The Upper Neoproterozoic-Lower Cambrian continental extension in the Anti-Atlas (Morocco)

Dans l’Anti-Atlas (sud du Maroc), la couverture du Néo-protérozoïque supérieur, discordante sur les structures panafricaines, s’organise en « séries » volcaniques et détritiques (Groupe du Saghro et de Ouarzazate), recouvertes par les dépôts carbonatés cambriens. De nouvelles observations réalisées dans cette couverture montrent qu’elle résulte d’un épisode extensif dont témoignent, outre les structures extensives, des mises en place de magmas et des manifestations hydrothermales. Cet épisode, qui se maintiendra jusqu’au Cambrien inférieur, est interprété en termes d’extension continentale post-panafricaine

L'accident tizal-azourki haut atlas central du maroc: déformations synsedimentaires liasiques en extension et conséquences du serrage atlasique

Dans la région d'Ait Bou Gummez la série sédimentaire se présente a l'affleurement en deux grandes unités lithologiques principales subdivisées en huit formations. La premiere est d'age lias inférieur ?i moyen. Elle est formée par des carbonates massifs ou lités a grands lamellibranches. La deuxikme est d'age Lias supérieur. Cette unité se montre tres détritique avec des mames rouges ou vertes et des gres chenalisés. Les corrélations transverse et longitudinale montrent que l'accident des Jebels Tizal- Azourki (ATA), de direction N70 ?i E-W, a joué en extension continu selon un axe N-S depuis le Sinémurien jusqu'au Domérien-Toarcien. Cette extension s'exprime par un ensemble de failles normales de direction N70 a E-W organisées en horst dissymétrique associé 2 des failles normales transverses de direction N150 ?i NW-SE. L'axe du horst passe latéralement sur l'actuel emplacement de Tizi n'Tirghist. Le premier mouvement distensif E-W débute a partir du Carixien et continue jusqu'au Domérien-Toarcien. Les indicateurs cinématiques et La chronologie des directions d'extension montrent: 1) une extension simple N-S perpendiculaire 2 la direction principale (N70) au cours du Sinémurien, controlée par une contrainte principale minimale ((T~N)- S et WSW-ENE; 2) une extension E-W qui débute au Carixien, simultanément a l'extension N-S et parallelement a la direction principale (N70) annonce le début du régime transtensif controlé par une contrainte principale minimale (o3) orientée NE-SW a NNE-SSW. Au cours de la compression atlasique, l'accident ATA est réactivé en faille inverse chevauchante. La vergence tantot vers le Sud tantot vers le Nord le long de l'accident ATA s'explique par des décrochements profonds du socle de direction NE-SW et NNWSSE. Ces décrochements seront aussi responsable des virgations en «Z» ou en «S» observées le long de la plupart des structures E-W dans le Haut Atlas central.En la región de Ait Bou Gummez del Alto Atlas central, la serie sedimentaria está esencialmente constituida por dos grandes unidades compuestas a su vez por ocho formaciones. La primera unidad es de edad Lias Inferior-Medio y está formada por depósitos carbonatados masivos o laminados con lamelibranquios muy grandes. La segunda es de edad Lias Superior y está constituida mayoritariamente por sedimentos detríticos con yesos, arcillas, y carbonatos abigarrados (rojo, verde, ocre). El análisis tectónico y las correlaciones transversales y longitudinales de las secciones litoestratigráficas en la zona del accidente tectónico de Jebe1 Tizal-Azourki (ATA) de dirección N70 a E-W, indican un régimen extensional N-S desde el Sinemuriense hasta el Domeriense-Toarciense. Esta extensión generó fallas normales N70 a E-W y fallas transcurrentes N150 a NW-SE, dando lugar a un horst asimétrico. El eje de este horst se desvía lateralmente hasta hacerse paralelo al accidente de Tizi N'Tirghist. El primer movimiento extensional E-W empezó a principios del Carixiense y continuó durante el Domeriense-Toarciense. Los indicadores cinemáticos y la cronología relativa de las direcciones de extensión permiten reconocer la siguiente secuencia: 1) una extensión simple N-S subperpendicular a la dirección principal N70 del accidente ATA durante al Sinemuriense, controlada por un esfuerzo principal mínimo o3 orientado N-S; 2) una extensión E-W que comenzó en el Carixiense, mientras todavía perduraba la extensión NS, paralelamente a la dirección principal N70, que anuncia el comienzo del régimen transtensivo controlado por un esfuerzo principal mínimo (o3)d e dirección NE-SW a NNE-SSW. Durante la compresión atlásica, el accidente ATA se reactiva como falla inversa cabalgante. La vergencia tanto al sur como al norte a lo largo del accidente ATA se podría explicar por el efecto de fallas transcurrentes de zócalo de dirección NE-SW y NW-SE. Estas fallas podrían haber originado las estructuras en Z y en S que aparecen a lo largo del Alto Atlas central de dirección EW

Теоретичне дослідження щодо вдосконалення сонячних елементів на основі CIGS

Оскільки потреба в енергії продовжує зростати, необхідність в різних її джерелах є очевидною. Поновлювані джерела енергії забезпечують стійку та екологічно чисту енергію, яка може бути альтернативою традиційній енергії. Сонячні елементи – це поширена форма відновлюваної енергії. Для виробництва тонкоплівкових сонячних елементів було розроблено багато матеріалів. Сонячний елемент на основі Cu(In, Ga)Se2 (CIGS) вважається одним з найбільш перспективних тонкоплівкових сонячних елементів завдяки безлічі привабливих особливостей. У роботі представлено чисельне моделювання тонкоплівкових сонячних елементів CIGS за допомогою двовимірного імітаційного пристрою під назвою SilvacoAtlas. Було вивчено кілька структур сонячних елементів CIGS, використовуючи CdS як буферний шар. У роботі ми спочатку досліджуємо сонячний елемент CIGS на основі буферного шару CdS. Результати моделювання порівнюються з результатами попередніх пов'язаних експериментальних та теоретичних досліджень. Крім того, фотоелектричні параметри добре узгоджуються з експериментальними, що підтверджує нашу імітаційну модель. По-друге, ми розглядаємо сонячний елемент CIGS на основі ZnS як буферного шару з метою підвищення ефективності перетворення енергії сонячних елементів CIGS. Тому фотоелектричні параметри конструкції сонячних елементів CdS-CIGS порівнюються з параметрами конструкції сонячних елементів ZnS-CIGS, що демонструє значне підвищення ефективності при буферному шарі ZnS. Зокрема, ефективність збільшується з 22,92 % до 24,4 %. Крім того, для проектування сонячних елементів ZnS-CIGS застосовується процес оптимізації, що дає ефективність 25,1 %. Запропонована конструкція сонячних елементів CIGS може значно підвищити продуктивність сонячних елементів. Таким чином, ZnS можна розглядати як перспективний альтернативний буферний шар для підвищення ефективності тонкоплівкових сонячних елементів CIGS.As the energy demand continues to increase, the need for various energy sources is evident. The renewable energy sources provide sustainable and environmentally friendly energy, which can be alternative to traditional energy. Solar cells are the widespread forms of renewable energy. Many materials have been developed to produce thin-film solar cells. The Cu(In, Ga)Se2 (CIGS)-based solar cell is considered as one of the most promising thin-film solar cells due to its many attractive features. In this paper, numerical simulations of thin-film CIGS solar cells using two-dimensional device simulator called Silvaco-Atlas are presented. Several studies of CIGS solar cell structures have been examined by employing CdS as a buffer layer. In this scenario, we first investigate CIGS solar cell based on CdS as a buffer layer. The simulation results are compared with those of previous related experimental and theoretical studies. In addition, the photovoltaic parameters are in good agreement with the experimental ones, which validate our simulation model. Secondly, we examine CIGS solar cell based on ZnS as a buffer layer in order to enhance the power conversion efficiency of CIGS solar cells. Therefore, the photovoltaic parameters of CdS-CIGS solar cell design are compared with those of ZnS-CIGS solar cell design showing a significant improvement of efficiency by including ZnS buffer layer. In particular, the efficiency increases from 22.92 % to 24.4 %. Moreover, an optimization process is applied to ZnS-CIGS solar cell design, which gives an efficiency of 25.1 %. The proposed CIGS solar cell design may significantly enhance the solar cell performances. Thus, ZnS can be considered as a promising alternative buffer layer for improving thin-film CIGS solar cell efficiency

Notice explicative carte géologique Maroc (1/50 000), feuille Al Glo'a

International audienc

Notice explicative de la Carte géologiques du Maroc (1/50 000), feuille Al Gloa

Carte géologique par SOULAIMANI A., ADMOU A., FEKKAK A., ÉGAL E., ROGER J., YOUBI N., RAZIN Ph., BLEIN O., BAUDIN T., CHÈVREMONT P

Notice explicative carte géologique Maroc (1/50 000), feuille Al Glo'a

International audienc