС и монтелукастом в виде улучшения показателя ОФВ1 и балла ACQ-5. Повышение дозы ИКС до средней в фиксированной комбинации с β2-АПД в группах больных с генотипами А/А и С/С приводит к достоверному улучшению показателя ОФВ1, а также показателя контроля БА - ACQ-5.Мета дослідження – дослідити ефективність різних схем базисної терапії бронхіальної астми (БА) в залежності від поліморфізму гена LTC4. Матеріали та методи. Для участі у дослідженні були залучені 181 хворий на БА. Усім залученим у дослідження хворим проведено загальне клінічне дослідження, спірометрію, визначений рівень контролю БА за опитувальником Asthma control questionnaire 5 (ACQ-5), за допомогою вивчення поліморфізму гену LTC4 була визначена приналежність хворих до генотипів А/А, А/С та С/С. Результати. Алельний -444C-поліморфізм гена LTC4-S (rs 730012) мав наступну частоту генотипів серед хворих на БА: А/А – 77 осіб (42,6 %), А/С – 73 особи (40,3 %) та С/С – 31 особа (17,1 %). У групах пацієнтів з генотипами А/А та А/С на тлі лікування низькою дозою інгаляційних кортикостероїдів (ІКС) та монтелукастом спостерігалось вірогідне покращення показника об’єму форсованого видоху за першу секунду (ОФВ1) та кількості балів за опитувальником ACQ-5 (контрольованість БА). Однак, у групі хворих з генотипом С/С не виявлено вірогідних змін показників ОФВ1 та балу за опитувальником ACQ-5. У групах пацієнтів з генотипами А/А та С/С на тлі підвищення дози ІКС до середньої у фіксованій комбінації із β2-АПД порівняно з результатами лікування низькою дозою ІКС та та монтелукастом спостерігалось вірогідне покращення показника ОФВ1, а також показника контролю БА – ACQ-5, однак у групі хворих з генотипом А/С ця схема лікування не дала вірогідних змін показників ОФВ1 та ACQ-5. При цьому у групі хворих з генотипом А/С не виявлено вірогідних змін показників ОФВ1 та ACQ-5. Висновки. Частота генотипів А/A, A/C та С/C за LTC4S поліморфізмом у досліджуваній популяції складає 42,6 %, 40,3 % та 17,1 % відповідно. Пацієнти з генотипами А/А та С/С мають вірогідну відповідь на лікування низькою дозою ІКС та монтелукастом у вигляді покращення показника ОФВ1 та балу ACQ-5. Підвищення дози ІКС до середньої у фіксованій комбінації із β2-АПД у групах хворих з генотипами А/А та С/С приводить до вірогідного покращення показника ОФВ1, а також показника контролю БА – ACQ-