Исследование показателей гемодинамики в сосудах матки при лейомиоме у женщин репродуктивного возраста = Hemodynamics indexes in the vessels of uterus at leiomyoma in the women of fertile age

Zaporozhchenko M. B. Исследование показателей гемодинамики в сосудах матки при лейомиоме у женщин репродуктивного возраста = Hemodynamics indexes in the vessels of uterus at leiomyoma in the women of fertile age. Journal of Education, Health and Sport. 2015;5(6):297-303. ISSN 2391-8306. DOI 10.5281/zenodo.18616http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/2015%3B5%286%29%3A297-303https://pbn.nauka.gov.pl/works/566852http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.18616Formerly Journal of Health Sciences. ISSN 1429-9623 / 2300-665X. Archives 2011 – 2014 http://journal.rsw.edu.pl/index.php/JHS/issue/archive Deklaracja.Specyfika i zawartość merytoryczna czasopisma nie ulega zmianie.Zgodnie z informacją MNiSW z dnia 2 czerwca 2014 r., że w roku 2014 nie będzie przeprowadzana ocena czasopism naukowych; czasopismo o zmienionym tytule otrzymuje tyle samo punktów co na wykazie czasopism naukowych z dnia 31 grudnia 2014 r.The journal has had 5 points in Ministry of Science and Higher Education of Poland parametric evaluation. Part B item 1089. (31.12.2014).© The Author (s) 2015;This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, Poland and Radom University in Radom, PolandOpen Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author(s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/3.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/3.0/) which permits unrestricted, non commercialuse, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper.Received: 21.04.2015. Revised 28.05.2015. Accepted: 16.06.2015. УДК 618.14-006.363.03:612.13 Исследование показателей ГЕМОДИНАМИКИ в сосудах матки при лейомиоме У ЖЕНЩИН РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА Hemodynamics indexes in the vessels of uterus at leiomyoma in the women of fertile age М. Б. ЗапорожченкоM. B. Zaporozhchenko Одесский национальный медицинский университетOdessa National Medical University, Odessa, Ukraine Abstract Urgency. Frequency of uterine leiomyoma is up to 60% in the overall structure of gynecological diseases. Objective: to assess the state of regional hemodynamics in women with uterine leiomyoma. Materials and methods. Regional hemodynamics was studied in blood vessels of the uterus in 120 women of reproductive age with leiomyoma and uterine fibroids. We studied the blood flow in the uterine, arcuate, ovarian arteries and the myometrium; intratumoral and peritumoral blood flow depending on the location and vascularization node histological structure and phase of the menstrual cycle. Doppler of uterine and intratumoral blood flow helped to clarify the morphological structure of the tumor, the risk of its "rapid growth" and to determine medical tactic. Features of uterine and intratumoral blood flow may be used as an additional indicator in the diagnosis of morphofunctional state of organ and tumor. It is advisable to conduct further in-depth study of the pathogenetic mechanisms of uterine leiomyoma using the methods of ultrasound diagnostics.Keywords: uterine leiomyoma, uterine blood flow, intratumoral blood flow, Doppler. РефератАктуальность. Частота лейомиомы матки составляет до 60% в общей структуре гинекологических заболеваний. Цель исследования: провести оценку состояния региональной гемодинамики у женщин с лейомиомой матки. Материалы и методы. Региональная гемодинамика исследована в сосудах матки у 120 женщин репродуктивного возраста с лейомиомой и фибромой матки.  Изучали кровоток в маточных, аркуатных, яичниковых артериях и миометрии; внутриопухолевый и перитуморальный кровоток в зависимости от расположения и васкуляризации узла, гистологической структуры и фазы менструального цикла. Допплерометрия маточного и внутриопухолевого кровотока позволила уточнить морфологическую структуру опухоли, риск ее «быстрого роста» и определить врачебную тактику. Особенности маточного и внутриопухолевого кровотока возможно использовать в качестве дополнительного показателя в диагностике морфофункционального состояния органа и опухоли. Целесообразно провести дальнейшее углубленное изучение патогенетических механизмов возникновения лейомиомы матки с применением методов ультразвуковой диагностики.Ключевые слова: лейомиома матки, маточный кровоток, внутриопухолевый кровоток, допплерометрия

Pathogenetic substantiation of preventive management of the uterine leiomyoma of proliferative type in reproductive age women

Цель работы — проведение патогенетического обоснования профилактики лейомиомы матки пролиферативного типа у женщин репродуктивного возраста. Обследовано 327 женщин репродуктивного возраста. У родственников I–II поколений лейомиома матки встречалась в 78,6 % случаев. Развитие лейомиомы у женщин репродуктивного возраста сопровождается дисмикроэлементозом. Проблема низкой эффективности профилактических мероприятий лейомиомы матки связана с отсутствием ее этиологической направленности, недостаточного понимания ключевых механизмов образования опухолевого процесса и его роста как мультифакторной патологии, в генезе которого лежат сложные взаимоотношения между генетическими и экологическими факторами. Этапная профилактика возникновения и роста лейомиомы, особенно проли- феративного типа, в зависимости от периода жизни женщины целесообразна и патогенетически обоснована.The problem of preventive management of uterine leiomyoma in general and its efficacy is widely discussed in the literature. Scientific researches confirm that great number of aetiological factors and pathogenetic mechanisms take part in formation of a benign tumour. Now there is no uniform algorithm of diagnostics, preventive management, therapeutic mode of conducting patients with uterine leiomyoma and concomitant pathology. The approach to a choice of preventive measures should be strictly individual and pathogenetically proved taking into account specific features of a woman’s organism at the molecular-genetic level, assessments of its reference state (hereditary predisposition, accompanying extragenital pathologies, characteristics of generative, reproductive functions). It is expedient to consider the age of a patient when the disease clinical form was diagnosed (a simple leiomyoma, uterine leiomyoma of proliferative type) at definition of complex stage of preventive management and the combined treatment of uterine leiomyoma

Сlinico-Anamnestic Features of ObstetricGynecologic Pathology at the Women of Reproductive Age with Leiomyoma of Uterus.

Цель работы: исследовать роль акушерско - гинекологической патологии у женщин репродуктивного возраста с лейомиомой матки во взаимосвязи с пролиферативным процессом в лейоматозных узлах матки на основе изучения клинико - анамнестических характеристик. Обследовано 270 женщин репродуктивного возраста. Среди гинекологической патологии у женщин с простой лейомиомой (ПЛ) и лейомиомой пролиферативного типа (ЛПТ) преобладали воспалительные и дегенеративные процессы: кольпит (40,0% и 60,0%), хронический цервицит (17,8% и 29,9%), хронические воспалительные заболевания матки и придатков (66,7% и 75,6%), дисплазия шейки матки (7,4% и 9,6%), соответственно. Синдром поликистозных яичников при ЛПТ отмечался в 1,4 раза, а заболевания молочных желез в 1,9 раза чаще, чем при ПЛ ( р < 0,05). Пациентки с ЛПТ чаще подвергались операциям на придатках ( в cреднем в 1,9 раза), диагностическая лапароскопия им проводилась в 4,5 раза, а криодеструкция шейки матки - 1,8 раза чаще. Соответственно, бесплодие наблюдалось в 1,9 раза, замершая беременность - в 2,4 раза чаще, а случаев внематочной беременности в группе пациенток с ЛПТ было в 2,5 раза больше, чем при ПЛ (р<0,01). Наличие искусственных абортов в анамнезе играет отрицательную роль в развитии лейомиомы матки, особенно пролиферативного типа. Представленный материал достоверно подтверждает взаимосвязь осложненного гинекологического анамнеза с частотой заболевания лейомиомой матки, а также его влияние на пролиферативный процесс в узлах лейомиомы.The objective: to investigate the role obstetrics-gynecologic pathology at the women of reproductive age with leiomyoma of uterus and its interrelation with proliferative process in leiomatous nodes of uterus on the basis of clinico - anamnestic features. 270 women of reproductive age have been examined. Inflammatory and generative processes predominated among gynecological pathology both in the women with LS and LPT. Thus, colpitis constituted 40,0 and 60,0%; chronic cervititis – 17,8 and 29,9%; chronic inflammations of uterus and uterine appendages constituted 66,7% and 75,6%; and dysplasia of the neck of the uterus -7,4% and 9,6%, correspondingly. In the group with LPT syndrome of polycystic ovaries has been observed 1,4 times more often and the diseases of mammary glands 1,9 times more often than in the group with LS ( р < 0,05). The LPT’s patients 1,9 times often had been operated on uterine appendages and diagnostic laparoscopy was 4,5 times more often in this group as well as the criodestruction of the neck of the uterus (1,8 times more often). Infertility was observed 1,9 times often, while missed miscarriage was 2,4 times more often, as well as ectopic pregnancy was 2,5 times more often in the group of patients with LPT (р<0,01). Artificial abortions had a negative role in the development of leiomyoma of uterus, especially of proliferative type. The data obtained prove the interrelation between the complicated gynecological history and frequency of leiomyoma of uterus as well as its influence on the proliferative process of its nodes

Epigenetic analysis of anamnestic data in reproductive age women with uterine leiomyoma

Цель исследования — провести характеристику эпигенетических факторов у женщин репродуктивного возраста во взаимосвязи с лейомиомой матки с точки зрения выбора патогенетически обусловленной профилактики. Обследовано 300 женщин репродуктивного возраста. К основным эпигенетическим факторам риска возникновения и прогрессирования лейомиомы матки следует отнести влияние места проживания; возраст высокой репродуктивной активности; состояние хрониостресса, который тесно связан с социальным статусом; неконтролируемый в большинстве случаев прием лекарственных препаратов, наличие вредных привычек; несбалансированное, нерегулярное, некачественное питание; недостаточную двигательную активность.Determination of epigenetic risk factors and growth of uterine leiomyoma is of immense practical importance in terms of pathogenesis due to prevention. Research objective was to make the characteristic epigenetic factors at women of reproductive age to interrelations with leiomyoma of uterus from the point of view of a choice for pathogenetically caused preventive maintenance. There were examined 300 women of reproductive age. The epigenetic risk factors of uterine leiomyoma are following: residence, age of high reproductive activity which is closely connected with the state of hormonal function, the state of chroniostress associated with the social status; uncontrollable intake of drugs and bad habits; unbalanced, irregular, poor-quality food; insufficient motor activity. From the point of view of a choice for pathogenetically caused preventive management of occurrence and progressing uterine leiomyoma, especially of proliferative type, it is necessary to consider the epigenetice factors role in order to decrease their damaging action during prenatal development, puberty, reproductive age

КОРЕКЦІЯ ГОРМОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ЛЕЙОМІОМІ МАТКИ.

Leiomyoma of a uterus is a hormonedependent tumour. 112 women of reproductive age with the diagnosis leiomyoma of a uterus to which accepted conservative therapy was surveyed. Conservative therapy of the leiomyoma of uterus at women of reproductive age should be made under strict indications and base on the concept of gormonodependent character with an individual approach. Basic drugs of treatment of the leiomyoma of uterus are antigonadotropics and agonists of the gonadotropics rilizing-hormones which are added by the pathogenetic a well-founded measures of preventive maintenance. Correction of hormonal infringements at leiomyoma of uterus which is added by pathogenetic a well-founded measures of preventive maintenance, allows to apply effectively conservative therapy of a leiomyoma of a uterus at women of reproductive age.Лейомиома матки является гормонозависимой опухолью. Обследовано 112 женщин репродуктивного возраста с диагностированной лейомиомой матки, которым была показана консервативная терапия. Консервативная терапия лейомиомы матки у женщин репродуктивного возраста должна проводиться по строгим показаниям и базироваться на концепции гормонозависимого характера с индивидуальным подходом. Базовыми препаратами лечения лейомиомы матки являются антигонадотропины и агонисты гонадотропных рилизинг-гормонов, которые дополнены патогенетически обоснованными мерами профилактики. Коррекция гормональных нарушений при лейомиоме матки, которая дополнена патогенетически обоснованными мерами профилактики, позволяет эффективно применять консервативную терапию лейомиомы матки у женщин репродуктивного возраста. Лейоміома матки є гормонозалежною пухлиною. Обстежено 112 жінок репродуктивного віку з діагностованою лейоміомою матки, яким була показана консервативна терапія. Консервативна терапія лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку повинна проводитись за строгими показаннями і базуватись на концепції гормонально-залежного характеру з індивідуальним підходом. Базовими препаратами лікування лейоміоми матки є антигонадотропіни і агоністи гонадотропних рилізинг-гормонів, які доповнені патогенетично обґрунтованими заходами профілактики. Корекція гормональних порушень при лейоміомі матки, яка доповнена патогенетично обґрунтованими заходами профілактики, дозволяє ефективніше застосовувати консервативну терапію лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ АЛГОРИТМ ВЕДЕННЯ ПАЦІЄНТОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ, ХВОРИХ НА ЛЕЙОМІОМУ МАТКИ З РІЗНИМ ТИПОМ БІОЦЕНОЗУ ПІХВИ

Мета дослідження – розробити алгоритм профілактики та терапії порушень біоценозу піхви жінок репродуктивного віку, хворих на лейоміому матки. Матеріали та методи. Обстежено 216 жінок репродуктивного віку, хворих на лейоміому матки. Бактеріологічно досліджено матеріал із піхви, цервікального каналу, уретри, тканин лейоматозних вузлів. Результати дослідження та їх обговорення. У хворих на лейоміому матки переважав ІІ ступінь «чистоти» піхви – «проміжний тип» мазка (46,8 %). Бактеріальний вагіноз діагностовано у 42,6 % випадках, вагініт – у 10,2 %. Встановлена достовірна різниця між частотою визначення Mycoplasma hominis у піхвовому вмісті, цервікальному каналі та тканинах лейоматозних вузлів, де частота визначення була на 28,9 % та 27,6 % вища, Ureaplasma urealyticum – на 30,2 % та 28,4 %,Virus papilloma homynis онкогенні типи – на 18,8 % та 18,2 % відповідно. Розроблено, удосконалено та застосовано алгоритми діагностики, профілактики та терапії порушень біоценозу піхви у жінок репродуктивного віку, хворих на лейоміому матки. Висновки. Диференційований алгоритм ведення жінок репродуктивного віку, хворих на лейоміому матки, полягав у проведенні моніторингу біоценозу піхви 2–3 рази на рік, профілактичному застосуванні пробіотиків. Етіотропну терапію дисбіозу піхви, вагініту слід розпочинати з 5-ї доби терапії пробіотиками. Перспективами подальших розробок будуть дослідження ретроспективного аналізу медичної документації жінок репродуктивного віку, хворих на лейоміому матки

ОСОБЛИВОСТІ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ ЖІНОК РІЗНИХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ

The aim of the study – to make a differential approach to preconception preparation and management of pregnancy in women of different nationalities.Materials and methods. There were examined 120 women of reproductive age: Slavonic (group I), Vietnamese (group II), Chinese (group III), Arabic (group IV). We studied the medical history of physical, marital, and gynecological anamnesis. The level of folic acid, cyanocobalamin, common vitamin D were determined.Results and discussion. The Ukrainian women had cardio-vascular diseases in 63.3 %, metabolic and endocrine disorders – 46.7 %, the pathology of the gastrointestinal tract – 36.7 %. Anemia took place in 66.7 % of Vietnamese women, 70.0 % – Arabian countries, the disease of the urinary excretory system were in 26.7 % and 40.0 % of patients correspondingly. More than 50 % (53.3 %) of women of the I group had a history of childbirth, 65.3 % – Arabic nationality, 50.0 % – Chinese, 33.3 % – Vietnamese. Medical abortions were noted in 30.0 % of Russian women, 6.7 % – Chinese women. Spontaneous abortion in women of Vietnamese nationality made 26.7 %, infertility – 23.3 %. Secondary amenorrhea was 6.7 %, oligomenorrhea – 16.7 %, while, insufficiency of the luteal phase – in 16.7 % of the Vietnamese women. Low levels of folic acid in blood examined ranged from 26.7 to 53.5 %, cyanocobalamin – from 3.4 to 16.7 %, vitamin D – from 33.3 to 53.3 % of cases. The most expressive abnormal parameters identified in women of group II and group III.Conclusions. Preconception preparation and management algorithm for pregnant women of different nationalities must be based on the individual characteristics of the organism. When planning a pregnancy the level of folic acid, cyanocobalamin, vitamin D should be determined in the blood of women for the purpose of early diagnosis of subclinical vitamin deficiency and possible prevention of gestational complications. Women with low levels of folate, cyanocobalamin, vitamin D in the blood before pregnancy should be examined in the I and II half of pregnancy for the purpose of timely correction.Цель исследования – сформировать дифференциальный подход к прегравидарной подготовке и ведению беременности у женщин разных национальностей.Материалы и методы. Обследовано 120 женщин репродуктивного возраста разных национальностей: славянской (группа І), вьетнамской (группа II), китайской (группа III), арабской (группа IV). Изучали анамнестические данные соматического, семейного, акушерско-гинекологического анамнеза. Определяли содержание фолиевой кислоты, цианокобаламина, витамина D общего.Результаты исследования и их обсуждение. У наших соотечественниц заболевания сердечно-сосудистой системы выявлены у 63,3  %, обменно-эндокринные нарушения – у 46,7  %, патология желудочно-кишечного тракта – у 36,7  %. Анемией страдали 66,7  % вьетнамок, 70,0  % женщин из арабских стран, заболевания мочевыделительной системы были у 26,7 и 40,0  % пациенток соответственно. Более 50  % (53,3  %) женщин группы І имели в анамнезе роды, 65,3  % – арабской национальности, 50,0  % – китайской, 33,3  % – вьетнамской. Медицинские аборты отметили 30,0  % отечественных женщин, 6,7  % – китаянок. Спонтанные аборты у женщин вьетнамской национальности составили 26,7  %, бесплодие – 23,3  %. У женщин вьетнамской национальности вторичная аменорея составила 6,7  %, олигоменорея – в 16,7  %, при этом недостаточность лютеиновой фазы – 16,7  %. Низкие уровни фолиевой кислоты в крови обследованных достигали от 26,7 до 53,5  %, цианокобаламина – от 3,4 до 16,7  %, витамина D – от 33,3 до 53,3  % случаев. Наиболее выразительные отклонения от показателей нормы выявлены у женщин группы ІІ и группы ІІІ.Выводы. Прегравидарная подготовка и алгоритм ведения беременных разных национальностей должны базироваться на индивидуальных особенностях их организма. При планировании беременности следует определять в крови женщин содержание фолиевой кислоты, цианокобаламина, витамина D с целью ранней диагностики субклинического гиповитаминоза и проведения профилактики возможных гестационных осложнений. У женщин с низкими уровнями содержания фолиевой кислоты, цианокобаламина, витамина D в крови до беременности целесообразно контролировать их уровни в первой и во второй половине беременности с целью своевременной коррекции. Мета дослідження – сформувати диференційний підхід щодо прегравідарної підготовки та ведення вагітності у жінок різних національностей.Матеріали та методи. Обстежено 120 жінок репродуктивного віку різних національностей: слов’янської (група І), в’єтнамської (група ІІ), китайської (група ІІІ), арабської (група ІV). Вивчали анамнестичні дані соматичного, сімейного, акушерсько-гінекологічного анамнезу. Визначали вміст фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітаміну D загального.Результати дослідження та їх обговорення. У вітчизняних жінок захворювання серцево-судинної системи виявлено у 63,3  %, обмінно-ендокринні порушення – у 46,7  %, патологію шлунково-кишкового тракту – у 36,7  %. Від анемії страждали 66,7  % в’єтнамок, 70,0  % досліджуваних із арабських країн, захворювання сечовидільної системи були у 26,7 і 40,0  % пацієнток відповідно. В анамнезі мали пологи 53,3  % співвітчизниць, 63,3  % арабської, 50,0  % китайської і 33,3  % в’єтнамської національності. Медичні аборти були у 30,0  % вітчизняних жінок, у 6,7  % – китаянок. Спонтанні аборти у жінок в’єтнамської національності становили 26,7  %, безплідність – 23,3  %. У жінок в’єтнамської національності вторинна аменорея виявлена у 6,7  %, олігоменорея – у 16,7  %, при цьому недостатність лютеїнової фази – у 16,7  %. Низькі рівні фолієвої кислоти у крові обстежуваних становили від 26,7 до 53,5  %, ціанокобаламіну – від 3,4 до 16,7  %, вітаміну D – від 33,3 до 53,3  % випадків. Найбільш виразні відхилення від показників норми виявлено у жінок групи ІІ і групи ІІІ.Висновки. Прегравідарна підготовка й алгоритм ведення вагітних різних національностей має базуватися на індивідуальних особливостях їх організму. При плануванні вагітності слід визначати вміст фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітаміну D у крові жінок з метою ранньої діагностики субклінічного гіповітамінозу та проведення профілактики можливих гестаційних ускладнень. У жінок із низьким вмістом фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітаміну D у крові до вагітності доцільно контролювати їх рівень у першій і другій половині вагітності з метою своєчасної корекції.

Experience of simultaneous laparoscopic cholecystectomy and gynecologic operations performance in conditions of "withous gas" laparoscopy in patients of high operation-anaestesiologic risk

Проанализированы результаты оперативного лечения 67 пациенток, которым произведена лапароскопическая холецистэктомия в сочетание лапароскопической гинекологической операции на фоне сопутствующих сердечно-сосудистой и дыхательной систем. У 26 пациенток операция выполнена с использованием авторской лифтинговой системы. Определены варианты оптимальных оперативных доступов, изучены влияние карбоксиперитонеума на центральную гемодинамику и скорость ее нормализации после операции, сроки восстановления больных, частота послеоперационных осложнений. Установлены неоспоримые преимущества симультанных лифтинговых лапароскопических операций, в частности, уменьшение частоты и тяжести послеоперационных осложнений, выраженности послеоперационного болевого синдрома, частоты обострений сопутствующих хронических заболеваний, длительности лечения пациентов в стационаре после операции.The results of laparoscopic cholecystectomy performance in a combination with laparoscopic gynecologic operation on the background of concomitant cardiovascular and pulmonary diseases were analyzed in 67 patients. In 26 patients (main group) the original lifting system was used, 41 (control group) — operated on classical technology. Optimal operative accesses variants are defined, carboxyperitoneum influence on the central hemodynamics in the postoperative period, time of restoration of patients, frequency of postoperative complications is studied. It is revealed that simultaneous lifting laparoscopic operations possess have conclusive advantages: frequency and severity of postoperative complications decrease, intensity of a postoperative pain syndrome, frequency of concomitant chronic diseases exacerbations, and duration of hospital treatment after operation

The place of lifting laparoscopic interventions in the surgical treatment of destructive forms of acute cholecystitis complicated with peritonitis

Вступ. Захворюваність на гострий холецистит в Україні, як і в цілому світі, за останні роки зросла і становить у середньому 6,27 на 10 тис. населення. Мета: покращити результати комплексного лікування пацієнтів, які страждають на деструктивні форми гострого холециститу, ускладнені перитонітом, шляхом застосування сучасних хірургічних малоінвазивних методів. Завдання: вивчити характер перебігу, результати лікування та дати оцінку безпосереднім і віддаленим результатам лікування хворих з деструктивними формами гострого калькульозного холециститу, ускладненими перитонітом, методом лапароскопічної холецистектомії та ліфтингової лапароскопічної холецистектомії. Методи: загальноклінічні, клініко-лабораторні, біохімічні, інструментальні, патоморфологічні, статистичні. Результати: застосування ліфтингової методики лапароскопічної холецистектомії дало змогу нівелювати негативний вплив напруженого карбоксиперитонеуму на організм пацієнта, уникнути критичних зрушень гемодинаміки під час операції, виключити розвиток післяопераційного плечолопаткового больового синдрому, розширюючи показання до виконання ендоскопічних операцій у пацієнтів з тяжкими супровідними захворюваннями. Висновки: при деструктивному холециститі, ускладненому локальним перитонітом, застосування розробленого методу ліфтингової лапароскопічної холецистектомії виявило достовірне зменшення інтра- та післяопераційних ускладнень порівняно з групою лапароскопічних холецистектомій — 5,1 та 1,7 % відповідно, при адекватному дренуванні черевної порожнини.Introduction. The incidence of acute cholecystitis in Ukraine, as well as worldwide, has increased in recent years and averages 6.27 per 10 thousand population. The use of laparoscopy for diagnostic purposes in patients of older age groups restrains many surgeons around the world due to the large number of negative effects of intense carboxyperitoneum. In the presence of contraindications to laparolifting cholecystectomy, ie contraindications to laparoscopic cholecystectomy, in previous works of the department it was proposed to use a new development of the department for patients with acute cholecystitis in patients of older age groups — LLСE. Objective: to improve the results of comprehensive treatment of patients suffering from destructive forms of acute cholecystitis complicated by peritonitis through the use of modern surgical minimally invasive methods. Methods: general clinical, clinical and laboratory, biochemical, instrumental, pathomorphological, statistical. Results: the use of lifting techniques of laparoscopic cholecystectomy allowed to eliminate the negative impact of intense carboxyperitoneum on patients, to avoid critical changes in hemodynamics during surgery, to exclude the development of postoperative shoulder-scapular pain, expanding the indications for endoscopic surgery. Conclusions: in destructive cholecystitis complicated by local peritonitis, the application of the developed method of lifting laparoscopic cholecystectomy revealed a significant reduction in intra- and postoperative complications compared with the group of laparoscopic cholecystectomies 5.1% and 1.7%, respectively, in the cavity

Retrospective analysis of medical documentation of patients with uterine myoma at the reproductive age

Изучены 879 амбулаторных карт, историй болезни, данные акушерско-гинекологического анамнеза и экстрагенитальной патологии у женщин репродуктивного возраста с миомой матки. Удельный вес миомы в среднем составил 15,7 % от общего количества гинекологических заболеваний у женщин репродуктивного возраста. Нарушения менструального цикла выявлены в 29,6 % случаев. Частота воспалительных процессов женских половых органов составила 32,0 %, а частота хирургических вмешательств на половых органах — 32,4 %, частота соматической патологии инфекционного генеза — 32,4 %. Анализ данных проведенных исследований подтверждает взаимосвязь между клиническим течением миомы матки, воспалительными процессами женских половых органов, экстрагенитальной патологией.Myoma of the uterus is a multifactorial disease. The study of retrospective history of patients with uterine myoma helps identify possible risk factors, their relationship to the clinical course of the disease, and contributes to the development of individualized preventive measures. The aim of the study was to study the data of retrospective analysis of medical documentation of women of reproductive age, patients with uterine myoma. Materials and methods of research. 879 outpatient cards, data of obstetric-gynecological history and extragenital pathology in women of reproductive age with uterine myoma were studied. The average rate of myoma was 15.7% of the total number of women of reproductive age. Violations of the menstrual cycle accounted for 29.6%. 56.0% of women started their sex life at the age of 18–20 years. Analysis of these studies confirms the relationship between the clinical course of uterine myoma, inflammatory processes of female genital organs, extragenital pathology