Авторитет викладача – необхідна умова його ефективної взаємодії зі студентами

The article is emphasized on the authority of the teacher, which determines the qualitative characteristics of the individual teacher professionalism. By relying on the results of the theoretical and practical research, the author defines the role and place of the teacher, his or her authority in the organization of effective pedagogical interaction at different levels of communication. Describing the individual components of the authority of the teacher, particular attention is paid to the general and professional culture of the teacher and singled out the negative signs of manifestation. It is indicated that basis of the authority of the teacher is his professional competence, covering the structure in tact teaching, teaching techniques, teaching ethics. It was found out that the authority of the teacher is based on the pedagogical communication that affects the development and shaping both the individual teacher and the individual student. Based on the results of the experimental studies, the author defines the features of formation of pedagogical authority in the lectures, and points to the objective difficulties of the uphold of the authority of the teacher, offers some advices on the formation of authority in the system of pedagogical interaction at the following levels: «teacher-student», «teacher-administration», «student-student»,У статті акцентовано увагу на авторитеті викладача, який визначає якісну характеристику професіоналізму особистості педагога. Автор, спираючись на результати теоретико-практичних досліджень, визначає роль і місце педагога, його авторитету в організації ефективної педагогічної взаємодії на різних рівнях спілкування. Характеризуючи окремі компоненти авторитету педагога, у дослідженні особливу увагу приділено загальній та професійній культурі викладача, виокремлено негативні ознаки її прояву. Зазначено, що підґрунтям авторитету викладача виступає його професійна компетентність, що охоплює в своїй структурі педагогічний такт, педагогічну техніку, педагогічну етику. З’ясовано, що авторитет педагога ґрунтується на педагогічному спілкуванні, яке впливає на розвиток і формування як особистості викладача, так і особистості студента. На основі проведеного експериментального дослідження автор визначає особливості формування педагогічного авторитету у процесі проведення лекційних занять, а також вказує на об’єктивні труднощі зміцнення авторитету викладача, пропонує деякі поради щодо формування авторитету у системі педагогічної взаємодії на таких рівнях: «викладач-студент», «викладач-адміністрація», «студент-студент»

Psycho-emotional states of future specialists in a socionomic area under lockdown and martial law: comparative analysis

The aim of the study is to perform comparative analysis of dominating psycho-emotional states of future specialists in a socionomic area under lockdown and martial law. A verification strategy is suggested for examining psycho-emotional states. The research used participant observation, valid and reliable psycho-diagnostic instruments, factor analysis, coefficients of empirical data reliability. It was established that in the comparison of the selected complex of psychological content parameters Group 1 (under lockdown) and Group 2 (under martial law) there are no significant differences. Two factor structures of the respondents’ psycho-emotional states were created: one of them – during the ongoing COVID-19 pandemic (59.91%) and the other – during the martial law (69.89%). It was found out that the obtained data on psycho-emotional states during the lockdown and the martial law are essentially different that did not allow determining or disproving significant differences by means of statistical coefficients. The study substantiated that the established empirical facts are characterized by scientific novelty which should be taken into consideration by organizers of educational and professional training for specialists in a socionomic area

Рецензія на монографію К. П. Осадчої «Теоретичні та методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності»

In the publication the theoretical and methodological research of K. P. Osadcha “Theoretical and methodological fundamentals of vocational training of future teachers for tutoring” has been analyzed, which reflects the theoretical and practical aspects for vocational training of future teachers to new realities of teaching, namely the implementation of tutoring in working with children at primary, secondary and high school. The authors have analyzed the structure of this monograph, highlighted main author achievements, which are the historical and pedagogical analysis of the development for tutoring in Ukraine, the determination of the essence the tutoring, the structure of the tutor competence and conceptual foundations of vocational training of future teachers for tutoring.У публікації здійснено аналіз теоретико-методологічного дослідження К.П. Осадчої «Теоретичні та методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності», що відображає теоретичні й практичні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів до нових реалій педагогічної діяльності, а саме до здійснення тьюторської діяльності у роботі з дітьми початкового, середнього та старшого шкільного віку. Авторами проаналізовано структуру та зміст монографії, виділено основні здобутки автора, що полягають в історико-педагогічному аналізі становлення тьюторства в Україні, визначенні сутності тьюторської діяльності, структури тьюторської компетентності та концептуальних засад професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності

Research of readiness of pedagogical workers for innovations

The purpose is empirical research of the interdependence of variables and construction of the factor structure of the readiness of pedagogical workers for innovation. Research methods: theoretical analysis and generalization, valid test methods with standardized questionnaires, factor analysis. The structure of readiness of pedagogical workers for innovative pedagogical activity has been determined using ANOVA factor analysis with Varimax rotation. The most significant interdependencies of variables and researched relationships were established at the statistically significant level (p ≤ .01; p ≤ .05). The structure of readiness of pedagogical workers for innovations united five main factors. It has been found that the main is F2 “informational readiness”, which is positively correlated with F1 “motivational operational readiness”, F3 “sense readiness”, F4 “procedural readiness” and F5 “distat-resulting preparedness”. It is expedient to implement the acquired knowledge into the program of reforms and development of primary and secondary education. The research of a specific type of readiness for innovation with the development of an implementation algorithm requires further attention

Technology of Development of Critical Thinking of Elementary School Pupil: Practical Aspects of Self-Education

The article is devoted to separate aspects of the development of critical thinking of an elementary school student. The author suggests separate definitions of the concepts of "thinking", "critical thinking"; provides a comparative analysis of critical and everyday thinking; emphasizes the need for the development of critical thinking among schoolchildren, its interconnection and interdependence with teacher's reflective reflection. The article proposes the characteristic of the integrity of the educational process, describes various educational approaches to determining the level of formation of reflexivity of thinking in elementary school students

ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ РИС У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

The research is conducted in the article and theoretical and practical analysis of the characteristics of leadership and the substantiation of the psychological and pedagogical conditions for the formation and development of leadership qualities in students in the process of professional training in a higher educational institution. An analysis of various approaches to the interpretation of the concepts of "leader", "leadership", "leadership in education", and "educational leadership" is proposed; Based on the various definitions analyzed, he identifies the signs of student leadership: initiative, contact, sensitivity, goodwill, broad social and intellectual horizons, willingness to help, etc. It is noted that the concept of leadership is considered by scientists in such aspects as leadership as a mechanism for introducing innovative changes, leadership as a model of personality formation, and leadership as the spiritual mission of an individual. The results of a study conducted among students of the first (bachelor\u27s) level of higher education of specialty 013 "Primary Education", which was conducted to study the state of formation of leadership qualities. future primary school teachers are presented and characterized. Empirical studies have shown that students systematize all leadership qualities into the following groups: organizational, communicative, perceptual, creative, and self-regulatory. It is noted that confirmation of the qualities of a leader in future primary school teachers involves the creation of appropriate favorable conditions that ensure that students’ activities are focused on the development of leadership motivation. The article defines and characterizes the necessary psychological and pedagogical conditions: the formation of the motivational and value sphere of a future teacher education specialist for impact on the process of increasing the level of personal professional development within the limits of future professional activity; the readiness of the university’s scientific and teaching staff to work with potential leaders; formation of practical leadership experience in the conditions of educational applicants undergoing various types of teaching practice; development and implementation of training sessions in the educational process of professional training of future specialists.Статтю присвячено теоретико-практичному аналізові особливостей лідерства та обґрунтуванню психолого-педагогічних умов формування й розвитку лідерських рис у студентів у процесі професійної підготовки в умовах закладу вищої освіти. Запропоновано аналіз різних підходів до тлумачення понять «лідер», «лідерство, «лідерство в освіті», «освітнє лідерство»; на основі проаналізованих різних визначень виокремлено ознаки студентського лідерства: ініціативність, контактність, чуйність, доброзичливість, широкий соціально-інтелектуальний кругозір, готовність прийти на допомогу тощо. Зазначено, що поняття лідерства науковці розглядають у таких аспектах, як: лідерство як механізм упровадження інноваційних змін; лідерство як модель формування особистості; лідерство як духовна місія особистості. Подано та схарактеризовано результати дослідження, проведеного серед здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта, яке проводили з метою вивчення стану сформованості лідерських рис у майбутніх учителів початкової школи. Емпіричне дослідження показало, що студенти всі лідерські риси систематизують у такі групи: організаторські, комунікативні, перцептивні, креативні, саморегуляції. Зазначено, що формування лідерських рис у майбутніх учителів початкової школи передбачає створення відповідних сприятливих умов, що забезпечують спрямування діяльності студентів на розвиток лідерської мотивації. У статті визначено та схарактеризовано необхідні психолого-педагогічні умови: формування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього фахівця педагогічної освіти до лідерства в процесі професійної підготовки та майбутньої професійної діяльності; готовність науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти до роботи з потенційними лідерами; формування практичного досвіду лідерства в контексті проходження здобувачами освіти різних видів педагогічної практики; розроблення та впровадження тренінгових занять в освітній процес професійної підготовки майбутніх фахівців