Порівняння хроматографічних методів аналізу в тонкому шарі сорбенту при проведенні ідентифікації фамотидину у таблетках

Today three national manufacturers produce famotidine tablets, but the SPhU does not contain any monograph for this dosage form.Aim. To verify TLC and study the possibility of using the HPTLC method for identification of famotidine in tablets.Materials and methods. The objects of the study were three batches of famotidine tablets. TLC and HPTLC were used as the methods of the study.Results and discussion. The possibility of using TLC and HPTLC methods for identification of famotidine tablets was confirmed in the study. The main spots of the test solutions corresponded to the size and the Rf value of the main spots of the standard solution. The Rf value for all solutions was 0.5.Conclusions. Thus, TLC as well as HPTLC can be recommended for inclusion to the SPhU; however, HPTLC is more economically advantageous.Цель работы. На сегодняшний день три отечественных производителя выпускают таблетки фамотидина, однако несмотря на это, ГФУ не содержит  монографии на эту форму. Целью исследования было провести верификацию ТСХ и изучить возможность использования ВЭТСХ для идентификации фамотидина в таблетках.Материалы и методы. Объектами исследования были выбраны три серии таблеток фамотидина, методами исследования были выбраны ТСХ и ВЭТСХ.Результаты и их обсуждение. В ходе исследования была подтверждена возможность использования методик ТСХ и ВЭТСХ для идентификации фамотидина в таблетках. Основные пятна, полученные при хроматографировании испытуемых растворов, соответствуют размерам и положению основного пятна, полученного при хроматографировании раствора сравнения. Rf для всех растворов составил 0,5.Выводы. Таким образом, как ТСХ, так и ВЭТСХ могут быть рекомендованы для включения в ГФУ. Однако ВЭТСХ является более экономически выгодной.Мета роботи. На теперішній час три вітчизняних виробники випускають таблетки фамотидину, однак ДФУ не містить монографії на цю форму. Метою дослідження було провести верифікацію ТШХ та вивчити можливість застосування ВЕТШХ для ідентифікації фамотидину в таблетках. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження було обрано три серії таблеток фамотидину. Методи дослідження – ТШХ та ВЕТШХ. Результати та їх обговорення. У ході дослідження було підтверджено можливість застосування методик ТШХ та ВЕТШХ для ідентифікації фамотидину у таблетках. Основні плями, отримані при хроматографуванні випробовуваних розчинів, відповідають за розмірами та положенням основній плямі, отриманій при хроматографуванні розчину порівняння. Rf для всіх розчинів становить 0,5. Висновки. Таким чином, як ТШХ, так і ВЕТШХ можуть бути рекомендовані для включення до ДФУ, однак ВЕТШХ є більш економічно вигідною.

Використання методу ВЕРХ для кількісного визначення цетилпіридинію гексафлуоросилікату у стоматологічному гелі

Cetylpyridinium hexafluorosilicate has been proposed as a caries preventive and antibacterial agent for use as a gel for oral application, which requires development of quality control methods.Aim. To develop the method for the quantitative determination of cetylpyridinium hexafluorosilicate in a dosage form using HPLC.Materials and methods. The object of the study is the experimental dosage form – a gel proposed for use in dental practice. The research method is HPLC.Results and discussion. The method for the quantitative determination of the active component, which allows determining cetylpyridinium hexafluorosilicate in the gel in the presence of excipients of the dosage form, has been developed. It is recommended to carry out this determination by the HPLC method using the column of 150 × 4.6 mm in size filled with octadecyl silica gel for chromatography, the sorbent particle size of 3.5 μm, a mixture of perchlorate buffer solution (pH 3.0) and acetonitrile (30 : 70) as a mobile phase and UV detection at the wavelength of 254 nm.Conclusions. The conditions of the chromatographic study by the HPLC method proposed provide sufficient selectivity for the quantitative determination of cetylpyridinium hexafluorosilicate in the dosage form, and it has been confirmed by studying the validation characteristics of the method.Цетилпиридиния гексафторосиликат предложен в качестве кариес-профилактического и антибактериального средства для применения в виде геля для оральных аппликаций, для которого необходима разработка методик контроля качества. Цель работы. Разработка методики количественного определения цетилпиридиния гексафторосиликата методом ВЭЖХ в лекарственной форме.Материалы и методы. Объектом исследования является экспериментальная лекарственная форма гель, предлагаемая для использования в стоматологической практике. Метод исследования – ВЭЖХ.Результаты и их обсуждение. В ходе исследования разработана методика количественного определения действующего компонента, позволяющая определять цетилпиридиния гексафторосиликат в геле в присутствии вспомогательных веществ лекарственной формы. Определение рекомендовано проводить методом ВЭЖХ на колонке размером 150 ×4,6 мм, заполненной силикагелем октадецилсилильным для хроматографии с размером зерен сорбента 3,5 мкм с использованием в качестве подвижной фазы смеси перхлоратного буферного раствора рН 3,0 и ацетонитрила (30 : 70), УФ-детектирование при длине волны 254 нм. Выводы. Предложенные условия хроматографического исследования методом ВЭЖХ обеспечивают достаточную селективность количественного определения цетилпиридиния гексафторосиликата в лекарственной форме, что подтверждено изучением валидационных характеристик методики.Цетилпіридинію гексафлуоросилікат запропонований як карієс-профілактичний та антибактеріальний засіб для застосування у вигляді гелю з метою оральних аплікацій, який потребує розробки методик контролю якості.Мета роботи. Розробка методики кількісного визначення цетилпіридинію гексафлуоросилікату методом ВЕРХ у лікарській формі.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження є експериментальна лікарська форма гель, запропонована для використання у стоматологічній практиці. Метод дослідження – ВЕРХ.Результати та їх обговорення. У ході дослідження розроблена методика кількісного визначення діючого компоненту, яка дозволяє визначити цетилпіридинію гексафлуоросилікат у гелі у присутності допоміжних речовин лікарської форми. Визначення рекомендовано проводити методом ВЕРХ на колонці розміром 150 ×4,6 мм, заповненій силікагелем октадецилсилільним для хроматографії з розміром зерен сорбенту 3,5 мкм з використанням як рухомої фази суміші перхлоратного буферного розчину рН 3,0 і ацетонітрилу (30 : 70) та УФ-детектуванням за довжини хвилі 254 нм. Висновки. Запропоновані умови хроматографічного дослідження методом ВЕРХ забезпечують достатню селективність кількісного визначення цетилпіридинію гексафлуоросилікату у лікарській формі, що підтверджено вивченням валідаційних характеристик методики

Использование метода ВЭЖХ для количественного определения цетилпиридиния гексафторосиликата в стоматологическом геле

Cetylpyridinium hexafluorosilicate has been proposed as a caries preventive and antibacterial agent for use as a gel for oral application, which requires development of quality control methods. Aim. To develop the method for the quantitative determination of cetylpyridinium hexafluorosilicate in a dosage form using HPLC. The object of the study is the experimental dosage form – a gel proposed for use in dental practice. The research method is HPLC. The method for the quantitative determination of the active component, which allows determining cetylpyridinium hexafluorosilicate in the gel in the presence of excipients of the dosage form, has been developed. It is recommended to carry out this determination by the HPLC method using the column of 150 × 4.6 mm in size flled with octadecyl silica gel for chromatography, the sorbent particle size of 3.5 μm, a mixture of perchlorate buffer solution (pH 3.0) and acetonitrile (30 : 70) as a mobile phase and UV detection at the wavelength of 254 nm.Цетилпіридинію гексафлуоросилікат запропонований як карієс-профілактичний та антибактеріальний засіб для застосування у вигляді гелю з метою оральних аплікацій, який потребує розробки методик контролю якості. Мета роботи: розробка методики кількісного визначення цетилпіридинію гексафлуоросилікату методом ВЕРХ у лікарській формі. Об’єктом дослідження є експериментальна лікарська форма гель, запропонована для використання у стоматологічній практиці. Метод дослідження – ВЕРХ. У ході дослідження розроблена методика кількісного визначення діючого компоненту, яка дозволяє визначити цетилпіридинію гексафлуоросилікат у гелі у присутності допоміжних речовин лікарської форми. Визначення рекомендовано проводити методом ВЕРХ на колонці розміром 150 ×4,6 мм, заповненій силікагелем октадецилсилільним для хроматографії з розміром зерен сорбенту 3,5 мкм з використанням як рухомої фази суміші перхлоратного буферного розчину рН 3,0 і ацетонітрилу (30 : 70) та УФ-детектуванням за довжини хвилі 254 нм.Цетилпиридиния гексафторосиликат предложен в качестве кариес-профилактического и антибактериального средства для применения в виде геля для оральных аппликаций, для которого необходима разработка методик контроля качества. Цель работы: разработка методики количественного определения цетилпиридиния гексафторосиликата методом ВЭЖХ в лекарственной форме. Объектом исследования является экспериментальная лекарственная форма гель, предлагаемая для использования в стоматологической практике. Метод исследования – ВЭЖХ. В ходе исследования разработана методика количественного определения действующего компонента, позволяющая определять цетилпиридиния гексафторосиликат в геле в присутствии вспомогательных веществ лекарственной формы. Определение рекомендовано проводить методом ВЭЖХ на колонке размером 150 ×4,6 мм, заполненной силикагелем октадецилсилильным для хроматографии с размером зерен сорбента 3,5 мкм с использованием в качестве подвижной фазы смеси перхлоратного буферного раствора рН 3,0 и ацетонитрила (30 : 70), УФ-детектирование при длине волны 254 нм

Poly(A)\u3csup\u3e+\u3c/sup\u3e RNA from Tetrahymena: Stimulation of Protein Synthesis in Vitro

SYNOPSIS Cell‐free synthesis of high molecular weight polypeptides, programmed by RNA from Tetrahymena pyriformis strain W is reported, and methods for preparation of the RNA are described. The RNA was extracted by the SDS‐phenol‐chloroform‐isoamyl alcohol technic. The bulk of extracted RNA was ribosomal and on sucrose gradients peaked at ‐17S and 25S. After heat denaturation all the 25S RNA was converted to 17S. indicating the presence of hidden breaks, possibly the result of nuclease activity during extraction. Nevertheless, when poly(A)–RNA was collected using oligo‐(dT)‐cellulose column chromatography, it promoted a 15–fold increase in incorporation of [35S] methionine into TCA‐precipitable material. Slab‐gel electrophoresis and autoradiography of the product revealed 12 different major polypeptides, varying in weight from 28.000 to 65,000 Daltons. A method for preparation of translatable RNA from Tetrahymena will make possible the comparison of messenger RNAs associated with specific cell structures and with different developmental events. Copyright © 1979, Wiley Blackwell. All rights reserve

Altered colonizing ability for mouse large intestine of a surface mutant of a human faecal isolate of Escherichia coli

Escherichia coli F-17 S(r) a human faecal isolate, is resistant to the T-series of bacteriophages (i.e. T2 to T7). A T2-sensitive mutant of E. coli F-17 S(r) was isolated following acriflavin treatment. This mutant, E. coli F-17 S(r)T(s) was found to be sensitive to the entire T-series of phages. E. coli F-17 S(r) and E. coli F-17 S(r)T(s) did not differ quantitatively in total LPS content. However, analysis of LPS revealed that a large fraction of E. coli F-17 S(r)T(s) was devoid of O-side-chains. This accounted for the sensitivity of this strain to bacteriophages T3, T4, and T7. In addition, E. coli F-17 S(r)T(s) contained only about half the amount of capsular material contained by E. coli F-17 S(r) accounting for the sensitivity of the mutant to bacteriophages T2, T5, and T6. Although the two strains colonized equally well when fed individually to streptomycin-treated mice, when fed simultaneously to streptomycin-treated mice, E. coli F-17 S(r)T(s) colonized at a level of about 1 x 108 cells (g faeces)-1, whereas E. coli F-17 S(r) colonized at only 1 x 104 cells (g faeces)-1. These studies suggest that bacterial cell surface components modulate the large intestine colonizing ability of E. coli F-17 S(r) in the mouse large intestine