Methodology of calculation of construction and hydrodynamic parameters of a foam layer apparatus for mass-transfer processes

Промислова реалізація методу стабілізації газорідинного шару дозволяє значно розширити галузь застосування пінних апаратів і відкриває нові можливості інтенсифікації технологічних процесів з одночасним створенням маловідходних технологій. У статті встановлені основні параметри, що впливають на гідродинаміку пінних апаратів, розглянуті основні конструкції та режими роботи пінних апаратів. Виявлено зв'язок гідродинамічних параметрів. Розглянуто гідродинамічні закономірності пінного шару. Вказані фактори, що впливають на процес масообміну, як в газовій, так і в рідкій фазах. Проведений аналіз ряду досліджень показав, що перспективним напрямком інтенсифікації процесу масообміну є розробка апаратів з трифазним псевдозрідженим шаром зрошуваної насадки складних форм із сітчастих матеріалів. Отже, необхідне проведення спеціальних досліджень гідродинамічних режимів роботи апарату з сітчастою насадкою і визначенням параметрів, що впливають на швидкість переходу насадки з одного режиму в інший.Industrial implementation of the stabilization method of the gas-liquid layer can significantly expand the field of use of foaming apparatus and opens up new opportunities for intensifying technological processes with the simultaneous creation of low-waste technologies. The article establishes the basic parameters influencing the hydrodynamics of foam apparatus, considers the basic constructions and operating modes of foam apparatus. The connection of hydrodynamic parameters is revealed. The hydrodynamic laws of the foam layer are considered. The indicated factors affecting the process of mass transfer, both in the gas and in the liquid phases. The conducted analysis of a number of studies showed that the perspective direction of intensification of the mass transfer process is the development of apparatuses with a three-phase fluidized bed of an irrigated nozzle of complex forms with mesh materials

The Evolution of Endovascular Treatment for Intracranial Arteriovenous Malformations

Endovascular therapy for arteriovenous malformations (AVMs) remains a relatively new approach. Beginning in the 1960s with the use of flow-directed techniques for selective embolization, hemodynamic alterations have been used to treat these lesions. In every aspect of treatment, technological advances, including catheters, embolic materials, angiography suites, and pharmacological agents, have improved outcomes while lowering the risk to patients. In this article, the authors review the technical evolution of endovascular AVM therapy. Developments in embolic materials, beginning with foreign bodies and autografts and continuing through to highly engineered contemporary substances, are discussed. Finally, changes in treatment paradigms that have occurred over the years are traced. Within neurosurgery, this specialty has shown some of the fastest growth and development in recent decades. As minimally invasive approaches are embraced in all areas of medicine, it is clear that this treatment modality will continue to be refined