ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА КРОВОНОСНОГО РУСЛА ПРИВУШНИХ ЗАЛОЗ БІЛИХ ЩУРІВ У НОРМІ

Дослідженню стану великих слинних залоз у нормі та при різних патологічних станах присвячено ряд наукових робіт. Проте необхідно зазначити, що в науковій літературі обрану проблематику висвітлено недостатньо. Незважаючи на певну кількість наукових публікацій із цієї проблеми, багато принципово важливих питань теорії залишаються нез’ясованими. Мета дослідження – установити особливості структурної організації привушних залоз щурів та їх органних судин у нормі, а також охарактеризувати їх морфометрично. Матеріали і методи. Експерименти проведено на статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях. Було використано такi морфологiчнi методи дослiдження, як гiстологiчні дослiдження, морфометричну оцiнку компонентiв паренхiми та iнтраорганних судин. Морфометрично визначали площу епітеліоцитів кінцевих секреторних відділів, зовнішній діаметр посмугованих проток, діаметр їх просвіту та площу епітеліоцитів цих проток, а також величини зовнішнього і внутрішнього діаметрів судин. Оцінку функціонального стану судин проводили шляхом вирахування коефіцієнта індексу Вогенворта (КІВ) – відношення площі середнього шару артерій до площі їх просвіту. Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведених досліджень щодо структури привушних залоз iнтактних щурів, встановлено морфометричнi параметри структурних компонентiв паренхіми та внутрішньоорганних артерій залоз тварин. Площа секреторних клiтин ацинусiв привушних залоз інтактних білих щурів становить (270,90±7,24) мкм2, зовнiшнiй дiаметр посмугованих проток привушних залоз складає (34,16±2,34) мкм, а просвiт – (11,0±0,28) мкм. Гiстологiчно встановлено, що внутрiшньоорганнi артерiї великих слинних залоз є артерiями м’язового типу та мають характерну для цих судин будову. Вени мають структуру, характерну для них, у яких м’язовi елементи розвиненi слабко. Оцінку функціонального стану судин проводили шляхом вирахування коефіцієнта пропускної здатності судин за індексом Вогенворта, що у дрiбних артерiях привушних залоз становить (184,40±6,57), у середнiх – (142,54±4,85) вiдповiдно. Висновки. У результаті досліджень, проведених із використанням гістологічних та морфометричних методiв, встановлено, що компоненти паренхіми привушних залоз iнтактних щурiв не мають видових особливостей структурної організації. Отримано морфометричнi параметри структурних компонентiв паренхіми та органних артерій, якi можуть складати основу для порiвняння

Methodical approaches to recreational and tourist cycles - fundamentals of recreational and tourist nature management

The article analyzes the essence and significance of recreational and tourist activities as a component of recreational and tourist cycles. Thus, recreation and tourism can be considered as a separate large block of nature - recreational and tourist nature management (RTP), which allows not only each person to use a favorable resource base for recreation, but also leads to changes in this area and the formation, as a result, multilevel ecological situations. The authors argue that a scientifically sound system of recreational and tourist resources is being formed, which helps tourists and vacationers to be aware of the geographical location of certain objects of recreation and contemplation

Морфофункціональна реорганізація інтраорганних судин великих слинних залоз щурів при експериментальній гіперглікемії

There was studied the morphofunctional reorganization of the intraorgan vessels of parotid and submandibular glands of white rats with experimental hyperglycemia duration of 1, 2 and 3 months. There was established the development of hyperglycemia and presence of adaptive changes in early terms of observation that appears with constriction of small arteries while expanding of the larger caliber vascular lumen. With increasing duration of hyperglycemia, progressing of vasoconstriction and further development and deepening of destructive and sclerotic  changes in vessels of parotid and submandibular glands were established.Исследована морфофункциональная перестройка внутриорганных сосудов приушных и нижнечелюст-ных желез белых крыс при экспериментальной гипергликемии длительностью 1, 2 и 3 месяца. Установлено развитие гипергликемии и наличие адаптационных изменений в ранний период наблюдения, которые проявляются констрикцией артерий малого калибра с одновременным расширением просвета болеекрупных сосудов. При увеличении длительности гипергликемии происходят прогрессирование вазоконстрикции и последующее развитие и углубление деструктивных и склеротических изменений сосудовприушных и нижнечелюстных желез.Досліджено морфофункціональну перебудову інтраорганних судин привушних та нижньощелепних залоз білих щурів при експериментальній гіперглікемії тривалістю 1, 2 і 3 місяці. Встановлено розвиток гіперглікемії та наявність адаптаційних змін у ранній період спостереження, що проявляються констрикцією дрібних артерій з одночасним розширенням просвіту судин більшого калібру. При збільшенні тривалостігіперглікемії відбуваються прогресування вазоконстрикції і подальший розвиток та поглиблення деструктивних і склеротичних змін судин привушних та нижньощелепних залоз

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЕФЕКТИВНОЇ МОДЕЛІ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАУКОВОЇ СФЕРИ

The article describes the experience of reforming the scientific sphere in foreign countries. For comparative analysis of the experience, three groups of countries have been selected, which at the certain stages of development of their countries have made an effective reform of the scientific sphere: the countries of Europe (Germany, France, Italy, Sweden, Finland, Poland); North American countries (USA, Canada) Asian countries (Japan, China). It has been determined that the high levels of science financing in the world for many years have countries such as the United States, Japan, Germany, France, China. Theresearch of the most important components of the scientific sphere was conducted for each of the selected groups of countries: the structure of the system of research organization organization, key sources investing in scientific research. Based on the experience of reforming the scientific sphere in foreigncountries, it was concluded that the development of science was not without national support. The analyzed countries responded in a timely manner to the fact that without science and innovation, a fullfledged development of the state that can compete with other countries in the international arena is impossible.For the development of the scientific sphere in Ukraine it is necessary to implement its reformation, using the experience of leading international states and taking into account its own, in particular: to create an effective system of distribution of public resources, to provide an effective system of financial regulation of research and development (R & D ); to create optimal systems of redistribution of financial and credit risks R & D; cooperate with foreign R & D actors. This allowed to elaborate economic, social and organizational-legalmeasures to improve the mechanism of state regulation of the scientific sphere of Ukraine.В статье проализирован опыт и определены направления реформирования научной сферы в иностранных государствах. Для сопоставительного анализа опыта выбраны три группы стран, которые на определенных этапах развития своих государств совершили эффективное реформирование научной сферы: страны Европы (Германия, Франция, Италия, Швеция, Финляндия, Польша); страны Северной Америки (США, Канада) страны Азии (Япония, Китай). Определено, что высокие объемы финансирования науки в мире на протяжении многих лет имеют такие страны, как США, Япония, Германия, Франция, Китай. По каждой из выбранных групп стран проведено исследование важнейших составляющих научной сферы: структура системы организации научных исследований, ключевые источники, осуществляющих инвестирование в научные исследования. На основе опыта реформирования научной сферы в зарубежных странах сделаны выводы, что развитие науки не обходилось без государственной поддержки. Анализирумые странысвоевременно отреагировали на тот факт, что без науки и инноваций невозможно полноценное развитие государства, которое сможет конкурировать с другими странами на международной арене. Для развития научной сферы в Украине нужно осуществлять ее реформирование, используя опыт ведущих мировых государств и с учетом собственного, в частности: создать эффективную систему распределения публичных ресурсов, обеспечить эффективную систему финансового регулирования научно-исследовательских и опытно-конструкторских разработок (НИО-КР); создать оптимальные системы перераспределения финансово-кредитных рисков НИОКР; сотрудничать с зарубежными субъектами НИОКР. Это позволило выработать экономические, социальные и организационно-правовые меры совершенствования механизма государственного регулирования научной сферы Украины.В статті проаналізовано характеристику досвіду та визначено напрямки реформування наукової сфери в іноземних державах. Для співставного аналізу досвіду обрано три групи країн, які на певних етапах розвитку своїх держав здійснили ефективне реформування наукової сфери: країни Європи (Німеччина, Франція, Італія, Швеція, Фінляндія, Польща); країни Північної Америки (США, Канада); країни Азії (Японія, Китай). Це дало змогу виробити економічні, соціальні й організаційно-правові заходи вдосконалення механізму державного регулювання наукової сфери України