Methods of Natural Sciences for the Reconstruction of the Ceramics Firing

The reconstruction of the Early Iron Age ceramics firing from the Northern Black Sea region is a part of the project`s tasks of studying the ceramics of mobile and sedentary communities in the region (early nomads and the forest-steppe population). The ceramics firing process and the content of mineral phases were determined by DTA-TG methods. Data are given on five samples from the settlements of Glinjeni II-La Shanz and Subotiv, as well as the burials of Kasperovka, Pryshyb and Velykodolynske. In the paper mineralogical and phase composition of ceramic samples are revealed. It is established that the analyzed samples were burned at a temperature not exceeding 650 °C.Проведено реконструкцію режиму випалювання кераміки раннього залізного віку з Північного Причорномор’я за матеріалами деяких пам’яток осілості з лісостепу і поховань ранніх кочовиків степової зони. Режим випалу кераміки і вміст мінеральних фаз визначені методом ДТА-ТГ. При нагріванні зразків спостерігаються характерні реакції, що відповідають за дегідратацію, декарбонатизацію, фазові переходи і ін. Склад глин визначався за допо- могою рентгенофазового аналізу (РФА). Експериментальне дослідження було проведено на фрагментах посудин з лісостепових поселень Глінжень IIЛа Шанц (Glinjeni 10) і Суботів (Subotiv 29), а також степових поховань ранніх кочовиків Касперівка (Kasperіvka 89), Пришиб (Pryshyb 105) і Великодолинське (Velykodolynske 126). РФА показав схожий мінералогічний і фазовий склад зразків кераміки (табл. 1). У всіх зразках були виявлені кварц, слюда (мусковіт/флогопит), польові шпати (мікроклін/альбіт). Були діагностовані кальцит, рутил, анатаз, амфібол і магнетит (табл. 1). Криві ДТА (рис. 2) показують ендотермічні і екзотермічні піки, котрі діагностують відмінності мінерального складу. Широкий ендотермічний пік в діапазоні 30—200 °С у всіх зразках показує вихід адсорбційної води, тобто, дегідратацію незв’язаної води. Цей ефект також підтверджується зміною маси зразків в цьому інтервалі температур. Широкий екзотермічний пік в інтервалі 250—500 °С вказує на вигоряння органічного матеріалу, присутнього у всіх зразках. Ендотермічні піки, що проявляються в діапазоні від 550 до 700 °С, відповідають за вихід кристалізаційної води із шаруватих силікатів. Пік в районі 650 °С вказує на збереження каолініта в процесі випалу кераміки в дав- нину і, відповідно, температура випалу такої кераміки не перевищувала цього значення (Ravisankar et al. 2014). Ілліт/мусковіт починають втрачати воду при температурі близько 700 °С і їх повна дегідратація відбувається при температурі 850—900 °С (Maritan et al. 2005). На кривих ДТА зразків з найбільшим вмістом (за даними РФА) ілліта/мусковіта ми спостерігаємо ендотермічні піки в цій області 679 °С (Glinjeni 10), 670 °С (Pryshyb 105) і 650 (Velykodolynske 126). А найбільшу втрату маси в температурах відповідають за дегідратацію глинистих мінералів 200—400 °С показують ці ж зразки (табл. 2). Карбонати починають розкладатися при 650 °С. У зразку Gligeni 10 з найбільшим вмістом мінералів групи карбонату спостерігається яскравий ендотермічний пік при температурі 854 °С. В інших зразках пік в цій області проявляється слабо і за даними РФА кальцит присутній в кількості менше за 1,0 %, або зовсім відсутній. В інших зразках ендотермічний пік спостерігається в інтервалі температур 566—576 °С. Отже, пік в районі 570 °С вказує на те, що проаналізовані посудини (зразки) випалювалися при температурі, що не перевищувала 650 °С. Тобто, при виготовленні досліджених посудин використовувався випал у вогнищі. Використаний метод ДТА-ТГ підтвердив припущення археологів про те, що посуд, з якого були відібрані зразки, не був виготовлений спеціально для поховань, а тільки використовувався у поховальному обряді після тривалого побутового використання і був виготовлений в умовах домашнього виробництва.Проведена реконструкция режима обжига керамики раннего железного века из Северного Причерноморья из материалов некоторых памятников оседлости из лесостепи и погребений ранних кочевников степно зоны. Режим обжига керамики и содержание минеральных фаз могут быть определены методом ДТА-ТГ. При нагреве образцов наблюдаются характерные реакции, отвечающие за дегидратацию, декарбонатизацию, фазовые переходы и пр. Состав глин определялся рентгенофазовым анализом (РФА). Экспериментальное исследование было проведено на фрагментах сосудов из лесостепных поселений Глинжень II-Ла Шанц (Glinjeni 10) и Суботив (Subotiv 29), а также степных погребений ранних кочевников Касперивка (Kasperіvka 89), Пришиб (Pryshyb 105) и Великодолинское (Velykodolynske 126). РФА показал схожий минералогический и фазовый состав образцов керамики (табл. 1). Во всех образцах керамики были обнаружены кварц, слюда (мусковит/флогопит), полевые шпаты (микроклин/альбит). Были диагностированы кальцит, рутил, анатаз, амфибол и магнетит (табл. 1). Кривые ДТА (рис. 2) показывают эндотермические и экзотермические пики, которые показывают различия минерального состава. Широкий эндотермический пик в диапазоне 30—200 °С во всех образцах показывает выход адсорбционной воды, т. е. дегидратации несвязанной воды. Этот эффект также подтверждается изменением массы образцов в этом интервале температур. Широкий экзотермический пик в интервале 250—500 °С указывает на выгорание органического материала, присутствующего во всех образцах. Эндотермические пики, проявляющиеся в диапазоне от 550 до 700 °С, отвечают за выход кристаллизационной воды из слоистых силикатов. Пик в районе 650 °С указывает на сохранение каолинита в процессе обжига керамики в древности и соответственно температура обжига такой керамики не превышала этого значения температуры (Ravisankar et al. 2014). Иллит/мусковит начинают терять воду при температуре около 700 °С и их полная дегидратация происходит при температуре 850—900 °С (Maritan et al. 2005). На кривых ДТА образцов с наибольшим содержанием (по данным РФА) иллита/мусковита мы наблюдаем эндотермические пики в этой области 679 °С (Glinjeni 10), 670 °С (Pryshyb 105) и 650 (Velykodolynske 126). А наибольшую потерю массы в температурах, отвечающих за дегидратацию глинистых минералов 200—400 °С, показывают эти же образцы (табл. 2). Карбонаты начинают разлагаться при 650 °С. В образце Gligeni 10 с наибольшим содержанием минералов группы карбоната наблюдается яркий эндотермический пик при температуре 854 °С. В других образцах пик в этой области проявляется слабо и по данным РФА кальцит присутствует в количестве менее 1,0 %, либо совсем отсутствует. В других образцах эндотермический пик, наблюдаемый в интервале температур 566—576 °С. Пик в районе 570 °С, указывает на то, что проанализированные сосуды (образцы) обжигались при температуре не превышающей 650 °С. Т. е. при изготовлении исследованных сосудов использовался костровой обжиг. Использованный метод ДТА-ТГ подтвердил предположения археологов о том, что исследованные образцы посуды не были изготовлены специально для погребений, а только использовались в погребальном обряде после длительного бытового использования и были произведены в домашних условиях

Motivierende Methoden im DaF-Unterricht

211-21

Cognitive-pragmatic features of ethno-specific vocabulary characterizing monetary relations in the German language

© 2020, Slovenska Vzdelavacia Obstaravacia. All rights reserved. The key problems of modern linguistics are the establishment and description of the relationship between the semantic foundations of the language, the national mentality, and the culture of a particular ethnic group. At this point, ethnospecific vocabulary is of great interest to linguists, as well as for representatives of cultural studies, sociology, and ethnography. In this regard, this article is aimed to identify the features of national currency nominations that have a number of quantitative and qualitative characteristics in the German language, which is manifested at the level of frequency of use, as well as in terms of combinability at the level of syntagmatics. The methodological basis of the study were the main provisions of the theory of cognitive linguistics and the use of corpus technologies in the analysis of lexical units. The author compared data from paremiographic sources with data from the German language corpus "Digitales Wörterbuch der deutschen Sprache" (DWDS) on ethnospecific lexical units with subsequent identification of cognitive-discursive features of the analyzed group of lexemes. The obtained data can be taken into account when describing the mechanisms of formation and maintenance of national identity, translation of norms and values in the German-speaking ethnocultural society

Motivierende Methoden im DaF-Unterricht

211-21

Formation of paremiological competence using mobile applications in a foreign language lesson in elementary school

This article is devoted to the study of the conditions for the formation of paremiological competence in a foreign language lesson using mobile applications. Their usage allows to improve the quality of the process of learning foreign language thanks to the elements of interactivity. Mobile applications provide the ability of flexible adaptation of educational content to the individual needs of the teacher. Using the mobile application called ‘Quizlet’ is one of the most effective ways to form the paremiological component of communicative competence in schoolchildren at the initial stage of education. The success of using this mobile application in teaching English vocabulary is confirmed by the results of the pedagogical experiment

Use of corpus technologies for the development of lexical skills

© 2020, Universidad del Zulia. All rights reserved. The introduction of informational technologies in the modern educational process is an essential part of the successful work of the teacher and the guaranty of the achievement of learning outcomes. The text corpus is one of the modern resource tools for the creation of language learning assignments for students. In addition, we present teaching materials for studying the homonymy and polysemy of the words. We offer two different forms of organization of the learning process with emphasis on corpus technology: teacher presenting select assignments to independently working students with texts from a text corpus, as a mini-research project

Subsistence strategies on the Late Mesolithic and Early Neolithic lake settlement Zamostje 2 in Volga-Oka region: Evidence of fishing

Materials of the multilayer wetland site Zamostje 2 are key to study the human cultural history of the Volga-Oka interfluve in Central Russia due to the diversity and completeness of the material culture, on the one hand, and encompass large information potential of fragile organic remains preserved in the waterlogged conditions, on the other hand. The existence of the lake settlement in the broad framework of ca. 7000–4300 cal BC includes the period of distribution of the first ceramics and development of ceramic production among hunter-fisher-gatherers. The purpose of this paper to synthesize the data obtained by natural scientific methods on the reconstruction of the paleolandscape and animal and plant resources, as well as compare them with archaeological evidence of hunting and, in particular, fishing practices. New data from the fishing zone and geological structure of the microregion have been brought. This analysis creates a context for adaptation of various multidisciplinary studies and fuels discussions of paleoecological and cultural events characteristic for the Upper Volga region in the period under consideration.The studies were carried out thanks to financial support from Programme of FSR SAS No. 0184-2014-0008 and 0184-2019-0008, Projects of RFBR No. 11-06-00090 а, 11-06-10030 k, 12-06-10013 k, 13-06-10007 k, 13-06-12057 ofi-m, Proyecto I+D+I HAR 2008 – 04461/Hist Ministerio de ciencia e inovación, España 2009–2011 (Dir. I. Clemente Conte) and Sergiev-Posad State History and Art Museum-Preserve.Peer reviewe

Hendiadys as part of binomials: Historical genesis and distinctive features

The paper deals with hendiadys as a linguistic phenomenon considering the issues of its historical background and distinguishing features as part of binomials. Indeed, binomials have frequently been employed in various genres and by various authors throughout the history of English. Thus, the aim of this paper is both to retrace the history of hendiadys as part of binomials from Old English to Present-Day English including the periods of Middle and Early Modern English and to review their significant peculiarities in the English language