Modeling the formation of high metal concentration zones in man-made deposits

Purpose. To study conditions of forming the zones of high metal concentration in metal-containing man-made deposits. To assess the likelihood of metal concentration in the placer core. Methods. Analysis of the conditions determining metal-containing placers formation and of metal losses at mining and processing plants, considering the local terrain. Findings. It is proved that the minerals that are carried away from the separators at mining and processing plants are concentrated in the core, which contains up to 90% of heavy metals. Originality. The studies have determined the main factors and regularities governing the distribution of heavy metals in technogenic placers, which help identify their location and calculate parameters of high metal concentration zones in the body of a man-made deposit. Practical implications. The research has proved the possibility of using metal-containing technogenic placers, and finding the zones of maximum metal concentration on the basis of the established regularities. The authors have developed a mathematical model of the gradual formation of technogenic deposits with zones of heavy metals concentration in metal-containing waste.Мета. Дослідження умов утворення зон підвищеної концентрації металу та оцінка ймовірності його концентрації в ядрі у металовмісних розсипних техногенних родовищах за допомогою фізичного моделювання. Методика. Дослідження проведені на моделі в лабораторних умовах із використанням вулканічного туфу Рафалівського кар’єру (Україна), що містить від 0.4 до 1.2% самородної міді. Експериментальні зразки подрібнені на щоковому млині. Хімічний склад туфу встановлено спектральним аналізом. Гідросуміші виготовлені на електричному змішувачі та досліджені магнітним стержневим сепаратором типу СМС 0.5-1-МН-0.2, метал вилучався з магнітною індукцією 600 мТл. Апроксимація та статистична обробка дослідних даних проводилась у програмних пакетах MathCad та Microsoft Excel. Результати. Експериментально доведено, що найбільша дальність польоту струменя пульпи досягається при нахилі вихідного оголовка пульповоду до горизонту під кутом 45° (при впливі опору повітря його розсіювання становить 30 – 35°). Рекомендовано розташовувати вихідний переріз пульповоду якомога ближче до бровки укосу або основи розсипу з умови найменшої ударної дії струменя на основу. Встановлено, що розміри воронки розмиву – діаметр і глибина – змінюються у часі за рахунок розмиву та виносу раніше намитих переважно крупних фракцій, а також намиву крупнозернистого туфу по периметру воронки. Встановлено параметри зон підвищеного вмісту важких металів у техногенному розсипі, що залежать від концентрації пульпи та ландшафту місцевості (балка, яр), а у місці утворення розсипу дані параметри змінюються за залежністю, що описується поліномом третього ступеня. Коефіцієнти полінома характеризують динаміку формування ядра розсипу, де зосереджується від 60 до 90% важких металів. Наукова новизна. Встановлено основні фактори та закономірності розподілу важких металів у техногенних розсипах в процесі розмиву. Розроблена математична модель поетапного формування техногенного розсипу із зонами концентрації важких металів у металовмісних відходах. Практична значимість. На основі отриманих результатів представляється можливим промислове освоєння металовмісних техногенних розсипів із виявленням зон максимальної концентрації металу. Вирішення проблеми переробки металовмісних відходів підвищить екологічну безпеку території та надасть підприємствам додатковий економічний ефект.Цель. Исследование условий образования зон повышенной концентрации металла и оценка вероятности его концентрации в ядре в металлосодержащих россыпных техногенных месторождений при помощи физического моделирования. Методика. Исследования проведены на модели в лабораторных условиях с использованием вулканического туфа Рафаловского карьера (Украина), содержащем от 0.4 до 1.2% самородной меди. Экспериментальные образцы измельчены на щековой мельнице. Химический состав туфа установлен спектральным анализом. Гидросмеси изготовлены в электрических смесителях и исследованы магнитным стержневым сепаратором типа СМС 0.5-1 МН-0.2, металл извлекался с магнитной индукцией 600 мТл. Аппроксимация и статистическая обработка опытных данных проводилась в программных пакетах MathCad и Microsoft Excel. Результаты. Экспериментально доказано, что наибольшая дальность полета струи пульпы достигается при наклоне выходного оголовка пульповода к горизонту под углом 45° (при влиянии сопротивления воздуха его рассеивание составит 30 – 35°). Рекомендовано располагать выходное сечение пульповода как можно ближе к бровке откоса или основы россыпи из условия наименьшей ударного действия струи на основу. Установлено, что размеры воронки размыва – диаметр и глубина – изменяются во времени за счет размыва и выноса ранее намытых преимущественно крупных фракций, а также намыва крупнозернистого туфа по периметру воронки. Установлены параметры зон повышенного содержания тяжелых металлов в техногенной россыпи, зависящие от концентрации пульпы и ландшафта местности (балка, овраг), а в месте образования россыпи данные параметры изменяются по зависимости, описываемой полиномом третьей степени. Коэффициенты полинома характеризуют динамику формирования ядра россыпи, где сосредотачивается от 60 до 90% тяжелых металлов. Научная новизна. Установлены основные факторы и закономерности распределения тяжелых металлов в техногенных россыпях в процессе размыва. Разработана математическая модель поэтапного формирования техногенной россыпи с зонами концентрации тяжелых металлов в металлосодержащих отходах. Практическая значимость. На основе полученных результатов представляется возможным промышленное освоение металлосодержащих техногенных россыпей с выявлением зон максимальной концентрации металла. Решение проблемы переработки металлосодержащих отходов повысит экологическую безопасность территории и позволит предприятиям получать дополнительный экономический эффект.This work would have been impossible without the support of the National University of Water and Environmental Engineering and assistance in conducting experiments provided by the Institute of Geotechnical Mechanics named after M.S. Poliakov (National Academy of Sciences of Ukraine)

PRINCIPLES OF ROCK PRESSURE ENERGY USAGE DURING UNDERGROUND MINING OF DEPOSITS

Purpose. To substantiate principles of rock pressure usage during underground mining of deposits. Methodology. Zonal structuring indices of massif around mine workings were established with help of industrial, laboratory and theoretical research of stress-strain state of rock massif. Research on entropy influence on energy exchange and deformations developments in undisturbed rock massif is conducted by means of the entropy method. Research on preventive capsule formation processes around mine workings and forms of energy transition into work of rock deformation is executed with help of the energy method. Development of geo-energy approaches for the choice of development workings pathways and calculation of their bolting parameters as well as substantiation of parameters of conducting stoping operations in energy zones of preventive capsules is executed according to the estimation of geo-energy technology effectiveness and realization of industrial implementation during underground mining of deposits. Findings. Physical essence of zonal capsulation phenomenon of mine workings is revealed. Geo-energy principles of rock pressure energy usage are substantaited. Resource-saving technologies of mining of mineral depositis are created and implemented into production. Originality. The paper deals with systematization of the picture of phenomena, capsulation processes and regularities by massif of mine workings with determination of shape, sizes, quantity of energy zones, sinusoidal-damping stresses and ring modules of deformation by means of complex account of geo-energy factors that allow using energy of rock pressure in underground mining technologies systematically. Practical value. The energy prediction theory of zonal capsulation parameters research of mine workings is developed which allows studying shapes, sizes, quantity and conditions of formation of energy zones and borders of possible destruction of the massif. Power dependences are established as to changing the sizes of adjacent power zones whose ratio is a constant from the sizes and shape, depth of laying and physical properties of massif containing mine working. The thermodynamic theory of massif that is not disturbed by workings is improved by means of considering the processes of geo-energy streams redistribution and entropy exchanging with allocation into undisturbed massif in a separate entropy method of research. Further development of the sinusoidal-fading dependence of auto-wave fluctuations of stresses in massif that broken by mine workings from gradients of density, temperature, gas-and water saturations of rocks is given.Мета. Обґрунтувати принципи використанням енергії гірського тиску при підземній розробці ро- довищ. Методика. Встановлення показників зонально- го структурування масиву навколо виробок вико- нано за допомогою промислових, лабораторних і теоретичних досліджень напружено-деформовано- го стану масиву порід. Дослідження впливу ентро- пії на обмін енергією та розвиток деформацій у не- порушеному масиві порід виконано за допомогою ентропійного методу. Дослідження процесів фор- мування запобіжних капсул навколо виробок і форм перетворення енергії в роботу деформування порід виконано за допомогою енергетичного мето- ду. Розробка геоенергетичних підходів до вибору трас підготовчих виробок і розрахунку параметрів їх кріплення, а також обґрунтування параметрів проведення очисних робіт в енергетичних зонах за- побіжних капсул виконані за даними оцінки ефек- тивності геоенергетичних технологій і реалізаціі промислового впровадження при підземній роз- робці родовищ. Результати. Розкрита фізична сутність феноме- ну зонального капсулювання гірничих виробок. Обґрунтовані геоенергетичні принципи викорис- тання енергії гірського тиску. Створені та впрова- джені у виробництво ресурсозберігаючі технології розробки родовищ. Наукова новизна. Систематизована картина явищ, процесів і закономірностей капсулювання масивом гірських виробок з визначенням форми, розмірів, кількості енергетичних зон, синусоїдаль- но-згасаючих напружень і кільцевих областей де- формації за рахунок комплексного врахування гео- енергетичних факторів, що дозволило цілеспрямо- вано використовувати енергію гірського тиску в технологіях розробки родовищ. Практична значимість. Розроблена енергетична теорія прогнозування зонального капсулювання гірничих виробок, що дозволяє досліджувати пара- метри енергетичних зон: форми, розміри, кількість, умови утворення й межі можливого руйнування масиву. Встановлені степеневі залежності зміни розмірів суміжних енергетичних зон, співвідно- шення яких є константою від розмірів і форми, глибини закладення й фізичних властивостей ма- сиву, що вміщає виробка. Удосконалена термоди- намічна теорія стану непорушеного виробками ма- сиву порід за рахунок урахування процесів перероз- поділу потоків геоенергії та обміну ентропією в не- порушеному масиві з виділенням в окремий метод дослідження – ентропійний. Отримала подальше уточнення синусоїдально-згасаюча залежність ав- тохвильових коливань напружень у порушеному виробками масиві від градієнтів щільності, темпе- ратури, газо- та водонасиченості гірських порід.Цель. Обосновать принципы использования энергии горного давления при подземной разра- ботке месторождений. Методика. Установление показателей зонально- го структурирования массива вокруг выработок вы- полнено с помощью промышленных, лаборатор- ных и теоретических исследований напряженно- деформированного состояния массива пород. Ис- следование влияния энтропии на обмен энергией и развитие деформаций в нетронутом массиве пород выполнено с помощью энтропийного метода. Ис- следование процессов формирования предохрани- тельных капсул вокруг выработок и форм преобра- зования энергии в работу деформирования пород выполнено с помощью энергетического метода. Разработка геоэнергетических подходов к выбору трасс подготовительных выработок и расчету пара- метров их крепления, а также обоснование параметров проведения очистных работ в энергетических зонах предохранительных капсул выполнены по данным оценки эффективности геоэнергетических технологий и реализации промышленного внедрения при подземной разработке месторождений. Результаты. Раскрыта физическая сущность феномена зонального капсулирования горных выра- боток. Обоснованы геоэнергетические принципы использования энергии горного давления. Созданы и внедрены в производство ресурсосберегаю- щие технологии разработки месторождений. Научная новизна. Систематизирована картина явлений, процессов и закономерностей капсулиро вания массивом горных выработок с определением формы, размеров, количества энергетических зон, синусоидально-затухающих напряжений и кольце вых областей деформации за счет комплексного учета геоэнергетических факторов, позволяющих целенаправленно использовать энергию горного давления в технологиях разработки месторожде ний. Практическая значимость. Разработана энерге тическая теория прогнозирования зонального кап сулирования горных выработок, позволяющая ис следовать параметры энергетических зон: формы, размеры, количество, условия образования и гра ницы возможного разрушения массива. Установ лены степенные зависимости изменения размеров смежных энергетических зон, соотношение кото рых является константой от размеров и формы, глубины заложения и физических свойств массива, вмещающего выработку. Усовершенствована тер модинамическая теория состояния ненарушенного выработками массива горных пород за счет учета процессов перераспределения потоков геоэнергии и обмена энтропией в ненарушенном массиве с вы делением в отдельный метод исследования – эн тропийный. Получила дальнейшее уточнение си нусоидально-затухающая зависимость автоволно вых колебаний напряжений в нарушенном выра ботками массиве от градиентов плотности, темпе ратуры, газо- и водонасыщенности горных пород

ОЦІНКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ВТРАТИ ПЛОДА

Ukraine has a progressive decline in population. Among the medical reasons of reproductive losses, the growth of the number of official abortions, contributing to the formation of fetal loss syndrome, also assumes great importance. The aim is to analyze the course of pregnancy, childbirth and the state of the newborn in women with fetal loss syndrome and no reproductive loss; сonduct a comparison of perinatal outcomes by observation groups. Material and Methods. 150 patients were examined (group I and II – with fetal loss syndrome, III – without reproductive loss, 50 women in each). Observation was conducted from 12 weeks of pregnancy, in childbirth and in the postpartum period. Dispensary supervision of pregnant women was carried out in accordance with the order number 417 of the Ministry of Health of Ukraine. Pregnant in the group II were additionally receiving a nitric oxide dopant and a vitamin B9 preparation. Conclusions. The course of pregnancy, childbirth in women with fetal loss syndrome is characterized by the development of various complications, there are isolated perinatal conditions in the newborn. The appointment of a pregnant woman with a fetal loss syndrome of a donator of nitric oxide and vitamin B9 will reduce the number of complications in the perinatal period.В Украине отмечается прогрессивное сокращение численности населения. Среди медицинских причин репродуктивных потерь большое значение приобретает и рост числа артифициальных абортов, способствующий формированию синдрома потери плода. Цель – проанализировать течение беременности, родов и состояние новорожденного у женщин с синдромом потери плода и без репродуктивных потерь. Провести сравнение перинатальных исходов по группам наблюдения. Материалы и методы. Обследовано 150 пациенток (I, II группы – с синдромом потери плода, III – без репродуктивных потерь, по 50 женщин в каждой). Наблюдение проводилось с 12 недель беременности, в родах и послеродовом периоде. Диспансерное наблюдение за беременными осуществляли согласно приказу № 417 МЗ Украины. Беременные II группы дополнительно получали донатор оксида азота и препарат витамина В9. Выводы. Течение беременности, родов у женщин с синдромом потери плода характеризуется развитием различных осложнений, отмечаются отдельные перинатальные состояния у новорожденного. Назначение беременным с синдромом потери плода донатора оксида азота и витамина В9 позволит уменьшить количество осложнений перинатального периода.В Україні відзначається прогресивне скорочення чисельності населення. Серед медичних причин репродуктивних втрат великого значення набуває і зростання числа артифіційних абортів, що сприяють формуванню синдрому втрати плода. Мета – проаналізувати перебіг вагітності, пологів та стан новонародженого у жінок із синдромом втрати плода та без репродуктивних втрат. Провести порівняння перинатальних наслідків у групах спостереження. Матеріал і методи. Обстежено 150 пацієнток (І, ІІ групи – із синдромом втрати плода, ІІІ – без репродуктивних втрат, по 50 жінок в кожній). Спостереження проводилося з 12 тижнів вагітності, в пологах та післяпологовому періоді. Диспансерне спостереження за вагітними здійснювали згідно з наказом № 417 МОЗ України. Вагітні ІІ групи додатково отримували донатор оксиду азоту та препарат вітаміну В9. Висновки. Перебіг вагітності, пологів у жінок із синдромом втрати плода характеризується розвитком різноманітних ускладнень, відзначаються окремі перинатальні стани у новонародженого. Призначення вагітним із синдромом втрати плода донатора оксиду азоту та вітаміну В9 дозволить зменшити кількість ускладнень перинатального періоду

ПОРІВНЯЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ПРОСТОРОВОЇ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПЛАЦЕНТ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ВТРАТИ ПЛОДА БЕЗ КОРЕКЦІЇ ТА НА ФОНІ МЕДИКАМЕНТОЗНОГО ЛІКУВАННЯ

Fetal loss syndrome is a polyethyologic syndrome. In the genesis of reproductive losses, great importance is given to the inferior transformation of the endometrium and to the disturbance of trophoblast invasion processes. Study of changes in the placenta inherent in the fetal loss syndrome will allow to understand the pathogenesis of syndrome formation, to reveal the role of the vascular factor in the development of degenerative changes and to choose pathogenetically valid correction of the revealed disorders.The aim of the study – to compare the macro and microscopic structure of the placenta of women with fetal loss syndrome without additional correction and against the background of the proposed medical treatment.Materials and Methods. 100 placenta examination (group I formed 50 placenta of women who received medical therapy were performed, provided by the provisions of the clinical protocols of the Ministry of Health of Ukraine, group II – placenta mothers, who during the pregnancy additionally appointed a donor of nitric oxide and the drug of vitamin B9).Results and Discussion. In the visual assessment and investigation of the histological structure of the placenta of the I group, we have been detected various pathological changes that are characteristic of the dystrophic-degenerative processes. In the second group placenta is noted reduction of pathological manifestations and activation of adaptive-compensatory processes.Conclusions. Integrated therapy using a nitric oxide dopant and vitamin B9 helps to improve metabolic processes in the fetoplacental system.Синдром потери плода – полиэтиологический синдром. В генезе репродуктивных потерь большое значение отводится неполноценной трансформации эндометрия и нарушению процессов инвазии трофобласта. Исследование измененийв плаценте, присущих синдрому потери плода, позволит понять патогенез формирования синдрома, выявить роль сосудистого фактора в развитии дегенеративных изменений и подобрать патогенетически обоснованную коррекцию выявленных нарушений.Цель исследования – сравнить макро- и микроскопическое строение плацент у женщин с синдромом потери плода без дополнительной коррекции и на фоне предложенного медикаментозного лечения.Материалы и методы. Проведено обследование 100 плацент (первую группу сформировали 50 плацент женщин, которые получали медикаментозную терапию, предусмотренную положениями клинических протоколов МЗ Украины, вторую группу – плаценты рожениц, которым во время беременности дополнительно назначали донатор оксида азота и препарат витамина В9).Результаты исследования и их обсуждение. При визуальной оценке и исследовании гистологического строения плацент первой группы обнаружены различные патологические изменения, которые характерны для дистрофически-дегенеративных процессов. Во второй группе плацент отмечается уменьшение патологических проявлений и активация адаптационнокомпенсаторных процессов.Выводы. Комплексная терапия с использованием донатора оксида азота и витамина В9 позволяет улучшить обменные процессы в фетоплацентарной системе.Синдром втрати плода – поліетіологічний синдром. У генезі репродуктивних втрат велике значення відводиться неповноцінній трансформації ендометрія та порушенню процесів інвазії трофобласта. Дослідження змін у плаценті, притаманних синдрому втрати плода, дозволить зрозуміти патогенез формування синдрому, виявити роль судинного фактора у розвитку дегенеративних змін та підібрати патогенетично обґрунтовану корекцію виявлених порушень.Мета дослідження – порівняти макро- та мікроскопічну будову плацент у жінок із синдромом втрати плода без додаткової корекції та на тлі запропонованого медикаментозного лікування.Матеріали і методи. Проведено обстеження 100 плацент (першу групу сформували 50 плацент жінок, які отримували медикаментозну терапію, передбачену положеннями клінічних протоколів МОЗ України, другу групу – плаценти породіль, яким під час вагітності додатково призначали донатор оксиду азоту та препарат вітаміну В9).Результати досліджень та їх обговорення. При візуальній оцінці та дослідженні гістологічної будови плацент першої групи виявлені різноманітні патологічні зміни, які характерні для дистрофічно-дегенеративних процесів. У другій групі відзначається зменшення патологічних проявів та активація адаптаційно-компенсаторних процесів.Висновки. Комплексна терапія із використанням донатора оксиду азоту та вітаміну В9 дає змогу покращити обмінні процеси в фетоплацентарній системі

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

The article examines the issue of the relevance of the use of alternative energy in Ukraine, especially emphasizing its relevance and necessity in connection with the war, when the terrorist country russia is actively striking critical points of the  infrastructure, namely our CHPs in all regions. The experience of the European Union regarding the creation of prerequisites for the development of alternative electricity in the EU countries, namely the European Climate Network, has developed measures that should accelerate the transition to alternative energy of all countries safely and compatible with the Paris Agreement on the energy transition to the EU. The legislative regulation of alternative electricity in Ukraine was considered, it was noted that the energy strategy of Ukraine for the period until 2035 «Safety, energy efficiency, competitiveness» was developed in Ukraine, which was developed back in 2017, but it was noted that currently in the conditions of war and terrorist actions of russia, it needs quick and decisive action. The essence of the «green tariff» and the conditions of state support for its implementation are considered. The state should promote a new direction in energy and create incentive mechanisms for small and medium-sized businesses in order to attract both financial and human resources to this industry. However, it should participate in the financing of the development and implementation of renewable energy sources, because with the progress of this industry, the return on invested funds can become an additional source of income for the state budget. The development of renewable energy sources in Ukraine is one of the most important factors in the modernization of the country's economy. The successful implementation of the modernization process promotes the spread of innovative production, the development of new technologies, and the development of small and medium-sized businesses. Over time, this will lead to improved social conditions, creation of new jobs, improved ecology and effective post-war recovery of the country.У статті розглянуто питання застосування альтернативної енергії в Україні, особливо акцент робиться на її актуальність та необхідність в умовах війни, коли країна-терорист Росія активно завдає удари по критичних точках інфраструктури, а саме наших ТЕЦ у всіх областях. Висвітлено досвід Європейського Союзу щодо створення передумов для розвитку альтернативної електроенергії в країнах ЄС, а саме Європейська кліматична мережа, розробила заходи, які повинні прискорити перехід на альтернативну енергію всіх країн безпечно та сумісно з Паризькою угодою. Розглянуто законодавче регулювання альтернативної енергетики, зазначено, що в Україні існує енергетична стратегія на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», розроблена ще у 2017 році, проте зараз вона потребує швидких та рішучих дій. Розглянуто сутність «зеленого тарифу» та умови державної підтримки його реалізації

СУЧАСНА МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ- СТОМАТОЛОГІВ

The article reveals that the system of masters’ in dentistry professional training in Ukraine does not sufficiently meet the international requirements and education levels regulated by the National Qualifications Framework. At the same time, the updated field standard of higher education in the specialty “Dentistry” (2019) contains a number of contradictory conditions, in particular: the availability of educational-professional training program and educational-scientific (optional for universities) one with different number of credits (300 and 360 correspondingly). The necessity to implement the levels of junior bachelor (dentist’s assistant) and bachelor (odontologist-hygienist) into the model of masters’ in dentistry professional training process was substantiated. This allows students of higher dental education institutions to start practical activity from the first year of studying, which can encourage them to increase the level of their professional competence and restore the preventive component of dental care to the population of Ukraine. It has been proved the expediency to prolong the period of masters’ in dentistry professional training to 6 years with the last year of practically oriented study to ensure compliance of dental education in Ukraine with the requirements of the World Federation for Medical Education in terms of the amount of academic load and the need to strengthen its practical component. A modern model of masters’ in dentisry professional training has been developed in accordance with the National Qualifications Framework and the requirements of the World Federation of Medical Education.У статті доведено, що система професійної підготовки магістрів-стоматологів в Україні не відповідає достатньою мірою міжнародним вимогам і регламентованим Національною рамкою кваліфікацій рівням освіти. Водночас оновлений галузевий стандарт вищої освіти за спеціальністю «Стоматологія» (2019) містить низку суперечливих положень, зокрема: наявність освітньо-професійної і освітньо-наукової (на вибір ЗВО) програм підготовки з різним об’ємом кредитів (300 і 360 відповідно). Обґрунтовано необхідність імплементації у модель процесу професійної підготовки магістрів-стоматологів рівнів молодшого бакалавра – асистента стоматолога, бакалавра – одонтолога-гігієніста і магістра – лікаря-стоматолога. Це дасть змогу студентам закладів вищої стоматологічної освіти розпочати практичну діяльність з молодших курсів, що сприятиме підвищенню рівня їх професійної компетентності і відновленню профілактичної складової стоматологічної допомоги населенню України. Для забезпечення відповідності стоматологічної освіти в Україні вимогам ВФМО у частині обсягу навчального навантаження і необхідності посилити її практичну складову доведено доцільність продовжити термін професійної підготовки магістрів до 6 років з останнім – практично-орієнтованим роком навчання. Розроблена модель професійної підготовки магістрів-стоматологів відповідно до Національної рамки кваліфікацій і вимог Всесвітньої федерації медичної освіти

МЕДСЕСТРИНСЬКИЙ ФАКТОР У ЗАСВОЄННІ АЛГОРИТМУ САМООБСТЕЖЕННЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

The article is devoted to the role of nurses in the prevention of breast cancer. The focus is on the process of learning as nursing staff and patients.У статті висвітлено роль медсестри в профілактиці раку молочної залози. Акцентовано увагу на процесі навчання як середнього медичного персоналу, так і пацієнток

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА СУСПІЛЬСТВА В ПЕРІОД ВІЙНИ

The article examines the information society and its specifics. The Internet, which exerts a strong influence on the dynamics of social changes and the consciousness of modern youth, whose socialization in the information society is carried out under the powerful influence of mass media in general and the Internet in particular, is considered. It is noted that network communication has certain advantages that make us forget about its disadvantages, as, however, in the situation of information access, which makes both useful information, but also information of negative content, easily available. The information security of society was considered, and it was noted that information and technical progress contributes to the emergence of new types of dangers, the most significant of which include: information weapons, social crimes in the IT sphere, as well as the use of information technologies in political struggle. It should be noted that the security of personal information is closely related to the security of society. Information security of a person is a state of protection of his psyche and health from harmful information that can lead to inadequate perception ofreality and/or deterioration of his physical condition. Social information security is the ability of society and its individual members to freely exercise their constitutional rights related to the free acquisition, processing, creation and distribution of information, as well as the degree of protection against harmful informational influence. The drive towards an information society creates new types of dangers and threats. The society itself is forced to respond to the challenges of international, national, public and personal security. Methods of combating the information war and methods of protecting the information space of society are given. У статті досліджено інформаційне суспільство та його специфіку. Розглянуто Інтернет, який чинить сильний вплив на динаміку соціальних змін та свідомість сучасної молоді, соціалізація якої в інформаційному суспільстві здійснюється під потужним впливом ЗМІ в цілому та мережі Інтернет зокрема. Зазначено, що мережеве спілкування має певні переваги, які змушують забути про його недоліки, як і в ситуації інформаційного доступу, що робить легкодоступною як корисну інформацію, але також й інформацію негативного змісту. Розглянуто інформаційну безпеку суспільства і відмічено, що інформаційнотехнічний прогрес сприяє появі нових видів небезпек, до  найбільш значних із них належать: інформаційну зброю, соціальні злочини в  ITсфері, а також застосування інформаційних технологій у політичній боротьбі. Прагнення до інформаційного суспільства породжує нові види небезпек та загроз. Саме суспільство змушене реагувати на виклики міжнародної, національної, громадської та особистої безпеки.  Наведено способи боротьби з інформаційною війною та методи  захисту інформаційного простору суспільства.

Плацентарний препарат «Лаеннек» у комплесному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки

The literature data of possibility of application of the Laennec placenta in the complex treatment of patients with diseases of the maxillofacial area were analyzed in the article. Its composition, properties, influence on the processes of reparative regeneration of various tissues of the body were considered. Possibility of application of the placental remedies for immunocorrection, neuroprotection, wound healing, normalization of skin pigmentation, nephro- and hepatoprotection, in the treatment of joint diseases, etc. are presented in data of the evidence based medicine. The data of molecular pharmacology on the mechanisms of action of placental drugs are considered. The aim of the study – to analyze the sources of scientific and medical information regarding the possibility of using the placental extract Laennec in the complex treatment of patients with diseases of the maxillofacial area. Materials and Methods. The study used bibliosematic and analytical methods. Results and Discussion. The sources of scientific and medical information concerning of composition of the Laennec placenta, its properties, the possibilities of applicatioin of the placental remedies for immunocorrection, neuroprotection, wound healing, normalization of skin pigmentation, nephro- and hepatoprotection, and treatment of suture were reviewed and processed. Conclusions. The analysis of the results of studies were presented in the review and indicates a wide range of possible clinical applications of Laennec placenta, including in the complex treatment of patients with diseases of the maxillofacial area.В статье проведен анализ литературных данных о возможности применения препарата плаценты «Лаеннек» в комплексном лечении пациентов с заболеваниями челюстно-лицевой области. Рассмотрены его состав, свойства, влияние на процессы репаративной регенерации различных тканей организма. Приведены данные доказательной медицины о возможности применения плацентарных препаратов для иммунокоррекции, нейропротекции, заживления ран, нормализа-ции пигментации кожи, нефро- и гепатопротекции, при лечении заболеваний суставов и тому подобное. Рассмотрены данные молекулярной фармакологии по механизмам воздействия препаратов плаценты. Цель исследования – проанализировать источники научно-медицинской информации относительно возможности применения препарата плаценты «Лаеннек» в комплексном лечении пациентов с заболеваниями челюстно-лицевой области. Материалы и методы. В исследовании применены библиосематический и аналитический методы. Результаты исследований и их обсуждение. Проанализированы и обработаны источники научно-медицинской информации, касающиеся состава препарата плаценты «Лаеннек», рассмотрены его свойства, возможности применения плацентарных препаратов для иммунокоррекции, нейропротекции, заживления ран, нормализации пигментации кожи, нефро- и гепатопротекции, при лече-нии заболеваний суставов и тому подобное. Выводы. Анализ результатов исследований, приведенных в обзоре, указывает на широкий спектр возможных клинических применений препарата плаценты «Лаеннек», в том числе в комплексном лечении пациентов с заболеваниями челюстно-лицевой области.У статті проведено аналіз літературних даних щодо можливості застосування препарату плаценти «Лаеннек» у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Розглянуто його склад, властивості, вплив на процеси репаративної регенерації різних тканин організму. Наведено дані доказової медицини про можливості застосування плацентарних препаратів при імунокорекції, нейропротекції, загоєнні ран, нормалізації пігментації шкіри, нефро- та гепатопротекції, при лікуванні захворювань суглобів тощо. Розглянуто дані молекулярної фармакології за механізмами впливу препаратів плаценти. Мета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації щодо можливості застосування препарату плаценти «Лаеннек» у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи. Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються складу препарату плаценти «Лаеннек», розглянуто його властивості, можливості застосування плацентарних препаратів при імунокорекції, нейропротекції, загоєнні ран, нормалізації пігментації шкіри, нефро- та гепатопротекції, при лікуванні захворювань суглобів тощо. Висновки. Аналіз результатів досліджень, наведених в огляді, вказує на широкий спектр можливих клінічних застосувань препарату плаценти «Лаеннек», у тому числі в комплесному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки

Частота плеоморфних аденом слинних залоз та їх гістологічні типи за даними архівного аналізу історій хвороб клініки Національного медичного університету імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр.

Pleomorphic adenoma remains the most prevalent tumor among benign neoplasms of the salivary glands of 61 to 90 %. The clinical course of the tumor has a typical, weakly symptomatic, which complicates the establishment of a previous clinical diagnosis at the pre-hospital stage. The definitive diagnosis of "pleomorphic adenoma" is established on the basis of a pathohistological study. Morphological methods not only indicate the type of tumor – benign or malignant, but also determine its origin (phenotype of the tumor). The aim of the study – to learn the frequency of pleomorphic adenomas of the salivary glands and their histological types according to archival analysis of the diseases history of O. O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018. Materials and Methods. The material of the survey was the archival histories of 133 patients with pleomorphic adenomas of the salivary glands that were treated at the Kyiv City Clinical Hospital No. 12 at the clinical base of O. O. Bohomolets National Medical University in the period of 2014–2018. The average age of patients was (48±11.3). All patients underwent typical surgical interventions – excisional biopsy, partial, subtotal, total parotidectomy. Bioptats of the tumours were studied pathohistologically. Results and Discussion. The most of "pleomorphic adenomas" were in parotid salivary glands – 110 (82.7 %) patients. Among the histological types of pleomorphic adenomas, mesenchymal was observed – 91 (68.42 %) patients, with a dominant of epithelial component – 30 (22.55 %), a classic (combined) variant (the same number of mesenchymal and epithelial components) – 11 (8.27 %), and with the domination of the myoepithelial component 1 (0.75 %). Conclusions. The largest number of pleomorphic adenomas of the salivary glands was located in the parotid salivary glands – 110 (82.7 %). Among the histological types of pleomorphic adenomas, mesenchymal and epithelial types were prevalent – 91 (68.42 %) and 30 (22.55 %) patients. Women and men were dominated by mesenchymal and epithelial types of pleomorphic adenoma – 64 (71.11 %) and 20 (22.22 %), and 27 (62.79 %) and 10 (23.25 %), respectively. In this case, only for epithelial type of pleomorphic adenomas, the distribution by age had significant differences – for women, the average age was (39.87±9.74) years, for men – (48.5±11.66) years.Плеоморфная аденома остается наиболее распространенной опухолью среди доброкачественных новообразований слюнных желез, что составляет от 61 до 90 %. Клиническое течение новообразования имеет типичную, слабовыраженную симптоматику, что затрудняет постановку предварительного клинического диагноза на догоспитальном этапе. Окончательный диагноз плеоморфной аденомы устанавливают на основании патогистологического исследования. Морфологические методы не только указывают вид опухоли - доброкачественная или злокачественная, но и определяют ее происхождение (фенотип опухоли). Цель исследования – изучить частоту плеоморфных аденом слюнных желез и их гистологических типов по данным архивного анализа историй болезней клиники Национального медицинского университета (НМУ) имени А. А. Богомольца в период 2014–2018 гг. Материалы и методы. Материалом обследования были архивные истории 133 больных с плеоморфными аденомами слюнных желез, находящихся на лечении в Киевской городской клинической больницы (КГКБ) № 12 на клинической базе кафедры НМУ имени А. А. Богомольца в период 2014–2018 гг. Средний возраст пациентов составил (48±11,3) года. Всем больным проводили по показаниям типичные оперативные вмешательства – эксцизионную биопсию, частичную, субтотальную, тотальную паротидектомию. Биоптаты были изучены патогистологически. Результаты исследований и их обсуждение. С поражением околоушных слюнных желез плеоморфной аденомой было – 110 (82, 7%) больных. Среди гистологических типов плеоморфных аденом выделяли – мезенхимальный – 91 (68,42 %) больных, с доминированием эпителиального компонента – 30 (22,55 %), классический (комбинированный) вариант (одинаковое количество мезенхимального и эпителиального компонентов) – 11 (8,27 %) и с доминированием миоэпителиального компонента 1 (0,75 %). Выводы. Наибольшее количество плеоморфных аденом слюнных желез располагалась в околоушной слюнной железе – 110 (82,7 %). Среди гистологических типов плеоморфных аденом преобладали мезенхимальный и эпителиальный типы – 91 (68,42 %) и 30 (22,55 %) больных. Среди женщин и мужчин доминировали мезенхимальный и эпителиальный типы строения плеоморфных аденом – 64 (71,11 %) и 20 (22,22 %) и 27 (62,79 %) и 10 (23,25 %) соответственно. При этом только для эпителиального типа плеоморфных аденом распределение по возрасту имело существенные отличия – у женщин средний возраст составлял (39,87±9,74) года, для мужчин – (48,5±11,66) года.Плеоморфна аденома залишається найрозповсюдженішою пухлиною серед доброякісних новоутворень слинних залоз, що складає від 61 до 90 %.      Клінічний перебіг новоутворення має типову, слабовиражену симптоматику, що ускладнює встановлення попереднього клінічного діагнозу на догоспітальному етапі. Остаточний діагноз плеоморфної аденоми встановлюють на основі патогістологічного дослідження. Морфологічні методи не лише вказують вид пухлини – доброякісна чи злоякісна, а й визначають її походження (фенотип пухлини). Мета дослідження – вивчити частоту плеоморфних аденом слинних залоз та їх гістологічних типів за даними архівного аналізу історій хвороб клініки Національного медичного університету (НМУ) імені О. О. Богомольця  в період 2014–2018 рр.    Матеріали і методи. Матеріалом обстеження були архівні історії 133 хворих із плеоморфними аденомами слинних залоз, що перебували на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 12 (КМКЛ) на клінічній базі кафедри НМУ імені О. О. Богомольця в період 2014–2018 рр. Середній вік пацієнтів становив (48±11,3) року. Усім хворим проводили за показаннями типові оперативні втручання – ексцизійну біопсію, часткову, субтотальну, тотальну паротидектомію. Біоптати були вивчені патогістологічно. Результати досліджень та їх обговорення. З ураженням білявушних слинних залоз плеоморфною аденомою було 110 (82,7 %) хворих. Серед гістологічних типів плеоморфних аденом спостерігали мезенхімальний 91 (68,42 %) осіб, із домінуванням епітеліального компонента – 30 (22,55 %), класичний (комбінований) варіант (однакова кількість мезенхімального та епітеліального компонентів) – 11 (8,27 %) та з домінуванням міоепітеліального компонента 1(0,75 %). Висновки. Найбільша кількість плеоморфних аденом слинних залоз містилася в білявушній слинній залозі – 110 (82,7 %). Серед гістологічних типів переважали мезенхімальний та епітеліальний види  – 91 (68,42 %) і 30 (22,55 %)  хворих. Серед жінок та чоловіків домінували мезенхімальний та епітеліальний типи будови плеоморфних аденом – 64 (71,11 %) і 20 (22,22 %) та 27 (62,79 %) і 10 (23,25 %) відповідно. При цьому лише для епітеліального типу плеоморфних аденом поділ за віком мав суттєві відмінності – у жінок середній вік складав (39,87±9,74) року, для чоловіків – (48,5±11,66) року