ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРЕДМЕТУ ОПЕРАТИВНОГО КОНТРОЛЮ

The article studied in details the basis of the theory of control, the necessity of determining the subject for further development of science and effective control activity in practice. Critical analysis of the fundamental works of accounting and control revealed the limits of the domain of operational control. It was found out that the object determines the scope of operational control, the conditions and the state of its operation mechanism. The components of the subject of operational control are interrelated, allowing one to find a way to achieve its objective and qualitative tasks.Proved that its subject is a special part of the theory, which describes in details the nature and breadth of operational process control to adapt its organization and methods to the specific conditions of the enterprise. The practical significance of operational control reveals due to the subject, which is manifested in the constant impact of the subject of control (control component) on its object (driven component) through the techniques, methods and tools (methodological component), which ensure smooth and efficient operation of all structural divisions, by avoiding or quickly correcting mistakes, shortcomings and negative effects of the economic process.In the article the authors provide substantiation of interrelationship of operative control and economic security of the enterprise. In the publication determined, that in the realities of the present well organized operational control creates the preconditions for ensuring economic and financial security.В статье подробно исследована основа теории контроля. Обоснована необходимость определения предмета для дальнейшего развития науки и эффективного проведения контрольной деятельности на практике. Критический анализ фундаментальных работ по учету и контролю позволили выявить границы функционирования предметной области оперативного контроля. Выяснено, что предмет определяет сферу действия оперативного контроля, условия и состояние функционирования его механизма. Составляющие предмета оперативного контроля взаимосвязаны между собой, что позволяет спроектировать путь к достижению его цели и качественного выполнения задач. Доказано, что его предмет – это особая часть теории, которая подробно характеризует и раскрывает особенности сущности процесса оперативного контроля и позволяет адаптировать его организацию и методику к конкретным условиям деятельности предприятия. Через предмет раскрывается прикладное значение оперативного контроля, которое проявляется в беспрерывном воздействии субъекта контроля (управляющая составляющая) на его объект (управляемая составляющая) через систему приемов, способов и средств (методическая составляющая), что обеспечивает бесперебойную и эффективную работу всех структурных подразделений предприятия, путем предотвращения или быстрого исправления ошибок, недостатков и негативных явлений хозяйственного процесса. Обосновано взаимосвязь оперативного контроля и экономической безопасности предприятия. Установлено, что в реалиях современности оперативный контроль, который удачно организован, формирует предпосылки для обеспечения экономической и финансовой безопасности.В статті детально досліджена основа теорії контролю. Обґрунтована необхідність визначення предмету для подальшого розвитку науки і ефективного проведення контрольної діяльності на практиці. Критичний аналіз фундаментальних праць з обліку та контролю дозволили виявити межі функціонування предметної області оперативного контролю. З’ясовано, що предмет визначає сферу дії оперативного контролю, умови та стан функціонування його механізму. Складові предмету оперативного контролю взаємопов’язані між собою, що дозволяє спроектувати шлях до досягнення його мети та якісного виконання завдань. Доведено, що його предмет – це особлива частина теорії, що детально характеризує і розкриває особливості сутності процесу оперативного контролю і дозволяє адаптувати його організацію і методику до конкретних умов діяльності підприємства. Через предмет розкривається прикладне значення оперативного контролю, яке проявляється у постійному впливі суб’єкта контролю (керуюча складова) на його об’єкт (керована складова) через систему прийомів, способів і засобів (методична складова), що забезпечує безперебійну і ефективну роботу усіх структурних підрозділів підприємства, шляхом уникнення або швидко виправлення помилок, недоліків і негативних явищ господарського процесу. Обґрунтовано взаємозв’язок оперативного контролю та економічної безпеки підприємства. Встановлено, що в реаліях сучасності вдало організований оперативний контроль формує передумови для забезпечення економічної та фінансової безпеки.

Теоретичне обґрунтування вибору АФІ у складі екстемпорального гелю для лікування ран та пролежнів

Topicality. Treatment of chronic wounds and bedsores remains an urgent problem today, which requires the development of effective and safe drugs. Regardless of the cause, the pathogenesis of chronic wounds and bedsores is based on violations of trophic and protective properties of the skin, which develop due to tissue hypoxia.Aim. The aim of this work is theoretical research to substantiate the choice of active pharmaceutical ingredients (API) in the composition of extemporaneous gel for the treatment of chronic wounds and bedsores.Materials and methods. Methods of systematic and comparative analysis and bibliosemantic method of studying the modern view on the treatment of chronic wounds and the use of API for their treatment were used to search for information.Results and discussion. The article shows the relevance of the use of active pharmaceutical ingredients (decamethoxine and hyaluronic acid). Analysis of the literature showed that decamethoxine has a pronounced antibacterial, fungicidal and virocidal action, as well as has anti-inflammatory activity; hyaluronic acid - stimulates repair processes and accelerates epithelialization of wounds.Conclusions. The choice of API (decamethoxine and hyaluronic acid) in the composition of extemporaneous gel for the treatment of wounds and bedsores is theoretically substantiated.Актуальность. Лечение хронических ран и пролежней остается актуальной проблемой на сегодняшний день, что требует разработки эффективных и безопасных лекарственных средств. Независимо от причины в основе патогенеза хронических ран и пролежней лежат нарушения трофики и защитных свойств кожи, развивающиеся вследствие тканевой гипоксии.Цель работы. Целью данной работы является теоретическое исследование по обоснованию выбора активных фармацевтических ингредиентов (АФИ) в составе экстемпорального геля для лечения хронических ран и пролежней.Материалы и методы. Для поиска информации были использованы методы системного и сравнительного анализа и библиосемантический метод изучения современного взгляда на лечение хронических ран и использование АФИ для их лечения. Результаты и их обсуждение. Показана актуальность использования активных фармацевтических ингредиентов (декаметоксина и гиалуроновой кислоты). Анализ литературных источников показал, что декаметоксин обладает выраженным антибактериальным, фунгицидным и вирусоцидным действием, а также противовоспалительной активностью; гиалуроновая кислота стимулирует процессы репарации и ускоряет эпителизацию ран.Выводы. Теоретически обоснован выбор АФИ (декаметоксина и гиалуроновой кислоты) в составе экстемпорального геля для лечения ран и пролежней.Вступ. Лікування хронічних ран та пролежнів залишається актуальною проблемою на теперішній час, що вимагає розробки ефективних та безпечних лікарських засобів. Незалежно від причини в основі патогенезу хронічних ран і пролежнів лежать порушення трофіки і захисних властивостей шкіри, що розвиваються внаслідок тканинної гіпоксії.Мета. Метою даної роботи є теоретичні дослідження з обґрунтування вибору активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) у складі екстемпорального гелю для лікування хронічних ран та пролежнів.Матеріали та методи. Для пошуку інформації були використані методи системного і порівняльного аналізу та бібліосемантичний метод вивчення сучасного погляду на лікування хронічних ран та використання АФІ для їх лікування.Результати та їх обговорення. Показано актуальність використання активних фармацевтичних інгредієнтів (декаметоксину та гіалуронової кислоти). Аналіз літературних джерел показав, що декаметоксин володіє вираженою антибактеріальною, фунгіцидною та вірусоцидною дією, а також має протизапальну активність; гіалуронова кислота стимулює процеси репарації та пришвидшує епітелізацію ран.Висновки. Теоретично обґрунтовано вибір АФІ (декаметоксину та гіалуронової кислоти) у складі екстемпорального гелю для лікування ран та пролежнів

Структурно-механічні дослідження гелю з кислотою гіалуроновою та декаметоксином

According to domestic and foreign literature, patients with the surgical profile with infected wounds and purulent-inflammatory complications make up the majority of patients. For the treatment of chronic wounds and bedsores together with the inhibition of the growth of microorganisms, a drug must provide the optimal conditions for the growth of granulation, and have the reparative and anti-inflammatory effect. One of the main modern principles of wound healing is the pathogenetic orientation according to the phase of the wound process. Therefore, one of the current problems of modern pharmacy is the development of drugs for the treatment of infected wounds and bedsores with the complex pharmacological activity. Aim. To experimentally substantiate the technological mode for production of an extemporaneous gel with decamethoxine and hyaluronic acid. Materials and methods. The gel was prepared at a temperature of 15-25 °C. The gel base was prepared according to the conventional technology. Due to the fact that the polymer was already pre-neutralized with ammonia, Aristoflex AVC (“Clariant Surfactants”, Switzerland) weighed in portions was added in the calculated amount of water and stirred at a slow speed of the agitator of 60-70 rpm (to prevent air bubbles) to form a gel, then gradually added the weighed glycerol, and aqueous solutions of active pharmaceutical ingredients (API) previously prepared. The plastically viscoelastic properties of the gel developed were studied on a BROOKFIELD DV-II + PRO viscometer. Results. During the analysis of the dependence of viscosity on the shear rate obtained it was found that the rheological behavior of the gel studied was characterized by an inverse decrease in viscosity with increasing the shear rate, i.e. there was a pseudo-plastic type of flow characteristic of coagulation-thixotropic structures, under the influence of an increasing mechanical load on which the structural associates were destroyed. The ascending and descending curves formed “hysteresis loops”, indicating the thixotropy of the systems capable of recovery after destruction. Thus, we can assume that the resulting gel has stable plastic properties, easy to apply and distribute on the surface. It was found that the value of the mechanical stability (MS) of the gel was 1.1, and its base – 1.2. It, in turn, confirms the thixotropic properties that allow restoring the structures after stress, which occurs in the technological process of soft dosage forms. Conclusions. The study of the dependence of the structural viscosity on the shear rate gradient for the gel developed and the gel base at different temperature values (20, 34 °C) has demonstrated that the viscosity of the compositions decreases with increasing the shear rate gradient, providing the necessary process parameters (accuracy and ease of dosing) and such consumer characteristics as the optimal spreading when using the drug. It has been found that the MS value of the gel confirms its thixotropic properties, which allow restoration of the structures after the applied stresses that occur during the technological process.По данным отечественной и зарубежной литературы, пациенты хирургического профиля с инфицированными ранами и гнойно-воспалительными осложнениями составляют большую часть больных. Для лечения хронических ран и пролежней вместе с угнетением роста микроорганизмов препарат должен обеспечивать оптимальные условия для роста грануляции, оказывать репаративное и противовоспалительное действие. Также одним из основных современных принципов лечения ран является патогенетическая направленность в соответствии с фазой раневого процесса. Поэтому одной из актуальных проблем современной фармации остается разработка лекарственных средств с комплексной фармакологической активностью для лечения инфицированных ран и пролежней. Цель: экспериментальное обоснование технологического режима изготовления екстемпорального геля с декаметоксином и кислотой гиалуроновой. Материалы и методы: гель готовили при температуре 15-25 °С следующим образом: гелевую основу готовили по общепринятой технологии, поскольку указанный полимер предварительно был нейтрализован аммиаком; в расчетное количество воды добавляли порциями взвешенный Aristoflex AVС (фирма «Clariant Surfactants», Швейцария) и перемешивали мешалкой со скоростью 60-70 об/мин (медленно, для предотвращения образования пузырьков воздуха) до образования геля, затем постепенно добавляли отвешенный глицерин и предварительно приготовленные водные растворы активных фармацевтических ингредиентов (АФИ). Исследование пластически-вязко-упругих свойств разработанного геля проводили на вискозиметре BROOKFIELD DV-II + PRO. Результаты исследования. В ходе анализа полученной зависимости вязкости от скорости сдвига было установлено, что для реологического поведения исследуемого геля характерно обратное уменьшение вязкости при увеличении скорости сдвига, то есть наблюдается псевдопластический тип течения, свойственный коагуляционно-тиксотропным структурам, при воздействии растущей механической нагрузки на которые, происходит разрушение структурных ассоциатов. Восходящая и нисходящая кривые образуют «петли гистерезиса», что свидетельствует о тиксотропности исследуемых систем, способных к восстановлению после разрушения. Таким образом, можно считать, что полученный гель обладает стабильными пластическими свойствами, легкий в нанесении и распределении по поверхности. Исследования показали, что значение механической стабильности (МС) геля составляет 1,1, а его основы – 1,2, что, в свою очередь, подтверждает тиксотропные свойства, которые позволяют обеспечить восстановление структур после напряжения, возникающего в технологическом процессе мягких лекарственных форм. Выводы. Исследование зависимости структурной вязкости от градиента скорости сдвига для разработанного геля и гелевой основы при различных значениях температуры (20, 34 °С) показало, что вязкость композиций уменьшается с ростом градиента скорости сдвига, обеспечивает необходимые параметры технологического процесса (точность и легкость дозирования) и потребительские характеристики (оптимальное намазывание).За даними вітчизняної та іноземної літератури, пацієнти хірургічного профілю з інфікованими ранами та гнійно-запальними ускладненнями становлять велику частину хворих. Для лікування хронічних ран та пролежнів разом із пригніченням росту мікроорганізмів препарат має забезпечувати оптимальні умови для зростання грануляції, чинити репаративну і протизапальну дію. Також одним з основних сучасних принципів лікування ран є патогенетична спрямованість відповідно до фази ранового процесу. Тому однією з актуальних проблем сучасної фармації залишається розробка  лікарських засобів із комплексною фармакологічною активністю для лікування інфікованих ран та пролежнів. Мета: експериментальне обґрунтування технологічного режиму виготовлення гелю з декаметоксином та кислотою гіалуроновою. Матеріали та методи: гель готували за температури 15-25 °С таким чином: гелеву основу готували за загальноприйнятою технологією, оскільки вказаний полімер попередньо був нейтралізований аміаком; до розрахованої кількості води додавали порціями відважений Aristoflex AVС (фірма «Clariant Surfactants», Швейцарія) і перемішували мішалкою зі швидкістю 60-70 об/хв (повільно, для запобігання утворення бульбашок повітря) до утворення гелю, потім поступово додавали відважений гліцерин і попередньо приготовані водні розчини активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ). Дослідження пластично-в’язко-пружних властивостей розробленого гелю проводили на віскозиметрі BROOKFIELD DV-II+PRO. Результати дослідження. У ході аналізу отриманої залежності в’язкості від швидкості зсуву було встановлено, що для реологічної поведінки досліджуваного гелю характерне оборотне зменшення в’язкості при збільшенні швидкості зсуву, тобто спостерігається псевдопластична течія, властива коагуляційно-тиксотропним структурам, від впливу зростаючого механічного навантаження на які руйнуються структурні асоціати. Висхідна та  низхідна криві утворюють «петлі гістерезису», що свідчить про тиксотропність досліджуваних систем, здатних до відновлення після руйнування. Тобто можна вважати, що отриманий гель володіє стабільними пластичними властивостями, легкий у нанесенні і розподілі по поверхні. Установлено, що значення механічної стабільності (МС) гелю складає 1,1, а його основи – 1,2, що, зі свого боку, підтверджує тиксотропні властивості, які дозволяють забезпечити відновлення структур після напруги, яка виникає в технологічному процесі м’яких лікарських форм. Висновки. Дослідження залежності структурної в’язкості від градієнта швидкості зсуву для розробленого гелю та гелевої основи за різних значень температури (20, 34 °С) показало, що в’язкість композицій зменшується зі зростанням градієнта швидкості зсуву, що забезпечує необхідні параметри технологічного процесу (точність та легкість дозування) і споживчі характеристики (оптимальне намазування)

ВИБІР СТАБІЛІЗАТОРА ЕКСТЕМПОРАЛЬНОЇ СУСПЕНЗІЇ З ВІСМУТУ НІТРАТОМ ОСНОВНИМ

The aim of the work. The choice of stabilizer of extemporaneous suspension with bismuth nitrate basic, followed by the creation of a drug for use in gastroenterology. Materials and Methods. The object of the study were samples of extemporal suspension of bismuth nitrate basic made according to traditional rules of preparation of suspensions. Sedimentation stability and resuspendability studies were studied for suspension samples using different stabilizers. Microscopic analysis was performed to determine the particle size and homogeneity of the dispersed phase distribution. Results and Discussion. The results of the study show that samples of nonstabilized suspension and suspension with the adding of sodium alginate, NaCMC and xanthan gum during storage worsen their resuspension and are characterized by aggregative instability after 14 days of storage. The suspension sample with aerosil is a readily suspended and has satisfactory uniformity characteristics of the active pharmaceutical ingredient particles in the dispersion medium. Conclusions. The aggregative stability and appearance of suspension samples depending on stabilizers and their shelf life have been studied. A study of the resuspension of stabilized suspension samples was performed and aerosil was selected as a stabilizer of suspension with bismuth nitrate basic for a further research on the development of extemporaneous drug.Мета роботи. Вибір стабілізатора екстемпоральної суспензії з вісмуту нітратом основним з наступним створенням лікарського засобу для застосування у гастроентерології. Матеріали і методи. Об’єктом дослідження слугували зразки екстемпоральної суспензії з вісмуту нітратом основним виготовлені за традиційними правилами приготування суспензій. Дослідження седиментаційної стабільності та ресуспендованості вивчали для зразків суспензії із використанням різних стабілізаторів. Мікроскопічний аналіз проводили для визначення розміру часток та однорідності розподілу дисперсної фази. Результати й обговорення. Результати проведеного дослідження свідчать, що зразки нестабілізованої суспензії та суспензії з додаванням натрію альгінату, NaКМЦ та ксантанової камеді при зберіганні погіршують свою ресуспендованість та характеризуються агрегативною нестійкістю після 14 діб зберігання. Зразок суспензії із аеросилом відноситься до легкоресуспендованих суспензій і має задовільні характеристики однорідності розподілу часток активного фармацевтичного інгредієнта у дисперсійному середовищі. Висновки. Вивчена агрегативна стійкість та зовнішній вигляд зразків суспензії в залежності від стабілізаторів та терміну їх зберігання. Проведено вивчення ресуспендованості стабілізованих зразків суспензії та обрано аеросил у якості стабілізатора суспензії з вісмуту нітратом основним для подальших досліджень з розробки екстемпорального лікарського засобу

Charge distribution in two-dimensional electrostatics

We examine the stability of ringlike configurations of N charges on a plane interacting through the potential $V(z_1,...,z_N)=\sum_i |z_i|^2-\sum_{i<j} ln|z_i-z_j|^2$. We interpret the equilibrium distributions in terms of a shell model and compare predictions of the model with the results of numerical simulations for systems with up to 100 particles.Comment: LaTe

Catalog of Nearby Isolated Galaxies in the Volume z<0.01

We present a catalog of 520 most isolated nearby galaxies with radial velocities V_LG<3500 km/s covering the entire sky. This population of "space orphans" makes up 4.8% among 10900 galaxies with measured radial velocities. We describe the isolation criterion used to select our sample, called the "Local Orphan Galaxies" (LOG), and discuss their basic optical and HI properties. A half of the LOG catalog is occupied by the Sdm, Im and Ir morphological type galaxies without a bulge. The median ratio M_gas/M_star in the LOG galaxies exceeds 1. The distribution of the catalog galaxies on the sky looks uniform with some signatures of a weak clustering on the scale of about 0.5 Mpc. The LOG galaxies are located in the regions where the mean local density of matter is approximately 50 times lower than the mean global density. We indicate a number of LOG galaxies with distorted structures, which may be the consequence of interaction of isolated galaxies with massive dark objects

Процедурна форма реалізації функції кадрового забезпечення діяльності судів

Мельник М. Г. Процедурна форма реалізації функції кадрового забезпечення діяльності судів / М. Г. Мельник // Актуальні проблеми держави і права : збірник наук. праць. Вип. 65 / НУ «ОЮА» , редкол. С. В. Ківалов (голов. ред.) та ін., відп. за вип. В. М. Дрьомін. – Одеса : Юрид. л-ра, 2012. – С. 83-89.Стаття присвячена обґрунтуванню наукового підходу щодо визнання процедурної форми реалізації функції кадрового забезпечення діяльності судів, що дозволяє підкреслити наявність послідовності відповідних забезпечувальних дій, а отже — потенціалу щодо уніфікації процедур

ZOBOV: a parameter-free void-finding algorithm

ZOBOV (ZOnes Bordering On Voidness) is an algorithm that finds density depressions in a set of points, without any free parameters, or assumptions about shape. It uses the Voronoi tessellation to estimate densities, which it uses to find both voids and subvoids. It also measures probabilities that each void or subvoid arises from Poisson fluctuations. This paper describes the ZOBOV algorithm, and the results from its application to the dark-matter particles in a region of the Millennium Simulation. Additionally, the paper points out an interesting high-density peak in the probability distribution of dark-matter particle densities.Comment: 10 pages, 8 figures, MNRAS, accepted. Added explanatory figures, and better edge-detection methods. ZOBOV code available at http://www.ifa.hawaii.edu/~neyrinck/vobo